Медико-тактична характеристика вражаючих факторів сучасних видів зброї

Челябінськадержавна медична академія

Кафедра організаціїмедичного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях природного ітехногенного характеру та у воєнний час

Зав. кафедрою -заслужений працівник вищої школи

РФ, доцент Скудар Е.Л.

Дисципліна: Медичнезабезпечення заходів цивільної оборони

В«Медико-тактичнахарактеристика вражаючих факторів сучасних видів зброї В»

Підготовлена:д.м.н.,

член-кор.Академії військових наук

А.Є. Ліктьовим 2008

Питання

1.Можливийхарактер майбутньої війни

2.Ядернезброя та її вражаючі фактори. Коротка характеристика осередку ядерногоураження

3.Хімічнезброю, класифікація та коротка характеристика отруйних речовин (ОР)

4.Бактеріологічне(Біологічна) зброя, коротка характеристика токсинів і хвороботворнихмікробів

5.Звичайнізасоби нападу, високоточна зброя. Вторинні фактори ураження

6.Структурасанітарних втрат по виду, ступеня тяжкості, локалізації, характером ураження.Методика визначення можливої вЂ‹вЂ‹величини і структури санітарних втрат уЗалежно від вогнищ зброї масового ураження, звичайних засобів нападу івисокоточної зброї, в осередках комбінованого ураження

Література

1. Керівництво поМедична служба цивільної оборони/Под ред. А.І.Бурназяна - М.: Медицина,1983, 496 с.

2. Цивільна оборона:Учеб. посібник/За ред. В.Н.Завьялова - М.: Медицина, 1989. - 272 с.: І

3. Федеральний закон РФ В«Процивільну оборону В»от.12.02.1998г. № 28 - ФЗ (прийнятий ГД 26.12.97г., Схвалений Радою Федерації28.01.98 г.В редакції ФЗ від09.10.2002г. № 123 - ФЗ, від 19.06.2023 р. № 51 - ФЗ.

4. Безпекажиттєдіяльності: Підручник В.Ю.Мікрюков - Вид. 2 - е - Ростов-на-Дону: Фенікс,2007 р. - 557 с.: Іл.

5. Безпекажиттєдіяльності: Підручник для вузів, 2-е изд./Под ред. Михайлова Л.А. - СПб:Пітер, 2008 р - 461с. - Мул.

6. Іванюк М.І., АлексєєвВ.А. Основи безпеки життєдіяльності: Навчальний посібник - М.:Видавничо-торгова корпорація В«Дашков і КВ», 2007 р. - 240 с.

7. Безпекажиттєдіяльності: навч. для студ. середовищ. проф.учеб. закладів/Е.А.Арустамов,І.В.Косолапова, І.А.Прокопенко, Г.В.Гуськов - 6-е изд. стер.-М.: Видавничийцентр В«АкадеміяВ», 2007р. - 176 с.

8. Безпекажиттєдіяльності: навч. посібник/А.Т.Смірнов, М.А.Шахраманьян, Н.А.Крючек ідр.-М.: Дрофа, 2005р-224с., 8 л. цв. вкл.

1. Можливийхарактер майбутньої війни

Аналізвійськово-політичної обстановки у світі показує, що початок XXI століття будехарактеризуватися проявом у внутрішньодержавних і міжнароднихвідносинах двох головних тенденцій.

Перша- Виражається у відході від військово-силової політики до розвитку відносин довіри іспівпраці у військово-політичній області, в прагненні саме на ційоснові зміцнити національно-державну і міжнародну безпеку.

Друга- Протилежна тенденція, що полягає в розширенні причин і приводів длявикористання військово-силової політики. Кризовий характер економічногорозвитку великої групи держав світу, реальне зростання соціального розривуміж економічно розвиненими державами і країнами з відсталою економікою,провокують політичні режими деяких держав до спроб вирішенняекономічних і політичних внутрішніх та міждержавних проблемзбройним шляхом. Крім того, амбіції окремих найбільших економічнорозвинених держав у прагненні до регіональної гегемонії також підштовхують їхдо проведення військово-силової політики.

Дохарактерним особливостям сучасних війн сьогодні можна віднести:

В·застосуваннярізних форм і методів бойових дій, в тому числі і нетрадиційних;

В·поєднаннявоєнних дій (проведених у відповідності з правилами військової науки) зпартизанськими і терористичними діями;

В·широкевикористання кримінальних (і регулярних) формувань;

В·швидкоплинністьвоєнних дій (30-60 діб);

В·вибірковістьураження об'єктів;

В·підвищенняролі далеких дистанційних боїв із застосуванням високоточних радіокерованихзасобів;

В·нанесенняточкових ударів по ключових об'єктах (частіше критичним елементам об'єктаекономіки);

В·поєднанняпотужного політико-дипломатичного, інформаційно-психологічного таекономічного впливу.

Джереламипотенційної регіональної військової небезпеки Росії та інших країн СНД єдержави, які межують з територією колишнього СРСР на півдні, які здатні вокремо створити досить потужні угруповання військ проти північнихсусідів. Крім того, джерелом регіональної військової небезпеки служатьпідсилюються територіальні та конфесійні протиріччя на північному заходіі сході Росії. У той же час регіональні військові небезпеки різногохарактеру згладжені до певної міри двосторонніми угодами(Економічними, прикордонними, військовими, культурними і т. д.) і практично непереросли у військову загрозу для Росії, хоча і володіють великим вибуховимпотенціалом.

