Проект вдосконалення технологічного процесу прибирання гною

2.5.4.2 Розрахунок опалення

2.5.4.3 Розрахунок освітлення

3. Конструкторська розробка

3.1 Обгрунтування необхідності вдосконаленнятехнологічного процесу прибирання гною

3.2 зооінженерного вимоги до прибирання гною

3.3Аналіз існуючих засобів прибирання і транспортуваннягною

3.4 Розробка технологічної та конструктивної схеми системиприбирання гною

3.5 Технологічний розрахунок насоса

3.6 Енергетичний розрахунок

3.7 Розрахунки на міцність

3.7.1 Розрахунок вала на кручення

3.7.2 Розрахунок зварних з'єднань

3.8 Експлуатація і технічне обслуговування фекального насоса

4. Охоронапраці

4.1 Безпека праці на свинофермі

4.2 Безпека праці в свинарнику-откормочніке

4.2.1 Розрахунок контурного заземлення

4.3 Безпека проектованої машини

5. Економічне обгрунтування проекту

5.1 Економічне обгрунтування конструкторської розробки

5.2 Техніко-економічні показники механізації свиноферми

Висновок

Список використаної літератури

Додатка

ВСТУП

Значна концентраціяпоголів'я тварин на тваринницьких фермах сприяла підвищенню рівнямеханізації і автоматизації виробничих процесів. Традиційні способигноєвидалення, застосовувані на невеликих фермах, прибирання гною з приміщень,навантаження в транспортні причепи і вивезення на поля з використанням механічнихзасобів - виявилися нерентабельними в сучасному сільськогосподарськомувиробництві.

Спосіб видалення гною зтваринницьких приміщень і конструктивні особливості технологічних системвидалення, транспортування і використання гною встановлюють у кожномуокремому випадку. При прив'язці типових проектів враховують конкретніприродно-кліматичні умови будівництва тваринницьких приміщень таспоруд по переробці гною.

Розробка нових іполіпшення діючих машин, обладнання та технологій видалення, обробки тавикористання гною вимагають постійного вдосконалення типових іекспериментальних проектів. Правильність вибору системи видалення і обробкивеликих обсягів гною при проектуванні споруди сприяє зниженнюсобівартості тваринницької продукції, підвищення родючості грунтів, збільшеннюкормової бази господарств, дотриманню правил охорони навколишнього середовища. Сучасніспоруди з видалення, транспортування, обробки, знезараження, зберіганнягною і підготовці його до використання - це складні системи, що входять всклад тваринницьких ферм. І при проектуванні таких систем необхідновраховувати різноманітні фактори: спрямованість і розмір підприємства,технологічні, природно-кліматичні та економічні умови, дотриманнясанітарно-гігієнічних і зооветеринарних вимог до використання гною, атакож охорони навколишнього середовища.

1. АНАЛІЗВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1Загальне відомості по господарству

СТОВ "Україна"Марківського району було реорганізовано з КСП "Радянська Україна", впідприємство нового типу, засноване на добровільних засадах і приватнійвласності на землю та майно. Дане перетворення з'явилося наслідкомуказу Президента України "Про невідкладні заходи щодо усунення реформуванняаграрного сектора економіки "від 3.12.1999р року № 1529/99. при цьому правовільного вибору підприємства гарантується частиною 2 ст.14 Конституції Україниі не може бути обмежене рішенням загальних зборів членів СТОВ.

Основними напрямамидіяльності СТОВ "Україна" є:

- виробництво сільськогосподарськоїпродукції;

- зберігання с/г продукції;

- реалізація с/г продукції оптом та вроздріб;

- виконання ремонтних послуг;

СТОВ "Україна"розташоване в центральній частині Марківського району, і в північно-східній частиніЛуганської області. Господарський центр знаходиться в смт. Марківка, якає одночасно адміністративним центром Марківського району і розташованев 140 км від обласного центру м. Луганська. Марківський район межує зРосійською Федерацією. Недалеко від СТОВ "Україна" проходить траса наКантемирова, найближчим районним центром РФ. На відстані 3-х кілометрів відконтори господарства знаходиться митний пост. Марківський район також межує зНовопсковський, Біловодський, Старобільським та Міловського районів. Між цимирайонами прокладені хороші асфальтовані дороги. Це полегшує доставкуреалізованої продукції. А реалізують її, в основному, в сусідні райони та містоЛуганськ.

На території СТОВ"Україна" переважають чорноземи. Господарство знаходиться в зоні континентальногоклімату, але зволоження недостатньо, особливо влітку. Взимку великі морози, авлітку жарке і посушливе. Це негативно позначається на обробітку різнихкультур. А рослинництво - це основна галузь діяльності підприємства.

СТОВ "Україна"розпорядженні землею, тракторними бригадами (їх п'ять), свинофермою, фермою ВРХ,ремонтної майстерні, гаражем, струмом. Є в наявності трактори, різнасільськогосподарська техніка, машини, комбайни, навантажувачі та інше. Всього вСТОВ "Україна" працює 270 чоловік.

Вся земельна площаСТОВ "Україна" орендована в трудового колективу та непрацюючих. ВСТОВ "Україна" діють пайові відносини. Кількість пайовиківсклало 809 чоловік. На одного пайовика приходиться 6,9 га загальної земельноїплощі.

До реформуваннягосподарство мало в своєму розпорядженні лісами і садами, а потім все було передано державі.Після реформування колишнього КСП "Радянська Україна" керівнийсклад та головні спеціалісти в СТОВ "Україна" не змінювалися.Схематично структуру управлінського персоналу можна представити такимчином.

Організаційна структураСТОВ "Україна"

Спеціалізація господарствавизначається структурою його грошових надходжень, від реалізації продукції, вякій відбивається характер його економічних зв'язків з народногосподарськимкомплексом та його роль у суспільному поділі праці. Для більш точноговизначення спеціалізації нашого господарства, подивимося в таблицю на склад іструктуру товарної продукції.

Таблиця 1.1

Склад і структуратоварної продукції

Як ми бачимо з таблицівідбулося збільшення в структурі товарної продукції цукрових буряків ВРХ,свиней, молока, промислової продукції, а зменшення по зернові,соняшнику, іншої продукції рослинництва. Але з даних таблиці ми бачимо,що в 2007 році відбулося зменшення товарної продукції в цілому по господарству,що говорить нам про незначному погіршенні діяльності підприємства. В цілому унас погіршилася структура по рослинництву, а по тваринництву - збільшилася.

СТОВ "Україна",як підприємство, розширюється з кожним роком, збільшення сільськогосподарськихугідь в 2007 році, порівняно з 2005 роком на 412,9 га. у зв'язку з цим відбулося збільшення площ ріллі, сіножатей, пасовищ і інше. Вабсолютному вираженні зменшення пара відбулося на 99 га. Це пов'язано з тим, щонаше підприємство не розширюється, воно бере в оренду земельні паї в населення.У більшості випадків вся земля придатна до використання, і в підприємстві СТОВ"Україна" дуже мало забур'янених земель, і тому відбулосязменшення пара.

