Главная > Банковское дело > Інформаційні системи в банківській справі
Інформаційні системи в банківській справі19-01-2012, 23:27. Разместил: tester8 |
|
Реферат ТЕМА:ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В банківській справі з дисципліни В«Інформаційнісистеми В» Зміст Введення 1 Поняття інформаційної технології 2 Еволюція інформаційних систем 3 Специфіка банківських інформаційнихсистем 4 Історія розвитку автоматизованихбанківських систем 5 Фінансова інформація та фінансовіпотоки 6 Застосування автоматизованих банківських систем 7 Структура банку 8 Складові АБС 9 Рівні опису автоматизованихбанківських систем 10 Огляд автоматизованихбанківських систем 10.1 Огляд зарубіжних АБC 10.2 Огляд вітчизняних АБС Висновок Список використаних джерел талітератури
З точкизору банківських професіоналів та їх клієнтів, банк є фінансовою установою.Однак з точки зору телекомунікаційних фахівців, банк виглядає як підприємствопо переробці і передачі інформації. Фінансові та грошові процеси,протікають у банку, можуть і повинні бути інтерпретовані як процеси обробки,зберігання і перенесення інформації. Це відноситься в рівній мірі як до розрахункових процесам,маніпулюють інформацією про стан рахунків клієнтів, так і до процесівуправління банком і прийняття рішень у сфері, наприклад, кредитної абодилінгової діяльності. Особливо яскраво така інтерпретація виявляє себе припереході банків, ділового світу і всього суспільства на нові методи грошового обігу,коли кредитні і дебетові карти, банкомати, електронне обслуговування клієнтівта інші подібні процеси веде до того, що всі платіжні, розрахункові та інші фінансовіпроцедури не потребуватимуть паперових грошах і документах, а будуть полягатив комп'ютерній обробці та передачі інформації. загрузка...
Стратегіярозвитку інформаційної системи банку, як і будь-якого засобу виробництва,несе на собі відбиток концепції підприємства, в нашому випадку банку. Завдання ІСу банку, як і скрізь - забезпечення функціонування структури, забезпеченнязадач управління. Особливість банківської ІС полягає в тому, що вона не тількизабезпечує завдання зовнішніх комунікацій і документообігу, але і єосновним засобом виробництва. Власне, друге випливає з першого: всігрошові операції банку - це фінансові документи, тобто класична задачаАСУ. Завдання ІС банку - забезпечення роботи управління (керівництва банку та йогопідрозділів), забезпечення роботи з обслуговування клієнтів, підтриманняруху грошових коштів усередині банку, підтримку зовнішнього грошового обороту,підтримка надання нових послуг клієнтам банку. Вже на ранніхетапах становлення нової фінансової системи Росії стало зрозуміло, що створенняв банках систем збору, обробки та аналізу накопичених даних сприяєефективному веденню бізнесу за рахунок скорочення рутинної роботи співробітників іконцентрації їх діяльності на предметній області. Однак за сформованоютрадиції задача інформаційних систем банку зводилася до отримання регламентноїі/або обов'язкової звітності, орієнтованої на облікову політику, іншимисловами, аналіз здійснювався на основі бухгалтерських даних. Еволюційнерозвиток банківської сфери змінює вимоги до процесу прийняття рішень, щотягне за собою зміну вимог до досліджуваної інформації, розвиток методівїї обробки і способів візуалізації. Зріс не тільки обсяг оброблюваноїінформації, але змінився і її якісний склад. У банках все більшезатребуваною стає аналітична інформація, яка характеризуєоб'єкти і суб'єкти, залучені в бізнес-процес, з фінансової точки зору. На сьогоднішніймомент в країнах з розвиненою фінансовою структурою вже склалися стійкітрадиції та напрямки в інформаційних технологіях фінансової сфери, якіорієнтовані на оптимальне ведення бізнесу. Використання передовихтехнологій як у сфері обробки інформації, так і в області її аналізує загальноприйнятою в цьому співтоваристві основою для прийняття управлінськихрішень. Це дозволяє не тільки розвивати фінансові інформаційні системи всторону передових стандартів, але й докорінно змінювати структуру таспособи ведення бізнесу. Якісні зміни в способах ведення бізнесу висуваютьнові вимоги як до програмних продуктів, так і до розроблюютьсяінформаційним системам. При формуванніконцепції управління і виборі базових засобів переважно використовувати і враховуватиіснуючі міжнародні стандарти і рекомендації в даній області. Ці рекомендаціїпідсумовують накопичений досвід управління локальними, глобальними мережами іінтермережі на їх основі, виділяють основні