Професія юриста: Прокурор

ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ

РЕФЕРАТ
По курсу: В«Юридична деонтологія В»

Тема: В«Юридична спеціальність: Прокурор В»

Викладач:

Крусян А.Р.

Виконав:

Студент 1-го курсу 3-ї групи

Факультету Державного Управління

Іванов Д.А.

Одеса 1998

План:

Основні види діяльності прокурора.

Професійні особливості діяльності прокурорів.

Завдання прокурора при розгляді цивільних справ у суді.

Участь прокурора:

А) У суді першої інстанції;

Б) У касаційному і виконавчому виробництві;

Взаємовідносини прокурорів:

А) З працівниками інших правоохоронних органів;

Б) З органами законодавчої і виконавчої влади;

В) Із засобами масової інформації;

Просування і заохочення прокурорських працівників.

Напруженість праці прокурора.

Образ прокурорських працівників у свідомості суспільства. </p>

Прокуратура після 1917 року виникла і розвивалася як жорстко централізована система, відповідна адміністративно-територіальним поділом країни. Була потрібна сувора дисципліна прокурорських працівників, декларувалося єдність політики і професійного поведінки на основі наказів Генерального прокурора, виконуючого волю Комуністичної партії. В той же час на діяльність прокуратури постійно впливали місцеві влади, від прихильності яких прокурори завжди були залежні (тривалий період вони були ще більш залежні від В«надрегіональногоВ» НКВД і керованих їм структур). Це в ряді випадків зводило нанівець реальне значення прокурорської діяльності, а іноді перетворювало її в знаряддя боротьби кланів, елітних груп. Залежне від ряду сил положення органів прокуратури сильно позначалося на вимогах до професійного праці і поведінки прокурорів, визначало собою відбір кадрів. По-видимому, забезпечення реальної централізованості системи, тобто її незалежності від протизаконних впливів, продовжує залишатися невідкладної завданням. За законом прокурори здійснюють Наступного види діяльності: розслідування кримінальних справ; загальний нагляд, тобто нагляд за виконанням законів самими різними структурами, а також за відповідністю законам видаваних ними правових актів; нагляд за дотриманням прав і свобод людини і громадянина федеральними міністерствами і відомствами, представницькими і виконавчими органами суб'єктів України, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, органами контролю, їх посадовими особами, а також органами управління і керівниками комерційних і некомерційних організацій; нагляд за дотриманням законів органами, здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання та попереднє слідство; нагляд за виконанням законів адміністраціями органів і установ, виконуючих покарання і застосовують призначувані судом заходи примусового характеру, адміністраціями місць утримання затриманих і укладених під варту; кримінальну переслідування відповідно з повноваженнями, встановленими кримінально-процесуальним законодавством; координацію діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю. На початку і середині 90-х років в процесі становлення державності України система прокурорського нагляду в значною мірою перебуває в стані пошуку свого місця в суспільстві. Про цілі і зміст прокурорської діяльності ведуться суперечки, причому зазвичай вельми жорсткі.

Професійні особливості діяльності прокурорів визначаються змістом прокурорської діяльності в цілому і складним поділом праці всередині прокуратури. Існує серйозна різниця між прокурорами-керівниками і прокурорами-виконавцями (Прокурори відділів, помічники) за обсягом компетенції. Прокурор керівник приймає всі рішення в рамках компетенції органу; прокурор-виконавець тільки готує їх. Прокурорська діяльність здійснюється в строго процедурно-нормативному порядку, які визначає зміст роботи окремих прокурорів і означає, що основні види дій здійснюються ними на основі наданих їм повноважень, у формі, передбаченій законом, і при наявності існуючих підстав. Це тягне різну ступінь самостійності і відповідальності прокурорів, породжуючи, під усякому разі, необхідність грунтовного оволодіння матеріально-правовими і процесуальними нормами і, головне, постійного поваги до них. Звичайно, діяльність прокуратури, хоча і поширюється на всі сфери життя суспільства, не тільки направляється, але й обмежується законом. Як відомо, прокурор не втручається в оперативно-господарську або соціально-культурну діяльність: обмежуючи себе, він реагує тільки на порушення закону. Реальне зміст різних напрямків прокурорського нагляду, зрозуміло, може і повинно змінюватися в залежності від реального соціального розвитку та потреб правоохорони. Але робота прокурора в цій області ініціюється на основі закону, здійснюється в рамках закону і прямо зазначеними в законі методами (Попередження, бесіда, протест і пр.) На відміну від судді та в значною мірою від слідчих окремі прокурори володіють значно меншою посадовий самостійністю. Практично всі найважливіші рішення приймаються від імені прокурора, очолює орган прокуратури, а відповідно і повинні бути їм затверджені або санкціоновані. У сфері прокурорської діяльності неможливо автоматичне застосування закону, а, отже, розсуд прокурора грає саму серйозну роль. Як професіоналів це зобов'язує прокурорів до самостійного мислення, до оволодінню відповідними прийомами правореалізаціонной техніки. Самостійність прокурорської діяльності повинна бути підкріплена певними гарантіями.

