Главная > Строительство > Аналіз проектних рішень 20-ти квартирного житлового будинку

Аналіз проектних рішень 20-ти квартирного житлового будинку


24-01-2012, 17:43. Разместил: tester9

ЗМІСТ

Ведення

1. Загальна характеристика запроектованого будівлі

2. Відомості про проектних рішеннях, спрямованих на підвищенняефективності використання теплової енергії

2.1 Опис технічних рішень та оцінка теплозахиснихякостей огороджувальних конструкцій.

2.1.1 Необхідний опір теплопередачі огороджувальних конструкцій

2.1.2 Нормативні вимоги по питомій витраті тепловоїенергії

2.1.3 Опис технічних рішень і результати оцінкинаведеного опір теплопередачі окремих огороджувальних конструкцій

2.1.3.1 Зовнішні стіни

2.1.3.2 Горищне перекриття

2.1.3.3 Заповнення віконних прорізів

2.1.3.4 Цокольне перекриття

2.2 Опис технічних рішень систем опалення тавентиляції

3. Оцінка температурного режиму вузлів дієвідмін окремих огороджувальнихконструкцій

3.1 Коротка характеристика методики розрахунку

3.2 Результати розрахунку

4. Розрахунок вологісного режиму зовнішніх стін

4.1 Основні передумови розрахунку і вихідні дані

4.2 Результати розрахунку вологісного режиму зовнішньої стіни

5. Аналіз структури тепловтрат проектованої будівлі таоцінка ефективності реалізації окремих енергозберігаючих заходів

5.1 Розрахунок теплоенергетичних параметрів

5.2 Аналіз структури тепловтрат і оцінка ефективностіокремих енергозберігаючих заходів

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Додаток 1. Визначення геометричних характеристикогороджувальних

конструкцій 20-ти квартирного житлового будинку в р. п. Муромцево


ВСТУП

Підст

загрузка...
ава для розробки- Вимоги територіальних будівельних норм ТСН 23-338-2002 Омської областіВ«Енергозбереження в цивільних будівлях. Нормативи по теплоспоживання татеплозахисту В».

Основна мета розділу -оцінка відповідності проектних рішень 20-ти квартирного житлового будинку в р.п.Муромцево з використанням конструкцій недобудованого дитячого садка на 140 місцьвимогам ТСН-23-338-2002 Омської області [1].

Розробник проекту - ТОВ«ѲБСТРОЙПРОЕКТВ».

Шифр ​​проекту - ССП-1.

Основний змістроботи:

- проведено аналізпроектної документації, представленої ТО «ѲБСТРОЙПРОЕКТВ» (розділи АС, ОВ);

- розраховане необхіднуопір теплопередачі окремих огороджувальних конструкцій проектованогобудівлі для кліматичних умов м. Тара (як для найближчого населеного пунктудо р.п. Муромцево);

- розраховане фактичнеопір теплопередачі зовнішніх стін, горищного перекриття, стін і підлогипідвалу - відповідно до вимог СНиП II-3-79 * [2], СП 23-101-2000 [3];

- уточнено конструктивнерішення окремих огороджувальних конструкцій та вузлів їх сполучень;

- виконана оцінкапитомого енергоспоживання проектованої будівлі у відповідності з методикоюТСН 23-338-2002 Омської області при різному рівні теплозахисних якостейогороджувальних конструкцій і різної ефективності управління системоюопалення;

- проведено аналізструктури тепловтрат і намічені заходи для подальшого підвищенняенергетичної ефективності проектованої будівлі на стадії його експлуатації.

-проведена оцінкатемпературного режиму деяких вузлів сполучень і мінімальної температуривнутрішньої поверхні скління.

Зарезультатами роботи складено В«Теплоенергетичний паспортВ» 20-ти квартирногожитлового будинку в р.п. Муромцево з використанням конструкцій недобудованогодитячого садка на 140 місць і В«УкладенняВ» про відповідність проектних рішень вимогамТСН 23-338-2002 Омської області.


1. Загальна характеристикабудівлі

Проект 20-ти квартирногожитлового будинку в р.п. Муромцево з використанням конструкцій недобудованогодитячого садка на 140 місць розроблений ТО «ѲБСТРОЙПРОЕКТВ» (шифр проекту ССП-1).

Будівля розміщується вжитловій забудові. Будівля двоповерхова з неопалюваним технічним підвалом(Температура повітря в підвалі +2 Вє С) і холодним горищем.

Конструктивна схемабудівлі - безкаркасні, з несучими поздовжніми стінами. Міжповерхові перекриття- Збірне залізобетонні. Висота поверху в житлової частини будівлі 3,0 м.

Дах - горищний зВ«ХолоднимВ» горищем, збірні залізобетонні плити перекриття з утепленняммінераловатними плитами щільністю Gо = 50 кг/м3 товщиною 250 мм і заливкою поверх цементно-піщанимрозчином товщиною 40 мм.

Цокольне перекриття -збірні залізобетонні плити перекриття з утепленням напівжорсткимимінераловатними плитами щільністю Gо = 50 кг/м3 і дерев'яна підлога по лагам.

Внутрішні стіни таперегородки - цегляні.

Зовнішні стіни - тришарові ззовнішнім обробним шаром із силікатної цегли б = 120 мм, теплоізоляційнимшаром з пінополістиролу щільністю 40 кг/м3 товщиною 140 мм і внутрішнімобробним шаром із звичайної глиняної цегли товщиною 380 мм з гнучкимисклопластиковими зв'язками.

Заповнення віконнихпрорізів - віконні блоки дерев'яні з потрійним склінням в роздільно-спаренихпалітурках.

Вхідні двері -металеві, утеплені.

Система опалення будівлі- Поквартирна, однотрубна з нижнім розведенням магістралей. Трубопровід зсталевих водогазопровідних труб. У кожній квартирі встановлюються лічильникиобліку теплової енергії ТЕПЛОКОМ ТСК4 з витратомірами ПРЕМ.

