Етика ділових відносин

Зміст:

Введення

Сутність етики ділових відносин

Основні принципи етики ділових відносин

Етичні проблеми ділових відносин

Комунікативна культура в діловому спілкуванні

Висновок

Список використаної літератури

Введення

У більшості країн, що мають багатий досвід ділового спілкування, існує ряд строгих правил етикету, порушення яких може зашкодити іміджу ділової людини. Зараз, коли в країні все більше стверджується ринкова економіка, частина серйозних бізнесменів змушена звернутися до зарубіжного досвіду ділового спілкування, щоб не виглядати безглуздо на світовому ринку, пропонуючи свої товари та послуги.

С.Л Рубінштейн писав: В«У повсякденному житті, спілкуючись з людьми, ми орієнтуємося в їх поведінці, оскільки ми як би В«читаємоВ» його, тобто розшифровуємо значення його зовнішніх даних і розкриваємо сенс виходить таким чином тексту в контексті, що має свій внутрішній психологічний план. Це В«читанняВ» виникає побіжно, оскільки в процесі спілкування з оточуючими нас людьми виробляється певний, більш-менш автоматично функціонуючий підтекст до їх поведінки В».

Дослідження психології мас дають чимало розуміння психології міжособистісного спілкування в відповідній обстановці. Живучи в суспільстві, людина стикається з діяльністю цих масових зборів, відчуває на собі їх вплив, виявляється їх учасником. Все це надає психологічну дію на нього, в тому числі як на суб'єкта діяльності та спілкування з іншими людьми.

Людина народжений, щоб думати.

Паскаль

Сутність етики ділових відносин

Під етикою в широкому сенсі розуміється система універсальних і специфічних моральних вимог і норм поведінки, що реалізуються в процесі суспільної життя. Відповідно, етика ділових відносин виділяє одну із сфер суспільного життя. Базуючись на загальнолюдських нормах і правилах поведінки, етичні норми службових відносин мають деякі відмітні особливості.

Етиці ділових відносин приділяється останнім часом все більшу увагу. Це виражається в збільшенні обсягу навчальних програм в системі вузівської та післявузівської підготовки з відповідних дисциплін (наприклад, В«етика і діловий етикет В»,В« етика бізнесу В»,В« етика та етикет ділових відносин В»та ін.) Курси вивчення основ загальної етики поведінки вводяться також в деякі шкільні програми, в систему середньої спеціальної освіти, причому з плином часу охоплення навчальних закладів подібними курсами збільшується.

Роботодавці приділяють все більшу увагу питанням етики ділових та особистісних взаємин при відборі персоналу і його прийомі на роботу, а також у процесі безпосереднього виконання співробітниками своєї професійної ролі. При цьому необхідно підкреслити, що поняття В«професійна рольВ» включає в себе не тільки здібності до виконання посадових обов'язків, а й навички взаємин із зовнішнім оточенням (колегами, керівництвом, підлеглими, клієнтами, партнерами та ін) в процесі реалізації зафіксованих для конкретної посади професійних завдань або функцій. Дотримання етики ділових відносин є одним з головних критеріїв оцінки професіоналізму як окремого співробітника, так і організації в цілому.

Виконання співробітниками якої організації норм і правил етики ділових відносин стає її В«візитною карткоюВ» і визначає в багатьох випадках той факт, чи буде зовнішній партнер або клієнт мати справу з даною організацією в Надалі і наскільки ефективно будуть будуватися їхні взаємини.

Використання норм і правил етики ділових відносин сприймається оточуючими доброзичливо в будь-якому випадку, навіть якщо людина не має достатньо відпрацьованими навичками застосування правил етики. Ефект сприйняття підсилюється багаторазово, якщо етична поведінка стає природним і ненарочітим. Це відбувається тоді, коли правила етики є внутрішньою психологічною потребою людини, а також відпрацьовані в процесі систематичного тренінгу. Причому цей тренінг припускає використання як спеціальних навчальних практичних занять в рамках тієї чи іншої освітньої програми, так і будь-якій ситуації, що складається в процесі професійної діяльності, для відпрацювання навичок етики взаємин. Наприклад, вивчивши правила проведення ділової бесіди або телефонних переговорів, можна використовувати будь-яку бесіду в Як тренінгу.

