Вступне схрещування

Зміст

Введення

1 Вступне схрещування

1.1 Вплив на орловської рисистої породи вступного схрещуванняз норфольскімі рисаками

2 Розрахункова частина

Висновок

Список літератури

Додатка

Введення

Під схрещуванням розуміють систему спарюваннятварин різних порід. Схрещування - не тільки найбільш ефективний методшвидкого зміни спадкових ознак тварин, але йстворення нових високопродуктивних порід. Біологічна сутьсхрещування полягає в тому, що воно веде до збагачення ірозширенню спадкової основи, до новоутворень в породі,підвищує міцність конституції тварини. Успіх схрещування залежить від умілоговибору вихідних порід, цілі і види схрещування; підбору кращихвиробників, перевірених за якістю потомства; створення належних умовгодівлі й утримання для помесного поголів'я.

Схрещування застосовують в тваринництві зглибокої давнини. Переселення народів зі Сходу в райониЗахідної Європи, встановлення слов'янами торговельних зв'язків знародами Сходу сприяли стихійному застосуванню схрещуваннятварин різних порід, і в першу чергу коней. Ще в середністоліття в Західну Європу стали завозити коней зі Східної Європи, даючи початокновим породам упряжного і верхового типу. Набагато раніше в Іспанії схрещуваннязастосовували для поліпшення місцевих грубошерстних овець, якихспарювали з мериносами.

Найбільш широко схрещування стали використовувати в кінці XVIII в. і XIX в.в період розвитку капіталізму. В Англії за допомогою схрещування булостворено близько 60 порід великої рогатої худоби, свиней, овець,коней. Схрещування як метод виведення нових порід буввідомий в Росії, Швейцарії, Франції та інших країнах.

Були закладені наукові основи схрещування якнайціннішого методу розведення тварин. Великий внесок у розробку науковихбіологічних основ схрещування внесли класики російської зоотехнії П. Н. Кулешов,М. Ф. Іванов, Є. Ф. Лискун, Д. А. Кісловсій.

1Вступне схрещування

Мета вступного схрещування -подальше вдосконалення продуктивних і племінних якостей існуючої заводської породи. Суть цього методу полягає в тому, що чистопородних матокзаводський породи спарюють зіспеціально підібраними за типом виробникамиінший заводський породи, що має ряд більш цінних ознак, відсутніх поліпшуваної породі. Намалюнку 1 видно, що кров биківчервоною Горбатовський породи В«приливаєВ» тільки в одному поколінні. ВНадалі йшло схрещування помісей з бугаями основний остфрізской породи.

При вступному схрещуванні здійснюють разовеспаровування маток поліпшуваної породи з биками іншої породи, взятоїдля В«підлило кровіВ». Потім отримують кілька поколіньтварин від зворотного схрещування помісей з бугаями основнийполіпшуваної породи. На заключному етапі роботи тварини7/8-і 15/16-кровності основний породи стають типовими іздобувають нові цінні ознаки поліпшуючої породи.

Дуже важливо правильно вибрати породу, атакож виробника для В«підлило кровіВ». Він повинен володіти добре розвиненими ознаками,заради яких ведеться В«прілітіе кровіВ», і якомога менше змінюватитип поліпшуваної породи. Порода виробника, узята для В«прилитиякрові В», повинна бути близькою за типом до поліпшуваної породі.

Рисунок 1 - Схема вступного схрещування

При використанні ввідного схрещування ведутьсуворий відбір і підбір тварин за основними ознаками, так як не всі помісі(Зворотне схрещування) бувають однаково цінними, часто спостерігається підвищенамінливість. Тому потрібно вміти вибрати кращих з них.

Вступний схрещуванням поліпшувалися майже всісучасні
породи. Як вже вказувалося, при створенні Бестужевських породи
неодноразово застосовували В«прілітіе кровіВ» ряду зарубіжних по
рід. Великий вплив на вдосконалення цінних якостей Бестужевськихпороди (м'ясності, жива маса) зробило В«прілітіе кровіВ»симентальської та вільстермашского худоби. Вступне схрещування- Метод часткового поліпшення якостей вже існуючої заводськийпороди. Але іноді цей метод схрещування даєможливість створити нову породу.

