Главная > Военная кафедра > Електронні засоби розвідки і сигналізації

Електронні засоби розвідки і сигналізації


24-01-2012, 17:14. Разместил: tester10

ЕЛЕКТРОННІ ЗАСОБИ РОЗВІДКИІ СИГНАЛІЗАЦІЇ.

Командування армії США завжди приділялозначну увагу створенню надійнихвсепогодних технічних засобів розвідки, вважаючи це одним зшляхів забезпечення ефективного управліннявійськами на полі бою. Важливість їх застосування, на думку американських військових фахівців, визначається тим, що розвідка поля бою на оперативну глибину є необхідною умовоюефективних дій по ізоляції провідних бій наземних силсупротивника. В даний час воназдійснюється в основномурізними повітряними засобами. Однак ефективність повітряної розвідки, як зазначається в іноземній пресі,значно знижується в умовах сильнопересеченной місцевості, при наявності густоїрослинності, а також при вмілому і широкому застосуванні противником засобів і методів маскування.

Ці труднощі повітряної розвідки проявилисяособливо сильно під час війни США вІндокитаї, в результаті чого американське командування прийшло до висновку про необхідністьстворення принципово нових засобівназемної розвідки - розвідувально-сигналізаційних приладів (РСП). Заданими зарубіжній пресі, ефективність їх бойового застосування була настільки висока, що командування армії США впочатку 1970-х рр.. прийняло рішення почати розробкунового покоління РСП на основі останніхнауково-технічних досягнень. Головною її метою було створення таких розвідувальнихкоштів, які могли б успішнодіяти в умовах будь-якого театрувоєнних дій (ТВД) і в збройних конфліктах різного масштабу.

У 1972 р. США приступили до здійсненняпрограми розробки таких РСП та інших засобів, що розширюють їх бойові можливості.Створювана система (рис.1) дистанційно керованих РСП полябою отримала найменування РЕМБАСС (REMBASS - Remotely Monitored Battlefield Sensor System). В даний час розробка засобів системизавершена, вони пройшли військові випробування, і в 1982 р. почалося їхсерійне виробництво і постачання у війська.

Рис.1 Принцип бойового застосування системи РЕМБАСС:

1-війська противника ,2-ретранслятори ,3-пристроїуправління системою відображення розвідувальнихданих ,4-розвідувально-сигналізаційні прилади.

Засобами цієї системи оснащені батальйони РЕБ і розвідки в дивізіях сухопутних військ США. Електроннасистема виявлення супротивника РЕМБАСС являє собою сукупністьелектронних засобів розвідки і сигналізації- Автоматичних дистанційних датчиків, ретрансляторів, пристроївуправління системою та апаратури центруобробки розвідувальних даних з метоювідображення обстановки в зоні дії системи.Датчики, розкидані на території супротивника, посилають інформацію на ретранслятори,які виконують функції селекторів іпідсилювачів. Останні пе-редаінформацію по радіо в центр обробки. Оброблена інформація використовується для постановки завдань бойовим засобам на знищення виявлених цілей. Принадходженні в центр управління сигналів, що свідчать про наявністьживої сили або техніки супротивника в районірозташування датчиків, контрольованазона негайно піддається повітряної бомбардуванню. Руйновані прицьому датчики відразу ж заміняються новими.

Основним завданням системи є виявлення, визначення місця розташування і класифікаціярухомих транспортних засобів та особовогоскладу супротивника у всій зоні їїдії, а також передача зібраних розвідувальних даних в реальномумасштабі часу загальновійськовому командиру. Підхід командира до можливостей системи РЕМБАСС повинен грунтуватися виходячиз наступних основних рекомендованих способівїї бойового застосування:

- спостереження за певним районом площеюкілька квадратних кілометрів, в якому очікується переміщення військ противника або їх зосередження;

- розвідка можливих маршрутів руху військ противника з визначенням інтенсивності та напрямки їх переміщень;

- охорона мінних полів і районів, не зайнятих своїми військами;

- спостереження за підходами до мостів і річковим переправ;

- контроль за відсутністю військ противника в районах, намічених для десантуванняабо форсування водних перешкод (за кількаднів до проведення операції);

- розвідка цілей і отримання даних цілевказанняз точністю, що забезпечує відкриття вогню дляїх ураження;

- цілевказівка ​​іншим розвідувальнимзасобам, що володіє більш широкими можливостями, наприкладлітакам-розвідникам.