Необхідно отмстить, що зазначений підхід слід поширити не тільки на сферу службових взаємин, але і використовувати відповідні життєві ситуації у відносинах з друзями, родичами, випадковими співрозмовниками.

Ще раз варто підкреслити, що етика включає в себе систему універсальних і специфічних (наприклад, для якоїсь професійної діяльності) моральних вимог і норм поведінки, тобто етика ділових відносин грунтується на загальних правилах поведінки, вироблених людьми в процесі спільної життєдіяльності. Природно, що багато норм взаємин в діловій обстановці справедливі для повсякденного життя, і навпаки, практично всі правила міжособистісних взаємин знаходять своє відображення у службовій етиці.

Навряд Чи можна вважати правильним таке становище, коли один і той же чоловік веде себе принципово по-різному в діловій і домашній обстановці. Коректним під взаєминах, уважним і ввічливим з людьми треба бути завжди і скрізь. Сказане не виключає, наприклад, певну твердість і організаторські навички у взаєминах із близькими, так само як і чуйне ставлення до особистих проблемам колег по роботі.

Відома давня мудрість: В«стався до іншого так, як ти хочеш, щоб ставилися до тобі В». Подальший опис норм і правил етики ділових відносин розкриває сутність наведеного висловлювання, тобто, іншими словами, відповідає на питання: якого відношення до себе ми хочемо?

Навряд Чи піддається сумніву той факт, що ставлення оточуючих до конкретного людині (і навпаки) в процесі професійної діяльності є продовженням відносин, що складаються в суспільному житті в цілому. Бажані прояви відносини інших до себе в повсякденному житті ми природним чином переносимо і в сферу ділових відносин. Відповідно, оточуючі люди чекають від нас знання правил поведінки та вміння втілювати їх на практиці.

Взаємозв'язок етики в широкому сенсі і ділової етики можна простежити на логічній послідовності окремих проблем сприйняття людьми один одного. Сприятлива основа для знайомства, для подальших взаємин багато в чому закладається в перші моменти зустрічі. Суттєву роль при цьому відіграє зовнішній вигляд людини, його відповідність ситуації, що демонструє шанобливе ставлення до іншого. Важливу роль відіграє в даному випадку така удавана дрібницею деталь, як етика вітання, рукостискання і уявлення людини людині. Ці початкові нюанси взаємин важливі як у повсякденному, так і в діловому житті.

Для встановлення приємних і корисних ділових взаємовідносин необхідно вміти зацікавити людину своїми чіткими і в той же час образними висловлюваннями, увагою до суті питання. Ці проблеми вирішуються при відпрацювання навичок риторики, важливих в повсякденному житті і особливо в службовій обстановці. Ці навички повинні знайти своє втілення в спеціальних правилах підготовки і ведення бесіди, так як з необхідністю їх застосування ми стикаємося повсюдно. Досягнення результату бесіди, причому в поважній формі, є важливою умовою як у побутовій, так і в діловій обстановці.

Приватним варіантом бесіди виступає телефонна розмова. Загальні правила етики (такі, як, наприклад, ввічливість, уважність до співрозмовника, вміння направляти бесіду і т.п.) доповнюються в даному випадку деякими спеціальними, обумовленими специфікою телефонного розмови. Використання цих правил дозволить скласти позитивну думку про співбесіднику незалежно від того, який розмова відбувалася - особистий або діловий.

Проведення будь-яких бесід підводить до необхідності висловлювання на адресу своїх співрозмовників к...ритичних зауважень або суджень, оскільки нас не завжди влаштовують вчинки і висловлювання нашого оточення. Загальна та ділова етика критичних зауважень на чиюсь адресу містить подібні правила, які, в свою чергу, грунтуються на головних нормах етичних взаємин.

Отже, практично всі напрямки ділової етики мають правила, застосовні етикою поведінки в широкому сенсі. Крім того, всі без винятку напрямки ділової етики базуються на основоположних нормах етики. До них можна віднести повагу почуття власної гідності і особистого статусу іншої людини, розуміння інтересів і мотивів поведінки оточуючих, соціальну відповідальність за їх психологічну захищеність і т. п.

Основні принципи етики ділових відносин

імідж ділової етика

Принципи етики ділових відносин - узагальнене вираз моральних вимог, вироблених в моральній свідомості суспільства, які вказують па необхідну поведінку учасників ділових відносин.

