Сприйняття імпліцитності в художньому тексті

Є.В. Єрмакова, Саратовський державний університет, кафедра англійської філології

Сприйняття імпліцитності в тексті відбувається через процес категоризації, який обумовлений альтернативними проекціями тексту у свідомості читача. Художня категоризація - це спосіб і можливість доступу для читача до метасмислу тексту. Відчуття неоднозначності тексту виникає у читача тоді, коли можливо одночасно кілька категоризації. Це відбувається найчастіше тоді, коли метапропозіція тексту не виражена прямо, що демонструє аналіз читацьких оцінок одного з найбільш В«непрозорихВ» в історії літератури текстів - розповіді Е. Хемінгуея В«Пагорби як білі слониВ».

Проблема прихованих смислів в художньому тексті, В«утрудненогоВ» листи цікавить дослідників тексту вже дуже давно, ще з робіт новаторів театру XX в. К.С. Станіставского і Є.В. Вахтангова. Найчастіше про імпліцитності в художньому тексті говорять як про його природному властивості, пов'язаному з багатомірністю його структури, в якій представлені різні можливі прочитання заданого тексту: В«... Цільність художнього тексту передбачає множинність його інтерпретацій і, отже, є джерелом безлічі потенційних структур В»1. У даній статті нам хотілося б представити ще одну точку зору на імпліцитні в художньому тексті, що склалася у нас в зв'язку деякими досягненнями когнітивної лінгвістики та психолінгвістики, а також в зв'язку з деякими спостереженнями над тим, як інтерпретується текст читачами.

Основними поняттями, якими оперує вітчизняний когнітивно-психолінгвістичний підхід до тексту, є В«проекція текстуВ» 2, В«образ змісту текстуВ» 3, В«репрезентація тексту В»4.

Репрезентація тексту, на думку Н.В. Рафикова, - це процес інтеграції інформації, вираженої в різних частинах тексту і створюваної шляхом комбінування імпліцитної та експліцитно інформаціі5. Ядром проекції тексту є інваріантна модель ситуації, яка визначається асоціативної структурою тексту6.

Н.В. Рафикова вводить поняття В«імпліцитна репрезентаціяВ»: В«Альтернативне значення слова, яке залишилося на неусвідомлюваному рівні, не зникає з репрезентації пропозиції, а утворює її імпліцитну репрезентацію В»7. Як бачимо, дослідниця використовує в якості синонімів В«імпліцитноВ» і В«неосознаваемостьВ», при цьому « процесі інтеграції можуть брати участь усвідомлювані одиниці, одиниці різної ступеня усвідомлення, неусвідомлювані одиниці В»8. Більш того, В«альтернативні значення, які спочатку перебували на слабо усвідомлюваному рівні, можуть переводитися на більш усвідомлюваний рівень розуміння В»9. Взагалі, постійне повне усвідомлення сприйманого нераціонально: В«стратегія, яку потрібно використовувати свідомо і яка вимагає особливих зусиль, має обмежене застосування, оскільки в багатьох реальних ситуаціях для застосування такої стратегії в наявності є лише обмежені ресурси. З іншого боку, добре відпрацьовані, повністю автоматизовані стратегії можуть працювати паралельно, не перевантажуючи систему В»10.

Аналогічно до того як ми вчимося не помічати семіотику власної мови, ми вчимося не помічати семіотику тексту. У великій частині випадків текст В«прозорийВ» для сприйняття, так як вибудовування В«проекції текстуВ» відбувається автоматично, розгортання простору вигаданого світу тексту не вимагає від читача додаткових зусиль. Момент рефлексії, переведення в статус осознаваемо для основної проекції настає тоді, коли читач стикається з деякими В«порогом складності В»і намагається подолати його, що призводить до усвідомлення В«СконструірованностіВ» і В«знаковості текстуВ», так як відбувається В«перехід на рівень актуального сознавания реципієнтом мовних форм і відносин між ними і/або між змістом тексту і індивідуальною картиною світу В»11 через В«НепрозоростіВ» сприйманого. В«Більш глибокі та деталізовані процеси обробки інформації залишають в пам'яті більше слідів, які пізніше можуть бути відновлені В»12.

Існує безліч факторів, які можуть утруднити побудова основної проекції тексту і одночасно зробити цей процес більш творчим. До них відносяться сюжетне і композиційне ускладнення, лексико-тематична недомовленість, опосередкованість оцінки. І.В. Воскресенський виділяє також такі фактори створення неоднозначності, як ступінь знакомости ситуації читачеві, положення неоднозначного елемента в тексті, схожість ситуації на стереотипну, стильові особливості тексту, спосіб сприйняття тексту - на слух або візуально, на рідному або іноземною язике13.