Вузол керування системоюопалення не автоматизований. У вузлі керування встановлені ТеплорахувальникиВКТ-4, циркуляційні насоси GRUNDFOSS і пластинчастий теплообмінник фірмиАльфа-Лаваль.

Система вентиляції -природна з неорганізованим припливом повітря через віконні кватирки,фрамуги, нещільності огороджувальних конструкцій і організованим видаленням черезвитяжні вентиляційні канали санвузлів і кухонь.


2. Відомості про проектнірішеннях, спрямованих на підвищення ефективності використання теплової енергії

2.1 Опис технічнихрішень і оцінка теплозахисних якостей огороджуючих конструкцій

2.1.1 Необхіднуопір теплопередачі огороджувальних конструкцій

Відповідно до ТСН23-338-2002 Омської області [1] вибір теплозахисних якостей огороджуючихконструкцій будівлі може здійснюватися по одному з двох альтернативнихпідходів:

- споживчому, колитеплозахисні якості огороджувальних конструкцій оцінюються по нормативномузначенням питомого енергоспоживання будівлі в цілому;

- приписував, колинормативні вимоги пред'являються до окремих огороджувальних конструкцій.

Вибір підходу можездійснюватися замовником або проектною організацією.

При проектуванніогороджувальних конструкцій будівлі на основі споживчого підходу визначальнимпоказником є ​​нормативна величина питомої витрати теплової енергії наопалення і вентиляцію 1 м2 опалювальної площі за опалювальний період qhreg , МДж/(м2 Г— рік). Прицьому мінімально допустимий опір теплопередачі непрозорих огороджувальнихконструкцій обмежується величиною Rоmin , обумовленої відповідноз п.2.1 СНиП II-3-79 * [2] і п.4.3.3 ТСН 23-338-2002 Омської області [1].

Зовнішні стіни

Відповідно до ТСН23-338-2002 [1], СНиП II-3-79 * [2] мінімально допустиме наведенеопір теплопередачі огороджувальних конструкцій будівель посанітарно-гігієнічним умовам Rоmin розраховується за формулою

(tint - text) Г— n

R про min = Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ, (2.1)

D tn Г— a int

де D tn - нормований температурний перепад, оС; a int - коефіцієнт теплообміну внутрішньої поверхні,Вт/(м2 Г— оС); tint - розрахунковатемпература внутрішнього повітря, оС; text - розрахункова температуразовнішнього повітря (відповідно до [4] приймається для г.Тара рівній -40 оС); n - коефіцієнт умов зіткнення із зовнішнім повітрям (n = 1 [1]).

Необхідний опіртеплопередачі за умовами енергозбереження (відповідно до СНиП II-3-79 *[2]) RоregI...I визначається за табл.1б (другий етап) в залежності відградусо-діб опалювального періоду Dd

Dd = (tint - textav) Г— zht , (2.2)

де textav -середня температура опалювального періоду (для г.Тара приймається рівною - 8,8оС [3]); zht - тривалість опалювального періоду (приймаєтьсярівною 234 діб. [3])

Для житлової та громадськоїчастини будівлі при tint = 20 оС величина Dd становить:

Dd = (20 +8,8) Г— 234 = 6739 оС Г— доб.

Відповідно довищевикладеним, величини необхідного опору теплопередачі зовнішніх стінпроектованої будівлі складають:

- посанітарно-гігієнічним умовам

20- (-40)

Rоmin = Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Г— 1 = 1,72 м2 Г— оС/Вт,

4,0 *8,7

де D tn = 4,0 оС, a int - = 8,7 Вт/( м2 Г— оС); tint = 20 оС;

- за умовамиенергозбереження для другого етапу (відповідно до СНиП II-3-79 * [2]) - RоregII = 3,76 м2 Г— оС/Вт

При цьому на поверхністін і покриттів в місцях теплопровідних включень не допускається випаданняконденсату (при tint = 20оС, j int = 55% [1,2] температура "точки роси" становить td = 10,7 В° С [5]).

Горищне перекриття

Необхідний опіртеплопередачі горищного перекриття холодного горища житлової частинипроектованої будівлі при розрахунковій температурі повітря в горищному просторі tintc = - 40 оС складає:

- посанітарно-гігієнічним умовам

20 -(-40)

Rоreg = Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Г— 0,9 = 2.07 м2 Г— оС/Вт,

3,0 *8,7

де D tn = 3,0 оС, n = 0,9 - для горищногопростору [2];

- за умовамиенергозбереження для другого етапу (відповідно до СНиП II-3-79 * [2]) - RоregII = 4,93 м2 Г— оС/Вт

Цокольне перекриття

Необхідний опіртеплопередачі цокольного перекриття підвалу проектованої будівлі становить:

20 -(-40)

Rоreg = Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Г— 0,30 = 1,03 м2 Г— оС/Вт,

2,0 *8,7

де D tn = 2,0 оС [2]; n = (20-2)/(20 +37) = 0,30 - дляВ«ТеплогоВ» підвалу з температурою повітря +2 Вє С [1];

Заповнення віконнихпрорізів

Приведений опіртеплопередачі заповнення віконних прорізів будівлі (при розрахунковій температурівнутрішнього повітря tint = 20 оС [1] і розрахункової температури зовнішньогоповітря text = - 40 оС [3]) має становити не менше Rоreg =0,61 м2 Г— оС/Вт [2]. При цьому заповнення глухийчастини балконних дверей повинно мати опір теплопередачі не менше Rоreg = 0,92 м2 Г— оС/Вт[1].

Вхідні двері

Приведений опіртеплопередачі вхідних дверей житлових будівель повинно бути не менше Rоreg =1,2 м2 Г— оС/Вт [1].

