DataLife Engine > Версия для печати > Захист населення в зонах радіаційного забруднення

Міністерство освіти і науки Державна освітня установа вищоїпрофесійної освіти Шадринский державний педагогічний інститут Кафедра спортивних дисциплін Захист населення в зонах радіаційного забруднення Курсова робота з БЖ

Виконавець

Студент473группи

Брагін Андрій Анатолійович

Науковийкерівник:

ДрягинВолодимир Олександрович

Шадринськ 2011

Зміст

Введення

Глава I. Oсобенності радіоактивного забруднення

1.1 Радіоактивнезабруднення: поняття та види зон зараження

1.2 Основні джереларадіаційного забруднення

Висновки по чолі I

Глава II. Mеропріятія щодо захисту людей в зоні зараження

2.1 Радіаційний контроль

2.2 Режими радіаційногозахисту

2.3 Дії людей в зонізабруднення

Висновки по чолі II

Список літератури

Введення На нашій планеті існує багато небезпечних для життялюдини і навколишнього середовища речовин, які за певних умов можутьстати причиною загибелі безлічі людей, до них відносяться такі речовини, якістають причиною радіаційного забруднення. В даний час в світі експлуатується 473 енергоблоківАЕС у 25 країнах. Наша країна перебуває на 5 місці за кількістю реакторів (29реакторів), після США (109 реакторів), Франції (56 реакторів), Японії (51реактор), Великобританії (35 реакторів). Найбільша АЕС знаходиться в Японії-В«Касівадзакі-КаріваВ».Експлуатація АЕС дозволяє економити в світі 400 млн. тонн нафти щорічно. Алесеред плюсів, є великі мінуси, АЕС є потенційним джереломрадіаційного забруднення, в разі аварії або терористичного акту на АЕС. Також причиною радіаційного забруднення може стати вибухатомної бомби. У процесі вибуху утворюється до 300 радіоактивних ізотопів зперіодом напіврозпаду від часток секунд до декількох десятків років. Всі вонимають високу активність. час вибухів атомних бомб утворюється радіоактивнаВ«Зараження місцевостіВ», як один з вражаючих факторів. Джереломрадіоактивності є продукти поділу урану-235 і плутонію-239,становлять основу боєприпасу. При вибуху водневої бомби додаються щепродукти поділу урану-238.

Ядерна енергетика буде і далірозвиватися прискорюють темпи. Крім того, накопичений арсенал ядерноїзброї зобов'язує бути готовими до забезпечення радіаційного захисту населення вразі ведення військових дій. Тому радіаційний захист людини таприродного середовища набуває зараз особливо важливе значення.

Необхідно, щоб населення в зонахрадіоактивного забруднення вживало правильні дії, що дозволяєякщо не зовсім, то хоча б частково убезпечити життя і здоров'я людейопинилися в зоні зараження. Основна небезпека полягає в тому, що людиназовсім не відчуває загрози для життя, опромінення може вбити миттєво, а можезалишити людину інвалідом на все життя і навіть стати причиною хронічнихзахворювань його дітей і онуків.

Об'єкт дослідження: явищенегативного впливу радіаційного забруднення на життєдіяльність людини вмісцях проживання.

Предмет дослідження: особливості(Порядок) захисту людей в зонах радіаційного забруднення.

Мета роботи: визначити основніспособи захисту населення в зоні забруднення

На підставі цього виділи наступнізавдання:

- вивчити сутність поняттярадіоактивне забруднення та види зон зараження

- виявити основні джерела радіаційногозабруднення

- ознайомитися з радіаційнимконтролем зони зараження

- розглянути режими радіаційногозахисту

- проаналізувати дії людей взонах забруднення

Глава I. Особливостірадіоактивного забруднення

1.1 Радіоактивне забруднення: йогосутність та види зон зараження

Існуєкілька основних понять пов'язаних з радіоактивним забрудненням: радіація,проникаюча радіація, радіаційний захист, захист від іонізуючих тарентгенівських випромінювань, нукліди, радіонукліди і т.п. Різноманіття цихтермінів, які в якійсь мірі повторюють один одного, нерідко призводить донеоднозначного розуміння і тлумачення. Розглянемо значення деяких з цихпонять.

