Особливості надзвичайних ситуацій на залізничному транспорті

Введення 1. Особливості надзвичайних ситуацій,пов'язаних з аваріями на залізничному транспорті 1.1 Основні причини виникненняаварійних ситуацій на залізничному транспорті 1.2 Принципи та правила проведенняаварійно-рятувальних робіт при надзвичайних ситуаціях на залізничномутранспорті 1.3 Коротка характеристика найбільшихзалізничних аварій та катастроф 2. Медико-тактична характеристика НС,пов'язаних з аваріями на залізничному транспорті 2.1 Особливості ліквідації наслідківаварій на залізничному транспорті 2.2 Пом'якшення медико-санітарнихнаслідків при надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з аваріями на залізничномутранспорті 2.3 Структура санітарних втрат принадзвичайних ситуаціях, пов'язаних з аваріями на залізничному транспорті 2.4 Особливості надання першоїмедичної допомоги при аваріях на залізничному транспорті. 3. Окремі організаційні аспекти принадзвичайних ситуаціях, пов'язаних з аваріями на залізничному транспорті. 3.1 Особливості надання психіатричноїдопомоги при аваріях на залізничному транспорті 3.2 Проведення судово-медичноїекспертизи при надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з аваріями на залізничномутранспорті. 3.3 Мобільні формування, використовуванів надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з аваріями на залізничному транспорті. 3.4 Санітарно-гігієнічні і протиепідемічнізаходи Висновок Список використаної літератури Розрахункова частина Схема сортування
Введення

надзвичайнаситуація аварія транспорт

Від надійної ібезпечної роботи транспорту залежить вся діяльність і життя населення країни.Щорічно в Росії перевозиться транспортом близько 3,5 млрд. тонн вантажів.Щодоби всіма видами транспорту перевозиться більше 100 млн. чоловік. Але прицьому, на транспорті відбувається значна кількість катастроф, аварій тапригод, від яких гине та травмується велике число людей, наноситьсявеличезний матеріальний збиток і шкоду навколишньому середовищу.

Тільки за 1992 - 2000роки на залізничному, повітряному і водному транспорті країни відбулися 852надзвичайні ситуації, внаслідок яких постраждали 3815 осіб, з нихзагинули 2111 чоловік. Лідерство за кількістю трагічних наслідків іматеріального збитку належить автомобільному транспорту - він є самимаварійним не тільки в нашій країні, але і в багатьох розвинених країнах. Щорічновід аварій на цьому виді транспорту в світі гине понад 300 тис. чоловік іблизько 8 млн. осіб отримують поранення і каліцтва, у тому числі в США - близько 55тис. і 2 млн., в Росії - близько 30 тис. і більше 180 тис. відповідно.

Отже, мета курсовоїроботи - розглянути основні характеристики надзвичайних ситуацій, пов'язаних заваріями на залізничному транспорті, виявити причини і наслідки аварійтакого роду, а також вивчити правила надання першої допомоги і основиорганізації аварійно-рятувальних робіт при залізничних катастрофах.

1. Особливості надзвичайних ситуацій, пов'язаних з аваріями назалізничному транспорті 1.1 Основні причини виникнення аварійних ситуаційна залізничному транспорті

Залізничнийтранспорт, що виконує величезні об'єми перевезень пасажирів і вантажів, у томучислі небезпечних та особливо небезпечних, відноситься до галузей народного господарства зпідвищеним ризиком виникнення аварійних ситуацій.

Загальні причинипригод на залізничному транспорті:

В·природнийфізичний знос технічних засобів,

В·порушенняправил експлуатації,

В·ускладненнятехнологій,

В·збільшеннячисельності, потужності і швидкості транспортних засобів,

В·тероризм,

В·зростаннящільності населення поблизу залізничних об'єктів,

В·недотриманнянаселенням правил особистої безпеки. [17], [1]

Найчастіше відбуваєтьсясходження рухомого складу з рейок, зіткнення, наїзди на перешкоди напереїздах, пожежі і вибухи безпосередньо у вагонах. Не виключаються розмивизалізничних колій, обвали, зсуви, повені. При перевезенні небезпечнихвантажів, таких як гази, легкозаймисті, вибухонебезпечні, їдкі, отруйні тарадіоактивні речовини, відбуваються вибухи, пожежі цистерн та інших вагонів.Ліквідувати такі аварії досить складно.

Склад залізницьвважався найбільш безпечним видом транспорту. Однак більш суворий аналізпоказує, що за показниками безпеки руху залізничний транспортзаймає третє місце після автомобільного та повітряного. Статичні даніостанніх років свідчать про значне числі постраждалих і загиблих вВнаслідок аварій пасажирських поїздів. Аварійні ситуації при перевезенні позалізницям небезпечних і особливо небезпечних вантажів призводять до значнихруйнувань, зараження місцевості і ураження токсичними речовинами великих маслюдей. При ліквідації наслідків таких інцидентів крім організаціїмедичної допомоги постраждалим необхідно проведення комплексу природоохороннихзаходів. [21]

1.2 Принципи та правилапроведення аварійно-рятувальних робіт при надзвичайних ситуаціях назалізничному транспорті

При організаціїаварійно-рятувальних робіт з ліквідації наслідків транспортних аварій ікатастроф необхідно враховувати такі їх особливості:

- аварії такатастрофи відбуваються в дорозі проходження, як правило, раптово, у більшостівипадків при високій швидкості руху транспорту, що призводить до тілеснихпошкоджень у постраждалих, часто до виникнення у них шокового стану,нерідко до загибелі; несвоєчасне отримання достовірної інформації прощо трапилося, що веде до запізнювання допомоги, до зростання числа жертв, у тому числічерез відсутність навичок виживання у постраждалих;