Результати розрахунку необхідного рівня теплозахисних якостейдля різних огороджувальних конструкцій представлені у зведеній таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Необхідні опорутеплопередачі огороджувальних 20-ти квартирного житлового будинку в р.п. Муромцево

Найменування огорож

Необхідний опір

теплопередачі, м2 Г— оС/Вт

Rоmin

RоregII

1. Зовнішні стіни 1,72 3,76 2. Горищне перекриття (холоднийгорище) 2,07 4,93 3. Цокольне перекриття (теплийпідвал) 1,03 1,03

4. Заповнення віконних прорізів

- вікна

- глуха частина балконних дверей

0,61

0,92

0,61

0,92

5. Вхідні двері 1,2 1,2

2.1.2 Нормативнівимоги по питомій витраті теплової енергії

Відповідно до ТСН23-338-2002 [1] за умовами енергозбереження в якості нормованої величиниприймається питома витрата теплової енергії на опалення і вентиляцію будівліза опалювальний період qhreq .

Величина розрахунковогопитомої витрати qhdes проектованої будівлі - на 1 м2 опалювальноїплощі будівлі, МДж/(м2 Г— рік) повинна бути менше або дорівнює необхідному значенню qhreq

qhreq Ві qhdes . (2.2)

Забезпечення цьоговимоги досягається за рахунок вибору відповідного рівня теплозахиснихякостей окремих огороджувальних конструкцій будівлі, його об'ємно-планувальногорішення, типу, ефективності та методу регулювання використовуваних системтеплопостачання і вентиляції.

Величина нормативногопитомої витрати теплової енергії qhreg приймається згідно [1] вЗалежно від призначення та поверховості будівлі (див. табл.2.2).

Таблиця 2.2

Нормативнийпитома витрата теплової енергії на опалення будинку qhreq , МДж/(м2 Г— рік), [МДж/(м3 Г— рік)]

Типи будинків Поверховість будинків 1-3 4-5 6-9 10 і більше 1. Житлові 680 600 520 460 2. Загальноосвітні та іншігромадські, крім перелічених у пп.3 та 4 [210] [200] [190] [180] 3. Поліклініки і лікувальніустанови, будинки інтернати [220] [210] [200] [190] 4. Дитячі дошкільні установи [300] - - - 5. Домівки житлові одноквартирні у відповідності зі СНиП 31-02

У відповідності з данимитабл.2.2 величина розрахункового питомої витрати теплової енергії на опалення тавентиляцію 1 м2 опалювальної площі для проектованої будівлі повинна бути неменше 680,0 МДж/(м2 Г— рік).

2.1.3 Опистехнічних рішень і результати оцінки наведеного опіртеплопередачі окремих огороджувальних конструкцій

2.1.3.1 Зовнішні стіни

Зовнішні стіни будівлі - тришарові ззовнішнім обробним шаром із силікатної цегли б = 120 мм, теплоізоляційнимшаром з пінополістиролу щільністю 40 кг/м3 товщиною 140 мм і внутрішнімобробним шаром із звичайної глиняної цегли товщиною 380 мм з гнучкимисклопластиковими зв'язками.

Оцінка наведеногоопору теплопередачі зовнішніх стін виконана відповідно дорекомендаціями [1, 3] на підставі розрахунку тривимірних температурних полів,виконаних за програмою В«TEMPER-3DВ» [7] (сертифікат ГОСТ Р № RU.СП11.Н00071).

Відповідно до [3]величина Rо, wr розрахована за формулою

(tint - text) Г— A

R про , wr = Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ, (2.3)

Q

де Q - сумарнийтепловий потік, що входить в розрахункову область внутрішньої поверхніконструкції, Вт; A - розрахункова площа огороджуючої конструкції, м2,.

Визначення приведеного опір теплопередачізовнішніх стін виконано для наступних розрахункових ділянок:

- фрагмента глухої стіни без отворів, розмірами - повисоті - рівного висоті поверху h = 3,0 м, по ширині - 1,2 м (рис.2.2);

- фрагмента стіни з віконними прорізами (при товщиніутеплювального шару зовнішньої стіни 140 мм), розмірами - по висоті - рівног...о висотіповерху h = 3,0 м, по ширині - рівного відстані між осями віконними прорізів;

- фрагмента стіни з віконними прорізами (при товщиніутеплювального шару зовнішньої стіни 180 мм), розмірами - по висоті - рівноговисоті поверху h = 3,0 м, по ширині - рівного відстані між осямивіконними прорізів;

- фрагмента стіни з балконними дверима, розмірами - повисоті - рівного висоті поверху h = 3,0 м, по ширині - рівного відстаніміж осями простінків;

- фрагмента стіни з вікном і балконними дверима,розмірами - по висоті - рівного висоті поверху h = 3,0 м, по ширині -рівного відстані між осями простінків;

Величина середнього значення приведеногоопору теплопередачі зовнішніх стін Rо, wr, ср відповідно дорекомендаціями СП 23-101-2000 [3] визначена для всіх фасадів будівлі з урахуваннямсумарної площі глухих ділянок стін AwI , ділянок з віконнимипрорізами AwII , AwIII та ділянок з балконними дверима AwIV,AwV

При проведенні розрахунків уЯк розрахункових параметрів внутрішнього і зовнішнього середовища приймалися:

- розрахункова температуравнутрішнього повітря tint = 20 оС [1];

- розрахункова температуразовнішнього повітря text = - 40 оС [4];

- розрахунковий коефіцієнттепловіддачі внутрішньої поверхні

a int = 8,7 Вт/(м2 Г— оС) [1];

- розрахунковий коефіцієнттепловіддачі зовнішньої поверхні

a ext = 23 Вт/(м2 Г— оС) - для зовнішніх стін, вікон, горищного перекриття [1].

Теплотехнічніхарактеристики матеріалів відповідно до [2] приймалися для умовексплуатації "А" (для г.Тара зона вологості - суха, режим приміщень- Нормальний). Зокрема:

- цементно-піщанийрозчин g про = 1800 кг/м3, l А = 0,76 Вт/(м Г— оС);

- цегляна кладка зглиняної звичайної цегли на цементно-піщаному розчині g про = 1800 кг/м3, l А = 0,70 Вт/(м Г— оС);

- пінополістиролщільністю g про = 40 кг/м3, l А = 0,041 Вт/(м Г— оС);

- цегляна кладка зсилікатної цегли на цементно-піщаному розчині g про = 1800 кг/м3, l А = 0,76 Вт/(м Г— оС).

