Фінансові інвестиції

МІНІСТЕРСТВО ОБРАХОВАНІЯ І НАУКИ

казахського ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА АКАДЕМІЯ

РЕФЕРАТ

З ДИСЦИПЛІНИ : ФІНАНСУВАННЯ ТА КРЕДИТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ

НА ТЕМУ : " ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ "

Сімей, 2010 рік

Зміст

Введення

1. Характеристика фінансових інвестицій

2. Порядок формування портфеля ціннихпаперів

3. Особливості грошових потоків фінансових інвестицій

Висновок

Список використаної літератури

Введення

Цінні папери є одним із джерел необхідного капіталудля найважливіших галузей промисловості. Ефективне формування і стратегія управлінняінвестиційним портфелем є однією з основних проблем в сучасній теоріїінвестицій.

При вкладанні коштів у цінні папери кожний інвестор прагнедо максимальної прибутковості портфеля, однак дохід завжди прямо пропорційний ризику,на який готовий йти інвестор. Тому мета будь-якого інвестора - знайти найбільш прийнятнепоєднання цих двох чинників.

За останнє десятиліття ринок цінних паперів країн з розвиненоюринковою економікою значно змінився. Сьогодні він оперує не тільки капіталамикорпорацій і монополій, але і заощадженнями громадян. У Казахстані становлення ринкуцінних паперів відзначено кризою в економіці. Крім того, в Казахстані відсутнікваліфіковані фахівці, які могли б здійснювати аналіз якості ціннихпаперів. Але незабаром формування ринку цінних паперів активізується.

1. Характеристикафінансових інвестицій

Фінансові інвестиції - це вкладення коштів у фінансові інструменти,серед яких переважають цінні папери, з метою одержання доходу (прибутку) в майбутньому.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку"Фінансові інструменти" під фінансовими інструментами розуміють контракти,які одночасно приводять до виникнення (збільшення) фінансового активу водного підприємства і фінансового зобов'язання або інструмента власного капіталув іншого. Фінансові інструменти ділять на:

фінансові активи, які включають в себе: грошові кошти,необмежені для використання та їх еквіваленти; дебіторську заборгованість, непризначену для перепродажу; фінансові інвестиції, що утримуються до погашення;фінансові активи, призначені для перепродажу; інші фінансові активи;

фінансові зобов'язання - включають фінансові зобов'язання,призначені для перепродажу і інші фінансові зобов'язання; - інструментивласного капіталу - це прості акції та інші види власного капіталу;

похідні фінансові інструменти - ф'ючерсні контракти, форвардніконтракти та інші похідні цінні папери.

Основою фінансових інструментів є цінні папери. Це документ,представляє собою право власності або позики по відношенню до емітента, якийможе самостійно звертатися на ринку і бути об'єктом купівлі - продажу. Цінніпапери можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні цінні папери не підлягаютьпередачі, або передаються шляхом повного індосаменту. Цінні папери на пред'явникаобертаються вільно.

Основними формами цінних паперів є:

Бездокументарна форма цінних паперів - це обліковий запис, якийпідтверджує право власності на цінний папір.

Документарна форма цінних паперів - паперова форма цінного паперу,яка містить реквізити відповідного виду цінного паперу певної емісії,дані про кількість цінних паперів та засвідчує сукупність прав, наданихцими паперами.

Випуск в документарній формі здійснюється емітентом шляхом виготовленнясертифікатів, які випускаються з урахуванням вимог, визначених Державноюкомісією з цінних паперів та фондового ринку. У разі емісії цінних паперів у бездокументарнійформі, емітент оформляє глобальний сертифікат, який відповідає загальному обсягу зареєстрованоговипуску, і передає його на зберігання в обраний ним депозитарій.

Відповідно до чинного законодавства можуть випускатисяі обертатися на фондовому ринку такі види цінних паперів:

1. Основні (боргові та права власності):

акції;

облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик;

облігації місцевих позик;

облігації підприємств;

казначейські зобов'язання республіки;

ощадні сертифікати; - інвестиційні сертифікати;

векселя.

