Главная > Экономико-математическое моделирование > Статистична оцінка діяльності підприємства будівельної галузі

Статистична оцінка діяльності підприємства будівельної галузі


25-01-2012, 11:47. Разместил: tester10
План Введення

Розділ 1. Аналіз результатів виробничої діяльності підприємства

1.1 Загальна характеристика підприємства будівельної галузі

1.2 Розрахунок показників динаміки досліджуваних економічних явищ

1.3 Визначення тенденції динаміки досліджуваних показників

1.4 Індексний факторний аналіз досліджуваних показників

Розділ 2. Визначення взаємозв'язків і взаємозалежностей між економічними показниками підприємства

2.1 Характеристика і економічний аналіз досліджуваних показників

2.2 Встановлення наявності та характеру взаємозв'язку між досліджуваними ознаками

2.3 Побудова кореляційних рівнянь

2.4 Оцінка сили кореляційного зв'язку

Висновки

Графічне додаток

Список використаної літератури


Введення

Мета розрахунково-графічної роботи - провести статистичний аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства, вивчити особливості практичної роботи за статистикою на підприємствах будівельної галузі та набути навичок використання статистичних методів в аналізі виробничо-господарської діяльності підприємства. Саме статистичні методи дозволяють розробити ефективну стратегію розвитку підприємства, що є однією з головних задач економіста, на основі прогнозування динаміки основних показників і співвідношень між ними. Аналіз виробничо-господарської діяльності спрямований на оцінку її ефективності та раціональності використання сировинних, трудових, фінансових та інших ресурсів підприємства, виявлення резервів виробництва, підготовку аналітичної бази для прийнятих управлінських рішень.

Аналіз дозволяє не тільки виявити відхилення аналізованих показників від наміченого (очікуваного, планового і т.п.) рівня, але й встановити причини відхилень, якісний зв'язок між досліджуваними характеристиками. </p>

У кожен даний момент часу показники роботи підприємства мають визначені кількісні характеристики, між ними існують певні кількісне співвідношення. Змінюються розміри явищ, змінюються кількісні співвідношення як між цими явищами, так і між ознаками одного і того ж явища. Ось ця кількісна сторона явищ і складає предмет статистичної науки. Але статистика дозволяє вивчити не тільки кількісну сторону явища, скільки кількість у зв'язку з його якісним змістом. Дані статистики в розмірах і кількісних відносинах економічних явищ мають дуже велике значення. Вони широко використовуються для вирішення безлічі практичних питань, наприклад, для оцінки ефективності використання різних ресурсів, визначення закономірностей зміни досліджуваних явищ і структури досліджуваних об'єктів, визначення причин зміни окремих показників роботи підприємства і способів виявлення причинно-наслідкових зв'язків, і на основі проведеного аналізу - для пошуку резервів підвищення ефективності виробничо-фінансової діяльності підприємства та шляхів їх використання.

Дана розрахунково-графічна робота допоможе закріпити всі знання, отримані на лекціях, практичних заняттях, а також при самостійній роботі з літературою з курсу В«СтатистикаВ». Тематика розрахунково-графічної роботи полягає з розгляду двох розділів: 1. Аналіз результатів виробничої діяльності підприємства; 2. Визначення взаємозв'язків і взаємозалежностей між економічними показниками підприємства. В кінці роботи будуть наведені висновки з проведених досліджень і дані основні рекомендації про способи підвищення ефективності і рентабельності виробництва. Буде графічно проілюстрована динаміка основних статистичних показників.

виробничий господарський статистичний аналіз


Розділ 1. Аналіз результатів виробничо-господарської діяльності підприємства

1.1 Загальна характеристика підприємства будівельної галузі

Будівництво, як галузь матеріального виробництва істотно відрізняється від інших галузей народного господарства. Це пояснюється особливим характером продукції, умовами вкладення грошових коштів, їх підстави та повернення, методами організації і управління будівельним процесом, особливостями технології будівельного виробництва.

Будівельне підприємство - це підприємство, що діє в сфері будівництва та здійснює наукові, експериментальні, вишукувальні та проектні роботи, видобуток сировинних ресурсів і їх переробку, виготовлення матеріалів, виробів та конструкцій, зведення всіх видів будівель і споруд, транспортне обслуговування. Діяльність будівельних підприємств забезпечується наявністю в їх розпорядженні необхідних ресурсів: людських, грошових, матеріальних, енергетичних, за допомогою яких створюється продукція. Одним з основних показників виробничо господарської діяльності будівельного підприємства є продукція будівельного підприємства - це матеріальні цінності, створені в результаті діяльності будівельного підприємства. Продукція може відноситися до категорії В«кінцевоїВ» (закінчені та здані в експлуатацію будівлі і споруди) або до В«проміжноїВ» - вироби підприємств будіндустрії, окремі види робіт, частини будівель і ін

Будівельні організації - це будівельні підприємства, що здійснюють зведення, реконструкцію, капітальний ремонт будівель і споруд, монтаж обладнання.

Таким чином, розрізняють такі задачі будівельних організацій:

1. Нове будівництво - будівництво будівель, споруд на нових майданчиках або на майданчиках після знесення старих будівель;

2. Розширення виробництва підприємств - це будівництво других і наступних черг певних підприємств;

3. Технічне переозброєння - повне або часткове переозброєння діючих підприємств без збільшення площ цих підприємств;

4. Реконструкція - переобладнання і перевлаштування діючих підприємств із збільшенням виробничих площ.

5. Капітальний ремонт - це відновлення будівель і споруд амортизувати в процесі експлуатації.

В цілому будівельна організація складається з наступних компонентів:

1. Організація-замовник планує і фінансує будівництво, здійснює технічний нагляд за будівництвом, поставляє устаткування, експлуатує результати будівництва;

2. Організація-проектувальник розробляє проект будівництва: архітектуру, технологію і т.д.; здійснює авторський нагляд над будівництвом, проектувальник відповідає за правильність складання кошторису, за якість і рівень, прийнятих технічних рішень;

3. Генеральний підрядник організовує і відповідає за будівництво в цілому, за якість виконуваних робіт, за дотримання терміну робіт;

4. Субпідрядник відповідає за вузький спектр робіт - тільки за роботи, які йому доручені організацією генпідрядник.

Основний метою будівельних організацій є задоволення потреб населення в будівельної продукції та отримання прибутку, так як за рахунок прибутку підприємство може розвиватися і отримання прибутку є найважливішою умовою конкурентоспроможності підприємства.

