Агропромисловий комплекс (економіка галузі)

1.Вступ.

Поглиблення спеціалізаціїв галузях народного господарства призвело до тісніших взаємозв'язків між ними.На базі відокремлених видів промислової і сільськогосподарської діяльностівідбулося формування єдиного агропромислового комплексу, учасники якогоорганічно взаємопов'язані і орієнтовані на єдину кінцеву мету.

Агропромисловий комплексявляє собою сукупність галузей народного господарства, пов'язаних зрозвитком сільського господарства, обслуговуванням його виробництва і доведеннямсільськогосподарської продукції до споживача.

Головне завданняагропромислового комплексу полягає в максимальному задоволенні потребнаселення в продуктах харчування і товарах народного споживання. Агропромисловийкомплекс Росії є найбільшим народногосподарським комплексом. Вінформувався як єдине ціле в середині сімдесятих років, коли були створеніматеріально-технічні, науково-теоретичні та соціально-економічніпередумови для об'єднання численних галузей народного господарства вєдиний комплекс.

Агропромисловий комплексвключає в себе три сфери. Перша сфера складається з галузей, якізабезпечують агропромисловий комплекс засобами виробництва, а такожгалузі, зайняті виробничо-технічним обслуговуванням сільського господарства.У дану сферу галузі і виробництва: тракторне та сільськогосподарськемашинобудування, продовольче машинобудування, виробництво мінеральнихдобрив і хімічних засобів захисту рослин.

2. Агропромисловаінтеграція.

Величезні можливості зростанняобсягів виробництва, різкого підвищення продуктивності праці, зниженнясобівартості продукції і поліпшення її якості закладені вспеціалізації і концентрації виробництва на базі агропромислової інтеграції.

Агропромислова інтеграція - це процес зближення галузейсільського господарства і промисловості в цілях органічногосинтезу цих сфер суспільного виробництва та їх гармонійногосоціально-економічного розвитку. Практика виробила дві основні формиінтеграції сільськогосподарського і промислового виробництва:кооперування і комбінування.

<p> В результаті агропромислової інтеграціїутворюються агропромислові формування, які являють собою сукупністьтехнологічно, економічно і організаційно взаємопов'язанихсільськогосподарських і промислових підприємств і організацій,здійснюють виробництво, зберігання, переробку і доведеннядо споживача продуктів з сільськогосподарської сировини. Агропромисловіформування відрізняються різноманіттям форм. Їх можна класифікувати занаступним чотирьом напрямкам: характером діяльності інтегрованихформувань, галузевому складом, формами власності,організаційним формам управління.

За характером діяльності агропромислові формуванняділяться на агропромислові, що з'єднують взаємопов'язані етапи (виробництво - промислова переробка),Агропромисловий-торговельні (виробництво - промислова переробка - збут),науково-виробничі агропромислові(Наука - виробництво - промислова переробка).

За галузевою складу агропромислові формуванняпідрозділяються на галузеві та міжгалузеві. Галузеві засновані наспеціалізації виробництва і переробкинебудь основної сільськогосподарської культури. Агропромислові формування, що відносяться до однієїгалузі, характеризуються наступнимизагальними ознаками: єдність цільового призначення і характеру випущеноїпродукції, однорідністьперероблюваної сировини, спільність виробничо-технічної бази і технологічних процесів, специфічність складу кадрів та умов праці.

Прикладом галузевихагропромислових формувань є:

1. Віноградоперерабативающіе, об'єднуючі виробництваз виготовлення соків, напоїв, коктейлів, виноматеріалів,виноградних вин, шампанського, коньяку та ін;

2. Плодоовочеконсервніформування, що об'єднують вирощування плодів і овочів та їхпереробку в цілях випуску плодоовочевих консервів, сушених,солоних, заморожених овочів і фруктів, виготовлення сиропів,екстрактів, соків: ефірномаслічниє формування, що об'єднуютьвиробництва по вирощуванню ефіроносів і їх переробці в ефірні масла,запашні речовини;

3. Цукробурякові формування,об'єднуючі виробництво цукрових буряків з її переробкою вцукор-пісок та цукор-рафінад;

4. Агропромислові формування завиробництва і переробки чайного листа, молочних продуктів,м'яса;

5. Птахівницькіформування.

