Тавтологія як один із способів організації фольклорного тексту

Обмежуючись в даних замітках поетикою російської та литовської похоронної причет 1, слід віддавати собі звіт в тому, що в використанні тавтології плачі не становлять виключення серед інших жанрів балто-слов'янського фольклору, а також творів, в тій чи іншій мірі продовжують фольклорні або свідомо на них орієнтуються.

Обмежена межами синтагми, тавтологія як впорядкує прийом є організуючим фактором як її ритміко-звукового, так і смислового аспекту. Практично всі синтаксичні зв'язки, всі вузли дерева пропозиції у фольклорному тексті можуть бути маніфестувати тавтологічних елементами.

Nom nomin + Vb fin

Обдождят да мелки дощику (Б., 36), lis maГ±, motinyte, visi lieteliai (LT, 521) 'Іздождят мене, матінко, все дощиком', skaudus lietutis lijo (R., 24) 'Жорстокий дождичек дощ', mаnе visi laЕЎeliai uЕѕlaЕЎД—s (J., 321) 'мене все крапельки закапають', Кокоша під сиром бору коковать стані (Б., 173), не зозуля чи кує, не воркушка чи воркує (К. пр., 63) (ідентичний образ литовської причети прийому тавтології не використовує: raiba gegute kukuoja 'Строката зозуля кує'), батьки отродалі, батьки спороділі (Б., 10), пріовеют вітри буйні (Б., 50), Віють ветришкі на широкій на вулиці (Б., 114, також Б. 127, 132, 157 і т. д.) (семантично тотожний образ литовської причети будується не на тавтологічних елементах: pЕ«s man, motinyte, visi vД—jeliai - LT, 521; VД—jalis pucia ir lietutis lyja - R., 16); kur raud raudojeliai 'де волають вопленічкі'; raudojos rauda (J., 351); iЕЎaus ausri ausrele (LT, 523) 'зазор світанкова зіронька'; што за чюдошко-то мені да прічюділося (Б., 27); kamaroj kalviukai kala, grynyДЌioj siuvД—jai siuva (J, 347) 'в комірчині ковалі кують, в хаті швачки шиють'. На наскрізному використанні тавтології можуть будуватися великі фрагменти, а також тексти цілком: ... kur dambruojdambrelД—s NepuДЌiamos, Kur kankliuoj kanklelД—s Netrankomos ... UЕѕgriuvo griЕ«velД— NegriЕ«vanti, UЕѕlinko liepelД— Nelinkstanti (J., 329, див. також J., 373).

Конструкцію з пасивним дієсловом (Nomnomin + Vbfin. passiv (слід, мабуть, вважати вторинної та трансформувалися з конструкції Vbfin + Nomacc (розглянутій зазвичай як figura etymologica): єдина да видно думоньки адже сдумана (Б., 196), СР імовірно вихідне для неї: думу думати, dЕ«mД… dЕ«moti: sudЕ«mojau sau dЕ«melД™.

Можливі два варіанти, обумовлені введенням ознаки негативності до кожного з елементів конструкції, викликаним загальною закономірністю побудови більш розлогих фрагментів фольклорного тексту (зокрема, паралелізмом конструкцій):

Nomnomin + Vbfin. negativ: буйні вітри в чистому полі не розвіються (Б., 142), Житіє не розживатися (Б., 182) і НЕ + Nomnomin + Vbfin: не квіти да разцветаются - сироти та оставляются (Б., 47).

І, нарешті, слід зазначити тут наступну трансформацію вихідної конструкції: Nomapell + Vbimper: Ви СПОВ, вітри буйні (Б., 101, також Б. 70 і ін); Світанок да ти яру моя свічушка (Б., 101); zvanykit zvaneliai, bЕ«bnykit bЕ«bneliai (R., 20) 'Дзвеніть, дзвіночки, бухало, бубни'.