Локальнавійськова небезпека в даний час має більш рухливий характер, більш вираженіі конкретні симптоми протиріч і менш короткий процес за часом переходудо безпосередньої військової загрози або до збройного конфлікту. Локальнавійськова небезпека Росії практично існує по всьому периметру кордонівРосії з державами далекого зарубіжжя. Живильним середовищем для неї служатьіснуючі чисто військові та територіальні суперечності, які припевних умов можуть перерости у збройні конфлікти.

Якпоказує аналіз історичного розвитку суспільства, дозвіл комплексупротиріч між державами або групами держав в більшості випадківвідбувається із застосуванням зброї. За п'ять з половиною тисяч років на Землівідбулося близько 15 тисяч війн і збройних конфліктів. Це означає, що накожен минуле століття не прихід/тоя навіть однієї мирної тижні на планеті.

Короткийаналіз тенденції розвитку військово-політичних відносин між державами іджерел військової небезпеки показує, що при несприятливому розвиткуможливо різке загострення існуючих протиріч між Росією ідержавами ближнього і далекого зарубіжжя. Це може призвести до виникненнязбройних конфліктів (війн), різних за своїми цілями, завданнями і масштабами.

Виходячиз військових загроз, небезпек і заходів по забезпеченню безпеки Росії,розстановки військових і політичних сил у світі і суміжних з Росієюдержавах, а також можливих геополітичних цілей агресора, військовіконфлікти початку XXI століття можуть розвиватися за схемою, показаної на Рис.1, ібудуть характеризуватися, як:

Рис1. Варіант розвитку військового конфлікту (за даними ГШ ЗС РФ).

В·прикордоннівійни, де агресором будуть переслідуватися мети прорив державного кордонудля пропуску контрабандистів, терористів або потоків біженців; реалізаціятериторіальних претензій до Росії; підтримка сепаратистських рухів насуміжній території; провокування вступу в конфлікт НАТО на стороніагресора; отримання доступу до ресурсів економічної зони Росії;

В·локальнівійни, які можуть бути розв'язані з цілями: реалізації територіальнихпретензій до РФ; підтримки збройних сепаратистських рухів на територіїРосії із завданням відторгнення від неї окремих регіонів, а також витісненняросійських миротворчих контингентів і російських військових баз в іншихдержавах;

В·регіональнівійни - це війни більш великого масштабу, які будуть проводитися з цілями:розгрому основних військових сил РФ на театрі військових дій (ТВД), захопленнязначної частини території, ослаблення військово-політичного керівництвадержави і сприяння територіального розпаду РФ, ослаблення міжнароднихпозицій Росії, остаточного розмивання і розпаду СНД і системиміждержавних відносин;

-великомасштабна (світова) війна, де агресор - держава, коаліціядержав або їх блок, буде переслідувати цілі військового та економічногорозгрому РФ і її союзників, розчленування і ліквідації Росії як держави -суб...'єкта міжнародних відносин.

Стратегічнийхарактер сучасних воєн визначається можливостями беруть участь у нихдержав, військово-політичними цілями і поставленими стратегічнимизавданнями по їх досягненню. Найбільш характерними їх рисами будуть: скритністьпідготовки і раптовість розв'язання агресії; масоване застосуваннявисокоточної зброї, засобів радіоелектронної боротьби, а в перспективі і зброїна нових фізичних принципах; застосування раніше не відомих форм і способівведення бойових дій; ведення збройної боротьби в усіх сферах - на суші, вповітрі і на морі при зростаючій ролі засобів повітряно-космічногонападу; активна боротьба за завоювання стратегічної ініціативи іпереваги в управлінні; вогневе ураження найважливіших об'єктів та елементівінфраструктури держави та угруповань військ на всю глибину їх побудови;маневрені дії військ при широкому використанні аеромобільних сил,десантів і військ спеціального призначення; постійна загроза розширеннямасштабів конфлікту. Все це висуває нові вимоги до структури військовоїорганізації держави, в тому числі і до системи медичного забезпеченнянаселення у воєнний час.

Характернимдля сучасних війн є той факт, що навіть за участі в них великихвійськових контингентів на великих територіях війна, як правило, неоголошується, військовий стан у державах, втягнутих у конфлікт, невводиться, повномасштабні мобілізаційні заходи не проводяться. Інакшекажучи, відсутній чіткий правовий рубіж між мирним і військовим становищем вкраїні, в якій по суті справи йде війна.

Стаєочевидною необхідність підтримання структур медичної служби Цивільноїоборони у високій бойовій та мобілізаційній готовності. Навіть у прикордонномузбройному конфлікті, локальній війні не обійтися без проведення заходівГО з частковою мобілізацією, особливо в регіонах, де така агресія здійснена,та й в інших регіонах з метою заповнення втрат особового складу, техніки,матеріальних засобів і т.д.

Такимчином очевидно, що ймовірні війни проти Росії будуть здійснюватися тількиіз застосуванням сучасних звичайних засобів ураження. В останнє десятиліттястався рішучий поворот військових теоретиків і істориків до розробки новоїконцепції війни, нових форм і способів збройної боротьби. Вони виходять з того,що при якісно нових засобах збройної боротьби, створюваних на базіновітніх технологій, в тому числі високоточної зброї та зброї, заснованого нанових фізичних принципах, неминуче зміниться характер війни.