Прибуток - це різниця між сумарною виручкою, або сумарними надходженнями, які отримує підприємство від продажу своєї продукції, і сумарними економічними витратами, які несе підприємство для того, щоб виробити і реалізувати цю продукцію. Загальні економічні витрати оцінюють всі використані в процесі виробництва ресурси у відповідності з принципом альтернативних витрат. Виручка безпосередньо залежить від цін і обсягу продукції, що випускається, а обсяг продукції залежить, насамперед, від кількості трудових ресурсів і від продуктивності праці одного працівника.

У першому розділі курсової роботи будуть розглянуті такі показники роботи будівельного підприємства як чисельність працівників, введення в дію житла, продуктивність праці 1 працівника, середньомісячна заробітна плата і обсяг БМР в цінах поточного року.

Чисельність праці...вників - число працівників підприємства (середньооблікова чисельність працівників), визначається за період більше однієї доби шляхом ділення сумарної облікової чисельності працівників за календарний день звітного періоду на число календарних днів звітного періоду.

Введення в дію житла (обсяг робіт) - кількісний показник, який характеризує обсяг робіт виконаний будівельної організацією з основної діяльності (виробництво будівельних конструкцій, будівництво житлових об'єктів).

Обсяг БМР в цінах поточного року - це кількісний показник, який характеризує обсяг будівельно-монтажних робіт, виконаних будівельною організацією.

Заробітна плата - винагорода, яку підприємство (фірма) зобов'язане виплатити робітникам і службовцям за їх працю пропорційно його кількості і якості по встановленим у договорі (контракті) і законі нормам.

Продуктивність праці - показник ефективності використання трудових ресурсів, трудового фактора Вимірюється кількістю продукції в натуральному або грошовому вираженні, виробленим одним працівником за певний час (годину, день, місяць, рік).

Собівартість продукції - поточні витрати виробництва та обігу, реалізації продукції, обчислені в грошовому вираженні. Включають матеріальні витрати, амортизацію основних засобів, заробітну плату основного і допоміжного персоналу, додаткові (накладні) витрати, безпосередньо пов'язані, обумовлені виробництвом і реалізацією даного виду та обсягу продукції. Чим менша собівартість продукції, тим вище прибуток підприємства, а, отже, підвищується рентабельність підприємства.

У системі економічних показників собівартості належить одне з найважливіших місць, тому вона:

- відображає результати виробничо-господарської діяльності;

- є одним з основних елементів, які визначають прибуток та рівень рентабельності;

- відображає характер використання матеріальних ресурсів, робочої сили, рівень господарського керівництва будівельної організації, рівень культури праці;

- є основою складової вартості;

- є важливим показником при визначенні економічної ефективності інвестицій в нову техніку, технологію, організацію виробництва та інших наслідків.

У першій частини першого розділу буде проаналізовано динаміку показників введення в дію житла та середньомісячної заробітної плати за 5 років, зроблено висновки та зображені графічно отримані результати аналізу. У другій частині першого розділу буде проведено індексний аналіз продуктивності праці.

1.2 Розрахунок показників динаміки введення в дію житла та середньомісячної заробітної плати

Таблиця 1.1 Вихідні дані

Роки

Введення в дію житла, м 2

Середньомісячна заробітна плата, грн. 2006 5958,16 287,59 2007 5841,45 308,43 2008 3090,57 304,26 2009 6640,67 232,37 2010 5189,16 282,38

Абсолютні показники динаміки характеризують швидкість зміни рівнів динамічного ряду і являють собою різницю між порівнюваним рівнем і рівнем більш раннього періоду, прийнятим за базу порівняння. Якщо база порівняння - попередній рівень, то показник є ланцюговим , якщо за базу порівняння взято початковий рівень, то показник є базисним .

Абсолютний базисний приріст: (1.1)

Абсолютний ланцюговий приріст: (1.2)

Абсолютна зміна має ту ж одиницю виміру, що й рівні ряду з додаванням одиниці часу, за яку відбулася зміна.

Відносні показники динаміки необхідні для порівняння розвитку різних об'єктів, особливо якщо їх абсолютні характеристики різні. Відносні показники дають можливість визначити у скільки разів або на скільки відсотків відбулася зміна між даним рівнем динамічного ряду і попереднім рівнем (ланцюговим, базисним).

Базисний темп зростання:

(1.3)

Ланцюговий темп зростання:

(1.4)

Базисний темп приросту

або (1.5 а, б)

Ланцюговий темп приросту:

або (1.6 а, б)

Порівняння абсолютного приросту і темпу приросту за одні й ті ж періоди часу показують, що уповільнення темпів приросту не завжди супроводжується зменшенням абсолютних приростів. Тому, щоб правильно оцінити значення отриманого темпу приросту, його розглядають в зіставленні з показником абсолютного приросту. Абсолютне значення одного відсотка приросту є результатом зіставлення цих величин.

(1.7)


Таблиця 1.2. Показники динаміки введення в дію житла за 2006-2010 рр.., м 2

роки

Введення в дію житла, м 2

Абсолютний приріст, у, м2

Темп росту, Т р ,%

Темп приросту, Т пр ,%

Абсолютна значення1% приросту, А, м2 2006 5958,2 Б Ц Б Ц Б Ц - 2007 5841,5 -116,71 -116,71 98,04117 98,04117 -1,95883 -1,95883 59,5816 2008 3090,6 -2867,59 -2750,88 51,87122 52,90758 -48,1288 -47,0924 58,4145 2009 6640,7 682,51 3550,1 111,455 214,8688 11,45505 114,8688 30,9057 2010 5189,2 -769 -1451,51 87,09333 78,14212 -12,9067 -21,8579 66,4067

= y 02 - y 01 = 5841,5 - 5958,2 = -116,71

= y 03 - y 01 = 3090,6 - 5958,2 = -2867,59

Dy б 04 = y 04 - y 01 = 6640,7 - 5958,2 = 682,51

Dy б 05 = y 05 - y 01 = 5189,2 - 5958,2 = -769

= = -116,71

= y 03 - y 02 = 3090,6 - 5841,5 = -2750,88

= 98,04

Тр б 03 = (3090,6/5958,2) * 100% = 51, 87%

Тр ц 03 = (3090,6/5841,5) * 100% = 52, 91%

Тпр б 02 = Тпр ц 02 = 98,04117-100 = -1, 96%

Тпр б 03 = 51,87 - 100 = -48,13%

Тпр ц 03 = 52,90758 - 100 = -47,09% і т. д.

