Мовний портрет соціальної групи студентів-філологів

Введення

Мовалюдини - це його вербальний портрет. Мова цілої групи або ще ширше -соціального прошарку суспільства - складає мовної портрет соціальної групи. ВХХ - ХХ1 століттях, коли слово, переконливе, конструктивне, в людськомувзаємодії набуло першорядного значення (всі питання глобального значеннявирішуються в більшості своїй за круглим столом, в діалозі), підвищена увагадо мовного портрета мовної особистості або цілої соціальної групи цілкомвиправдано.

Длятого щоб формувати покоління людей, здатних жити безконфліктно і досягатизгоди за допомогою слова, в школі навчають не тільки читати, писати, рахувати, алеі правильному мовному взаємодії. Не випадково після багатьох десятків років ушкільні програми знову введена риторика, а в університетські навчальні плани -теорія комунікації, основи риторики та культури мови.

Тількифахівець-філолог високої кваліфікації здатний реалізувати завданняформування у підростаючого покоління мовної, мовленнєвої, соціокультурної тадіяльнісної компетенцій, тому в процесі підготовки такого фахівцяважливо знати ті В«точкиВ», які потребують постійному впливі на них, щобінтенсивно формувати професійну компетенцію, щоб вироблятипрофесійний стереотип - бачити й усувати помилки або недоліки в своїй ічужої мови. Знання характерних властивостей мовного портрета соціальної групистудентів-філологів сприятиме цілеспрямованій роботі повдосконалення мовної, мовленнєвої та комунікативної компетенцій майбутньоговчителя.

Осьчому предметом нашого дослідження став мовний портрет студентів-філологів убілінгвальної середовищі.

Теоретічевкуюоснову нашого дослідження склали роботи педагогів Ю. Бабанського, С. А.Ветвицький, І.А. Зязюна, І.Д. Багаєва та ін, в яких вчені висвітлили сутністьпоняття В«професіоналізм у педагогічній діяльностіВ»; лінгвістична базадослідження формувалася на основі праць В.В. Виноградова, Т.Г. Винокур, Л.П.Крисіна, Т. М. Ніколаєвої, М. В. Панова, Т.Ф. Шмельова та ін Ідеї мовногопортрета окремої мовної особистості, а також соціальної групи, висунуті іреалізовані в роботах учених, стали орієнтиром у визначенні компонентногоскладу мовного портрета в цілому і конкретної соціальної групи.Лінгвістичні параметри нормативного компонента мовної особистості вбілінгвальної середовищі України, описані в роботах І.К. Білодіда, Г.П. Їжакевич, Н.Г.Озерова та ін були розглянуті нами і включені в порівняльний аналізмовного портрета соціальної групи студентів-філологів.

Впроцесі дослідження були використані наступні методи: теоретичні -аналіз педагогічної і лінгвістичної літератури, емпіричні - спостереженнянад промовою студентів-філологів в навчальному процесі та позааудиторний час;анкетування студентів, рейтинг у середовищі викладачів; метод статистичноїобробки даних - прямий підрахунок.

Розділ 1. Мовний портрет соціальної групистудентів-філологів: спроба визначення поняття

1.1.До питання про компонентному складі мовного портрета соціальної групи. Проблемамовної особистості та її мовної взаємодії в різних соціальних умовахє однією з найбільш досліджуваних у сучасній науці. Саме людина, їїдії і взаємодію зі світом і суспільством сталиоб'єктом інтересів вчених кінця XX - початку XXI ст.

Теоретичнубазу для вивчення конкретних мовних особистостей і дослідних робіт постворенню мовних портретів соціальних груп подготоволі праці Виноградова В.В.,Караулова Ю.Н., Сироткіної О.Б., Шмельова Т.Ф., Сиве к.ф, Інфантовой Г.Г., КузнєцовоїЛ.К., Млатова М.В та багатьох інших учених.

Особливоважлива в цьому аспекті ідея фонетичного портрета, висунута в середині 60-хроків ХХ століття М.В. Пановим та втілена ним у ряді фонетичних портретівполітичних діячів, письменників, вчених ХVIII - ХХ ст. [22, 21]. Пізніше Л.П.Крисін відзначить значущість цієї роботи, ідея якої привернула увагу багатьохвчених, була підхоплена і розвинена, отримавши форму мовного портрета [5; 6; 14;16].