функціональні області мережевого управління,визначають архітектуру, інформаційну базу та протоколи мережевого управління. Використаннястандартних методів і засобів управління дозволяє забезпечувати сумісність апаратно-програмнихзасобів, розроблених різними виробниками. У найбільшагрегованому вигляді можна виділити два класи завдань, що вирішуються системоюуправління: 1) мережевеуправління - моніторинг мережевих пристроїв і керування ними; 2) системне управління- Управління користувачами, їх засобами і ресурсами, включаючи ПЗ ікористувацькі процеси. Більшістьвиробників базових засобів корпоративного рівня, як правило, прагнуть максимальновраховувати міжнародні рекомендації та стандарти. Тільки цей шлях дозволяє ефективновпроваджувати їх у вже працюючі системи і не обмежувати користувача рамками і можливостямисаме систем управління. Сьогодніпотрібна система управління корпорацією, яка створювала б повний ефект присутностіадміністратора на кожному робочому місці і дозволяла централізовано вирішуватипоточні завдання по управлінню конфігурацією і оперативного усуненнявиникаючих проблем. 1 Поняттяінформаційної технології Інформаційнатехнологія - процес, що використовує сукупність засобів і методів збору,обробки та передачі інформації для отримання інформації нової якості простан об'єкта, процесу або явища. Інформаційнатехнологія виявляє закономірності процесів обробки інформації з метоюзабезпечення їх економічності, ефективності та актуальності. У банківськихінформаційних системах об'єктом інформаційної технології є банк абокредитна організація. Процесом служить діяльність банку в рамках банківськоїсистеми. 2 Еволюціяінформаційних систем Розвитокавтоматизації фінансового бізнесу тісно пов'язане з еволюцією інформаційнихсистем (ІС). Перший етап еволюції, відповідає 1960-1970 рокам,характеризується побудовою ІС на базі великих ЕОМ. В якості одного зголовних досягнень першого етапу можна вважати створення операційної системиMVS фірмою IBM. Другий етап,1975 - 1980 роки, ознаменувався кроками децентралізації за рахунок використаннямінікомп'ютерів. Головним нововведенням другого етапу стала дворівнева модельВ«Велика ЕОМ - мінікомп'ютериВ» з інформаційним фундаментом у вигляді централізованоїбази даних (БД) і прикладних пакетів. Третій етап(80-ті - початок 90-х років.) Характеризується розподіленою мережевою обробкою,заснованої на масовому переході користувачів з великих ЕОМ і мінікомп'ютерівна ПК. Почавшись із застосування однорангових обчислювальних мереж, цей етапрозвивався в напрямку створення дворівневих систем, що використовують у великихмасштабах UNIX-сервери і робочі станції. У результаті такого роду розвиткубули створені ІС підприємств і підрозділів заснованих на ієрархічній моделі клієнт-сервер.У той же час децентралізація ІС призвела до неприпустимо високих витрат по їхексплуатації. Четвертийетап розвитку ІС характеризується концентрацією ресурсів при збереженнідосягнень розподіленої обробки з переходо...м від локальних мереж робочихстанцій-клієнтів на мережі серверів. У четвертого покоління з'являються двохрівневі мережі. Базова мережа, що зв'язує інформаційні вузли концентрації (informationhub), що об'єднує апаратні і програмні засоби підтримки роботи користувачіві локальні мережі, що забезпечують користувачам взаємний обмін даними та доступдо корпоративних ресурсів. Головний вузол концентрації ІС забезпечує зв'язок локальнихсерверів з центральним комп'ютером. П'ятий етапеволюції ІС, характеризується появою мереж загального користування, найбільшхарактерним представником, яких є мережа Internet. З цим етапомпов'язана і поява так званих интрасетей (Intranet), в яких підприємствавикористовують програми перегляду сторінок системи WWW (World Wide Web - ВсесвітняПавутина) в якості зовнішнього інтерфейсу своїх приватних мереж. Швидкепоширення такого роду систем останнім часом пояснюється, не востанню чергу, і тим, що використання Internet в якості корпоративноїмережі забезпечує істотну економію (від 23% для мереж нижчого пріоритету до50% для мереж вищого пріоритету) коштів у порівнянні з використанням традиційнихмереж на базі виділених ліній [8]. Сучасні ІС припускають широкевикористання засобів групової та колективної роботи, таких, як електроннапошта, відеоконференції, управління документами, засоби доступу до БД, програмнезабезпечення колективного користування (WorkFlow, GroupWare, WorkGroup Software)і т.