1.2Аналіз галузі рослинництва

У період складаннядипломного проекту внутрівхозяйственного землеустрою СТОВ"Україна" Марківського району земельні ресурси були наступними. Втаблиці 1.2 показана динаміка структури посівних площ в період з 2005 р по 2007 рік, а також відхилення.

Таблиця 1.2

Динаміка структурипосівних площ

Для більш поглибленогоаналізу галузі растеніводство підприємство СТОВ "Україна", розглянемоврожайність сільськогосподарських культур на даному підприємстві за останніроки.

Порівняємо врожайності за2006 і 2007 року подивившись таблицю.

Таблиця 1.3

Звіт про збір урожаюсільськогосподарських культур за 2007 рік

Таблиця 1.4

Збір врожаюсільськогосподарських культур за 2006 рік

Як ми бачимо з таблиці вСТОВ "Україна"в порівнянні з 2006 р., в 2007 році врожайність значно знизилася (длядеяких культур). Збільшився лише фактичний збір урожаю вівса.

Також потрібно відзначити, щозначно знизилася загальна площа посівів озимих на зерно, озимої пшениці,жита озимого. У теж час помітно збільшилися посівні площі яровий жита, алеврожайність від цього не збільшилася, а навіть незначно зменшилася.Урожайність озимої пшениці знизилася фактично в 2 рази, що веде до погіршенняосновних економічних показників даного сільськогосподарського підприємства.Для того, щоб проаналізувати виробництво і реалізацію продукціїрослинництва розглянемо таблиці і проведемо аналіз.

Таблиця 1.5

Виробництво і реалізаціяпродукції рослинництва за 2006 рік.

Таблиця 1.6

Виробництво і реалізаціяпродукції рослинництва за 2007 рік.

У т.ч.

У т.ч.

52

22

9

11

9

30

10

14

2

4

52

8

24

12

5

7

13

2

2

258

4

34

33

25

8

1

3

3

1.3

2005

ня

У т.ч.свиноматок.

У т.ч.

102

62

1063

318

382

459

440

58

Г—

438

382

Г—

1540

215

234

1517

1612

459

1297

3

Г—

Г—

Г—

4

1

1

опоросилося свиноматок, ожеребиласякобил.

- в т.ч. запліднених телиць,опоросилося свиноматок які перевіряються

Народилося живих телят, поросят,лошат

голів

голів

голів

Г—

65

375

375

65

Г—

301

207

644

Г—

Г—

Г—

З цієї таблиці беремокількість корів (без урахування корів на окормке) і переносимо в графічну частинудипломного проекту, а саме в аркуші 1. аналіз виробничої діяльностіпідприємствам і показуємо у вигляді графіка. У порівнянні з 2005 роком у 2007спостерігається помітне зниження кількості корів з 459 до 330 голів.

У цьому місці такожпоказано кількість продукції П від корів (молока). Тут відбувається перепад.Найбільші показники надоїв за останні три роки спостерігалося в 2007 році -7808 ц і в 2005 році - 7428 центнерів. Низькі показники були показані в 2006році, на 438 корів доводилося - 6676 центнерів молока. І останній графікграфічної частини дипломного проекту показує кількість корів S на 1 гектар пасовищ. Тут кількість корів на 1 га пасовищ постійно зростає. Так в 2005 році на 1 га доводилося - 4,96 корови, в 2006 - 5,54, а в 2007 році - 5,65; це в першу чергу пов'язано зскороченням площ пасовищ. З кожним роком все більше землі підлягають обробленню,в тому числі і пасовищні землі.

Поданим таблиці видно,що з кожним роком відбувається зниження приросту приплоду у всіх групахтварин. Але в той же час потрібно врахувати, що кількість розтелівшіхсязапліднених телиць з кожним роком зростає, а основні свиноматки дали в 2007році порівняно з 2006 роком у два рази менший приплід. Це пояснюється тим,що має місце порушення технологій з обслуговування тварин, відсутністькваліфікованого пресонала і ненадійності машин і застарілого обладнання.Щоб більш серйозно вникнути і розібратися з галуззю тваринництва, потрібнопереглянути основні економічні показники роботи СТОВ "Україна",а саме - виробництво і реалізацію продукції тваринництва.

Таблиця 1.9

Виробництво і реалізаціяпродукції тваринництва за 2006 і 2007 рр..

Види продукції

2006 г

Производ-

ство продукції, ц

Всього

ВРХ

Свині

Молоко

Інша

2007 р

Всього по тваринництву

в т.ч. вирощування ВРХ

Свиней

Молоко

Інша продукція тваринник-ства

Г—

299

999

6676

Г—

Г—

503

641

7428

Г—

1365

276

540

429

120

1681

454

665

526

36

228

55

94

65

14

198

54

80

62

2

Г—

451

598

4377

Г—

Г—

224

681

4670

Г—

840

211

347

281

1

1000

124

498

377

1

581

118

306

156

1

609

51

317

240

1

У порівнянні з 2006 рокомв 2007 р відбулися також зміни за різними показниками. Так повиробництву продукції відбулося збільшення практично у всіх групахтварин, знизилося на третину лише виробництво свинини. Потрібно відзначити, щопри цьому виросла і виробнича собівартість. Так само в основномузменшилися прямі витрати на виробництво продукції. Зросли також показникиреалізованої продукції: собівартість від реалізації і ненабагато дохід(Виручка), що на ряду з великими витратами може негативно позначатися наподальшої діяльності підприємства.

1.4Аналіз цеху механізації

Цех механізації служитьдля забезпечення виконання механізованих робіт у рослинництві (длямеханізованого обробітку всіх польових культур) і комплексної механізаціїтваринницьких ферм, для перевезення різних вантажів.

Склад цеху механізаціївключає в себе: машинно-тракторний парк, машини для механізованих робіт втваринництві та електрогосподарство. А для підтримки коефіцієнта технічноїготовності всього машино - тракторного парку в цілому, служить комплекс з технічногообслуговуванню і складних ремонтів тракторів, комбайнів та іншоїсільськогосподарської техніки. А на центральній садибі є машинний двір,для зберігання зерна і кормозбиральних комбайнів, для чого є службамашинного двору. Вона виконує комплекс робіт з ремонту сільськогосподарськихмашин.

Ремонтна майстерняпризначена для виконання ТО-3 тракторів і поточного ремонту тракторів, зернаі кормозбиральних комбайнів. Вона обладнана підйомно-транспортним устаткуванням(Кранбалной, електротнльферамі, зовнішньої глойной для тракторів і комбайнів,мийною машиною, призначеної для миття вузлів агрегатів і деталей післярозбирання машин).

Також в даній ремонтноїмайстерні встановлені токарно-свердлильні верстати, токарно-гвинторізний верстат,стенд для розбирання збірки невирішених передач, мається стенд для обкаткидвигунів після капітального ремонту, в слюсарній цеху знаходиться стенд знабором інструментів і механізмами для ремонту.

У ремонтної майстерніСТОВ "Україна" є такі цехи: ковальський, слюсарний, зварювальний таінші.