В момент подолання порогу складності будуються можливі варіанти і прогнози розвитку ситуації тексту, робляться різні перебудови вже існуючих моделей. Цей момент вироблення нового представлення є моментом категоризації. Під категоризацією ми розуміємо перехід на новий рівень розуміння, осмислення тексту: В«Процес категоризації не видно реципієнту, але результат такий, що, звітуючи (перед іншими або перед собою) про понятому, ми говоримо і думаємо про те, що виникає з результатів смислів і засобів - про метасмислах (Аж до художніх ідей) і метасредствах, також і про метасвязках. Схеми дії при розумінні тексту - це впорядковані в кожен даний момент розуміння набори всіх цих метаедініц, що виросли з процесу, де приватні одиниці (елементи) з'єднувалися в метаедініци і "підминали" під себе наступні елементи В»14.

Саме категоризація дозволяє через пожвавлені у свідомості знання (що існували до того у формі асоціацій, неясних подієвих здогадок) побачити такі зв'язки в тексті, а також між текстом і дійсністю, які неможливо було побачити раніше.

Звернувшись до одного з найбільш В«непрозорихВ» в історії літератури текстів - розповіді Е. Хемінгуея В«Пагорби як білі слониВ» - ми спробували розробити типологію категоризації, які виникають в В«усложненномВ» дискурсі. З приводу даного розповіді існує численна дослідницька література, а також публікації в Інтернеті (студентські есе, твори учнів старших класів школи, керівництва викладачів вузів і шкіл до читання розповіді).

В інтернет-словнику «³кіпедіяВ» наводяться В«Підсумкові спостереження над сюжетомВ»: В«Дія оповідання відбувається в Іспанії, в долині річки Ебро. Час дії не названо, але можна бути практично впевненим в тому, що воно дорівнює часу написання оповідання (1920-ті роки). День, описаний в оповіданні, виключно жаркий, і долина здебільшого не радує око красою. Герої оповідання - чоловік та його подружка на ім'я Джиг, молодше за нього за віком. Американець і Джиг п'ють пиво і лікер під назвою Анісдель Торо, чекаючи поїзда в Мадрид. Їх бесіда спочатку - розмова ні про що, але потім вони переходять на обговорення операції, і Американець вмовляє Джиг цю операцію зробити. Джиг заперечує йому, але Амерікацец вельми мляво реагує на ці заперечення. В остаточному підсумку Джиг погоджується на операцію з наступною реплікою: "Мені все одно, що зі мною буде ". Вона намагається перевести розмову на інший предмет, але американець продовжує наполягати на даній темі, так як відчуває, що не впевнений в рішучості Джиг і в її душевному стані. За кілька хвилин до прибуття поїзда Американець забирає сумки на платформу і, перш ніж приєднатися до Джиг, купує собі і випиває ще один алкогольний напій. Вона йому посміхається, говорить, що у неї все відмінно, і на цьому розповідь закінчується В»15 (тут і далі переклад англомовних джерел мій. - О.Є.). Як бачимо, автор статті лише стосується основної проблеми тексту - складності взаємин між молодими людьми, але по-справжньому тема не може бути сформульована без спеціальних категоризації. Ніде в тексті не представлена ​​прямо метапропозіція (метасмисл тексту) <Відносини між чоловіком і жінкою загострені через майбутній жінці аборту> може бути виявлена ​​лише через різного роду категоризації.

Про труднощі інтерпретації цієї розповіді пише І.М. Горєлов: В«На думку К. Паустовського, що посилається в одній зі статей на Хемінгуея як на майстра підтексту, "як це робиться, пояснити дуже важк...о" (Паустовський 1970). В статті аналізується розповідь "Білі слони", при уважному читанні якого з'ясовується, що К. Паустовський не зовсім правий, кажучи, що в тексті "немає ні слова, що вказує на суть розмови між персонажами, але, читаючи це оповідання, ви прекрасно розумієте, про що вони думають ". В дійсності слова операція, укол, словосполучення суща дрібниця, все буде добре, а також весь текст в цілому, вказуючий на характер відносин між говорять чоловіком і жінкою, дають читачеві вербальну інформацію, достатню для оформлення певної гіпотези В»16.

Аналіз, проведений І.М. Горєловим, являє собою семантико-прагматичну категоризацію. Подібні інтерпретації знаходимо в матеріалах Інтернету, наприклад: В«Зверніть увагу на відносини героїв між собою. Подання відносин досягається повністю через мову, який можна описати як "непрозорий": дуже проста операція, всі щасливі, все буде добре, у нас все буде і т.д. Ці люди повні сарказму, вони втомилися і знаходяться в стані розпачу через те, що цілі їх різні (він хоче, щоб дружина зробила аборт; вона взагалі хоче про всім забути, чого б це не коштувало) В»17.