Радіація -це явище, яке відбувається в радіоактивних елементах, ядерних реакторах, приядерних вибухах, що супроводжується випусканням частинок і різними випромінюваннями,в результаті чого виникають шкідливі і небезпечні чинники, які впливають на людей.Отже, термін "іонізуюче випромінювання" є одна із сторін проявуфізико-хімічних процесів, що протікають в радіоактивних елементах.

Термін"Проникаюча радіація" слід розуміти як вражаючий фактор іонізуючихвипромінювань, які виникають, наприклад, при вибуху атомного реактора.

Іонізуючевипромінювання - це будь-яке випромінювання, викликає іонізацію середовища, тобто протіканняелектричних струмів в цьому середовищі, в тому числі і в організмі людини, що частопризводить до руйнування клітин, зміни складу крові, опіків та інших тяжкихнаслідків.

Радіоактивне забруднення - тип фізичного забруднення,пов'язаний з перевищенням природного фону випромінювання через додатковогопопадання в навколишнє середовище радіоактивних елементів. Основні джереларадіоактивного забруднення - ядерні випробування і установки (у т. ч. атомністанції).

Що стосуєтьсязон радіоактивного зараження, то їм притаманні такі ознаки:

- з яких проведена евакуація і подальше відселення громадян:

- на яких середньорічна ефективна еквівалентна доза опроміненнянаселення перевищує 1 мЗв (0,1 бер);

- на яких щільність радіоактивного забруднення грунту цезієм-137перевищує 1 ки/км2.

Зазначені території поділяються на такі зони:

зона відчуження; зона відселення; зона проживання з правом на відселення; зонапроживання з пільговим соціально-економічним статусом.

Межі цих зон встановлюються та в залежності від змінирадіаційної обстановки і з урахуванням інших факторів не рідше ніж один раз на трироку переглядаються Урядом.

Зона відчуження.

30-кілометрова зона, а також частина території, забруднені радіоактивнимиречовинами, з яких відповідно до Норм радіаційної безпекинаселення було евакуйовано.

У зоні відчуження забороняється постійне проживання населення,обмежується господарська діяльність та природокористування. Види господарськоїдіяльності, порядок її організації і природокористування встановлюютьсяУрядом РФ.

Зона відселення.

Зона відселення - частина території за межами зони відчуження, наякій щільність забруднення грунтів цезієм-137 становить понад 15 кі/км 2, абостронцієм-90 - понад 3 кюрі/кв.км, або плутонієм-2З9, 240 - понад 0,1 ки/км2.На території зони, де щільність забруднення грунтів цезієм становить понад 40ки/км2, а також на території цієї зони, де середньорічна ефективнаеквівалентна доза опромінення населення від радіоактивних випадінь можеперевищити 5,0 мЗв (0,5 бер), населення підлягає обов'язковому відселенню. Нарешті території зони відселення громадяни, які прийняли рішення про виїзд наінше місце проживання, мають право на отримання компенсацій і пільг,встановлених цим Законом.

З урахуванням ландшафтних та геохімічних особливостей грунтів територій,зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, утому числі наявності територій з грунтами, які сприяють високій міграціїрадіонуклідів у рослини, законодавством до зазначеної зоні можуть ставитисяокремі території з більш низькими рівнями радіоактивного забруднення.

У зоні відселення забезпечується обов'язковий медичний контроль застаном здоров'я населення, і здійснюються захисні заходи,спрямовані на зниження рівнів опромінення, про що жителі інформуються череззасоби масової інформації. Режим проживання мешканців в зоні, порядокгосподарського використання її території встановлюються Урядом.

Зона проживання з правом на відселення.

Зона проживання з правом на відселення - частина території, за межамизони відчуження і зони відселення із щіль...ністю забруднення грунтів цезієм-137 від 5до 15 кі/км 2. Громадяни, які проживають у населених пунктах цієї зони, в якихсередньорічна ефективна еквівалентна доза опромінення населення перевищує 1мЗв (0,1 бер), і прийняли рішення про виїзд на інше місце проживання, маютьправо на отримання компенсацій і надання пільг, встановлених цимЗаконом.

Додаткові критерії щодо визначення меж цієї зони в залежності відступеня радіоактивної забрудненості її території іншими (крім цезію-137)довгоживучими радіонуклідами встановлюються Урядом РФ.

У зоні проживання з правом на відселення забезпечується обов'язковиймедичний контроль за станом здоров'я населення і здійснюються захиснізаходи, спрямовані на зниження рівня опромінення, про що жителіінформуються через засоби масової інформації.