Дане господарстворозпорядженні наступної інженерно-технічною службою ІТС. На чолі цієї службистій головний інженер, якому підпорядковуються інженер по ОП і ТБ, поматеріально-технічному постачанню, енергетик, інженерно МЖФ, ланка слюсарів поМЖФ, завідувач ремонтної майстерні, комірник.

Зобразимо графічноінженерно-технічну службу на схемі 1.4

Ланка МЖФ

Рис 1.1. Схемаінженерно-технічної служби

1.5Економічний аналіз

Проаналізувавши галузьрослинництва СТОВ "Україна", ми у побачили, що собівартістьзернових і зернобобових в порівнянні з 2006 і 2006 рр. значно зросла і в 2007 р склала 787 000 гривень. Собівартість озимої пшениці спостерігається з великими перепадами,найбільші показники собівартості спостерігаються в 2006 році.

Собівартість насіннясоняшнику в 2006 році виросла в три рази в порівнянні з 2005 і в 3,2 рази в2007 році. Таким же темпами виростають показники собівартості цукрових буряків.Виручка від її реалізації на 2007 рік склала - 165 тис. грн., В порівнянні з68 тис. грн. на 2005 рік.

Теж саме спостерігається вгалузі тваринництва. Високі показники собівартості особливо показані поВРХ, вони зросли в два рази. Але в той же час потрібно відзначити, що йдетенденція до зниження на свинину та молоко.

Для того, щоб знизитипоказники собівартості на сільгосппродукцію, потрібно впроваджувати більшвдосконалені технології, більш якісно обробляти, наявні впідприємстві, землі, купувати широкозахватних техніку в цілях економіїпаливно-мастильних матеріалів, тобто потрібно в кілька разів більше вкладатикошти, для подальшої перспективи. І вже в найближчі 5 років сільськегосподарство підніметься на більш високий рівень.

1.6Обгрунтування теми дипломного проекту

Підйом тваринництванеможливий без комплексної механізації та автоматизації виробничихпроцесів, при яких полегшується праця тваринників, різко знижуєтьсяпотреба в робочій силі на фермах, збільшується виробництво і поліпшуєтьсяякість продукції, зменшується її собівартість.

Аналізуючи данівиробничої діяльності СТОВ "Україна" видно, що галузь тваринництва знаходиться у важкому стані.Виробництво продукції тваринництва дуже трудомістко і витрачається величезнакількість ручної праці.

Механізація праці нафермах нижче, ніж у рослинництві в 10 ... 12 разів і із загальної суми енерговитратв господарстві на частку тваринництва припадає лише близько 10%.

Більшістьтехнологічних процесів в тваринництві слабо механізовані, затрачаєтьсявеличезна кількість ручної праці. Практично вся техніка і засобимеханізації непридатні для експлуатації та часто виходять з ладу приексплуатації. Тому необхідна правильна організація технологічнихпроцесів, зокрема прибирання і утилізації гною, що дозволить знизититрудомісткість процесу і, як наслідок, знизити собівартість продукціїтваринництва.

2.ТЕХНОЛОГІЧНАЧАСТИНА

2.1Обгрунтування і розрахунок структури стада

У СТОВ В«УкраїнаВ» з урахуваннямперспективи розвитку свінооткормочной ферми і збільшення випуску продукції,поголів'я свиней буде доведено до 2000 голів. Розраховуємо структуру стадавиходячи з наступного співвідношення: свиня у віці 2 ... 3 місяці - 20%; свині ввіці 3 ... 4 місяці - 20%; свині у віці 4 ... 6 місяців - 20%; свині ввіці 7 ... 8 місяців - 20%; свині у віці 8 ... 10 місяців - 20% (табл.3.4. [5]).

Розрахункові даніпредставлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Пропонована структурапоголів'я свиноферми

2.2Система утримання тварин

У практиці свинарствазастосовують вигульний і безвигульне утримання свиней. Так як господарствовідгодівельного напрямку, то на весь рік передбачають безподстілочноеутримання тварин у закритих приміщеннях.

відгодівельного поголів'ясвиней містять у окремих свинарниках, групами по 50 голів в одній секції.Площа стояка на одну голову 0,8 м2, з них площа лігва - 0,6 м2, кормонавозная майданчик - 0,2 м2. Фронт годівлі для однієї свині - 0,3 м2.

Групи формують запороді, віку й вазі. Різниця у вазі тварин не повинна перевищувати 3 ... 5 кг.

Верстати при груповомуутриманні свиней складаються з двох частин: лігва для лежання тварин і смугищілинного статі. Площа щілинного підлоги не перевищує третини загальної площі верстата.Ширину щілинного підлоги встановлюють залежно від лінійних розмірів тварин,але як правило вона не повинна бути більше 1 м. Для всіх статевовікових груп свиней ширина щілин в петлях щілинних підлог повинна складати 2 см, а планок - 3,6 см. Кращим матеріалом для щілинних підлог в свинарських приміщеннях єсірий чавун, а для перфорованих підлог - оцинкована листова сталь.

Для підвищення ефективностіщілинних підлог межстанковие перегородки в зоні лігвища виконані суцільними, а взоні щілинних підлог - гратчастими.

Над щілинним підлогоювстановлені автопоїлки. Висота установки поїлки залежить від віку тварин іповинна бути не нижче висоти холки. Для поросят відлучених це становить 45 см, а для дорослих тварин - 65 ... 75 см. Температура води для свиней повинна знаходитися в межах12 ... 15 Лљ С. Автопоїлки встановлені по три на секцію.

Годівля тваринвиробляють вологими мішалками з групових годівниць з дільниками. На однетварина має припадати 0,15 ... 0,2 м фронту годівлі, або по одній кормовійосередку на 1,5 ... 2 голови.

Всі секції для груповогоутримання свиней мають зону дефекації з гратчастими підлогами, крізь якітварини протоптують гній в канали гноєвидалення. Для прибирання приміщеньпередбачені поливальні крани і приєднуються до них гнучкі шланги.

Сприятливий мікроклімату приміщеннях підтримують за допомогою витяжної нагнітальної вентиляції зпідігрівом повітря до необхідних температур.

2.3Розрахунок річної потреби в кормах

Норми і умови годівлітварин мають вирішальний вплив на їх продуктивність та здоров'я.

Відповідно до прийнятоїтехнологією свиней годують сумішами з концентрованих, соковитих і зелених корміві мікродобавок. Вологість кормосуміші не повинна перевищувати 70%. Корми дозгодовування підготовляють наступним чином:

-зелені корми,корнеклубнеплоди і силос згодовують у подрібненому вигляді в суміші зконцентратами. Корнеклубнеплоди попередньо миють. Допустима їхзабрудненість 3%;

-концентрованікорми згодовують в розмеленому вигляді з розміром часток не більше 1 мм. Комбі...корм заводського виготовлення вводять до складу змішаних раціонів разом з соковитими і зеленимикормами;

-мінеральні кормиі вітамінні добавки вносять в приготовлену кормову суміш перед завантаженням уроздавальні пристрої.

На свинофермі прийнятийконцентратний раціон годівлі, що складається в основному з дерті зернових культур.Добовий раціон годівлі і витрати на одну умовну голову наведені в таблиці2.2.