Міжгалузеві формуваннязасновані на координації діяльності сільськогосподарських іпромислових підприємств різної спеціалізації в межахякого регіону в цілях комплексного його розвитку. Це, якправило, управлінські освіти (агропрому району,області). Проте в даний час міжгалузева формаагропромислової інтеграції отримує розвиток не тільки всфері управління, але і у виробничій сфері, де створюютьсявиробничі агропромислові об'єднання (агропромисловікомбінати та агрофірми), що спеціалізуються по виробленню декількох видівсільськогосподарської та промислової продукції.

За формамивласності: колгоспи, радгоспи, фермерські господарства, товариства зобмеженою відповідальністю (ТОВ). До складу АПК входять також особисті тапідсобні господарства громадян, організацій і підприємств.

3. Розвиток і переваги агропромисловихформувань

З'єднання окремих підприємств вагропромислові об'єднання має економічні переваги.Розглянемо найбільш важливі з них,

1. Підпорядкування декількохпідприємств одному управлінському органу, наближеному безпосередньо до виробництва,забезпечує активну, гнучке, швидко перебудовуватися управлінняпідлеглими формуваннями. Існування єдиного апаратууправління об'єднання звільняє фахівців окремихпідприємств від ряду адміністративних обов'язків, сприяєзосередженню їх зусиль на виконанні виробничихзадач. Це відбивається на підвищенні економічної ефективності діяльностіоб'єднання, обумовлює скорочення витрат на утриманняадміністративно-управлінського апарату в цілому по об'єднанню,веде до зниження собівартості продукції.

2. В умовах інтеграціїконцентрація і спеціалізація здійснюються в більш широкихмасштабах/ніж в умовах автономних сільськогосподарських тапромислових виробництв. Зі створенням об'єднання кордонуземлекористування включаються в об'єднання господарств можуть змінюватися. Це ведедо укрупнення (концентрації) масивів сільськогосподарських культур,більш раціональному розміщенню сільськогосподарського виробництва,кращої організації території, наближенню джерел сировини до місцьйого переробки, дозволяє використовувати передову техніку, покращуватимеліоративний стан земель, проводити селекційну роботу з урахуваннямвимог промислового виробництва. Все це, в свою чергу,сприяє підвищенню врожайності основної сільськогосподарської культурив порівнянні з автономними радгоспами та призводить до збільшення обсягувиробництва профілюючої продукції; поліпшенню якостісільськогосподарської та промислової продукції; підвищеннюпродуктивності праці. Зростання продуктивності праці вагропромислових об'єднаннях відбивається на зниженнісобівартості продукції, збільшення прибутку і рентабельностівиробництва. Скорочення витрат виробництва обумовленораціональним розміщенням сільськогосподарського виробництваі закріпленням сировинних зон за промисловими підприємствами.

3. В рамках об'єднання єможливість, переміщати основні фонди (трактори, автомашини та іншутехніку) не тільки з одного виробництва в інше (з промисловогов сільськогосподарське і навпаки через неспівпадання в них виробничихперіодів), але і перерозподіляти техніку між окремимипідприємствами об'єднання. Все це підвищує ефективністьвикористання виробничих фондів і трудових ресурсів воб'єднаннях.

4. Централізація в об'єднаннівиконання ряду виробничо-господарських функцій підвищує якість їхвиконання, веде до скорочення чисельності працівників, зниженні собівартостіпродукції.

4. Показники ефективностіагропромислової інтеграції

Переваги агропромисловихформувань дозволяють обгрунтувати систему показників (основних ідодаткових) їх економічної ефективності.

Основні показники економічноїе...фективності. Основними показниками ефективності виробничихагропромислових об'єднань є: збільшення обсягувиробництва профільної продукції, приріст прибутку, поліпшення якостіпродукції, зниження її собівартості, збільшення продуктивностіпраці, поліпшення використання трудових ресурсів (збільшеннячисла днів роботи одного постійного робочого протягом року), поліпшеннявикористання виробничих фондів (зростання фондовіддачі) та. капітальнихвкладень.

