Назва та задачі цивільної оборони

Зміст:

Введення

1.Назва та задачіцивільної оборони

2.Громадянськаоборона на об'єктах економіки

Висновок

Список використовуваноїлітератури

Введення

Цивільна оборона (ЦО) - система заході з підготовки і захисту населення,матеріальних і культурних цінностей на території Російської Федерації віднебезпек, що виникають при веденні військових дій або внаслідок цихдій (Закон РФ В«Про цивільну оборонуВ» 12 лютого 1998 р. № 28-ФЗ). Цивільна оборона Росії є складовою частиною загальної системи державнихоборонних заходів, що проводяться в мирний і воєнний час. Діяльністьцивільної оборони спрямована на захист від сучасних засобів нападусупротивника, так і на проведення рятувальних і невідкладнихаварійно-відновлювальних робіт на об'єктах і в осередках ураження принадзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

1. Назваі завдання цивільної оборони

Цивільна оборона - це система заходів щодо підготовки до захисту і щодо захистунаселення, матеріальних і культурних цінностей на території РосійськоїФедерації від небезпек, що виникають при веденні військових дій абовнаслідок них.

Спочатку система цивільної оборони в нашій країністворювалася як система захисту населення і об'єктів народного господарства населеннявід ударів з повітря. У 1932 р. Рада Народних Комісарів СРСР затвердилаПоложення про протиповітряну оборону країни. Згідно з цим документом із загальноїсистеми протиповітряної оборони країни була виділена як самостійна їїчастина місцева протиповітряна оборона (МППО) для захисту населення і об'єктівнародного господарства від нападу противника з повітря.

МППО призначалася для вирішення наступних завдань: попередженнянаселення про загрозу нападу з повітря і оповіщення, коли загроза минула;здійснення маскування населених пунктів і об'єктів народного господарства;ліквідація наслідків нападу з повітря підготовка бомбосховищ і газосховищдля населення; організація першої медичної допомоги постраждалим у результатіповітряного нальоту.

Виконання всіх цих завдань передбачалося силами ікоштами місцевих органів влади і об'єктів народного господарства.

Для вирішення завдань МППО організовувались відповідні сили- Військові частини МППО, які підпорядковувались командуванню військовихокругів, і/добровільні формування МППО (в міських районах - дільничнийкоманди, на підприємствах - об'єктові команди, при домоуправліннях - груписамозахисту).

Формування МППО створювалися з розрахунку: 15 чоловік від 100 -300 робітників і службовців на підприємствах і в установах і від 200-500 чоловікжителів - при домоуправліннях.

У групи самозахисту, як правило, входило п'ять підрозділів:медичне; протипожежного захисту; охорони порядку; спостереження; обслуговуванняпритулків.

Підготовка кадрів для МППО здійснювалася на спеціальнихкурсах МППО, а навчання населення - в громадських оборонних організаціях.

Перед початком ВеликоїВітчизняної війни (1941 - 1945 рр..) В основному було завершено створення іпідготовка різних служб МППО: служба оповіщення та зв'язку; медико-санітарнаслужба; служби сховищ, транспорту, торгівлі, громадського харчування та ін Службистворювалися на базі відповідних підприємств і організацій за допомогоюміських органів влади.

Досвід Великої Вітчизняної війни показав, що система МППОвнесла істотний внесок у справу захисту населення і народного господарства віднальотів фашистської авіації. За наявними даними, сили МППО в роки війниліквідовували наслідки більше 30 тис. нальотів німецької авіації,запобігли в містах понад 32 тис. серйозних аварій на об'єктах народногогосподарства, знешкодили понад 430 тис. авіабомб. Зусиллями формувань і частинМППО було ліквідовано 90 тис. загорянь і пожеж.

Так була створена основа для створення єдиної системизаходів щодо захисту тилу країни, забезпечення захисту населення і стійкостіфункціонування об'єктів народного господарства.

У 50-і рр.. в арсеналі держав з'явилася нова зброя -ядерне, з'явилися нові засоби доставки ядерної зброї - ракети. Все цепризвело до необхідності вдосконалення системи заходів щодо захистунаселення і народного господарства від нового ракетно-ядерної зброї.

У липні 1961 р, МППО була перетворена в цивільну оборону(ГО).

Цивільна оборона стала складовою частиною системи загальнодержавнихоборонних заходів, здійснюваних у мирний і воєнний час з метою захистунаселення і народного господарства країни від зброї масового ураження (ЗМУ) та іншихзасобів нападу противника, а також для проведення рятувальних робіт восередках ураження і зонах катастрофічного затоплення.