Оцінка наведеногоопору зовнішніх стін проектованої будівлі виконана з урахуванням втраттепла через торці плит перекриттів, укоси віконних прорізів і балконних дверей.Визначення середнього значення приведеного опору теплопередачівиконано в цілому по будівлі, з урахуванням площ глухих ділянок стін безпрорізів, з віконними прорізами і з балконними дверима.

Розрахункова схема фрагментазовнішньої стіни і приклад завдання коефіцієнтів теплопровідності матеріалівпредставлені на рис.2.1 - рис.2.5. Розрахункова схема завдання граничних умовпредставлена ​​на рис.2.6. Результати розрахунків - представлені в табл.2.3 -табл.2.6.

1. цегляна кладка з силікатної цегли - О» А = 0,76 Вт/м Вє С;

2. пінополістиролщільністю 40 кг/м 3 - О» А = 0,041 Вт/м Вє С;

3. цегляна кладка ззвичайної глиняної цегли - О» А = 0,7 Вт/м Вє С;

4. ЦПР - О» А = 0,76Вт/м Вє С;

t int = 20 Вє С

t ext = -40 Вє С


Рис.2.2.Розрахункова схема фрагмента зовнішньої стіни будівлі для визначення приведеногоопору теплопередачі ділянки без прорізів (вид з боку приміщення)


Рис.2.3.Розрахункова схема фрагмента зовнішньої стіни будівлі для визначення приведеногоопору теплопередачі ділянки з віконними прорізами (вид з боку приміщення)



Рис.2.4. Розрахункова схемафрагмента зовнішньої стіни будівлі для визначення приведеного опорутеплопередачі ділянки з вікнами і балконними дверима (вид з боку приміщення)


Рис.2.5.Розрахункова схема фрагмента зовнішньої стіни будівлі для визначення приведеного


Рис.2.6.

Таблиця 2.3



Таблиця 2.4


Таблиця 2.5

р.п. Номерділянки

Особливостістіни

Умовне

Наведене 1 2

Ділянка 0,76 3

Ділянка 4 0,98 5 0,98

Таблиця 2.6

Номерділянки

Особливості

рішення

Наведене

Площа 1

(без 2

Ділянка 2

Ділянка 4 5 6

(без

Відповідно до


рис.2.7.

Опір

Відповідно до

Відповідно до [2]

Необхідно відзначити, що


рис.2.8.

3.У ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ

3.1 Короткахарактеристика методики розрахунку

<...p> Оцінка температурного режиму окремих вузлів огороджувальнихконструкцій проектованого житлового будинку проведена з метою перевірки можливостівипадання конденсату в місцях теплопровідних включень: в кутах зовнішніх стін,в зоні сполучення віконних і балконних блоків з віконними укосами, в зонісполучення плит горищного перекриття із зовнішніми стінами.

При проведенні розрахунків параметри внутрішнього і зовнішньогоповітря приймалися відповідно до СНиП II-3-79 * В«Будівельнатеплотехніка В», СНиП 23-01-99В« Будівельна кліматологія В»рівними:

-розрахункова температура внутрішнього повітря tint = +20 оС;

-розрахункова температура зовнішнього повітря text =-40оС;

-розрахунковий коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні aint = 8,7 Вт/(м2 Г— оС);

-розрахунковий коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні стін aext = 23 Вт/(м2 Г— оС);

-розрахунковий коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні утеплювача в горищномупросторі aext = 12Вт/(м2 Г— оС).

Теплотехнічні характеристики матеріалів приймалися дляумов експлуатації В«АВ» аналогічно п.2.1.3 цієї пояснювальної записки.

Розрахунки виконані длянаступних вузлів:

-вузол сполученнязовнішньої стіни з плитою перекриття;

-вузол сполученняцокольного ділянки зовнішньої стіни з плитою перекриття;

-зовнішнійвиступаючий кут (вертикальний стик в зоні сполучення плит горищногоперекриття з зовнішньою стіною);

- вузол сполучення стіни ззаповненням віконних прорізів (дерев'яні вікна з потрійним склінням вроздільно-спарених палітурках);

- вузол сполучення стіни збалконними дверима і плитою перекриття (з урахуванням скління лоджії).

3.2. Результати розрахунків

Розрахункові схеми іосновні результати розрахунків представлені на рис.3.1 - рис.3.6.

Аналіз отриманихрезультатів дозволив зробити наступні висновки:

1. Проектні рішенняогороджувальних конструкцій забезпечують виконання умов невипадання конденсатуна поверхні зовнішніх стін. Температура внутрішньої поверхні стіни наглухому ділянці складає tв = 18,8 оС, що забезпечує виконання вимог СНиП II-3-79 * понормованому температурному перепаду (Dtn = 4,0 оС, Dtdes = 3,3 оС) і температурі В«точки росиВ» (при tint = 20оС, jint = 55%, td = 10,7 оС) з істотним запасом.

2. Температура внутрішньоїповерхні в зовнішньому виступаючому кутку верхнього поверху нижче мінімальнодопустимої (див. рис.3.3).

При проектному рішеннімінімальна температура внутрішньої поверхні в зоні перетину плитигорищного перекриття з зовнішнім кутом будівлі може опускатися до tвmin = +7,9 оС - при розрахунковихзначення температур зовнішнього і внутрішнього повітря (при tint = 20оС, text =-40оС).

Дане пониженнятемператури обумовлено геометричною формою кута (площа тепловоспріятіяменше ніж площа тепловіддачі), стоком тепла по плиті перекриття, розташованоїв цьому місці.

Для поліпшеннятемпературного режиму даного вузла пропонується:


Рис.3.1.Результати розрахунку розподілу температур: а-вузла сполучення глухого ділянкизовнішньої стіни з плитами перекриття, б-вузла сполучення цокольного ділянкизовнішньої стіни з плитами перекриття

- пристрій у зовнішньомувиступаючому кутку термовкладиш по торцю плити перекриття товщиною 60-80 мм завдовжки400 мм (від поверхні кута в кожну сторону);

- пристрійтермовкладиш над плитою перекриття в товщі внутрішнього шару цегляної кладкитовщиною 40 мм перетином 250х700 мм від поверхні кута в кожну сторону (див.рис.3.4);

Це рішення необхіднодля всіх зовнішніх виступаючих кутів верхнього поверху.