Сучасна ділова етика, на думку багатьох учених, повинна грунтуватися на трьох найважливіших положеннях:

1) створення матеріальних цінностей у всьому різноманітті форм розглядається як спочатку важливий процес;

2) прибуток та інші доходи розглядаються як результат досягнення різних суспільно значущих цілей;

3) пріоритет у вирішенні проблем, що виникають в діловому світі, повинен віддаватися інтересам міжособистісних відносин, а не виробництву продукції.

В роботі американського соціолога Л. Хосмсра сформульовані сучасні етичні принципи ділової поведінки, що спираються на аксіоми світової філософської думки, минулі багатовікову перевірку теорією і практикою. Таких принципів і відповідно аксіом десять:

• Ніколи не роби того, що не в твоїх довгострокових інтересах чи інтересах твоєї компанії (Принцип заснований на вченні давньогрецьких філософів, зокрема Протагора, про особистих інтересах, що поєднуються з інтересами інших людей, і відмінності між інтересами довгостроковими і короткостроковими). ​​

• Ніколи не роби того, про що не можна було б сказати, що це дійсно чесне, відкрите і щире, про який можна було б з гордістю оголосити на всю країну в пресі і по телебаченню (принцип заснований на поглядах Аристотеля і Платона про особисті чесноти - чесності, відкритості, помірності і т.п.).

• Ніколи не роби того, що не є добро, що не сприяє формуванню почуття ліктя, так як всі ми працюємо на одну загальну мету (принцип заснований на заповідях всесвітніх релігій (св. Августин), закликають до добра і співчуття).

• Ніколи не роби того, що порушує закон, бо в законі представлені мінімальні моральні норми суспільства (принцип заснований на вчень Т. Гоббса і Дж. Локка про роль держави як арбітра в конкуренції між людьми за благо).

• Ніколи не роби того, що не веде до більшого блага, ніж шкоді для суспільства, в якому ти живеш (принцип заснований на етиці утилітаризму (Практичній користі морального поводження.

• Ніколи не роби того, чого ти не бажав би рекомендувати робити іншим, які опинилися у схожій ситуації (принцип заснований на категоричному імперативі І. Канта, в якому декларується знамените правило про універсальну, загальну нормі).

• Ніколи не роби того, що ущемляє встановлені права інших (принцип заснований на поглядах Ж.Ж. Руссо на права особистості).

• Завжди поступай так, щоб максимізувати прибуток в рамках закону, вимог ринку і з повним урахуванням витрат. Бо максимальний прибуток при дотриманні цих умов свідчить про найбільшої-ефективності виробництва (принцип заснований на економічній теорії А. Сміта і вченні В. Парсто про оптимальну угоді).

• Ніколи не роби того, що могло б зашкодити слабейшим в нашому суспільстві (Принцип заснований на правилі розподільної справедливості Ролс);

• Ніколи не роби того, що перешкоджало б праву іншої людини на саморозвиток і самореалізацію (принцип заснований на теорії Нозік про розширення ступені свободи особистості, необхідної для розвитку суспільства).

Зазначені принципи в тій чи іншій мірі присутні і визнаються справедливими в різних ділових культурах. Ідеальною, хоча і дуже віддаленій метою світового ділового співтовариства стає тип відносин, заснований на торжестві морально-етичних принципів. Одним із найважливіших кроків у цьому напрямку можна вважати прийняту в 1994 р. у швейцарському місті Ко (Caux) Декларацію Ко - В«Принципи бізнесуВ». У Декларації зроблена спроба об'єднати основи східної і західної ділових культур, її ініціаторами були керівники найбільших національних і транснаціональних корпорацій США, Західної Європи і Японії.