Таблиця 2.2

Добовий раціон годівлі

На свинофермі прийнятий концентратнийраціон корми.

Елемент раціону.

Добовий витрата корму наумовне поголів'я визначаємо за формулою:

Рсут. = M в€™ ny, кг, (2.1)

де m - норма видачі наумовну голову, кг;

nу - умовне поголів'я стада, якевизначається за формулою:

, голів, (2.2)

де ni - число голів уданої структурної групі (див. табл. 2.1);

ayi - перевідний коефіцієнт в умовнепоголів'я тварин (див. додаток 1 [5]);

k - число груп тварин.

ny = 400 в€™ 0,2 + 400 в€™ 0,4+ 400 в€™ 0,65 + 400 в€™ 0,85 + 400 в€™ 1 = 1243 ум. голів.

Тоді

Рсут. = 4,605 ​​∙ 1243 = 5724,01 кг.

Річну потребу вкормах визначаємо за формулою:

Pг = Рсут. в€™ tл в€™ k, кг, (2.3)

де tл - тривалість періоду використання даного виду корму, дн.; tл = 340 днів;

k - коефіцієнт, що враховує втратикормів під час зберігання і транспортування; k = 1,05 [5].

Рг = 5724,01 в€™ 340 в€™ 1,05= 2043471,5 кг.

Таким чином, намнеобхідно заготовити 2043,47 тонни корму.

2.4Проектування генерального плану

Свиноферма СТОВ В«УкраїнаВ»розташована в східній частині господарства. Планування ферми вироблена такимчином, що вона економічна при експлуатації. Будинки і споруди на територіїрозташування ферми розташовані компактно. Всі споруди відповідаютьвимогам СНиП.

Таке планування створюєвсі передумови для найбільш економічного здійснення всіх виробничихпроцесів, ефективного використання засобів комплексної механізації, створеннянормальних санітарно-гігієнічних умов на фермі.

Свінотоварная фермарозрахована на 2000 голів відгодівельного напрямку, які знаходяться в трьохсвинарниках-откормочніках на 800 голів.

Всі будівлі та спорудина території ферми з'єднані між собою твердим покриттям. Це забезпечуєбезперебійну роботу всіх мобільних засобів механізації при будь-яких погоднихумовах.

Близьке розташуванняжитлового масиву від ферми створює великі зручності для обслуговуючого персоналу івідіграє значну роль у підвищенні продуктивності праці.

Ділянка, зайнятий підферму, має рельєф з ухилом в бік від житлових будівель і розташовується всухому не затоплювали місці, прилеглим до масивів з кормовими сівозмінами.Транспортні лінії між окремими об'єктами ферми не перетинають дороги загальногокористування.

Доступ сторонніх осіб наферму закритий. При в'їзді на територію ферми встановлений дезінфікуватибар'єр.

Для захисту ферми відхолодних вітрів і поліпшення її санітарних умов вона з підвітряного бокузахищена лісосмугами.

2.5 Розрахуноктехнологічних ліній

2.5.1 Лініяроздачі кормів

Годування свинейздійснюється два рази на добу. Разову норму видачі визначаємо за формулою:

, кг, (2.4)

де k - кратністьгодування тварин; k = 2.

рраз. = 2284,08/2 = 1142,04 кг.

Для роздачі кормузастосовується електрифікований роздавальник КС - 1,5, продуктивність якого30 ... 70 т/год, об'єм бункера 2 м3, швидкість переміщення 0,47 м/с.

Продуктивність, наяку регулюють кормороздавач, визначаємо за формулою:

, т/год, (2.5)

де Пр - число рядівгодівниць, що обслуговуються одним кормораздатчиком; Пр = 2;

ау - питома видачакормів, кг/м:

ау =, кг/м, (2.6)

де ак - разова нормакормів на одну тварину, кг; ак = 1,428 кг;

lф - фронт годівлі наодна тварина, ц;

Vа - швидкістькормораздатчика, м/с.

кг/м.

Тоді

Qр = т/ч.

Годиннупродуктивність змішаного часу з урахуванням часу вантаження,транспортування і роздачі кормів визначаємо за формулою:

Qч = Qp, т/год;(2.7)

Кр - коефіцієнтвикористання часу зміни, що розраховується за формулою:

Кр =, (2.8)

де Тр - час,витрачений на роздачу корму, годину;

Тв - допоміжнечас, ч

Час на роздачу кормурозраховуємо за формулою:

Тр = ч(2.9)

Допоміжний часвизначаємо за формулою:

Тв = (Тз + Тп + ТТ + Тпр + Тк), ч, (2.10)

де Тз - час руху домісця завантаження, год;

Тп - час навантаження, ч;

ТТ - частранспортування від складу до місця роздачі, ч; ТТ = 0;

Тпр. - Час простоїв, год;Тпр. = 0;

Тк - час переїздівміж годівницями, ч;

А - число їздокроздавальника.

Час рухукормораздатчика до місця завантаження визначаємо за формулою:

Тз = ч,(2.11)

де L - довжина Нормовенпроходу свинарника, м; L = 14 м

Тоді

Кількість

2.5.2 Лінія автопоения

.
В
[16].

-для вікон = 2,68 кВт/м2;

Fi - площі i-гоелемента огородження конструкцій: площа стін 420 м2, площа підлоги 648 м2, стелі - 648 м2, площа воріт 10 м2, площа вікон 96 м2.

Підставляючи значення уформулу отримаємо:

Qогр = 3600 + +1,24 +4,68 +

+2,68) (10 - (-10)) = 135907,2кДж/год

Qсп. - Кількість тепла,уносимое через щілини і відкриті двері, кДж/год;

Qсп = 0;

Qж. - Кількість теплоти,виділяється тваринами, кДж/год:

кДж/год, (2.42)

де qi = 970 кДж/год -кількість теплоти, що виділяється однією твариною.

Qж. == 481120 кДж/год

Тоді Qот. = 276776,92 +135907,2 - 481120 = - 68435,88 кДж/год

Виходячи з розрахунків видно,що опалення свинарника немає необхідності.

2.5.4.3Розрахунок освітлення

Розрахунок освітлення зводимо довибору світильників, їх потужності і розміщення.

Необхідна кількістьламп по світловому потоку визначаємо за формулою:

П =, (2.43)

де Emin. = 60 лк -мінімальне дозволене освітлення за нормами освітленості;

S - площа приміщення, м2; S = 648 м2;

K - коефіцієнт запасу; До= 1,5;

Z - коефіцієнтмінімального освітлення; Z = 1,15;

Fл - світловий потікстандартної лампи, лк;

- коефіцієнт використаннясвітлового потоку; = 0,57.

П == 47,4

Для освітлення свинарникаприймаємо люмінесцентні лампи ЛБ - 40 потужністю 40 Вт і світловим потоком 2480лк.

Для освітлення необхідно48 ламп ЛБ - 40, але так як вони встановлюються в світильники по дві лампи, токількість світильників 24.