А 02 = 5958,2 0,01 = 59,5816 і т. д.


Таблиця 1.3. Показники динаміки середньомісячної заробітної плати за 2006 - 2010 рр., грн.

Роки Середньо-місячна заробітна плата, грн Абсолютний приріст, у, м2

Темп росту, Т р ,%

Темп приросту, Т пр ,%

Абсолютна значення1% приросту, А, м2

Б

Ц

Б

Ц

Б

Ц

2006 287,59 - - - - - - - 2007 308,43 20,84 20,84 107,25 107,25 7,25 7,25 2,87 2008 304,26 16,67 -4,17 105,80 98,65 5,8 -1,35 3,08 2009 232,37 -55,22 -71,89 80,79 76,37 -19,201 -23,63 3,04 2010 282,38 -5,21 50,01 98,19 121,53 -1,81 21,52 2,32

Розглянемо співвідношення між ланцюговими і базисними показниками за даними таблиць 1.2., 1.3.:

1) Сума ланцюгових абсолютних приростів дорівнює останньому базисному абсолютному приросту, тобто приросту за весь проміжок часу.

(1.8)

Для показників динаміки введення в дію житла:

-116,71 - 2750,88 + 3550,1 - 1451, 51 = -769

Для середньомісячної заробітної плати:

20,84 - 4,17 - 71,89 +50,01 = -5,21

2) Добуток ланцюгових коефіцієнтів росту одно базисного коефіцієнту зростання за весь період.

(1.9)

Для показників динаміки введення в дію житла:

0,9804 * 0,5290 * 2,1486 * 0,7814 = 0,8707

Для показників динаміки середньомісячної заробітної плати:

1,0724 * 0,9865 * 0,7637 * 1,2153 = 0,9819

Визначимо середні показники динаміки: середній абсолютний приріст, середній темп зростання, середній темп приросту і середній рівень ряду.

Ці показники необхідні при узагальненні характеристик тенденції за певний період і незамінні при порівнянні розвитку за неоднакові за тривалістю відрізки часу, при виборі аналітичного вирівнювання тренда.

Середній абсолютний приріст:

(1.10)

Середній темп зростання:

(1.11)

Середній темп приросту:

(1.12)

Таблиця 1.4.Средніе показники динаміки

Показник Введення в дію житла Середньомісячна заробітна плата Середній абсолютний приріст -192,25 -1,27 Середній темп зростання 96,60 99,94 Середній темп приросту -0,04 -0,06

Висновок : за аналізований період 2006 - 2010рр. введення в дію житла в середньому знизився на 192,25 м 2 або на 0,04%. Середньомісячна заробітна плата знизилася на 1,27 грн. або на 0,06%.

1.3 Визначення тенденцій динаміки введення в дію житла та середньомісячної заробітної плати

Згладжування за допомогою ковзних середніх

Ковзна середня дозволяє згладити коливання окремих рівнів динамічного ряду і Цей метод є 2006 - 2007 2008 2009 2010 ... -

Таблиця 1.6. Розрахунок

2006

- - 2007 2008 - -

Метод аналітичного вирівнювання

Для того ряду динаміки. При цьому

Розглянемо аналітичне

(1.13)

Для тренда.

Роздільна вид:

Аналітичне

(1.14)

Роздільна має вигляд:

t i

y i -y t

2006 -2 4 1 0 0 5344,002 -2253,4 5077821 2009 6640,7 1 6640,67 1 5270,124 1370,576 1878479 2010 5189,2 2 10378,32 4 5196,246 -7,046 49,64612 Разом 26720,01 0 -738,78 10 26720 0,19 7353371

Значення параметрів рівняння прямої розраховується наступним чином:

= 5344,002

,

Для даного рівняння b 0 - показник середнього рівня динамічного ряду, тому обчислювальна формула цього параметра збігається з формулою простої арифметичної. b 1 - лінійний коефіцієнт регресії, що показує напрям тренду, в даному випадку b 1 показує тенденцію зниження рівнів динамічного ряду, що видно візуально з таблиці 1.7.

Таким чином, рівняння прямої має вигляд:

Таблиця 1.8 Аналітичне вирівнювання введення в дію житла по параболі

роки

Введення в дію житла, м 2

ti Yi * ti

Ti 2

yi * ti 2

Ti 4

Y t

Y i - Y t

(yi-yt) 2

2006 5958,2 -2 -11916,3 4 23832,8 16 6010,592 -52,392 2744,922 2007 5841,5 -1 -5841,45 1 5841,5 1 5158,473 683,027 466525,9 2008 3090,6 0 0 0 0 0 4825,18 -1734,58 3008768 2009 6640,7 1 6640,67 1 6640,7 1 5010,713 1629,987 2656858 2010 5189,2 2 10378,32 4 20756,8 16 5715,072 -525,872 276541,4 Разом 26720,01 0 -738,78 10 57071,8 34 26720,03 0 6411438

Значення параметрів рівняння параболи розраховуються наступним чином:

,,

5 b 0 = 26720,01 - 10 b 2 b 2 = 259,413

57071,8 = 2 (26720,01 - 10 b 2 ) + 34 b 2 ,

Таким чином,,,

Рівняння параболи має вигляд:

Так як основною метою аналітичного вирівнювання є екстраполяція, отже, потрібно з'ясувати яке з рівнянь прямої або параболи - краще описує тенденцію динаміки середньооблікової чисельності працівників, для цього розрахуємо середню квадратическую помилку рівняння тренду і коефіцієнт варіації:

, (1.15)

де n - число рівнів ряду, m - число параметрів... в рівнянні тренда (для прямої m = 2), - відповідно фактичне і розрахункове значення рівнів динамічного ряду.

де - середній рівень динамічного ряду. (1.16)

Для рівняння прямої:

n = 5, m = 2

Для рівняння параболи:

n = 5, m = 3

Оскільки коефіцієнт варіації для рівняння параболи більше, ніж для рівняння прямої, то рівняння прямий більш точно описує основну тенденцію динаміки введення в дію житла.