В умовах переходу до ринкових відносин в нашій країні визначився курс на формування правового держави, який припускає загальне без небудь винятків підпорядкування законом всіх суб'єктів громадських відносин, послідовну і рішучу боротьбу з будь-якими правопорушниками, тобто всемірне зміцнення законності. У зв'язку з цим значно зростає роль прокуратури, покликаної здійснювати нагляд за точним і однаковим виконанням діючих на території України законів органами місцевого самоврядування, міністерствами, відомствами та іншими органами державного і господарського управління і контролю, підприємствами, установами, організаціями і об'єднаннями, незалежно від їх підпорядкованості, громадськими організаціями і рухами, посадовими особами і громадянами. Здійснюючи нагляд за виконанням законів, прокурори виявляють порушення законності і приймають заходи, спрямовані на їх усунення. Ці заходи полягають в порушенні діяльності органів уповноважених державою дозволяти виникають в суспільстві правові конфлікти, відновлювати порушені і залучати правопорушників до відповідальності. Беручи участь в судовому розгляді цивільних справ, вони продовжують виконання покладених на них обов'язків по здійсненню нагляду за виконанням законів судом і всіма учасниками судочинства. При цьому вони сприяють суду в правильному дозволі справ: допомагають йому в дослідженні і оцінці доказів, встановлення фактів предмета доказування, тлумаченні норм права, оцінці правомірності вимог і заперечень сторін і т.д. Для цього вони наділені широким колом процесуальних прав і, отже, є суб'єктами громадянського процесуального права. Визначаючи завдання прокурорів в цивільному судочинстві на сучасному етапі, Генеральний Прокурор України пропонує підлеглим прокурорам зосередити особливу увагу на дотриманні правового режиму в промисловості і сільському господарстві, захист гарантованих Конституцією України та іншими законами прав і свобод громадян, забезпеченні ...законності при здійсненні правосуддя по цивільним справах, усуненні і викорінюванні порушень законності. У судах України щорічно розглядається понад двох мільйонів цивільних справ. Близько дев'яноста відсотків задовольняються судами. Це свідчить про обгрунтованість заявлених позовів і зрослої активності громадян по захисті своїх прав і охоронюваних законом інтересів. Складність завдань, що стоять перед судами при дозволі ними спорів, викликає необхідність посилення прокурорського нагляду у сфері громадянського судочинства. Прокурорам слід домагатися залучення кожного винного у заподіянні збитку до матеріальної відповідальності, використовуючи при цьому ініціативу керівників та юридичної служби підприємств і організацій. Особливу увагу необхідно приділяти дотриманню конституційних прав на працю, житло, авторське право, право виборців і раціоналізаторів, прав, що виникають з шлюбно-сімейних відносин, а так само застосування закону про порядок оскарження в суд неправомірних дій державних органів і посадових осіб, що ущемляють права громадян.