- відсутність,як правило, на початковому етапі робіт спеціальної техніки, необхідних засобівгасіння пожеж та труднощі в організації ефективних способів евакуації з аварійнихтранспортних засобів;

- трудність ввизначенні числа постраждалих на місці аварії або катастрофи, складністьвідправки великої їх кількості в медичні установи з урахуванням необхідноїспецифіки лікування;

- ускладненняобстановки у разі аварії транспортних засобів, що перевозять небезпечні речовини;

- необхідністьорганізації пошуку останків загиблих і речових доказів катастрофичасто на великих площах;

- необхідністьорганізації прийому, розміщення і обслуговування (харчування, послуги зв'язку,транспортування та ін) прибувають родичів постраждалих та організаціявідправки загиблих до місць їх поховання;

- необхідністьякнайшвидшого відновлення руху по транспортним комунікаціям. [8]

Характернимиособливостями залізничного транспорту є:

- великамаса рухомого складу (загальна маса вантажного поїзда становить 3 - 4 тис.тонн, маса пасажирського складу - близько 1 тис. тонн, маса однієї цистерни -80-100 тонн);

- високашвидкість пересування складу (до 200 км/год), а екстрений гальмівний шлях складаєкілька сотень метрів;

- наявність нашляху проходження небезпечних ділянок доріг (мости, тунелі, спуски, підйоми, переїзди,сортувальні гірки);

- наявністьелектричного струму високої напруги (до 30 кВ);

- впливлюдського фактора на причини аварії (управління локомотивом, комплектуванняскладу, диспетчерське обслуговування);

- різноманіттявражаючих факторів і можливість їх комбінованих поєднань. [21]

Аварійно-рятувальні таінші невідкладні роботи при ліквідації аварій на залізничному транспортівключають:

- збір інформації,розвідку та оцінку обстановки;

- визначення межнебезпечної зони, її огородження та оточення;

- проведенняаварійно-рятувальних робіт з метою надання допомоги постраждалим;

- ліквідаціюнаслідків аварії (локалізація джерела надзвичайної ситуації, гасіння пожежіта ін);

- аварійно-відбудовніроботи на електричних мережах і комунікаціях. [2]

При зіткненнях, різкої зупинки поїзда іперевертанні вагонів пасажирського потягу типовими травмами п...асажирівє удари, переломи, струси головного мозку, здавлювання.

У таких випадкахаварійно-рятувальні роботи включають:

- проникненняв вагон через вхідні двері, віконні прорізи і спеціально пророблені люки;

- пошукпостраждалих, їх деблокування і евакуацію;

- наданняпершої медичної допомоги потерпілим.

Особливу небезпекудля пасажирів становлять пожежі у вагонах. Пожежа в пасажирському вагоні дужешвидко поширюється по внутрішній обробці, пустотам конструкції івентиляції. Він може охопити один вагон за іншим. Особливо швидко цевідбувається під час руху поїзда, коли протягом 15-20 хвилин вагонповністю вигорає. Температура в палаючому вагоні становить порядку 950 В° С.Час евакуації пасажирів має бути не більше 2 хвилин. Пожежа на тепловозахускладнюється наявністю великої кількості палива (5-6 т ) і мастильних матеріалів (1,5-2 т ).

У випадках,коли пасажирські поїзди виявляються заблокованими сніговими заметами,обвалами, камнепадами, лавинами, селевими потоками, водою, завдання рятувальниківзводиться до виявлення потерпілих, їх звільненню і наданню їм допомоги.

Якпоказує досвід, для ліквідації наслідків аварій на залізничномутранспорті МПС Росії має в своєму розпорядженні достатніми силами і засобами (на 17дорогах до складу їх сил, призначених для ліквідації надзвичайних ситуацій,входять 304 відновних і 369 пожежних потягів). Тому, якщо аваріяусувається протягом доби, залучення сил і засобів РСЧС, як правило, невимагається. У той же час, якщо аварія пов'язана з десятками загиблих і сотнямипотерпілих, коли потрібне проведення складних рятувальних робіт повитягання людей з завалів і зруйнованих конструкцій вагонів, тодівикористання додаткових сил необхідно. [17]

Взаємодіясил при таких надзвичайних ситуаціях вкрай важливо, тому що, крім сутотехнічних проблем (розбирання завалів, гасіння пожеж, відновленнязалізничної колії і т.п.), доводиться вирішувати завдання із залученнямдодаткових сил. До таких завдань відносяться: охорона громадського порядку;забезпечення роботи пожежної та медичної служби; впізнання та ідентифікаціязагиблих; розшук, оповіщення, зустріч і розміщення родичів загиблих;відправка залишилися в живих з місця катастрофи. Вирішення цих питаньпокладається, як правило, на керівників КЧС і правоохоронних органів.

При виникненнівеликих аварій і катастроф на залізничному транспорті доцільнопризначати оперативну групу з наступними завданнями:

• організаціяі безпосереднє здійснення в районі катастрофи безперервного моніторингуобстановки, оцінки масштабів та прогнозування подальшого її розвитку;

• виробленняпропозицій і прийняття рішень щодо локалізації та ліквідації наслідківкатастрофи, захисту населення і навколишнього середовища в зоні надзвичайної ситуації;

• залученнядо робіт усіх наявних сил і засобів, підготовка пропозицій провикористанні всіх видів ресурсів;

• організаціяі контроль оповіщення населення, планування та організація евакуації населенняіз зони надзвичайної ситуації. [7], [1]

Організаціяробіт з порятунку потерпілих при аваріях на залізничних переїздахздійснюється з урахуванням характеру ушкодження залізничного складу(Автомобільного транспорту), характеру ураження людей, наявності вториннихвражаючих факторів, наявних технічних засобів, а також пожежної, хімічноїта іншої небезпеки вантажів.