п. 3 Специфікабанківських інформаційних систем До третьогоетапу розвитку ІС банківські інформаційні системи практично не відрізнялисяодна від одної і копіювали системи, що існували для автоматизації підприємстврізного профілю. З появою персональних комп'ютерів більшість банківпочало вкладати гроші в розробку своїх унікальних ІС. І до теперішньогочасу, в залежності від конкретного банку, інформаційні системи дужесильно відрізнятися за своїми функціями, архітектурі, реалізації. Однак принаявності функціональних і архітектурних відмінностей, специфіку ІС визначаєпредметна область банківського бізнесу. В першу чергу в банківському бізнесіне потрібні масивні розрахунки, а основною проблемою завжди є обсягиінформації, які необхідно збирати, надійно зберігати і оперативно обробляти. Тому воснові автоматизації банківської системи лежить середовище зберігання та доступу доданими. Середа повинна забезпечувати рівень надійності зберігання та ефективністьдоступу. Відповідні області інформації повинні мати максимальнузахищеність від несанкціонованого доступу. Користувачамисистем є банківські службовці. Для них термінал, персональний комп'ютерабо робоча станція являють собою всього лише знаряддя їх власної професійноїдіяльності. Тому інформаційна система зобов'язана мати простим, зручним,легко освоюваним інтерфейсом, який повинен надати кінцевомукористувачеві всі необхідні для його роботи функції, але в той же час не дати йомуможливість виконувати які-небудь зайві дії. Ефективністьвикористання системи залежить від якості інтерфейсу. Суттєвоюскладової банківської інформаційної системи є інформація, якадовго накопичується і втрата якої непоправна. Оскільки в банкахпланується довгострокове накопичення цінної інформації, то повинні існуватинадійні способи її довготривалого зберігання. 4 Історіярозвитку автоматизованих банківських систем Першіавтономні системи, що забезпечують обробку платіжних документів, підрахункибалансів і підготовку звітної документації в банках, були розроблені закордоном в 50-х роках. У 1959 році в Bank of America почала працювати електроннаустановка для здійснення депозитних чекових операцій - В«ЕРМАВ». З появоюв 1954 році способу запису реквізитів документа спеціальними магнітнимичорнилом були розроблені потокові лінії, які крім комп'ютера, включали сортувальніі зчитувальні апарати, механізми для магнітної надпечатка, швидкодіючідруковані механізми для виготовлення виписок, журналів та іншої бухгалтерськоїдокументації. До кінця 70-хголовною метою банків стало збільшення обсягів банківських послуг, томутипова банківська система того часу являла собою потужнуобробну ЕОМ, до якої через відносно повільні канали зв'язку підключалисярегіональні концентратори і групові термінальні контролери, які забезпечувалирозподіл інформації на місцях. У цей час з'явилися перші системителеобробки даних, що дозволили пов'язати центральні контори банків звидаленими філіалами, створюючи тим самим системи електронних міжбанківськихрозрахунків. Масовепоширення ЕОМ в 80-ті роки набуло універсальний і всеосяжнийхарактер, охопивши буквально всі напрямки банківської діяльності. Їхвикористання дозволило поліпшити якість банківських послуг за рахунокавтоматизації обробки інформації на робочих місцях, де безпосередньовиконувалися банківські операції, і велося обслуговування клієнтів. В СРСРмашинна обробка інформації у фінансово-кредитній системі, у тому числі вощадних касах велася в рамках повсюдного впровадження АСУ і практичноне відрізнялася від стандартів розроблених для більшості підприємств країни. Прискоренерозвиток фінансового сектора ринку зажадало підвищення ефективностіобслуговування клієнтів, гнучкого економічного маневрування, мінімізаціїризиків. Якщо раніше найбільший вага припадала на кредитування, операції Forex іоперації на грошових ринках, що дозволяло впроваджувати АБС без великих витрат наадаптацію, то з поширенням закладних і портфельних операцій і, вособливості, операцій з похідними інструментами (ф'ючерси, опціони і свопи)сформувалися нові вимоги до функціональних можливостей і гнучкості АБС. ВЗокрема, банки повинні здійснювати моніторинг позицій щодо поточного стануринку і консолідувати ризики з торгових операцій. Розподілена обробкаданих і поліпшення засобів зв'язку дозволили вирішити проблему інтеграції тазабезпечення цілісності оперативно використовуваної інформації. У Росії нарубежі 80-х і 90-х років з появою фінансового ринку і перших комерційнихбанків почала становлення нова банківська система. Розвиток вітчизняних технологійавтоматизації банківської справи нерозривно