Розташовуємо світильникипо вершинах квадратів, відношення відстані світильників один від одного до висотіпідвісу визначаємо за формулою:

= 1,4, (2.44)

де L - відстань міжсвітильниками, м;

Hp - висота підвісусвітильників, м;

Hp = H - (hc + hn), м, (2.45)

де H - висота приміщення,м; H = 2,4 м;

hc - відстань відсвітильника до підлоги, м...; hc = 0,25 м;

hn - відстань від підлогидо робочої площини, м; hn = 0,6 м;

Тоді Hp =2,4 - (0,25 +0,6) = 1,55 м.

Визначаємо відстаньміж світильниками з формули (2.44)

L = 1,4 = 1,4 = 2,17 м(2.46)

Приймаємо L = 2,2 м.

Визначаємо загальну потужністьосвітлювальної установки за формулою:

, кВт;(2.47)

де Wл - потужність однієїлампи, кВт.

Тоді Wл == 1,92 кВт.

3. КОНСТРУКТОРСЬКАРОЗРОБКА

3.1Обгрунтування необхідності вдосконалення технологічного процесу прибирання гною

В умовах нинішньогочасу, коли концентрація тварин на фермах зменшилася і техніка застаріла,прибирання та утилізація гною перетворилася на досить складні процеси. На фермахзначно підвищуються вимоги до технологічної надійності обладнання,так як постійний ремонт і технічне обслуговування підвищує собівартістьпроцесу прибирання гною і природно собівартість виробництва продукції.

На фермі прибирання гноюздійснюється за допомогою скребкового траспортера. Гній скупчується внавозосборники, звідки він перекачується за допомогою шнекових насосів типуНШ-50-I. Важливим достоїнством даної системи є те, що процесгноєвидалення можна проводити періодично. Як показала практика, останнійспосіб є більш надійним і кращим, даючи можливість вибиратигній будь-якої консистенції і з високою продуктивністю. Причому механічнівключення, що представляють серйозну перешкоду для роботи всіх видів гнойових насосівне надають ніяких перешкод вантаженні.

Однак, як показалапрактика, шнекові насоси марки НШ-50-I заводського виготовлення непридатні длявідкачування гною зниженої вологості з домішками відходів кормів.Електродвигуни таких насосів передчасно виходять з ладу. Тому системавидалення гною потребує вдосконалення.

Крім того, черезвідсутності гноєсховища на території ферми, гній завантажується в тракторнийпричіп. За високої вологості рідка фракція гною просочується через щілини вбортах причепа, що погіршує санітарні умови як біля свинарника, так і пофермі в цілому.

3.2Зооінженерного вимоги до прибирання гною

Своєчасна прибираннятваринницьких приміщень і видалення гною, ефективне використання його -одна з найважливіших проблем, значення якої зростає.

Основні вимоги дотехнології та засобам видалення, зберігання, переробки та використання гноювизначені нормативно-технічними документами на проектування таких систем,а також ветеринарно-санітарними та гігієнічними вимогами до устаткуваннятехнологічних ліній прибирання гною.

При проектуванні системприбирання, видалення гною необхідно враховувати прогресивні технологи ідотримуватись умов, які забезпечують: повне використання всіх видівгною і їх частин як добрива для сільськогосподарських угідь, підвищеннярівня механізації та автоматизації виробничих процесів.

Об'єкти, яківикористовуються для роботи з ексріментамі і гноєм, повинні розташовуватисящодо житлової зони і тваринницьких підприємств з підвітряного бокупревалирующих вітрів.

3.3Аналіз існуючих засобів прибирання і транспортування гною

За призначеннямнавозоприбиральні засоби ділять на засоби очищення приміщень; засобинакопичення і видалення гною; засоби транспортування його і обробки з метоюподальшої утилізації.

Вибір способу і засобівмеханізації збирання гною з приміщень для свиней визначається технологієюутримання тварин, плануванням приміщень, об'ємно-планувальним рішеннямферми і забезпеченістю підстилкових матеріалів.

Для прибирання гною втваринницьких приміщеннях використовуються як мобільні, так і стаціонарнізасоби.

До мобільним засобамприбирання гною відносяться скребок-бульдозер (бульдозерна наважка) БН - 1 ібульдозер-скребок навісний БСН - 1,5. вони призначені для збору підстилковогогною.

До стаціонарнимнавозоуборочного засобів відносяться скребкові транспортери кругового рухуТСН - 3,0 Б, ТСН - 160; скреперні установки зворотно-поступального рухуУС - 10; скреперні трос-штангові установки ТС - 1.

Стаціонарнінавозоприбиральні транспортери типу ТСН і скреперні установки УС - 10 можутьзастосовуватися при прив'язному чи біс прив'язному способі утримання, як приподстилочном, так і при біс подстилочном утриманні тварин. Ланцюговінавозоприбиральні наводити ТСН - 160 і ТСН - 3,0 Б застосовуються тільки при прив'язномуутриманні тварин. При використанні скреперних установок у разі прив'язногобіс підстилкового утримання тварин у цілях скорочення витрат праці наочистку верстатів і проходів від гною довжина верстатів повинна бути скорочена, анавозопріемний лоток розширений. Якщо збірний поперечний колектор розташований вторці приміщення, то приводні станції скреперних установок слід розміщувати вньому ж за поперечним колектором; їх установка в протилежному торці можепривести до збільшення зусилля в тягової ланцюга на 25% і як наслідок до прискоренняїї зносу.

Транспортування гноювздовж поперечних каналів здійснюють транспортерами ТСН - 3,0 Б, а такожустановками УСН - 8 і УС - 10.

Транспортування гноювологістю 76 ... 91% за межі території ферми в гноєсховище доцільноздійснювати за допомогою поршневих установок для транспортування гною УТН - 10.Напірний трубопровід виготовляється із сталевих труб і розташовується нижчерівень промерзання грунту. Головним достоїнством установок такого типу єможливість транспортування густого підстилкового гною і подачі його вгноєсховище знизу В«під рівеньВ», що запобігає його промерзання.Значно поліпшується також санітарний стан ферм. Похилий транспортерслід робити трохи довшим з таким розрахунком, щоб у разі виходу зладу поршневої установки або закупорки навозопровода можна було б вивантажитигній безпосередньо в тракторний причіп. Таке резервування дозволяєдосягти високої надійності процесу транспортування гною межітериторії ферми.

З метою запобіганняпохилих транспортерів від замерзання в суворі зимові місяці необхідно, щобв тамбурі повітря було вище атмосферного.

Видалення гною відтваринницьких приміщень. Для роботи гноєприбиральних засобів усередині приміщеньнеобхідна наявність проміжних ємкостей-накопичувачів різних конструкцій імісткості, які зазвичай знаходяться в торцевій частини приміщення і рідше посерединійого довгої сторони, в спеціальному тамбурі-прибудові. Очищення приміщеньпроводиться завжди в одне і теж час, визначений розпорядком дня ферми.

Існують різніваріанти технологічних схем видалення гною від тваринницьких приміщень:

- гній похилимскребковим транспортером вантажиться прямо в транспортний засіб абоскидається на площадку, з якої потім видаляється бульдозером; для ниххарактерна відсутність проміжних ємностей, що виключає можливістьпотокової організації робіт.