Режим проживання населення у зазначеній зоні, порядок добровільноговідселення з неї жителів, здійснення на цій території господарської та іншоїдіяльності, проведення заходів щодо охорони здоров'я та зниженню ризикузахворюваності населення встановлюються Урядом.

Зона проживання з пільговим соціально-економічнимстатусом.

Зона проживання з пільговим соціально-економічним статусом - частинатериторії за межами зони відчуження, зони відселення та зони проживання зправом на відселення із щільністю радіоактивного забруднення грунту цезієм-137 від1 до 5 ки/км2. У зазначеній зоні середньорічна ефективна еквівалентна дозаопромінення населення не повинна перевищувати 1 мЗв (0,1 бер).

Додаткові критерії щодо визначення меж цієї зони в залежності відзабрудненості її території іншими (крім цезію-137) довгоживучимирадіонуклідами встановлюються Урядом Російської Федерації.

У даній зоні крім комплексу контрзаходів, що включає медичнізаходи з радіаційного і радіоекологічного захисту, створюєтьсягосподарсько-екологічна структура, що забезпечує поліпшення якості життянаселення вище середнього, компенсуюча негативний впливпсихоемоційного навантаження, пов'язаної з аварією і застосуванням контрзаходів.

1.2 Основні джерела радіаційного забруднення

Радіоактивність- Мимовільне перетворення (розпад) атомних ядер деяких хімічнихелементів, що приводить до зміни їх атомного номера і масового числа. [7]

Розвитокжиття на Землі завжди відбувався за присутності радіаційного фону навколишньогосередовища. Детальне вивчення впливу радіаційного фону в дозі 1-10 мЗв на рік, або100-1000 мбер на рік, не виявило яких-небудь змін в стані здоров'ялюдини, рівня захворюваності та зменшення тривалості життя. Однакпідвищений рівень радіоактивності пов'язаний з ризиком для здоров'я людей. [БЖМихайлова] Радіоактивне випромінювання визначається природним радіаційним фономі штучним. Природний радіаційний фон - представляє собоюіонізуюче випромінювання від природних джерел космічного і земногопоходження, що діють на людину на поверхні землі. Космічні промені являютьсобою потік часток (протонів, альфа-частинок, важких ядер) і жорсткогогамма-випромінювання (це так зване первинне космічне випромінювання). Привзаємодії його з атомами і молекулами атмосфери виникає вториннекосмічне випромінювання, що складається з мезонів і електронів. До складу земнихджерел випромінювань входять 32 радіонукліда ураново-Радієвий та торієвогосімейств, а також K - 48, Ru -87 і багато інших з великимперіодом напіврозпаду. [БЖ Михайлова]

Природнірадіоактивні елементи умовно можна розділити на три групи: 1. ізотопирадіоактивних сімейств урану, торію і актіноурана;

1.не пов'язані зпершою групою радіоактивні елементи - калій - 40, кальцій - 48, рубідій - 87та ін;

2.радіоактивніізотопи, що виникають під дією космічного випромінювання - вуглець - 14 ітритію. [1]

Технічнозмінений радіаційний фон являє собою іонізуюче випромінювання відприродних джерел, що зазнали певних змін в результатідіяльності людини. Надходження радіонуклідів у біосферу разом звитягнутими на поверхню землі у надрах корисними копалинами (головнимчином мінеральними добривами), в результаті згоряння органічного палива,використання будівельних матеріалів виділяють радон (граніт, пемза).

Випромінювання, обумовленерозсіяними в біосфері штучними радіонуклідами, являє собоюштучний радіаційний фон (вибухи атомних бомб, аварії на АЕС, відходипідприємств ядерної енергетики, використання штучних іонізуючихвипромінювань в медицині).

Радіоактивнезабруднення природного середовища в теперішній час обумовлено наступнимиджерелами:

В·глобальнорозподіленими довгоживучими радіоактивними ізотопами - продуктами випробуваньядерної зброї, що проводили в атмосфері і під землею;

В·викидом радіоактивнихречовин з 4-го блоку Чорнобильської АЕС в квітні - травні 1986 року;

В·плановими іаварійними викидами радіоактивних речовин у навколишнє середовище від підприємстватомної промисловості;

В·викидами ватмосферу та скидами у водні системи радіоактивних речовин з діючих АЕС впроцесі їх нормальної експлуатації;

В·привнесеноїрадіоактивністю (тверді радіоактивні відходи та радіоактивні джерела).