Аналогічні розрахунки аналітичного вирівнювання по рівнянню прямої і параболи для середньомісячної заробітної плати представлені в таблицях 1.9, 1.10

Таблиця 1.9 Аналітичне вирівнювання середньомісячної заробітної плати по прямій

роки Середньомісячна заробітна плата, грн ti Yi * ti ti ^ 2

Y t

yi-y t

(yi-y t ) ^ 2

2006 287,59 -2 -575,18 4 300,302 -12,712 161,595 2007 308,43 -1 -308,43 1 291,654 16,776 281,434 2008 304,26 0 0 0 283,006 21,254 451,733 2009 232,37 1 232,37 1 274,358 -41,988 1762,99 2010 282,38 2 564,76 4 265,71 16,67 277,889

Разом

1415,03

0

-86,48

10

1415,03

0

2935,64

Таблиця 1.10 Аналітичне вирівнювання середньомісячної заробітної плати по параболі

роки Середньомісячна заробітна плата, грн ti Yi * ti ti ^ 2 yi * ti ^ 2 Ti ^ 4

Y t

yi-y t

(yi-y t ) ^ 2

2006 287,59 -2 -575,18 4 1150,36 16 289,299 -1,709 2,920681 2007 308,43 -1 -308,43 1 308,43 1 297,158 11,272 127,058 2008 304,26 0 0 0 0 0 294,011 10,249 105,042 2009 232,37 1 232,37 1 232,37 1 279,858 -47,48 2255,11 2010 282,38 2 564,76 4 1129,52 16 254,699 27,681 766,2378

Разом

1415,03

0

- 86,48

10

2820,68

34

1415,03

0

3256,369

Значення параметрів рівняння прямої для середньомісячної заробітної плати розраховуються аналогічно введенню в дію житла:

b 0

Лінійний коефіцієнт регресії менше нуля, тому, як і для введення в дію житла, спостерігається тенденція зниження рівні...в динамічного ряду середньомісячної заробітної плати.

Рівняння прямий має вигляд:

Аналогічним способом знайдемо значення параметрів рівняння параболи:

<0

,,


Таким чином, b 0 = 294 , 011, b 1 = - 8, 65, b 2 = -5,503

Рівняння параболи має вигляд:

Оскільки основною метою аналітичного вирівнювання є екстраполяція, отже, потрібно з'ясувати яке з рівнянь прямий або параболи краще описує тенденцію динаміки введення в дію житла, для цього розрахуємо середню квадратическую помилку рівняння тренду і коефіцієнт варіації:

Для рівняння прямої:

Для рівняння параболи:

Оскільки коефіцієнт варіації для рівняння параболи більше, ніж для рівняння прямої, то рівняння прямий більш точно описує основну тенденцію динаміки середньомісячної заробітної плати.

Прогноз показників динаміки на 2006 рік

Якщо припустити, що загальні умови, що визначають тенденцію розвитку в минулому, не зазнають істотних змін і тенденція розвитку явища характеризується певними аналітичними рівняннями в обох випадках, то представляється можливість екстраполяції при t = 3.

Для введення в дію житла:

= 5122,368 м 2 - передбачається зниження введення в дію житла приблизно на 1,28% за порівнянні з 2010 р.

Для середньомісячної заробітної плати:

= 257,050 грн. - Передбачається зниження середньомісячної заробітної плати приблизно на 8,9% в порівнянні з 2010 р.

1.4 Індексний факторний аналіз продуктивності праці

Таблиця 1.11

Найменування

показника

Од. вимірювання-ня Підприємство № 1 Підприємство № 2 Підприємство № 3 2009 2010 2009 2010 2009 2010 1 Обсяг БМР в цінах поточного року

тис. грн.

4136,74 3568,85 3224,99 3503,20 3568,85 3977,31 2 Чисельність працівників

чол.

291,8 281,3 283,4 277,17 281,3 284,5 3 Продуктивність праці 1 працівника, в цінах поточного року

тис. грн.

14774,52 13217,77 11856,92 13171,92 13217,77 14569,24

Продуктивність розраховується за наступною формулою:

(1.17)

Розрахуємо індивідуальний індекс продуктивності праці 1-го працівника за формулою:

(1.18)

для кожного з трьох підприємств.

Для підприємства № 1

(89,4%)

Для підприємства № 2

(111%)

Для підприємства № 3

(110,2%)

Висновки: за 2010р. в порівнянні з 2009р. Продуктивність витрат на першому підприємстві знизилася на 10,6%, на другому підприємстві зросла на 11%, на третьому підприємстві також зросла на 10,2%.

Розрахуємо зведені індекси за наступними формулами, наведеними в таблиці 1.12

Таблиця 1.12

Зведений індекс

продуктивності праці

Зведений індекс обсягу БМР Зведений індекс чисельності працівників

Взаємозв'язок

індексів

або 102,8%

або 101,3%

або 101,4%

Перевіримо взаємозв'язок індексів:

1,028 = 1,028

Висновок: в 2010 р. в порівнянні з 2009 р. продуктивність праці 1 працівника по всіх підприємствах підвищилася на 2,8%, обсяг СМР підвищився на 1,3%, а чисельність працівників підвищилася до 1,4%.

Проаналізуємо динаміку зміни продуктивності праці і визначимо вплив окремих факторів в нашому випадку обсяг СМР та чисельність працівників на зміну результативного показника - продуктивності праці.

Абсолютна зміна продуктивності праці розрахуємо за формулою:

; (1.19)

Абсолютна скорочення продуктивності праці, обумовлене зміною об'єму СМР розраховується за формулою:

; (1.20)

Абсолютна скорочення продуктивності праці, обумовлене зміною чисельності працівників, розраховується за формулою:

; (1.21)

Перевірка:

1,06 = 0,49 + 0,58; 1,06 = 1,06

Висновок: в 2010 р. в порівнянні з 2009 р. продуктивність праці по всіх трьом підприємствам зросла на 1,06 тис. грн, у тому числі за рахунок зростання обсягу БМР на 0,49 тис. грн. і скорочення чисельності працівників на 1 чол.

Розрахуємо індекси змінного, постійного складу та індекс структурних зрушень за наступними формулами, наведеними в таблиці 1.13

Таблиця 1.13

Індекс змінного складу Індекс постійного складу Індекс структурних зрушень

Характеризує зміна середньої рентабельності витрат за всіма підприємствам в цілому Характеризує зміну загальної рентабельності витрат за рахунок зміни рентабельності витрат кожного підприємства Характеризує зміна середньої рентабельності витрат за рахунок структурних зрушень на підприємствах

= (102,7%)

= (103%)

= (99,7%)

Перевіримо взаємозв'язок індексів:

(1.22)

, 0,997 = 0,997

Висновок: Середня продуктивність праці по всіх підприємствах в цілому зросла на 2,7%, у тому числі за рахунок збільшення продуктивності праці по всіх підприємства на 3% і за рахунок зміни структури підприємств середня продуктивність праці знизилася на 0,3%.


