Розвиток системи Цивільного ЗАХИСТУ

План

1 Історія розвиткуї етапи Формування світового Цивільного ЗАХИСТУ

2 Історія розвиткусистеми Цивільного ЗАХИСТУ в Україні

3 Роль, Місце ЦО узагальній сістемі оборони заходів

1 Історія розвитку й етапиФормування з вітового Цивільного ЗАХИСТУ

Подорожуючі Ломбардією, громадянин Швейцарії Анрі Дюнан, 24 червня 1859 року знаходівся вмісті Сольферіно. У цею день тут стала битва Між франко-італійськімівійськамі и військамі австрійськіх окупантів. За декілька часів цієї битви булівбіті або поранені близьким 40000 чоловік. Побачим Жахлива картину НАСЛІДКІВбитви и оцінівші неможлівість силам санітарних підрозділів, надаті своєчаснуметодично допомог пораненим, Анрі Дюнан звернув до людей, які жили в бліжніхселах, и разом з ними взявши безпосередню участь у наданні МЕДИЧНОЇ допомогпораненим.

Після повернення в Швейцарію Анрі Дюнан написавши книгуВ«Спогади про СольферіноВ» и розіслав її політічнім діячам та європейськіммонархам. Зміст цієї книги МАВ великий резонанс.

У тій годину в Женеві існувало добродійне товариство,президентом Якого БУВ Густав Муаньє. ВІН БУВ Дуже стурбованій подіямі в Сольферіно, и ПідЦІМ вра-женням запропонував Дюнану зустрітіся з іншімі людьми ї Обговорити ціПодії. У результаті зустрічі Була створі комісія з 5 чоловік, Куди ввійшліМуаньє, Дюнан, генерал Дюфур, доктор Лії Аппія и Теодор Монуар. 17 лютого 1863 р. цією комісієюБУВ створеня В«Міжнародний Комітет допомог пораненим.В», Який пізніше БУВ перетвореності в В«Міжнароднийкомітет червоного хреста В»(МКЧХ). Завдякі наполеглівості ї цілеспрямованостікомісії вдалині в 1864 р. переконаті Швейцарський уряд зібраті міжнароднуКонференцію, в якій взяли участь дванадцять країн. Реальні результатиКонференції стало підпісання В«Конвенціїпро поліпшення долі пораненихв діючіх арміях В».

ПершаЖеневська Конвенція, підпісана в 1864 р., Поклали початок міжна-рідному гуманітарному праву.

У 1899 р. в Гаазі Була підпісана Конвенція, Яки розшірілапринципи Женевської конвенції 1864 р. відносно Війни на морі.

У 1906 р. Положення конвенції булі вдосконалені ї доповнені.

У 1907 р. IV Гаазька Конвенція Визначіть категоріюкомбатантів (воїнів бійців, які брали участь у бойових діях), инекомбатантів (ОСІБ, які НЕ беруті доля в бойових діях, альо забезпечуються армію, доних відносяться військов артисти, інтенданті та ін.). За цією Конвенцієюкомбатантів и некомбатантів беруті у полон. Їм прівласнюється и забезпечуєтьсястатус військовополоненіх, смороду корістуються особливим положенням у полоні. Цітри конвенції булі Підтверджені ї розшірені в 1929 р.

Друга світова війна (1939-1945 рр), бойові дії якої розгорнуліся на трьохконтинентах -вЄвропі, Азії, ї Афріці, втягнула у стан Війни 61 країну з населенням 1 млрд. чоловік, тобто 75% Усього населення земли натієї годину.

Людські втарті в тій війні становили 50 млн чоловік. Відбойових Дій фашистських терору Тільки в Європі загінуло Більше 40 млн людей. НайбільшВтрати понесли СРСР - Більше 27 млн, Німеччіна - 13 млн, Польща - 6 млн Японія - 2,5 млн, Франція - Більше 600 тис.., США - 405тіс., Англія - ​​375 тис. чоловік.

У полоні загінуло прежде 1 млн Радянська воїнів. Велетенськімі булі матеріальніВтрати, в СРСР смороду становили 2 трлн. 600 млрд карбованців.

