Становлення, структура та предмет теорії спорту

Лекція № 1

СТАНОВЛЕННЯ,СТРУКТУРА І ПРЕДМЕТ ТЕОРІЇ СПОРТУ

ПЛАН

1. Зміст і структура теорії спорту.

2. Основні поняття теорії спорту.

3. Класифікація видів спорту.

4. Змагання, як основа специфіки спорту. Сенс ітенденції зростання спортивних досягнень.

1.Зміст і структура теорії спорту

Сучасна наука проспорті - закономірний результат багаторічної аналітичної пізнавальноїдіяльності в області спортивного руху, спортивної підготовки, спортивноїтренування і спортивних змагань.

Аналіззмісту і структури теорії спорту як науки і навчальної дисциплінисвідчить про те, що теорія спорту за своїм змістом являєзагальну концепцію розвитку спорту. За своїм призначенням - це загальний методпізнання явищ спорту та спортивної діяльності, застосовний до всіх їїскладовим та різних видів спорту; за своїми функціями - практичнекерівництво до дії для спортсменів, тренерів та інших фахівців уобласті спорту; за своєю структурою - система понять, принципів,закономірностей і функцій спорту.

Теорія -вища форма наукового знання, що дає цілісне уявлення про принципи ізакономірностях, поняттях і функціях, методах і правилах, константах іінтерпретаціях певній галузі знань. Істинність теорії спортувизначається практикою спортивної діяльності, бо теорія і практика пов'язанінерозривно.

Об'єктомтеорії спорту єспорт як соціальне явище і сфера людської діяльності, що представляєсобою систему організації і проведення змагань, навчально-тренувальнихзанять і має на меті, поряд із зміцненням здоров'я та загальним фізичнимрозвитком людини, досягнення високих спортивних результатів та перемог взмаганнях.

Метою теорії спорту як науки єпізнання, опис, пояснення і пророкування об'єктивних закономірностей, процесіві явищ спортивної діяльності, складають предмет її вивчення тавключають соціальні, організаційні, методичні, педагогічні,біологічні та інші аспекти, з урахуванням тісного взаємозв'язку спорту зі сфероюінформації та іншими суміжними областями.

Предметом навчальної дисципліни В«Теорія спортуВ»є знання з різних аспектів спорту як багатофункціональногосуспільного явища, системи змагань і пов'язаної з нею системипідготовки в обсязі, визначеному навчальною програмою для інститутів фізичноїкультури.

спортзмагання досягнення

2.Основні поняття теорії спорту

Теоріяспорту як система знань виражається, перш за все, в системі основних понять(Категорій) - сукупності взаємопов'язаних висловлювань, що відображають закономірностірозвитку і функціонування спорту. Поняття - це не тільки відображенняпевних об'єктів мовними засобами, але й у теж час істотніскладові частини певної теорії.

У теоріїспорту виділяються три групи основних понять (категорій):

-вихідні,

-функціональні і

-підсумкові.

У своючергу, в кожній з груп слід виділяти базові поняття і витікаючі з нихпохідні поняття.

У групівихідних понять в якості базових слід виділяти спорт і спортивнізмагання. Це категорії найбільшою спільності, яким підпорядковані і з якихвиводяться всі інші поняття.

Спорт(Від англ. Sport, скор. Від первонач. Disport -гра, розвага) - виховна, ігрова, змагальна діяльність,заснована на застосуванні фізичних вправ, що має соціально значущірезультати.

Поняттяспорт розглядається у вузькому і широкому сенсах

Спорт (вширокому розумінні) являє власне змагальну діяльність,спеціальну підготовку до неї, а також специфічні відносини, норми ідосягнення в сфері цієї діяльності.

Спорт (у вузькому розумінні) - власнезмагальна діяльність, специфічною формою якої є системазмагань.