Звертаючисьв нашому дослідженні до проблеми вивчення мовного портрета соціальної групи студентів-філологів,ми виходили з напрацювань учених [7; 10; 13; 17; 20], проаналізували їхні праціі зробили спробу прояснити сутність поняття В«мовної портретВ».

М.В. Панов, створюючи фонетичний портрет окремої особистості, виходить з того, щоособистість характеризується приналежністю до того чи іншого покоління, визначеномусоціальному прошарку і соціокультурної прошарку, а значить, відображає в мовіпевні культурні традиції (театральні, поетичні, побутові тощо), відображаєлокальні мовні особливості та ін [22: 14, 59, 159, 253, 418]. На цьомупідставі можна зробити висновок, що в мовної портрет соціальної групи повиненвходити соціокультурний компонент. Описуючи нормативні фонетичні елементимови і відхилення від норм, вчений таким чином стверджує нормативнийкомпонент у мовному портреті.

Л.П.Крисін досліджує мовної портрет сучасного російського інтелігента і описуєвже характерні фонетичні, лексичні та речеповеденческіе ознакисоціально-мовного портрета цього прошарку населення, але при цьому пильнуувагу приділяє ще й дотриманню/недотримання норм мовного етикету [17, 32]. Отже,вимальовується речеетікетний компонент.

Т.М.Миколаєва ставить питання про побудову таких мовних або, в її термінології, соціолінгвістичнихпортретів, в яких був би компонент, що характеризує тактику мовногоповедінки: вибір одних елементів (з пар або ряду варіантів) і вживання їху промові в залежності від умов спілкування [21, 44]. На цій підставі можнастверджувати, що Т.М. Миколаєва вводить комунікативно-стилістичний компонентмовного портрета. Такий компонентний склад мовного портрета нам здаєтьсяприродним і правомірним, що підтверджує і наше дослідження, проведене врамках СумДПУ ім.А.С.Макаренко серед студентів-філологів.

Студентамбуло запропоновано виділити типи комунікантів, які, на їхню думку, існуютьв студентському середовищі. Майбутні філологи виділили і описали наступні типикомунікантів:

В«ІдеалВ»- Володіє нормами російської літературної мови, легко вступає в комунікативнийконтакт, інформативний в спілкуванні, вміє запросити інформацію; проявляє гнучкістьі уникає конфліктів; володіє культурою слухання. Аналізує своє і чужемовна поведінка, правильно оцінює його і робить висновки.

В«НоваторВ» -інформативний в спілкуванні, але небагатослівний. Неохоче вступає в комунікацію, хочащоразу відкриває щось нове, впевнений в собі. Дотримується мовні норми інорми мовного етикету.

В«хорошистомВ»- Володіє характеристиками В«ідеалуВ», але частіше допускає помилки, сам їх помічаєі виправляє.

В«Прихованийталант В»- правильно і логічно мислить, але відчуває утруднення в мовномуоформленні думки - не вистачає словникового запасу; термінологічний апарат - впасивному словниковому запасі і насилу переходить в активний.

В«ХамелеонВ»- На занятті відчуває утруднення в спілкуванні, відсутня логіка у викладі, прослизаютьмовні помилки, говорить тихо, незрозуміло. Поза аудиторії перетворюється: мовастає вільною, рясніє афоризмами, цитатами, менше мовних помилок, стаєрозкутим мовна поведінка.

В«СелоВ»- У промові яскраво виражений діалект тій місцевості, де народився; відчуваються елементидіалектного вимови, характерні синтаксичні конструкції, простежуютьсяознаки суржику.

В«Мовнийнеадекватний В»- мова з безліччю порушень норм, які не помічаються студентом,вживаються елементи соціолекта, сленг. Відсутня культура слухання.Розв'язність у мовному поведінці.

Звернемоувагу на те, які компоненти мовного портрета просвічують вхарактеристиці студента-комуніканта: нормативний (студенти відзначають, якоюмірою дотримуються/не дотримуються граматичні та орфоепічні норми);комунікативний (як вступає в спілкування, підтримує комунікативний контакт, відзначаєтьсякультура слухання); зовсім не згадується речеетікетний компонент.

Узагальнившиаспекти мовного портрета соціальних груп, представлених в роботах вчених іПрояснити в ре...зультаті нашого дослідження, ми приходимо до висновку прозмісті названого поняття: мовний портрет соціальної групи - це комплекскомунікативних, нормативних та етичних властивостей мови, що виявляються на основісоціокультурної належності та лінгвістичної компетентності мовнихособистостей.