Нагляд прокурора по цивільним справах у суді першої інстанції здійснюється у формах пред'явлення і підтримання в суді позову, а так само участі в розгляді судом цивільних справ і дачі укладення. Виявивши порушення законності, прокурор звертається до суду першої інстанції з проханням про його усуненні, відновленні порушених прав та інтересів, залученні винних осіб до встановленої законом відповідальності. При цьому прокурор зобов'язаний забезпечити законність збудження громадянського справи, тобто звертатися до суду тільки з правомірними вимогами, дотримуючись правил підвідомчості, підсудності і т.д. Прокурор вправі звертатися з будь-яким підвідомчим і підсудним суду позовом, не підміняючи, однак, самих зацікавлених осіб. У відповідності з принципом диспозитивності останні самі повинні дбати про захист своїх прав і охоронюваних інтересів. Прокурор пред'являє позов, коли сам позивач з якихось причин не може скористатися судовим захистом або навмисне ухиляється від цього, від чого істотно страждають інтереси інших осіб, найчастіше держава. Прокурор повинен вживати заходів до відшкодування шкоди, заподіяної розкраданням державного і громадського майна та інших правопорушень. Перед зверненням до суду прокурор зобов'язаний з вичерпною повнотою встановити факти підстави позову, зібрати всі необхідні докази, виявивши всіх зацікавлених осіб, визначивши їх процесуально правове повноваження. Прокурор вправі не тільки пред'являти позови, але і ставити питання про порушення справ, що виникають з адміністративно-правових відносин, а так само справ окремого виробництва. Перші збуджуються їм за допомогою принесення протесту або подання заяви, другі - переважно шляхом подачі заяви і лише за деякими категоріям справ - принесенням протесту. Збудження громадянського справи з ініціативи прокурора обов'язково припускає його участь в судовому розгляді, хоча чинне цивільне процесуальне законодавство цього прямо не передбачає. Воно знаходить вираз у підтриманні позовів, заяв, протестів. Нагляд за виконанням законів в виробництві суду першої інстанції включає перевірку законності і обгрунтованості судових постанов і опротестування їх, якщо в цьому є необхідність. Дуже важливо виявити всі порушення законності і приймати заходів до їх усунення до вступу судових актів в законну силу. Можна і потрібно перевіряти судові акти і після їх вступу в законну силу. Але це вже у вигляді виключення. Підставою для звернення з протестами в даному випадку є необгрунтованість судових актів або істотні порушення норм матеріального або процесуального права. Здійснюється прокурорський нагляд і за виконанням актів правосуддя. Необхідність його викликається прагненням домогтися фактичного усунення порушень законності, реального відновлення порушеного права та інтересів громадян, установ, організацій, підприємств, держави. Прокурору слід дотримуватися вимоги закону про місячний строк, протягом якого суд вправі прийняти до виробництва його позовну заява. Прокурор так ж вправі звернутися до суду із заявою, коли потрібно порушити особливе виробництво. При судовому розгляді заявленого позову прокурор процесуально самостійний. Як правило, прокурори підтримують заявлений позов, але якщо по обставинам справи необхідно відмовитися від позовних вимог, або змінити підстави позову, або знизити розмір стягнення, прокурор вправі зробити це. У цих випадках прокурору не вимагається узгоджувати свою позицію з автором протесту, якщо б навіть він займав керівне положення щодо прокурора, виступаючого в суді. Прокурор дає суду пояснення за пред'явленим позовом, являє докази, в силу яких він вважає обгрунтованими свої вимоги. Прокурор вправі представляти суду письмові документи. Прокурор, пред'явив позов в суді, виступає першим. Прокурори не завжди стежать за дотриманням закону при розгляді справ про відшкодування шкоди, заподіяної робітникам і службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Деякі справи цієї категорії приймаються судами до свого виробництву без перевірки дотримання позивачами встановленого порядку попереднього позасудового дозволу спору адміністрацією, комітетом профспілки.

Касаційна інстанція - орган, контролюючий законність і обгрунтованість судових рішень, визначень, не вступили в законну силу. Прокурор має право опротестувати рішення або підтримати обгрунтовані скарги осіб, беруть участь у справі, щоб домогтися усунення порушень законності. Разом з тим в його обов'язки входить прийняття заходів щодо запобігання скасування або зміни законних і обгрунтованих рішень і ухвал суду першої інстанції. Ці заходи полягають, по-перше, в спростуванні доводів, що містяться в скаргах осіб, беруть участь у справі, по-друге, у виправленні власних помилок, допущених при опротестуванні. Якщо протест принести неправильно, він повинен бути відкликаний до початку судового засідання. Участь прокурора в засіданнях суду другої інстанції допустимо по кожному цивільному справі. Форма участі - дача укладення про законність і обгрунтованості рішення суду першої інстанції. Нагляд за законністю і обгрунтованістю визначень касаційної інстанції виражається в перевірці відповідності їх чинному законодавству і в принесенні у разі необхідності протестів. Скасування або зміна незаконних і необгрунтованих рішень і визначень, вступили в законну силу, проводиться наглядової інстанцією. Участь прокурора в її засіданнях реалізується у формі підтримки принесеного їм або вищестоящим прокурорам протесту і дачі укладення у справі, якщо воно розглядається за протестом голови відповідного суду або його заступника. Здійснюється так само контроль над законністю і обгрунтованістю визначень і постанов, виносяться судами в порядку нагляду. Прокурор вправі своєю заявою ставити перед відповідним судом питання про перегляд судових рішень, визначень, постанов за нововиявленими обставинам.

Взаємовідносини прокурорів з працівниками інших правоохоронних органів, у функції яких входить боротьба зі злочинністю, має 2 аспекти. Перший полягає в прокурорському нагляді за виконанням законів органами, здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання та попереднє слідство. Основна діяльність по виявленню і розкриттю злочинів здійснюється посадовими особами органів Внутрішніх справ, органів Федеральної служби та безпеки і податкової поліцією. Оперативно-розшукова діяльність в тій частині, в якої вона регламентована законом, піднаглядних прокурорам. Прокурор бере участь в розгляді справ судом у випадках, передбачених процесуальним законодавством та ін законами. Найважливішою функцією цієї діяльності прокурора є здійснення кримінальної переслідування. Реалізується ця функція, перш за все, у виступі прокурора в якості державного обвинувача. Прокурор вправі звернутися до суду із заявою або вступити у справу в будь стадії процесу, якщо це вимагає захисту прав громадян і охоронюваних законом інтересів суспільства або держави. Підтримуючи перед судом державне обвинувачення, прокурор п...риймає участь у дослідженні доказів, дає висновок по виникаючим під час судового розгляду питань, являє суду свої міркування з приводу застосування кримінальної закону і міри покарання в відношенні підсудного. При цьому прокурор керується не тільки вимогами закону, але і своїм внутрішнім переконанням, заснованому на розгляді всіх обставин справи, тим більше, що тягар доказування провини лежить на ньому. Здійснюючи свою діяльність за державним звинуваченням, прокурор забезпечує захист особи, її прав і свобод, інтересів суспільства і держави, швидке і повне розкриття злочину, викриття винних і правильність застосування закону з тим, щоб кожен скоїв злочин був підданий справедливому покаранню і жоден невинний не був притягнутий до кримінальної відповідальності і засуджений.

В тієї чи іншої мірі із законодавчими органами контактують всі прокурори. Організовують цю роботу прокурори-керівники прокуратур. У прокуратурах можуть бути створені також спеціалізовані підрозділи або призначені конкретні працівники прокуратури, які безпосередньо відповідають за підтримання ділових зв'язків з законодавчими органами. Прокурори періодично зустрічаються з керівниками представницьких органів, інформують їх про цілі свого прибуття та порядку майбутньої роботи, витребують від них правові акти та ін відомості, проводять перевірки виконання законів і законності правових актів, вимагають проведення перевірок у органах представницької і виконавчої влади, здійснюють інші дії, спрямовані на попередження порушень законів представницькими органами. Контакти з органами виконавчої влади зверху низу прокурори підтримують в різних формах. Вони проявляються в процесі організації і здійснення прокурорського нагляду за дотриманням законів. Крім цього контакти підтримуються по лінії участі прокурорів спільно з органами виконавчої влади в розробці заходів (заходів), спрямованих на попередження або скорочення правопорушень, і в особливості злочинів в цілому або їх конкретних видів.

Основна форма контактів прокурорів із засобами масової інформації - Це взаємний обмін інформацією. Працівників телебачення, радіо, періодичної друку зазвичай цікавить інформація, наявна в прокуратурі, про характер вчинених злочинів, про хід розслідування кримінальних справ, в особливості викликають підвищений громадський резонанс, про динаміці злочинності, про заходи, що вживаються прокуратурою по попередженню правопорушень, і багато іншого. Даючи ті або інші відомості в засоби масової інформації, прокурори тим самим інформують населення про стані законності і заходи, що вживаються щодо її зміцнення. У свою чергу прокурорів цікавлять оголошувані в засобах масової інформації відомості про факти порушення законів, в особливості про дії, містять ознаки злочинів, про порушення прав і свобод громадян, інтересів держави. Інші форми контактів - цей виступ прокурорів по радіо і телебаченню з роз'ясненнями вимог законів, по питань профілактики правопорушень, про хід попереднього слідства по кримінальним справах, з відповідями на питання слухачів (Глядачів). Цим ж питань присвячуються публіковані прокурорами статті, замітки в періодичній друку.

Прокурорським працівникам присвоюються відповідно зі стажем роботи і посадою класні чини. Професійна кар'єра працівника прокуратури припускає переміщення на вищестоящі посади і зміну напрямків роботи, включаючи перехід від загальних питань до більш вузької спеціалізації. Швидкість і можливості просування обмежені самою прокуратурою (Її структурою), природним зменшенням числа місць по міру просування наверх. Звільнення прокурорських працівників здійснюється відповідно з трудовим законодавством. Оплата і соціальне забезпечення прокурорських працівників здійснюється відповідно до закону, включаючи посадовий оклад, а також виплати за класний чин і вислугу років. В останні роки поліпшується матеріальне і соціальне забезпечення прокурорських працівників. Це дозволить залучити в прокуратуру кращі кадри юристів.

За повному праву можна сказати, що будь прокурор, прагнучий виконати свої обов'язки, постійно працює в умовах дефіциту часу і нервового напруги. Цей фундаментальний факт повинен бути відомий як особам, охочим стати прокурорами, так і особам, формулює завдання прокуратури, а відповідно і прокурорів. Напруженість праці пояснюється: постійним дефіцитом часу; труднощами планування роботи при виникненні великої кількості ситуацій, що вимагають швидкого рішення (Запити, заяви, раптові події); нестандартністю багатьох завдань, в особливості пов'язаних з економічними відносинами, підтриманням законності в банківській сфері, на фондовому ринку, в рамках конкуренції, дифузії підприємств і пр. (думка про тому, що всі ці питання вирішуються тільки з позиції приватного права, - помилка); конфліктністю відносин, пов'язаної з різноманітністю і навіть протистоянням інтересів осіб, знаходяться або можуть виявитися в сфері прокурорської діяльності; лобіюванням різних інтересів і наданням постійного тиску на прокуратуру. Це, мабуть, фактори, що піддаються в принципі не остаточного усунення, але лише пом'якшенню. Додаткові труднощі виникають також і в зв'язку з відсутністю нормальної техніки роботи з інформацією. Все це вимагає значних витрат праці і часу, високої нервового напруження, вирішення багатьох соціально-правових завдань, причому в умовах невизначеності, а іноді і цейтноту.

Всі суспільство складається з різних груп. В залежності від інтересів і положення групи виникає образ прокурорських працівників. Але в цілому навряд Чи є серйозні підстави вважати, що авторитет прокурорського працівника, його імідж, образ відповідають завданням і місцю прокуратури в суспільстві. Швидше за все, саме цим багато в чому визначається плинність кадрів, небажання досвідчених юристів займатися цією діяльністю. На жаль, багато вчинків прокурорських працівників (Необдумані висловлювання, підтримка незаконних дій, ухилення від виконання власного боргу та ін) шкодять, перш за все, самій прокуратурі, її авторитету, підривають її можливості і знижують ефективність її роботи. Зрозуміло, це легкоустранімих недоліки. Авторитет прокуратури забезпечується її реальними зусиллями по забезпеченню законності в Україні. Під усякому разі, робота юристів в органах прокуратури є насиченою, вкрай цікавою і корисною для країни.

Список літератури:

В«Професійна діяльність юриста В»- А.Е. Жалінскій, Видавництво БЕК, 1997

В«Цивільний процес В»- під редакцією Ю.К. Осипова,

Видавництво БЕК, 1996р.

В«Прокурорський нагляд В»- В.І. Басков,

Видавництво БЕК, 1996р.