Главная > Физкультура и спорт > Становлення, структура та предмет теорії спорту
Становлення, структура та предмет теорії спорту24-01-2012, 17:32. Разместил: tester7 |
Лекція № 1 СТАНОВЛЕННЯ,СТРУКТУРА І ПРЕДМЕТ ТЕОРІЇ СПОРТУ ПЛАН 1. Зміст і структура теорії спорту. 2. Основні поняття теорії спорту. 3. Класифікація видів спорту. 4. Змагання, як основа специфіки спорту. Сенс ітенденції зростання спортивних досягнень. 1.Зміст і структура теорії спорту Сучасна наука проспорті - закономірний результат багаторічної аналітичної пізнавальноїдіяльності в області спортивного руху, спортивної підготовки, спортивноїтренування і спортивних змагань. Аналіззмісту і структури теорії спорту як науки і навчальної дисциплінисвідчить про те, що теорія спорту за своїм змістом являєзагальну концепцію розвитку спорту. За своїм призначенням - це загальний методпізнання явищ спорту та спортивної діяльності, застосовний до всіх їїскладовим та різних видів спорту; за своїми функціями - практичнекерівництво до дії для спортсменів, тренерів та інших фахівців уобласті спорту; за своєю структурою - система понять, принципів,закономірностей і функцій спорту. Теорія -вища форма наукового знання, що дає цілісне уявлення про принципи ізакономірностях, поняттях і функціях, методах і правилах, константах іінтерпретаціях певній галузі знань. Істинність теорії спортувизначається практикою спортивної діяльності, бо теорія і практика пов'язанінерозривно. Об'єктомтеорії спорту єспорт як соціальне явище і сфера людської діяльності, що представляєсобою систему організації і проведення змагань, навчально-тренувальнихзанять і має на меті, поряд із зміцненням здоров'я та загальним фізичнимрозвитком людини, досягнення високих спортивних результатів та перемог взмаганнях. Метою теорії спорту як науки єпізнання, опис, пояснення і пророкування об'єктивних закономірностей, процесіві явищ спортивної діяльності, складають предмет її вивчення тавключають соціальні, організаційні, методичні, педагогічні,біологічні та інші аспекти, з урахуванням тісного взаємозв'язку спорту зі сфероюінформації та іншими суміжними областями. Предметом навчальної дисципліни В«Теорія спортуВ»є знання з різних аспектів спорту як багатофункціональногосуспільного явища, системи змагань і пов'язаної з нею системипідготовки в обсязі, визначеному навчальною програмою для інститутів фізичноїкультури. спортзмагання досягнення 2.Основні поняття теорії спорту Теоріяспорту як система знань виражається, перш за все, в системі основних понять(Категорій) - сукупності взаємопов'язаних висловлювань, що відображають закономірностірозвитку і функціонування спорту. Поняття - це не тільки відображенняпевних об'єктів мовними засобами, але й у теж час істотніскладові частини певної теорії. У теоріїспорту виділяються три групи основних понять (категорій): -вихідні, -функціональні і -підсумкові. У своючергу, в кожній з груп слід виділяти базові поняття і витікаючі з нихпохідні поняття. У групівихідних понять в якості базових слід виділяти спорт і спортивнізмагання. Це категорії найбільшою спільності, яким підпорядковані і з якихвиводяться всі інші поняття. Спорт(Від англ. Sport, скор. Від первонач. Disport -гра, розвага) - виховна, ігрова, змагальна діяльність,заснована на застосуванні фізичних вправ, що має соціально значущірезультати. Поняттяспорт розглядається у вузькому і широкому сенсах Спорт (вширокому розумінні) являє власне змагальну діяльність,спеціальну підготовку до неї, а також специфічні відносини, норми ідосягнення в сфері цієї діяльності. Спорт (у вузькому розумінні) - власнезмагальна діяльність, специфічною формою якої є системазмагань. Відмінноюособливістю спорту є наявність змагальної діяльності таспецифічної до неї підготовки (спортивної), а основною метою занять спортом -досягнення можливо більш високого спортивного результату. Однак попутнодосягаються й інші важливі соціальні цілі - зміцнення здоров'я і фізичнавдосконалення людей, їх ідейне, розумовий, моральне, естетичневиховання та ін Спортивнезмагання - спосібдемонстрації, порівняння