Великий інтерес представляють роботи вчених зстворення порід і гібридних тварин за допомогою нових методівселекції. Збільшення попиту на м'ясну свинину високої якості зумовило необхідність,наприклад, вдосконалення методів селекції, формування синтетичнихліній, виведених як шляхом чистопородного розведення, так і шляхомсхрещування різних порід, а на їх основі створення нових м'ясних порід ігібридних типів свиней. Така робота успішно ведеться в нашій країні багатьманауковими установами.

Розроблено стандарти нової породи.Середньодобові прирости маси молодняку ​​на контрольній відгодівліповинні складати 670-700 г, витрати корму на 1 кг приросту живої маси - 3,8 - 3,9корм, од., вихід м'яса при забої підсвинків масою 100кг - 62-63%.

Під керівництвом П. Є. Ладана в Ростовськійобласті були створені дві групи м'ясних свиней: донська і ростовська. Донські свиніотримані на базі схрещування ретельно відселекціонованих на високускоростиглість і хороші відтворювальні якості лінійпівнічнокавказької породи і П'єтро - породи, що має відміннім'ясні якості, але досить зніженої конституції.

У 73 базових господарствах завершена робота повиведенню спеціалізованої м'ясної породи свиней, придатної для використанняв системі гібридизації в умовах промислової технології з добовимприростом живої маси на відгодівлі 700-850 г при витратіна 1 кг приросту 3,8-3,9 корм. од.

1.1Вплив на орловської рисистої породи вступного схрещування з норфольскімірисаками

Норфолькскіе рисаки були відомі в Англіїзадовго до появи орловської рисистої породи в Росії. Заданими G. Greenall(1907 р.) перша згадка про рисаках в Англії датована1303 На початку XVIII століття їх стали активносхрещувати з окремими східними жеребцями незвичайно високогозростання (близько 160 см). В результаті предки нофрольков по чоловічій стороніродоводу мають ту ж основу, що і коні чистокровноїверхової породи, яку складають східні помісі. Майже всі сучасні норфолькскіерисаки по прямій чоловічій лінії сходять до Дар-лей Арабіану черезйого сина Флайнг Чайлдерс 1715 р.н. Про кобил, які лягли воснову цієї породи відомо набагато менше. Більшістьдослідників схиляються до припущення, що це булианглійські військові коні важкого типу. У мирному житті їх використовувалидля перевезення важких екіпажів заможних громадян по поганиманглійським дорогам того часу. За даними В.Уппенборна, ці кобили малихорошу рись і несли в собі значну частку іспанської крові.

До певного моменту кіннозаводчикаАнглії не поділяли кобил скакового та рисистого походження.Ті, хто займалися обома напрямками, використовували практичнооднаковий матеріал. Як стверджує G. Greenall у них спочатку не буломети створити дві різні породи. Однак захоплені тількискачками аристократи виявилися більш уважними в обліку походження своїхконей, і, отже, більш акуратно вели родоводи, тодіяк норфолькскіе рисаки знаходилися в руках хліборобів, і немали подібного переваги.

У XIXсторіччі рисаки були широко поширені в багатьох районах Англії,головному центром розведення їх була східна Англія: Йоркшир, Норфольк і Лінкольн.У 1816 р. в Норфольке народився світло-гнідий праправнук Шельза Бельфаундер,який хоча і не залишив на батьківщині численного потомства, вАмериці надав важливе вплив на становлення американськоїстандартбредной породи.

Норфольков не відчували на іподромах. Алевони систематично пробігали на добу по 60 - 80 км під сідломабо в упряжі по дорогах між населеними пунктами. У той час небуло залізниць, і фермери використовували рисаків під сідлом для поїздок наярмарки. Виникла очевидна потреба в витривалою коні,здатної перевозити вантажі на досить великі відстані. Інодівласники норфольков влаштовували своєрідні змагання - билисяоб заклад, чия кінь пробіжить риссю під сідлом більше англійськихмиль за 1 годину.

В Англії норфолькскіе рисаки користувалися...популярністю до середини XIXстоліття. З розвитком залізниць порода стала в'янути аж до1878 р., коли було засновано Товариство любителівнорфолькскіх рисаків із'явився перший студбук. Однак з тих пір цих коней стали розводити для різних виставок і шоу.

Норфолькі середини XIXстоліття були простуватими, невисокими (150 - 155 см) і не дужепородними кіньми. Вони мали досить грубу голову, шию, хоча довгуі високо поставлену, але товсту і м'ясисту, широкий, довгий,закруглений круп, широку, але не глибокі груди, щодокороткі, костисті кінцівки, короткі бабки з невеликими щітками.