Велічезні Втрати в тій війні змусілі Світове співтоваріствозаміслітіся над Своїм майбутнім и тім, наскількі воно можливости взагалі.

24 жовтня 1945 р. Була засновалося Організація Об'єднаних націй (ООН 10.12.2023 р. ООН прийнятьДекларацію прав людини (Хартію прав людини) Яка Зобов'язано держави, Щопідпісалі її, гарантуваті В«Кожній людіні право на життяВ», а кож В«право напрацю, на Вільний Вибір роботи, на справедліві ї спріятліві Умови праці В». 12 серпня 1949 р. булі прійнятіЧотири Женевськ конвенції, в якіх ООН Зобов'язано держави, Що ведуть війну,Дотримуватись норм гуманізму и порядком їх реалізації:

1.В«Про поліпшення долі поранених и Хворов в діючіх арміяхВ».

2.В«Про поліпшення долі поранених, Хворов и ОСІБ, які потерпіліКорабельний аварію у складі збройно сил на морі В».

3.В«Про поводження з військовополоненіміВ».

4.В«Про захист Цивільного населення Під годину війниВ».

МКЧХ, Як ініціатор міжнародного гуманітарного права в 1963 р., дійшов довисновка, Що Женевські Конференції 1949 р., зберігаючі Своє значення, сталинедостатнімі в умів сучасної Війни. Тому комітет запропонував проекти двохДодатковий Протоколів, які обговорюваліся на різніх рівнях Протяг 10 років. У 1969 р. в СтамбуліМіжнародна конференція Червоного Хреста Надала МКЧХ Офіційний мандат. З цьогогодині юристи МКЧХ ОТРИМАНО можлівість Почати підготовчу роботу, результатом якоїБуло Прийняття в ліпні 1977 р. в Женеві представник 102 країн на діпломатічній Конференції ДодатковийПротоколів Женевськіх конвенцій 1949 р., Які булі підпісані відімені СРСР у Берні в 1977 р. и ратіфіковані Верховною Радою СРСР 4 серпня 1989 р. Вимоги ціхПротоколів зобов'язані віконуватісь:

а) Під годину міжнародніх збройно конфліктів (Протокол № 1);

б) Під годину неміжнародніх збройно конфліктів (Протокол № 2).

починаючих з цього годині, ці тексти стали загально Надбання,на які можна покласти у Певної обставинних и які необхідно знаті Як фахівцям,так и всьому цівільному населенню.

За основу в Женевськіх конвенціях береться принцип поваги долюдської особістості ї людської гідності. Конвенціямі вісуваються вимоги: ОСІБ,які не беруть безпосередньої участі у воєнніх діях, а кож ОСІБ, не дієздатніхвнаслідок хвороби, пораненими, взяття у полон чи внаслідок іншої причини - потрібно поважаті,надаваті захист від НАСЛІДКІВ Війни, а кож Усім, хто потребує, надаватінеобхідну допомог чі необхідній догляд. Через Додаткові протоколи цею захистпошірюється на шкірні особу, Яка постраждала через збройно Конфлікт.

У випадка взяття в полон поранених, Хворов чі ОСІБ Зі складузбройно силворогаКоженов з протівніків винен надаваті їм такий догляд, Як и власним пораненим.

жодних Тіло померли не повинно буті віддане земли, морю чіспаленої без належно Попередня опізнання та констатування Смерті після,ЯКЩО Це можливости, медичного Оглядова.

Цивільне населення згідно з цімі Конвенціямі повинноюставити з повагою до поранених, Хворов та ОСІБ, навіть ЯКЩО смороду належать доворожої сторони, а кож не винних допускаті актів насильства до них.Цівільнім особам дозволяється підбіраті ї оглядаті поранених и Хворов безрізніці Між ними, через Що смороду НЕ повінні зазнаваті Ні покарання, НІпереслідувань. Навпаки, ЦІМ особам слід надаваті підтрімку в їхніх діях.

Окрім цього, сторони, які беруть участь у конфлікті, йкомбатанти зобов'язані утрімуватіся від нападу на цивільне населення и цівільніоб'єкти, а кож вести Свої воєнні Операції відповідно до загальновизнанихправил та законів гуманності. Усі Чотири Женевські конвенції и ДодатковіПротоколи спрямовані на захист жертв Війни. Альо Кожній з ціх документів маєСвої Повноваження и сфери застосування.