Основнимивидами аварійно-рятувальних робіт при аваріях на залізничних переїздахє локалізація і ліквідація впливу вторинних вражаючих факторів,пошук і деблокування людей, надання ураженим першої медичної допомоги таїх евакуація. При великих обсягах аварійно-рятувальних робіт або виниклипожежах за наказом начальника відділення або начальника залізниці до місцяподії направляються відновлювальні та пожежні поїзди, які діють завідповідним планом. Начальник відбудовного поїзда після прибуття намісце події відповідає за виконання оперативного плану відновленняруху в частині підйому вагонів, відновлення енергомереж і лінії зв'язку. Ціроботи виконуються негайно з однієї або двох сторін полотна, а також позаполотна - тягачами, тракторами та іншими тяговими засобами. [4]

Аварії ззалізничним пасажирським транспортом, що призвели до пожежі, вимагаютьзастосування для ліквідації їх наслідків спеціальних пожежних поїздів, пожежнихчастин і пошуково-рятувальних підрозділів.

При такихпожежах вражаючими факторами є: висока температура, швидкопоширюється відкритий вогонь і отруйні речовини, які виникають впроцесі горіння.

Аваріїзалізничного транспорту, який здійснює перевезення небезпечних вантажів, можутьприводити до пожеж, вибухів, хімічного і біологічного зараження,радіоактивного забруднення. Характерною особливістю цих надзвичайних ситуаційє значні розміри і висока швидкість формування осередку ураження. [9]

Заходиз порятунку постраждалих в таких надзвичайних ситуаціях визначаються характеромураження людей, розміром пошкодження технічних засобів, наявністю вториннихвражаючих факторів.

При порятунокпостраждалих в аварії при перевезенні небезпечних вантажів проводяться:

• розвідка іоцінка обстановки, визначення межі небезпечної зони і її огорожа;

• локалізаціяі ліквідація наслідків вражаючих факторів;

• пошукпостраждалих, забезпечення їх засобами індивідуального захисту та евакуація знебезпечної зони;

• наданняпостраждалим першої медичної допомоги;

• контрольвмісту небезпечних речовин у повітрі, воді та грунті. [21]

При горінні цистерн згорючими рідинами необхідно негайно організувати їх гасіння. У випадкузагрози перекидання вогню на сусідні склади або транспортні засоби,палаючі цистерни відводять в безпечне місце, одночасно охолоджуючи і захищаючисусідні вагони. Палаючу цистерну потрібно постійно охолоджувати водою, щобвиключити ймовірність вибуху. При горінні парів рідини над незакритійгорловиною цистерни закривають кришку або накидають на неї кошму під захистомпожежних стволів.

Палаючурозтеклися рідина гасять водою, піною та абсорбцією матеріалами. Можливийвідведення розтеклися рідини по канавах або обвалування землі для направленнярідини в безпечне місце.

Гасіннябалонів зі стисненим та зрідженим газом проводиться з укриття. Якщо не можналіквідувати факел палаючого газу, то допускається його вільне вигоряння. [17]

У разі витоку іпротоки хімічно небезпечних речовин ХОВ проводиться локалізація та знезараженняджерел хімічного зараження, наступними способами:

• признезараженні хмар ахова - постановка завіс з використанням нейтралізуючихрозчинів або розсіювання хмар повітряно-газовими потоками;

• прилокалізації протоки ахова - обвалування протоки, збір рідкої фази СДОР вприямки-пастки; засипка протоки сипучими сорбентами; зниження інтенсивностівипаровування покриттям дзеркала протоки плівкою; розбавлення протоки водою;

• введеннязагусників;

• признешкодженні (нейтралізації) протоки ахова - заливка нейтралізуючим розчиномабо розбавлення протоки водою з наступним введенням нейтралізаторів; засипкасипучими нейтралізуючими речовинами або твердими сорбентами з подальшимвипалюванням; зниження протоки і грунту, загущення з подальшим вивезенням іспалюванням. [8]

У разі виникненнявогнища біологічного ураження при аварії на залізничному транспорті:

• проводитьсябактеріохіміческая розвідка та індикація бактеріальних засобів;

• встановлюєтьсякарантинний режим і обсервація;

• проводитьсясанітарна експертиза та контроль зараженості продовольства, харчової сировини,води та фуражу, їх знезараження;

• здійснюютьсяпротиепідемічні, санітарно-гігієнічні, лікувально-евакуаційнізаходи. [19]

Приорганізації та проведенні заходів щодо ліквідації осередку біологічногозараження необхідно враховувати: здатність бактеріальних засобів викликатимасові інфекційні хвороби; здатність деяких мікробів і токсинівзберігатися тривалий час у... зовнішньому середовищі; наявність і тривалістьінкубаційного періоду; складність лабораторного виявлення збудника ітривалість визначення його виду; необхідність застосування засобівіндивідуального захисту. [8]

У разі радіоактивногозабруднення територій і технічних засобів основними заходами поліквідації їх наслідків є:

• локалізація іліквідація джерел радіоактивного забруднення;

• дезактиваціязабрудненій території і технічних засобів;

• збір і захороненнярадіоактивних відходів;

• виявленнялюдей, зазнали радіоактивного опромінення, їх медичне обстеженнясанітарна обробка.

Роботи внебезпечній зоні повинні виконуватись за умови постійного дозиметричногоконтролю.