Крім основних, використовуютьсядодаткові показники економічної ефективності, що дозволяють розкритипричини зміни основних показників і службовці додатковимихарактеристиками при вирішенні питання про ефективність інтеграції.

Виявлення економічноїефективності агропромислових підприємств проводиться шляхомзіставлення середньорічних темпів зростання показників ефективності зааналізований проміжок часу. Порівнянні підприєм-буттяповинні бути співставні за спеціалізацією на основному напрямкусільськогосподарського та промислового виробництв, по площі угідь підпрофільної культурою і виробничої потужності, погрунтово-кліматичних та інших умов. Для досягненняпорівнянності застосовуються не абсолютні, а відносні показники.Зіставлення темпів зростання показників дозволяє виявитивплив лише тільки агропромислової інтеграції на змінупоказників ефективності. Перевищення середньорічних темпівзростання показників радгоспу-заводу над темпами зростання показників автономнихпідприємств показує порівняльну економічну ефективністьрадгоспу-заводу. При цьому вирішальне значення мають показники збільшенняобсягу виробництва профільної продукції, зростання прибутку від реалізаціїпродукції, а також показник поліпшення використання капітальнихвкладень, обумовлений приростом прибутку на 1 крб. додаткових капітальнихвкладень за аналізований період і терміном окупності цих капітальнихвкладень.

Виявлення економічноїефективності організації виробничих агропромисловихоб'єднань проводиться шляхом зіставлення показників ефективності вбазовому та розрахунковому роках. Зростання показників визначається у відсоткахяк відношення отриманої різниці до значення показника у базовомуперіоді. За базовий рік приймається перший рік його роботи.За розрахунковий рік приймається рік після певного періоду роботиоб'єднання, за який були проведені організаційно-технічнізаходи, пов'язані з його створенням. У випадкутривалого організаційного періоду створення об'єднання найбільшправильним є зіставлення середньорічних (за 2-3 роки) темпів зростанняпоказників базового періоду з аналогічними середньорічними темпами роступоказників розрахункового періоду.

Вирішальне значення привизначенні економічної ефективності виробничих агропромисловихоб'єднань поряд з показниками зростання обсягу виробництваі збільшення прибутку має показник поліпшення використання капітальнихвкладень, який, у свою чергу, визначається сумою річного економічногоефекту від організації об'єднання, коефіцієнтом ефективності використанняцих додаткових капітальних вкладень і терміном їхокупності.

Економічний ефект, отриманий врезультаті створення об'єднання, визначається як сума результатів кожного здійсненогозаходу, спрямованого на підвищення ефективності виробництва.Ці заходи пов'язані насамперед з удосконаленням управління,розширенням рівня концентрації і спеціалізації профільнихвиробництв, а також з централізацією основнихвиробничо-господарських функцій. Проведення їх сприяєзбільшення обсягу виробництва продукції, зниження її собівартостіі підвищення її якості.

У зв'язку з тим що і в автономнихгосподарствах виробництво продовжувало б розвиватися, складно визначититочний розмір збільшення обсягу основної продукції тільки в результатіпереходу до агропромислової формі організації виробництва іуправління. Однак у разі тривалого організаційного періоду створенняоб'єднання приріст обсягу продукції може бути визначений шляхомзіставлення середньорічних темпів зростання обсягу виробництвапродукції за базовий (до об'єднання) і розрахунковий (після об'єднання)періоди діяль-ності.

Сума річногоекономічного ефекту виробничого агропромисловогооб'єднання Е (у руб.) може бути визначена за формулою

Е = Е с.х . + Е п + Е ц

де Е с.х -економічний ефект, отриманий усільськогосподарському виробництві, руб.; Е д -Економічний ефект, отриманий у промисловому виробництві, руб.; Е ц -економічнийефект від централізації основних виробничо-господарськихфункцій, руб.