Взв'язку з цим у концепції воєн нового покоління вирішальна роль відводиться не живийсилі, не ядерному, а високоточній зброї і зброї на нових фізичнихпринципах. Є підстави вважати, що ці види зброї через 10-15 років, а вдеяких країнах, можливо, і раніше, істотно знецінять роль ядерногозброї, зруйнують той умовний бар'єр, яким тривалий час поділялосяядерну зброю і зброю звичайних засобів ураження.

Зміниласяконцепція сучасної війни значно зменшує ймовірність килимових бомбардуваньз масовим ураженням населення і величезними руйнуваннями житлового фонду, щовимагало евакуації громадян в приміську зону. Застосування високоточної зброїпорушує економіку країни при руйнуванні промислових і військових об'єктів, алесуттєво зменшує масову загибель цивільного населення. При цьомупотрібно евакуація тільки невеликої частини населення, що живе біляпотенційно небезпечних, в плані руйнування, об'єктів, хоча застосуваннявисокоточної зброї все одно призводить до загибелі цивільного населення, прикладтому Югославія, де співвідношення загиблих військових до цивільного населеннясклало 1:15.

Досвідминулих війн переконливо свідчить, що рівноцінної альтернативи добрепродуманої, навченої і оснащеної системі цивільної оборони не існує.У міру вдосконалення зброї та засобів її доставки система цивільноїоборони, а в її складі федеральна медична служба цивільної оборони,пройшла шлях від місцевої протиповітряної оборони, створена 4 жовтня 1932 року,до складу якої входила медико-санітарна служба, призначена дляорганізації медичної допомоги населенню при авіаційних нальотах, доЦивільної оборони СРСР із створеною в її складі в 1962 році медичноїслужбою цивільної оборони, призначеної для організації медичногозабезпечення населення в умовах ракетно-ядерної війни.

ПерехідРосії до ринкової економіки, перегляд військової доктрини країни і їїекономічні можливості привели до ослаблення готовності сил і засобів МСГО помедичному забезпеченню населення у вогнищах ураження, а подекуди до втратимедичних та санітарно-транспортних формувань.

ПостановаУряду Російської Федерації від 18 листопада 1999 року № 1266,передбачає створення Федеральної медичної служби цивільної оборони таПоложення про Федеральної медичній службі цивільної оборони (наказ Міністраохорони здоров'я Російської Федерації від 3 липня 2000 р. № 242), що визначилопоняття, завдання та організацію Федеральної медичної служби цивільноїоборони, відкрили новий етап її розвитку та вдосконалення.

2. Ядерна зброя та йоговражаючі фактори. Коротка характеристика осередку ядерного ураження

Ядернимзброєю називаєтьсязброя, що вражає дія якого заснована на використанні внутрішньоядерноїенергії, що виділяється при ядерному вибуху.

Ядернезброю заснована на використанні внутрішньоядерної енергії, що виділяється при ланцюговихреакціях поділу важких ядер ізотопів урану-235, плутонію-239 або притермоядерних реакціях синтезу легких ядер-ізотопів водню (дейтерію і тритію)у більш важкі.

Ця зброявключає різні ядерні боєприпаси (бойові головні частини ракет і торпед,авіаційні і глибинні бомби, артилерійські снаряди і міни), спорядженіядерними зарядними пристроями, засоби керування ними та доставки їх до мети.

Основнийчастиною ядерного боєприпасу є ядерний заряд, що містить ядерневибухову речовину (ЯВВ) - уран-235 або плутоній-239.

Ланцюговаядерна реакція може розвиватися лише за наявності критичної масиділиться речовини. До вибуху ЯВВ в одному боєприпасі має бути розділене наокремі частини, кожна з яких по масі повинна бути менше критичної. Дляздійснення вибуху необхідно з'єднати їх в єдине ціле, тобто створитинадкрітіческіх масу і ініціювати початок реакції від спеціального джереланейтронів.

Потужністьядерного вибуху прийнято характеризувати тротиловим еквівалентом.

Застосуванняреакції синтезу в термоядерних і комбінованих боєприпасах дозволяє створитизброю практично з необмеженою потужністю. Ядерний синтез дейтерію і тритіюможе бути здійснений при температурі в десятки і сотні мільйонів градусів.

Реально вбоєприпасі ця температура досягається в процесі ядерної реакції поділу,створюючи умови для розвитку термоядерної реакції синтезу.

Оцінкаенергетичного ефекту термоядерної реакції синтезу показує, що присинтезі 1кг. Гелію з суміші дейтерію і тритію енергії виділяється у 5р. більше,ніж при діленні 1кг. урану-235.

Однією зрізновидів ядерної зброї є нейтронний боєприпас. Цемалогабаритний термоядерний заряд потужністю не більше 10 тис.т., у якогоосновна частка енергії виділяється за рахунок реакцій синтезу дейтерію і тритію, акількість енергії, одержуваної в результаті розподілу важких ядер в детонатором,мінімально, але достатньо для початку реакції синтезу.