У 50-60-і рр.. XX в.система цивільної оборони була створена в більшості великих держав -США, Німеччині, Канаді, Італії, Швеції. Практично у всіх країнах особливузначення надавалося створенню мережі притулків і укриттів. У цих цілях у ряді країнбули максимально використані різні підземні споруди, гірничі виробки,покинуті шахти та ін

У всіх названих державах значну увагуприділялася і приділяється навчанню населення правилам поведінки на випадок військовихдій і при виникненні різноманітних надзвичайних ситуацій природного татехногенного характеру.

У нашій країні захист населення від зброї масового ураженняпланувалося забезпечити завчасної підготовкою різних захиснихспоруд створенням запасів засобів індивідуального захисту; проведенням евакуаціїз великих міст; навчанням способам захисту від ЗМУ; оповіщенням про небезпекунападу противника.

Для захисту об'єктівекономіки планувалися і проводилися заходи, спрямовані на підвищеннястійкості їх роботи у воєнний час: захист виробничих фондів; створеннязапасів матеріально-технічних засобів; підготовка автономних джерелелектроенергії, газу, водопостачання/накопичення матеріалів і засобів длявідновлювальних робіт.

Цивільна оборона в СРСР була організована на всійтериторії країни за територіально-виробничим принципом. Загальне керівництвоГО здійснювалося Радою Міністрів СРСР, повсякденне - начальником ЦО СРСР, якийбув заступником Міністра оборони СРСР. На місцях відповідальність за ГОпокладалася на керівників Рад Міністрів республік, виконкомів Раднародних депутатів, міністерств, відомств, організацій, установ тапідприємств, які були начальниками ГО.

Таким чином, з моментусвоєї появи цивільна оборона завжди була складовою частиною системизагальнодержавних оборонних заходів, що проводяться в мирний і воєнний часдля захисту населення і об'єктів економіки країни від небезпек, що виникають приведенні військових дій або внаслідок цих дій. Своє призначенняцивільна оборона найбільш повно може здійснювати разом із ЗбройнимиСилами країни, забезпечуючи максимальне ослаблення збройного впливу супротивникапо економічним об'єктам, містах, адміністративним та іншим центрам країнидля збереження стійкості функціонування держави.

В даний час цілі і завдання цивільної оборонивизначаються системою офіційно прийнятих поглядів на ведення цивільноїоборони з урахуванням зовнішньої і внутрішньої політики, що проводиться державою, длязабезпечення національної безпеки і збереження обороноздатності країни.

Удосконалення системи ГО в нашій країні нерозривнопов'язане з проведенням реформи Збройних Сил, а значить, відповідно доизменившимися геополітичними, військово-стратегічними ісоціально-економічними умовами.

Прийняття в останні роки міжнародних угод проскорочення ядерних потенціалів, заборону і знищення хімічної зброїзнижує можливість застосування ЗМУ в збройних конфліктах, але повністю її невиключає.

Все більша роль у веденні нових воєн відводиться високоточнійзвичайному зброї і зброї, створеному на нових фізичних принципах.

В останні роки значну загрозу для Росії починаєнабувати міжнародний і внутрішній тероризм (вклейка, фото 2). У вересні 1999 р. країну потрясли вибухи житлових будинків в Москві, обірвалася десятки ...людських життів. Вжовтні 2002 р. захоплення терористами Театрального центру на Дубровці поставивпід загрозу сотні людських життів глядачів мюзиклу В«Норд-ОстВ».

У цих умовахзберігається роль і значення цивільної оборони в сучасних війнах ізбройних конфліктах.

Цивільна оборона організовується за територіально-виробничимпринципом на всій території країни. Це означає, що планування та проведення всіх їїзаходів здійснюється як по лінії Федеральних органів державноївлади, так і через відомства та установи, які відають виробничої тагосподарською діяльністю.

Підготовка держави до ведення цивільної оборони здійснюєтьсязавчасно у мирний час з урахуванням розвитку озброєння, військової техніки тазасобів захисту населення при веденні військових дій або внаслідок цихдій. Заходи ГО організуються і здійснюються з урахуванням можливостівиникнення будь-якого з видів збройних конфліктів, у тому числі актівтероризму, та застосування всіх сучасних засобів ураження, включаючи зброюмасового ураження.