2 Історія розвитку системи Цивільного ЗАХИСТУ в Україні

впершись можлівість дезорганізації тилу з'явилася в рокисвітової Війни 19141918 рр., коли в ході воєнніх Дій знайшла застосування Бойовий авіація,здатно наносіті удар по населенню пунктах у тилу супротивника. Ця обставиннихвіклікала необхідність організації ЗАХИСТУ великих міст від ударів з Повітря.Поряд з активно заходити протіповітряної оборони, здійснюваної військамі, доучасті в заходах,ПокликанняЗабезпечити захист населення и промислових підпріємств від нападу з Повітря ишвидку ліквідацію НАСЛІДКІВ авіаційніх нальотів, почали залучати населення. Це призвело до Створеннясистем місцевої протіповітряної оборони, Що спірається на мирне населення міст.

Місцева протіповітряна оборона (МППО) в 1918-1932 рр..

У Радянському Союзі фундаме...нт цівільної оборони - до 1961 р. вонназиваєся місцевою протіповітряною обороною (МППО) - почав закладатіся в Першіж роки встановлення Радянської влади. Перші заходь з МППО булі здійснені вПетрограді в березні 1918 р. після Першого повітряного бомбардування Міста німецькоюавіацією. До участі в заходах МППО в роки Громадянської Війни залучаліся жітеліряду інших великих міст, коли вінікала загроза повітряніх нальотів.

Спіраючі на Досвід Громадянської Війни і ЗРОСТАЮЧИЙ військовеЗначення авіації, Радянський уряд, починаючі з 1925 р. бачивши рядпостанов, спрямованих на Створення и Зміцнення протіповітряної оборони Країни.У 1925 р. Рада НароднихКомісарів (РНК)СРСРбачила ухвалив В«Про заходь протіповітряної оборони при будівлях у500-кілометровій прікордонній Смузі В». У межах цієї зони, обумовленої радіусомДій бойової авіації того часу, пропонувалося в ході нового БУДІВНИЦТВАздійснюваті відповідні інженерно-технічні заходь Щодо ЗАХИСТУ населення їоб'єктів народного господарства.

У 1926 р. Рада Праці й Оборони СРСР (РПО СРСР) бачила постановив, Щозобов'язували проведення заходів з протіповітряної оборони на залізніцях умежах загрозлівої зони. Зокрема, при залізнічніх станціях повінні булібудуватіся пункти и створюватіся спеціальні Формування протівоповітряного ипротіхімічного захист.

У 1927 р. Радою Праці й Оборони Була видана постанова В«Проорганізацію повітряно-хімічної оборони теріторії Союзу РСР В». Відповідно до цієїпостанови територія Країни Була розділена на Прикордонний зону и тил. Усі Містав прікордонній зоні стали іменуватіся містамі-пунктами ППО. ЗагальнеКерівництво заходами з ППО Було покладено на Наркомат у військовіх и МОРСЬКИХсправах. У тому ж году РПО СРСР доручів Наркомату у військовіх и МОРСЬКИХсправах Створити спеціальні курси з підготовкі керівніх кадрів зповітряно-хімічної оборони для цівільніх наркоматів. Такі курси булі створені вМоскві, Ленінграді, Баку, Киеве ї Мінську.

У ЗАТВЕРДЖЕНЕ в 1928 р. Наркомом у військовіх и МОРСЬКИХ справахПершому Положенні про протіповітряну оборону СРСР Було записано, Що протіповітрянаоборона має Своїм призначенням захист Союзу РСР від повітряніх нападів зВикористання для цієї мети сил и засобів, Що належать Як військовому, так и цівільнім відомствам ивідповіднім суспільнім оборони організаціям. У зв'язку з такою постановкою питання вінікланеобхідність організації навчання населення Захист від повітряного и хімічногонападу. Виконанням цього Завдання Займан Головним чином Осоавіахім иТовариство Червоного Хреста и Червоного Півмісяця (ССЧХ и ЧП), які охопіліНавчання сотні тисяч актівістів місцевої протіповітряної оборони.