- мається проміжнаємність, з якої гній вивантажується ковшем скіпового підйомника місткістю2,5 або 4 м3; наявність скіпових підіймачів ОН - 2,5 або ОН - 4 дозволяєнавозоуборочного транспортера працювати в приміщеннях незалежно від графіка роботитранспортерних засобів;

- з проміжнихутеплених ємностей-накопичувачів місткістю до добового виходу гноюостанній вивантажується у транспортні засоби планчатоє або ковшовимНавозопогрузчик НПК - 30.

- виїмка рідкого гноюпроводиться за допомогою вакуумованих цистерн, пневмотранспортної установкиУПН-15 або шнекового навісного насоса НШ-50.

3.4Розробка технологічної та конструктивної схеми системи прибирання гною

у свинарник прийнятамеханічна система видалення гною. З верстатів гній видаляється за допомогоюскребкових транспортерів ТСН-3, 0Б, звідки гній подається в ємність-накопичувач(Див. 3 лист графічної частини), звідки він за допомогою шнекового насоса НШ-50-Iподавався в транспортний засіб і вивозився в гноєсховище.

При експлуатації шнековийнасос НШ-50-I виявився непридатним для відкачування гною зниженоювологості з домішками відходів кормів. Електродвигун такого насосапередчасно виходив з ладу, що знижувало надійність роботи всієї системивидалення гною.

Для перекачува...ння гнойовоїрідоти нами пропонується насос відцентрового типу, який також дозволяєперекачувати гній зниженої вологості з включеннями домішок, у тому числівідходів грубих кормів. Насос складається з корпуса, кришки, крильчатки, якавстановлена ​​на валі, фланця, вибросние труби і електродвигуна.

Корпус насоса виготовленийз сталевої труби діаметром 520 мм. З одного боку до корпусу приварена кришказ листової сталі з радіусом вигину рівним діаметру корпусу насоса. Крильчаткаприварена до валу під кутом 180 В°. Вибросние труба приварена до корпусу насоса подотичній. Електродвигун з крильчаткою з'єднаний втулками і шплинтами, щодозволяє при забиванні або попаданні сторонніх домішок запобігтиполомку лопатей крильчатки.

Вся конструкція насосавстановлена ​​на зварний рамі.

При відкачці гноївкивал приводу насоса закривають захисним кожухом, виконаним з тонкостінноїтруби, який встановлюється на фланець насоса, а зверху кріпиться до рами здопомогою болтового з'єднання.

Крім того, до насоса навиході встановлюємо пристрій для розділення гною на фракції (рідку ітверду), що дозволяє тверду фракцію завантажувати в тракторний причіп, а рідкуфракцію в спеціальну ємність. Застосування даного пристрою дозволяєскоротити витрати праці і площа для зберігання гною і поліпшити санітарніумови на свинофермі.

Пристрій міститькорпус із завантажувальним і вивантажувальним патрубками. Усередині корпусу укладенийфільтруючий елемент з розміщеним у ньому транспортуючим органом, якийпов'язаний з механізмом приводу.

Корпус і фільтруючийелемент виконані криволінійно вигнутими. Транспортує орган виконаний ввигляді стрічкової спіралі, кінець якої, з'єднаний з механізмом приводу,розташований в зоні завантажувального патрубка, а вільний кінець - в зонівивантажувального патрубка. Фільтруючий елемент виконаний у вигляді пружини, яка маєпоперечний переріз витка у формі круга або трапеції, менша основа якоїзвернено до стінки корпусу. У нижній частині корпусу виконаний отвір для стокурідкої фракції.

транспортуючого органу,виконаний у вигляді стрічкової спіралі, виконує дві функції - транспортуєзгущену фракцію і одночасно очищає внутрішню поверхню фільтруючогоелемента, причому якість очищення значно поліпшується у зв'язку з тим, що приподачі вихідної маси з боку приводу спіралі остання стискується ізбільшується в діаметрі. Це сприяє більш щільному її прилягання довнутрішньої поверхні фільтруючого елемента.

Пристрій працюєтаким чином. Початкова маса гною під напором, створюваним насосом,через завантажувальний патрубок надходить у внутрішню порожнину фільтруючогоелемента. Гнойова маса під дією виникаючої відцентрової сили і силитяжкості притискається до нижньої внутрішньої частини фільтруючого елемента. Рідкафракція проходить крізь шар ущільненого рухається гною, через щілини міжвитками пружини і віддаляється через отвір для стоку рідкої фракції. Густафракція, що просувається повільно обертається стрічкової спіраллю, віддаляється через вивантажувальнийпатрубок. Одночасно гнучка стрічкова спіраль очищає внутрішню поверхнюфільтруючого елемента від згущеної фракції і запобігає тим самим забиваннящілин між витками пружини частками гною.

Привід спіралі встановленийз боку завантажувального патрубка. У цьому випадку закручування спіралі приводить доїї стиску, зменшенню кроку і, як наслідок, збільшенню зовнішнього діаметра.Остання обставина сприяє більш щільному приляганню зовнішніх витківспіралі та внутрішньої поверхні фільтруючого елемента, що сприяє кращіййого очищенню.

3.5Технологічний розрахунок насоса

Визначаємо необхіднумісткість навозопріемніка за формулою:

, м3; (3.1)

де Gсут - добовий вихідгною в свинарнику, кг; Gсут = 10400 кг (див. розділ 2 даної пояснювальноїзаписки);

- насипна щільність гноюкг/м3; = 1020кг/м3 при вологості = 89% (табл.. 3.19 [7]).

м3.

У свинарникунавозопріемнік має місткість 12,48 м3, що достатньо для накопичення добової кількості гною і навіть із запасом.

Визначаємо теоретичнупродуктивність лопатевого насоса за формулою:

, м3/с; (3.2)

де D2 - зовнішній діаметрколеса, м; D2 = 0,52 м;

вн - ширина колесанасоса, м; вн = 0,24 м;

Сгr - складоваабсолютної швидкості руху рідини на виході з робочого колеса, м/с. (Див.рис. 3.1).

Рис. 3.1. Схема швидкостейлопатевого насоса.

Визначаємо окружну(Переносну) швидкість на внутрішній і зовнішній окружностях робочого колеса поформулою:

, м/с; (3.3)

де n - частота обертанняколеса, хв-1;

Ri - радіус колеса, м.

м/с.

м/с.

Визначаємо значенняабсолютної швидкості руху рідини Сi і відносні швидкості рухурідини уздовж робочого колеса:

м/с,

м/с,

м/с;

м/с.

Значення складовоїабсолютної швидкості руху рідини на виході з робочого колеса визначаємоза формулою:

, м/с (3.4)

м/с.

Тоді

м3/с.

Теоретичний напірвизначимо за формулою:

, кПа; (3.5)

де g = 9,81 м/с2 -прискорення вільного падіння.

кПа.

Визначаємо дійснупродуктивність насоса за формулою:

, м3/с; (3.6)

де - об'ємний ККД насоса;

k - коефіцієнт,враховує зменшення продуктивності насоса; k = 0,0036.