пов'язане з розвитком банківськоїсистеми. Значні зміни в області банківської автоматизації відбуваютьсяразом з глобальними внутрішньобанківськими та політичними змінами тапотрясіннями в Росії. Першим етапомрозвитку була так звана В«острівнаВ» автоматизація - природний початковийетап автоматизації будь-якого виду діяльності, який характеризуєтьсяавтоматизацією окремих, як правило, найбільш важливих або відносно легко автоматизуютьсячастин технологічного процесу. Нечисленні команди розробників створювалипрості системи для їх швидкого впровадження. Високийрівень інфляції у період 1989-1995 років став найважливішим чинником, що визначиврозвиток всієї російської банківської системи, власне банківського бізнесу,банківських технологій та банківських програмних розробок. ІнфляційнаВ«НакачуванняВ» фінансового ринку в ці роки з'явилася основою кількісного зростаннябанків і причиною високого рівня прибутковості фінансових операцій. Високаприбутковість була доступною не для всіх учасників ринку, але саме для банків -як для розподільників і регуляторів інфляційних потоків. Основне завданнябанківської автоматизації на В«інфляційномуВ» етапі розвитку полягала в облікуфінансових потоків, точніше - в обліку окремих платежів та окремих операцій.Банкам не доводилося особливо піклуватися про автоматизацію оптимального управлінняфінансовими ресурсами. Рівень прибутковості банківських операцій при високій інфляціїзавжди опинявся високим. Всім комерційним банкам були потрібні недорогі,практично однотипні програмні продукти одного класу. Протягом цьогоперіоду розвиток вітчизняних автоматизованих банківських систем булопов'язано в основному зі змінами апаратно-технічних платформ, без докорінного поліпшеннятехнологічних аспектів. Перший етап - автономні персональні комп'ютери,базовий елемент технології - бухгалтерська проводка. Структура АБС - автономніАРМи,... не пов'язані або слабо пов'язані через обмін файлами. Другий етап -персональні комп'ютери, що працюють в локальній мережі базовий елемент технології- Бухгалтерська проводка. Структура АБС автономні АРМи, пов'язані з даними череззагальні файли, що лежать на сервері і не пов'язані за функціями. Третій етап -персональні комп'ютери, що працюють в локальній мережі базовий елемент технології- Бухгалтерська проводка, рідше документ. Структура АБС - автономні АРМи,сильно пов'язані за даними через спільні структури бази даних і слабко пов'язаніза функціями. Четвертийетап - персональні комп'ютери, що працюють в локальній мережі, або жхост-комп'ютер з терміналами. Структура АБС - автономні АРМи, сильно пов'язаніза даними через загальні бази даних, в окремих випадках пов'язані по функціяхчерез загальне ядро. З серпня 1995 року припинився чисельний зростання кількості банківськихустанов у зв'язку з кризою на ринку міжбанківського кредитування - першимсистемною кризою російської банківської системи. Знизилася прибутковістьфінансових операцій, банкам вже було недостатньо просто вважати що проходятьчерез банк фінансові потоки, з'явилася необхідність ефективного управлінняцими потоками, а також усіма активами і пасивами банку. У цей час іпочалися розробки більш серйозних систем п'ятого етапу.Технологія Банківський У сучасних Фінансова інформаціяоб'єкта.характеристики. Мета Для того Незважаючи наплатежів. Освіта Комерційні банкибанків. Головною Робота Основоположним Другим Взаємовідносинибанку зі своїми клієнтами будуються як звичайні ринкові відносини. Банкпідприємствами. Сучасний Особливістьі т.п.).управління банком. Всі Операціїоперації; операції; послуги;- іншібанківські операції. Перші двіБанківські Всі операціїпов'язані між собою. Структурапідрозділів.Організаційна структура Структурауправління: У стандартнійзвітності. Кредитний Виконавчий Департамент Відділ Відділ Департамент економічного Відділ Департамент Функції ДепартаментЦейтермін; - забезпечення - нарахування - облік - облік - організація - складаннябалансу. Реалізація цих Департаментпідприємства.робіт. Для Головнимизасоби; - програмнезабезпечення; забезпечення;- інформаційнезабезпечення; - функціональнезабезпечення; забезпечення.