Нейтроннаскладова при проникаючої радіації такого малого по потужності ядерного вибухуі буде надавати основне вражаючу дію на людей.

Длянейтронного боєприпасу на однаковій відстані від епіцентру вибуху дозапроникаючої радіації приблизно в 5-10р.больше, ніж для заряду поділу тієї жпотужності.

Ядернібоєприпаси всіх типів в залежності від потужності поділяються на таківиди:

1.сверхмалие(Менше 1 тис.т);

2.малі (1-10 тис.т);

3. середні(10-100 тис.т);

4. великі(100тис.-1млн.т).

В залежностівід завдань, що вирішуються із застосуванням ядерної зброї, ядерні вибухиподіляються на такі види:

... 1.повітряні;

2.висотні;

3.наземні (надводні);

4.підземні (підводні).

Вражаючіфактори ядерного вибуху

При вибухуядерного боєприпасу за мільйонні частки секунди виділяється колосальнакількість енергії. Температура підвищується до декількох мільйонів градусів, атиск досягає мільярдів атмосфер.

Високітемпература і тиск викликають світлове випромінювання і могутню ударну хвилю.Поряд з цим вибух ядерного боєприпасу супроводжується випусканням проникаючоїрадіації, що складається з потоку нейтронів і гамма-квантів. Хмара вибуху міститьвеличезна кількість радіоактивних продуктів-осколків поділу ядерноговибухової речовини, які випадають по шляху руху хмари, в результатічого відбувається радіоактивне зараження місцевості, повітря та об'єктів.

Нерівномірнийрух електричних зарядів в повітрі, що виникає під дієюіонізуючих випромінювань, призводить до утворення електромагнітного імпульсу.

Основнимивражаючими факторами ядерного вибуху є:

1.ударнахвиля-50% енергії вибуху;

2.світловевипромінювання-30-35% енергії вибуху;

3.проникаючарадіація-8-10% енергії вибуху;

4.радіоактивнезараження-3-5% енергії вибуху;

5.електромагнітнийімпульс-0 ,5-1% енергії вибуху.

Ядернезброю -це один з основних видів зброї масового ураження. Воно здатне вкороткий час вивести з ладу велику кількість людей і тварин, зруйнуватибудівлі і споруди на великих територіях. Масове застосування ядерноїзброї загрожує катастрофічними наслідками для всього людства, томуРосійська Федерація наполегливо і неухильно веде боротьбу за його заборона.

Населенняповинно твердо знати, і вміло застосовувати прийоми захисту від зброї масовогопоразки, в іншому випадку неминучі величезні втрати. Всім відомі жахливінаслідки атомних бомбардувань у серпні 1945 року японських міст Хіросімаі Нагасакі - десятки тисяч загиблих, сотні тисяч постраждалих. Якби населенняцих міст знало засоби і способи захисту від ядерної зброї, було бповідомлене про небезпеки і сховалося в притулок, кількість жертв могло бутизначно менше.

Вражаючадія ядерної зброї заснована на енергії, що виділяється при ядерних реакціяхвибухового типу. До ядерній зброї відносяться ядерні боєприпаси. Основу ядерногобоєприпасу становить ядерний заряд, потужність вражаючого вибуху якогоприйнято виражати тротиловим еквівалентом, тобто кількістю звичайноївибухової речовини, при вибуху якого виділяється стільки ж енергії,скільки її виділиться при вибуху цих ядерних боєприпасів. Її вимірюють удесятках, сотнях, тисячах (кіло) і мільйонах (мега) тонн.

Засобамидоставки ядерних боєприпасів до цілей є ракети (основний засібнанесення ядерних ударів), авіація й артилерія. Крім того, можуть застосовуватисяядерні фугаси.

Ядернівибухи здійснюються в повітрі на різній висоті, у поверхні землі (води)і під землею (водою). Відповідно до цього їх прийнято розділяти на висотні,повітряні, наземні (надводні) і підземні (підводні). Точка, в якійстався вибух, називається центром, а її проекція на поверхню землі (води)- Епіцентром ядерного вибуху.

Вражаючимифакторами ядерного вибуху є ударна хвиля, світлове випромінювання,проникаюча радіація, радіоактивне зараження та електромагнітний імпульс.

Ударнахвиля -основний вражаючий фактор ядерного вибуху, тому що більшість руйнувань іушкоджень споруд, будинків, а також поразки людей обумовлені, якправило, її впливом. Джерело її виникнення - сильний тиск,образующееся в центрі вибуху і досягає в перші миті і мільярдіватмосфер. Новоутворена при вибуху область сильного стиснення навколишніх шарівповітря, розширюючись, передає тиск сусіднім верствам повітря, стискаючи інагріваючи їх, а ті, в свою чергу, впливають на наступні шари. В результатів повітрі з надзвуковою швидкістю в усі сторони від центра вибухупоширюється зона високого тиску. Передня межа стислого шару повітряназивається фронтом ударної хвилі.

Ступіньпоразки ударною хвилею різних об'єктів залежить від потужності і виду вибуху,механічної міцності (стійкості об'єкта), а також від відстані, наякому стався вибух, рельєфу місцевості і положення об'єктів на ній.