В розгорнутої конструкції, що включає аттрібутівную синтагму, тавтологічні виявляються дієслово й визначення до іменника:

Nomnomin + Adj + Vbfin

хіба, Раззорю наше Віто тепло гніздечко (Б., 73); uЕѕgriЕ«s kalnelis negriЕ«vД…sis, nulinks liepuЕѕelД— nelinkstanti (K., 263, також 264) 'звалиться горушкі непорушна, зігнеться ліпушка несогбенная'; dar neЕѕaliavo Еѕalios lankelД—s (К., 265) 'нині не зеленіли зелені Лужки'; neЕЎviecia nei ЕЎviesi saulaЕ‚e (R., 52) 'не світить світле сонечко'.

Vb + Nomacc

Література про figura etymologica, яка розглядає цей феномен переважно в історичному та діахронічному плані, огромна2. Припускаючи в подальшому спеціально звернутися до використання цього прийому в балто-слов'янської похоронної причет, тут доцільно лише списком привести корпус відповідних литовських і руських конструкцій, ігноруючи їх словообразовательное різноманіття в конкретних текстах: bД—dД… bedavoti - Горе горювати, dainД… dainuoti, giesmД™ giedoti - пісню співати, darbД… dirbti - роботу працювати, справу робити, dovanД… dovanoti - подарунки дарувати, dЕ«mД… dЕ«moti - думу думати, kalbД… kalbД—ti - розмови розмовляти, keliД… keliauti і семантично близьке рус. стежку тропить, miegД… miegoti і sapnД… sapnuoti відповідають російської конструкції з орудний відмінком спати (непробудним, солодким і под.) сном, mДЇslД™ minti - загадку загадати, mЕ«rД… mЕ«ravoti-будинок доміть, rangД… rengti - спорядження споряджати, raЕЎtД… raЕЎyti - лист писати, vargД… vargti - горе горювати, а також літ. buitДЇ bЕ«ti, karД… kariauti, mastД… mastyti, raudД… raudoti та ін і рос. бенкет бенкетувати, рік годоват', неделюшку неделевать, жарт жартувати, втратити потеряшечку, втрату і ін

Vbfin + Nomobl

Домінування тут конструкції з орудний відмінком є ​​непрямим свідченням її архаїчності і до певної міри паралельності конструкції з знахідним "Внутрішнього об'єкта" (СР до цього вказане вище співвідношення літ. sapnД… sapnuoti і miegД… miegoti, а також породженого під литовським впливом в умовах білінгвізму білоруського діалектного пріснать сон, з одного боку, і більш просунутого, нового рус. спати (безпросипним, солодким і под.) сном3. Про kokiomis ЕЎakelД—mis iЕЎЕЎakosi ... kokiais Еѕiedeliais praЕѕysi? (LT, 532) 'а якими гілками коренастий, якими квіточками розцвітеш? '; lapais lapuoji, ЕЎakoms ЕЎakuoji (K., 255) "Листям розпускати, гілками гілки".

Як і в разі розгортання Nomnomin + Vbfin в†’ Nomnomin + Adj + Vbfin в описуваної конструкції висока частотність тавтології типу

Vbfin., imper + Adj + Nomobl:

грубим слівцем не грубо (Б., 87), не огрубьте мене грубиім словечушком (Б., 106); кривдила тя обіднима словечушкам (Б., 132, 156); Аr аЕЎ tave sunkiais darbeliais sunkinau (R., 31) 'я тебе важкої работушкой обтяжувала'.

Vb + Praep + Nomobl

Nomgen: як повиростут до повного до віку (Б., 156); зі укладу серце складено (Б., 52, 53).

Nomacc: не невольте нас, жадані батьки, під неволюшку (Б., 84) (більш точна запис цієї конструкції

Vbnegat + Praep + Nomacc); не в улюблену покрутушку сокручена; я на стретушку суседям НЕ стреталась б (Б., 180); в белополотняни шатри він ушатрілся (Б., 190); протрубили б під труби золочені (Б., 28); ir iЕЎkeliauj 'tД—velis ДЇ dideles keliones (K., 268) 'і відправляється батюшка в дальню доріженьку '.

