DataLife Engine > Версия для печати > Агрономічні основи проектування сівозмін

Російська Федерація

Міністерство сільськогогосподарства

Департаментнауково-технологічної політики і освіти

ФГТУ ВПО В«Білгородськадержавна сільськогосподарська академія В»

Кафедра землеробства таагрохімії

Курсова робота

по землеробству на тему:

агрономічних ОСНОВИ

ПРОЕКТУВАННЯСівозміни

Завдання № 11

Білгород 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

1.1 Загальні відомості

1.2 Грунтово-кліматичні умови

1.3 Характеристика засміченості полів

1.4 Фактична структура посівнихплощ, сівозміни і врожайність сільськогосподарських культур

2. ПРОЕКТУВАННЯ сівозміни

2.1 Проектування структури посівнихплощ і сівозмін господарства

2.2 Оцінка існуючого тапроектованого сівозміни за продуктивністю

2.3 Агрономічне обгрунтування сівозміни

2.4 Підвищення родючості грунтів всівозміні

2.5 План освоєння сівозміни таротаційна таблиця

3. СИСТЕМА ОБРОБКИ ГРУНТУ

3.1 Проектована система обробкигрунту в сівозміні

3.2 Агрономічне обгрунтування системиобробки грунту

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

В даний час вРосійської Федерації площа сільгоспугідь складає 9% від загальної світовоївеличини. У той же час у нас тільки 2,5% населення від загальної його чисельності наЗемлі. Тому в нашій країні є всі можливості, щоб не тільки добрегодувати самих себе, але і продавати продукти харчування іншим країнам. Однак вОстанніми роками частка імпорту продовольства з-за кордону постійно зростає.основна причина такого положенні в нашій країні полягає в тому, що за рахунокмалограмотних соціально-економічних реформ сільське господарство було відкинутоназад на кілька десятиліть. Це призвело до значного зменшення посівнихплощ основних польових культур і валових зборів.

Хоча якщо говорити просільському господарстві нашої області останнім часом відзначається помітне зростання.Щоб закріпити і підвищити досягнуті результати, потрібно цілеспрямованаробота у всіх господарствах різної форми власності.

На сьогоднішньому етапіреформування питання розробки та вдосконалення систем землеробстванабувають особливого значення. В умовах формування великих інтегрованихагропромислових утворень є необхідність і є можливості длявпровадження нових систем землеробства, що дозволяють значно підвищити ефективністьАПК.

При їх розробці нарегіональному рівні головна увага має бути приділена основним елементам.

Перш за все, цесівозміни. Для підтримки родючості грунту і сприятливого фітосанітарногостану в сівозмінах, в кожен сівозміну включаються землі, рівні посвоєму родючості та за однаковими умовами технологічного їх використання.Якщо це об'єктивна вимога не дотримується, то сівозміни щорічнопорушуються. Тому при введенні або коректуванню сівозмін необхіднаякісна оцінка земель. З урахуванням цієї оцінки вводиться стільки сівозмін,скільки потрібно для ефективного використання ріллі, але при обов'язковомуумови - в сівозміну включаються землі рівного або близького родючості.

Основними завданнямиобробки грунту є створення оптимальних умов для життясільськогосподарських рослин, підвищення грунтової родючості та захисту грунтувід водної та вітрової ерозії.

1.ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

1.1Загальні відомості

ВАТ В«Світлий шляхВ»розташований в північно-західній частині Красногвардійського району Бєлгородськоїобласті. Спеціалізація господарства - вирощування молодняка ВРХ і свиней.

До районного центру - Красногвардійськоговід центральної садиби господарства - 13 км, вони пов'язані між собою асфальтованою дорогою.

1.2Грунтово-кліматичні умови

Землекористуваннягосподарства знаходиться в північній частині степової зони, на кордоні з лісостепом іхарактеризується наступними показниками (табл. 1,2).

У таблиці 1 наводятьсядані про склад земельних угідь в цілому по господарству.

Таблиця 1 - Складземельних угідь

Угіддя По господарству Рілля 2430 Сінокоси 425 Пасовища 345 Багаторічні насадження 150 Разом 3350

Рілля займає самубільшу частину ріллі - 72,5% від усіх земельних угідь. Найменша частинавідведена під багаторічні насадження.