Атомнаенергетика несе вельми незначний внесок у зміну радіаційного фонунавколишнього середовища при нормальній роботі ядерних установок. АЕС є лишечастиною ядерного паливного циклу, який починається з видобутку і збагаченняуранової руди. Відпрацьоване в АЕС ядерне паливо іноді піддається вториннійобробці. Закінчується процес, як правило, захороненням радіоактивнихвідходів.

Але врезультаті аварій на АЕС у навколишнє середовище можуть потрапити велика кількістьрадіонуклідів. Можливі аварії з локальними забрудненнями тількитехнологічних приміщень. Також трапляються аварії, які супроводжуютьсявикидом в навколишні середовище радіоактивних речовин у кількостях, що перевищуютьвстановлені межі. Велику небезпеку при цьому мають викиди в атмосферу.Аварійний викид у водне середовище, на думку фахівців, менш ймовірнеподія і буде характеризуватися більш низькими рівнями впливу.

Також великезначення як джерела радіації мають ядерні вибухи. При випробуваннях ядерноїзброї в атмосфері частина радіоактивного матеріалу випадає неподалік від місцявипробування, якась частина затримується в нижньому шарі атмосфери, підхоплюєтьсявітром і переноситься на великі відстані. Перебуваючи в повітрі близько місяця,радіоактивні речовини під час цих переміщень поступово випадають на землю.Проте, велика частина радіоактивного матеріалу викидається в атмосферу (нависоту 10-15 км), де він залишається багато місяців, повільно опускаючись ірозсіюючись по всій поверхні земної кулі.

В данийчас великий внесок у дозу отримувану людиною вносять медичні процедури іметоди лікування, зв'язані з застосуванням радіоактивності. Також проблеми можутьвиникати при не правильній транспортуванні радіоактивних відходів на комбінатз переробки цих відходів, зберіганні рідких і твердих радіоактивних відходів.

Такимчином, з усього вище сказаного можна зробити висновок, що в змінірадіаційного фону навколишнього середовища великий внесок вносять АЕС, ядерні вибухи ірадіоактивні відходи.

Висновок почолі I

У природііснує велика кількість природних джерел радіаційного випромінювання,які утворюють природний радіаційний фон. Ці джерела можуть бутикосмічного або земного походження.

Природнірадіоактивні елементи умовно можна розділити на три групи:

1. ізотопирадіоактивних сімейств урану, торію і актіноурана;

2. НЕпов'язані з першою групою радіоактивні елементи - калій - 40, кальцій - 48,рубідій - 87 та ін;

3. радіоактивніізотопи, що виникають під дією космічного випромінювання - вуглец...ь - 14 ітритію.

Детальневивчення впливу радіаційного фону в дозі 1-10 мЗв на рік, або 100-1000 мбер врік, не виявило яких-небудь змін у стані здоров'я людини, рівнязахворюваності та зменшення тривалості життя. Однак підвищений рівеньрадіоактивності пов'язаний з ризиком для здоров'я людей. І на підвищення рівня радіоактивності,впливає штучний радіаційний фон як результат діяльностілюдини. Величезну потенційну небезпеку в цьому плані становить аварії напідприємствах по обробці урану на різних стадіях, об'єктах зберіганнярадіаційних відходів атомних електростанцій, а також аварії на АЕС. Великунебезпеку несе використання атомних бомб. Результатом вище перерахованогоє радіаційне забруднення.

Радіаційне забруднення- Тип фізичного забруднення, пов'язаний з перевищенням природного фонувипромінювання через додаткового потрапляння в навколишнє середовище радіоактивнихелементів.

Території, що зазнали радіаційного забруднення, підрозділяються натакі зони: зона відчуження; зона відселення; зона проживання з правом навідселення; зона проживання з пільговим соціально-економічним статусом.

Межі цих зон встановлюються та в залежності від змінирадіаційної обстановки і з урахуванням інших факторів не рідше ніж один раз на три

Радіоактивне

В·

Такимрадіоактивні відходи.

Глава II.навколишньому середовищу. опромінення.

вирішення наступних завдань:

1. Встановленняфакту і ступеня радіоактивного зараження (забруднення) будь-яких елементів іоб'єктів навколишнього середовища (місцевості, повітря, води, одягу, продовольства,техніки, будівель, споруд тощо)

2. Виявлення

3. Визначенняякості дезактивації заражених об'єктів.