Об'ємний ККД розраховуємоза формулою:

тваринництвогній прибирання

, (3.7)

де q - об'ємні втрати,м3/с q 0,8м3/с;

Тоді

м3/с,

що становитьприблизно 85 м3/ч.

Визначаємо критичнийдіаметр навозопровода за формулою:

, м; (3.8)

де Reкр - критичнечисло Рейнольда; Reкр = 3000 [7];

- везкость гною (динамічна),Па; = 0,04 Па (табл.. 3.20[7]).

м.

Приймаємо діаметртрубопроводу D = 260 мм.

3.6Енергетичний розрахунок

Потужність приводу насосарозраховуємо за формулою:

, кВт; (3.9)

де - повний ККД насоса,який розраховуємо за формулою:

, (3.10)

де - гідравлічний ККД,враховує гідравлічні втрати енергії, що виникають при русі рідиничерез насос; = 0,83.

- механічний ККД, що враховуєвтрати, пов'язані з подоланням тертя в елементах насоса.

- об'ємний ККД, що враховуєвитоку води через зазори й ущільнення в обхід робочого колеса; = 0,89.

Механічний ККДрозраховуємо за формулою:

, (3.11)

де - ККД підшипникакочення; = 0,99;

- ККД муфти; = 0,98.

Тоді

кВт.

З урахуванням запасу потужностіприймаємо електродвигун 4А132S4 з номінальною потужністю N = 7,5 кВт і частотоюобертання n = 1500 хв-1

3.7Розрахунки на міцність

3.7.1Розрахунок вала на кручення

Визначимо крутний моментна валу насоса за формулою:

, Н; (3.12)

де - кутова швидкістьобертання вала, с-1.

с-1 (3.13)

Н

Рис. 3.2.за формулою:

3.8

В процесі експлуатації
4.

4.1підпріємств.техніки.ЗагальніДля цього назасобів.

В якості об'єкта

4.2З метоюНормиНорми

Виробничі процеситваринам.

Ом.

4.3

При проектуванні

При розробціМоже

5.Економічне обгрунтування проекту

5.1вкладень.

, грн, (5.1)

де - вартість виготовленнявалів насоса, грн;

Сд.м - витрати навиготовлення деталей на металорізальних верстатах, грн;

Сп.н - ціна покупнихвиробів, грн;

Ссб - заробітна платаробітників, зайнятих на збірці конструкції, грн;

Сц.н - цехові накладнівитрати на модернізацію установки, грн.

Вартість виготовленнявалів насоса визначається за формулою:

, грн, (5.2)

де Qc - довжина заготовкиматеріалу (труби), м;

Сс.д - середня вартість1 погонного метра матеріалу, грн;

n - кількість валів;

= 0,8 в€™ 24,6 в€™ 2 = 39,36 грн.

Витрати на виготовленнядеталей на металорізальних в...ерстатах розраховуємо за формулою:

, грн, (5.3)

де Спр.п - заробітнаплата виробничих робітників, зайнятих на виготовленні деталейна металорізальних верстатах, грн;

, грн, (5.4)

де t - середнятрудомісткість виготовлення деталей на металорізальних верстатах, чол - ч.;

Сч. - Годинна ставкаробітників, обрахована по середньому розряду, грн/год;

Кдоп - коефіцієнт,враховує доплати до основної заробітної плати; К = 1,2 ... 1,4;

Ксоц - коефіцієнт,враховує соціальне страхування; К = 1,42.

Спр = 2,6 в€™ 5,3 в€™ 1,25 В· 1,42 = 24,5грн.

Вартість матеріалузаготовок для виготовлення деталей на металорізальних верстатах визначимо поформулою:

См = Ц, грн, (5.5)

де Ц - цінакілограма матеріалу заготовки, грн;

Qc - маса заготовки, кг.

См = 16,2 в€™ 42 = 680,4грн.

Тоді

СДМ = 24,5 +680,4 = 704,9грн.

Основну заробітну платувиробничих робітників, що працюють на зборці машини, розраховуємо за формулою:

Ссб = ТСБ в€™ Сч в€™ K,грн, (5.6)

де ТСБ - нормативнатрудомісткість на складання, чел.-ч.; ТСБ = 5,5 чел.-ч.;

Сч - годинна ставка, грн.

Ссб = 5,5 в€™ 4,5 в€™ 1,25 В· 1,42 = 43,93грн.

Загальновиробничі(Цехові) накладні витрати на модернізацію навозоуборочного установкивизначаємо за формулою:

, грн, (5.7)

де R -загальновиробничі накладні витрати підприємства,%; R = 10%;

= Спр.п + Ссб.п - загальна заробітнаплата, грн.

= 17,54 +43,93 = 61,47 грн.

= 6,15 грн.

Ціну покупних виробівприймаємо Сп.н = 280 грн.

Тоді

См = 39,36 +704,9 +43,93 +280 +6,15 =1074,34 грн.

Далі визначимо річніексплуатаційні витрати при використанні шнекового насоса НШ-50-I і прироботі проектованого відцентрового насоса.

У загальному випадку річніексплуатаційні витрати визначають за формулою:

І = ЗЗП + А + Р + Зе + П, грн, (5.8)

де ЗЗП - витрати наоплату праці, грн;

А - відрахування наамортизацію, грн;

Р - відрахування на поточнийремонт і технічне обслуговування, грн;

Зе - витрати наелектроенергію, грн;

П - інші прямівитрати, грн.

Витрати на оплату працівизначаємо за формулою:

, грн, (5.9)

При базовому варіантівитрати на оплату праці становитимуть (при кількості годин роботи в зміну - 0,2,кількість днів відгодівлі в році - 256 і годинної тарифної ставки скотар - 3,8грн/год):

ЗЗП = 0,2 в€™ 256 в€™ 4,8 В· 1,25 В· 1,42 = 436,2грн.

При новому варіанті:

= 0,13 в€™ 256 в€™ 4,8 В· 1,25 В· 1,42 = 283,5грн.

Відрахування на амортизаціювизначаємо за формулою:

, грн,(5.10)

де Б - балансовавартість насоса, грн;

О± - річна нормаамортизаційних відрахувань;%; О± = 22,5% [5];

NM - кількістьустановок.

При базовому варіанті:

= 1001,25 грн.

При модернізованоїсистемі:

= 241,7 грн.

Визначаємо відрахування наремонт і технічне обслуговування насоса за формулою:

, грн, (5.11)

де - річна нормавідрахувань,%; = 17,5% [5]

Для базового варіанту:

Для модернізованоговаріанти:

Витрати на електроенергіювизначаємо за формулою:

, грн, (5.12)

де Nе - настановнапотужність установки, кВт;

ЦЕ - вартість 1 кВт в€™ год;грн; ЦЕ = 0,5 грн/кВт в€™ год

t - кількість годинроботи установки в день, год;

Д - кількість днівроботи.

Для базового варіанту:

грн.

Для модернізованоговаріанти:

грн.

Інші прямі витративизначаємо за формулою:

, грн. (5.13)

Для базового варіанту:

грн.

Для модернізованоговаріанти:

грн.

Тоді річніексплуатаційні витрати складуть:

І = 436,2 +1001,25 +778,75 +256 +445 = 2917,2грн.