Розділ 2. Визначення взаємозв'язків і взаємозалежностей між економічними показниками

2.1 Характеристика і економічний аналіз показників

Сучасна наука виходить з взаємозв'язку всіх явищ у природі і суспільстві. Обсяг продукції підприємства пов'язаний з чисельніст...ю працівників, потужністю двигунів, вартістю виробничих фондів і ще багатьма ознаками.

Неможливо управляти явищами, передбачити їх розвиток без вивчення характеру, сили та інших особливостей зв'язку. Тому методи дослідження, вимірювання зв'язків складають надзвичайно важливу частину методології наукового дослідження, в тому числі і статистичного.

Кореляційна зв'язок між ознаками може виникати різними шляхами. Найважливіший шлях - причинний залежність результативної ознаки (його варіації) від варіації факторного ознаки.

У даному розділі будуть розглянуті такі показники роботи підприємств будівельної галузі як введення в дію житла, продуктивність роботи 1 люд. У цінах поточного року та собівартість.

Економічний сенс таких категорій як чисельність працівників, введення в дію житла та собівартість були розглянуті в першому розділі в пункті 1.1.

В даному випадку собівартість є результативною ознакою. Введення в дію житла - первинним факторним ознакою. Продуктивність роботи 1 чол. в цінах поточного року - вторинним факторним ознакою.

Далі будуть виявлені залежності між показниками за допомогою методів порівняння паралельних рядів і аналітичних угруповань, а також за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Оцінка сили зв'язку буде визначена за допомогою кореляційного відносини і коефіцієнта Пірсона. Суттєвість коефіцієнтів регресії буде перевірена за допомогою коефіцієнтів еластичності, критеріїв Стьюдента і Фішера.

2.2 Встановлення наявності і характеру взаємозв'язку між ознаками

Таблиця 2.1. Вихідні дані

Введення в дію житла м 2

Продуктивність роботи 1 чол. в цінах поточного року Собівартість, тис.грн. Х V У 1 5958,2 14774,52 4969,30 2 5841,5 14569,24 5063,08 3 3090,6 11856,92 5093,30 4 6640,7 13171,92 5256,89 5 5189,2 13217,77 5138,10

Наявність і характер взаємозв'язку можна визначити за допомогою двох методів: порівняння паралельних рядів і аналітичних угруповань.

Порівняння рівнобіжних рядів дозволяє зробити висновок про наявність досить сильної зворотного зв'язку в першій парі порівнюваних ознак, в даному випадку яскраво простежується по всій сукупності, що збільшення чисельності працівників веде до зниження собівартості. В інших парах порівнюваних ознак досить складно визначити напрямок зв'язку, можна припустити, що в третій парі порівнюваних ознак простежується прямий зв'язок.

Скористаємося методом аналітичних угруповань, який завдяки угрупуванню і усереднення величин результативної ознаки дозволить більш чітко побачити зв'язок порівнюваних ознак.

Згрупуємо дані в 3 групи:

(2.1)

Таблиця 2.3Аналітіческіе угруповання

Групи по первинному факторному ознакою (Х) Середнє значення результативної ознаки в групі (у) 3090,6 - 4273,97 5093,30 4273,97 - 5457,34 5138,10 5457,34 - 6640,71 5096,42 Групи по вторинному факторному ознакою (V) Середнє значення результативної ознаки в групі (у) 11856,92 - 12829,45 5093,30 12829,45 - 13801,98 5197,49 13801,98 - 14774,52 5016,19 Групи по первинному факторному ознакою (Х) Середнє значення в групі іншого факторного ознаки (V) 3090,6 - 4273,97 11856,92 4273,97 - 5457,34 13217,77 5457,34 - 6640,71 14138,23

Висновок: Метод аналітичних угруповань показав, що в перших двох парах ознак існує зворотний зв'язок (з ростом факторного ознаки відбувається зменшення результативної ознаки), яка може бути виражена рівнянням параболи. В останній парі ознак спостерігається прямий зв'язок, тому вона може бути виражена рівнянням прямої.

2.3 Побудова кореляційних рівнянь

Рівняння параболи має вид:


(2.2)

Застосовуючи метод найменших квадратів, отримаємо роздільну систему рівнянь:

Знаходження параметрів рівняння парної кореляції для зв'язку між Х і Y для рівняння прямий

№ x y xy x ^ 2 y (x) y-y (x) (y-y (x)) ^ 2 1 3090,6 5093,3 15741353 9551808,4 5069,46 23,8423 568,454 2 5189,2 5138,1 26662629 26927797 5101,75 36,3487 1321,23 3 5841,5 5063,1 29575982 34123122 5111,79 -48,689 2370,62 ... 4 5958,2 4969,3 29608083 35500147 5113,58 -144,28 20818,1 5 6640,7 5256,9 34909429 44098896 5124,09 132,813 17639,2 Підсумок

26720,2

25520,67

136497476

150201770

25520,7

0

42717,6

Вирішивши систему матричним методом, знаходимо:

= 5021,8991

= 0,01538815

Звідси, рівняння прямої має вигляд: y x = 5018,47 +0,02 x

Таблиця 2.5. Знаходження параметрів рівняння парної кореляції для зв'язку між X і Y по параболі

№ x y x * y x ^ 2 x2 * y x ^ 3 x ^ 4 y (x) 1 3090,6 5093,3 15741353 9551808,4 48650225724 29520818917 91237042946166 4728,821611 2 5189,2 5138,1 26662629

26927797

138355020986 13971756626 725106231885195 3978,723378 3 5841,5 5063,1 29575982 34123122 172765366686 199279038321 1164387472088440 3745,573146 4 5958,2 4969,3 29608083 35500147 211516975855,4 211495677912 1260260454061680 3703,861308 5 6640,7 5256,9 34909429 44098896 23182789672 292754944000 194471267135730 3459,916752 ОЈ

26720,2

25520,67

136497476

150201770

754465259799,4

843247226502

5185703872617220

25520,67

Y-Y (x) (Y-Y (x)) ^ 2 364,4783888 132844,4959 1159,376622 1344154,151 -1317,526854 1735877,011 1265,438692 1601335,084 -1796,983248 3229148,792 0 8043359,534

Вирішивши систему методом зворотної матриці, знаходимо:

= 5833,488341, = -0,357426816 = 0

Отже, рівняння параболи має вигляд:

Щоб довідатися, яке з рівнянь - параболи або прямий - краще описує кореляційний зв'язок, розрахуємо середню квадратическую помилку:

Для прямої:

а також коефіцієнт варіації:

Для параболи:

і

Так як коефіцієнт варіації для рівняння прямої менше, ніж для рівняння параболи, рівняння прямий більш точно описує кореляційний зв'язок між поізводітельностью праці 1 працівника та рентабельності.