Отже,приступаючи до опису мовного портрета студента-філолога в Сумському регіоні, мибудемо представляти комунікативні властивості, ступінь володіння мовними нормамиі володіння мовним етикетом, притаманні цій соціального прошарку.

1.2.Соціальний компонент мовного портрета студента-філолога в білінгвальної середовищі.Мовний портрет студента-філолога (русиста) в Сумському регіоні має строкатусоціокультурний грунт. Сумська область і сільськогосподарський регіон іпромисловий, отже - студентство представлено і міським і сільськимнаселенням. Міське населення, у свою чергу, включає високий відсотоквихідців з села.

Мовнакартина серед сільського населення надзвичайно цікава, так як, наприклад, тількив одному прикордонному районі - Великописарівському - маються села з україномовнимнаселенням (села Ямне, Росоші, Копійки, Спірне та ін), з російськомовнимнаселенням, у промові яких домінує діалект, який поєднує у собі ознакиюжнорусского і среднерусского (села Вільне, Тарасівка, Пожня, Ездоцкое та ін).Подібна картина в Путивльському, Ямпільському, Тростянецькому та деяких інших районах,звідки прибувають абітурієнти в СумДПУ ім.А.С.Макаренко. У групі філологів по1-2 студента з цих районів.

Дослідження,проведене в Сумському державному педагогічному університеті ім.А.С.Макаренко серед студентів-філологів, показало, що середовище студентства складаютьпредставники міського населення (75%), але різних культурних прошарків -інтелігенції (5%), робітників (20%), службовців (65%), що в свою чергу, знаходитьвідображення в нормативному та етичному компонентах мовного портрета. Значноменшу частину студентів-філологів складають жителі сільської місцевості (25%), середних вихідці з інтелігенції - 10%, робітники - 60%, службовці - 30%. Такасоціолінгвальная підоснова мовного портрета студентів-філологів в Сумськійобласті складає несприятливу грунт для становлення зразковогонормативного і етичного компонентів мовного портрета, яким і повинен бути віну цій середовища.

Географічнеположення області (кордон з Росією), а також цілий ряд історичносформованих обставин створили в Сумському регіоні білінгвальних середу.Взаємовплив двох мов яскраво виражено не тільки у формі транспозиції, але і вформі інтерференції, що знаходить відображення в особливостях нормативногокомпонента мовного портрета.

1.3.Результати дослідження нормативного компонента мовного портретастудентів-русистів. Щоб визначити, наскільки студенти-філологи відчуваютьнедоліки у власній промові і, значить, готові їх усунути, ми провелианкетування і запропонували відповісти на такі питання:

1.Гдеви проживали до вступу в університет?

пЂЉ Вмісті.

пЂЉВ сільській місцевості.

2.Кякий соціального прошарку ви належите?

пЂЉРобітники.

пЂЉСлужбовці.

пЂЉІнтелігенція.

3.ОтлічаетсяЧи ваша мова в контрольованій (на заняттях) і неконтрольованою (середоднолітків, будинки) середовищі?

пЂЉТак.

пЂЉНі.

4.Якіпомилки найбільш часто зустрічаються у вашій мові?

пЂЉВживання слів у невластивому їм значенні.

пЂЉВживання фразеологізмів у невластивому їм значенні.

пЂЉ Багатослівність.

пЂЉРозмовні і просторічні слова в книжних стилях.

пЂЉЗловживання словами іншомовного походження.

пЂЉНедоречне вживання кліше та штампів.

пЂЉВикористання ненормативної лексики.

пЂЉ Порушенняпроізносітельних норм.

пЂЉ Свійваріант (вказати) ________________.

5.Як ви вважаєте, чим це викликано відхилення від норм у вашій мові:

пЂЉ Незнаннямнорм літературної мови

пЂЉВпливом кола спілкування.

пЂЉМісцем проживання.

пЂЉВпливом В«домашнього мовиВ» (звичайної форми спілкування в сім'ї).

Врезультаті було встановлено, що студенти позначили як найпоширенішупомилку зловживання словами іншомовного походження (34%); студентів, багатослівністьу своїй промові розуміють як мовної недолік 30% опитаних; недоречневикористання розмовної і просторічної лексики відзначили 12% майбутніх філологів,використання ненормативної лексики - 9%; вживання фразеологізмів інедоречне вживання кліше та штампів відзначили в своїй промові 3% респондентів.