Для підвищення температуриповерхні в зоні сполучення плити перекриття з зовнішньою стіною (по довжиніплити горищного перекриття) рекомендується збільшення товщини утеплювача до 150мм - вздовж зовнішніх стін на відстань 400-500 мм.

3. Віконні блоки повиннібути встановлені в шарі утеплювача безпосередньо у чверті стіни. У цьомувипадку необхідна температура внутрішньої поверхні віконних укосівзабезпечується без пристрою небудь термовкладиш.

Рекомендовані схемиустановки віконних блоків наведені у додатку 3.

t ext = -40 про С;

a ext = 12 Вт/(м 2 про С)

1

3

3

2

1

2

1

t ext = -40 про С;

a ext = 23 Вт/(м 2 про С)

t int = +20 про С;

a int = 8,7 Вт/(м 2 про С)

Рис.3.2. Розрахункова схемаі граничні умови вузла сполучення зовнішнього виступаючого кута з плитамигорищного перекриття: 1 - цегляна кладка з силікатної цегли g про = 1800 кг/м 3 , l А = 0,76 Вт/(м про С); 2- Мінераловатні плити g про = 50 кг/м 3 ,l А = 0,05 Вт/(м про С); 3цегляна кладка із звичайної глиняної цегли g про = 1800 кг/м 3 , l А = 0,7 Вт/(м про С);-Вт/(м про С) ; 4 - ЦПР l А = 0,76Вт/(м про С).


Рис.3.3.Результати розрахунку розподілу температур вузла сполучення зовнішньоговиступаючого кута з плитами горищного перекриття: а - горизонтальне перетинна відстані 20 мм від плити перекриття, б - горизонтальне перетин навідстані 600 мм від плити перекриття; в - вертикальний перетин на відстані10 мм від кута


рис.3.4.Результати розрахунку розподілу температур вузла сполучення зовнішньоговиступаючого кута з плитами горищного перекриття при влаштуванні термовкладишпо торцю плити і над плитою в товщі стіни: а - горизонтальне перетин навідстані 20 мм від плити перекриття, б - горизонтальне перетин на відстані600 мм від плити перекриття; в - вертикальний перетин на відстані 10 мм від кута


Рис.3.5.Результати розрахунку розподілу температур вузла сполучення зовнішньої стіни звіконним блоком: а - вертикальний перетин, б - горизонтальне перетин по центрувікна


рис.3.6.Результати розрахунку розп...оділу температур вузла сполучення зовнішньої стіни збалконними дверима


4. РОЗРАХУНОК вологіснийРЕЖИМУ ЗОВНІШНІХ СТІН

4.1 Основні передумовирозрахунку і вихідні дані

Відповідно до СНиП II-3-79 *[2] опір паропроникненню зовнішньої стіни Rп (в межах відвнутрішньої поверхні до площини можливої вЂ‹вЂ‹конденсації) повинно бути не меншенеобхідного опору паропроніцанію з умови недопустимості накопиченнявологи в товщі огороджувальної конструкції за річний період експлуатації - Rп1тр і необхідного опору паропроніцанію з умови обмеження накопиченнявологи в захисної конструкції за період року з негативними середньомісячнимитемпературами - Rп2тр .

Відповідно до [2]величина Rп1тр розраховується за формулою

(ев- Е) Г— Rпн

Rп1тр = Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ, (4.1)

Е -ен

де ев - розрахунковапружність водяної пари внутрішнього повітря, Па; Е - пружність водяноїпара в площині можливої вЂ‹вЂ‹конденсації за річний період експлуатації, Па; ен - Середня пружність водяної пари зовнішнього повітря за річний період, Па; Rпн - опір паропроникненню частини огороджувальної конструкції, розташованоїміж зовнішньою поверхнею конструкції і площиною можливої вЂ‹вЂ‹конденсації, м2 Г— год Г— Па/мг.

Відповідно до [2]величина Rп2тр розраховується за формулою

0,0024 Г— zo Г— (ів - Еo)

Rп2тр = Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ, (4.2)

g w Г— d w Г— D w ср + h

де zo -тривалість періоду вологонакопичення, сут.; Еo - пружність водяноїпара в площині можливої вЂ‹вЂ‹конденсації при середній температурі зовнішньогоповітря періоду місяців з негативними середньомісячними температурами, Па; g w - щільність матеріалу зволожує шару, кг/м3; d w - товщина зволожує шару огороджувальної конструкції,м; D w ср - гранично допустимий приріст розрахунковогомасового відносини вологи в матеріалі зволожує шару за періодвлагонакопленія,%; h - Величина, що визначається за формулою

0,0024 Г— zo Г— (Еo - ен.о)

h = Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ, (4.3)

Rпн

де ен.о - середняпружність водяної пари зовнішнього повітря періоду місяців з негативнимисередньомісячними температурами, Па.

Оскільки в СНиП 23-01-99[4] дані, необхідні для розрахунку ен.о і ен дани некоректно(Наприклад, середньомісячне парціальний тиск січня місяця для Омська одно ен = 140Па, а середньомісячна температура січня складе text = -19 В° С, тоді згідно з додаткомЛ СП 23-101-2000 [3] отримаємо значення максимальної пружності водяної пари Ен = 113Па. Вологість зовнішнього повітря j н буде дорівнює j н =ен/Ен = 100.140/113 = 124%, що в принципі неможливо), то визначення середньоїпружності водяної пари зовнішнього повітря за річний період, а також середньоїпружності водяної пари зовнішнього повітря періоду місяців з негативнимисередньомісячними температурами виконано на підставі даних середньої місячноївідносної вологості зовнішнього повітря, представлених в СНиП II-А.6-72.

