Марс - планета Сонячної системи

Зміст

Введення. 2

1. Розміри .. 3

2. Положення в Сонячній системі. 4

3. Період обертання навколо Сонцяі осьове обертання. 6

4. Кліматичні особливості. 7

Висновок. 13

Список літератури .. 14

Введення

Даний реферат присвяченийрозгляду і вивчення планети Сонячної системи - Марса.

Метою даного реферату єсистематизація, накопичення і закріплення знань про Марс як про планету Сонячноїсистеми.

Для досягнення вищевказаноїмети необхідно вивчити такі питання:

- розміри Марса;

- положення Марса в Сонячнійсистемі;

- період обертання Марса навколоСонця і осьове обертання;

- кліматичні особливостіМарса.

Мета і завдання рефератузумовили вибір його структури.

Реферат складається з вступу,чотирьох частин, висновку, списку використаної при написанні роботилітератури.

У вступі рефератусформульовано основні завдання реферату, мета його написання.

В основній частині рефератубезпосередньо розкривається обрана мною тема реферату.

У висновку підведені основніпідсумки реферату.

Виклад реферату доповненоілюстраціями.

1. Розміри

Коли в 1965 році американськастанція Маринер-4 з малої відстані вперше отримала знімки Марса, ціфотографії викликали сенсацію. Астрономи були готові побачити що завгодно, тількиНЕ місячний ландшафт. Один відомий астроном з Пулковської обсерваторії навітьдзвонив в редакції газет, щоб перевірити, чи не сплутали чи газетярі Місяць з Марсом.На жаль, типовий місячний пейзаж належав знаменитій Червоній планеті.

Саме на Марс покладали особливінадії ті, хто хотів знайти життя в космосі. Але ці сподівання не виправдалися - Марсвиявився млявим.

За сучасними даними радіусМарса майже вдвічі менше земного (3390 км), а за масою Марс поступається Землі вдесять разів. Звертається навколо Сонця ця планета за 687 земних діб (1,88 року).Сонячна доба на Марсі практично рівні земних - 24 год 37 хв, а вісь обертанняпланети нахилена до площини орбіти на 25 В°(Для Землі - 23 В°), що дозволяєзробити висновок про подібною до земної зміну пір року.

Маса Марса складає 6,44 1023кг, тобто 0,108 маси Землі. Середня щільність 3,95 г/см3. Прискореннявільного падіння на екваторі 3,76 м/с2.

Отже, планета має середнійдіаметр 6,780 км, що становить приблизно половину розміру Землі, і майжевдвічі більше розміру Місяця. Через обертання, планета трохи приплющена уполюсів, маючи фактичний діаметр 6,794 км в екваторі і 6,752 км в напрямкуполюсів. Середня щільність планети (3.9 г/см3), нижче ніж щільність Землі (5.5г/см3). Крім того, на Марсі не було виявлено будь-якого помітногомагнітного поля, з чого можна зробити висновок, що ядро ​​планети перебуває втвердому стані і цим же пояснюється, відсутність радіаційного поясу Марса. Загальнамаса планети складає лише одну десяту маси Землі, і таким чином, силатяжіння на Марсі тільки 38% земної.

Основні характеристики планетиМарс

параметр Марс Земля Марс/Земля Маса, 1024кг 0.6419 5.975 0.107 Екваторіальний радіус, км 3393 6378 0.532 Полярний радіус, км 3373 6356 0.531 Радіус ядра, км 1700 3485 0.488 Середня щільність, кг/м3 3933 5520 0.713 Прискорення сили тяжіння на поверхні, м/с2 3.69 9.78 0.377 Момент інерції 0.366 0.3308 1.106 Перепад висоти, км 36 20 1.800 2. Положення вСонячній системі

У центрі Сонячної системизнаходиться наша денна зірка - Сонце. Навколо нього разом зі своїми двомасупутниками звертається Марс. Вік Сонячної системи був визначений ученими напідставі лабораторного ізотопного аналізу земних скельних порід, а такожметеорів і доставлених на Землю космічними апаратами зразків місячногогрунту. Тому вважається, що ця планета сформувалися приблизно 4,5 - 5млрд. років тому.

Марс - від грецького Mas -чоловіча сила - бог війни, в Римі шанувався як батько римського народу, охоронецьполів і стад, пізніше - покровитель кінних змагань. Сяючий криваво-червонийдиск, побачений у телескоп, напевно жахнув астронома, який відкрив цю планету.Між ядром і корою перебуває силікатна мантія, збагачена залізом. Червоніоксиди заліза, присутні в поверхневих породах, визначають колір планети.Тому її так і назвали.