Таблиця 2 -Характеристика ріллі господарства

Грунтова різниця Площа, га Гранулометричнийсклад Потужність, см Вміст гумусу,% рН сольової витяжки мг/100 г грунту гумусного горизонту орного шару

До 2 Про

Р 2 Про 5

1 2 3 4 5 6 7 8 9 Чт 1123 тяжелосугл. 75 32 5,4 6,4 12,5 8,7 ЧВ 821 тяжелосугл. 70 32 4,6 5,8 9,5 9,9 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Л 2

486 тяжелосугл. 40 32 3,8 5,1 9,6 8,0

Найбільшпоширеними грунтами господарства є чорноземи типові і вилужені.Зустрічаються також грунтові різниці сірих лісових грунтів. Всі грунти господарствамають однаковий гранулометричний склад - важкосуглинисті.

Рельєф полівсівозміни та прояв ерозії грунту

Територія господарстварозташована на Середньоросійської височини, де переважають схили різноїкрутизни та експозиції. Також дуже сильно розвинена водна ерозія.

Розподілтериторії господарства по крутизні схилів наводиться в таблиці 3.

Таблиця 3 -Розподіл сільськогосподарських угідь по крутизні схилів

Крутизна схилів у градусах Рілля Сінокоси і пасовища Багаторічні насадження

Всього

угіддя

Га % га % га % га % До 1 1110 45,7 370 48,1 - - 1480 44,2 1-3 1250 51,4 400 51,9 - - 1650 49,3 3-5 80 2,9 - - 50 33,3 130 3,9 Більше 5 - - - - 100 66,7 100 2,6

Грунти господарстварозташовані на схилах до 5 0 , що дозволяє вирощувати більшістьсільськогосподарських культур. На схилових рекомендується вводити грунтозахиснісівозміни та проводити протиерозійні заходи.

Клімат господарствапомірно-континентальний. Річна температура повітря дорівнює +6,3 0 С.Найхолоднішим місяцем є січень, а найтеплішим - липень.

Середня багаторічнасума опадів за вегетаційний період (з квітня по вересень) - 293 мм. Найбільша кількість опадів (174 мм) випадає в літній період (з червня по серпень),співпадаючий з максимальним зростанням сільськогосподарських культур, щосприятливо позначається на їхньому розвитку.

Таблиця 4 -Характеристика кліматичних умов господарства за даними Бєлгородськоїметеостанції

№ п/п Показники Відомості 1.

Середня багаторічна сума опадів, мм

за рік

за вегетаційний період

497

258

Середня багаторічна температураповітря, 0 С

за рік

за вегетаційний період

+6,3

+20,1

Тривалість вегетаційногоперіоду (перехід середньодобової температури через 5 0 С), днів

194 дня 4.

теплозабезпечення основного періодувегетації (сума температур вище +10 0 С)

2570 5.

Запаси продуктивної вологи в грунті, мм:

перед початком вегетації

в шарі 0-20 см

в шарі 0-100 см

перед посівом озимих культур

в шарі 0-20 см

в шарі 0-100 см

238

198

Територіяземлекористування господарства входить до складу другого агрокліматичного районуобласті, клімат якого помірно-континентальний. Літо тепле, сонячне,тривалий, із значною кількістю опадів. Зима холодна з частимивідлигами, які призводять до застою талих вод і утворенню льодяної кірки,що несприятливо позначається на перезимівлі озимих

1.3Характеристика засміченості полів

Бур'яни - дикорослірослини, що живуть на сільськогосподарських угіддях і знижують величину іякість врожаю.

Флористичний складбур'янистих рослин на сільськогосподарських угіддях Росії включає понад 1100видів. Однак значення кожного з цих видів по шкідливості варіює поприродним зонам і від рівня інтенсифікації землеробства.

Таблиця 5 - Характер іступінь засміченості полів сівозміни бур'янами

№ п/п Тип засміченості Ступінь засміченості, балів 1 Малолітній 2 2 малолітніх-корнеотприсковимі 3 3 малолітніх-корнеотприсковимі 3 4 Малолітній 2 5 Малолітній 2 6 малолітніх-корнеотприсковимі 3 7 Малолітній 2 8 Малолітній 2 9 Малолітній 2

Як видно з таблиці 5тип і ступінь засміченості сильно розрізняється по полях: зустрічаються малолітній,Малолітні-корнеотприсковимі тип засміченості із середньою і сильною ступенемзасмічення.

Зокрема, на поляхгосподарства зустрічаються малолітні бур'янисті рослини: овсяниці лугова і червона,багаття безостий, тонконіг лучний, кульбаба лікарська. А з багаторічнихпереважають перстач гусячий і подорожник великий

1.4Фактична структура посівних площ, сівозміни та врожайність сільськогосподарськихкультур

До2008 році в господарстві склалася наступна структура посівних площ (табл.6).