У Росії норфолькскіх рисаків використовував пристворенні орловської рисистої породи А. Г.Орлов. За даними В.О. Вітта, серед тихнорфольков були жеребець Рідні, що заснував власну, швидкозатухшим лінію, і група кобил.

Також в процесі становлення орловськоїрисистої породи був використаний ще один жеребець, Буян нар. в1800 р., який по материнській стороні, за даними В.О.Вітта,мав імовірно норфолькское походження. Однак цей факт не доведений.Буян був народжений від чистокровного Прайер і мав хороші рисистіздатності. Праправнук Буяна, відомий жеребець Дар - засновниклінії в орловської породи.

Факт участі норфольков в освітіорловської рисистої породи, а також те, що норфолькі вплинулина створення вже заявила про себе до того часу американськоїстандартбредной породи, у другій половині XIX століття послужили приводом для експериментів по прілітанорфолькской крові у вже сформовану орловську породу. Найбільш вдалимивиявилися схрещування орловських рисаків з норфолькскімі жеребцями Феноменом,Консервативний і Грей Тортона. Тільки ці три жеребця залишили слід в орловськоїрисистої породі.

З заводської книги 1854 про Феноменавідомо, що він був вороною, на весь лоб лисина, передні і задніноги білі, рисистих, народжений в Англії в 18 ..., від рисистого жеребця Феномена.Куплений у графа Шувалова в 1843 р. Пал в 1851 р. Феномен на орловських матках дававбаских рисаків, і від нього вигравали коня. Його використовували вдекількох заводах, зокрема у М.В.Пашкова і В.В.Апраксіна.Консерватів-син Меррі-Легз, вигравав на бігах в Англії, стояв виробникомв заводі М.Г.Петрово-Соловова. Про жеребці Грей Тортоне відомотільки, що він залишив слід в орловської приводі завдякивикористанню в заводі герцога М.Г.Леіхтенбергского.

Кров норфолькского Феномена в орловськоїпороді набула поширення через сімох дочок і двохсинів. Предками сучасних орловських рисаків племінного ядра єдві його дочки голка і Десна 1849 р.н. і син Золотник 1849 р.н. Найбільш відомиминащадками Феномена були жеребець Пройда - засновник лінії, з якоїв свою чергу вийшли родоначальники власних ліній Вітерець таБарчук, і засновниця сімейства кобила 0456 Іронія.

Норфольк консерватів залишив слід ворловської породи через свою дочку - Чаклунку. Вона у свою чергу далакілька цінних кобил виключно від злучки зі згаданим вищеДаром. Кров консервативний поширилася в сучасному племінномуядрі орловської породи в основному через жеребця 859 Вдалого, батькаМенестреля.

Найбільш значущими нащадками Грей Тортонастали кобили, що заснували заводські гнізда і маткові сімейства:254 Дамочка, 229 горлинка, 626 Межа.

В даний час все орловські рисакиплемінного ядра є нащадками Феномена (під нащадками туті далі розуміються всі орловські рисаки, що мають частку крові того чиіншого норфолька). У той же час 90% з них одночасно мають частку крові консервативнийі 30% - частку крові Грей Тортона. Дані по генетичномусходству орловських рисаків з норфолькскімі предками наведено в табл.1.

Таблиця 1 - Показники генетичної схожостіорловцев сучасного племінного ядра з норфольскімі рисаками

Середній% нащадків Коефіцієнт генетичної схожості,% Ряд родоводу, де зустрічається даний предок Кобили Жеребці Кобили Жеребці середнє min - max середнє min - max середнє min - max Феномен 100 100 0,45 0,12-1,09 0,47 0,22-1,23 12 9-13 консерватів 90,1 92 0,07 0,02-0,20 0,06 0,02-0,20 11 9-13 Грей Тортона 30 31 0,05 0,05-0,10 0,06 0,05-0,10 11 9-13

Незважаючи на те, що у досліджуваних орловцеввсі три норфолька знаходяться в середньому в одних і тих же рядах родоводів, унащадків Феномена коефіцієнт генетичної схожості з норфолькскім предком напорядок вище, ніж у нащадків консервативний і Грей Тортона.