Отже,на думку студентів, найпоширенішою помилкою є зловживаннясловами іншомовного походження, наступна за частотності - багатослівність, неменш вживані розмовні і просторічні слова в невідповіднійситуації, використання ненормативної лексики, а самими непоширенимипомилками в студентській мови виявилися, на їхню думку, вживанняфразеологізмів у невластивому їм значенні і недоречне вживання кліше іштампів.

Причинивиникнення помилок респондентами відзначені наступні: вплив кола спілкування(60%); вплив В«домашнього мовиВ» (34%), вплив місця проживання (26%).

Звернемоувагу, що ніхто з студентів не зазначив як поширені граматичніпомилки (в структурі слова і його форми, в структурі словосполучення іпропозиції), хоча, на думку викладачів-русистів, опитаних нами в СумДПУім. А.С. Макаренко, саме граматичні помилки є найбільшпоширеними в білінгвальної середовищі студентів-філологів. З цього випливає, щостуденти не помічають помилок у структурі словосполучень і пропозицій, томущо недостатньо володіють граматичними нормами. Проте ж саме ця причинавиникнення помилок і не відзначається майбутніми вчителями.

Задумку ряду вчених [13; 18; 23], відхилення від норм у мовленні студентіввизначається головним чином такими факторами: інтерференцією і недостатнімволодінням лінгвістичної компетенцією: знанням норм і закономірностейфункціонування мовних одиниць.

Розділ 2. Порівняльний аналіз параметрів мовногопортрета нефілологів та студентів-філологів

2.1.Особливості нормативного компонента мовного портрета нефілологів у білінгвальноїсередовищі України. У лінгвістиці неодноразово описані найбільш розповсюдженіпомилки (відхилення від норм) в промові особистості в білінгвальної середовищі [2; 5; 7].Виходячи з цього можна зробити висновок, що в промові нефілологів найбільш частодопускаються наступні помилки:

1.Фонетіческіе:

відсутністьакання (столи, будинки);

підмінаросійського вибухового звуку г [г] українським фрикативного г [h]: буму [h] а, [h] ості,[H] Ори;

м'якіж, ш, ц перед і, е: [ж] івот, [ш] ило, [ц] ена;

відсутністьпом'якшення р перед е, і: п [р] иді, [р] ецепт;

твердевимова р, в, м кінці слова: янтар `, кров`, сем `;

вимовахв як ф: [ф] ост, [ф] ойа, [ф] алити;

вимовапоєднань бя, ма, пя, вя як бйа, мйа, пйа: б [йа] зь, м [йа] та, п [йа] тніца, в [йа] зать.

Вросійської мови іноді має місце произносительной уподібнення деяких російськихграматичних форм відповідним українським, наприклад: вживання в усніймови (а нерідко і на листі) м'якого т 'в закінченнях 3-ї особи однини ймножини дієслів: (слухає ', думает'-слухають', думаают ');закінчення - ими, - іми замість - ими, - ними в орудному відмінку множиничисла прикметників, дієприкметників, порядкових числівників і займенників:употребляеміми, одеваеміми,, уважаеміми і т. д.; недотримання правилачергування г-ж, к-ч в основах відмінювання дієслів типу сікти, текти, перемогти іт. п. (січу, сечут, січі замість невтямки, січуть, січи; течу, течі, течіте замістьтечу, течи, текіте;); вживання особистих форм множини дієсловахотіти за зразком українських: хочем, хочете, хочут замість хочемо, хочете, хочуть.

Нерідков усній спонтанної російської мови двомовних

осібз невисоким освітнім цензом спостерігається уподібнення відмінкових закінченьросійських імен іменників відповідним українським, наприклад: замістьмармеладу (р.п.мн.чісла) - мармеладу (СР укр. мармеладу); замість гру...ди - грудей(СР укр. Грудей); змішання, уподібнення роду і числа: красива тюль замістькрасивий тюль (СР укр. гарна тюль), стуло замість стілець (СР укр. стуло);уподібнення окремих російських дієслівних форм відповідним українським.Наприклад: стріляються сніжками замість стріляють (СР укр. Стріляються). Нерідко врозглянутих формах російської мови в Україні фіксується змішання приставок іприйменників у-у, з-зі, які в українській мові являють собою фонетичніваріанти, наприклад: вийшли з будинку, вийшов з маршрутки замість з дому, змаршрутки; сукню з червоного оксамиту замість з червоного оксамиту; практика ушколі замість в школі; приїхав з Києва замість з Києва.