Таблиця 6 - Фактичнаструктура посівних площ

Сільськогосподарські культури По господарству га % Рілля, усього 2430 100 Зернові 1350 55,5 в т.ч. озима пшениця 270 11,1 озиме жито 270 11,1 овес 270 11,1 ячмінь 270 11,1 кукурудза на зерно 270 11,1 Технічні, всього 540 22,2 в т.ч. цукрові буряки 270 11,1 соняшник 270 11,1 Кормові (кукурудза на силос) 270 11,1 Чистий пар 270 11,2

З таблиці 6 видно, щов даний час зернові займають більше половини посівів, близько 20% займаютьтехнічні культури і по 11% від загальної площі займають кормові культури тачистий пар.

На підставі ранішепроведеного землеустрою в господарстві був введений один польової сівозміни.

У таблиці 7 наведеносхема сівозміни, введеного в господарстві.

Таблиця 7 -Існуючі сівозміни у господарстві

№ п/п Тип і вид сівозміни Площа, га Чергування культур 1. Польовий зернопаропропашной 2430 1. Чистий пар 2. Озима пшениця 3. Цукровий буряк 4. Ячмінь 5. Горох 6. Озиме жито 7. Кукурудза на силос 8. Кукурудза на зерно 9. Овес

Основним недоліком польовогосівозміни є посів вівса після кукурудзи на зерно. Крім того, хоч післякукурудзи на силос можливий повторний посів кукурудзи на зерно, але вони відносятьсядо однієї біологічної групі, значить, уражаються одними шкідниками іхворобами.

Урожайністьсільськогосподарських культур в середньому по господарству характеризується наступнимипоказниками (табл. 8).

Таблиця 8 - Урожайністьсільськогосподарських культур (ц/га)

Сільськогосподарськікультури Середня врожайність Зерно, всього 28,3 в т.ч. озима пшениця 32 озиме жито 28 ячмінь 25 горох 15 Цукровий буряк 270 Соняшник 16 Кукурудза на силос 190 Віко-овес на сіно 19

Урожайність зернових знаходитьсяна низькому рівні, в середньому по господарству - 28,3 ц/га. Урожайність цукровихбуряка достатньо висока, як і врожайність кукурудзи на силос.

Для отриманнястабільної і більш високої врожайності необхідно розумне внесення добрив,використання хімічних препаратів, а також оптимізація обробки грунту.

Таблиця 9 - Річнапотреба в рослинницької продукції по бригаді на рік освоєння сівозмін(У центнерах)

Вид продукції Всього Зерно, всього 35640 в т.ч. озима пшениця 17280 озиме жито 7560 ячмінь 6750 горох 4050 Цукровий буряк 72900 Соняшник 4320 Силос 51300 Сіно 5130

Найбільша потребав цьому році була в цукровому буряку, також висока потреба в кормах, щопов'язано із збільшенням поголів'я молодняку вЂ‹вЂ‹великої рогатої худоби за останніроки. Потреба в зернові також зазнала деяких змін в сторонузниження, що пов'язано з різким підняттям цін на мінеральні добрива, в тойчас як ціна самої продукції змінилася не так сильно. Але найменшезнадобилося соняшнику.

2.ПРОЕКТУВАННЯ сівозміни

2.1Проектування структури посівних площ і господарства

Сівозміноюназивають науково обгрунтоване чергування сільськогосподарських культур і чистогопара за часом і полям.

Сівозмінигосподарства, пов'язані структурою посівної площі і завданнями з виробництварослинницької продукції, утворюють систему сівозмін. Так забезпечуєтьсябільш раціональне використання земельних угідь і найбільш правильнерозміщення висіваються культур.

Системисівозмін залежать від спеціалізації і грунтово-кліматичних умов веденнягосподарства.

Таблиця10 - Проектована структура посівних площ бригади

Сільськогосподарські культури Річна потребапродукції, ц Середня врожайність,ц/га Площа га % Рілля 2430 100 Зернові та зернобобові 1350 55,6 в т.ч. озима пшениця 17280 32 540 22,3 озиме жито 7560 28 270 11,1 ячмінь 6750 25 270 11,1 горох 4050 15 270 11,1 Технічні 540 22,2 в т.ч. цукрові буряки 72900 270 270 11,1 соняшник 4320 16 270 11,1 Кормові 540 22,2 в т.ч. вико-овес на сіно 5130 19 270 11,1 кукурудза на силос 51300 190 270 11,1

Вгосподарстві планується ввести один сівозміну: польовий з наступним чергуваннямкультур (табл. 11).