При цьому середнявідносна вологість зовнішнього повітря за рік визначалася за формулою

1

j нср.год = Вѕ Г— ГҐ jнср.мес,

12

а середня пружністьводяної пари зовнішнього повітря - відповідно:

jнср.годГ— Е

ен = Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ.

100%

Відповідно дорекомендаціями [2,3] в багатошарових огороджувальних конструкціях з ефективнимутеплювачем площина можливої вЂ‹вЂ‹конденсації збігається із зовнішньою поверхнеюутеплювача, тобто для розглянутої конструкції стіни - із зовнішньоюповерхнею пінополістиролу (мал.4.1).


ріс.4.1 Розташуванняплощині можливої вЂ‹вЂ‹конденсації


4.2 Результати розрахункувологісного режиму зовнішньої стіни

При розрахунковій температурівнутрішнього повітря tвр = +20 оС і відносній вологості внутрішньогоповітря j вр = 55% [2] величина максимальноїпружності водяної пари внутрішнього повітря складе Єв = 2338 Па [3], авеличина розрахункової пружності водяної пари внутрішнього повітря ев = 0,55Г— 2338 = 1286 Па.

Загальний опіртеплопередачі зовнішньої стіни (по гладі) одно:

1 0,020,38 0,14 0,12 1

Ro, wr = Вѕ Вѕ + Вѕ Вѕ + Вѕ Вѕ + Вѕ Вѕ + Вѕ Вѕ _ + Вѕ Вѕ _ = 4,3 м2 Г— ; оС/Вт

8,7 0,760,7 0,041 0,76 23

Тривалість сезонів(Зима, весна-осінь, літо) і среднесезонний температури для р.п Муромцево прийнятіяк для р. Тари, найближчого населеного пункту, який вказаний в СНиП 23-01-99

- зимовий - tср =-15,26 ОС (янв. tср = -19,9 оС, февр. Tср = -18,0 оС; березня tср = -11,4 ОС; нояб. tср = -9,8 оС; дек. tср = -17,2 оС);

- весняно-осінній - tср = +0,35 ОС (квітень tср = в”Ђ 0,1 оС, жовт. Tср = +0,8 оС);

- річний - tср =+13,26 ОС (травень tср = +9,1 оС, червень tср = +15,5 оС; липня tср =+17,7 ОС; авг. tср = +14,8 оС; сент. tср = +9,2 оС).

Визначимо значеннятемператур в площині можливої вЂ‹вЂ‹конденсації для кожного періоду:

t 1 = В° С;

t 2 = В° С;

t 3 = В° С.

Відповідно пружністьводяної пари в цій площині складе згідно [3]: Е1 = 188 Па, Е2 = 671 Па, Е3 = 1557 Па.

Визначаємо пружністьводяної пари в площині можливої вЂ‹вЂ‹конденсації за річний період:

1

Е = Вѕ Вѕ(188 Г— 5 + 671 Г— 2 + 1557 Г— 5) = 839 Па.

12

Опір частинистіни, розташованої за площиною можливої вЂ‹вЂ‹конденсації

0,12

RПН = Вѕ Вѕ = 1,09 (м2 В· год В· Па/мг)

0,11

Середня температуразовнішнього повітря за рік tнср.год = -0,8 оС [2], при цьому Енср.год = 573Па [3].

Середня відноснавологість зовнішнього повітря за рік [4]: ​​

j нср.год =1/12 (81 +79 +79 +74 +61 +65 +74 +78 +79 +82 +82) = 76%.

Визначимо величинусередньої пружності водяної пари зовнішнього повітря за річний період:

jнср.год Е 76 Г— 537

ен = Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ = Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ = 435 Па.

100% 100%

Визначаємо необхіднуопір паропроніцаємую

ію Rп1тр

(1286-839) В· 1,09

Rп1тр = Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ = 1,21 (м2 В· год В· Па/мг).

839-435

Розраховуємоопір паропроникненню частини стіни, розташованої між внутрішньоюповерхнею і площиною можливої вЂ‹вЂ‹конденсації Rпв

0,02 0,380,14

Rпв = Вѕ Вѕ + Вѕ Вѕ + Вѕ Вѕ = 6,48 (м2 В· год В· Па/мг).

0,09 0,11 0,05

Rпв = 6,48> Rп1тр = 1,21 (м2 В· год В· Па/мг).

За [2] визначаємотривалість в добі періоду вологонакопичення, прийнятого рівним періодуз негативними середньомісячними температурами зовнішнього повітря - zо =181 сут. При цьому середню температуру зовнішнього повітря місяців знегативними температурами приймаємо рівною:

(119,9-18,0-11,4-9,8-17,2)

tн.о = Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ = -15,26 Вє С.

5

Температура в площиніможливої вЂ‹вЂ‹конденсації t 1 = -13,6 В° С. Відповідно Ео =... 188 Па[3].

Середня відноснавологість за зимовий період за [4]: ​​

(81 +79 +79 +82 +82)

j Н.О = Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ = 80,6%.

5

Відповідно Ен.о = 162Па [3].

Середня пружністьводяної пари зовнішнього повітря періоду місяців з негативнимисередньомісячними температурами складе:

162.80, 6

ен.о = Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ = 131 (Па).

100

Визначимо величину h :

0,0024 В· 181 В· (188-131)

h = Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ = 22,7.

1,09

За табл.14 * [2] знаходимодля пінополістиролу Dwср = 25%. Розраховуємо величину Rп2тр ,приймаючи рівним gw =40 кг/м3; dw = 0,14 м

0,0024 В· 181 В· (1286-188)

Rп2тр = Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ = 2,93 (м2 Г— год Г— Па/мг).

40.0, 14.25 +22,7

Так як Rпв = 6,48> Rп2тр = 2,93 м2 Г— год Г— Па/мг, отже вимоги СНиП II-3-79 * [2] виконуються іпристрій додаткової пароізоляції не потрібне.


5. Аналіз структуритепловтрат проектованої будівлі та оцінка ефективності реалізації окремих енергозберігаючихзаходів

5.1 Розрахуноктеплоенергетичних параметрів

Загальна інформація про проект.