Введення цивільної оборони на території РосійськоїФедерації або в окремих її місцевостях починається з моменту оголошеннястану війни, фактичного початку воєнних дій або введення ПрезидентомРосійської Федерації воєнного стану на території Росії або в окремих їїмісцевостях.

У мирний час сили і засоби цивільної оборони беруть участьв захист населення і територій при надзвичайних ситуаціях природного ітехногенного характеру.

План цивільної оборони РФ стверджує і вводить в дію вразі необхідності Президент Російської Федерації.

Уряд Російської Федерації: керує навчаннямспособам захисту від небезпек, що виникають при веденні військових дій абовнаслідок цих дій; бере участь у проведенні заходів щодоцивільної оборони; сприяє органам державної влади ввирішенні завдань в галузі цивільної оборони.

Керівництво цивільною обороною в РФ здійснює Уряд РосійськоїФедерації.

Керівництво ГО вфедеральних органах виконавчої влади та організаціях здійснюють їхкерівники.

Керівництво цивільноїобороною на території суб'єктів РФ і муніципальних утворень здійснюютьвідповідно глави органів виконавчої влади суб'єктів РосійськоїФедерації та керівники органів місцевого самоврядування. Всі вони за посадоює начальниками цивільної оборони.

2.Цивільна оборона на об'єктах економіки

Основні завдання, що стоять перед цивільною обороною, можна сформулюватинаступним чином:

- навчання населення способам захисту від небезпек,виникають при веденні військових дій або внаслідок цих дій;

- оповіщення населення про небезпеки, що виникають при веденнівоєнних дій або внаслідок цих дій;

- евакуація населення, матеріальних і культурних цінностей вбезпечні райони;

- надання населенню притулків і засобів індивідуальногозахисту;

- проведення заходівпо світлової та іншим видам маскування;

- проведення аварійно-рятувальних робіт у разівиникнення небезпек для населення при веденні військових дій або внаслідок цих дій;

- першочергове забезпечення населення, постраждалого приведенні військових дій або внаслідок цих дій, в тому числі медичнеобслуговування, включаючи надання першої медичної допомоги, терміновенадання житла та прийняття інших необхідних заходів;

- боротьба з пожежами, що виникають при веденні військовихдій або внаслідок цих дій;

- виявлення і позначення районів, що зазнали радіоактивного,хімічному, біологічному та іншого зараження. Знезараження населення,техніки, будівель, територій та проведення інших необхідних заходів;

- відновлення та підтримання порядку в районах,постраждалих при веденні військових дій, термінове відновленняфункціонування необхідних комунальних служб у воєнний час;

- термінове поховання трупів у воєнний час;

- розробка і здійснення заходів, спрямованих на збереженняоб'єктів, істотно необхідні стійкого функціонування економіки тавиживання населення у воєнний час.

Цивільна оборона в Російській Федерації формується затериторіально-виробничим принципом. Залежно від обстановки системацивільної оборони може функціонувати в одному з наступних режимів:

- режим повсякденної діяльності - функціонування в мирнийчас при нормальній обстановці, з урахуванням розвитку озброєння, військової технікиі засобів захисту населення від небезпек, що виникають при веденні військовихдій;

- режим підвищеної готовності - при погіршенні виробничої,радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної і гідрометеорологічноїобстановки, загрозі розв'язання війни;

- надзвичайний режим - починається з моменту оголошення станувійни, фактичного початку воєнних дій або введення Президентом РФвоєнного стану на території РФ або окремих її місцевостях.

На федеральному рівні керівництво ГО здійснюєуряд РФ, у федеральних органах виконавчої влади та організаціяхуправління цивільною обороною покладено на їх керівників, які є попосади начальниками ГО зазначених органів та організацій. На територіяхсуб'єктів РФ і муніципальних утворень керівництва ГО здійснюютьвідповідно глави органів виконавчої влади суб'єктів РФ і керівникиорганів місцевого самоврядування, які за посадою одночасно єначальниками ГО. Всі начальники і керівники ГО несуть персональнувідповідальність за організацію і проведення заходів по ГО у федеральнихорганах виконавчої влади на відповідних територіях та в організаціях.

Для виконання заходів щодо ГО створюються федеральні,республіканські, крайові, обласні, автономної області і автономних округів,районні та міські служби ЦО, а також служби ГО організацій.

До складу сил ЦО в залежності від рівня входять військові формування,спеціально призначені для вирішення завдань в області ТО, і цивільніорганізації ГО.