Вражаючадія ударної хвилі характеризується величиною надлишкового тиску. Надлишковетиск - це різниця між максимальним тиском у фронті ударноїхвилі і нормальним атмосферним тиском перед фронтом хвилі. Воно вимірюється вньютонах на квадратний метр (Н/метр в квадраті). Ця одиниця тискуназивається Паскалем (Па). 1 Н/метр квадратний = 1 Па (1кПа * 0,01 кгс/смквадратний).

Принадмірному тиску 20 - 40 кПа незахищені люди можуть одержати легкіпоразки (легкі забиті місця і контузії). Вплив ударної хвилі з надлишковимтиском 40 - 60 кПа приводить до поразок середньої важкості: втраті свідомості,ушкодження органів слуху, сильні вивихи кінцівок, кровотеча з носа івух. Важкі травми виникають при надлишковому тиску понад 60 кПа іхарактеризуються сильними контузіями всього організму, переломами кінцівок,ураженням внутрішніх органів. Вкрай важкі поразки, нерідко зі смертельнимрезультатом, спостерігаються при надлишковому тиску 100 кПа.

Швидкістьруху і відстань на яку поширюється ударна хвиля, залежать відпотужності ядерного вибуху; зі збільшенням відстані від місця вибуху швидкістьшвидко падає. Так, при вибуху боєприпасів потужністю 20 кт ударна хвиляпромені.Однак

СвітловеПід

В результатісм.

Основними

При наземномухмара.

Найбільшу

Найбільшрадіації.

При вибуху

Осередкомвражаючих факторів ядерного вибуху.населення.

Зона

ЗонаУ цій

ЗонаВ

Зона

Зона

Вражаючазване часомопромінення (час перебування людей на зараженій місцевості).

Для оцінкиінтенсивності гамма - випромінювання, що випускається радіоактивними речовинами назараженій місцевості, введено поняття В«потужність дози випромінюванняВ» (рівеньрадіації). Потужність дози вимірюють у рентгенах у годину (Р/год), невеликі потужностідози - в мілірентгенах у годину (мр/год).

Поступовопотужності дози випромінювань (рівні радіації) знижуються. Так, потужності дози (рівнірадіації) знижуються. Так, потужності дози (рівні радіації), заміряні через 1годину після наземного ядерного вибуху, через 2 години зменшаться вдвічі, через 3 год- В 4 рази, через 7 год - у 10 разів, а через 49 год - у 100 разів.

Ступіньрадіоактивного зараження і розміри зараженої ділянки радіоактивного сліду приядерному вибуху залежать від потужності і виду вибуху, метеорологічних умов, атакож від характеру місцевості і грунту. Розміри радіоактивного сліду умовноподіляють на зони (схема № 1 стор 57)).

Зонанебезпечного поразки. На зовнішній межі зони доза радіації (з моменту випадання радіоактивнихречовин із хмари на місцевість до повного їх розпаду 1200 Р, рівень радіаціїчерез 1 годину після вибуху - 240 Р/год

Зонасильного зараження . На зовнішній межі зони доза радіації - 400 Р, рівень радіаціїчерез 1 годину після вибуху - 80 Р/год

Зона помірногозараження. На зовнішній межі зони доза радіації через 1 годину після вибуху - 8Р/ч.

В результатівпливу іонізуючих випромінювань, також як і при дії проникаючоїрадіації, у людей виникає променева хвороба, Доза 100-200 Р викликає променевухворобу першого ступеня, доза 200 - 400 Р - променеву хворобу другого ступеня, доза400 - 600 Р - променеву хворобу третього ступеня, доза понад 600 Р - променевухвороба четвертого ступеня.

Дозаоднократного опромінення протягом чотирьох діб до 50 Р, як і багаторазовогоопромінення до 100 Р за 10 - 30 днів, не викликає зовнішніх ознак захворювання івважається безпечною.

3. Хімічнезброю, класифікація та коротка характеристика отруйних речовин (ОР)

Хімічнезброю. Хімічна зброя є одним з видів зброї масового ураження. Окреміспроби застосувати хімічні засоби ураження в... військових цілях мали місце наПротягом воєн. Вперше в 1915 р. застосувала отруйні речовини Німеччина врайоні Іпра (Бельгія). За перші ж години загинуло близько 6 тис. чоловік, а 15тис. отримали ураження різного ступеня тяжкості. Надалі почали активнозастосовувати хімічну зброю і армії інших воюючих країн.

Хімічнезброя - це отруйні речовини та засоби доставки їх до цілі.

Отруйніречовини - це токсичні (отруйні) хімічні сполуки, що вражають людей ітварин, що заражають повітря, місцевість, водойми і різні предмети намісцевості. Деякі токсини призначені для ураження рослин. До засобівдоставки відносяться артилерійські хімічні снаряди і міни (ВАП), бойові частиниракет в хімічному спорядженні, хімічні фугаси, шашки, гранати і патрони.

На думкувійськових фахівців, хімічна зброя призначаються для поразки людей,зниження їх бій-і працездатності.

Фітотоксіни призначаютьсядля знищення злакових та інших видів сільськогосподарських культур в ціляхпозбавлення супротивника продовольчої бази і підриву військово-економічногопотенціалу.

До особливоїгрупі хімічної зброї можна віднести бінарні хімічні боєприпаси,представляють собою дві ємності з різними речовинами-неотруйними в чистомувигляді, але при їх змішуванні під час вибуху виходить високотоксична з'єднання.