Цікаву інтонаційно-прагматичну категоризацію, засновану на зіставленні інтонації, притаманної одного жанру, і інтонації, характерної для іншого жанру (а саме, на зіставленні інтонації жанру В«бесідаВ» та інтонації жанру В«сваркаВ»), пропонує відомий американський дослідник Сеймур Четмен:

В«Розглянемо наступні пропозиції з розповіді Хемінгуея "Пагорби як білі слони": Дівчина дивилася на пасмо горбів. Вони біліли на сонці, а навколо все було темним і сухим.

"Вони схожі на білих слонів ", - сказала вона.

"Ніколи не бачив білих слонів ". Чоловік сьорбнув пиво.

"Ти і не міг їх бачити "" Міг ", - сказав чоловік. "Одних слів недостатньо, щоб щось довести ".

Дівчина спочатку поетизує пагорби (курсивом я виділяю іллокутівние акти). Створюється відчуття, що чоловік визнає своє неуцтво. Так могло б бути, якби локуція відбувалася в іншому контексті. Відповідь чоловіки звучить як заперечення польоту її фантазії. Вона, у відповідь, критикує і принижує його. Він, у свою чергу, захищається і кидає виклик її авторитету та її праву судити про нього.

Ми робимо ці висновки про мовних актах так само, як ми робимо висновки, коли читаємо, - з точки зору нашого загального знання про світ, нашого спільного аналізу поведінки в суспільстві, яке ми знаємо В»18.

Розглянемо далі психолого-прагматичну категоризацію, коли читач спирається на знання поведінкових реакцій людей: В«Мабуть, у Джиг буде аборт, так як вона багато п'є під час вагітності. Вона п'є, не замислюючись, і саме від неї виходить пропозицію "Давай вип'ємо пива" <...> Вона вже думає про дитину, як про померлого <...> Чоловік у барі єдиний, хто поводиться нетерпляче, очікуючи потяг, на відміну від інших людей, які в мирі з собою В»19;В« Це розповідь про дівчину, якій належить якась операція. Не знаю точно, що за операція, але припускаю, що аборт. Я так думаю, тому що чоловік і жінка уникають прямої розмови про це В»20.

Джерелом для категоризації можуть служити не тільки текстові факти, але й фонові знання читача. До такого роду категоризації, що спирається на читацькі пресуппозиції, відносяться символічна, езотерична, історична, біографічна і інтертекстуальна.

Символічні категоризації виявилися найбільш численними (з 30 проаналізованих текстів 11, тобто 37%, були присвячені символічним асоціаціям в тексті). Наведемо три з них: В«Символізм гір і білого слона - це образи грудей і живота вагітної жінки <...> білі пагорби кольором нагадують колір шкіри недавно народженого немовляти, дорогоцінного, як Сіамський білий слон В»21;В« дія відбувається на невеликому ж/д полустанку <...> З одного боку залізниці земля висушена і порожня. З іншого боку - дерева і зелень. Поділяючи краєвид на дві частини (причому одна сторона живу, а інша стерильна) Хемінгуей використовує пейзаж, щоб підкреслити, що між чоловіком і жінкою лежить розділова риса) В»;В« ім'я молодої жінки - Джиг, що означає "веселий танець ", це слово може значити також" the Jig is up - все закінчено "" 22; В«багато років тому люди дарували один одному мініатюрних білих слоників. Такі слоники символізують небажані, непотрібні подарунки В»23.

Езотерична категоризація - це приписування читачем тексту потаємного сенсу, доступного В«Присвяченому читачевіВ»: В«Цинізм" пагорбів "відображений в рядку" Все смердить лакрицею ". У 20-ті роки Хемінгуей зробив наступний віршований коментар, який прямо перегукується з цією строчкою:

Століття вимагав, щоб ми танцювали, В штанях залізних хизувалися, У підсумку, завершившись, він Пошанована заслуженим лайном В»24.

Біографічна категоризація - це також надбання читача-В«сверхінтерпретатораВ». Так, Дж. Меллоу, відомий дослідник Хемінгуея, зауважує, наприклад, що В«розлучення Хемінгуея з Хедлі і його одруження на Пауліні (існування з двома жінками одночасно) дало творчий поштовх багатьом його творам В»25. Історична категоризація може також забезпечити хоча б частковий доступ до метапропозіціі тексту: В«історична перспектива пояснює контекст розповіді, а саме те, що відбувалося в Іспанії в 1920-і роки. <...> Дослідження того часу і тій географії показують, що ж/д станція може являти собою точку, що розділяє прогресивну Барселону і більш традіціоністскій Мадрид В»26.