Етичні проблеми ділових відносин

В останні десятиліття етична сторона ділових відносин як сфера науково-практичного знання в країнах з розвиненою ринковою економікою переживає значний підйом. Висуваються два пояснення зростання інтересу до даної області. Перше полягає в тому, що рівень етичності в ділових відносинах залишився колишнім (Таким, яким він був 20-30 років тому), а більш обізнане населення висуває підвищені вимоги до ділової сфери. У відповідності з другим поясненням етичні стандарти в ділових відносинах знизилися внаслідок занепаду значення релігійних цінностей і традиційної моралі як на рівні особистої етики (насамперед, менеджерів), так і корпоративної (організації). Щорічно в світі проходять сотні семінарів і конференцій з проблем етики ділових відносин, регулярно збираються міжнародні з'їзди і конгреси, виходять десятки книг і підручників, видаються спеціальні журнали. Все це свідчить про те, що ділове співтовариство не тільки усвідомлює етичні проблеми, але й надає їм велике значення. До найважливіших В«вічнимВ» моральним дилем, перед якими стоять суб'єкти ділових відносин, можна віднести наступні:

- співвідношення цілей і засобів їх досягнення;

- співвідношення особистих і суспільних інтересів;

- вибір між короткостроковій вигодою і довгостроковим результатом;

- співвідношення матеріальних і духовних цінностей при прийнятті рішень.

В сучасних умовах на макрорівні ключові етичні проблеми ділових відносин виникають в наступних областях:

відносини між організаціями;

відносини між організаціями і державою;

відносини між організаціями-виробниками і споживачами;

відносини між організаціями і власниками (інвесторами);

відносини між організаціями та місцевими громадами;

відносини між організаціями і навколишнім середовищем.

Між організаціями, що діють в одній і тій же сфері, неминуча конкуренція, в процесі якої обов'язково постає питання про вибір засобів перемоги над конкурентом, у тому числі і таких, як зменшення ціни продукції навіть нижче її рівня собівартості, в тому числі за рахунок падіння заробітної плати для зниження собівартості і т.д.

Відносини між керівниками і підлеглими впливають на весь характер ділового спілкування, багато в чому визначаючи його морально-психологічний клімат. Це стосується, перш за все, того, як і на основі чого віддаються розпорядження в процесі управління, в чому виражається службова дисципліна, чи беруть підлеглі в прийнятті рішень, якими методами підлеглі заохочуються до більш активних дій, в якій мірі враховується їх індивідуальність. Значна частина людей, зустрічаючись в організаціях з кричущими фактами розтрати, обману чи корупції, нічого не робить для їхнього службового викриття. Починаючи з дитячого віку, інформування старших про непорядних справах ровесників, а пізніше - товаришів по службі або безпосереднього начальства сприймається багатьма вельми негативно. З етичної точки зору в таких ситуаціях дійсно існує моральна дилема. Виникає питання про критерії правильності такого роду інформування.

Керівники і працівники, які стикаються з такими проблемами, не можуть для їх дозволу слідувати тільки тому, що дізналися про мораль у с...воїх сім'ях, від вчителів, в церкві і т. д. Нерідко аморальні рішення приймаються і безсторонні вчинки здійснюються людьми, які виключно чесні та мають найкращі наміри. Сучасні ділові відносини надзвичайно насичені етичними проблемами. Для їх вирішення необхідне вироблення певних підходів, встановлення В«правил гриВ», які сприяють успішному виконанню професійних завдань учасниками ділових відносин та узгодження інтересів ділової сфери і суспільства.

Комунікативна культура в діловому спілкуванні

Комунікативна культура - це знання, вміння, навички в області організації взаємодії людей і власне взаємодії в діловій сфері, що дозволяють встановлювати психологічний контакт з діловими партнерами, домагатися точного сприйняття і розуміння в процесі спілкування, прогнозувати поведінка ділових партнерів, направляти поведінку ділових партнерів до бажаного результату.

В основі комунікативної культури лежать загальноприйняті моральні вимоги до спілкуванню, нерозривно пов'язані з визнанням неповторності, цінності кожної особистості: ввічливість, коректність, тактовність, скромність, точність, запобігливість.

Ввічливість - це вираз шанобливого ставлення до інших людей, їх гідності, що виявляється Особливо важливо Однак культури.

Точність

Високий людьми;

особистості:

•

•

•

• культур;

• середовища;

•

Підвищення

-

-

-

-

-

-

-

-

- спілкуванню;

-

-

-

-

-

Не Виразність слухачами.

До

•

•

•

•

•

Особливості

Висновок

сфері. Специфічною особливістю названого обмеженням, що визначаються національними і культурними традиціями,

На закінчення даної

1.

2.

3.

4. Важливими

Список використовуваної літератури:

ділового спілкування. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005.

М., 2000.

М., 2000.

спілкування. М., 2000

Конфліктологія: М.: ИНФРА-М, 1998.

М., 1997.