Отруйніречовини можуть мати різні агрегатні стани (пар, аерозоль, рідина) івражають людей через органи дихання, шлунково-кишковий тракт або при попаданніна шкірні покриви.

Зафізіологічною дією ОР поділяються на групи :

1) ОВнервово-паралітичної дії - табун, зарин, зоман, Ві-Ікс. Вони викликаютьрозлади функцій нервової системи, м'язові судоми, пораліч і смерть;

2) ОВшкірнонаривної дії - іприт, люїзит . Вражають шкіру, очі, органи диханнятравлення. Ознаки ураження шкіри - почервоніння (через 2-6 годин після контактуз ОВ), потім утворення пухирів і виразок. При концентрації парів іприту 0,1 г/м виникаєураження очей з втратою зору;

3) ОВзагальноотруйної дії - синильна кислота і хлорціан. Поразка черезоргани дихання і при попаданні в шлунково-кишковий тракт з водою і їжею. Приотруєнні з'являються важка задишка, відчуття страху, судоми, параліч;

4) ОВзадушливої вЂ‹вЂ‹дії - фосген. Впливає на організм через органи дихання. У періодіприхованого дії розвивається набряк легенів.

5) ОВпсихохімічної дії - Бі-Зет. Вражає через органи дихання. Порушуєкоординацію рухів, викликає галюцинації і психічні розлади;

6) ОВдратівної дії - хлорацетофенон, Адамс, СS (Cи-Ес), СR (Сі-Ар). Викликає подразненняорганів дихання та очей;

Нервово-паралітичні, шкірнонаривної, загальноотруйної і задушливі ОВ є отруйнимиречовинами несмертельної дії , а ОВ психохімічної та дратівноїдії - тимчасово виводять з ладу людей.

По швидкостінастання вражаючої дії розрізняють:

1) швидкодіючіОВ - не мають прихованого періоду дії (зарин, зоман, синильна кислота,Сі-Ес, Сі-Ар);

2)медленнодействующіе - володіють прихованим періодом дії (Ві-ікс, іприт,фосген, Бі-зет).

Затривалості дії виділяють:

1) стійкіОВ - зберігають вражаючі дію кілька годин або діб (Ві-Ікс, іприт, зоман);

2) НЕстійкі ОР - зберігають вражаючі дію кілька десятків хвилин (синильна кислота,фосген, зарин).

За рівнемвиробництва:

1.табельніОВ - ОВ, які стоять на озброєнні;

2.резервніОВ - не виробляються в мирний час.

Територія,зазнала впливу отруйних речовин, в результаті якого виниклиабо можуть виникнути поразки людей, є осередком хімічного ураження.

Сучасніотруйні речовини мають надзвичайно високою токсичністю. Томусвоєчасність дій населення, спрямованих на запобігання ураженняОВ, багато в чому буде залежати від знання правил поведінки при хімічномуураженні.

Поразкилюдини ОВ можуть мати загальний або місцевий характер. Місцева діяпроявляється у вигляді ураження шкірних покривів, органів дихання, зоровогоапарату в результаті прямого контакту з ОР.

Загальнепоразку спостерігається при проникненні ОВ в кров через органи дихання абочерез шкірні покриви.

ТоксичністьОВ - цездатність ОВ надавати вражаючу дію на організм людини.

Токсодоза - кількіснахарактеристика токсичності ОР, відповідна певному ефекту ураження.Для характеристики ОВ при інгаляційних ураженнях виділяють наступнітоксодози.

LCt50 -середня смертельна, що викликає смертельний результат у 50% уражених;

JCts0 - середня виводить зладу, що забезпечує вихід з ладу 50% уражених;

PCt50 - середня порогова,що викликає початкові симптоми ураження у 50% уражених.

Інгаляційнітоксодози вимірюються в грамах в хвилину (в секунду) на кубічний метр(Мін/м3).

ТоксичністьОВ, вражаючих через шкірні покриви, виражається шкірно-резорбтивна токсодозойLD ^ Це середня смертельна токсична доза.

Основнимоперативним методом визначення наслідків застосування ХО єпрогнозування. Отримані розрахунковим шляхом дані потім уточнюються по мірінадходження інформації від органів розвідки.

Визначеннявтрат населення і особового складу сил ЦО в районі застосування ХО ймовірногосупротивника здійснюють за критерієм математичного очікування щодо часткилюдей, що одержали поразки не нижче середніх.

Особливостінадання медичної допомоги ураженим при застосуванні хімічної зброї:

В·медичнийперсонал повинен бути в індивідуальних засобах захисту, що ускладнюєможливість виконання медичних заходів в осередку;

В·дляуражених деякими ОВ потрібно проведення повної спеціальної обробки;

В·максимальненаближення до осередку ураження невідкладної спеціалізованої медичної допомоги;

В·особливостіклінічного перебігу уражень бойовими отруйними речовинами виключаютьтермінову евакуацію уражених до стабілізації їх стану і вимагаютьперепрофілізації відділень ЛПУ;

В·знайбільшою навантаженням будуть працювати терапевтичні відділення і з найменшою -хірургічні;

дляуражених хімічною зброєю потрібно виділяти окремі перев'язувальні іопераційні з інструментарієм, перев'язувальних матеріалом і медикаментами

Поява запролітаючим літаком темної, швидко осідає і розсіюється смуги,освіту білого чи злегка пофарбованого хмари в місці розриву авіаційноїбомби дають підставу припускати, що в повітрі є отруйні речовини.Крім того, краплі ОР добре помітні на асфальті, стінах будівель, листірослин і на інших предметах. Про наявність отруйних речовин можна судити і потому.