Таблиця 2.6. Знаходження параметрів рівняння парної кореляції для зв'язку між V і Y для рівняння прямий

№ v y v ^ 2 v * y y (v) y-y (v) (yy (v)) ^ 2 1 11857 ​​ 5093,3 140586552 60390850,6 5218,623 -125,3232 15705,90446 2 13172 5256,9 173499476 69243334,5 5166,023 ... 90,8668 8256,775342 3 13218 5138,1 174709444 67914224 5164,189 -26,0892 680,6463566 4 14569 5063,1 212262754 73765227,7 5110,13 -47,0504 2213,74014 5 14775 4969,3 218286441 73419022,2 5101,919 -132,6192 17587,85221

Підсумок про

67590,37

25520,67

919344668

344732659

25520,67

0

44444,9


Вирішивши систему матричним методом, знаходимо:

= 5692.89

= -0.04

Звідси, рівняння прямої має вигляд:

Таблиця 2.7. Знаходження параметрів рівняння парної кореляції для зв'язку між V і Y по параболі

v y v * y v ^ 2 v ^ 2y v ^ 3 v ^ 4 y (v)

1 11857 ​​ 5093,3 60390850,6 140586552 716049485302 1666957239793 19765111992225600 5188,935877 2 13172 5256,9 69243334,5 173499476 912069395384 2285362864448 30102799650509100 5122,197135 3 13218 5138,1 67914224 174709444 897674594216 2309389796232 30525514326594600 5119,862547 4 14569 5063,1 73765227,7 212262754 1074707549777 3092354182009 45052508077689100 5051,296737 5 14775 4969,3 73419022,2 218286441 1084730811261 3225391734375 47655162875390600 5040,841846 Підсумок 67590,37 25520,67 344732659 919344668

4685231835941

12579455816857

173101096922409000

25520,67 yy (v) (yy (v)) ^ 2

-95,6358768 9146,220948

134,7028654 18144,86194

18,23745257 332,6046763

11,80326308 139,3170193

-71,5418465 5118,2358

0 32881,24039

Вирішивши систему методом зворотної матриці, знаходимо:

= 5790,701099 a 1 = -0,050751895, a 2 = 0

Отже, рівняння параболи має вигляд:

Щоб довідатися, яке з рівнянь - прямий або параболи - краще описує кореляційний зв'язок, розрахуємо:

Для прямої:

а також коефіцієнт варіації:

Для параболи:

і

Так як коефіцієнт варіації для рівняння прямої менше, ніж для рівняння параболи, рівняння прямий більш точно описує кореляційний зв'язок між виручкою і рентабел...ьністю.

Таблиця 2.8 . Знаходження параметрів рівняння парної кореляції для зв'язку між X і V по прямій

№ x v x * v x ^ 2 v (x) v-v (x) (v-v (x)) ^ 2 1 3090,6 11856,92 36644996,95 9551808,36 12107,98058 -251,0605779 63031,4138 2 5189,2 13217,77 68589652,08 26927796,64 13421,18264 -203,4126404 41376,70226 3 5841,5 14569,24 85106215,46 34123122,25 13829,36033 739,8796672 547421,922 4 5958,2 14774,52 88029545,06 35500147,24 13902,38553 872,1344691 760618,5323 5 6640,7 13171,92 87470769,14 44098896,49 14329,46092 -1157,540918 1339900,977 Підсумок

26720,2

67590,4

365841179

150201771

67590,37

0,00

2752349,547

Вирішивши систему методом зворотної матриці, знаходимо:

= 10174,03; = 0,625751

Отже, рівняння прямий має вигляд:

Таблиця 2.9. Знаходження параметрів рівняння парної кореляції для зв'язку між Х і V по параболі

x

v

x * v

x ^ 2

x ^ 2v

x ^ 3

x ^ 4

v (x)

1 3090,6 11856,92 36644996,95 9551808,36 113255027579,9 29520818917,4 91237042946165,9 11688,07134 2 5189,2 13217,77 68589652,08 26927796,64 355925422594,3 139733722324,3 725106231885195,0 14080,87648 3 5841,5 14569,24 85106215,46 34123122,25 497147957609,6 199330218623,4 1164387472088440,0 14113,05705 4 5958,2 14774,52 88029545,06 35500147,24 524497635400,3 211516977285,4 1260260454061680,0 14084,71225 5 6640,7 13171,92 87470769,14 44098896,49 580867136654,6 292847541921,1 1944712671635730,0 13711,67003 ОЈ

26720,2

67590,4

365841179

150201771

2071693179838,6

872949279071,6

5185703872617220,0

67590,38714

v-v (x)

(v-v (x)) ^ 2

168,84866 28509,87

-863,10648 744952,79

456,18296 208102,89

689,80775 475834,73

-539,75003 291330,1

0

1748730,4

Вирішивши систему методом зворотної матриці, знаходимо:

= 2306,042255; = 4,24, = -0,00038.

Отже, рівняння прямий має вигляд:

Середнє значення виручки за вирахуванням ПДВ:.

Щоб довідатися, яке з рівнянь - прямий або параболи - краще описує кореляційний зв'язок між продуктивністю праці 1 працівника і рентабельністю, розрахуємо:

Для прямої:

а також коефіцієнт варіації:

Для параболи: і

Так як коефіцієнт варіації для рівняння параболи менше, ніж для рівняння прямої, рівняння параболи більш точно описує кореляційний зв'язок.

2.4 Оцінка сили кореляції

Корреляционное відношення: , (2.4)

де (2.5) - дисперсія результативної ознаки у , величина якого пояснюється зв'язком з фактором х (факторна дисперсія). Вона обчислюється за індивідуальним даними, отриманими для кожної одиниці сукупності на основі рівняння регресії;

(2.6) - загальна дисперсія результативної ознаки, що виражає вплив на нього всіх причин і умов.

Чим ближче значення кореляційного відносини до 1, тим тісніше зв'язок між ознаками.