Установка РСП в глибині розташування противникаможе здійснюватися вручну розвідувальнимипідрозділами і автоматично при їх доставці в необхідний районлітаками або артилерійськими снарядами. У конструкції автоматично встановлюванихРСП передбачені заходи щодо їх маскування під навколишню місцевість, а для забезпечення ефективної діїлінії передачі даних, наявні у окремихприладів спрямовані антени орієнтуютьсяв потрібну сторону.

Джерела електроживлення РСП забезпечують їх безперервну роботу від 7 до 30 діб.Виявлення цілей здійснюється датчиком, сприймачемщо виникають при русі особового складу і бойової техніки супротивника різні сигнали (акустичні, сейсмічні, магнітні, інфрачервоні, тиску на датчик) або їх комбінацію.Характерні особливості спектра сигналів аналізуютьсявбудованим в РСП логічним пристроєм, який визначаєтип розвіданої мети (особовий склад, транспортнийзасіб, бронетанкова техніка.).Якщо перехоплені сигнали від транспортного засобу, то логічний пристрій додатково визначає, є воно коліснимабо гусеничним. Потім координати цілі ідані її класифікації передаютьсяпередавачем РСП на що знаходиться в пунктіуправління військами пристрій керування системою і відображенняотриманих розвідувальних даних.

Автоматичні дистанційні Датч ки. Дія їх заснована на використанні сейсмічних або акустичних коливань,а також інших фізичних явищ, викликаних рухом людей і машин. При цьомудатчики виявляють людей, що рухаються на відстані декількох десятківметрів, а машини - на видаленні декількох сотень метрів. Деякі типидатчиків реєструють такі фізичні явища, як зміна локальногомагнітного поля внаслідок наявності металевого предмета (автомобіль абозброю солдата) або електромагнітні випромінювання,виникають при роботі системи запалювання двигуна машини. Датчики можуть запеленгувати ці випромінювання на відстані до 100 м. Використання відразу декількохрізних датчиків дозволяє виявити помилковісигнали, що викликаються рухом тварин або явищами природи (дощ, вітер іт. д.).Можна назвати датчикидекількох типів.

Сейсмічні датчики. Сейсмічні чутливим елементом цихдатчиків можуть служити сейсмостетоскопи, застосовувані в даний час в широкихмасштабах в нафтовидобувній промисловості. Ці елементи здатні реагуватияк на рух солдатів, так і на переміщення гусеничної технікиабо пливуть у воді об'єкти. За оцінкою, дальність діїсейсмостетоскопов становить 90-120 метрів.Люди і звірі, так само як і інші порівнювані об'єкти, розрізняються обчислювальною машиною по ритму руху.

У більш складних системах зазвичай використовуютьсясейсмографи, однак висока вартістьвиключає їх застосування в розглянутій системі.

Сейсмічний датчик ADSID (AirDelivered Seismic Intrusion Device) має форму циліндра довжиною 50 см і діаметром7-20 см. При скиданні з літака або вертольота він частково заглиблюється в землю, після чого з йогокорпусу висувається антена заввишки до одного метра, замаскованапід кущ і зливається з навколишнімрослинності-тьма (рис.2).

рис. 2 Сейсмічний датчик.

Сейсмічний датчик PSID (Patrol Seismic Intrusion Detector) складається з приймача сигналів і малогабаритнихсейсмометрів. Датчик встановлюється вручну патрульними підрозділами, в задачуяких вх...одить виявлення невеликих підрозділів противника,знаходяться в засідках.

радіодатчики. Радіотехнічний чутливий елемент являє собоюантену, що створює електромагнітне поле на відстані 90-120 метрів; знаходження людини в поле антени буде змінюватиємнісні характеристики антени,що буде відзначено датчиком. РадіодатчикиEDET (Engine Detector) обна-ружіваетелектромагнітні випромінювання двигунів машин.

Акустичні датчики. Акустичні чутливіелементи реагують на шум руху груп людей або транспорту. І в цьому випадку із загального шуму можнавиділити шуми, вироблені людиною.