Nominstr: dartД—s uЕѕrakДЇs mano mylimЕіjЕі su trimi rakteliais (R., 20) 'нині укладуть мою дорогу трьома ключиками'.

Nomloc: під селянської живу жірушке (Б., 192).

Лексичне заповнення цих конструкцій свідчить про традиційність для фольклору прийому подібного роду і його "живучості", СР, з одного боку, модель iЕЎkeliauti ДЇ keliones є деградацією архаїчної конструкції KeliД… keliauti (ДЌД—sas keliauti tolimД… kelelДЇ ДЇ tavo tД—viЕЎkД—lД™) і окказиональное шатри шатром, з іншого.

Nom + Adj

В використанні тавтологічних коштів ця конструкція особливо численна прикладами: горюша гірка, горюша горе-гірка, вільна волошки, світла Світлиця (светлушка, светелочка), лісові переліски, дружні пГідружкі, чорне чорнило, смертна смеретушка, всяка всячина, громи гримучі, baltas baltinД—lis, ligus lygumД—lis 'рівна равнінушка'; рідна родимка: ми Ощад на рідну свою родимку (Б., 97) (на двохстах сторінках тексту олонецкой причети зустрічається близько 30 разів, між тим як синонімічні конструкції типу: едінешенька сама б пріотправілась на свою да на родимі я сторонушку - Б., 152 - поодинокі), бабуся стародревняя (приклад цікавий тим, що другий елемент подвоєним чином посилює загальний для синтагми ознака 'Старість'); лит. sena senystД— 'стара старість', biedna biednystelД— 'Бідна бідність' (kad аЕЎ nepanarakavotau senoj senystД—Е‚ej an Pono Dzievulio, kЕі aЕЎ tep pasilikДЇs biednoj biednystД—Е‚ej - R., 18), ср формально ін...ший спосіб вираження інтенсивності в синонімічно російської конструкції бідна переможна голівонька (Б., 188); лит. jaunas jaunimД—lis, ср близьке російське спотешал да Молодецьке свою молодість (Б., 106); razumnas razumД—lis 'розумний розум': cik dar n'iЕЎmokinai razumno razumД—lio (R., 10) при рус. вчитися уму-розуму.

Vb + Adv

Жалібно шкодувати, ошатно наряджати (П. Пін., 141), далеко моє желанье віддаляється (Б., 65), вони ласкаво мене да приголубили (Б., 30), я б по частинах туди стала учащіват' (Б., 20), див також приклади інших частин мови з обставинними значеннями: я б, летяці доріжку пролетіла б, я прячуці шлях широку приховала (Б., 149), під квапитися да ти адже час квапила (Б., 94).

Nom + Nom

Ця конструкція з розмитими структурними межами включає принаймні кілька моделей синтагм: просте іменник + його префіксальних форма: без розуму ходжу переможний нонь без розуму (Б., 101); іменник + його суфіксальним форма (найчастіше дімінутівная): piktumas piktumД—lis; vargs ant vargelio, vaiks po vaikelio (K., 261) 'горі на лишенько, дитина за дитинкою '; долині туга велика тоскічюшка (Б., 11); я ходила на батьківщину свою родимку (Б., 89); з'єднання в одній синтагме різних суфіксальних дериватів одного кореня: сродчі - сродники і под.

Vbfin + Vbinfin

Говорити буде горюша умовити (Б., 156); вже мені чекати буде - не дождатіся, дивитися - НЕ надивитися (Б., 174), mindЕѕiot 'mindЕѕioja' топтати топче '(К., 255).

Наведені приклади використання тавтологічних коштів при створенні фольклорного тексту стосувалися дублювання в тій чи іншій мірі форми слова. Упорядкування тексту може здійснюватися й іншим чином, а саме дублюванням ключового семантичного ознаки синтагми. Так виникає, умовно кажучи, "Семантична тавтологія", епанод, по термінології старовинних риторик. Не торкаючись тут випадку типу шляхи-дороги, рід-плем'я і под., Що відноситься до сфері мовної синонімії і розглянутої в іншому місці 4, тут доцільно зупинитися на більш складному вигляді дублювання сенсу в синтагма.