Часперебування рятувальників у небезпечній зоні залежить від потужності еквівалентної дозиопромінення і визначається в кожному конкретному випадку. Заражена одяг, взуття,особисті речі направляються на дезактивацію або захоронення. [19]

1.3 Коротка характеристиканайбільших залізничних аварій та катастроф

Найстрашнішінаслідки мають залізничні катастрофи, пов'язані з великимипасажирськими перевезеннями:

В·22Жовтень 1949 близь містечка Нови Двір у Польщі зійшов з рейок швидкий поїзд"Гданськ-Варшава", крах завершилося загибеллю 200 чоловік;

В·28Вересень 1954 східніше міста Хайдарабада в Індії сталася одна з найбільшвеликих залізничних катастроф, що слідував по мосту експрес звалився в річку,загинули 1172 людини; [24]

В·8жовтня 1952 року в Харрі-Вілдстоуне (Англія) два рухалися поїзди врізалисяв третій, котрий стояв на місці, жертвами стали 112.пассажіров;

В·3травня 1962 року в столиці Японії Токіо зіткнулися відразу три потяги, загинули 163людини;

В·16Лютий 1970 в північній Нігерії в результаті залізничної аварії померли

В·4

В·22

В·вЗа офіційними даними,

В·23тяжкості.

В·27областей.

В·19Число загиблих

В·в

В·протилежному напрямку. Причиною цьогорайоні.
2. При необхідності

На основі отриманої

На всіх рівнях

У комплекс

В·виклик

В·організаціяподії;

В·організація

В·

В·спеціальна

СтупіньМаються наЦілеспрямовано

Формування та

Система основнихвключає:

В·інформаційне

В·формування

В·підготовку

В·використання

В·

У структуріВ

Характерні

Зіткнення

Наданняіцінской допомоги постраждалим при катастрофах і аваріях на першому, найбільшскладному етапі ліквідації наслідків, має свої особливості. До місцяподії за встановленим регламентом та в найкоротші терміни в складівідбудовного поїзда слід санітарний вагон з медичною бригадою,необхідним оснащенням та екіпіровкою. Крім того, в залежності від тяжкостімедичних наслідків регламентований виїзд на місце подіївідповідальних працівників, головних та провідних спеціалістів медичного відділу РЖД,управлінь і відділів охорони здоров'я залізниць, дорожніх і Відділковалікарень, а також медичних бригад відповідних профілів (хірургічних,реанімаційних та ін.) [10]

Медична сортуванняуражених.

Доцільнозалучення спеціалістів високої кваліфікації (як правило, хірургів), які маютьвеликий досвід організаційної роботи в умовах НС. Зазвичай ураженихпідрозділяють на чотири категорії, які розрізняються по пріоритету в наданнімедичної допомоги та евакуації в лікувальні установи:

I - знаходяться втермінальному стані та потребують полегшення страждань (близько 10%).

II - знаходяться вважкому стані і потребують невідкладних заходах (близько 20%);

III - знаходяться встані середньої тяжкості, допомога яким може бути відстрочена (близько 30%);

IV - легкопораженние,нужденні переважно в амбулаторної допомоги (близько 40%). [2]

При категоризаціїуражених першої групи медичний персонал традиційно відчуває труднощі,так як в звичайних умовах для порятунку життя цим постраждалим використовуютьсявсі доступні сили, засоби та методи медицини. [13]

Слід враховувати, щосеред уражених може виявитися велика кількість дітей, особливо у відпускнийперіод (до 45%). У всіх випадках летальність серед них значно вище, ніждорослих. У стаціонари діти раннього віку, як правило, не надходять, вонигинуть на місці події. Діти, які отримали травми, опіки, отруєння і т.п., підлягають першочерговому госпіталізації, оскільки потребують терміновогооперативному втручанні, детоксикації і в той же час щадному лікуванні, щоможе бути забезпечено за умови залучення до цієї роботивисококваліфікованих фахівців педіатричного профілю. [18]

Досвід медицини катастрофпоказує, що незалежно від використовуваної методики медичного сортуванняможе мати місце недооцінка або переоцінка тяжкості стану уражених. Принедооцінці стану постраждалих з ушкодженнями, потенційно загрозливимижиття, зростає ймовірність госпіталізації в непрофільні медичніустанови, що призводить до ускладнень і зростанням смертності. Переоцінка,складова приблизно 50%, вважається прийнятною, оскільки сприяєзменшення числа уражених, тяжкість стану яких недооцінена. Крім того,однією з помилок у медичному забезпеченні уражених при катастрофах і аваріяхє поверхнева оцінка обсягів необхідних лікувально-евакуаційнихзаходів без урахування реальної обстановки, що призводить до нестачізалучення медичних ресурсів. Усі медичні формування і установиповинні дотримуватися єдиних принципів у наданні медичної допомоги таподальшому лікуванні уражених, так як відступ від них нерідко призводить доважким і необоротних наслідків. [14]

Для забезпеченнядоступу медперсоналу до потерпілого необхідно головне:

В·видалитифрагменти транспортного засобу навколо потерпілого;

В·НЕевакуювати потерпілого з місця події до прибуття В«Швидкої допомогиВ»;

В·забезпечитидоступ персоналу В«Швидкої допомогиВ» до постраждалого найбільш швидким і легкимшляхом (через двері, вікна, за допомогою часткового чи повного видалення даху);

В·визначитистан потерпілого і можливість спілкування з ним. [23]

Негайна евакуаціяпотерпілого з аварійного транспортного засобу проводиться:

В·припожежі (загрозу вибуху);

В·підводи;

В·загресивної (токсичної) середовища;

В·принеможливості зупинити на місці сильна кровотеча.

Для якнайшвидшої стабілізаціїстану потерпілого необхідно:

В·привестипотерпілого в свідомість;

В·забезпечитивільне дихання;

В·зафіксуватишийні хребці;

В·зупинитисерйозні кровотечі;

В·зафіксуватихребет;

В·запобігтипереохолодження. [23]

Необхідно розбиратитранспортний засіб до можливості евакуації потерпілого із зони аварії.Увага! Три основні правила порятунків:

1.Ніколине виймайте потерпілого з-під уламків до надання йому першої медичноїдопомоги при травмах і стабілізації його стану.