2. Похідні цінні папери:

форвардні (ф'ючерсні) контракти;

опціони (варранти);

депозитарні розписки (свідоцтва).

Акція - це цінний папір, що свідчить про внесення певноїчастки в капітал акціонерного товариства і дає право на отримання частини прибутку- Дивіденду і управління акціонерним товариством. Акції можуть бути іменними та на пред'явника,привілейованими та простими. Громадяни мають право бути власниками, як правило,іменних акцій.

Привілейовані акції дають власнику право отримання дивідендів,а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариствау разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права братиучасть в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачено його статутом.Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, яка перевищує 10 відсотківстатутного фонду акціонерного товариства. Власник акції має право на частину прибуткуакціонерного товариства (дивіденди), на участь в управлінні товариством (крім власникапривілейованої акції).

Акція є неподільною. Випуск акцій акціонерним товариствомздійснюється в розмірі його статутного фонду або на всю вартість майна державногопідприємства. Забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних з господарськоюдіяльністю акціонерного товариства.

Дивіденди по акціях виплачуються один раз на рік за підсумками календарногороку в порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства.

Облігації - це цінний папір, що засвідчує внесення її власникомгрошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартістьцього цінного паперу в передбачений у ній термін, з виплатою фіксованого відсотка,якщо інше не передбачено умовами випуску. Випускаються облігації таких видів:

а) облігації внутрішніх і місцевих позик;

б) облігації підприємств.

Рішення про випуск облігацій внутрішніх і місцевих позик приймаєтьсявідповідно Кабінетом Міністрів і місцевими органами влади. Рішення про випускоблігацій підприємств приймається емітентом і оформляється протоколом. Акціонернітовариства можуть випускати облігації на суму не більше 25 відсотків від розміру статутногофонду і лише після повної оплати всіх випущених акцій. Облігації усіх видів купуютьсягромадянами тільки за рахунок власних коштів, а підприємства набувають облігаціївсіх видів за рахунок коштів, які надходять у їх розпорядження після сплати податківі відсотків за банківський кредит. Облігації усіх видів оплачуються в гривнях, ау випадках, передбачених умовами їх випуску, - в іноземній валюті. Казначейськізобов'язання - це цінні папери на пред'явника, які розповсюджуються виключнона добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власникамигрошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.

Випускаються такі види казначейських зобов'язань:

а) довгострокові - від 5 до 10 років;

б) середньострокові - від 1 до 5 років;

в) короткострокові - до одного року.

Ощадний сертифікат - це письмове свідоцтво банкупро прийняття на депозит грошових коштів, яке підтверджує право вкладника наодержання після закінчення встановленого строку депозиту і відсотків по ньому. Ощаднісертифікати бувають термінові або до запитання, іменні та на пред'явника. Іменнісертифікати обігу не підлягають, а їх продаж іншим особам є недійсним.

Інвестиційний сертифікат - це цінний папір, що випускається інвестиційнимфондом або інвестиційною компанією, яка дає право на отримання доходу за неюу вигляді дивіденду. Інвестиційні сертифікати надають будь-якому їх власникуоднакові права і можуть розміщуватися шляхом відкритого продажу або приватн...ого розміщення.

Вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовнегрошове зобов'язання векселедавця сплатити при настання строку визначенусуму грошей власнику векселя. Розрізняють комерційні, фінансові та фіктивні векселі.Особливою групою цінних паперів є похідні цінні папери, які мають встановленізаконодавством реквізити і підтверджують зобов'язання, внаслідок виконанняяких відбувається перехід права власності на базовий актив та/або проводятьсярозрахунки на підставі ціни (величини) базового активу.

2. Порядок формуванняпортфеля цінних паперів

Портфель цінних паперів - це сукупність зібраних воєдино різнихфінансових цінностей, які служать інструментом для досягнення конкретної метиінвестора. У портфель можуть входити цінні папери одного типу (акції) або різніінвестиційні цінності (акції, облігації, депозитні сертифікати тощо).