Таблиця11 - Проектовані сівозміни у бригаді

№ № п/п Тип і вид сівозміни Площа, га Середній розмір поля,га Чергування культур 1. Польовий зернопропашной 2430 270 1. Однорі...чні трави 2. Озима пшениця 3. Цукровий буряк 4. Ячмінь 5. Кукурудза на силос 6. Озиме жито 7. Горох 8. Озима пшениця 9. Соняшник

В основу розробкисхем проектованих сівозмін покладені головні принципи їх побудови:оброблювані культури відповідають грунтово-кліматичним умовам даноїмісцевості та перспективної структурі посівних площ, виробляється змінакультур з різних господарсько - біологічних груп, що розрізняються забіології та технології обробітку, а також дотримується час повернення однієї ітієї ж культури на колишнє місце обробітку.

2.2Оцінка існуючого і проектованого сівозміни за продуктивністю

Основнимпоказником оцінки сівозмін є вихід продукції з одиниці площіріллі, виражений в порівнянних величинах - в зернових, кормових,кормопротеінових, енергетичних одиницях або в рублях.

Втаблиці 12 виробляється оцінка існуючого сівозміни по виходу кормовиходиниць і зерна з 1 га ріллі.

Таблиця12 - Оцінка існуючого сівозміни за продуктивністю

Культура Площа, га Урожайністьпродукції, ц/га Валовий збірпродукції в к. од., ц Разом в к. од. основний побічної основний побічної зміст разом зміст разом Чистий пар 270 - - - - - - - Озима пшениця 270 32 48 1,2 10368 0,2 2592 12960 Цукровий буряк 270 270 108 0,24 17496 0,16 4666 22162 Ячмінь 270 25 35 1,13 7627,5 0,33 3118,5 10746 Горох 270 15 21 0,98 3969 0,29 1644 5613 Озиме жито 270 28 56 1,11 8391,6 0,23 3478 11879,4 Кукурудза на силос 270 190 - 0,24 12312 - - 12312 Кукурудза на зерно 270 28 39 1,32 9979,2 0,38 4001 13980,2 Овес 270 30 45 1,0 8100 0,31 3767 11867 РАЗОМ 2430 90773,6

Виходячи з середньоїврожайності культур на рік освоєння сівозміни, була проведена його оцінка попродуктивності шляхом перерахунку валової продукції в кормові одиниці, булиотримані наступні результати:

вихід з 1 га ріллі: зерна - 17,6 ц

кормових одиниць - 37,5ц

Втаблиці 13 виробляється розрахунки проектованого сівозміни по виходу кормовиходиниць і зерна з 1 га ріллі.

Таблиця13 - Оцінка проектованого сівозміни за продуктивністю

Культура Площа, га Урожайністьпродукції, ц/га Валовий збірпродукції в к. од., ц Разом в к. од. основний побічної основний побічної зміст разом зміст разом Однорічні трави 270 19 - 0,45 2309 - - 2309 Озима пшениця 270 32 48 1,2 10368 0,2 2592 12960 Цукровий буряк 270 270 108 0,24 17496 0,16 4666 22162 Ячмінь 270 25 35 1,13 7627,5 0,33 3118,5 10746 Кукурудза на силос 270 190 - 0,24 12312 - - 12312 Озиме жито 270 28 56 1,11 8392 0,23 3478 11870 Горох 270 15 21 0,98 3969 0,29 1644 5613 Озима пшениця 270 32 48 1,2 10368 0,2 2592 12960 Соняшник 270 16 48 1,47 6350 1,09 14127 20477 РАЗОМ 2430 1...11409

При оцінціпроектованого сівозміни були отримані наступні дані:

вихід з 1 га ріллі: зерна - 14,7 ц

кормових одиниць - 45,8 ц

Виходячи з даних таблиць12 і 13, можна відзначити, що в проектованому сівозміні вихід кормових одиниць більшена 8,3 ц, що пов'язано із заміною чистого пара на зайнятий, а також введеннямбільш продуктивних культур в сівозміну. Вихід зерна навпаки зменшився на 2,9ц, ніж в існуючому сівозміні.

2.3Агрономічне обгрунтування сівозмін

У вирішенні проблемирегулювання грунтової родючості важлива роль належить сівозміни. Вонизабезпечують краще використання грунтової вологи, в значній мірізапобігають негативна дія посухи і знижують ерозію грунту, служатьагротехнічним засобом боротьби з шкідниками і хворобами, смітноїрослинністю. У сівозмінах структура посівних площ тісно ув'язана як зприродними ресурсами, так і з програмою виробництва зерна, кормів та іншоїпродукції землеробства, тобто з конкретними виробничими потребами господарства,а його напрямком і спеціалізацією, перспективами розвитку і економічнимстаном. При оптимальній структурі посівних площ чергування культур усівозміні повинно передбачати найбільш високий вихід продукції ісприяти відновленню грунтового родючості.