Хімічні датчики. Хімічні чутливіелементи, що реагують на запахи, тримаються в повному секреті.На думку вчених, людина може бути виявлений по його виділяє їм в процесі потовиділення газоподібного аміаку.Для спрацьовування датчика досить тогокількості аміаку, який виділяєтьсялюдиною протягом хвилини. Чутливим елементом може служити і відоме пристрій, що представляєсобою камеру в електромагнітному полі, вякій розміщені комахи, вельми чутливі до присутностілюдини. При появі людини в зонідатчика комахи приходять врух, викликаючи тим самим зміни напруженості електромагнітного поля, що і фіксується датчиком.

Магнітний датчик MAGID (Magnetic Intrusion Detector)подає сигнал при зміні магнітного поля внаслідок просуванняпоблизу від нього озброєних людей і техніки.

Контактний датчик NBB (Noiseless Button Bomblet)являє собою електромеханічний пристрій з радіопередавачем. Зазовнішнім виглядом він нагадує невеликий камінь, який може поміститися на долоні,або гілку, не залучає увагу людини. Коли йделюдина зачіпає датчик, радіопередавач випромінює сигнал, який надходить до центру обробки інформації через проміжний ретранслятор, встановленийв околиці.

При включеної в роботу системи виявлення датчики можуть періодично опрашиваться покомандам з центру управління або самі посилати сигнали при появі супротивника.

Перераховані вище датчики становлять лишемалу частину того, що створено в цій області. В даний часелектронні засоби розвідки і сигналізації швидко розвиваються: розробляються нові зразки, випускаються різні їхмодифікації. Все це по-показувала,що командування американських збройних сил додає немаловажне значення використанню подібної розвідувальної техніки.

Ретранслятори встановлюються на спеціальнообладнаних літаках. Спочатку використовували транспортні літаки EC-121R абоВ«Супер КонстеллейшнВ», які були обладнані таким чином, що могли одночасно служити центрами обробкиінформації. З них можна було також направляти на розвідані цілі тактичнуавіацію. Однак такі літаки були дужедороги у виробництві і дуже вразливі. Менш дорогий літак QU-22B, виконаний в пілотованомуі безпілотному варіантах, забезпечує тільки зв'язок між датчиками і центром обробки інформації. На рис. 3 показанийретранслятори системи РЕМБАСС.

рис. 3

Вивчався також проект безпілотного літакаВ«Компас двелВ», який здатний літати на великих і середніх висотах протягом24 годин. Проект входив в більш широку програму створеннякерованих на відстані літаків - RPV (Remotely Piloted Vehicle),які призначаються для розвідки,радіоелектронної протидії і т. д.

Центр обробки інформації мав рухливуапаратуру В«ПоргатейлВ» або В«ПлотатейлВ» В»і апаратуру обробки інформації, якамогла обробляти дані, що надходять від 30 дистанційних датчиків. Ап-паратураВ«ПортатейлВ» і В«ПлотатейлВ» являла собою малогабаритні приймачі вагою10 кг. Вихід апаратури В«ПлотатейлВ» під'єднуєтьсядо пристрою відображення, на екрані якого фіксується інформація, отримана за останні 60-30 хвилин. У ПівденномуВ'єтнамі апаратуру В«ПлотатейлВ» встановлювалина літаках, які літали над районами спостереження.

Крім того, використовувалися стаціонарні центри обробки інформації. Вбудівлях стаціонарних центрів були встановлені ЕОМ IBM360/65 з додатковим обладнанням.Передислокувати стаціонарне обладнання цьогоцентру важко. Останнім часом в США булостворено однотипне, але більш легкийустаткування, яке можна транспортувати по повітрю. Наприклад, обладнан-нятипу DART (Deployable Automatic Relay Terminal) порівняно швидко демонтуєтьсяі збирається з окремих елементів. Підчас війни в Південному В'єтнамі дистанційні датчики широко використовувалися в тактичному ланці. Вони дозволяли виявлятирух військ противника і визначати їхмісцезнаходження. Крім того, датчики можна використовувати для стеження зарухом супротивника, для визначення місць зосередження військ, спостереження заяким-небудь пунктом, для оцінки результатівбомбардувань і т.д.