Порівняно з портфелем реальних інвестиційних проектів портфельцінних паперів має ряд позитивних моментів, а саме: можливість формуванняпортфеля з великої кількості фінансових інструментів; більш висока ліквідність.Разом з тим недоліками є: високий рівень ризику, тому що існує нетільки ризик на дохід, але і ризик на весь інвестований капітал; відсутність можливостівпливати на рівень прибутковості; низька інфляційна захищеність; обмежені можливостівибору окремих фінансових інструментів. Процес формування портфеля цінних паперівздійснюється після того, як конкретизовані цілі формування інвестиційноїстратегії, визначені пріоритети формування інвестиційного портфеля та визначеніпропорції інвестиційних ресурсів у розрізі окремих видів портфелів.

Основними етапами формування портфеля цінних паперів є:

1) вибір оптимального типу портфеля;

2) оцінка прийнятного співвідношення ризику та прибутковості;

3) визначення початкового складу портфеля;

4) вибір схеми управління портфелем.

При формуванні портфеля цінних паперів важливе значення має:тип портфеля, диверсифікація фондових інструментів, необхідність забезпечення високоїліквідності портфеля, необхідність забезпечення участі в управлінні акціонернимипідприємствами, рівень оподаткування доходу за окремими фінансовими інструментами.Сформований з урахуванням цих факторів портфель цінних паперів може бути оцінений всукупності по критеріях дохідності, ризику і ліквідності з тим, щоб мати впевненістьв тому, що він по своїх параметрах відповідає такому типу портфеля, який визначенийцілями його формування.

При формуванні портфеля цінних паперів інвестори повинні чіткосформулювати свою стратегію управління. Стратегічне управління при формуванніпортфеля цінних паперів передбачає виконання таких функцій:

оцінку інвестиційної привабливості активів;

розробку рейтингів, прогнозування стану ринку в цілому,а також його сегментів у галузевому та регіональному розрізах;

аналіз ринку альтернативних вкладень;

аналіз ринкового середовища, сильних та слабких сторін основних конкурентів,їх частки на ринку;

пошук нових можливостей, аналіз потреб потенційних клієнтів;

динамічне спостереження за кон'юнктурою ринку.

Можна виділити основні типи інвестиційних стратегій.

Стратегія ефективного власника базується на тому, що інвесторотримує не тільки доступ до певних видів продукції та забезпечення контролюнад фінансовими потоками. Його місія полягає також і в підвищенні науково-технічногоі виробничо-збутового потенціалу, фінансовому оздоровленні підприємства. Основнийдохід інвестора є довгостроковим і утворюється в результаті господарської діяльностіпідприємства. Стратегія спекулятивного злиття або поглинання відрізняється тим, щоінвестор стає власником контрольного пакета акцій, маючи на меті доступ додефіцитним видами продукції (послуг), фінансових ресурсів, отримання в розпорядженнявигідних об'єктів нерухомості, а також інших майнових і немайнових прав.Зазначена стратегія використовувалася і використовується, як правило, на перших етапахприватизації, якщо на підприємстві починається боротьба за перерозподіл власності.

Вибір стратегії значною мірою визначається типом управління.Виділяють два типи управління - активне і пасивне.

Активне управління передбачає ретельний моніторинг ринку,оперативне придбання фінансових інструментів, які відповідають цілям інвестування,а також швидка зміна структури портфеля. Інвестор використовує цю стратегію,якщо намагається отримати дохід вищий за середньоринковий. Стратегія активного управліннявимагає значних витрат, оскільки вона пов'язана з інформаційно-аналітичної підготовкоюрішень, придбанням і розробкою власного програмно-технічного та методичногозабезпечення. Саме тому цю стратегію обирають тільки інвестори, які маютьдостатній капітал і високопрофесійний персонал.