Місце попередникаоднією з основних культур у господарстві - озимої пшениці, зайняли однорічнітрави, які не пред'являють високих вимог до попередньої культурі, іє одним з кращих для озимої пшениці, врожайність якої даєзначну прибавку.

Озимі колосовіспоживають значну кількість води і поживних речовин, але вонипродуктивніше інших зернових. Здатні використовувати осінні і зимові опади,закінчують формування врожаю до настання спеки, рано звільняють поля ідають можливість краще обробляти грунт, накопичувати в ній вологу, знищуватибур'янисті рослини. Під ними помітно поліпшується структура грунту. Саме томуозимі - хороші попередники для всіх культур.

У даному сівозміні ярозмістила після озимої пшениці цукровий буряк. За наявності у господарствакоштів на придбання гербіцидів для застосування на озимій пшениці повиннозабезпечувати відносно чисте поле, що особливо важливо для наступної за неюцукрових буряків.

Цукровий буряк якпопередник володіє сороочіщающей здатністю і підвищеноїмікробіологічної активністю грунту, що призводить до мобілізації елементівхарчування в результаті розкладання органічної речовини грунту і добрив. Цеобумовлено розпушуванням грунту в міжряддях, що забезпечує також покращення водно-повітряногорежиму. Цукровий буряк є кращим попередником для ячменю.

Використання ячменю вяк попередника для кукурудзи на силос обумовлено відсутністю загальнихшкідників і хвороб у даних культур, а також створенням оптимального водногорежиму грунту.

Хорошим попередникомдля озимого жита є кукурудза на силос, так як вона рано звільняє поле.Крім того, жито не вибаглива до попередників, тому не знижує врожай,як пшениця, якщо її посіяти по кукурудзі.

Завдякиазотфиксирующей здатності горох не дуже вимогливий до попередників іпри обробітку його після озимого жита можна прогнозувати високу врожайність.

Горох є одним зкращих попередників для озимої пшениці. Крім того, що зернобобовікультури залишають після себе велику кількість азоту, посіви гороху сильнозатінюють і пригнічують бур'янисті рослини, тому зберігається краще будову грунту,вона менше ущільнюється і краще зберігає вологу у верхніх шарах.

Озима пшениця - цехороший попередник для соняшника, так як соняшник дужевимогливий до наявності вологи в грунті. Достатня вологозабезпеченість маєвирішальне значення для формування повноцінного врожаю.

Для більшості культурсоняшник малопридатні попередник, так як він сильно висушує грунт інаступна культура засмічується падалицею, тому після нього поле відведено підоднорічні трави.

2.4Підвищення родючості грунтів у сівозміні

Родючість- Здатність грунтів задовольняти потребу рослин в елементах живлення іводі, забезпечувати їх кореневі системи достатньою кількістю тепла, повітря ісприятливої вЂ‹вЂ‹фізико-хімічної середовищем для нормального росту і розвитку.

Таблиця14 - Баланс гумусу в сівозміні, т/га

№ поля Культура Площа, га Щорічна мінералізаціягумусу, т Заповнення гумусу зпожнивних-кореневими залишками, т з 1 га зі всієї площі з 1 га зі всієї площі 1 2 3 4 5 6 7 1 Однорічні трави 270 0,7 189 0,5 135 2 Озима пшениця 270 0,7 189 0,5 135 3 Цукровий буряк 270 2 540 0,25 68 4 Ячмінь 270 0,7 189 0,5 135 5 Кукурудза на силос 270 2 540 0,25 68 6 Озиме жито 270 0,7 189 0,5 135 7 Горох 270 0,7 189 0,5 135 8 Озима пшениця 270 0,7 189 0,5 135 9 Соняшник 270 2 540 0,25 68 Разом 2430 2754 1149

Всередньому т з 1 га 1,1 0,5

Яквидно з таблиці 14, баланс гумусу в проектованому сівозмінідефіцитний (1,1-0,5 = 0,6). Для покриття виникаючого дефіциту слід вносити 9,1т органічного добрива щорічно. Також рекомендується вводити проміжнікультури, що залишають у грунті велику кількість пожнивних-кореневих залишків.

2.5План освоєння сівозміни та ротаційна таблиця

Планосвоєння сівозміни передбачають перехід до прийнятого чергування культур унайбільш короткий термін. Основні вихідні дані для його складанняпопередники за останні два роки, взяті в господарстві. Необхідно так самомати відомості про характер і ступеня засміченості.

При розміщенні посівівв роки переходу дотримуються такого порядку:

Г?заносятьу відповідні графи перехідною таблиці культури, висівають впопередні роки і намічені до прибирання в поточному році (озимі зернові ібагаторічні трави).