2.Розбирайтетранспортний засіб навколо потерпілого, а не витягуйте постраждалого зпошкодженого транспортного засобу.

3.Потерпілийпісля вилучення повинен знаходитися в такому ж або кращому, ніж до початкурятувальних робіт, стані.

Відхилення від цихправил можливо лише при загрозі для життя потерпілого або рятувальників. [22]

завдань першогомедичної допомоги:

1. Зберегти життяпостраждалого:

В·доприбуття бригади швидкої допомоги;

В·підчас транспортування в лікувальну установу (лікарню або госпіталь).

2. Зменшити ускладненнятравматичного та опікового шоку, синдрому тривалого здавлювання, що призводятьдо смерті потерпілого в найближчу добу після надходження в стаціонар. [19]

Система організаціїпершої медичної допомоги передбачає комплекс заходів, здійснюванихпослідовно (поетапно):

В·першийетап - надання медичної допомоги на місці події;

В·другаетап - надання медичної допомоги в дорозі проходження в лікувальну установу;

В·третійетап - надання медичної допомоги в лікувальному закладі. [10]

Медичнадопомога на місці пригоди включає:

В·наданнямедичної допомоги постраждалим медичними працівниками, ...викликаними длянадання медичної допомоги постраждалим (бригада швидкої медичної допомоги,фельдшера фельдшерсько-акушерських пунктів, лікарі сільських дільничних лікарень таамбулаторій та інші);

В·наданнясамої взаємодопомоги особами, що опинилися на місці події (шофера,працівники ГИБДД, працівники дорожніх підприємств та ін.) [23]

Ефективністьпершої медичної допомоги в результаті надзвичайної ситуації, пов'язаної заваріями на залізничному транспорті, на місці події залежить від рівняпідготовки осіб, що надають цю допомогу. Разом з тим для всіх єобов'язковим проведення наступних заходів:

1. Екстрена евакуаціяпостраждалих із зони, загрозливою його життя і життя рятувальників (пожежа, загрозавибуху або падіння з висоти):

В·екстренаевакуація потерпілих з вагонів потягу одним рятувальником;

В·екстренаевакуація потерпілих з вагонів потягу командою рятувальників;

В·екстренепереміщення потерпілих із небезпечної зони.

2. Гасіння палаючоїодягу і волосся.

3. Оцінка станупостраждалого:

В·визначенняреакції зіниць на світло;

В·визначенняпульсу на сонній артерії;

В·визначенняознак зовнішнього дихання;

В·визначеннямісця і виду (артеріальний, венозний) кровотечі;

В·визначенняознак коми;

В·визначенняознак перелому кісток кінцівок;

В·визначенняознак пошкодження кісток таза, хребта, ребер і грудини;

В·визначенняознак синдрому тривалого здавлювання;

В·вимірартеріального тиску;

В·підрахунокчастоти серцевих скорочень;

В·аускультаціялегенів;

В·електрокардіографія.

4. Комплекссерцево-легеневої реанімації:

В·дефібриляція;

В·непрямиймасаж серця;

В·штучнедихання способом "з рота в рот";

В·штучнедихання способом "маска-рот";

В·штучнедихання за допомогою апарату ШВЛ з попередньою інкубацією трахеї.

5. Звільненнядихальних шляхів у випадку коми:

В·способомповороту потерпілого на живіт і видалення слизу і блювотних мас з ротовоїпорожнини і носа за допомогою серветки або гумового балончика;

В·проведенняінкубації трахеї і очищення дихальних шляхів вакуумнимиекстрактором(Електричними, механічними). ​​

6.Временная зупинкакровотечі:

В·накладеннякровоспинний джгута;

В·накладеннягнітючої пов'язки;

В·способоммаксимального згинання кінцівки.

7. Накладення захиснихджгутів і давили пов'язок на кінцівки у разі синдрому тривалогоздавлювання.

8. Внутрішньовенневведення:

В·плазмозаменяющіхрідин;

В·ощелачівающіхрозчинів;

В·гормоніві тонізуючих серцеву діяльність і дихання лікарських засобів.

9. Інгаляціякиснево-повітряних сумішей за допомогою кисневих або дихальних апаратів. [13]

3. Окремі організаційні аспекти при надзвичайних ситуаціях,пов'язаних з аваріями на залізничному транспорті

3.1 Особливостінадання психіатричної допомоги при аваріях на залізничному транспорті

Порядз характером і тяжкістю медичних наслідків серйозну проблему в умовахкатастроф і аварій представляє психічне здоров'я людей. Нерідко вонохарактеризується нападами панічного страху, неадекватними емоційнимиреакціями і депресивними станами. Причому з часом, що пройшов післякатастрофи, число постраждалих з психічними розладами може різкозростати. Так, при вибуху вагонів на станції Свердловськ-Сортувальний впочатковий період ліквідації наслідків гострі реакції на стрес відзначалися у 5% Постраждалих, а на наступних етапах частка осіб з різними психічнимипорушеннями досягала 50%. При залізничних катастрофах в районі станціїБологоє і на ділянці Челябінськ - Уфа на початковому етапі виражені психічніпорушення у потерпілих не реєструвалися. Однак на наступних етапахпсихічні травми виявилися у 13 і 65% постраждалих відповідно. [5]

У більшостівипадків зазначені розлади призводили до ускладнення перебігу основногопатологічного процесу у постраждалих. Тому до складу медичнихформувань, при необхідності, повинні включатися спеціалісти відповідногопрофілю для надання невідкладної психіатричної допомоги будь-яким особам за наявностігострих психічних розладів і психотичних реакцій. У подальшому такудопомогу необхідно передбачати як в лікувально-профілактичних, так і вамбулаторно-поліклінічних закладах залізниць.