1877 рік - час черговоговеликого протистояння Марса і Землі, коли планети, рухаючись по своїхорбітах, зближаються на мінімальну відстань - 55 млн. км. Астрономискористалися нагодою: всі засоби спостереження були спрямовані на Червонупланету в пошуках нових откритій.11 серпня 1877 Асаф Хол, співробітникМорський обсерваторії США, виявив перший супутник Марса. А ще черезкілька днів, 17 серпня, він же відкрив ще один супутник.

Жодна з планет Сонячноїсистеми не притягує стільки уваги і не залишається настільки загадковою. В«ТихаВ»за своїми даними планета більш В«агресивнаВ» до вторгнення ззовні, ніж Венера - планетаз самими жорсткими умовами (серед планет даної групи). Багато хто називає МарсВ«Колискою великої древньої цивілізаціїВ», інші - просто ще однієї В«мертвоїВ»планетою Сонячної системи.

Марс знаходиться на мінімальномувідстані від Землі під час протистоянь, що відбуваються з інтервалами в779,94 земних діб. Однак раз у 15-17 років відбувається так зване великепротистояння, коли ці дві планети зближуються приблизно на 56 млн. км; останнімтаке зближення мало місце в 1988. Під час великих протистоянь Марсвиглядає найяскравішою зіркою на опівнічному небі.

Навколо Марса звертаються двасупутника: Фобос (Страх) і Деймос (Жах). Перший з них рухається навколо Марса поорбіті із середнім радіусом 9350 км за 7 год 39 хв, тобто обганяє планету в їїдобовому обертанні. Деймос облітає Марс по орбіті з радіусом 23500 км за 30 год17 хв. Обидва супутники мають неправильну форму і завжди звернені до Марса однієї ітією ж стороною. Їх максимальні розміри: 26 км в довжину і 21 км в ширину уФобоса і, відповідно, 13 і 12 км - у Деймоса. Гравітаційні поля супутниківнастільки слабкі, що атмосфери вони не мають. На поверхні виявленіметеоритні кратери. На Фобос найбільший кратер Стікні має діаметр 10 км.

3. Період обертання навколо Сонця і осьове обертання

Марс більше віддалений від Сонця, ніжЗемля, і тому один його оберт навколо Сонця тривати майже два земних роки. Марсрухається навколо Сонця по еліптичній орбіті з ексцентриситетом 0,0934. Середнєвідстань від Сонця дорівнює 227,9 млн. км. Мінімальна відстань від Сонцяприблизно 207, максимальне - 249 млн. км; через це розходження кількістьнадходить від Сонця енергії варіюється на 20-30%.

Оскільки нахил екватора доплощини орбіти значний (25,2 В°), на планеті існують помітні сезоннізміни. Період обертання Марса навколо Сонця майже вдвічі більше земного року(686,9 земних діб). Середня швидкість орбітального руху складає 24,13км/с. Період добового обертання Марса навколо своєї осі майже такий же, як уЗемлі (24 год 37 хв 22,58 с). Екваторіальний радіус планети дорівнює 3394 км,полярний - 3376,4 км.

Отже, орбіта Марса лежитьприблизно в півтора рази далі, ніж земля. Орбіта планети кількаеліптична, так що відстань планети від Сонця змінюється від мінімуму, приперигелії, 206.7 мільйонів км до максимуму, при афелії, 249.2 мільйона км. Т.к.Марс - далі від Сонця ніж Земля, Марс потрібно більше часу, що...бздійснити одне звернення навколо Сонця. Рік на Марсі триває 687 земних днів. Швидкістьруху Марса приблизно 24 км/с, причому планета обертається в тому ж напрямку,що і Земля - ​​проти годинникової стрілки (якщо дивитися з боку північного полюсапланети).

Марсіанський день триває 24 години,37 хвилин, 23 секунди, що дуже близько до тривалості земного дня. Нахилосі планети - приблизно 25 градусів, внаслідок чого, сезонні змінина Марсі відбуваються подібно Земним. Через еліптичної орбіти Марса, у південномупівкулі літо, коли планета перебуває на найближчій відстані до Сонця, ав північній півкулі - зима.

4. Кліматичні особливості

Але всі мрії вчених про наявністьжиття на Червоній планеті розтанули після того, як було встановлено склад атмосфериМарса. Для початку варто вказати, що тиск у поверхні планети в 160 разівменше тиску земної атмосфери. А полягає вона на 95% з вуглекислого газу,містить майже 3% азоту, більше 1,5% аргону, близько 1,3% кисню, 0,1% водяноїпара, присутній також чадний газ, знайдені сліди криптону і ксенону. Зрозуміло,в такій розрідженої і негостинне атмосфері ніякого життя існувати неможе.