Г?найбільшцінні культури розміщують по кращих попередниках

Г?всівозмінах з багаторічними травами з першого рок...у освоєння відводять ціле поледля їх посіву

Г?площіз поганими попередниками, сильно засмічені, слабо окультурені відводять підчисті або зайняті пари.

Таблиця15 - План освоєння сівозміни

Поле Попередники Розміщення культур уроки освоєння Сівозміна 2007м. 2008м. 2009 2010 культура га культура га культура га культура га 1 Чистий пар 270 Озима пшениця 270 Цукровий буряк 270 Ячмінь 270 Однорічні трави 2 Озима пшениця 270 Цукровий буряк 270 Ячмінь 270 Кукурудза на силос 270 Озима пшениця 3 Цукровий буряк 270 Ячмінь 270 Кукурудза на силос 270 Озиме жито 270 Цукровий буряк 4 Ячмінь 270 Горох 270 Озиме жито 270 Горох 270 Ячмінь 5 Горох 270 Озиме жито 270 Горох 270 Озима пшениця 270 Кукурудза на силос 6 Озиме жито 270 Кукурудза на силос 270 Озима пшениця 270 Соняшник 270 Озиме жито 7 Кукурудза на силос 270 Кукурудза на зерно 270 Соняшник 270 Однорічні трави 270 Горох 8 Кукурудза на зерно 270 Овес 270 Однорічні трави 270 Озима пшениця 270 Озима пшениця 9 Овес 270 Чистий пар 270 Озима пшениця 270 Цукровий буряк 270 Соняшник

Табліца16- Ротаційна таблиця

Поля Роки 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 1 Ячмінь Кукурудза на силос Озиме жито Горох Озима пшениця Соняшник Однорічні трави Озима пшениця Цукровий буряк 2 Кукурудза на силос Озиме жито Горох Озима пшениця Соняшник Однорічні трави Озима пшениця Цукровий буряк Ячмінь 3 Озиме жито Горох Озима пшениця Соняшник Однорічні трави Озима пшениця Цукровий буряк Ячмінь Кукурудза на силос 4 Горох Озима пшениця Соняшник Однорічні трави Озима пшениця Цукровий буряк Ячмінь Кукурудза на силос Озиме жито 5 Озима пшениця Соняшник Однорічні трави Озима пшениця Цукровий буряк Ячмінь Кукурудза на силос Озиме жито Горох 6 Соняшник Однорічні трави Озима пшениця Цукровий буряк Ячмінь Кукурудза на силос Озиме жито Горох Озима пшениця 7 Однорічні трави Озима пшениця Цукровий буряк Ячмінь Кукурудза на силос Озиме жито Горох Озима пшениця Соняшник 8 Озима пшениця Цукровий буряк Ячмінь Кукурудза на силос Озиме жито Горох Озима пшениця Соняшник Однорічні трави 9 Цукровий буряк Ячмінь Кукурудза на силос Озиме жито Горох Озима пшениця Соняшник Однорічні трави Озима пшениця

3.СИСТЕМА ОБРОБКИ ГРУНТУ

3.1Проектована система обробітку грунту в сівозміні

Система обробки грунтупередбачає такі зміни будови і структурного стану грунту,яке забезпечує оптимальний ріст і розвиток рослин, а також робить позитивнийвплив на водний, повітряний і поживний режим. Однак не слідзабувати, що обробка грунту, сприяючи поліпшенню живлення рослин, вНадалі може призвести до порушення кругообігу елементів живлення в природі,розкладанню і втрати найбільш цінної частини грунту - гумусу. Крім того, прироботі технічних засобів на посіві, внесення добрив, прибиранню та інших роботахв полі грунт ущільнюється і розпорошується, посилюються ерозійні процеси. Урожайозимої пшениці при цьому знижується на 2,2 ц/га, ячменю - на 6 ц/га. Для кожноговипадку повинна бути передбачена найбільш раціональна обробка грунту, щоб...максимально виключити негативний вплив на неї техніки.