Однак засоби електронноїрозвідки і сигналізації не змогли замінитиповністю такі звичайні джерела отриманнярозвідувальних даних, як розвідувальна авіація або спостерігачі десантно-диверсійних підрозділів, що знаходяться поблизу маршрутів прямування супротивника.

Щоб максимально скоротити перевезення вантажів супротивника, необхідно було упізнатиі встановити місцезнаходження його транспортнихзасобів. З цією метою американські війська створили контрольні пункти, завданняяких полягала у виявленні типів проходять машин (легкі бронеавтомобілі, вантажні автомобілі, гусеничні машини),підрахунку їх і визначенні напрямку ішвидкості руху.

Кожен контрольний пункт являв собою систему засобів виявлення з 10 дистанційних автоматичних датчиків, встановлених зрівними інтервалами уздовж шляху проходження. Місце їх розташуваннянеобхідно було знати з точністю до декількох десятків метрів. Датчики встановлювалися вручну (коли це було можливо), а частішевсе шляхом обстрілу місцевості артилерією або скидання злітаків. Зазвичай датчики розставляли по прямій лінії, що розтинаєвідрізок шляху під заданим кутом, або ж квадратамибезпосередньо в розташуванні супротивника.

Для нападу на рухомі вантажні автомобілі американські війська застосовували систему, розроблену за програмою В«Ігл уайтВ». Вцьому випадку всі операції координувалися центром обробки інформації. Центрвступав у дію з початком планування операції, щоб на основіданих, отриманих за допомогою аерофотозйомки ііншими шляхами, намітити найбільш важливі райони для розміщенняконтрольних пунктів. Датчики уста-встановлюютьсяз великою точністю, і їх сигнали разом з інформацією, що надходить з інших джерел, вводилися в ЕОМ.

Цілі для поразки вибиралися заздалегідь, і коли супротивник був виявлений, обчислювався моментйого прибуття в намічений пункт. Про це повідомлялося льотному складу бомбардувальної авіації або безпосередньоз центру, або через авіаційну базу в центр управління польотами.Льотчики вводили дані про час і місцерозташування цілі в бортові обчислювальніпристрої, які визначали напрям польоту і подавали командина автоматичне скидання бомб, зазвичайосколкових.

Один з методів застосування систем засобів виявленнябув названий В«Команді боултВ». Відповідно до цього методу, уся територіясупротивника, яка повинна бути взята під контроль, ділилася нарайони, кожен з яких знаходився у веденні офіцера-контролера. Йому були підпорядковані всі літаки - постановникидистанційних Датч-ков івинищувачі-бомбардувальники, діючів його районі. Інформація отдати-Чиковнадходила на екрани пристроїв відображення, і таким чиномвідтворювалася карта району.Офіцер-контролер за допомогою цьогопристрою міг безпосередньо стежитиза рухом вантажних автомобілів і спостерігати за діяльністю супротивника Він мавможливість встановити також зв'язок безпосередньо з авіацією і вказувати їйкоординати цілі, а пілоти вводили отриману інформацію в бортові обчислювальні пристрої.

Електронні засоби розвідки і сигналізації,що використовувалися в Південному В'єтнамі, після певного удосконаленняможна було застосовувати і на інших ТВД.Але в зв'язку з цим виникають деякі проблеми. Відомо, наприклад, що ефір наЄвропейському театрі війни перенасичений радіопередачі тому важко знайти частоти, на яких можна було б працювати без перешкод і без ризику, що інформаці...ю перехопитьсупротивник. Слід також враховувати той факт, щопротиповітряна оборона на Європейському театрі війни буде більш ефективною. Осьчому американські фахівці заразпрацюють над створенням безпілотних літальних апаратів, які управлялися б з наземних центрів обробки інформації. Оператор на землі повинен розташовувати усіма даними, щобзабезпечити наведення безпілотного літакана мета автоматично. Під час випробування вже були отримані задовільнірезультати.

Електронні засоби розвідки і сигналізаціїв кінцевому рахунку є новими радіотехнічнимипристроями. Вони призначені для доповнення вже існуючих розвідувальних засобів, а не для заміни їх.Діапазон розглянутих вище систем дуже широкий.В