Всі Інформаційнеассіфікаціі і кодуванняелементів інформації, документів, документообігу інформаційних потоків,представляє внемашинное забезпечення. Внутримашинное забезпечення - цеподання даних на машинних носіях у вигляді спеціально організованихмасивів, файлів, баз даних, банків даних та їх інформаційних зв'язків. Функціональнезабезпечення визначає предметну, змістовну спрямованість АБС івиражається у вигляді набору операцій, функцій і завдань. Базовим елементомфункціонального забезпечення є операція. Технологічнезабезпечення являє собою сукупність проектних рішень, що визначаютьтехнологію обробки, створення технологічних умов для ведення банківськихоперацій в автоматичному режимі, а також набір технологічних інструкцій ірекомендацій, що підкріплюють ці операції. Технологічне забезпеченняоб'єднує інформаційне і функціональне забезпечення в загальні технологіїроботи. Базовим елементом технологічного забезпечення є зовнішнєподія, при реакції на яке необхідно виконати у певній послідовностіряд операцій. Три перерахованихвиду забезпечення описують безпосередньо концептуальний шар діяльностіконкретного банку. Математичнезабезпечення ділиться на предметне і прикладне. Предметне математичнезабезпечення являє собою сукупність алгоритмів, економіко-математичнихметодів перетворення інформації, моделей, що відображають в інформаційному планіфінансово-кредитні процеси і методи вирішення банківських задач. Прикладнезабезпечення включає в себе алгоритми, методи та моделі автоматизованоїсистеми. Програмнезабезпечення складається з двох частин: системна складова (операційнісистеми, СУБД, сервісні програми) і прикладна складова (безпосередньовикористовувані в банку програмні модулі, АРМи, офісні системи). Апаратнікошти. До складу апаратних засобів входять: - засобиобчислювальної техніки (сервера, робочі станції); - обладнаннялокальних обчислювальних мереж; - засобителекомунікації та зв'язку; - обладнання,автоматизирующее різні банківські послуги: автомати-касири, термінали торговоїсистеми, обладнання платіжних систем пластикових карт. Системнаскладова програмного забезпечення та апаратні засоби утворюютьсистемно-технічну середу банку. 9 Рівніопису автоматизованих банківських систем Розрізняють трирівня АБС: рівень предметної області, прикладний рівень, і рівеньсистемно-технічного середовища. Самий верхнійрівень являє собою предметну область банка область чистої економіки,управління та фінансів. Ця складова найбільш важлива для функціонуваннябанку. Нижнійрівень являє системно-технічну середу організації, відображаєпрограмно - апаратну інфраструктуру АБС. Інфраструктура має довготривалийхарактер, створюється на багато років вперед і вимагає значних капітальнихвитрати на її створення. Системно-технічнаскладова стабільна, а її розвиток є прогнозованим і керованим. Прикладнапрограмна складова експлуатованих АБС являє взаємопов'язані функціональніпідсистеми, що забезпечують рішення завдань організації і досягнення її цілей. Вонавідображає прикладну область і сильно прив'язана до організаційно-управлінськоїструктурі банку, розподілу функцій, фінансовим технологіям та схемамидокументообігу. Ця складова представляє центральну частинуавтоматизується системи [2, C. 30]. Припобудові АБС необхідно враховувати особливості банківської діяльності інапрям розвитку програмно-технічної складової. Для того щоботримати найбільш точне уявлення про вимоги до АБС, необхідно датиточне і формалізований опис даних областей. Цей етап формалізованогоопису передує ініціацію робіт над проектом розробки АБС і повинен бутиретельно і строго опрацьований, так як неточності і помилки на даному етапіпризводять в подальшому до величезних витрат на їх усунення. 10 Оглядавтоматизованих банківських систем Створеннясучасної АБС під силу тільки великим спеціалізованим інститутам розробників.Оскільки автоматизація складних завдань, які вирішуються у фінансовій сферівимагає великих інтелектуальних і тимчасових витрат. Сучасна АБС повиннаоб'єднувати роботу всіх підрозділів банку в єдиний комплекс, тобто бутиінтегрованими. Основним концептуальним вимогою до сучасноїінтегрованої АБС, необхідним для аналізу стану банку та оперативногоприйняття рішень, є вимога режиму реального часу. При введенні будьнової інформації вона ставати доступною відразу всім користувачам, допущенимдо неї. Розширенняспектра банківських операцій і послуг та підвищення частки валютних операцій, як ввеликих, так і в середніх і дрібних банках, висувають вимогу забезпеченнябагатовалютного системи. Збільшення документообігу комерційних банків іпідвищення вимог до гнучкості організації обробки документів вимагають новихформ організації роботи персоналу банку, наприклад, одночасної роботикористувачів системи в декількох операційних днях. Привикористанні банком фінансових інструментів, що вимагають підвищення оперативностіприйняття рішень співробітниками банку (таких, наприклад, як міжбанківський кредитабо валютний дилінг), в АБС повинна бути реалізована можливість швидкого пошукуінформації по групах критеріїв. Розвитокбанківської системи Росії та інтеграція банків в міжнародні інформаційно-фінансовісистеми призводять до необхідності забезпечення банків засобами обмінуінформації з використанням різних систем електронної пошти. Архітектура таінструментальні засоб...