Загальний коефіцієнт генетичної схожості знорфолькской породою у сучасних орловцев в середньому становить0,48%.

Як показують дослідження, 50 років тому орловськірисаки мали приблизно той же середній коефіцієнт генетичногосхожості з норфолькамі (0,53%).

Для визначення впливу кровностінорфолькскіх предків на резвостние та екстер'єрні показники конейорловської рисистої породи були зроблені дві вибірки жеребців, що пройшливипробування на іподромах в чотирирічному (або старшому) віці інароджених з 1934 по 1950 рр.. (Записаних в УП-1Х томах ЦПК). Однавибірка об'єднала максимально можливу кількість випробуваних нащадківтрьох виявлених норфольков без домішки кровності по чистокровноїверхової та американської стандартбредной породам. Іншавибірка включила випробуваних орловцев, що не мають часткою крові нінорфольков, ні чистокровних, і американських стандартбредних коней(Контрольна група). Вибране покоління нащадків виявилося найбільшоптимальним для досліджень, так як в більш ранніх поколінняхбуло випробувано значно менше рисаків в чотирирічному абостаршому віці, і умови випробувань зазнавали частізміни, в більш пізній період виробляли нові прилитиякрові, а старі все більш перемішувалися, ускладнюючи дослідження.

У табл. 2 представлені середні показникижвавості на різних дистанціях норфолькскіх нащадків і контрольноїгрупи.

З табл. 2 випливає, що по жвавості надистанціях 1600 і 3200 м Орловці, що мають кровность по норфолькскойпороді, не відрізняються від контрольної групи, а на дистанції 2400 мнащадки норфольков виявляються тихіше контрольних орловцев (Р = 0,95).

Таблиця 2 - Жвавість нащадків норфолькскіх рисаків і орловцев контрольноїгрупи на різних дистанціях

Групи Показники n M min - max m Cv,% Пѓ Дистанція 1600 м Нащадки норфольков 69 2.21,3 2.05,4-2.41,4 0,89 5,21 7,37 Контрольна грппа 51 2.20,8 2.07,5-2.39,0 1,1 5,56 7,83 Дистанція 2400 м Нащадки норфольков 24 3.41,4 3.24,5-3.55,5 1,71 3,79 8,4 Контрольна грппа 22 3.35,2 3.17,2-3.45,1 1,56 3,39 7,3 Дистанція 3200 м Нащадки норфольков 17 4.50,7 4.26,6-5.30,3 4,15 5,89 17,1 Контрольна грппа 12 4.50,3 4.26,4-5.31,1 5,0 5,91 17,2

Наявність у вибірці нащадків з різними часткамикрові, дозволило застосувати метод множинної регресії.За допомогою даного методу не виявлено якого-небудь достовірного впливукровності по норфолькской породі на жвавість досліджуваних орловцев.Відповідні дані наведені в табл. 3.

Таблиця 3 - Внесок норфольскіх рисаків взагальну мінливість жвавості їх нащадків

1600 м 2400 м 3200 м регресійний коефіцієнт р регресійний коефіцієнт р регресійний коефіцієнт р 0,05 0,37 0,09 0,31 0,04 0,65

З табл. 3 видно, що розраховані регресійні коефіцієнти мають малі негативні значення (такяк чим вище жвавість, тим менше показник) привідсутності достовірності.

2 Розрахункова частина

Завдання: Визначити ефект селекції по удою імасовій частці жиру в молоці за покоління і за один рік в стаді.

1 Використовуючи матеріалиДержавно племінної книги великої рогатої худоби чорно-рябої породи,виписуємо удій 50 корів за 305 днів першої лактації, вміст жиру в молоці(Додаток А). З усього стада відбираємо в племінне ядро ​​50% кращих корів поудою (додаток Б), а потім - 50% кращих за змістом масової частки жиру вмолоці (додаток В). При цьому дані біометричної обробляємо за допомогою КПВ«BiometВ» і визначаємо показники: середняарифметична, помилки середньої, коефіцієнт варіації по стаду, племінному ядру.

2 Розраховуємоефективність масової селекції. Ефективність селекції - ступіньспадкового поліпшення нового дочірнього покоління в порівнянні з батьками.Ефект відбору показує зрушення в середньому значенні ознаки за одне покоління іє мірою теоретичного ефекту селекції. При масової селекції вплемінну групу відбираються кращі тварини по фенотипу.