Відмінноюособливістю спорту є наявність змагальної діяльності таспецифічної до неї підготовки (спортивної), а основною метою занять спортом -досягнення можливо більш високого спортивного результату. Однак попутнодосягаються й інші важливі соціальні цілі - зміцнення здоров'я і фізичнавдосконалення людей, їх ідейне, розумовий, моральне, естетичневиховання та ін

Спортивнезмагання - спосібдемонстрації, порівняння та оцінки спортивних досягнень, регулюваннясвоєрідною конкуренції у сфері спорту. Спортивне змагання єважливим чинником спілкування, засобом формування особистості, пізнання можливостейлюдини, створення еталонних показників. Воно здійснюється у вигляді спортивноговидовища. У той же час змагання - засіб стимулювання спортивноїдіяльності, метод відбору та підготовки спортсменів. Змагання єособливим типом діяльності, з акцентом на її результат.

Системазмагань - спеціальнасфера виявлення та уніфікованого порівняння людських можливостей.

Категоріїспорт і спортивне змагання зовні і внутрішньо суперечливі.

Допохідним категоріям спорту відносяться:

-масовий спорт,

-резервний (базовий) спорт і

- спортвищих досягнень (великий спорт),

- такожаматорський,

-професійний спорт.

Категоріяспортивні змагання конкретизується в таких поняттях, як регіональні(Міські, обласні, республіканські та ін), всесоюзні (чемпіонати,спартакіади та ін), міжнародні (олімпійські ігри, всесвітні універсіади,чемпіонати Європи, світу та ін) змагання.

Ціпохідні поняття відіграють службову роль. З ними пов'язані також поняттяспортивного руху та спортивної діяльності.

Спортивний рух - специфічна форма соціальногоруху, історично обумовлений процес створення, розвитку, збереження,обміну та споживання цінностей спорту, один із способів формування особистості.

Спортивнадіяльність - вищаформа розвитку рухової діяльності як багатостороннього процесу активноїлюдської діяльності, розвивається і вдосконалюється фізичну іпсихічну організацію людини у відповідності з цілями і потребамисуспільства. Спортивна діяльність підрозділяється на власне спортивнудіяльність (активне особисту участь спортсмена в спортивній підготовці ізмаганнях) і діяльність організаційно-педагогічну (тобто робота вспорті керівників, організаторів, тренерів, науковців, суддів,інформаторів, представників преси, телебачення, радіо, кіно).

У групіфункціональних понять базовими будуть поняття спортивна підготовка і спортивнатренування.

Спортивнапідготовка -багатофакторний процес, який передбачає створення необхідних умов дляпоєднання занять спортом з роботою, навчанням і відпочинком. Цей процес охоплює:тренування спортсменів, підготовку до змагань та участь у них, організаціютренувального процесу і змагань, науково-методичне таматеріально-технічне забезпечення тренування і змагань.

Похідними спортивноїпідготовки є система спортивної підготовки і школа спорту.

Системаспортивної підготовки -сукупність знань, засобів, методів, організаційних форм і умов,забезпечують найкращу ступінь готовності спортсмена до спортивнихдосягнень, а також сама практична діяльність з підготовки спортсменів.

Школа спорту - єдина система підготовкиспортсменів, заснована, на існуванні творчого спрямування (доктрини),развиваемого групою фахівців. Вона є результатом творчого пошуку,тривалого практичного досвіду.

Спортивнатренування - це основна форма підготовки спортсмена, яка представляєсобою спеціалізований педагогічний процес, побудований на системівправ і спрямований на управління спортивним вдосконаленнямспортсмена, що обумовлює його готовність до досягнення вищих результатів.

В результаті тренування ворганізмі спортсмена відбуваються різноманітні морфологічні та функціональнізміни, які і визначають стан тренованості спортсмена.

Тренованість, яку прийнято пов'язуватипереважно з адаптаційними перебудовами біологічного характеру ворганізмі спортсмена, що визначають рівень можливостей різнихфункціональних систем організму, слід відрізняти від підготовленості - поняттябільш широкого, відбиває сув'язь здібностей організму спортсмена допрояву максимальних можливостей у змагальній діяльності.

Станготовності до досягнення, що забезпечує найв...ищі прояви тренованості іпідготовленості, можливі на даному етапі спортивного вдосконалення,позначається як стан спортивної форми.

Тренованістьспортсмена звичайно підрозділяють на загальну і спеціальну.

Загальнатренованість змінюєтьсяпід впливом неспецифічних вправ, що зміцнюють здоров'я, поліпшуютьфізичні якості і підвищують функціональні можливості органів і системорганізму стосовно до різних видів м'язової діяльності.