Цивільні організації ГО створюються організаціями, що маютьпотенційно небезпечні виробничі об'єкти, важливе оборонне та економічнезначення або представляють високий ступінь небезпеки виникненнянадзвичайних ситуацій у воєнний і мирний час. В цивільні організації ГОможуть бути зараховані громадяни РФ: чоловіки у віці від 18 до 60 років, жінки ввіці від 18 до 55 років, за винятком військовозобов'язаних, які маютьмобілізаційне розпорядження, інвалідів, вагітних жінок, жінок, які маютьдітей віком до восьми років, а також жінок, які отримали середню або вищумедичну освіту, які мають дітей віком до трьох років.

Створення громадянської організації ГО об'єкта починається зприйняття відповідного рішення керівником підприємства (за статусомначальника ЦО об'єкта) на підставі вказівок (наказів) регіонального центру,глав адміністрації міста (району), що закріплюється наказом по підприємству ідоводиться до відома всіх керівників і персоналу підрозділів. ГО об'єктавключає в себе штатний підрозділ (штаб ТО об'єкта) і нештатніпідрозділи (добровільні формування ГО, евакооргани, штаби ГО майданчиків,підрозділів об'єкта).

На кожному об'єкті має бути розроблено положення про ГО, вякому позначаються завдання ГО об'єкта, основні з яких наступні:

- організація захисту робітників і службовців від наслідків аварій,катастроф, стихійних лих, а також від засобів ураження противника;

- участь у розробці та проведенні комплексу заходів,підвищують стійкість роботи об'єкта в умовах мирного і воєнного часу;

- своєчасна розробка і уточнення плануючих документівпо ГО;

- створення, підготовка і підтримка в готовностіформувань ЦО;

- організація іздійснення заходів, що забезпечують виконання рятувальних тааварійно-відновлювальних робіт;

- контроль за підтриманням у готовності пунктів управління,систем оповіщення і зв'язку;

- організація постійної взаємодії зі штабів ЦО району(Міста) з відповідними службами ЦО з питань розосередження іевакуації, оповіщення і зв'язку, проведення рятувальних робіт, організаціяконтролю радіоактивної та хімічної обстановки;

- забезпечення робітників і службовців, формувань ЦО індивідуальнимизасобами захис...ту, іншими матеріальними засобами;

- визначення вимог, розробка завдань напроектування сховищ і організація контролю за їх спорудженням та правильноїексплуатацією;

- розробка пропозицій та напрямків вдосконаленнядіючої системи ЦО, підвищенню надійності захисних заходів.

Виписка з Положення, що містить обов'язки по ГО робітників іслужбовців та обов'язки по ГО керівників структурних підрозділів, доводитьсядо персоналу всіх підрозділів і є складовою частиною посадових інструкційспівробітників підрозділів.

План роботи ЦО об'єкта на мирний час є основнимробочим документом штабу ЦО. Він повинен містити докладну характеристикуоб'єкта; прогнозну оцінку ситуації на об'єкті при різних видах НС; переліквиконуваних заходів і послідовність дій всіх служб іпідрозділів ЦО об'єкта в умовах НС. До плану додаються такі документиі доповнення:

- схема території об'єкта (із зазначенням призначення будівельі кількості працівників у кожному);

- інструкції безаварійної Зупинки окремих видіввиробництв;

- схема розташування пожежних гідрантів, пожежних кранів,засобів пожежогасіння;

- список керівного складу об'єкту (домашня адреса,телефон), які повинні бути негайно сповіщені в разі аварії;

- перелік формувань (добровільна пожежна дружина,добровільна газорятувальна служба і т. д.);

осіб;

КерівникиПовторні

Висновок

Цивільна оборона на сучасному етапі продовжуєзалишатися важливою загальнодержавною функцією, складовою частиною системинаціональної безпеки країни, покликаної забезпечити захист населення,матеріальних і культурних цінностей в екстремальних умовах воєнного часу.Вона виступає як форма участі всього населення країни, органів державноївлади та місцевого самоврядування у забезпеченні обороноздатності іжиттєдіяльності держави.

Список використаної літератури:

1.- М., 2003.

2. Бєлов- М.: Вища школа, 2000.

3. РусакО.М. пос. - СПб.: Мане і БЖД, 2000.

4.Екологічне право в Росії/Под ред. В.Д. Єрмака, О.Я.

5. ХванТ.А. Безпека життєдіяльності: Уч. сел.