та оцінки спортивних досягнень, регулюваннясвоєрідною конкуренції у сфері спорту. Спортивне змагання єважливим чинником спілкування, засобом формування особистості, пізнання можливостейлюдини, створення еталонних показників. Воно здійснюється у вигляді спортивноговидовища. У той же час змагання - засіб стимулювання спортивноїдіяльності, метод відбору та підготовки спортсменів. Змагання єособливим типом діяльності, з акцентом на її результат. Системазмагань - спеціальнасфера виявлення та уніфікованого порівняння людських можливостей. Категоріїспорт і спортивне змагання зовні і внутрішньо суперечливі. Допохідним категоріям спорту відносяться: -масовий спорт, -резервний (базовий) спорт і - спортвищих досягнень (великий спорт), - такожаматорський, -професійний спорт. Категоріяспортивні змагання конкретизується в таких поняттях, як регіональні(Міські, обласні, республіканські та ін), всесоюзні (чемпіонати,спартакіади та ін), міжнародні (олімпійські ігри, всесвітні універсіади,чемпіонати Європи, світу та ін) змагання. Ціпохідні поняття відіграють службову роль. З ними пов'язані також поняттяспортивного руху та спортивної діяльності. Спортивний рух - специфічна форма соціальногоруху, історично обумовлений процес створення, розвитку, збереження,обміну та споживання цінностей спорту, один із способів формування особистості. Спортивнадіяльність - вищаформа розвитку рухової діяльності як багатостороннього процесу активноїлюдської діяльності, розвивається і вдосконалюється фізичну іпсихічну організацію людини у відповідності з цілями і потребамисуспільства. Спортивна діяльність підрозділяється на власне спортивнудіяльність (активне особисту участь спортсмена в спортивній підготовці ізмаганнях) і діяльність організаційно-педагогічну (тобто робота вспорті керівників, організаторів, тренерів, науковців, суддів,інформаторів, представників преси, телебачення, радіо, кіно). У групіфункціональних понять базовими будуть поняття спортивна підготовка і спортивнатренування. Спортивнапідготовка -багатофакторний процес, який передбачає створення необхідних умов дляпоєднання занять спортом з роботою, навчанням і відпочинком. Цей процес охоплює:тренування спортсменів, підготовку до змагань та участь у них, організаціютренувального процесу і змагань, науково-методичне таматеріально-технічне забезпечення тренування і змагань. Похідними спортивноїпідготовки є система спортивної підготовки і школа спорту. Системаспортивної підготовки -сукупність знань, засобів, методів, організаційних форм і умов,забезпечують найкращу ступінь готовності спортсмена до спортивнихдосягнень, а також сама практична діяльність з підготовки спортсменів. Школа спорту - єдина система підготовкиспортсменів, заснована, на існуванні творчого спрямування (доктрини),развиваемого групою фахівців. Вона є результатом творчого пошуку,тривалого практичного досвіду. Спортивнатренування - це основна форма підготовки спортсмена, яка представляєсобою спеціалізований педагогічний процес, побудований на системівправ і спрямований на управління спортивним вдосконаленнямспортсмена, що обумовлює його готовність до досягнення вищих результатів. В результаті тренування ворганізмі спортсмена відбуваються різноманітні морфологічні та функціональнізміни, які і визначають стан тренованості спортсмена. Тренованість, яку прийнято пов'язуватипереважно з адаптаційними перебудовами біологічного характеру ворганізмі спортсмена, що визначають рівень можливостей різнихфункціональних систем організму, слід відрізняти від підготовленості - поняттябільш широкого, відбиває сув'язь здібностей організму спортсмена допрояву максимальних можливостей у змагальній діяльності. Станготовності до досягнення, що забезпечує найв...