Спеціальнатренованість єнаслідком вдосконалення конкретного виду м'язової діяльності, обраногов якості предмета спортивної спеціалізації.

Системаспортивного тренування -це сукупність знань, принципів, методів і спортивних досягнень, а такожсама практична діяльність з організації та управління тренувальнимпроцесом. Структурними одиницями цього поняття є система спортивного тренуванняв окремих видах спорту, в групах споріднених видів спорту.

Спортивнедосягнення - цепоказник спортивної майстерності та здібностей спортсмена, виражений вконкретних результатах.

Спортивнийрезультат -кількісний або якісний рівень показників в спорті.

Спортивнакваліфікація -стійка характеристика спортсмена, узагальнююча підсумки виступів наспортивних змаганнях за певний відрізок часу. У нашій країні і рядіінших країн, що мають спортивну класифікацію, спортсмени в залежності відрівня їх досягнень кваліфікуються за спортивним розрядам.

Впрактиці спорту широко поширені поняття В«спортивна діяльністьВ» таВ«Змагальна діяльністьВ». Найчастіше їх вживають як синоніми, протезміст і смислове значення кожного з них значно відрізняються один відодного.

Спортивнадіяльність -упорядкована організація діяльності щодо забезпечення максимальногооздоровлення і вдосконалення людини в сфері спорту.

Змагальнадіяльність по відношенню до офіційних змагань виступає у своємуабсолютному значенні як власне змагальна діяльність. І в цьомуплані це є специфічна рухова активність людини, здійснювана,як правило, в умовах офіційних змагань на межі психічних іфізичних сил людини. Кінцева мета змагальної діяльності -встановлення суспільно значущих і особистих результатів.

3. Класифікація видів спорту

У спортііснують різноманітні класифікації його видів.

ВЗалежно від особливостей тренувальної та змагальної діяльностіспортсменів вони поділяються на такі групи.

Першагрупа - атлетичнівиди спорту, пов'язані з гранично активною діяльністю спортсмена, - легка іважка атлетика, плавання, веслування, гімнастика, спортивні ігри, спортивнієдиноборства та ін

Другагрупа - види спорту, вяких рухова діяльність спортсмена спрямована на управліннязасобами пересування - автомобілем, літаком, мотоциклом, яхтою.

Третягрупа - види спорту з використаннямспеціального спортивної зброї (гвинтівки, лука і Др.).

Четвертагрупа - види спорту,засновані на зіставленні результатів конструкторської діяльності (авіа-ісудомоделірованіе та ін.)

П'ятагрупа - види спорту,пов'язані з пересуванням але місцевості (туризм, альпінізм та ін.)

Шостагрупа - види спорту,де діяльність спортсмена носить характер абстрактно-композиційного мислення(Шахи, шашки та ін.)

ВЗалежно від зміст програм літніх і зимових олімпійських ігор, прийнято ділитиза іншим принципом.

До першоїгрупи відносяться циклічні види (плавання, веслування, бігові дисципліни легкоїатлетики, велосипедний спорт, лижні перегони та ін);

додругий - швидкісно-силові види (стрибки, метання, важка атлетика);

дотретьої - види, переважно пов'язані зі складно-координаційноїдіяльністю (спортивна і художня-гімнастика, фігурне катання,стрибки у воду та ін);

дочетвертої - спортивні єдиноборства (фехтування, боротьба та ін);

до п'ятої- Спортивні ігри (баскетбол, волейбол, гандбол, хокей, водне поло та ін);

до шостої- Двоєборство, багатоборство (лижне двоєборство, легкоатлетичне десятиборстві,сучасне п'ятиборство і ін).

4.Змагання, як основа специфіки спорту. Сенс і тенденції зростання спортивнихдосягнень

Власнезмагальна діяльність спортсменів здійснюється в змаганнях.

Змагання- Важливий чинник пізнання людських можливостей і формування етичнихвзаємин, а також форма спілкування між людьми або групами людей.

Змаганнявизначаються як спеціальна сфера, в якій здійснюється діяльністьспортсмена, що дозволяє об'єктивно порівнювати певні його здатності ізабезпечити їх максимальні прояви

Метаспортивних змагань - виявлення найсильніших спортсменів та команд,вдосконалення спортивної майстерності в цілому, пропаганда фізичноїкультури і спорту, об'єктивна оцінка діяльності спортивних організацій,тренерів, спортсменів, суддів.