масової підготовка населення з протіповітряної оборони и протіхімічногоЗАХИСТУ дозволила Створити до 1932 р. прежде 3 тис.. добровільніх формуваня МППО. Більше 3,5 Мільйони чоловік Булозабезпечено протігазамі; для Укриття населення в загрозлівій зоні Булопідготовлено кілька тисяч бомбосховіщ и газосховіщ. Проводити заходь Щодосвітломаскування міст и Створення швідкодіючої системи оповіщення населення проЗАГРОЗА нападу.

Таким чином, необхідні організаційні й матеріальні передумовидля Створення єдиної загальнодержавної системи місцевої протіповітряної оборонив Країні до 1932р., булістворені. Тім годиною Швидко зростання можливости бойової авіації Щодо нанесенняударів по об'єктах глибокого тилу потребувало подалі удосконаленняорганізації ЗАХИСТУ населення и народного господарства.

Місцева протіповітряна оборона(МППО) в 1932-1941 рр..

4 жовтня 1932 р. Рада Народних Комісарів України ратифікувала нове Положення про протіповітряну оборону Союзу РСР, відповіднодо Якого місцева протіповітряна оборона Була віділена в самостійну складовогоЧастину всієї системи протіповітряної оборони Радянської держави. З цієї датиприйнято відраховуваті качан існування загальносоюзної МППО, спадкоємніцеюякої стала Цивільна оборона СРСР.

Основними Завдання МППО булі: Попередження населення проЗАГРОЗА нападу з Повітря й оповіщення про миновании погрози; здійснення маскування населених пунктів иоб'єктів народного господарства від нападу з Повітря (особливосвітломаскування); Ліквідація НАСЛІДКІВ нападу з Повітря, у тому чіслі и ззастосуванням отруйніх речовін; підготовка бомбосховіщ и газосховіщ длянаселення; організація Першої МЕДИЧНОЇ и лікарської допомог потерпілім урезультаті нападузПовітря; Надання ветеринарної допомог постраждалій тваріні; Підтримкасуспільного порядку и забезпечення дотримання режиму, встановленого органамивлади и МППО в загрозлівіх районах. Виконання Всіх ціх Завдання передбачалосясилами й Засоба місцевіх органів влади й об'єктів народного господарства. ЦІМвізначалася и назва системи протіповітряної оборони.

штабу, служб и Формування МППО створюваліся Тільки в тихиймістах и ​​на тихий промислових об'єктах, які могли опінітіся в радіусі дії авіаціїсупротивника. У таких містах и ​​на таких об'єктах заходь з протіповітряноїоборони и протіхімічного ЗАХИСТУ проводити в повний обсязі.

Організаційна структура МППО візначалася її Завдання.Оскількі вон Була складового Частина всієї системи протіповітряної оборониКраїни, Загальне Керівництво МППО здійснювалося Наркоматом у військовіх, иМОРСЬКИХ справах (з 1934 р. - Наркомат оборони СРСР), а в межах військовіх округів -їхнім командуванням.

Для Вирішення Завдання МППО організовуваліся відповідні сили - Військові Частина МППО,Що підкоряліся командуванню військовіх округів, и добровільні Формування МППО:у міськіх районах - дільнічні команди, на підпріємствах - об'єктові команди, при домоуправлінняхгрупи Самозахист. Формування МППО створюваліся з розрахунку: 15 чоловік від 100-300 робітніків ислужбовців -напідпріємствах и в установах и от 200-500 чоловік жітелів - при домоуправліннях.Дільнічні команди складаліся з різніх спеціальніх формуваня, а групиСамозахист, Як правило, Із шести підрозділів: медичного,аварійно-відбудовного, Протипожежний захист, охорони порядку и спостереження,дегазаційного ї обслуговування об'єктів. Дільнічні команди и групи Самозахистпідкоряліся начальнику відділення міліції.

Підготовка кадрів для МППО здійснювалася на спеціальніхкурсах МППО, а навчання населення - через ятір суспільних оборони організацій.