Дієслівна синтагма: Як розумом-то я подумала (Б., 50), роздумав сумним розумом-розумом (Б., 143, 144 та ін) - дублюється семантичний ознака "ментальність". Чи не порозмовляєш одного слова-єдиного (Б., 53), не спроговорашь єдиного словечушка (Б., 90), ko gi neЕѕiЕ«ri graЕѕiom akelД—m, ko gi nekalbi mеiliЕі ЕѕodeliЕі (LT, 537) 'що ж ти не дивишся прекрасними очима, що ж ти Не промовивши люб'язних слівець ', kas ДЇ mane prakalbД—s meiliu Еѕodeliu (LT, 519) 'хто заговорить зі мною ласкавими слівцями?', tu man nepratari nei vieno Еѕodeliu (R. 56) 'ти мені не мовиш ні єдиного словечушка '.

Атрибутивна синтагма: домовіще упокойное, могилушка померла, тюрма заключевная, хоромное строеньіцо, село сільське, сугрева моя тепла, під пошані була біла лебідонька все у цій холостьби да неодруженої (Б. 129) і т. д.

В ряду різних способів організації фольклорного тексту (семантичний та синтаксичний паралелізм, звукове подібність, використання синонімічних засобів і т. д.) тавтологія досягає ефекту посилення одночасним дублюванням форми і змісту. Про ефективність цього прийому каже висока частотність його вживання. Так, у тексті олонецкой причети об'ємом в 1125 рядків тавтологія використовується близько 90 разів, тобто одне вживання доводиться в середньому на 12 рядків.

Список літератури

1 Голосіння Північного краю, зібрані Є. В. Барсова. Ч. I. Плачі похоронні, надгробні і надмогильні. М., 1872 (надалі Б.); Смирнов В. Народні похорон і голосіння в Костромському краї. Кострома, 1920 (К. пр.); Обрядова поезія Пінежья. М., 1980 (П. Пін.); LietaviЕЎkos dainos. UЕѕraЕЎД— A. JuЕЎka, t. III. Казань; LietnviЕі tantosaka, t. II. Dainos. Vilnius; LietuviЕі raudos iЕЎ visnr snrinktos su d-ro J. BasanaviДЌiaus prakalba. Vilniuje, 1926 (R.); PrЕ«sijos LietaviЕі Dainos. Snrinko ... V. Kalvaitis. TilЕѕeje, 1905 (К.)

2 Іванов Вяч. НД Використання для етимологічних досліджень поєднань однокореневих слів у поезії на древніх індоєвропейських язи-ках. - Етимологія. 1967. М., 1969 (з літературою питання). Стосовно до литовського матеріалу см. спеціальні роботи: Range J. Sprachlich-stilistische Untersuchung zur "Figura etymologica" in den litauischen Dainos - Baltistica, XII (2), Vilnius, 1976; XIII (1), Vilnius, 1977; Aleksynas K. LietuviЕі liaudies dainЕі kalbinД—s stilistlnД—s ypatybД—s. - LiteratЕ«ra ir kalba. XI Vilnius, 1971.

3 Про паралельної вживанні конструкцій з знахідному та орудний (типу літ. jis mirД— savo mirtimi і рос. померти своєю смертю) в мовах балто-слов'янського ареалу див.: Іванов. Вяч. НД Ор. cit., с. 41-42; Топоров В. Н. З області балто-слов'янських фольклорних зв'язків. - LietuviЕі kalbos klausimai, VI. Vilnius, 1963.

4 Невська Л. Г. Синонімія як один із способів організації фольклорного тексту. - Слов'янське і балканське мовознавство. М., 1983.

5. Невська Л.Г. Тавтологія як один із способів організації фольклорного тексту