Через розрідженості марсіанськоїатмосфери планета не може утримати сонячне тепло, внаслідок чого річнимвдень температура досягає 25 В° С, авночі опускається до - 90 В° С (уприполярних областях до - 135 В° С). Середньорічнатемпература на Марсі становить приблизно - 60 В° С.Різкі перепади температур протягом доби викликають сильні пилові бурі, підчас яких густі хмари піску і пилу піднімаються до висот в 20 км.

Склад марсіанського грунту бувостаточно виявлений при дослідженнях спускаються американських апаратівВікінг-1 і Вікінг-2. Червонуватий блиск Марса викликаний великою кількістю в його поверхневихпородах оксиду заліза III (охри). Крім заліза (14%), в марсіанському грунтізнайдені також кремній (20%), кальцій і магній (по 5%), алюміній (3%) і сірка(Більше 3%), якої майже в сто разів більше, ніж на Землі.

Рельєф Марса вельми цікавий. Тутприсутні темні і світлі області, як і на Місяці, але на відміну від Місяця, наМарсі зміна кольору поверхні не пов'язана зі зміною висот: на одній висоті можутьзнаходитися як світлі, так і темні області. На Марсі присутніареографіческіе (аналог терміна "географічні" для Землі; від грецького іменібога війни Ареса, званого в римській міфології Марсом) об'єкти планетарногомасштабу. Відомий гігантський грабен - Каньйон, його довжина становить 2500 км,ширина - 100-200 км, а глибина досягає 6 км. Найвища гора Марса - Олімп - височитьнад навколишнім ландшафтом на ... 24 км! Діаметр основи цього велетенськоговулкана становить 600 км.

метеоритних кратерів на Марсіпорівняно небагато, зате добре помітні сліди ерозійної діяльності,швидше за все водної. Тобто колись (приблизно близько 10 млн років тому)Марс мав більш могутньою атмосферою, з тиском біля поверхні, достатнімдля скраплення води, і на Марсі йшли дощі, текли ріки, і існували моря іокеани.

До цих пір вченим не відомаприрода катаклізму, який викликав глобальні зміни клімату на Марсі, що призвелидо сучасних умов.

Одними з найбільш помітних ізаворожливих уми астрономів деталей рельєфу Червоної планети довгий часзалишалися полярні шапки Марса. Ці "льодовики" сильно збільшуються в розмірахв середині осені і майже повністю зникають до початку літа. Сучасні вченівстановили, що середньорічна температура шапок становить - 70 В° С, а вони складаються з двох компонентів: сезонного- Твердої вуглекислоти ("сухого льоду") і вікового - звичайного водяного льоду.Влітку СО2 переганяється, а взимку при зниженні температури до - 130 В° С знову осідає поблизу полюса.

Припущення про внутрішнюбудові Марса багато в чому схожі з уявленнями в будову Землі: зовнітонка плівка літосфери, що прикриває масивний пласт мантії, а в центрі - металевеядро, з приводу якого вчені не прийшли ще до єдиного висновку - рідке воноабо затверділо.

Надія людей знайти В«братівпо розуму В»піднеслася з новою силою після того, як А. Секкі в 1859 і,особливо, Д. Скіпареллі в 1887 (рік великого протистояння) висунулисенсаційну гіпотезу, що Марс покритий мережею рукотворних каналів, періодичнонаповнюються водою. Поява більш потужних телескопів, а потім і космічнихапаратів не підтвердило цієї гіпотези. Поверхня Марса представляєтьсябезводній і млявою пустелею, над якою лютують бурі, здіймаютьпісок і пил на висоту до десятків кілометрів. Під час цих бур швидкістьвітру досягає сотні метрів в секунду.

Якісно новий рівеньдосліджень Марса почався в 1965, коли для цих цілей стали використовуватисякосмічні апарати, які спочатку облітали планету, а потім (з 1971) іопускалися на її поверхню.

Телескопічні дослідженняМарса виявили, що значна частина поверхні Марса єбільш світлі ділянки (В«материкиВ»), які мають червонувато-оранжеве забарвлення;25% поверхні - більш темні В«моряВ» сіро-зеленого кольору. Рельєф відрізняєтьсявеликою різноманітністю. Протягом довгої геологічної історії Марса його поверхнюзмінювали виверження вулканів і марсотрясения. Глибокі шрами залишилиметеорити, вітер, вода і льоди.

Спостереження Марса зі супутниківвиявляють виразні сліди вулканізму і тектонічної діяльності - розломи,ущелини з розгалуженим каньйонами. Вулканічні кратери досягають величезнихрозмірів. Найбільші з них - Арсія, Акреус, Павоніс і Олімп - досягають500-600 км в підставі і більше двох десятків кілометрів по висоті. Дослідникиприйшли до висновку, що вулкани були діючими ще порівняно недавно, асаме: кілька сотень мільйонів років тому.