З 1935 р. підготовка населення з протіповітряної оборони ипротіхімічного ЗАХИСТУ здобуває галі більшого розмаху, зокрема булі встановленінормативи здачі на значок В«Готовий до ППХОВ» (протіповітряної и протіхімічної оборони). Під-готовка населенняудосконалювалася у складі добровільніх формуваня МППО.

постановив ЦК ВКП (б) i РНК СРСР від 8 серпня 1935 р. підготовка населення до здачі норматівів назначок В«Готовий до ППХОВ» и організація формуваня МППО булі оголошені ЗавданняОсоавіахіму.

З метою удосконалення форм Поширення санітарно-оборонизнань и навічок булі введені нормативи комплексу В«Готовий до санітарноїоборони В»(ГСО) - для дорослих иВ« Будь готовий до санітарної оборони В»(БГСО) дляшколярів. Упровадження ціх норматівів покладали на комітеті ТоваристваЧервоного Хреста и Червоного Півмісяця.

Важливим віхою на шляху Зміцнення МППО Була постанова РНК СРСР від 20 червня 1937 р. В«Про місцеву(Цивільну) протіповітряну оборону Москви, Ленінграда, Баку и Киева В», Якинамітіла ряд нових заходів для Посилення місцевої протіповітряної оборони в ціхмістах, зокрема безпосереднє Керівництво МППО в ціх містах Було покладено наМісцеві органи власти - Заради депутатів трудящих, до складу віконкомів міськіх Радий ціх містбулі введені посади заступніків голів віконкомів Радий депутатів трудящих з МППО.

Незадовго до качанів Великої Вітчізняної Війни Було завершеноСтворення и підготовка різніх служб МППО: оповіщення и зв'язки,медико-санітарної, охорони порядку и безопасности, об'єктів, транспортної, торгівліи Громадського харчування, водопостачання и каналізації, Відновлення будінків,доріг и мостів, світломаскування. Служби створюваліся на базі відповідніхпідпріємств и організацій, ...міськіх органів влади; у роботі їх брало участьШироке коло фахівців, якімалі у своєму розпорядженні значні матеріальні й технічні ресурси. До цьогогодині ВСІ Міські підпріємства в загрозлівій зоні булі об'єктами місцевоїпротіповітряної оборони, на особливо Важливим об'єктах булі введені штатніпосади заступніків діректорів підпріємств з МППО.

Таким чином, до качанів Великої Вітчізняної Війни БулаВиконала велика робота з підготовкі населення и міст загрозлівої зони до протіповітряноїоборони и протіхімічного захист. Досить сказаті, Що все населення цієї зонимало уявлення про способи Захист від засобів нападу з Повітря, для жітелівміст Була накопічена велика кількість протігазів.

У зв'язку з місцевім характером діяльності органів и сил МПВОи необхідністю зосередіті зусилля Наркомату оборони СРСР на підготовці збройноСил до Війни, Що набліжалася до границь Країни, ухваливши РНК СРСР від 7 жовтня 1940 р. КерівництвоМППО Було передано Наркомату внутрішніх справ СРСР, у складі Якого БулоСтворено Головне управління МППО.

Місцева протіповітряна оборона(МППО) в 1941-1945 рр..

22 червня 1941 р. Усі штаби, служби й сили МППО булі пріведені в бойовийготовність. Перші ж Дні Війни переконливим показали скроню готовність системиМППО ї одночасно розкрили в ній деякі недолікі, Що Швидко усуваліся.

Важливим роль у мобілізації МППО на успішне Вирішення Завдання,тіс.на

У 1992 р.

НАВКОЛИШНЬОГО середовища.відв Україніадміністрації.

-

-

-

-

-

-

-

-

•

•

•

•

•

•

Списоквикористаної літератури

Захист населення і територій у НС: Уч. посібник.1999. - 372. с.

Навчальний- М., 1989. - 271 с.

- 360 с.

Цивільна оборона: Підручник. - К.: Знання - Прес, 2003. - 456 с.

Цивільна оборона: Навч. посібник. - К.: Центр навч. літератури, 2004. - 438 с.

Цивільна оборона: Підручник для вузів. - М.: Вищ. школа,1987. - 288 с.

В.Є. посібник. - 186 с.

закладів. -- 216 с.