Явищаінтерференції простежуються також і в сфері прийменникового і беспредложногоуправління, наприклад в конструкціях з прийменником по, уживаним у російській мовідля позначення місця (по містах, по селах), іноді під впливомукраїнської мови спостерігається заміна давального відмінка прийменниковим (по містах, поселах); дієслово жартувати вживається з прийменником з (жартувати з кого) замістьприйменника над (жартувати над ким; вибачте нам замість вибачте нас (укр. пробачтенам) і т.д.

Частотнийє руйнування форми слова в результаті вживання української афікса

В

Вельми

ВВимогиНаприклад:мови.

Замови.мови.

2.2.

Для

В

Лексичні

Стилістичні

Як

2.3.Опис

Професіоналізм

Про

мають

формуються

Професіоналізм

Професіоналізм

Професіоналізм

Одинення та самоосвіти мибачимо в перетворенні змісту і форми практичних занять у вузі.

Студент-філологперш за все - майбутній учитель, тому важливо розвивати уміння педагогічногоспілкування. Саме в професійному спілкуванні формуються та вдосконалюються всікомпоненти мовного портрета мовної особистості.

Висновки

Вструктурі професійної компетенції вчителя-філолога першорядне значеннямають професіоналізм знань, професіоналізм спілкування та професіоналізмсамоосвіти. Названі компоненти є базою для формування мовногопортрета як окремої мовної особистості, так і соціальної групи в цілому.

Підмовним портретом мається на увазі комплекс комунікативних, нормативних таетичних властивостей мови, що виявляються на основі соціокультурної приналежностіі лінгвістичної компетентності мовних особистостей.

Дослідженняпоказало, що соціальна підоснова мовного портрета студентів-філологів урегіоні досить строката і становлення мовного портрета відбувається вумовах білінгвальної середовища, що призводить не тільки до транспозиції, але і доінтерференції, яка негативно позначаються мовному портреті позначеноїсоціальної групи.

Явищеінтерференції позначається на різних мовних рівнях нефілологів (що булодосліджено та обгрунтовано вченими Н.Г. Озерова, Г.П. Їжакевич, І.К. Білодід таін), а також студентів-філологів: фонетичному, морфемному, граматичному, лексичному.

Помилкиі недоліки в нормативному компоненті мовного портрета, що виникають внаслідокінтерференції, в різних соціальних групах подібні, але в середовищістудентів-філологів вони менш частотних і виявляються головним чином насинтаксичному рівні (в структурі словосполучення, виборі союзу, порядку слів уреченні); дещо менш частотних морфологічні помилки, лексичні тасловотворчі.

Вичленовуваннянайбільш часто зустрічаються видів помилок у мовленні студентів дозволитьцілеспрямовано вести роботу щодо їх запобігання та винищення. Облік ісистематизація помилок, викликаних умовами двомовної середовища, послужить базою длястворення наукових і науково-методичних посібників, інтерференційних словників ісловників-довідників по російському літературному вимові, словообразованиюі т. п.

Великезначення для підвищення культури російської мови в Україні у студентів-філологівмає правильна організація поставленого на високий професійний рівеньпроцесу паралельного викладання лінгвістичних дисциплін і прикладних -методики викладання російської мови та курсу В«Теорія і практика мовногоспілкування В». Створення природних педагогічних ситуацій у навчальному процесісприяє ефективному формуванню мовного портрета майбутніх філологів.

Формуванняпрофесійного мовного портрета мовної особистості студента-філолога(Русиста) в умовах функціонування близькоспоріднених російської та українськоїмов вимагає застосування порівняльного методу їх вивчення.В«Близькоспоріднених, - підкреслює І. К. Білодід, - таїть у собі і моменти, що вимагаютьдо себе великої уваги в сенсі культури, правильності, нормативності мовлення, знанняобох мов. Уміння вільно володіти культурою російської та української мови, вільнопереходити з однієї мови на іншу як у письмовій, так і в усній практицідосягається тільки в результаті хорошого навчання цим мовам в школі В»[3, 34].Добре навчити може тільки хороший вчитель, професіонал, володіє нормамидвох мов, нормами мовного взаємодії, етикою мовного поводження.