20% катастроф пов'язаноз "людським фактором" і ризик появи нових НС постійно зростає.Найбільш поширеною формою психічного реагування на поєднаневплив вражаючих факторів катастроф є непатологіческіе стресовіреакції (80-97%). Незалежно від типу, глибини й виразності проявів вонивідносяться до числа прогностично сприятливих психічних наслідків. [5]

До 2.5% -патологічні реакції на важкий стрес (розвинуті психічні розлади зваріабельними психопатологічними Синдромально проявами). Близько 10-15%постраждалих в НС будуть потребувати стаціонарного лікування в умовахпсихоневрологічної клініки і не менше 50% в лікуванні і спостереженні в амбулаторно-поліклінічнихумовах.

"Колективніреакції "виявляються у 63% випадків НС:

В·підвищенасугестивність, імпульсивність, дратівливість, вибуховість;

В·зниженняздатності логічного міркування й оцінки подій;

В·НЕкритичність поведінки і вчинків, мінливість настрою прагненнянегайно реалізувати невмотивовані ідеї при НС.

Психіатрична допомогапри НС повинна представляти комплекс медико-психологічних і психіатричнихзаходів, для копіювання гострих психотичних розладів, нормалізаціюпсихічного стану не тільки постраждалих, але і медичних працівниківпершого контакту, а також рятувальників. У більш віддалений період, після НС,подальша реабілітація цього контингенту.

Основні напрямкипсихіатричної допомоги:

В·відповідністьсил і засобів психіатричної допомоги задачам по її наданню на етапахмедичної евакуації;

В·своєчаснезалучення фахівців даного профілю (за принципом взаємного доповнення, ане дублювання на різних етапах);

В·мінімальнийобсяг лікувальних заходів в осередку ураження;

В·адекватнасортування та швидка евакуація постраждалих з осередку ураження;

В·своєчаснепосилення окремих етапів надання психіатричної допомоги;

В·поєднаннялікувальних і реабілітаційних заходів. [11]

Прогнозування,формування та оснащення ресурсів виходить з даних медико-психіатричноїрозвідки в залежності від масштабу і важкості НС, наявності в районі лихаспеціалізованих лікувально-профілактичних установ.

Основнілікувально-діагностичні підходи:

В·наближеністьдо передових етапах надання медичної допомоги;

В·оперативністьвикористання методів експрес діагностики і лікування;

В·простотазастосування схем або стандартів медикаментозної терапії;

В·невідкладність- Надання допомоги в максимально ранні терміни;

В·етапність,специфічність та індивідуальність (вік, культура, професія, особистісніособливості).

Принцип наданнядопомоги: мінімальний обсяг і швидка евакуація постраждалих із зони лиха.З огляду на виникнення при НС масової кількості постраждалихпсихіатричного профілю, стає доцільним формуванняпсихотерапевтичних бригад спеціалізованої медичної допомоги з підпорядкуваннямтериторіальним центрам медицини катастроф.

Штатний склад бригади:

В·2лікаря;

В·2середніх медпрацівника;

В·2санітара;

В·1водій-санітар. [5]

Спеціалізованібригади проводять сортування, лікувально - купирующие і евакуаційні заходипрофільному контингенту, надають консультативну допомогу фахівцям іншогопрофілю. [14]

Організація робіт вранній період катастрофи:

Має безсумнівнезначення досвід роботи, рівень кваліфікації, розвинена інтуїція, високийпрофесіоналізм всього складу бригади. Оцінка гострих клінічно вираженихпсихічних і психотичних станів на рівні реакцій (т.зв. діагнозвпізнавання). Своєчасне виявлення істерично декомпенсованих особистостей,охоплених жахом і страхом, тому цей контингент складає групу підвищеногоризи...ку розвитку паніки.

Медична сортування:

1 група -представляють небезпеку для себе і оточуючих. Психогенні афективно-шоковіреакції з порушенням або ступором. Стану з засмученим свідомістю,загострення колишніх психічних захворювань, агресивна і суїцидальна налаштованість.

2 група - нужденнів заходах 1 лікарської допомоги. У разі недостатньо ефективної терапії,ця група направляється в псіхоізолятор.

3 група - нужденнів відстроченої медичної допомоги, яка може бути надана в психоневрологічномустаціонарі.

4 група - найбільшлегкі форми психотичних розладів. Пацієнти після введення заспокійливихзасобів, психотерапії та нетривалого відпочинку, можуть приступити до трудовоїдіяльності. [16] При наявності у уражених травми, отруєння та психотичногорозлади, останні направляються в профільний стаціонар після наданнянеобхідної допомоги для ліквідації або профілактики нервово-психічнихпорушень.

Критерії сортування:

В·оцінкастану свідомості (порушення є чи ні);

В·оцінкарухових розладів (психомоторне збудження або ступор);

В·особливостіемоційного стану (збудження, депресія, страх, тривога).

Невідкладна допомога:

В·купіруванняафективного збудження при збереженому контакті з потерпілим і припотьмареному свідомості;

В·купіруванняступору психогенного або депресивного;

В·купіруваннясудомних пароксизмів або епілептичного статусу;

В·купіруваннярозвилися гострих психотичних станів. [20]

Першорядною метоюмедикаментозної терапії психотичних розладів є купірування гострогостану, застосуванням нейролептиків, транквілізаторів, антидепресантів і їхкомбінацією. При затримці евакуації в стаціонар, виробляються повторніін'єкції збудженим постраждалим і неодмінно за 20-30 хвилин до початкуевакуаційних заходів.

Супровід приевакуації масової кількості постраждалих з розрахунку на кожні 25 чоловік:

В·Спокійні:2 медсестри, 2 санітара,

В·Неспокійні:1 лікар, 2 медсестри, 3 санітара.