Річний економічний ефект, отриманий сільськогосподарськомувиробництві,

Е с.х . = Е с.х В,

деУ - обсяг виробництва в розрахунковому році, т (ц, дав і ін)

Річний економічний ефект, який припадає на одиницю сільськогосподарськоїпродукції,

Е з . х = (С 1 + Е н До 1 ) - (С 2 + Е н До орг )+ П до

де С 1 та С 2 -собівартість 1 т (ц) профільної культури по відповідно базового ірозрахунковому варіантам, руб.; Е н - нормативний коефіцієнт ефективностікапітальних вкладень; До 1 - питомікапітальні вкладення базового року в сільськогосподарському виробництві, руб.; До орг - питомікапітальні вкладення у сільськогосподарське виробництво на проведення заходів з організації об'єднання за всі рокийого становлення, руб.; П до - Прибуток від підвищення якості сільськогосподарської продукції, руб.

Питомі капітальні вкладення

До орг = К 1 + К доп

де К доп - сума питомихкапітальних витрат кожного року організаційного періоду (в крб.),визначається за формулою

До доп = (К-К 1 ) + (К "- До 1 ) + ... + (До 2 - До 1 )

де К, К ", К 2 - питомі капітальні витрати кожного року, руб.

Прибуток від підвищення якостісільськогосподарської продукції можна обчислити за формулою:

П до = (а 1 -а 2 ) (Ц 2 -Ц 1 )/100

де а 1 і а 2 - питома вага некондиційноїпродукції в базовому і розрахунковому роках,%; Ц 1 і Ц 2 -середня здавальна ціпа 1 т (ц) у розрахунковому табазовому роках, руб.

Річний економічний ефект упромисловому виробництво визначається аналогічно. Річнийекономічний ефект від централізації основнихвиробничо-господарських функцій (постачання і збуту, будівництваі капітального ремонту, фінансових функцій, планування і т. д.) визначаєтьсяяк різниця між витратами на виконання цих функцій до і після їхцентралізації, тобто в базовому тарозрахунковому роках. Так, наприклад, ефект від централізації матеріально-технічногопостачання і збуту продукції - це річна економія транспортних витрат подоставці обладнання та матеріалів, витрат з реалізації готовоїпродукції.

У разі збільшення обсягупрофільної продукції в результаті організації об'єднання в сумі річногоекономічного ефекту необхідно також врахувати ідодатковий ефект від збільшення обсягу як сільськогосподарської,так і промислової продукції.

При поліпшенні використання відходів ввиробничому агропромисловому об'єднанні слід враховувати і економічнийефект від реалізації продукції, отриманої з додаткововикористаних відходів.

Показники суми річного економічногоефекту на одиницю профільної продукції, можуть бути використані для об'єктивноїоцінки економічної ефективності продуктивних агропромисловихоб'єднань різного типу (з повною або частковою централізацієюосновних виробничо-господарських функцій, із збереженням абопозбавленням окремих підприємств об'єднання юридичної самостійності,а також об'єднань, що розрізняються за кількістю вхідних в нихгосподарств, структурі і складу) з метою... виявлення найбільш економічноефективних форм інтегрування.

Економічна ефективністьвиробничих агропромислових об'єднань визначається як відношенняекономічного ефекту по всьому об'єму профільної продукції до суминеобхідних для його досягнення капітальних вкладень. Ця величина являєсобою коефіцієнт ефективності додатковихкапітальних вкладень, а зворотне значення цього коефіцієнта,виражене в роках, - строк окупності капітальних вкладень.

Крім основних,доцільно використовувати додаткові показники економічноїефективності виробничих агропромислових об'єднань, що дозволяютьрозкрити причини зміни основних показників ідодаткові фактори підвищення ефективності.

При визначенні збільшення обсягувиробництва профільної продукції використовуються наступнідодаткові показники: по сільськогосподарському виробництву- Урожайність основної сільськогосподарської культури; по промисловому виробництву- Вихід продукції з одиниці перероблюваної сировини.

При визначенні прироступрибутку можуть бути використані наступні додатковіпоказники:

по сільськогосподарському виробництву -рентабельність виробництва профільної культури;

виробництва продукції.ЦейОдним