и програмування АБС мають бути адекватнимипоставленим завданням з урахуванням перспективи доопрацювань і створення нових версійсистеми. АБС повиннабути побудована за модульним принципом, і банк повинен мати можливість внадалі нарощувати систему в міру розширення спектра банківських послуг, набуваючидодатково вже розроблені модулі або замовляючи розробку нових модулів,або ж вирішуючи окремі прикладні завдання силами програмістів банку звикористанням можливостей АБС з експорту та імпорту інформації. По мірізростання вимог до інформаційної ємності і обчислювальної потужностісистеми банк повинен мати можливість здійснити плавний перехід, наприклад, відплатформи DOS-Novell до платформи UNIX. При переходідо нових версій АБС повинна бути забезпечена можливість безпосередньогоперенесення всієї накопиченої інформації. Наступністьверсій, простота і наочність інтерфейсу користувача повинні забезпечуватиосвоєння роботи без спеціального додаткового навчання безпосередньо впроцесі виконання співробітниками своїх обов'язків. На рівніВ«Банк - філіїВ» сучасна АБС повинна дозволяти: - організовуватив головному офісі банку автоматизований збір, обробку та аналіз інформації,одержуваної від філій; - організовувативідправку в установи ЦБ РФ всіх видів звітності у встановленій формі завтоматизацією операцій такого роду і, при необхідності, в режимі реальногочасу; - організовуватирозсилку філіям та банкам-кореспондентам форм і форматів представленняінформації та організовувати взаємний обмін будь-якою інформацією, особливо данимифінансового характеру; - автоматизуватирозрахунки між всіма філіями банку. У рамкахфілії (а також головного офісу) АБС повинна будуватися навколо інформаційногоядра, причому в розрізі змісту банківських операцій воно повинно представлятисобою інформаційно-довідкову систему по дійсних та потенційнихклієнтам банку, а в розрізі обліково - операційного супроводження банківськихоперацій - систему операційного і бухгалтерського обліку. У рамках предметноїобласті підсистеми АБС повинні бути орієнтовані на такі поняття як:В«Операційний залВ» (валютні та гривневі операції в декількох операційнихднях); В«Касові операціїВ» (касовий зал, розрахунково-касове обслуговування,касовий план, сховище грошей, інкасація, обмінні пункти валюти, виїзні іприписні каси); В«Зведена бухгалтеріяВ» (закриття дня, отримання балансів таінших стандартних форм звітності); В«Внутрішня бухгалтеріяВ» (облікматеріальних активів банку, ведення карток, видача відповідних звітнихформ); В«Розрахунки по кореспондентських відносинахВ» (організація електроннихрозрахунків з РКЦ та іншими банками). Кожнапідсистема, яка автоматизує певні банківські послуги, повинна володітияк мінімум наступними можливостями: - введення ікорекція даних за договорами та іншими документами з пакету операцій (гарантії,термінові зобов'язання, договори застави і т. п.); - введення ікорекція інформації довідкового характеру по клієнтам з наступним їївикористанням загальної інформаційно-довідковою системою; - отриманнястатистичної звітності по проведеним операціям в набудовуєтьсякористувачем вигляді; - реалізаціязв'язку з підсистемою операційного обліку; - прогнозуванняефективності операцій на перспективу з використанням наявної інформації подоговорами та іншими документами. Всіпідсистеми, орієнтовані на обслуговування клієнтів, повинні дозволяти вреальному масштабі часу (фактично, під час бесіди співробітника банку зклієнтом) наступне: - прогнозуватидинаміку всіх майбутніх надходжень і виплат, включаючи як суми, так і відсотки,і комісію за укладає з клієнтом договір; - складатиплан надходжень і виплат для обговорення його з клієнтом; - негайноформувати запит в операційний зал (відділ) на відкриття рахунку; - складативідповідне змістом договору, що укладається доручення в бухгалтерію; - задаватиправила змін процентних ставок, виду і грошового еквівалента забезпечення; - задаватиформати і ключі обслуговування В«віддаленогоВ» клієнта з використанням електронноїпошти. Необхідноюелементом сучасної АБС є підсистема аналізу і прогнозу, що