Привиявленні ознак застосування отруйних речовин (по сигналу В«Хімічнатривога В») треба терміново надіти протигаз, а в разі необхідності - і засобизахисту шкіри; якщо поблизу є притулок - сховатися в ньому. Перед тим як увійтив притулок, слід зняти використані засоби захисту і верхній одяг ізалишити їх в тамбурі притулку; цей захід обережності виключає занесення впритулок ОВ. Протигаз знімається після входу в притулок.

Прикористуванні укриттям (підвалом, перекритою щілиною і т.д.) не слід забувати,що воно може служити захистом від попадання на шкірні покриви і одягкраплинно-рідких ОР, але не захищає від парів або аерозолів отруйних речовин,знаходяться в повітрі. При знаходженні в таких укриттях в умовах зовнішньогозараження обов'язково треба користуватися протигазом.

Знаходиться впритулку (укритті) необхідно до отримання розпорядження на вихід з нього. Колитаке розпорядження поступить, необхідно надіти необхідні засобиіндивідуального захисту (особам, що знаходяться в притулках, - протигази і засобизахисту шкіри, особам, які знаходяться в укриттях і вже використовують протигази, -засоби захисту шкіри) і покинути споруду, щоб вийти за межі осередкупоразки.

Виходити зосередку хімічного ураження потрібно за напрямами, позначених спеціальнимипокажчиками або вказаним постами ГО (міліція). Якщо ...немає покажчиків, ні постів,то рухатися слід у бік, перпендикулярну напрямку вітру. Цезабезпечить найшвидший вихід з осередку ураження, оскільки глибинапоширення хмари зараженого повітря (вона збігається з напрямком вітру)в кілька разів перевищує ширину його фронту.

На зараженійотруйними речовинами території треба рухатися швидко, але не бігти і не підніматипил. Не можна притулити до будівель і торкатися до навколишніх предметів - вониможуть бути заражені. Не треба наступати на видимі краплі і мазки ОР.

На зараженійтериторії забороняється знімати протигази і інші засоби захисту. У тихвипадках, коли невідомо, заражена місцевість або ні, краще діяти так,як ніби вона заражена.

Особливаобережність повинна виявлятися при русі по зараженій території черезпарки, сади, городи і поля. На листі і гілках рослин можуть знаходитися осілікраплі ОР, при дотику до них можна заразити одяг і взуття, що можепризвести до поразки.

Заможливості слід уникати руху ярами і лощина, через луги і болота,в цих місцях можливий тривалий застій парів отруйних речовин.

У містахпари ОР можуть застоюватися в замкнутих кварталах, парках, а також під'їздах іна горищах будинків. Заражена хмара в місті розповсюджується на найбільшівідстані по вулицях, тунелях, трубопроводах.

У випадкувиявлення після хімічного нападу супротивника або під час руху позараженій території крапель, мазків отруйних речовин на шкірних покривах,одязі, взутті або засобах індивідуального захисту необхідно зняти їх тампонамиз марлі чи вати; якщо таких тампонів немає, краплі (мазки) ВВ можна знятитампонами з паперу або дрантя. Уражені місця слід обробити розчиномз протихімічного пакету або шляхом ретельного промивання теплою водою змилом.

Після виходуз осередку хімічного ураження як можна швидше проводиться повна санітарнаобробка. Якщо це неможливо зробити швидко, проводиться часткові дегазація ісанітарна обробка.

4. Бактеріологічне(Біологічна) зброя, коротка характеристика токсинів і хвороботворнихмікробів

Біологічнезброю (БО) - це спеціальні боєприпаси і бойові прилади із засобамидоставки, споряджені біологічними засобами.

БОє зброєю масового ураження людей, сільськогосподарських тварин ірослин, дія якого заснована на використанні хвороботворних властивостеймікроорганізмів і продуктів їх життєдіяльності-токсинів. Біологічнезброя є найбільш одіозним з усіх засобів ведення збройної боротьби. В1972 році була підписана Конвенція про заборону розробки, виробництва танакопичення запасів біологічної (бактеріологічної) і токсинної зброї тапро їх знищення. Однак декларативний характер біологічної конвенції,відсутність в її тексті положень про міжнародний контроль за виконаннямзобов'язань державами - учасницями конвенції залишають лазівки для країн,продовжують розробку і накопичення БО, та погроза його застосування в сучаснихвійнах і збройних конфліктах продовжує зберігатися. Основу вражаючоїдії БО складають спеціально відібрані для бойового застосуваннябіологічні засоби - бактерії, віруси, рикетсії, гриби і токсини.

ВЯк БО можуть бути використані збудники чуми, холери, сибірської виразки,туляремії, бруцельозу, сапу і натуральної віспи, псіттакко-за, жовтої лихоманки,ящуру, венесуельського, західного і східного американських енцефаломієлітів,епідемічного висипного тифу, лихоманки КУ, плямистої лихоманки скелястих гір ілихоманки цуцугамуші, кокцідіоідо-мікозу, нокардіоз, гистоплазмоза та ін Середмікробних токсинів найбільш імовірно застосування для ведення біологічної війниботулінічного токсину і стафілококового ентеротоксин.