Атмосфера і вода на Марсі. Атмосферана Марсі розріджена (тиск порядку сотих і навіть тисячних часток атмосфери), іскладається, в основному, з вуглекислого газу (близько 95%) і малих добавок азоту(Близько 3%), аргону (приблизно 1,5%) і кисню (0,15%). Концентрація водяноїпари невелика, і вона істотно змінюється в залежності від сезону.

Є всі підстави вважати, щоводи на Марсі чимало. На таку думку наводять довгі розгалужені системи долинпротяжністю в сотні кілометрів, дуже схожі на висохлі русла земних річок.Висловлюються припущення, що вода існує і нині як мерзлоти. Придуже низьких температурах на поверхні Марса (в середньому ок.220 К в середніхширотах і лишь150 К в полярних областях) на будь-якій відкритій поверхні водишвидко утворюється товста кірка льоду, яка, до того ж, через короткий часзаноситься пилом і піском. Не виключено, що завдяки низькій теплопровідностільоду під його товщею місцями може залишатися і рідка вода і, зокрема,підлідні потоки води продовжують і тепер поглиблювати русла деяких річок.

Середня температура на Марсізначно нижче, ніж на Землі близько - 40 В° С. При найбільш сприятливихумовах влітку на денній половині планети повітря прогрівається до 20 В° С - цілкомприйнятна температура для жителів Землі. Але зимової ночі мороз може досягати- 125 В° С. Такі різкі перепади температури викликані тим, що розрідженаатмосфера Марса не здатні довго утримувати тепло. Ми бачимо, і нам відомо,що там є і вода, і повітря і часом буває досить тепло. Хімічнийсклад Марса типовий для планет Земної групи. Правда, ні люди, ні звірі немогли б жити там: вони задихнулися б у розрядженою, позбавленої кисню,атмосфері. Але це не означає, що на Марсі зовсім не може бути життя. Аджеживі істоти пристосовуються до існуючих умов, ось і там, можливоіснують якісь свої види рослин, які настільки ж добре пристосовані дорозрідженої, прохолодною і сухий атмосфері.

Головні складові Марсіанськоїатмосфери - двоокис вуглецю (95.3%), азот (2.7%), і аргон (1.6%). Малікількості кисню, окису вуглецю, водяної пари, і інших речовинскладають іншу частину. Середнє поверхневе тиск атмосфери - меншеоднієї сотої середнього поверхневого тиску атмосфери Землі, і воно змінюєтьсяв залежності від пори року і висотою. Марсіанська атмосфера піддаєтьсядобовим і сезонним різких змі...н температури. Вони складають в середньомуприблизно 220 K і змінюється від 145 K протягом полярної ночі до 300 K вобласті екватора протягом полудня при перигелії.

Хоча Марсіанська атмосферає дуже тонкою і холодною, вона дуже активна і складна. Глобальніатмосферні системи циркуляції повітря на Землі і на Марсі дуже схожі. ВМарсіанській атмосфері, як і на Землі, теплі висхідні повітряні течії наекваторі, переміщають повітряні маси, відхиляючи їх на схід, і потім убувають досереднім широт і повертаються на екватор. У вітрах, дмуть із заходу на середнійвисоті знаходяться вузькі смуги сильних вітрів званих потоками реактивногоповітря, які виробляють штормові системи близько до поверхні.

Крім того, на Марсі відбуваютьсясезонні зміни клімату, в наслідок сонячного нагріву і обміну двоокисомвуглецю між полярним льодом і морозом (мова про які піде нижче) іатмосферою. Під час того, як на кожному Марсіанському півкулі наступає осіньі зима, вуглекислий газ, що знаходиться у складі атмосфери конденсується іутворює крижані шапки, які простягаються від полюса на відстань майжедо середини відстані між полюсом і екватором. Коли приходить весна, перепадтемператури між льодом і нагрітої сонцем грунтом породжує сильні вітри вобласті краю відступаючої полярної шапки. Цей ефект посилюється більш гарячимпівденним влітку, коли планета знаходиться ближче до Сонця. Сильні південні літні вітрипіднімають величезні кількості пилу, які посилюються в великі шторми. Згідноспостереженнями, ці шторми покривають всю планету.

Висновок

У висновку підведемо основніпідсумки реферату.

Даний реферат був присвяченийрозгляду і вивчення планети Сонячної системи - Марса.

На підставі вивченогоматеріалу можна зробити наступні висновки.

Метою даного реферату булисистеми.

Може бути,

Список літератури

1.

2.Климишин І.А.

3.

4.

5.