Спортяк специфічна форма культури і одна із сторін культурної діяльності маєвиражене змагальне начало, сприяє розвитку і проявуфізичних і психічних якостей людини. Змагання - соціальний феномен,без якого не мислиться існування спорту. Тому сам спорт можна частковорозглядати як діяльність для забезпечення функціонування і розвиткузмагань.

Спортивнізмагання як явище соціального життя підкоряються основним принципам,чинним в будь змагальної діяльності (праці, навчанні та ін):гласність, порівнянність результатів і можливість практичного повтореннядосвіду. Гласність забезпечується різнобічної інформацією, присутністюглядачів. Це створює умови для суспільного контролю за поведінкоюзмагаються, служить одній з форм обміну досвідом. Порівнянність результатівзабезпечується дією правил змагань, об'єктивними способамиреєстрації спортивних досягнень, рівністю умов для всіх змагаються.Можливість повторення досвіду в змаганнях визначається їх періодичністю,традиційністю, стабільністю календаря, правилами відбору та допуску дозмаганням. Цей принцип має значення не тільки для росту і стабілізації нависокому рівні спортивної майстерності, але й активізує всю змагальнудіяльність.

Спортивнізмагання як явище суспільного життя пов'язані з усвідомленням спортсменамисуспільного значення своєї діяльності. Це виражається в почуттівідповідальності перед колективом або інший більш великої спільністю людей,включаючи відповідальність перед країною, народом. Спортивне змаганняє засобом досягнення і формою прояву фізичної досконалостіособистості.

Спортивнідосягнення і тенденції їх розвитку

Спортивнедосягнення, як правило, характеризується перемогою над суперником, оцінюваної вбалах, голах, окулярах; демонстрацією результатів, виражених у показникахчасу, відстані, маси, точності ураження цілі, більш якіснимвиконанням складних рухових комбінацій з оцінкою їх композиції і т.д.

Спортнемислимий без прагнення до вищих (абсолютним) здобуткам, які є якб еталоном оцінки резервних можливостей, як окремої людини, так іспільноти людей в цілому. Однак особливості спорту та його показників у виглядіспортивних досягнень полягають в тому, що якщо сьогодні абсолютні досягненняпід силу вузькій групі видатних спортсменів, то через кілька років вонистають надбанням все більш і більш широкої маси займаються.

Фактори,впливають на динаміку спортивних досягнень у спорті.

Спортивнідосягнення визначаються трьома групами факторів: індивідуальними факторами(Перша група), науково-технічним прогресом (друга група) ісоціально-економічними факторами (третя група). Розглянемо ці факторибільш докладно.

Індивідуальнаобдарованість спортсмена. Сучаснанаука розрізняє задатки, обдарованість і здібності людини. Заняття будь-якимвидом спорту вимагають від людини прояви певних здібностей, яківиражаються індивідуальними особливостями особистості, які є умовоюуспішного виконання одного або декількох видів діяльності. Необхідновідзначити, що здібності не зводяться до знань, умінь і навичок, авиявляються у швидкості, глибині і міцності оволодіння способами і прийомамипевної діяльності.

вродженихобумовленим компонентом здібностей є обдарованість. Вона забезпечуєлюдині можливість успішного виконання відповідної їй діяльності. Завідношенн...ю до спорту можна говорити про фізичних і психічних якостях івластивості особистості, що забезпечують успішність здійснення певноїзмагальної діяльності. Обдарованість поступово стає головнимкритерієм при переході займаються в спортивних школах з однієї групи віншу, з однієї збірної команди в іншу, більш високого рангу.

В основіособливості.

Привдосконалення;

СтупіньПрицілей.

У цій

ВДосить сказати, щоУ певних

Все цеспортсмена.

Таким

Ефективність

Перше

Значну

На

ВажливимУ багатьохрезультатах.

Збільшення

СоціальніВ той же час

В

Тенденції

СучаснийПри цьому вНа однихЦе пов'язано з

Динаміка

Ця

Перша

Впідготовленості.

Другадіяльності.

ІншимиВТретяТовариство в