Певний відсоток категоризації (7%) припадає на інтертекстуальні, наприклад:

В«" Пагорби " містять елементи середньовічної казки, особливо разючу подібність виявляється з казкою братів Грімм "Розумний Ганс". Ця казка майже повністю складається з діалогу (в точності як розповідь - діалог Хемінгуея), казка у формі ситуацій-повторів описує відносини між егоїстичним і наполегливим молодою людиною і терплячою, готової на самопожертву дівчиною В»27.

Як бачимо, категоризації - це частина єдиного цілого, а саме модельованого в свідомості образу тексту, основна проекція якого найтіснішим чином залежить від проекцій альтернативних. Художня категоризація - це спосіб і можливість доступу для читача до метасмислу тексту. Відчуття неоднозначності тексту виникає у читача тоді, коли можливі одночасно кілька категоризації, що відбувається найчастіше якщо метапропозіція тексту не виражена прямо.

Список літератури

1 Богатирьова І.І., Антонов А.В., Курзінер Е.С. Гіпертекст, контекст і підтекст в пошуково-аналітичній системі В«Галактика-ZoomВ»// www.dialog21.ru/dialog2006/materials/html/Bogatyreva.htm. С. 2. - 30.09.2008. 2 Див, наприклад: Залевська А.А. Розуміння тексту: Психолінгвістичний підхід. Калінін, 1988; Рафикова Н.В. Динаміка ядра і периферії семантичного поля тексту: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. Тверь, 1994.

3 Див: Леонтьев А.А. Основи психолінгвістики. М., 1997.

4 Див: Рафикова Н.В. Психолінгвістичне дослідження процесів розуміння тексту. Тверь, 1999.

5 Там же. С. 58.

6 Там же. С. 109-110.

7 Там же. С. 85.

8 Там же. С. 86.

9 Там же. С. 88.

10 Дейк Т.А. ван, Кінч В. Стратегія розуміння зв'язного тексту// Нове в зарубіжній лінгвістиці. М., 1988.

С. 175.

11 Залевська А.А. Деякі проблеми розуміння тексту// Питання мовознавства. 2002. № 3.С. 64.

12 Дейк Т.А. ван, Кінч В. Указ. соч. С. 175. 13 Див: Воскресенський І.В. Ефект ошуканих очікувань// Психолингвистические дослідження слова та тексту. Тверь, 2001. С. 132-139.

14 Богиня Г.І. Школа рефлексії та рефлективності// Методологія сучасної лінгвістики: проблеми, пошуки, перспективи. Барнаул, 2000. С. 43.

15 Підсумкові спостереження над сюжетом// en.wikipedia. org/wiki/Hills_Like_ White_Elephants. - 30.09.2008. 16 Горєлов І.Н. Невербальні компоненти комунікації. М., 1980. С. 89.

17 В«Пагорби як білі слони В»//www.ehow.com/ how_2223180_hemingways_hills_like_ white_elephants. - ...30.09.2008.

18 Chatman S. The Structure of Narrative Transmittion// Style and Structure in Literature. Cornell University Press. Ithaca. New York, 1975. P. 245.

19 Есе з розповіді Е. Хемінгуея В«Пагорби як білі пагорбиВ»// www.planetpapers/com/Assets/4446.php. - 30.09.2008.

20 Аналіз тексту// ontoseencontros.wordpress.com/2008/03/30/hills_like_white_elephants.html. - 28.09.2008. 21 Символізм у оповіданні Е. Хемінгуея В«Пагорби схожі на білих слонівВ»// www.etsu.edu/writing/studentsamlit/ hemingway.html. - 30.09.2008.

22 Зміст і суть оповідання Е. Хемінгуея В«Пагорби як білі слониВ»// www.bookrags.com/Hills_Like_White_ Elephants. - 30.09.2008.

23 Як аналізувати В«Пагорби як білі слони В»//English/Analysis_of_Hills_Like_ White_Elephants.html. - 30.09.2008.

24 Таємні смисли В«Пагорбів як білих слонівВ»// storybites. com/hemingwayhills.htm.

25 Mellow J. A Life Without Consequence. Boston: Houghton Mifflin Company, 1992. P. 249.

26 Досвід аналізу оповідання Е. Хемінгуея В«Пагорби як білі слониВ»// www.dailyprincetonian.com/ archives/2003/10/02/news/8693. - 30.09.2008. 27 Таємниці В«Білих пагорбівВ»// Www.csus.edu/indiv/m/ maddendw/can & hills. - 30.09.2008.