ищі прояви тренованості іпідготовленості, можливі на даному етапі спортивного вдосконалення,позначається як стан спортивної форми. Тренованістьспортсмена звичайно підрозділяють на загальну і спеціальну. Загальнатренованість змінюєтьсяпід впливом неспецифічних вправ, що зміцнюють здоров'я, поліпшуютьфізичні якості і підвищують функціональні можливості органів і системорганізму стосовно до різних видів м'язової діяльності. Спеціальнатренованість єнаслідком вдосконалення конкретного виду м'язової діяльності, обраногов якості предмета спортивної спеціалізації. Системаспортивного тренування -це сукупність знань, принципів, методів і спортивних досягнень, а такожсама практична діяльність з організації та управління тренувальнимпроцесом. Структурними одиницями цього поняття є система спортивного тренуванняв окремих видах спорту, в групах споріднених видів спорту. Спортивнедосягнення - цепоказник спортивної майстерності та здібностей спортсмена, виражений вконкретних результатах. Спортивнийрезультат -кількісний або якісний рівень показників в спорті. Спортивнакваліфікація -стійка характеристика спортсмена, узагальнююча підсумки виступів наспортивних змаганнях за певний відрізок часу. У нашій країні і рядіінших країн, що мають спортивну класифікацію, спортсмени в залежності відрівня їх досягнень кваліфікуються за спортивним розрядам. Впрактиці спорту широко поширені поняття В«спортивна діяльністьВ» таВ«Змагальна діяльністьВ». Найчастіше їх вживають як синоніми, протезміст і смислове значення кожного з них значно відрізняються один відодного. Спортивнадіяльність -упорядкована організація діяльності щодо забезпечення максимальногооздоровлення і вдосконалення людини в сфері спорту. Змагальнадіяльність по відношенню до офіційних змагань виступає у своємуабсолютному значенні як власне змагальна діяльність. І в цьомуплані це є специфічна рухова активність людини, здійснювана,як правило, в умовах офіційних змагань на межі психічних іфізичних сил людини. Кінцева мета змагальної діяльності -встановлення суспільно значущих і особистих результатів. 3. Класифікація видів спорту У спортііснують різноманітні класифікації його видів. ВЗалежно від особливостей тренувальної та змагальної діяльностіспортсменів вони поділяються на такі групи. Першагрупа - атлетичнівиди спорту, пов'язані з гранично активною діяльністю спортсмена, - легка іважка атлетика, плавання, веслування, гімнастика, спортивні ігри, спортивнієдиноборства та ін Другагрупа - види спорту, вяких рухова діяльність спортсмена спрямована на управліннязасобами пересування - автомобілем, літаком, мотоциклом, яхтою. Третягрупа - види спорту з використаннямспеціального спортивної зброї (гвинтівки, лука і Др.). Четвертагрупа - види спорту,засновані на зіставленні результатів конструкторської діяльності (авіа-ісудомоделірованіе та ін.) П'ятагрупа - види спорту,пов'язані з пересуванням але місцевості (туризм, альпінізм та ін.) Шостагрупа - види спорту,де діяльність спортсмена носить характер абстрактно-композиційного мислення(Шахи, шашки та ін.) ВЗалежно від зміст програм літніх і зимових олімпійських ігор, прийнято ділитиза іншим принципом. До першоїгрупи відносяться циклічні види (плавання, веслування, бігові дисципліни легкоїатлетики, велосипедний спорт, лижні перегони та ін); додругий - швидкісно-силові види (стрибки, метання, важка атлетика); дотретьої - види, переважно пов'язані зі складно-координаційноїдіяльністю (спортивна і художня-гімнастика, фігурне катання,стрибки у воду та ін); дочетвертої - спортивні єдиноборства (фехтування, боротьба та ін); до п'ятої- Спортивні ігри (баскетбол, волейбол, гандбол, хокей, водне поло та ін); до шостої- Двоєборство, багатоборство (лижне двоєборство, легкоатлетичне десятиборстві,сучасне п'ятиборство і ін). 4.