Таблиця 2.7Вспомогательная таблиця для розрахунку дисперсій для зв'язку X і Y

№ Y Y (X) (Y-Yср) ^ 2 (Y (X)-Yср) ^ 2 1 5093,3 5069,46 117,5056 1202,7024 2 5138,1 5101,75 1153,2816 5,7121 3 5063,1 5111,79 1684,2816 58,5225 4 4969,3 5113,58 18181,8256 89,1136 5 5256,9 5124,09 23335,6176 398,0025 Разом

25520,67

25520,7

44472,512

1754,0531

Середнє

5104,14

Оскільки величина кореляційного відносини знаходиться в інтервалі, значить, зв'язок між ознаками X і Y - слабка. Таким чином, варіація результативної ознаки у обумовлена ​​не тільки дією фактора х , але і іншими причинами і факторами.

Таблиця 2.8Вспомогательная таблиця для розрахунку дисперсій для зв'язку V і Y

№ Y Y (V) (Y-Yср) ^ 2 (Y (V)-Yср) ^ 2 1 5093,3 5218,623 117,5056 13106,35729 2 5256,9 5166,023 23335,6176 3829,505689 3 5138,1 5164,189 1153,2816 3605,882401 4 5063,1 5110,13 1684,2816 35,8801 5 4969,3 5101,919 18181,8256 4,932841 Разом

25520,67

25520,67

44472,512

20582,55832

Оскільки величина кореляційного відносини близька до одиниці і знаходиться в інтервалі, значить, зв'язок між ознаками V і Y - помірна, але з урахуванням погрішностей можна сказати навіть слабка. Таким чином, варіація результативного ознаки у обумовлена не тільки дією фактора х , але і іншими причинами і факторами.

Таблиця 2.9 Впомогательная таблиця для розрахунку дисперсій зв'язку Х і V

№ V V (X) (V-Vср) ^ 2 (V (X)-Vср) ^ 2 1 11856,92 12107,98058 2759432,612 1988363,453 2 13217,77 13421,18264 90182,49242 9387,935643 3 14569,24 13829,36033 1104949,96 96899,17924 4 14774,52 13902,38553 1578656,551 147695,3521 5 13171,92 14329,46092 119822,5917 658348,7339 Разом

67590,4

67590,37

5653044,206

2900694,654

Оскільки величина кореляційного відносини близька до одиниці і знаходиться в інтервалі, значить, практично вся варіація результативної ознаки у обумовлена ​​䳺ю фактора x. Таким чином, зв'язок між ознаками V і X - сильна.

Тіснота парної лінійної кореляційного зв'язку, крім кореляційного відносини, може бути виміряна коефіцієнтом кореляції Пірсона. Цей показник являє собою стандартизований коефіцієнт регресії, тобто коефіцієнт, виражений не в абсолютних одиницях виміру ознак, а в частках середнього квадратичного відхилення результативної ознаки.

Розрахуємо лінійний коефіцієнт парної кореляції:

(2.7)

Для зв'язку Х і V:

Отримане значення лінійного коефіцієнта кореляції свідчить про наявність сильної зворотної зв'язку між введенням в дію житла (Х) і продуктивністю роботи 1 чол. в цінах поточного року (V).

При перевірці можливості використання лінійної функції в якості форми рівняння визначають різницю квадратів:

(2.8)

(0,72) 2 - (-0,7163) 2 = 0 <0,1

Дана різниця доводить правильність застосування лінійного рівняння кореляційної залежності для зв'язку Х і V.

Коефіцієнт кореляції досить точно оцінює ступінь тісноти зв'язку лише в разі наявності лінійної залежності між ознаками. Однак лінійний коефіцієнт кореляції недоцільно застосовувати при наявності криволінійної залежності, оскільки він недооцінює ступінь тісноти зв'язку і навіть може дорівнювати нулю.

Дійсно значення коефіцієнта кореляції для зв'язків, де передбачалася параболічна залежність, дуже мало:

r = 0,1989 - для зв'язку X і Y

r = - 0,5138 - для зв'язку V і Y

Отже, умова (2.8) виконується, що доводить правильність застосування нелінійного рівняння (рівняння параболи) кореляційної Залежно для зв'язку Х і V і зв'язку X і Y.

Показники кореляційної зв'язку, обчислені за обмеженої сукупності, є лише оцінками тієї чи інший статистичної закономірності, оскільки в будь-якому параметрі зберігається елемент не повністю погасити випадковості, притаманною індивідуальним значенням ознак. Тому необхідна статистична оцінка ступеня точності і надійності параметрів кореляції. Оцінка лінійного коефіцієнта кореляції і кореляційного відносини здійснюється за допомогою критерію Стьюдента, критерію Фішера, середньоквадратичної помилки рівняння регресії, а також коефіцієнта еластичності.

Критерій Стьюдента розраховується за формулою :

(2.9)

По таблиці розподілу Стьюдента для числа ступенів свободи - 3 і рівня значущості критичне значення коефіцієнта Стьюдента t кр = 3,182.

Таким чином, лише з ймовірністю менше 5% можна стверджувати, що величина t р = 0,35 могла з'явитися в силу випадковостей вибірки. Таке подія малоймовірно, а тому можна вважати з імовірністю 95%, що в генеральної сукупності дійсно існує зворотний зв'язок між досліджуваними ознаками, тобто відміну вибіркового коефіцієнта від нуля є істотним і зв'язок встановлено надійно.

Однак слід зазначити, що коефіцієнт кореляції для зв'язку Х і V близький до одиниці, отже, розподіл його оцінок відрізняється від нормального або розподілу Стьюдента, оскільки він обмежений величиною 1. У таких випадках більш доцільно використовувати метод перетворення кореляції, запропонований Фішером, де для оцінки надійності коефіцієнта його величину перетворюють у форму, яка не має такого обмеження.

Критерій Фішера розраховується за формулою:

, (2.10)


де S - число параметрів рівняння; n - кількість досліджуваних рівнів

Критерій Фішера для n = 5 і рівня значущості = 0,05 для лінійного зв'язку F кр = 10,13, а для параболічної зв'язку F кр = 19

Отже, залежність між ознаками Х і Y, Y і V, а також Х і V не виявилася суттєвою.

Коефіцієнт регресії застосовується для визначення коефіцієнта еластичності, який показує, на скільки відсотків зміниться величина результативного ознаки при зміні признака-фактора на 1%.

Коефіцієнт еластичності розраховується за формулою:

, (2.12)

де - середнє значення факторного ознаки;

- середнє значення результативної ознаки

Для зв'язку Х і Y:

Для зв'язку V і Y:

Для зв'язку Х і V:

Отже, з збільшенням продуктивності праці 1 людину, в цінах поточного року і введення в дію житла на 1% собівартість збільшується на 0,16% і знижується на 0,13% відповідно. Із збільшенням продуктивності роботи 1 чол. на 1% введення в дію житла збільшується на 1,68%.


Висновки

Дане індивідуальне завдання містить наступні статистичні методи: метод ковзної середньої, метод аналітичного вирівнювання, екстраполяцію, індексний метод, метод аналітичних угруповань і порівняння паралельних рядів, кореляційний і регресійний методу аналізу.

- У першому розділі даній розрахунково-графічної роботи були розраховані різні показники динаміки (Абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне зміна одного відсотка приросту, а також середні показники динаміки) введення в дію житла та середньомісячної заробітної плати за 5 років, для виявлення тенденцій динаміки були побудовані аналітичні рівняння і результати аналізу представлені в графічному додатку.

- За аналізований період 2006 - 2010рр. введення в дію житла в середньому знизився на 192,25 м 2 або на 0,04%. Середньомісячна заробітна плата знизилася на 1,27 грн. або на 0,06%.

- Аналітичні рівняння, складені в цьому розділі дозволили побудувати прогнози введення в дію житла та середньомісячної заробітної плати. Виявилося, що коефіцієнт варіації для рівняння параболи більше, ніж для рівняння прямої, значить, рівняння прямий більш точно описує основну тенденцію динаміки введення в дію житла, аналогічна ситуація спостерігається для динаміки середньомісячної заробітної плати.

- Прогнози показали зниження введення в дію житла приблизно на 1,28%, а також зниження середньомісячної заробітної плати приблизно на 8,9% в порівнянні з рівнем 2010 р.

- Індексний факторний аналіз рентабельності витрат показав, що в 2010 р. в порівнянні з 2009 р. продуктивність праці 1 працівника по всіх підприємствах підвищилася на 2,8%, обсяг СМР підвищився на 1,3%, а чисельність працівників підвищилася на 1,4%.

- Оцінка діяльності кожного підприємства показала, що за 2010р. в порівнянні з 2009р. продуктивність витрат на першому підприємстві знизилася на 10,6%, на другому підприємстві зросла на 11%, на третьому підприємстві також зросла на 10,2%.

- Індекси по методу середніх відносин показали, що середня продуктивність праці по всіх підприємствах в цілому зросла на 2,7% (що показує індекс змінного складу), у тому числі за рахунок збільшення продуктивності праці по всіх підприємства на 3% (це показує індекс постій...ного складу) і за рахунок зміни структури підприємств середня продуктивність праці знизилася на 0,3% (це показує індекс структурних зрушень).

- У другому розділі аналізувалася взаємозв'язок між собівартістю (результативний фактор) і введенням в дію житла та продуктивністю праці 1 чол. в цінах поточного року (факторні ознаки), побудовані і проаналізовані кореляційні рівняння, оцінена сила кореляційного зв'язку.

- Метод порівняння паралельних рядів, метод аналітичних угруповань і кореляційно-регресійний аналіз показали, що між продуктивністю роботи 1 чол. і собівартістю існує зворотний зв'язок (тобто із зростанням факторного ознаки відбувається зменшення результативного), яку можна виразити рівнянням параболи. Зв'язок між введенням в дію житла та собівартістю описується рівнянням параболи, а між чисельністю працівників і введенням в дію житла - рівнянням прямої, як і передбачалося спочатку.

- Отримані значення кореляційного відносини свідчать про наявність сильної зв'язку між продуктивністю роботи 1 чол. в цінах поточного року і собівартістю, а також між продуктивністю роботи 1 чол. в цінах поточного року і введенням в дію житла. Між введенням в дію житла та собівартістю виявлена помірна зв'язок, але з урахуванням погрішностей можна сказати навіть слабка.

- За результатами розрахунку критерію Фішера можна зробити висновок про те, що зв'язок між продуктивністю роботи 1 чол. і собівартістю, введенням в дію житла та собівартістю, а також продуктивністю роботи 1 чол. в цінах поточного року та введенням в дію житла не виявилася суттєвою.

- Результати розрахунку коефіцієнта еластичності показали, що із збільшенням продуктивності роботи 1 людина, в цінах поточного року і введення в дію житла на 1% собівартість збільшується на 0,16% і знижується на 0,13% відповідно. З збільшенням продуктивності роботи 1 чол. на 1% введення в дію житла збільшується на 1,68%.

На мій погляд, підприємство працює не дуже ефективно, оскільки спостерігається нестабільність економічних показників досліджуваного періоду. Збільшення чисельності працівників забезпечує пропорційне зниження собівартості, проте це екстенсивний спосіб зниження собівартості, який не завжди враховує якість виконуваних робіт і високий рівень продуктивності праці.

Основні шляхи підвищення ефективності виробництва будівельного підприємства:

Ефективне виробництво досягається тоді, коли вже неможливо перерозподілити наявні ресурси, щоб збільшити випуск одного економічного блага без зменшення випуску іншого.

1. Удосконалення апарату управління, систематичне підвищення рівня кваліфікації працівників, підготовка кадрових резервів, потенційно здатних до управлінської діяльності.

2. Підвищення рівня технологій, задіяних в процесі будівництва, для збільшення продуктивності праці.

3. Підвищення якості і темпів введення в дію житла.

4. Скористатися принципом зростаючої економії від масштабу, тобто необхідно нарощувати обсяг виробництва, оскільки це призводить до відносної економії наявних ресурсів.

5. Активна інноваційна діяльність підприємства - основа для зниження витрат виробництва, поліпшення екологічного стану довкілля, а, отже, і одержання додаткової економічної прибутку.

6. Визначення економічної доцільності спорудження, розміщення даного об'єкта в даній місцевості з урахуванням забезпечення підприємства сировиною, паливом, водою, а також умов реалізації готової продукції.

7. Облік не тільки прямих, але й додаткових витрат.

8. Раціональні проектні рішення.

9. Виняток земляних робіт в зимовий період часу.

10. Автоматизація виробничих процесів, застосування ефективних машин і механізмів.

11. Розвиток маловідходних і ресурсозберігаючих технологій - створення замкнутих технологічних циклів, з повним використанням сировини, що надходить і не виробляють відходів, що виходять за їхні рамки.

12. Підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів за рахунок вдосконалення експлуатації діючого енергетичного господарства на підприємстві і впровадження широкої гами енергозберігаючих заходів - від автоматизованих систем обліку до модернізації технологічних процесів.

Розміщено на .