міститьгенератор звітів, що допомагає користувачеві-непрограмістів формувати будь-якіграфічні і табличні звіти (таблиці порівняльного аналізу, довідки, стандартніформи нормативної та бухгалтерської звітності) за що міститься в системіінформації. Звіти повинна задовольняти вимогам керівництва, акціонерів,клієнтів банку, а також інстанціям Центрального банку, навіть при щоденномузміні форм звітності. Через вимогдо захисту інформації підсистема адміністрування АБС, разом із здатністювиконувати традиційні функції по реєстрації користувачів, формуваннюробочих місць і розмежуванню повноважень, повинна здійснювати розподілдоступу користувачів по функціях, даними, вести облік сеансів роботи зскладанням протоколів використання функцій системи, неповноважним спробдоступу до закритої інформації. 10.1 Оглядзарубіжних АБС Длявизначення сучасних світових системно-технічних тенденцій розвиткуінформаційних технологій у банківському секторі проаналізуємо найбільшвідомі й поширені на міжнародному ринку системи комплексноїавтоматизації банківської діяльності, пропоновані на регулярній комерційній основі. MidasDBA, Equation DBA (Midas-Kapiti International, UK). Ці АБС є світовими лідерами зкількості користувачів і кількістю діючих установок. Вони добревідомі і на ринку країн СНД. У цілому системи себе зарекомендували якдосить жорсткі, важко настроюються на особливості місцевого законодавствата нормативної бази. Bankmaster (Kindle Bank ing SysteMS Ltd., Ireland). Bank master орієнтована на невеликі і середнібанки. У 1994 році була випущена версія АБС (BANKMAS TER/RS), в якій дляуправління даними застосовується промислова СУБД Informix. Bank master -це універсальна банківська система, однак істотна частка функціональнихпідсистем підтримується за рахунок додаткових продуктів виробника аботретіх фірм. Допускається як автономна робота відділень (філій), так і спільнаробота в режимі клієнт-сервер. Функціональний розвиток системи здійснювалося вформі проектів для окремих банків. FinanceKIT (Trema Oy., Sweden). СистемаFinance KIT замислювалася як фронтальна частина бек-офісу казначейства. Вона отрималапоширення в основному в секторі корпоративного казначейства, хоча було і кількакористувачів-банків. Спочатку в якості платформи АБС були вибраніперсональні комп'ютери з операційною системою Windows, однак ця платформане змогла забезпечити необхідної продуктивності, і потім була переписана для платформиUNIX та СУБД Sybase. АБС не маєвласної підсистеми В«Головна книгаВ», і повинна бути поєднана звідповідним функціоналом стороннього виробника. Bancs(Financial Network Services PTY Ltd., Australia). Зараз продукт відомий під двоматорговими марками FNS і Bancs, в залежності від використовуваної платформи. Системапрацює на широкому колі апаратних і системних засобів, включаючи мейнфреймиIBM, DEC VAX і різні UNIX-системи. Особливістю роботи в розподіленихсередовищах є як можливість взаємодії з центральною базою воперативному режимі, так і робота в автономному режимі у разі виникненняпроблем з комунікаціями. Спочаткусистема призначалася для автоматизації роздрібних операцій малих і середніхобсягів. Вона охоплює депозити, кредити, підтримує автоматичні касовіапарати та торгові термінали. Система не має В«Головної книгиВ», але має інтерфейсидо Finance One, Oracle Financials і Peoplesoft, які реалізують цю функцію. Всекторі казначейства були реалізовані функції валютного і міжбанківськогодилінгу, торгівлі дорогоцінними металами та цінними паперами і корпоративні кредити. Opics(The Frustum Group, USA). Спочатку Opics замислювався як бек-офісна система казначейства, протенезабаром розробники визнали за необхідне додати і функції автоматизаціїфронт-офісу. ...Незважаючи на те, що в ряді функцій (операції з дорогоціннимиметалами, репо, ф'ючерси, опціони, угоди про форвардної ставкою) Opics маєпереваги навіть перед лідерами систем банківської автоматизації Midas іEquation, роздрібний сектор має слабку функціональність і не здатнийобробляти великі обсяги операцій. Olympic(ERI Bancaire SA, Switzerland). Olympic розроблена для підтримки роботи фронт-і бек-офісу -від прийому клієнтських розпоряджень, включаючи електронний банкінг, доостаточних розрахунків і повідомлень. АБС підтримує фронт-офіс портфельнихменеджерів і дилерів, валютний дилінг, міжбанківський дилінг, цінні папери,свопи, ф'ючерси, опціони, додані спільно з кредитним модулем, реєстраціюі облік роздрібних операцій, документарні операції (в основному ті функції цихпідсистем, які