Пасивне управління характерне для консервативних та помірковано-агресивнихінвесторів. Головними цілями при пасивному управлінні є захист вкладень відінфляції та отримання гарантованого доходу при мінімальному рівні ризику і низькихвитратах на управління. При пасивному управлінні найпоширенішою стратегієюпри інвестуванні в акції є стратегія "купив - і - тримай". Особливістьцієї стратегії полягає в тому, що її ефективність залежить в значній мірівід рівня недооцінки акцій та обраного періоду часу. Іншою поширеноюстратегією пасивного управління виступає стратегія індексного фонду. Вона базуєтьсяна те, що структура портфеля має відображати рух обраного фондового індексу,який характеризує стан усього фондового ринку або окремих його сегментів.Види цінних паперів та їхню частку визначають так само, як і при розрахунку індексу. Такимчином, при формуванні стратегії управління портфелем цінних паперів, інвесторповинен керуватися основними принципами портфельного інвестування, такимияк безпека, прибутковість вкладень, їхнє зростання й ліквідність.

3. Особливості грошовихпотоків фінансових інвестицій

Кожен довгостроковий інвестиційний проект описується грошовимпотоком впродовж всього періоду його корисного використання, або експлуатації.Компоненти грошового потоку формуються з розбивкою по роках або іншим виділенимпідперіоди заданого періоду, при цьому враховуються особливості реалізації розглянутогопроекту. Кожна його компонента являє собою сальдо грошових доходів і витратінвестора, пов'язаних з виконанням інвестиційного проекту за відповідний рікчи інший встановлений підперіоди.

Позитивна компонента означає, що у відповідний рікдоходи по проекту перевищують витрати і сальдо платежів за даний рік позитивно.Негативна - що в відповідний рік доходи або взагалі відсутні, або виявляютьсяменше витрат.

Якщо в якості інвестиційного проекту виступає придбанняоблігацій з фіксованим відсотком доходу і встановленим терміном погашення, тослід мати на увазі, що ціна їх купівлі не збігається з номінальною вартістюоблігації, а сума виплачуваних відсотків розраховується за номіналом. Грошовийпотік проекту придбання даної облігації має наступний вигляд:

Z = (-p, wM, wM,., (1 + w) M), де

p - ціна придбання облігації,

М - її номінальна вартість, w - щорічно виплачуваний відсоток,

Т - термін погашення облігації.

Він враховує витрати і надходження грошових коштів інвесторапо роках протягом періоду Т, пов'язані з купівлею, одержанням відсотків і погашеннямоблігації. Для державних короткострокових зобов'язань, державних міськихкороткострокових зобов'язань і дисконтних корпоративних облігацій грошовий потік маєбільш просту форму:

Z = (-p, 0, 0,., 0, M)

За цими цінними паперами відсотки не виплачуються.

Подібні грошові потоки можуть бути сформовані для всіх ціннихпаперів з фіксованим відсотком доходу і встановленим терміном погашення. Розглянемотаку форму зовнішнього фінансування, як кредит. У загальному вигляді грошовий потік кредиту,який завжди починається з позитивною компоненти, можна представити такимчином:

К = (Кр, - ВК1, - ВК2,., - ВКТ), де

Кр - обсяг кредиту,

Кр> 0; В...Кt - виплати позичальника кредитору в рахунок погашенняборгу та сплати відсотків за нього в рік t, t = 1, 2,., T.

При формуванні грошових потоків конкретних проектів кредитуваннянеобхідно враховувати суму кредиту, період, на який він отриманий, ставку відсотка,а також умови погашення боргу та сплати відсотків.

фінансова інвестиція цінний папір

Висновок

Таким чином, кожен інвестор при формуванні свого інвестиційногопортфеля повинен визначити цілі інвестиційної політики, пріоритети у виборі ціннихпаперів та способи захисту портфеля від потенційних ризиків.

У нашій країні процес інвестування має свою специфіку. Вумовах перехідного періоду користуються попитом тільки цінні папери з високою прибутковістюі достатнім рівнем ліквідності. Тільки такі цінні папери можуть залучити інвесторав сучасних умовах. В основному, фондовий ринок представлений цінними паперамидалеко не всі.
Список використаноїлітератури

1.

2.

3. Басовський Л.Є., Басовська Е.Н.

4. Воронцовський А.В.- 528 с.

5. Денисенко М.П. Основи інвестиційної діяльності. - К.: Алерта,2003.

6. Інвестиційна діяльність.с.

7. Пересада А.А. Основи інвестиційної діяльності.- 344 с.