4. Визначеннядоз опромінення, одержуваних людьми при знаходженні в зонах радіоактивногозараження (забруднення).

Перші триконтролю).

Радіаційний

Контроль

Для

Індивідуальнийзахищеності людей.

Принцип

Фотографічний

ХімічнийЗа

іонізуючих випромінювань.

пристрій.Позитивні і негативні

Приладиоб'єктів.

Прилади

Комплекти

Це

- послідовність і тривалість використання

Самі режими залежать від часу випадання радіоактивнихречовин, потужності дози на місцевості, захисних властивостей сховищ, ПРУ,виробничих і житлових будівель.

овіях обширного радіоактивногозабруднення місцевості, захист населення організується за місцем проживання. У мирнийчас при аваріях на АЕС спочатку укриття, йодна профілактика і потімвідселення з небезпечних зон.

2.3 Дії людей в зонах забруднення

Життя і здоров'я людини, що опинилася в зоні радіаційногозараження, будуть залежати від того наскільки грамотно, швидко і своєчасностане виконувати всі вказівки, як тільки стало відомо про небезпекурадіоактивного забруднення, треба негайно надіти протигаз на себе, надітей, а маленьких (до 1,5 років) помістити в КЗД (камеру захисну дитячу), можнанадіти респіратор, тканинну маску або ватно-марлеву пов'язку іслідувати в захисну споруду (притулок, ПРУ, підвал).

Якщо захисна споруда десь дуже далеко і у вас немаєзасобів захисту органів дихання, залишайтеся вдома. Включити радіо, телевізор,репродуктор радіотрансляції і слухати повідомлення і розпорядження штабу по справахГО і НС або місцевих органів влади. Тим часом закрийте вікна, двері,зашторити їх щільною тканиною або ковдрою. Закрити вентиляційні люки, віддушини,заклеїти щілини у віконних рамах. Прибрати продукти в холодильник або іншінадійні для захисту місця. Створити запас води. Проінформувати сусідів пропочуте вами повідомленні.

Не забувати: головна небезпека на забрудненій місцевості -це потрапляння радіоактивних речовин всередину організму з повітрям, приприйомі їжі і води.

Застосування протирадіаційних препаратів.

Щоб знизити тяжкість наслідків іонізуючих випромінювань наорганізм людини, застосовуються спеціальні хімічні речовини(Радіопротектори). Вони підвищують захисні властивості організму, роблять його більшстійким до іонізуючих випромінювань. А в тих випадках, коли відбулосяпереопромінення, знижуються тяжкість променевої хвороби, полегшують умови длявидужування. Радіопротектори послаблюють симптоми, що викликають нудоту іблювоту.

Ці речовини поширені під назвами: цистеїн,цістомін, цістофос та ін Всі вони в своєму складі мають сульфгідрильні групи,які і володіють протирадіаційних властивостями.

У цивільній обороні Росії застосовується цістомін, якийвходить до складу аптечки індивідуальної (АІ-2). Якщо відкрити її, то в гнізді № 4побачите два пенала рожевого кольору, в кожному з них по 6 таблеток цьогоречовини. Приймати їх треба обов'язково до початку радіоактивного зараження.Тоді ефективність опромінення буде знижена приблизно в 1,5 рази. Якщо прийнятипрепарат після опромінювання - захисної дії не відбудеться.

Засоби індивідуального захисту.

Застосування протигазів, респіраторів, протипиловихтканинних масок і ватно-марлевих пов'язок в значній мірі знизить(Виключить) потрапляння радіоактивних речовин всередину організму через органидихання.

Для дорослих можна рекомендувати протигази ГП-5, ГП-7, длядітей дошкільного віку-ПДФ-Д, ПДФ-2Д, школярам - ПДФ-Ш, ПДФ-2Ш, допівтора років - КЗД-4, КЗД-6. З респіраторів краще всього використовувати"Лепесток", Р-2, Р-2Д, "Кама", можна РПГ-67.

Протівопильная тканинна маска і ватно-марлева пов'язкаволодіють дещо меншими захисними властивостями, але все ж значною міроюзахищають людину.

Щоб уникнути ураження шкірних покривів, треба використовуватиплащі з капюшонами, накидки, комбінезони, гумове взуття, рукавички.

Правила безпеки і особистої гігієни.