Таблиця 17 - Системаобробітку грунту в сівозміні

Поля Культура Прийоми обробки

Глибина,

см

Термін Знаряддя 1 2 3 4 5 6 1 Однорічні трави

Лущення в двох напрямках

Оранка

Боронування в двасліду

Передпосівна культивація

Посів

Прикочування грунту

8-10

22-24

4-5

5-6

після збирання

попередника

початок жовтня

березень-квітень

квітня

ЛДГ-10

ПЛН-5-35

ЗБЗСС-1

КПС-4

СЗ-3, 6

ЗККШ-6

2 Озима пшениця

Дисковий лущення вдва сліди

Основна обробкагрунту

Культивація

Передпосівна культивація

Посів

Прикочування присухій погоді

6-8

10-12

6-7

5-6

червень

початок липня

початок серпня

початок вересня

початок квітня

ЛДГ-15

КПГ-2, 2

КПС-4

СЗ-3, 6

ЗККШ-6А

1 2 3 4 5 6

Боронування посівів

Обробка посівів гербіцидомХармоні (20-25 г/га)

3-4

початок квітня

травня

ЗБЗСС-1

ОПШ-15

3 Цукровий буряк

Лущення стерні

Лущення грунту

Оранка

шлейфування з боронуванням

Культивація з внесеннямгербіцидів Бетанал (1 л/га)

Прикочування грунту передпосівом

Посів

міжрядна обробказ підгортання (4-5 пар листків)

6-8

8-10

14-16

28-30

2-3

4-5

3-4

6-8

початок липня

початок серпня

початок вересня

початок квітня

початок червня

ЛДГ-15

ППЛ-10-25

ПНЯ-4-40

ШБ-2, 5

ЗБН-0, 6

ПОУ-15

УСМК-5, 4

ЗККШ-6

УСМП-5, 4А

4 Ячмінь

Основна обробка

Боронування в двасліду

Передпосівна культивація

Посів з прикочуванням

Обробка посівів гербіцидомКовбой (150-190 мл/га)

20-22

4-5

5-6

початок жовтня

початок квітня

початок травня

В«параплан

ЗБЗСС-1

КПГ-4

СЗ-3, 6 ЗККШ-6А

ОПШ-15

5 Кукурудза на силос

Лущення стерні у двохнапрямках

Оранка

Боронування в двасліду

Культивація

Передпосівна культивація

Посів з прикочуванням

Довсходовое боронування

Післясходове боронування

міжрядна обробка(У фазі 5-7 листків)

міжрядна обробказ підгортання (у фазі 8-9 листків)

8-10

25-27

4-5

8-10

6-8

6-7

4-5

8-10

5-6

після збиранняпопередника

початок жовтня

початок квітня

квітня

початок травня

початок червня

початок липня

БДТ-7

ПЛН-5-35

ЗБЗСС-1

КПС-4

СУПН-8

ЗККШ-6А

ЗБЗСС-1

КРН-5, 6А

1 2 3 4 5 6 6 Озиме жито

Дисковий лущення вдва сліди

Основна обробкагрунту

Культивація

Передпосівна культивація

Посів

Прикочування присухій погоді

Боронування посівів

Обробка посівів гербіцидомХармоні (20-25 г/га)

6-8

10-12

6-7

5-6

3-4

червень

початок липня

початок серпня

початок вересня

початок квітня

травня

ЛДГ-15

КПГ-2, 2

КПС-4

СЗ-3, 6

ЗККШ-6А

ЗБЗСС-1

ОПШ-15

7 Горох

Лущення

Культивація

Основна обробка

Боронування з

шлейфування

Передпосівна культивація

Посів з прикочуванням

Довсходовое боронування(Через 4-6 днів після посіву)

Післясходове

боронування

6-8

12-14

24-26

4-5

6-8

3-4

початок серпня

початок вересня

початок жовтня

початок квітня

початок-серединаквітня

початок-середина травня

ЛДГ-15

КПЕ-3, 8

В«парапланВ» ЗБЗСС-1

ШБ-2, 5

КПС-4

СЗ-3, 6

ЗККШ-6

ЗБЗСС-1

8 Озима пшениця

Дисковий лущення вдва сліди

Основна обробкагрунту

Культивація

Передпосівна культивація

Посів

Прикочування присухій погоді

Боронування посівів

Обробка посівів гербіцидомХармоні (20-25 г/га)

6-8

10-12

6-7

5-6

3-4

червень

початок липня

початок серпня

початок вересня

початок квітня

травня

ЛДГ-15

КПГ-2, 2

КПС-4

СЗ-3, 6...

ЗККШ-6А

ЗБЗСС-1

ОПШ-15

9 Соняшник

Лущення стерні

Лущення грунту

Оранка

Боронування в двасліду

Культивація

Внесення гербіциду Базис(20-25 г/га)

Посів

міжрядний обробіток

6-8 см

8-10 см

14-16 см

25-27 см

3-4 см

6-8 см

8-10 см

липня

початок серпня

початок вересня

початок квітня

перед посівом

початок квітня

початок червня

ЛДГ-15

ППЛ-10-25

ПЛН-5-35

ЗБЗСС-1

КПГ-4

ПОУ-15

СУПН-8

КРН-5, 6

3.2Агрономічне обгрунтування системи обробітку грунту

Дана системаобробки грунту включає глибоке розпушування, це дозволяє значно знизитинаслідки ущільнення грунту, поліпшити її водно-фізичні властивості, підвищитипротиерозійну стійкість до змиву поверхневим стоком.