Основне правилопсихіатричного нагляду: ретельність, безперервність і дієвість.

На підставіаналізу заходів щодо ліквідації наслідків НС та катастроф, можна зробитивисновок про наявність у 1 постраждалих, перенесли важкі стресові реакції,спостерігається прогредієнтності протягом з порушенням адаптаційних процесів,розвитком поттравматіческіх психогенних стресових розладів,психосоматичних захворювань, загострення хронічної, прихованої та вялотекущейпатології. Ці фактори можуть призвести до стійких змін особистості знаростаючою соціально-трудової дезадаптацією і інвалідизацією. Алкоголізм,лікарська залежність, проблеми в колективі і в сім'ї, нестійкеповедінку і конфлікти з законом, суїцидальні спроби. [5]

Все цезумовлює необхідність подальшого диспансерно-поліклінічногоспостереження за постраждалими в НС, з проведенням лікувально-профілактичних татривалих реабілітаційних заходів. [11]

3.2 Проведеннясудово-медичної експертизи при надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з аваріямина залізничному транспорті

Обов'язковоюумовою при НС, особливо з тяжкими наслідками, є проведеннясудово-медичної експертизи, в завдання якої входять ідентифікація особистостейзагиблих, визначення причин смерті, забезпечення збереження трупів і видача їхродичам. Поряд з цим експерти встановлюють характер і ступінь тілеснихпошкоджень у уражених для вирішення наступних правових і соціальнихпитань. [3] Важливість проведення цієї роботи в умовах багатьох залізничнихкатастроф і аварій визначається не тільки великим числом постраждалих і жертв(Частка загиблих на місці події в середньому досягає 20 - 30%, а вокремих випадках значно більше), але і необхідністю встановленнябезпосередніх причин виникнення інцидентів. Мабуть, доцільностворення постійних груп судово-медичних експертів для координації роботипо встановленню причин аварій і аварій, огляду та експертизи,

В

Доцільність

Після виходу із зонипорядку. При цьому необхідно враховуватиПри

Часткове

Порядок проведенняПриПотім

Знезараженняспоруд.

Можливаповітря.

Використання

Таким чином,

Особи, які незони.

Ніколи не

1. Де по

2. Скільки

3. Прізвища та

Крім того,Всі

Після

В·

В·

В·

В·

В·

В·

В·

В·рукавички;

В·

В·
Висновок

В результаті

Основними причинамиЗалізничніОсновними є:

В·несвоєчасне

В·ускладнення

В·необхідність

В·необхідністьшего відновлення руху по залізничному полотну;

В·складностіпри транспортуванні потерпілих, розміщенні їхніх родичів, а такожвідсутність на початку рятувальних робіт технічних засобів і спеціальних пристосувань.

Але, незважаючи на всівищеперелічене, їхати в поїзді приблизно в три рази безпечніше, ніж летіти налітаку, і в 10 разів безпечніше, ніж їхати в автомобілі.

Список використаної літератури

1.ФедеральнийЗакон РФ "Про залізничний транспорт Російської Федерації" від10января 2003 № 17-ФЗ (зі змінами від 8 листопада 2007 р.).

2.НаказМПС РФ № 1-Ц від 08.01.1994г. "Про заходи щодо забезпечення безпеки рухуна залізничному транспорті "(ред. від 17.10.2023)

3.Положенняпро Управління державного залізничного нагляду Федеральної служби понагляду у сфері транспорту. Затверджено наказом Ространснагляду від 16.01.2007р. № ВС-22 фс

4.АлтунінА.Т. Формування цивільної оборони в боротьбі зі стихійними лихами.Москва, 2007. - 245 c.

5.АндрєєваГ.М. Соціальна психологія. - М.: Изд. МДУ, 2006. - 129 с.

6.АнофріковВ.Є., Бобок С.А., Дудко М.Н., Єлістратов Г.Д. Безпека життєдіяльності:Навчальний посібник для вузів/ГУУ. - М.: ЗАТ "Финстатинформ", 2008. -312 з.

7.АфанасьєвЮ.Г. Безпека життєдіяльності. Частина 1./Овчаренко А.Г., Трутнева Л.І.,Раско С.Л., Мякшін А.Д. - Вид-во Алт.гос.техн.ун-т, БТІ, - Бійськ, 2006. - 336с.

8.Безпекав надзвичайних ситуаціях: Підручник під ред. Н.К. Шишкіна. - М., ГУУ, 2009. - 400с.

9.БєловС.В. Безпека життєдіяльності// Підручник. - М.: Вища школа, 2006. - 341с.

10.БубновВ.Г., Бубнова Н.В. Як допомогти постраждалим при витяганні з-під уламківбудівель, автомашин і завалів. - М., 2005. - 240 с.

11.БурлачукЛ.Ф. Психодіагностика особистості. - Київ, 2006. - 310 с.

12.БуяновН.А. Полішко В.В., Основи безпеки життєдіяльності "Смоленськ. 2007.- 214 с.

13.ВарющенкоС.Б., Гостєв В.С., Кіршін Н.М. Безпека життєдіяльності та медицинакатастроф./Учеб. для. студ. образ. уста. середовищ. проф. образ./під ред. КірщінаН.М. - 2-ге вид., Стер. - М.: ACADEMIA,- 2007. - 500 с.

14.ВишняковЯ.Д., Вагін В.І., Овчинников В.В, Стародубець А.Н. Безпекажиттєдіяльності. Захист населення і території в НС./Вища. проф. освіту- 2-ге вид., Стер. - М.: Асадемта, 2008. - 340 с.

15.ГапєєвВ.І., Пищик Ф.П., Єгоренко В.І. Безпека руху на залізничному транспорті.- Мінськ: Полум'я, 2007. - 400 с.