Головне - максимально послабити вплив радіації налюдини, а ще краще - не допустити. Для цього треба дотримуватися ряду заходів тапересторог. Наприклад, намагатися якомога менше перебувати на відкритіймісцевості, а якщо вже вийшли, то обов'язково з надітими засобами індивідуальногозахисту (респіратор, плащ, чоботи, рукавички).

Якщо ви опинилися на вулиці, у дворі, не сідайте на землю,лавки, не паліть, не роздягайтеся.

Вітер піднімає пил біля вашого будинку. Обов'язково полийте(Щоб зволожити) територію. Це багато в чому убезпечить вас.

При поверненні з вулиці додому обмити або обтерти мокрою ганчіркоювзуття. Верхній одяг витрусити і почистити вологою щіткою, віником.

Обличчя, руки, шию ретельно обмити, рот прополоскати 0,5%-мрозчином питної соди.

У всіх приміщеннях, де перебувають люди, щоденно проводитивологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів.

Їжу приймати тільки в закритих приміщеннях. Не зайвому будеще раз помити руки з милом і прополоскати рот.

Воду вживати тільки з перевірених джерел. Найбільшбезпечна вона з водопроводу або з артезіанських джерел, закритих джерел.До відкритих криниць треба підходити з особливою обережністю.

Продукти харчування вживати тільки ті, які зберігалися вхолодильниках, закритих ящиках, скринях, в підвалах, льохах або були куплені вторговельної мережі. Однак у всіх випадках не завадить перевірка на забрудненістьсвоїми силами за допомогою побутових дозиметрів.

Продукцію з індивідуальних господарств, особливо молоко,зелень, овочі і фрукти, можна вживати в їжу тільки з дозволу органівохорони здоров'я, її лабораторій і СЕС.

Виключити купання у відкритих водоймах, особливо озерах,ставках, водосховищах до перевірки ступеня їх радіоактивного забруднення.

Якщо місцевість забруднена радіоактивними речовинами не вВнаслідок застосування атомних бомб, а внаслідок аварії на АЕС, необхідно провестийодну профілактику. Справа в тому, що при аваріях на ядерних енергетичнихустановках у хмарі радіоактивних продуктів міститься значна кількістьрадіоактивного йоду-131 з періодом напіврозпаду 8 діб. Потрапляючи в організмлюдини через органи дихання і травлення (з молоком), він сорбується(Збирається, усмоктується) щитовидною залозою і вражає її.

Щоб захи...стити залозу, необхідно прийняти препаратстабільного йоду (йодна профілактика).

Кращий варіант для досягнення максимального ефекту - цеколи профілактика проводиться завчасно або на самому початку вдихання(Надходження) радіоактивного йоду.

Невелика доза стабільного йоду (100 мг) при одноразовомуприйомі забезпечить захист протягом 24 ч. В умовах тривалого перебуваннялюдини на зараженій місцевості і триваючого надходження радіоактивногойоду профілактику необхідно повторювати щодоби, але не більше 10 разів.

Правила прийому їжі.

Складною проблемою при діях в зонах радіоактивногозабруднення є організація харчування. Готувати і приймати їжу треба взакритих приміщеннях при добре продезактивировать прилеглої території, аще краще на незараженій місцевості.

Тільки у виняткових випадках можна готувати їжу навідкритій місцевості при рівнях (потужності дози) радіації не більше 1 Р/ч. Прирівнях до 5 Р/год допускається готувати у наметах, але знову при самих крайніхобставинах.

Продукти і вода доставляються тільки в герметичній укупорке іпосуді.

Висновок по главі II

Радіаційний контроль - контроль задотриманням норм радіаційної безпеки і основних санітарних правил роботиз радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання, атакож отримання інформації про рівні опромінення людей, радіаційну обстановкуна об'єкті та в довкіллі. Розрізняють дозиметричний ірадіометричний контроль.

Радіаційнийі дозиметричний контроль призначений для вирішення наступних завдань:

2. Виявленнязон радіоактивного зараження (забруднення) місцевості і видів ІВ.

3. Визначенняякості дезактивації заражених об'єктів.

Залежно від рівня забруднення території організовуютьсярежими радіаційного захисту.

Режими радіаційного захисту - порядок дії людей, а такожзастосування засобів і способів захисту в зонах радіоактивного зараження з метоюмаксимального зменшення доз опромінення людей.