= 283,5 +241,7 +188 +116,48 +107,4 = 937,08грн.

Річний економічнийефект підраховуємо за формулою:

, грн, (5.14)

де Ен - нормативнийкоефіцієнт ефективності капітальних вкладень-ний, Ен = 0,2.

К і К '-капітальні вкладення в техніку за старим і новим варіантом, грн.

ЕГ = (2917,2 +0,2 в€™ 4450)- (937,08 +0,2 в€™ 1074,34) = 2655,3 грн.

Термін окупностідодаткових капітальних вкладень визначаємо за формулою:

, років. (5.15)

року.

5.2Техніко-економічні показники механізації свиноферми

Ефективність механізаціїробіт можна оцінити за собівартістю продукції:

, грн/т, (5.16)

де - сумарні річніексплуатаційні витрати, грн;

- вартість кормів, грн;

- вартість додатковоїпродукції, отриманої на фермі за рік, грн;

- річне отримання свинини, т.

З розрахунків необхіднерічна кількість кормів становить 2043,47 т. Як показав аналізвиробничої діяльності господарства кормова база в господарстві власна ів середньому собівартість заготівлі 1 кг корму дорівнює 0,39 грн, то вартістькормів складе

грн.

В якості додатковоїпродукції на фермі є гній. Його річний вихід становить 3380,75 т (див.пункт 2.5.3). На сьогоднішній день вартість 1 т гною в середньому становить 80грн, то вартість додаткової продукції, отриманої на фермі складе

грн.

Тоді собівартістьсвинини складе:

при базовому варіанті

грн/т;

при новому варіанті

грн/т.

Визначимо розрахунковийрічний економічний ефект, очікуваний від впровадження механізації за формулою(5.14).

ЕГ = (26687,9 +0,2 в€™ 553500)- (21372,14 +0,2 в€™ 556723)) = 4671,2 грн.

Прибуток від реалізаціїпродукції розраховуємо як різницю меду коштами, отриманими від реалізації, ісобівартістю реалізованої продукції, тобто

, грн. (5.17)

Приймаємо реалізаційнуціну м'яса 10 грн. за кілограм. Виручка від реалізованого м'яса складе:1140000 грн

Тоді прибутоквідповідно становитиме:

при базовому варіанті - грн;

при новому варіанті - грн.

Рентабельністьвиробництва визначаємо як відношення прибутку до собівартості реалізованоїпродукції, тобто

,% (5.18)

При базовому варіанті%.

При новому варіанті%.

Термін окупностікапітальних вкладень комплексної механізації знаходимо як відношення капітальнихвкладень до прибутку від реалізованої продукції, тобто

, років (5.19)

При базовому варіанті року.

При новому варіанті року.

Коефіцієнт економічноїефективності капітальних вкладень визначаємо як відношення прибутку докапітальним вкладенням, тобто

. (5.20)

При базовому варіанті.

При новому варіанті.

Зведені дані по розрахункуекономічної ефективності застосування комплексної механізації намолочно-товарної ферми представлені в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 -Техніко-економічні показники застосування комплексної механізації насвинофермі

В результатіреконструкції лінії прибирання гною у свинарнику із застосуванням насосавідцентрового типу за рахунок підвищення ефективності та продуктивності лініївідбулося скорочення затрат праці.

Аналіз вищевикладеногоматеріалу показав, що впровадження комплексної механізації на свинофермігосподарства є економічно вигідним. Капітальні вкладення склали1074,34 грн і окупаються за 0,4 року. Витрати праці на одну голову зменшуютьсяна 35%. Економія праці при цьому складає 71,7 чел.-ч. Річний економічний ефектвід впровадження комплексної механізації склав 4671,2 грн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ

1.Альошкін Р.В.,Рощин П.М. Механізація тваринництва. - М.: Агропромиздат, 1985. - 336с.

2.Андрєєв П.А. іін Посібник з майстерності - налагоджувальникові тваринницьких ферм. - М.:Агропромиздат, 1986. - 304 с.

3.Асташев Н.Є.,Слюсарев І.М. Механізація тваринництва. - М.: Колос, 1992 - 290 с.

4.Банженов Т.А.,Рустамов А.К. та ін Охорона природи. - М.: Агропромиздат, 1985. - 282 с.

5.Барбіцкій А.П. іін Методичне вказівку з проектування комплексної механізаціївиробничих процесів у тваринництві. - Воронеж, 1988. - 117 с.

6.Бєлих І.П.,Чешкін А.С. та ін Механізація та електрифікація тваринництва. - М.: Колос,1984. - 400 с.

7.Брагінець М.В.,Палішкін Д.А. Курсове і дипломне проектування по механізаціїтваринництва. - М.: Агропромиздат, 1991. - 191 с.

8.Брусенцев В.Ф.Охорона праці. - М.: Колос, 1981. - 183 с.

9.Дорофєєв Н.Є.Обслуговування та наладка обладнання кормоцехів. Довідник. - Воронеж,1979.-191 с.

10. Дунаєв П.Ф., леміш О.П.Конструювання вузлів і деталей машин. - М.: Вища школа, 1985. - 416 с.

11. Іванов М.Н. Деталі машин. - М.:Вища школа, 1984. - 375 с.

12. Кіренков Л.І. Довідникмеханізатора-тваринника. - М.: Россельіздат, 1985. - 366 с.

13. Коба В.Г. Дозатори з різнимикомоотделітелямі// Механізація та електрифікація соціалістичного сільськогогосподарства. - М.: Колос, 1976. - № 1. - С. 22-25.

14. Коба В.Г. Машини для роздачі кормів.- Саратов, 1974. - 273 с.

15. Мельников С.В. Технологічнеобладнання тваринницьких ферм і комплексів. - Л.: Агропромиздат, 1985. -640 з.

16. Омельченко А.А., Куцин Л.М.Кормораздающіе пристрої. - М.: Машинобудування, 1971. - 208 с.

17. Платонов В.В. Структура системроздавання корму коровам// Механізація та електрифікація соціалістичногосільського господарства. - М.: Колос, 1973. - № 1. - С. 14-16.

18. Ревенко I.I. Проектуваннямеханiзованіх технологiчніх процесiв тварінніцькіх пiдпріємств. - Київ.:Урожай, 1999. - 185 с.

19. Смирнов А.І., Бацаков І.М. та інДовідник механізатора-тваринника. - М.: Россельіздат, 1985. - 366 с.

20. Сухоруков В.В. Стабільністьдозування кормів роздавальником типу КТУ-10// Механізація та електрифікаціясоціалістичного сільського господарства. - М.: Колос, 1976. - № 10. - С. 22-24.

21. Сироватка В.М., Дьомін А.В. та інМеханізація приготування кормів. Довідник. - М.: Агроіздат, 1985. - 368 с.

22. Ткач В.Д., Омельченко О.О. та інТваринницькі машини. Довідковий посібник. - М.: Машинобудування, 1975. - 514с.

23. Чернавський С.А., Снегарев Т.А. та інПроектування механічних передач. - М.: Машинобудування, 1984. - 560 с.