Список літератури

1.БабанскійЮ.К.Ізбранние педагогічні праці. - М.: Педагогіка, 1988.-558 с.

2.БагачеваІ.Д. Вчителю про професіоналізм педагогічної діяльності та шляхи його формування. -Усть-Каменогорськ, 1988.-99 с.

3.Білодід І.К., Їжакевич Г.П., Т.К. Черторіжская. Російська мова як і сточнікзбагачення мов народів СРСР. - Київ, Радянська школа, 1978.-184 с.

4.ВітвіцькаС.С. Основи педагогікі віщої школи: Підручник за модульно-рейтинговою системоюнавчання для студентів магістратурі. - Київ: Центр навчальної літератури, 2006.-384с.

5.Винокур Т.Г. До характеристики мовця. Інтенція і реакція// Мова іособистість. М.: Наука, 1989.

6.Володіна М.Н. Проблема інформаційно-мовної культури в сучасному суспільстві//Журналістика і культуру російської мови на зламі тисячоліть. М.: Изд-во МГУ,2002.

7.Гамперц Дж. Про етнографічному аспекті мовних змін// Нове влінгвістиці. Вип. 7. Соціолінгвістика. М., 1975.

8.Голованова А.І. Студентський сленг як функціональна різновид російськогомови// Історія і сучасність. Мат. межвуз. студ. інтернет-конф.www.konf-csu @ narod.ru.

9.Єрмакова О. П., Земська Е. А., Розіна Р. І. Слова, з якими ми всізустрічалися. Тлумачний словник російської загального жаргону. М., 1999.

10.Єрофєєва Т.І Мала соціальна група як об'єкт лінгвістичного дослідження//Російська мова сьогодні. М., 2003. Вип. 2.

11.Земська Е.А., Китайгородська М.В, Розанова ПН. Мовна гра// Русскаярозмовна мова: Фонетика. Морфологія. Лексика. Жест. М., 1983.

12.Зязюн І.А. Психолого-педагогічні проблеми професійної освіти: Наук.-метод.Зб.: Ін-т педагогікі та псіхології професійної освіти АПН України-К., ІСДО, 1994.-384с.

13.Канн-Калик В.А. Вчителю про педагогічному общеніі.-М., 1987

14.Караулов Ю.М. Російська мова та мовна особистість. М.: Наука, 1987.

15.Крисін Л.П. Соціолінгвістичні аспекти вивчення сучасної російської мови.М., 1989а.

16.Крисін Л.П. Про мовному поведінці людини в малих соціальних спільнотах(Постановка питання)// Мова і особистість. М., 1989б.

17.Крисін Л.П. Кодове переключення як одна з форм мовного варіювання//Мовна варіативність. Красноярськ, 1998.

18.Кунщина В.Н., Казарінова Н.В, Погольша В.М. Міжособистісне спілкування. СПб.: Пітер,2001.

19.Ляпон М.В. Мовна особистість: пошук домінанти// Мова - система. Мова - текст.Мова - здатність. М., 1995.

20.Макарова Т.А. Спілкування у малій соціальній групі/Російська мова сьогодні. М., 2003.Вип. 2.

21.Миколаєва Т.М. В«Соціолінгвістичний портретВ» і методи його опису// Російськиймову і сучасність: проблеми та перспективи розвитку русистики: Докл. Всесоюз.науч. конф. М., 1991. Ч. 2.

22.Панов М.В. Історія російської літературної вимови XVIII-XX ст. М., 1990.

23.Реформатська М.А. Як говорили вдома// Мова і особистість. М., 1989.

24.Риданова І.І. Основи педагогічної общенія.-М, 2002.

25.Сиве К.Ф. Типи мовних особистостей і стратегії мовної поведінки// Питаннястилістики. Саратов: Изд-во Сарат. ун-ту, 1999.... Вип. 28.

26.Формановская Н.І. Ви сказали В«Здрастуйте!В»: Мовний етикет у нашому спілкуванні.М., 1982.

27.Формановская Н.І. Мовний етикет і культура спілкування. М., 1989.

28.Чесноков І.І. Мовна особистість та комунікативна невдача// Мовна особистість:проблеми позначення і розуміння. Волгоград: В«ЗмінаВ», 1999.

Дляпідготовки даної роботи були використані матеріали з сайту referat.ru/