Змагання, як основа специфіки спорту. Сенс і тенденції зростання спортивнихдосягнень Власнезмагальна діяльність спортсменів здійснюється в змаганнях. Змагання- Важливий чинник пізнання людських можливостей і формування етичнихвзаємин, а також форма спілкування між людьми або групами людей. Змаганнявизначаються як спеціальна сфера, в якій здійснюється діяльністьспортсмена, що дозволяє об'єктивно порівнювати певні його здатності ізабезпечити їх максимальні прояви Метаспортивних змагань - виявлення найсильніших спортсменів та команд,вдосконалення спортивної майстерності в цілому, пропаганда фізичноїкультури і спорту, об'єктивна оцінка діяльності спортивних організацій,тренерів, спортсменів, суддів. Спортяк специфічна форма культури і одна із сторін культурної діяльності маєвиражене змагальне начало, сприяє розвитку і проявуфізичних і психічних якостей людини. Змагання - соціальний феномен,без якого не мислиться існування спорту. Тому сам спорт можна частковорозглядати як діяльність для забезпечення функціонування і розвиткузмагань. Спортивнізмагання як явище соціального життя підкоряються основним принципам,чинним в будь змагальної діяльності (праці, навчанні та ін):гласність, порівнянність результатів і можливість практичного повтореннядосвіду. Гласність забезпечується різнобічної інформацією, присутністюглядачів. Це створює умови для суспільного контролю за поведінкоюзмагаються, служить одній з форм обміну досвідом. Порівнянність результатівзабезпечується дією правил змагань, об'єктивними способамиреєстрації спортивних досягнень, рівністю умов для всіх змагаються.Можливість повторення досвіду в змаганнях визначається їх періодичністю,традиційністю, стабільністю календаря, правилами відбору та допуску дозмаганням. Цей принцип має значення не тільки для росту і стабілізації нависокому рівні спортивної майстерності, але й активізує всю змагальнудіяльність. Спортивнізмагання як явище суспільного життя пов'язані з усвідомленням спортсменамисуспільного значення своєї діяльності. Це виражається в почуттівідповідальності перед колективом або інший більш великої спільністю людей,включаючи відповідальність перед країною, народом. Спортивне змаганняє засобом досягнення і формою прояву фізичної досконалостіособистості. Спортивнідосягнення і тенденції їх розвитку Спортивнедосягнення, як правило, характеризується перемогою над суперником, оцінюваної вбалах, голах, окулярах; демонстрацією результатів, виражених у показникахчасу, відстані, маси, точності ураження цілі, більш якіснимвиконанням складних рухових комбінацій з оцінкою їх композиції і т.д. Спортнемислимий без прагнення до вищих (абсолютним) здобуткам, які є якб еталоном оцінки резервних можливостей, як окремої людини, так іспільноти людей в цілому. Однак особливості спорту та його показників у виглядіспортивних досягнень полягають в тому, що якщо сьогодні абсолютні досягненняпід силу вузькій групі видатних спортсменів, то через кілька років вонистають надбанням все більш і більш широкої маси займаються. Фактори,впливають на динаміку спортивних досягнень у спорті. Спортивнідосягнення визначаються трьома групами факторів: індивідуальними факторами(Перша група), науково-технічним прогресом (друга група) ісоціально-економічними факторами (третя група). Розглянемо ці факторибільш докладно. Індивідуальнаобдарованість спортсмена. Сучаснанаука розрізняє задатки, обдарованість і здібності людини. Заняття будь-якимвидом спорту вимагають від людини прояви певних здібностей, яківиражаються індивідуальними особливостями особистості, які є умовоюуспішного виконання одного або декількох видів діяльності. Необхідновідзначити, що здібності не зводяться до знань, умінь і навичок, авиявляються у швидкості, глибині і міцності оволодіння способами і прийомамипевної діяльності. вродженихобумовленим компонентом здібностей є обдарованість. Вона забезпечуєлюдині можливість успішного виконання відповідної їй діяльності. Завідношенн...ю до спорту можна говорити про фізичних і психічних якостях івластивості особистості, що забезпечують успішність здійснення певноїзмагальної діяльності. Обдарованість поступово стає головнимкритерієм при переході займаються в спортивних школах з однієї групи віншу, з однієї збірної команди в іншу, більш високого рангу. В основіособливості. Привдосконалення; СтупіньПрицілей. У цій ВДосить сказати, щоУ певних Все цеспортсмена. Таким Ефективність Перше Значну На ВажливимУ багатьохрезультатах. Збільшення СоціальніВ той же час В Тенденції СучаснийПри цьому вНа однихЦе пов'язано з Динаміка
Ця Перша Впідготовленості. Другадіяльності. ІншимиВТретяТовариство в
|