16.ГоголівМ.І., Качанов І.О., Шустиков В.М. Підготовка невоєнізованих формувань іустанов медичної служби цивільної оборони. -М.: Медицина, 2007. - 300 с.

17.ДоліцкійЕ.А. Розслідування аварій і аварій на залізничному транспорті. М., 2009. -321 з.

18.Ізмалков В.І.,Ізмалков А.В. В«Безпека і ризик при техногенних впливахВ»,-М., 2006. -120 з.

19.КочетковаК.Є., Котляревський В.А., Забечаева А.В. Аварії та катастрофи. Попередження іліквідація наслідків: Навчальний посібник. - М.: АСВ, 2007. - 210 с.

20.МікрюковВ.Ю. Забезпечення безпеки життєдіяльності. М. 2008. - 410 с.

21.УздінаМ.М. Залізниці. Загальний курс. - М.: Транспорт, 2006. - 300 с.

22.ФалєєвМ.І. Навчання працівників організацій та населення основам ДО і захисту у НС:Учеб. - Метод. посібник/ін-т ризику і безпеки. - М., 2007. - 250 с.

23.Шойгу С.К.,Фалєєв М.І., Кирилов Г.Н., Сичов В.І., Капканник В.О., Виноградов А.Ю.,Кудінов С.М., Ножовий С.А., Неживий А.Ф., Підручник рятувальника, М., В«АкадеміяВ», 2002,528 з.

Розміщено на
Розрахункова частина...

Завдання: розрахуватисанітарні втрати в зоні надзвичайної ситуації, пов'язаної з аварією назалізничному транспорті.

Кількість людей,знаходяться в поїзді - 3107 чоловік.

К = 10%, 15%, 45%, 50%,95%

U= 0.6

H= 0.2

Р = 0.5

Е = 1

Розрахунок будемопроводити за формулою:

C n =K * U * (1- H) * (1 - P) * E,

де C n - Санітарні втрати населення, осіб;

К - чисельністьпостраждалого населення, яке опинилося в зоні надзвичайної ситуації таподвергшегося травматизму від загального числа населення;

U- Чисельне вираження можливості поразки первинними вражаючими факторамиаварії;

Н - величина залежить відсвоєчасності проведення надання першої долікарської і медичної допомогипостраждалим;

Р - пасажири, що маютьпідручні засоби захисту;

Е - захист населенняпроводиться в повному обсязі.

Розрахуємо санітарнівтрати:

1.Дано:К = 10%, U = 0.6, H= 0.2, P = 0.5, E= 1.

C n =75 осіб

2.Дано:К = 15%, U = 0.6, H= 0.2, P = 0.5, E= 1.

C n =112 осіб

3.Дано:К = 45%, U = 0.6, H= 0.2, P = 0.5, E= 1.

C n =336 осіб

4.Дано:К = 50%, U = 0.6, H= 0.2, P = 0.5, E= 1.

C n =373 людини

5.Дано:К = 95%, U = 0.6, H= 0.2, P = 0.5, E= 1.

C n =709 людей

Висновок: ВВнаслідок проведеного розрахункового завдання з урахуванням надзвичайної ситуації,пов'язаної з аварією на залізничному транспорті, слід зробити наступнівисновки:

В·особливістюаварій на залізничному транспорті є видалення місць аварій віднаселених пунктів, сто ускладнює своєчасне і швидке надання першоїдопомоги;

В·при наданні першоїдопомоги потрібно враховувати присутність літніх людей і дітей, які потребуютьособливої вЂ‹вЂ‹уваги;

В·саме івзаємодопомога виявляється до приїзду рятувальників;

В·необхіднообов'язкове навчання персоналу прийомам надання першої допомоги;

В·своєчасніпротиепідеміологічні і санітарно-гігієнічні роботи виявляються силамиспівробітників залізниці;

В·страховкапасажирів забезпечується за рахунок Російських Залізниць;

В·обставиниускладнюються при перевезенні небезпечних речовин;

В·передачаінформації найчастіше виявляється несвоєчасної через великі відстані;

Схема сортування

Розробимо схемумедичного сортування для організації лікувально-евакуаційного забезпеченняпостраждалого населення в зоні надзвичайної ситуації, пов'язаної з НС соціальногохарактеру в школі № 1 м. Багратіоновском Калінінградській області.

1 2 3 4 Першадопомога на місці надзвичайної ситуації. Першалікарська допомога у районних і найближчих лікарнях Кваліфікованаі спеціалізована медична допомога Спеціалізованамедична допомога

-само і взаємодопомогу, що надається співробітниками школи;

-організація приймально-сортувального пункту в медичному пункті школи;

-надання першої допомоги медичною сестрою.

Відкриттятимчасового медичного пункту для постраждалих:

-Багратионовская дитяча поліклініка;

-Багратионовская районна поліклініка;

-Багратионовская районна лікарня.

-Обласна клінічна лікарня м. Калінінграда на вул. 9 квітня;

-дитяча обласна лікарня на вул. Д. Донського;

-міська багатопрофільна лікарня на вул. Річної;

-окружний військовий госпіталь на вул. Герцена;

КлінікиМоскви і Санкт-Петербурга:

-інститут Скліфосовського;

-клініка Романова;

-інститут травматології.

Дитячіспеціалізовані установи.

На схемі медичноїсортування представлені конкретні дії при надзвичайній ситуаціїсоціального характеру з урахуванням надання взаємодопомоги, першої медичноїдопомоги, першої лікарської допомоги, кваліфікованої і спеціалізованої медичноїдопомоги в лікувальних закладах м. Багратіоновском, м. Калінінграда, а такожспеціалізованої допомоги в клініках і інститутах м. Москви та м.Санкт-Петербурга.