Етикет перекладача

ЗМІСТ

Введення

Перекладач: ввічливий і непомітний

Моральні принципи перекладача

Проблеми, з якими стикаються перекладачі

Замість висновку

Список літератури

ВСТУП

ділової етикет перекладач

Діловий етикет сформувався протягом тривалого часу як результат постійного відбору правил і форм найбільш доцільного ділового поведінки, що сприяє успіху в ділових відносинах. [1] Свій діловий етикет присутній у кожній професії, в ньому відбиваються стандарти поведінки, прийняті для цієї професії, особливості взаємин з людьми в умовах функціонування даної професії та багато іншого - все те, що визначає і регулює людини як представника певної професії.

Представники будь-якої професії мають свої норми і правила поведінки. За допомогою цих норм і правил професія стверджує своє місце в суспільстві, а суспільство, зі свого боку, робить вплив на етику професії. У будь-якій професії є свої моральні норми і закони професійного поведінки, які не можна порушувати. Чесність, обов'язковість, професійна взаємодопомога стали прапором будь-якої професії. Професія перекладача не виняток. Виникнувши багато століть тому, вона постійно доводила свою необхідність людям. Змінювалося ставлення суспільства до неї, змінювалися і етичні норми. До початку XX в. вони мали вже певні обриси і постійно опрацьовувалися впродовж всього XX сторіччя. [2]

Специфіка етикету перекладачів визначається такими факторами, як тісну взаємодію з представниками інших культур - а, значить, необхідно знання звичаїв і протоколу не тільки своєї країни, але й інших країн, - авторське право, унікальність і неповторність завдань, що стоять в процесі роботи. Від кваліфікації перекладача часто залежить атмосфера й успіх переговорів, особливо добре, коли перекладач володіє спеціальним (профільним) мовою. І ще одна важлива вимога до перекладача, чи не перше, яке до нього пред'являється - Це ... непомітність. Ідеальний переклад - це переклад, при якому люди не помічають, що спілкуються через третю особу.

Треба пам'ятати, що немає перекладу з мови на мову, але завжди - ще й з культури на культуру. Якщо ця обставина недооцінити, переклад може зовсім не увійти в чужий контекст, або залишитися в ньому непоміченим. При будь-якому перекладі щось неминуче залишається неперекладених. Що саме - Доводиться в кожному конкретному випадку свідомо і продумано вирішувати.

ПЕРЕКЛАДАЧ: ввічливості і Непомітно

У Європі і Північній Америці середній освічена людина (чиновник, технічний спеціаліст, бізнесмен) говорить, принаймні, однією іноземною мовою. Здавалося б, перекладацька професія повинна бути скасована за непотрібністю. [3]

Однак цього не відбувається і саме тому, що західні чиновники і бізнесмени на власному досвіді спіткали просту, здавалося б, істину: "Для того щоб переводити, знати іноземну мова не достатньо ".

Крім мови існують ще мільйони нюансів, які не можна випускати з уваги в процесі перекладу переговорів. Знанням таких нюансів професійний перекладач відрізняється від початківця.

Дотримання етичних норм в ситуації перекладу істотно впливає па результат праці. Оскільки усний переклад-це робота в прямому контакті з людьми, від перекладача перш за все потрібне дотримання норм етики спілкування. Значить, перекладач повинен повною мірою володіти вмінням себе вести, бути вихованою людиною. Але завжди в основі вихованості правила, що дозволяють людині проявляти до інших людей таку ж повагу, як до самого себе.

У ділових зустрічах та переговорах перекладач перебуває у своєрідному положенні. З одного боку, його послуги необхідні, а отже, він - обов'язковий учасник переговорів. Але своєрідність його положення в тому й полягає, що, з іншого боку, при всій своїй необхідності він повинен бути В«НевидимкоюВ». Хороший перекладач повинен бути не помітний - це стосується і одягу, і голосу, і всього поведінки Це не самостійний учасник ділових переговорів, це В«інструментВ», за допомогою якого процес ділових міжнародних переговорів протікає найбільш ефективно. [4]

Використовуючи послуги перекладача, учасник переговорів під час перекладу попередньої фрази має додатковий час на обдумування висловлених ним ідей і пропозицій, оскільки час, що витрачається перекладачем на переклад попередньої фрази, для учасника переговорів - пауза, яка дозволяє краще обміркувати майбутні слова, сконцентрувати свою увагу на значенні та змісті своїх майбутніх фраз.

Перекладач не має можливості висловлювати власні думки, це тільки посередник, однак він зобов'язаний абсолютно точно передавати на двох мовах не тільки зміст висловлювань, але і їх емоційну забарвлення, стиль мови мовця, навіть темп мови і інтонаційний лад, по можливості, звичайно. Таке В«вживанняВ» в образ того, чию промову доводиться перекладати, вимагає від перекладача великого фізичного та емоційного напруження.