Режими визначають цілий ряд факторів, які треба дотримувати.Це

- послідовність і тривалість використаннязахисних споруд (сховищ, ПРУ), час перебування в житлових і виробничихбудівлях, на відкритій місцевості, порядок застосування засобів індивідуальногозахисту, протирадіаційних препаратів.

Що стосується життя і здоров'я людини, що опинилася в зонірадіаційного зараження, то вони будуть залежати від того, наскільки грамотно,швидко і своєчасно ОНБ стане виконувати всі вказівки, оголошені по радіоабо телевізора.

Не забувати: головна небезпека на забрудненій місцевості -це потрапляння радіоактивних речовин всередину організму з повітрям, приприйомі їжі і води. Нами були наведені основні фактори від яких і будезалежати життя людини в зоні зараження:

Застосування протирадіаційних препаратів.

Засоби індивідуального захисту

Правила безпеки та особистої гігієни

Правила прийому їжі

Список літератури

1. А.П. Акімова. В«ЕкологіяВ» М.: 2001р.

2.Алексєєнко В.А. Біосфера і життєдіяльність: Учеб. посібник для вузів понапрямом В«Захист навколишнього середовищаВ»/В.А. Алексєєнко, Л.П. Алексєєнко. - М.:Логос, 2008. 3.Безпека життєдіяльності: Учеб. посібник для вузів/Л.А. Мураха, Д.А. Кривошеїн,Е.Н. Черемісіна та ін; Під ред. Л.А. Мурашку. -2-ге вид., Перероб. і доп. - М.:ЮНИТИ-Дана, 2008. 4.Безпека життєдіяльності: Підручник для вузів/Л.А. Михайлов, В.П.Соломін, А.Л. Михайлов, А.В. Старостенко, О.В. Шатрової та ін; Під ред. Л.А.Михайлова. СПБ.; Питер, 2006. - 302с 5. БезсоноваВ.П.// Екологія. -1992. - № 4. - С. 45 - 50 6.Будико М.І. В«Сучасні проблеми екологіїВ» М.: 1994р. - 307с

7. Булатов В. І. Росіярадіоактивна. - Новосибірськ: ЦЕРІС, 1996. - 267 с

8. Цивільний захист. 8 серпня 2007.

9.Гринін А.С. Безпека життєдіяльності: Учеб. посібник/А.С. Гринін, В.Н. Новіков;Під ред. А.С. Гриніна. - М. ГРАНД: Фаир-Пресс, 2008. 10.Дуріков А.П. Радіоактивне забруднення і його оцінка. - М.: Вища школа,2002. 11.Захист населення в надзвичайних ситуаціях випуск № 2. (Теми з 8 по 14). Збірникметодичних розробок для проведення занять з населенням за тематикою ГО іЧС. Москва - 2003. 12.Крючек Н.А. Безпека й захист населення в надзвичайних ситуаціях: Навч. -метод. посібник для проведення занять з населенням/Н.А. Крючек, В.Н. Латчук;Під ред. Г.Н. Кирилова; М-во Ріс. Федерації у справах гражд. оборони,надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих. - М.:Вид-во НЦ ЕНАС, 2007.

13. Маргулова Т.Х В«Атомна енергетикасьогодні і завтра В»Москва: Вища школа, 1996 р.

14.Мікрюков В.Ю. Забезпечення безпеки життєдіяльності/В.Ю. Мікрюков. - М.:Вузів. кн., 2006. 15.Новіков В.М. Екологія, урбанізація, життя: Учеб. посібник/В.М. Новіков; Підред. А.С. Гриніна; Моск. держ. техн. ун-т ім. Н.Е. Баумана. - М.: Изд-во МГТУім. Н.Е. Баумана, 2008. 16. ПетровМ.М. В«Людина в надзвичайних ситуаціяхВ». Навчальний посібник - Челябінськ:Південно-Уральське книжкове изд-во, 1995 р. 17.Поганих Г.П. Радіація - малі дози. Як захистити здоров'я/Г.П. Поганих;Товариств. просвітить. еколог. орг. В«Рух за ядерну безпекуВ». -Челябінськ: Челяб. Будинок друку, 2006.

18. Федоров Е.А. та ін// Екологія. -1989. - № 5. - С. 79-83.

19. Цвєткова В.І В«Екологія, ПідручникВ»М.: 1999р.

20. Доповідь уряду Росії В«Простан навколишнього природного середовища Краснодарського краю в 2001г В». М.: 2002р.

Вернуться назад