потрібні для виконання щоденних операцій по приватнимбанківських послуг). Крім того, є інтерфейси до SWIFT і основним кліринговимсистемам. SYMBOLS(System Access Pte Ltd., Singapore). АБС складається з облікового ядра і основних функціональнихмодулів казначейства. System Access позиціонує АБС Symbols як рішення для середніхобсягів операцій. Наявність проблем в інструментальній частині та в механізмахдоступу до даних виробник компенсує можливістю придбання АБСразом з вихідними кодами системи, покладаючи тим самим відповідальність завиправлення помилок і подальший розвиток системи на користувача. Symbolsцілком базується на ORACLE. Він написаний у середовищі розробки ORACLE і використовуєгенератор звітів ORACLE для того, щоб користувачі могли створювати своїспецифічні звіти і запити до бази даних. Система може працювати на будь-якій платформі,яку підтримує ця СУБД. Сектор роздрібних банківських послуг заразє головною областю, на якій сфокусовано увагу виробника. GLOBUS (Temenos SysteMSSA, Switzerland). ПрообразомАБС GLOBUS була корпоративна розробкаCitibank. Функціональний розвиток АБС GLOBUS здійснюється постійно шляхомвключення в основний продукт окремих розробок, що виконуються для конкретнихзамовників. Стратегією фірми є підтримка єдиної версії системи. Зазвичайнові версії системи з'являються один раз на рік. Більшість зарубіжнихрозробок впритул стикаються в даний час з проблемою В«успадкованихсистем В», працюючи від проводки і на архітектурі термінал-хост. 10.2 Оглядвітчизняних АБС Escape/M. З1992 року компанія "Escape/M" займається розробкою програмнихдодатків для автоматизації банківської діяльності. Ключовим продуктомкомпанії є АБС "МтБАНК". Компанія має патент на технологію"Спосіб виробництва та супроводу індивідуального програмного продукту- Технологія ESC-M ". Серед клієнтів компанії Ощадбанк, Альфа-Банк, БанкМЕНАТЕП, Росбанк, Газпромбанк, МДМ-Банк [4]. АСофт. Компанія"АСофт" є одним з провідних розробників програмногозабезпечення в Росії. Компанія утворена в 1991 р. і з моменту створення виробляє комп'ютерні системи для управління діяльністю банків,компаній і організацій різного профілю. Серед клієнтів компанії"Бін-Банк", "Урало-Сибірський банк" та ін [5] CANOPUSSoftware Laboratory "(Канопус). Компанія була зареєстрована в 1992році. Основні напрямки діяльності: автоматизація російських і офшорнихбанків, депозитаріїв, інвестиційних і фінансових компаній, муніципальнихпідприємств і підприємств поштового зв'язку. На сьогоднішній день серед клієнтів компаніїкілька десятків банків і фінансових компаній, зареєстрованих в різнихюрисдикціях [6]. ЮніСАБ. РосійськаІТ-компанія, заснована в 1995 році, виробник автоматизованихбанківських систем. Основна сфера діяльності - надання комплексних послуг зКомпаніясектора.компаній. - юридична - впровадження КлієнтамиКомпаніяКомпанія ЦентрОсновні - - - створитикраїні; - скоротити Банківскіінформаційні системи. - реалізаціїта ін Серед[14] Комп'ютерніLab.бюджетних організацій.Серед клієнтівКомпаніяОдне з[17]. Загальні Коженсистему. Висновок діяльності.Були також Підвищення Беручи до Діяльністьсистеми.систем. Розуміннярозвитку. Списоквикористаних джерел та літератури - 2009. - № 1. - С. 16-17. - Білгород:[Електронний ресурс]. зекрану. ресурс]. з екрану.5 АСофт [Електронний ресурс]. - Режимдоступу: .asoft.ru/- загл. з екрану. 6 Канопус [Електронний ресурс] -Режим доступу: .canopus.ru/- загл. з екрану. 7 Діасофт - Рішення [Електроннийресурс] - Режим доступу: .diasoft.ru/ - загл. з екрану. 8 Unislab [Електронний ресурс] -Режим доступу: .unisab.ru/- загл. з екрану. 9 R-Style SoftLab - Про компанії [Електроннийресурс] - Режим доступу: .softlab.ru/- загл. з екрану. 10 Дистанційне банківськеобслуговування - Профіль компанії В«Банк` с софт системс В»[Електронний ресурс] -Режим доступу: bss.bssys.com/- загл. з екрану. 11 ПрограмБанк [Електронний ресурс] -Режим доступу: .programbank.ru/- загл. з екрану. 12 Inversion - Профіль компанії [Електроннийресурс] - Режим доступу: .inversion.ru/- загл. з екрану. 13 Центр фінансових технологій (ЦФТ) [Електроннийресурс] - Режим доступу: .cft.ru/- загл. з екрану. 14 [Б] [І] [С] - Про компанії [Електроннийресурс] - Режим доступу: .bis.ru/- загл. з екрану. 15 CSBI - Комп'ютерні системи длябізнесу [Електронний ресурс] - Режим доступу: .csbi.ru/- загл. зекрану. 16 ISO - Про компанії [Електроннийресурс] - Режим доступу: .iso.ru/- загл. з екрану. 17 Технос-К [Електронний ресурс] -Режим доступу: .tehnosk.ru/- загл. з екрану. |