проектованої будівлі-житлове,малоповерхове (двоповерховий житловий будинок з використанням конструкцій недобудованогодитячого садка на 140 місць). Орієнтація головного фасаду - південний захід. ПідвалВ«ТеплийВ» (температура підвалу +2 оС). Горище В«холоднийВ» (температура горища-40,0 ОС). Район будівництва - р.п. Муромцево.

Розрахункові умови.

1. Розрахункова температура зовнішньогоповітря text =-40оС;

2. Розрахункова температура внутрішньогоповітря будівлі tint = 20оС;

3. Розрахункова температура В«теплогоВ»підвалу tс = +2 оС;

4. Розрахункова температура В«холодногоВ»горища tf = -40 оС;

5. Середня температура опалювальногоперіоду textav = - 8,8 оС;

6. Тривалість опалювальногоперіоду zht = 234 діб;

7. Градусо-добу опалювальногоперіоду Dd = 6739 оС Г— доб.

Коротка характеристикаоб'ємно-планувального рішення будівлі.

8. Загальна площа зовнішніхогороджувальних конструкцій будівлі становить: Aesum = 2149,2 м2 у тому числі:

-зовнішніх стін вищерівня землі: Aw (СВ) = 271,2 м2; Aw (СЗ) = 74,01 м2; Aw (ЮВ) = 74,01 м2; Aw (Ш) = 283,0 м2;

- вікон, що виходятьбезпосередньо на вулицю: AF (СВ) = 49,92 м2; AF (СЗ) = 0 м2; AF (ЮВ) = 0 м2; AF (Ш) = 42,88 м2;

- вікон, що виходять назасклену лоджію: AF (СВ) = 31,56 м2; AF (СЗ) = 3,44 м2; AF (ЮВ) = 3,44 м2; AF (Ш) = 28,88 м2;

- вхідних дверей - Aed = 5,76 м2;

- горищного перекриттяВ«ХолодногоВ» горища - AС = 640,56 м2;

- перекриття над підвалом- Af = 640,56 м2.

9. Площа опалювальнихприміщень - Ah 1258,02 м2.

10. Площа житловихприміщень і кухонь - Al = 738,4 м2.

11. Площа житловихприміщень - Ar = 553,6 м2.

12. Опалювальний об'ємбудівлі - Vh = 3689,05 м3.

13. Коефіцієнтскління фасаду - p = 160,12/868,1 = 0,18.

14. Показниккомпактності будівлі kedes = 2149,2/3689,05 = 0,58.

Співставляємо отриманезначення з рекомендованим:

kereq = 0,61> kedes = 0,58.

Енергетичні показники

15. Наведенеопір теплопередачі зовнішніх огороджень Ror, (м2 Г— В° С)/Вт, повинно прийматися не нижченеобхідних значень Rоreq, розрахованих відповідно до СНиП II-3-79 *В«Будівельна теплотехнікаВ» по санітарно-гігієнічним і комфортним умовам:

- стін Rwreq = 1,72 м2 Г— В° С/Вт;

- вікон і балконних дверейRFreq = 0,61 м2 Г— В° С/Вт;

- горищне перекриттяRсreq = 2,07 м2 Г— В° С/Вт;

- перекриття підвалуВ«ТеплийВ» підвал Rfreq = 1,03 м2 Г— В° С/Вт;

- вхідних дверей Redreq= 1,2 м2 Г— В° С/Вт

У розглянутому приміщенніприйняті проектні показники:

- для стін будівлі вищерівня землі - Rwr = 3,99 м2 Г— В° С/Вт;

- для вікон - RFr = 0,61м2 Г— В° С/Вт;

- для вікон, що виходять назасклену лоджію - RFr = 0,76 м2 Г— В° С/Вт;

- для перекриттівВ«ХолодногоВ» горища - Rcr = 5,46 м2 Г— В° С/Вт;

- для перекриттівВ«ТеплогоВ» підвалу Rfreq = 1,79 м2 Г— В° С/Вт;

- для вхідних дверей Redr= 1,2 м2 Г— В° С/Вт;

16. Розраховуємо необхіднийповітрообмін будівлі - з розрахунку забезпечення 3 м3/ч на 1 м2 площі підлоги житловихкімнат (СНиП 2.08.01-89 *), приймаючи тривалість роботи природноївентиляції 24 години на добу:

Lides = 3.553, 6 = 1660,8 м3/ч.

Теплоенергетичні показники

17. Загальні тепловтрати черезогороджувальні конструкції будівлі за опалювальний період Qh , зокрема:

- через зовнішні стіни будівлі вищерівня землі (з урахуванням добавок на орієнтацію)

Qh, wdes = 0,0036 Г— 1 В· (271,2 В· 1,1 +74,01 В· 1,1 +74,01 В· 1,05 +283,0 В· 1 , 0) Г— (20 +40)/3,99 = 40,08 МДж/год;

- через вікна (з урахуванням добавок наорієнтацію)

54,80 МДж/год;

- через горищне перекриттяВ«ХолодногоВ» горища (з урахуванням коефіцієнта зіткнення з зовнішнім повітрямn = 0,9)

Qh, сdes = 0,0036 Г— 640,56 Г— (20 +40) Г— 0,9/5,46 = 22,81 МДж/год;

- через вхідні двері (з урахуваннямдобавки b = 0,27 H)

Qh, eqdes = 0,0036 Г— 1.5, 76.2, 98 В· (20 +40)/1,2 = 3,09 МДж/год;

- через перекриття над підвалом, зурахуванням коефіцієнта n = (20-2)/(20 - (-40)) = 0,3.