ранньовеснянийборонування забезпечує хороше розпушування грунту і вирівнювання поверхніріллі. В результаті цього у верхньому шарі грунту порушуються капілярні зв'язку,створюється пухкий мульчуючий шар, який запобігає випаровуванню вологи.Добре вирівняна при цьому поверхня ріллі сприяє рівномірній закладеннінасіння і появи дружних сходів.

Лущення єнеобхідним прийомом обробки грунту при обробітку багатьохсільськогосподарських культур. При лущенні закладають частина стерні, а разом зній насіння бур'янів у вологий шар грунту, створюючи сприятливі умови дляїх проростання. Сходи бур'янів знищують подальшими обробками.

Прикочуваннярекомендується проводити з метою ущільнення і вирівнювання поверхневого шару,для попередження посиленого випаровування вологи з грунту, а також для поліпшенняконтакту насіння з грунтом, збільшення капілярного припливу вологи до насіння.

Дана системаобробки грунту побудована на основі періодичного чергування різноглибиннийобробки грунту, при цьому добре розпушується Плужне В«підошваВ» і насіннябур'янів при їх оранку втрачають життєздатність.

Просапні культурипроектованого сівозміни (цукровий буряк, кукурудза та ін) мають пізністроки збирання. Під них грунт обробляється глибоко. Поля, що звільнилися з-підпросапних культур, перебувають у відносно чистому від бур'янів стані, грунтдосить пухка і має сприятливий поживний режим. У зв'язку з пізнімитермінами прибирання цих культур осінню оранку доцільно замінити лемішнілущением або безвідвальним розпушуванням.

ВИСНОВКИ

Вході виконання курсової роботи з землеробства були спроектовані новийсівозміну за завданням № 11.

ПриПорівняно сівозмін можна помітити, що проектований сівозміну виявивсяпродуктивніше по кормових одиниць з 1 га на 8,3 ц/га, ніж освоєний. Такожзапропонований сівозміну позитивно впливає на грунтову родючість, так якзамість чистих парів вводяться зайняті пари, які більше залишаютьрослинних залишків і знижують інтенсивність мінералізації гумусу в грунті.

Прирозробці обробки грунту були враховані особливості культур, їх предшественнікові засміченість полів. У міру потреби необхідно застосовувати відвальнуосновний обробіток грунту, але не весь час, так як вона призводить до збільшеннятемпів мінералізації органічної речовини. Не слід також висушувати грунт,тому наша зона має нестійке зволоження, хоча тут і спостерігаються самімаксимальні по області суми ефективних температур.

Такимчином, зазначена система обробітку грунту спрямована на створеннясприятливого водного, повітряного і поживного режимів грунту, намаксимальну боротьбу з шкідниками, хворобами і бур'янами, на ефективну боротьбуз водною та вітровою ерозією, тобто для створення оптимальних умов для посівусільськогосподарських культур, догляду за ними та збирання врожаю, що позитивнопозначиться на врожайності культур.

СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ахтирцев Б.П., Соловіченко В.Д.Грунтовий покрив Бєлгородської області: структур, районування та раціональневикористання/Б.П. Охтирців. - Воронеж: Изд-во ВДУ, 1984. - 268с.

2. Воробйов С. А. Сівозміниінтенсивного землеробства/С. А. Воробйов. - М.: колос, 1979. - 368с.

3. Землеробство/Г.І. Баздирєв,В.Г.Лошаков, А.І.Пупонін та ін; під ред. А.І.Пупоніна. - М.: колос, 2002. -552с.

4. Науково-обгрунтована системаземлеробства Бєлгородської області - Білгород, 1990. - 238с.

5. Практикум по землеробству/Б. А.Обладунків, І. П. Васильєв, А. М. Туликов. - М.: Агропромиздат, 1987. - 383с.

6. Сівозміни Центрально-Чорноземноїзони: Навчальний посібник./О.Г.Котлярова, Ф. Л. Кощін, А. І. Титовський та ін:Білгород: Вид-во БелГСХА, 2005. - 101с.

7. Засмічені рослини і заходи боротьби з ними:Навчальний посібник/О. Г. Котлярова, В. Н. Наумкіна, А. І. Титовський та ін - Білгород:Вид-во БелГСХА, 2003. - 142с.

Вернуться назад