Ефект масової селекціїза покоління розраховується за формулою:

Q = SD Г— h 2

де Q - ефект селекції

SD - селекційний диференціал по стаду

h 2 - Коефіцієнт успадкованогоознаки.

Для того щоб визначитиефект відбору за рік, необхідно отриманий ефект селекції за поколіннярозділити на інтервали між поколіннями.

Коефіцієнт успадкованого

Селекційний диференціалвизначається за формулою:

25,3 19,2 0,30 57,7 МДЖ,% 14,8 20,1 0,05 0,50 25,3 20,8 0,30 - - МДЖ,% 14,8 19,2 0,25 0,50 0,028

Висновок

породи.

2.Коефіцієнтрезультати.

Список літератури

1.6./ /Головний зоотехнік. - 2006. - № 6.тварин з основами приватної зоотехнії і промислового тваринництва. - Л.:-М.: Колос, 1973.тварин.тварин. - 21С.

худоби.1975.тварин: Навчальний посібник. Ріс. держ. аграр. заоч. ун-т. М.: 2002.

9.- М.: Агропромиздат, 1987.//Свинарство. 2006р. - № 6.

Додаток А

Кличка та інвентарнийномер Масляна 4707 Медіана 4728 Мідь 4746 Методика 4717 Мирна 4702 Чутка 4395 Міць 4928 наводчіц 5350 Окістя 5309 Найденко 5123 Накидка 4869 Наковальная4837 Народна 4852 Справжня 4984 Настурція 5342 Насип 5346 Натура 5307 Натяжка 5332 Квочка 4871 Знахідка 4877 Спритна 4884 Наречена 4867 3,7 3,9 3,8 4,0 3,7 4,3 3,9 4,1 3,8 4,2 4,0 4,05 3,8 3,9 3,7 3,9 3,8 4,3 4,0 4,0 3,8 "2" valign = "top"> Нужда 4830 2922 4,0 Овація 5429 2885 4,0 Громада 5385 3387 3,9

3560 В± 127,6 3,98 В± 0,084 Cv,% 25,3 14,8

Додаток Б

Кличка та інвентарнийномер Удій, кг МДЖ,% Масляна 4707 5249 3,8 Медіана 4728 4144 3,7 Мідь 4746 3724 4,2 Методика 4717 3313 4,3 Мирна 4702 4329 4,0 Чутка 4395 4403 3,8 Міць 4928 4398 4,3 Окістя 5309 3424 3,7 Найденко 5123 3533 3,7 Накидка 4869 5304 3,7 Наковальная4837 5744 3,7 Народна 4852 3754 3,9 Настурція 5342 4766 3,8 Насип 5346 3619 7,8 Натура 5307 3849 3,9 Натяжка 5332 5369 4,2 Знахідка 4877 5417 3,65 Спритна 4884 4211 3,76 Наречена 4867 4134 3,8 Непереможна 4905 3531 3,7 невловимих 5335 3596 3,9 Невгамовна 4808 3832 3,8 Незамінна 5301 3336 3,7 Нічна 4970 5269 4,0 Громада 5385 3387 3,9

4425 В± 153,7 4,03 В± 0,16 Cv,% 18,19 20,1

Додаток В

Кличка та інвентарнийномер Удій, кг МДЖ,% Мідь 4746 3724 4,2 Методика 4717 3313 4,3 Мирна 4702 4329 4,0 Міць 4928 4398 4,3 наводчіц 5350 2844 4,4 Народна 4852 3754 3,9 Справжня 4984 2994 4,1 Насип 5346 3619 7,8 Натура 5307 3849 3,9 Натяжка 5332 5369 4,2 Квочка 4871 2672 4,1 Невінность5000 3435 3,9 Ніжна 4971 3160 4,0 Непосредственность5324 3077 4,3 невловимих 5335 3596 3,9 неврожайні 5008 3070 4,1 негаразди 4997 3217 4,2 Непоседа 4862 3031 4,0 нетерпимості 5029 3260 4,05 Норка II 2477 4,3 Нічна 4970 5269 4,0 Негода 4976 3088 4,0 Нужда 4830 2922 4,0 Овація 5429 2885 4,0 Громада 5385 3387 3,9

3469 В± 144,6 4,23 В± 0,15 Cv,% 20,84 17,91