Шляхипроникнення хвороботворних мікробів і токсинів в організм людини можуть бутинаступними:

1. Аерогенний- З повітрям через органи дихання.

2. Аліментарний- З їжею і водою через органи травлення.

3. Трансмісивнийшлях - через укуси заражених комах.

4. Контактнийшлях - через слизові оболонки рота, носа, очей, а також пошкоджені шкірніпокриви.

Основнимиспособами застосування БО є наступні:

а)аерозольний - зараження приземного повітря шляхом розпилення рідких або сухихбіологічних рецептур;

б)трансмісивний - розсіювання в районі цілі штучно заражених кровосиснихпереносників;

в)диверсійний спосіб - зараження повітря, води, продуктів харчування за допомогоюдиверсійного спорядження.

Найбільшефективним способом застосування БО вважається аерозольний, що дозволяєздійснювати зараження повітря і місцевості на великих територіях, викликаючимасові захворювання людей, тварин і рослин. В даний час ймовірнийсупротивник розташовує сучасною системою технічних засобів застосуваннябіологічних рецептур і їх доставки до цілі на всіх театрах військових дій.

Доставкатехнічних засобів застосування БО може здійснюватися стратегічними,оперативно-тактичними, крилатими ракетами, літаками стратегічної татактичної авіації. Відповідно до поглядів зарубіжних фахівців (Ротшильд Д.,Розбері Т., Кабат Е.), БО призначається для вирішення переважностратегічних і тактичних завдань - масового ураження військ і населення,ослаблення військово-економічного потенціалу, дезорганізації системидержавного і військового управління, зриву і утруднення мобілізаційногорозгортання НД

Втратинаселення і особового складу ГО у вогнищі біологічного ураження визначаютьсякількістю населення (особового складу ГО), яке може виявитися ураженимв результаті впливу первинної і вторинної аерозолю БС, а також за рахунокепідемічного розповсюдження захворювання. Втрати залежать від ступеня досягненняраптовості біологічних ударів, типу БС, ступеня захищеності населення таособового складу ГО.

Санітарнівтрати від біологічної зброї можуть значно коливатися в залежності відвиду мікробів, їх вірулентності, контагіозності, масштабів застосування таорганізації протівобактеріологіческой захисту і можуть становити 25-50%.

Медичнаобстановка в осередку бактеріологічного (біологічного) ураження взначною мірою буде визначатися не тільки величиною і структуроюсанітарних втрат, але і наявністю сил і засобів, призначених для ліквідаціїнаслідків, а також їх підготовленістю.

Основнимипротиепідемічними заходами при виникненні епідемічного вогнищає:

1)реєстраціяі оповіщення населення;

2)проведеннясанітарно-епідеміологічної розвідки;

3)виявлення,ізоляція та госпіталізація хворих;

4)режимно-обмежувальніабо карантинні заходи;

5)загальнаі спеціальна екстрена профілактики;

6)знезараженняепідемічного осередку;

7)виявленнябактеріоносійство і посилений медичний нагляд;

8)санітарно-роз'яснювальнаробота.

5. Звичайнізасоби нападу, високоточна зброя. Вторинні фактори ураження

Слідпідкреслити відносність терміна В«звичайна зброяВ», так як при застосуванніцього виду зброї можливі масові втрати серед населення. Про цесвідчить досвід війн і збройних конфліктів XX сторіччя. Наприклад,поданим Російського державного військового архіву, за роки ВеликоїВітчизняної війни серед цивільного населення від впливу авіаціїсупротивника санітарні втрати склали 73%, безповоротні втрати - 27%. Причому60% з них були вражені осколками, 15% вибуховою хвилею, 25% пошкодженьотримані в завалах. Відомо, що від повітряних нальотів на Москвууражених.

В

ВТак,

Основну

Керованіракети і авіабомби застосовуються для ураження промислових об'єктів,залізничних вузлів, великих мостів, складів, радіолокаційних та іншихважливих об'єктів. Висока точність (до 10 м) і велика потужність заряду

Заотримали поранення. Причому співвідношення втрат серед військовослужбовців та цивільногонаселення становило відповідно 1:15.

ДоВражаючими факторами боєприпасів об'ємного вибуху є ударна хвиля,теплове і токсичний вплив. Будівлі, споруди, заглиблені об'єктиможуть бути зруйновані в результаті дії ударної хвилі, а також затіканнягазоповітряної суміші (ГВП) у вхо...ди, канали повітропостачання, комунікації зподальшою детонацією ГВП. Причому вибух ГВП, що відбувається в замкнутій системі,

БоєприпасиДля ураження цивільного населення всучасних війнах можуть застосовуватися запальні суміші (ЗС), що представляютьсобою піротехнічні засоби, що містять напалм, терміт або фосфор. ЗС широкозастосовувалися під час другої світової війни, під час війни в Кореї (1950-1953уражених.

Непряме

Особливості

РозподілРешта

Відмінною

Особливу

Для

Вобов'язків.

Вхворих.

6.поразки.

Втрати

Загальні