Qh, fdes = 0,0036 Г— 640,56 Г— (20 +40) Г— 0,3/1,79 = 23,19 МДж/год;

Загальні тепловтрати через огороджувальніконструкції будівлі за опалювальний період Qh, I визначаємо:

- через зовнішні стіни будівлі вищерівня землі

Qh, w = 40,08 В· 6739.24/(20 +40) = 108054МДж/рік;

- через вікна (з урахуванням добавок наорієнтацію)

Qh, F = 54,80 В· 6739.24/(20 +40) = 147736МДж/рік;

- через горищне перекриттяВ«ХолодногоВ» горища

Qh, з = 22,81 В· 6739.24/(20 +40) = 61480МДж/рік;

- через вхідні двері

Qh, eq = 3,09 В· 6739.24/(20 +40) = 8334МДж/рік;

- через перекриття над підвалом

Qh, f = 23,19 В· 6739.24/(20 +40) = 62510МДж/рік;

Загальні тепловтрати через огороджувальніконструкції будівлі за опалювальний період складуть:

Qh = 108054 +147736 +61480 +8334 +62510 = 388113 МДж/рік.

18. Розрахункові витрати теплоти напідігрів припливного вентиляційного повітря:

Qides = 1.3.553, 6 В· (20 +40) В· (353/(273 +8,8)) В· 0,001= 124,8 МДж/ч.

19.

20.0,76.

21. Потреба в

22.визначається:

рік).

23.

24.висновки:

1.невелика.9,2%.Зниження впливу

2.Так при
Результати зовнішніх стін

457,2 434,6


ріс.4.1.1Структура розподілу втрат тепла через окремі огороджувальні конструкціїпроектованої будівлі



Ріс.4.1.2. Структура розподілу втрат тепла будівлі

Ріс.4.1.3. Залежністьпитомої річного витрати тепла на опалення й вентиляцію будівлі відопору теплопередачі зовнішніх стін при різній ефективності системиопалення


ВИСНОВОК

Аналіз проектних рішень 20-ти квартирного житлового будинку звикористанням конструкцій недобудованого д...итячого садка на 140 місць в р.п.Муромцево (розробник проекту - ТО «ѲБСТРОЙПРОЕКТВ», шифр проекту - ССП-1),результати теплотехнічних і теплоенергетичних розрахунків, зіставленняотриманих значень з вимогами ТСН 23-338-2002 Омської області дозволилизробити наступні висновки:

1. Теплозахисні якості огороджувальних конструкційпроектованої будівлі відповідають вимогам СНиП II-3-79 * В«Будівельнатеплотехніка В»по санітарно-гігієнічним і комфортним умовам:

- розрахункове значеннясереднього приведеного опору теплопередачі зовнішніх стін становить Rо, wr, ср = 3,99 м2 Г— оС/Вт,що істотно вище мінімально допустимого за санітарно-гігієнічним умовам Rоmin = 1,72 м2 Г— оС/Вт;

- розрахункове значенняопору теплопередачі цокольного перекриття над В«теплимВ» підваломскладає Rоfr = 1,79 м2 Г— В° С/Вт при регламентованому значенні Rоfreq = 1,03 м2 Г— В° С/Вт;

- розрахункове значенняопору теплопередачі горищного перекриття В«холодногоВ» горищаскладає Ro, cr = 5,46 м2 Г— оС/Вт, при регламентованому значенні Ro, crеg = 2,07 м2Г— оС/Вт;

- приведений опіртеплопередачі віконних блоків - RоFr = 0,61 м2 Г— В° С/Вт при регламентованому значенні RоFreg = 0,61 м2 Г— В° С/Вт

2. Мінімальна температура внутрішньої поверхні огороджувальнихконструкцій в місцях теплопровідних включень істотно вище температуриВ«Точки росиВ», за винятком вузлів сполучень зовнішнього виступаючого кута зплитою горищного перекриття.

У цих вузлах необхідно:

- пристрій у зовнішньомувиступаючому кутку термовкладиш по торцю плити перекриття товщиною 60-80 мм завдовжки400 мм (від поверхні кута в кожну сторону);

- пристрійтермовкладиш над плитою перекриття в товщі внутрішнього шару цегляної кладкитовщиною 40 мм перетином 250х700 мм від поверхні кута в кожну сторону (див.рис.3.4);

Це рішення необхіднодля всіх зовнішніх виступаючих кутів верхнього поверху.

Для підвищення температуриповерхні в зоні сполучення плити перекриття з зовнішньою стіною (по довжиніплити горищного перекриття) рекомендується збільшення товщини утеплювача до 150мм - вздовж зовнішніх стін на відстань 400-500 мм.

3. Для забезпечення регульованого притоку повітря в житловіприміщення рекомендується пристрій припливних вентиляційних клапанів маркиВ«У-75В», що вбудовуються в зовнішню стіну за опалювальним приладом. Характеристикаі схема установки припливних пристроїв В«В-75В» наведена у додатку 4.

4. Розрахункові показники питомої витрати теплової енергії наопалення і вентиляцію 1 м2 опалювальної площі проектованої будівлівідповідають нормативним вимогам ТСН 23-338-2002 Омської області.

Розрахунковий питома витрата теплової енергії на опалення тавентиляцію проектованої будівлі при коефіцієнті ефективностіавторегулювання системи опалення V = 0,85 складає qhdes = 449,1 МДж/(м2 Г— рік); нормативнезначення питомої витрати теплової енергії становить qhreg = 680,0МДж/(м2 Г— рік).

Відповідно до табл.4.4 ТСН 23-338-2002 Омської областізапроектованому 20-ти квартирного житлового будинку з використанням конструкційнедобудованого дитячого садка на 140 місць в р.п. Муромцево може бути присвоєнакатегорія теплоенергетичної ефективності В«високаВ».

5. Високі характеристикитеплоенергетичної ефективності запроектованого будівлі обумовлені:

- високими теплозахиснимиякостями огороджувальних конструкцій;

- пристроєм однотрубноїсистеми водяного опалення з поквартирним обліком теплової енкергіі(О– = 0,85).


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ

будівлю захищаючаконструкція тепловтрати

1. ТСН 23-338-2002 Омської області. Енергозбереження вцивільних будівлях. Нормативи по теплоспоживання і теплозахисту. - Омськ, 2002.- 42 с.

2. СНиПII-3-79 *. Будівельна теплотехніка/Держбуд Росії. - М.: ГУП ЦПП, 1998. - 29с.

3.СП 23-101-2000. