Амонізацією кормів

Міністерствоосвіти РФ

Кафедрагодування с.-г. тварин

амонізацієюкормів

Красноярськ 2006

Зміст

Введення ...........................................................................

амонізацієюкормів .......................................................

Технікабезпеки при аммонізаціі кормів .....................

Висновок .....................................................................

Бібліографічнийсписок .............................................

Введення

Найважливішою умовою підвищення продуктивностісільськогосподарських тварин є організація раціонального і повноцінногогодування, заснованого на знанні фізіологічних процесів харчування. Середпоживних речовин корму особливе місце належить протеїну. Недолік йоговеде до порушення обміну речовин і зниження продуктивності тварин, при цьомурізко зростають витрати корму на виробництво продукції.

Якість згодовувати тваринам протеїну має важливезначення. Біологічна цінність протеїну визначається складом містяться вньому амінокислот і їх співвідношенням. Розрізняють замінні і незамінніамінокислоти. Перші з них можуть бути синтезовані в організмі, тоді якдругі повинні надійти з кормом в готовому вигляді. При нестачі небудь знезамінних амінокислот у раціоні тварини не можуть нормально розвиватися, такяк в цих умовах синтез білків в організмі порушується. Витрата кормів навиробництво продукції в такому випадку зростає у стільки разів, у скільки вкормах менше даної амінокислоти проти нормального її змісту вбіологічно повноцінних білках. Крім невиправданого перевитрати кормів, цевикликає зайву напругу організму тварини.

Однак вимоги до якості білкового харчування у різнихвидів тварин неоднакові. Так, в організмі жуйних тварин можутьсинтезуватися не тільки замінні, але і майже всі незамінні амінокислоти.Це пояснюється тим, що преджелудкі жуйних тварин рясно населенірізними мікроорганізмами, які можуть синтезувати майже всі амінокислотиза рахунок простих джерел азоту. Таким чином, для жуйних тварин важливоголовним чином кількість, а не якість білків. Ця особливість обмінуречовин, притаманна жуйним, дозволяє використовувати синтетичні азотистіречовини для часткового заповнення протеїну в раціоні.

амонізацією кормів

амонізацією - це процес обробки кормів аміаком дляпідвищення в них вмісту азоту.

Газоподібний аміак у звичайних умовах легко згущається врідина. Температура кипіння при звичайному атмосферному тиску дорівнює 33,4 В°. Призниженні температури до мінус 77,7 В° рідкий аміак застигає в безбарвнукристалічну масу. Зріджений аміак поставляється хімічними заводами всталевих балонах. При попаданні на шкіру викликає сильні опіки, високаконцентрація його в повітрі надає задушливе дію.

У практиці зазвичай використовують аміачну воду, тобто25%-ний водний розчин аміаку. Аміачну воду готують з синтетичного йкам'яновугільного аміаку. Для аммонізаціі силосу або бурякового жомурекомендується застосовувати тільки аміачну воду з синтетичного аміаку, такяк аміачна вода, отримана в результаті обробки кам'яного вугілля, міститьсірководень, який може викликати отруєння тварин і псування кормів.

Зміст аміаку (%) Солома Силос Буряковий жом 25,0 120 12 12 23,0 130 13 13 20,5 144 15 15 17,4 167 17 17 15,0 191 19 19

Таб. 1. Кількість аміачної води (л) в залежності відконцентрації в ній аміаку на тонну кормів.

Дослідження ряду науково-дослідних установ,проведені на молодняку ​​великої рогатої худоби і на коровах, показали, щопри обробці грубих і соковитих кормів аміачною водою можна заповнити в раціонідо 25 - 30% перетравного протеїну.

Аміачну воду застосовують для підвищення вміступротеїну в кукурудзяному силосі і кислому буряковому жомі. При аммонізаціівідбувається зв'язування аміаку органічними кислотами кормів з утвореннямамонійних солей молочної, оцтової та інших кислот, які є хорошимджерелом кормового азоту для жуйних тварин.

Аміачну воду використовують для збагачення протеїномготового силосу, бурякового жому та соломи. Застосовувати ж її під час закладкизеленої маси не можна, так як це може призвести до псування силосу через лужноїреакції аміачної води, що порушує процес силосування.

Корми аммонізіруют не менш ніж за годину до годуваннятварин на відкритому повітрі або в добре вентильованому приміщенні. Кормвважається придатним, якщо він не має запаху аміаку.

амонізацією силосу. На тонну кукурудзяного силосу при дачійого великій рогатій худобі 25 - 30 кг на добу додають 10 - 15 л 25%-ноїаміачної води. Дозування розраховують: якщо добова потреба коровипротеїні становить 1000 г, то 25% від цієї кількості або 250 г, можебути заповнене аміачною водою. У 250 г сирого протеїну міститься 40 газоту. Така ж кількість азоту міститься в 200 г аміачної води. Значить,стільки повинно бути внесено її у добову норму силосу.

Зазвичай силос аммонізіруют за 2 - 3 години до згодовування.Аміачну воду попередньо краще розбавити з розрахунку 3 - 4 л води на літраміачної води. Силос рівномірно поливають цим розчином і ретельноперемішують. На обробку тонни силосу витрачають 60 - 75 л такого розчину.Цю операцію можна механізувати за допомогою транспортера і бака з аміачноюводою, забезпеченою розпилювачем. При необхідності можна поливати силос придопомогою звичайної городньої лійки з чорного заліза (не можна користуватися лійкамиз оцинкованого заліза).

Після обробки аміачною водою силос злегка темніє ікислотність його знижується. Згодовувати його можна після зникнення запахуаміаку в тих самих кількостях, що й звичайний. Амонізований силос не викликаєотруєння тварин, тому немає необхідності в спеціальному привчанні твариндо його поїдання.

При аммонізаціі зміст перетравного протеїну в силосіпідвищується приблизно у 2 рази, а надої збільшуються на 0,8 - 1,2 л на добу.середньодобовий приріст ваги молодняку ​​великої рогатої худоби, що одержує 12 кгсилосу на добу, обробленого аміачною водою, збільшується на 100 г на добу.

У буряковому жомі, так само як і в силосі, міститьсябагато органічних кислот, що утворюються при зброджуванні вуглеводів: 5 - 2%.При обробці кислого жому водним розчином аміаку утворюються солі амоніюорганічних кислот, які представляють хороший джерело азоту длязаповнення його недоліку в раціонах жуйних.

Виходячи з того, що вільні органічні кислоти вкислому жомі складають близько 1,5%, а аміачна вода 1 сорту містить 25%аміаку, для нейтралізації вільних кислот на тонну такого жому вимагаєтьсявнести 3,25 кг аміаку, що відповідає 13 кг аміачної води.

Зручно змішувати жом у змішувачі-кормороздавачі або врозчинозмішувачі, тривалість процесу не перевищує 35 хвилин. Для зручності намашинах встановлюють бак, з якого аміачна вода надходить у змішувач.Амонізований жом має приємний запах і охоче поїдається тваринами.

Оскільки ступінь зв'язування аміаку залежить відкислотності жому, кількість вноситься аміачної води можна збільшувати абозменшувати. При великому змісті вільних кислот аміак зв'язується дужешвидко, і через годину після змішування аміачний запах в кормі зникає. Принизькій кислотності аміак зв'язується не повністю і жом зберігає сильнийзапах. У такому випадку норму аміачної води треба зменшити.

Молодняк великої рогатої худоби слід привчати допоїдання амонізованого жому поступово, починаючи з 6 кг і доводячи добовунорму до 25 - 27 кг на восьмий день згодов...ування. Тваринам на відгодівлі нормуможна збільшити до 30 - 35 кг на голову на добу, згодовуючи її за три прийоми.

Хороші результати дає амонізацією сухого жому.Буряковий жом після такої обробки містить, в залежності від умовпроцесу, 2,7 - 5% азоту, який знаходиться в розчинній, але стійкій формі.Втрати його незначні навіть при тривалому зберіганні. Корм охоче поїдаєтьсяхудобою.

Сухий жом можна оброблятибезпосередньо в господарстві. На тонну його додають 72 - 80 кг аміачної води тазалишають в закритому чані або баку на ніч. Вранці корм готовий до вживання.Вміст азоту в збагаченому жомі підвищується з 1,4 до 2,7 -3%. Ефективністьамонізованого жому: аміаком, пов'язаним в жомі, можна замінити в раціонімолочних корів від 20 до 35% азоту протеїну.

Техніка безпеки при аммонізаціі кормів

Аміачна вода дуже отруйна, тому при роботі з неюслід дотримуватися правил техніки безпеки. Тара, використовувана дляперевезення, повинна бути герметичною. При ремонті слід звільняти її відаміачної води, потрібно уникати розливання аміачної води, так як при цьомуповітря сильно насичується аміаком. Вести роботи з вогнем поблизу місць зберіганняаміачної води суворо забороняється. Крани та вентилі ємностей не повинні бутимідними або бронзовими, так як вони руйнуються. При підвищенні температуривиділення аміаку з розчину збільшується, тому ємності необхідно фарбуватив білий колір, а аміачну воду заливати невеликим шаром солярового олії. Чи неслід заповнювати ємкості більш ніж на 4 об'єму, так як при нагріванні їхможе статися вибух. Під час роботи з цим розчином рекомендуєтьсякористуватися протигазом. При потраплянні його на поверхню тіла необхіднонегайно змити водою.

Висновок

У раціонах, що включають односторонні поскладом і властивостями корму, або в раціонах з кормів зниженої якостігодування може бути не збалансоване з потребами тварин. Виправити такийгодування і усунути часткову протеїнову незбалансованість допомагає амонізацієюкормів.

Аміачна вода, задана жуйним разомз кормом, в рубці швидко розщеплюється до аміаку, який за наявностівідповідних умов і перш за все вуглеводів за допомогою флори рубцясинтезується до амінокислот і протеїнів.

Для заміни відсутнього протеїну кормів збагаченимаміачною водою кормом необхідно:

- у жуйного повинна бути достатньодобре розвинена травна система;

- раціон повинен містити необхідніпоживні речовини для розвитку і активності мікрофлори, а також крохмаль тацукор, необхідні для синтезу протеїну з аміаку;

- загальний протеїновий еквівалент раціонуне повинен бути високим;

- аміачна вода повинна бути ретельнозмішана з кормами і корм не повинен пахнути аміаком.

Бібліографічнийсписок

Практикум по годівлісільськогосподарських тварин./під ред. Пєтухової Е.А. - М.: Колос, 1977.

Застосування хімічних речовин втваринництві./Под ред. Н. А. Шманенкова. - М.: Колос, 1964.

Табаков Н. A. Тандела Ю. П.Довідник зоотехніка. - Красноярськ: Кн. Вид-во, 1987.

Таранов М. Т. Хімічне консервування кормів. - М.: Колос, 1964.