етично з боку учасників ділових зустрічей і переговорів бізнесменів різних країн буде врахування особливостей в умовах праці перекладача. Етичні норми вимагають від мовців використовувати короткі фрази, які повинні бути гранично простими, не вживати метафор, ідіоматичних висловів, прислів'їв та приказок.

Для перекладача повинен існувати тільки сенс перекладного тексту, і викликати які-небудь емоції у слухачів (сміх, обурення і т.д.) він може тільки за рахунок правильної передачі змісту, а не за рахунок таких невербальних засобів, як жести, інтонації, тон голосу. Голос і вся поведінка перекладача повинні бути завжди нейтральними, незалежно від емоцій виступаючого. [5]

Наскільки перекладач вправі ділитися з оточуючими тією інформацією, яку він почерпнув з часом перекладу - дуже делікатне питання. Підписку про нерозголошення інформації від перекладачів вимагають, наприклад, в ході судового розгляду. В інших випадках робота перекладача, як правило, не секретна, її результати публікуються або під час роботи (усний переклад на конференції є публікація), або через деякий час (письмовий переклад статей і книг). Проте діють ситуації, коли переклад конфіденційна. Наприклад, перекладач бере участь в особистих переговорах. [6]

Під час офіційних зустрічей, якщо у кожної сторони є свій перекладач, слід переводити тільки мова членів своєї делегації. Те, що говорять представники іншого боку, переводить їх перекладач. При цьому не можна В«поправлятиВ» свого іноземного колегу.

Якщо ж доводиться працювати на прийомі, який проходить стоячи (такі прийоми називають В«а ля фуршетВ»), треба тримати постійно в руці наполовину наповнений келих, щоб офіціанти з підносами не відволікали, але треба майже нічого не пити, так як навіть невелика сп'яніння може покласти край кар'єрі.

Ось що радить початківцям перекладачам Г. світів: В«... не їсти і не пити, а робити вигляд, що їси і п'єш. Наешьтесь заздалегідь, вип'єте потім з друзями - це не ваш бенкет. Для перекладача гуляння - це робота і, повторюю, дуже важка. Але не можна і сидіти боввана, з кам'яним обличчям - Люди веселяться і треба відповідати. В»[7]

Перекладачеві важливо під час офіційних зустрічей бути в костюмі і при краватці, знаходитися поблизу представника своєї країни, з яким він працює, і уважно слухати текст, що підлягає перекладу або ж короткі перекази, в залежності від обставин. Втім, вміти слухати і чути - це не тільки питання етикету, це найважливіше вміння перекладача. [8]

Голос професійного перекладача обов'язково повинен бути правильно поставлений. Можна звернутися за консультацією до знайомим акторам, викладачам фонетики, нарешті, до логопеда - вони підкажуть, як тренувати ("поставити") голос. Якщо правильно "поставити" голос, то позбудешся зайвих зусиль, буде добре чути в будь-якій аудиторії,

розсадження за столом

Хоті...лося б поговорити про розсадці за столом окремо. Існує кілька варіантів розсаджування за столом переговорів. Глави делегацій можуть сидіти на чолі столу (перекладачі знаходяться збоку), а далі за столом розташовуються інші члени делегації по рангах.

Частіше використовується інший варіант: глави делегацій сидять в центрі столу, один навпроти одного, поруч з ними перекладачі і далі члени делегацій по рангах. [9]

Якщо в переговорах беруть участь три і більше сторін, то вони розсаджуються за алфавітом за годинниковою стрілкою навколо круглого або прямокутного столу. Головують по черзі за алфавітом, або на першому засіданні головує господар, а далі по алфавіту.

Під час ділових прийомів перекладач розміщується зліва від тієї особи, чию промову треба буде перекладати. Якщо послуги перекладача не вимагаються під час бесіди за столом, його садять на інше місце, яке він залишає лише тоді, коли треба приступити до перекладу: він сідає трохи осторонь і ззаду тієї особи, чию промову треба перекладати, і здійснювати переклад.

Моральні принципи перекладача

Моральні принципи перекладача, тобто визначення того, що можна і чого про не можна перекладачеві, - завдання не таке вже проста. Але якщо узагальнити все вищесказане, то можна виділити такі тези:

1. Перекладач є транслятором, перевиражающій усний чи письмовий текст, створений на одній мові, в текст на іншою мовою.

2. ТЕКСТ для перекладача недоторканність. Перекладач не має права за своїм бажанням змінювати текст при перекладі, скорочувати його або розширювати.

3. При перекладі перекладач за допомогою відомих йому професійних дій завжди прагне передати в максимальній мірою інваріант вихідного тексту.

4. У деяких випадках в обстановці усного послідовного чи синхронного перекладу перекладач виявляється особою, наділеним також і дипломатичними повноваженнями (наприклад, при перекладі висловлювань великих політиків при міжнародних контактах). Якщо ці дипломатичні повноваження за перекладачем визнані, він має право схибити проти точності вихідного тексту, виконуючи функцію допоміжного.

5. В інших випадках перекладач не має права втручатися у відносини сторін.

6. Перекладач зобов'язаний зберігати конфіденційність по відношенню до змісту перекладного матеріалу і без потреби не розголошувати його.

7. Перекладач несе відповідальність за якість перекладу, а в разі якщо переклад художній або публіцистичний, має на нього авторське право, захищене законом. Він повинен домагатися максимальної точності і грамотності перекладу, що можливо лише за умови постійного, щоденного поглиблення і розширення знання основної іноземної мови, а також вивчення спеціальної термінології та розвитку вміння орієнтуватися в тематиці перекладів.

8. Перекладач повинен постійно прагнути удосконалювати знання рідної мови.

9. Перекладач не повинен братися за переклади, для виконання яких у перекладача все ж недостатньо кваліфікаційного рівня. [10]

10. Він повинен завжди дотримуватися терміни виконання перекладів, а в разі неможливості це зробити з якихось причин, своєчасно інформувати про це замовників.

ПРОБЛЕМИ, з якими стикаються ПЕРЕКЛАДАЧІ

Г? Одна з важливих проблем, з якою перекладач або агентство перекладів можуть зіткнутися при перекладі технічних документів і листів - це використання професійного сленгу. Регулюється цей питання саме мовним етикетом, який, як правило, допускає використання сленгу в спілкуванні професіоналів, але виключає його, якщо серед учасників спілкування або посередників в спілкуванні можуть виявитися неспеціалісти.

Г? Професійний сленг не слід плутати зі спеціальною термінологією. Працювати зі спеціальною термінологією перекладачам неминуче доводиться, чи йде мова про медичне перекладі, технічному перекладі або переведення документів юридичної і ділового характеру. Однак цю термінологію, як правило, можна знайти в загальних або спеціалізованих словниках.

Г? Ще більш важливий елемент мовного етикету - це звернення і стандартні ввічливі звороти. Дуже широке поширення як в перекладних текстах, так і в текстах російською мовою, одержала одна помилка, що виникла, можливо, під іноземним впливом. Мова йде про написання звернення В«ВиВ» з великої літери. [11]

Г? За правилами російської мови це звернення пишеться з великої літери тільки при зверненні до однієї особи і тільки в листах, направлених безпосередньо цій особі - переважно, офіційних або при спілкуванні між малознайомими людьми. Між тим, до прикладу, в німецькій мові В«SieВ», як звернення, завжди пишеться з великої літери. І все частіше помилкове написання В«ВиВ» з великої літери стало з'являтися у відкритих російських текстах, адресованих багатьом людям або необмеженому колу осіб. [12]

Г? Ясно, що перекладач - Жива людина, і він може чогось не знати, щось не зрозуміти; при цьому усний перекладач, працюючи в обстановці дефіциту часу, не має можливості подивитися в словник, погортати довідник. Але тоді - і це найважливіше правило професійної етики - перекладач зобов'язаний сигналізувати про свою недостатню компетентність і фактах нерозуміння вихідного тексту, а не приховувати їх. Наприклад, у голландських синхроністів було колись було прийнято мати в кабінці два червоних прапорця з написами "СТОП" і "повільний". Як тільки доповідач починав поспішати, вони тут же вискакували з кабіни в зал з цими прапорцями. [13]

Такі недоліки в роботі можуть зустрічатися в будь-якій професії, головне - вміти не розгубитися і остаточно не занапастити кар'єру.

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ

Всі знають, що В«Олівера ТвістаВ» написав Чарльз Діккенс, а В«Тома СойєраВ» - Марк Твен, В«МефістофельВ» належить перу Гете, а Данте створив В«Божественну комедіюВ». Але ніхто не може відразу назвати прізвища тих людей, які В«подарувалиВ» нам ці чудові твори такими, якими ми знаємо їх сьогодні - російською мовою.

Люди-невидимки. Люди-тіні. Люди, у яких символ цеху - папуга. Люди, що стоять на межі двох, трьох, а то й чотирьох культур. Люди, першими прокладають дорогу через terra incognita мови чужого народу, щоб потім зробити його близьким і зрозумілим.

... Мабуть, я дуже люблю свою професію.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Г? Книги:

1. Світам Г.Е. Професія: перекладач. - М: Ельга, Ніка-Центр, 2006.

2. Міньяр-Белоручев Р.В. Як стати перекладачем? - М: Готика, 1999.

3. Жуков Д.М. Ми - перекладачі. - М: Знання, 1975.

Г? Інтернет-сайти:

4. etiket.dljavseh.ru/Oblasti_jetiketa/Delovoj_jetiket_v_raznyh_st

5. photobase.ru/stat/05.htm

[1] № 4

[2] Курс лекцій з дисципліни В«Етикет ділового спілкуванняВ»

[3] № 1, с.147

[4] № 7

[5] № 1151

[6] Курс лекцій з дисципліни В«Етикет ділового спілкуванняВ»

[7] № 1, с.154

[8] № 2, с.93

[9] № 6

[10] Складено за курсом лекцій з дисципліни В«Етикет ділового спілкуванняВ», 201011

[11] № 5

[12] № 5

[13] № 1, с.145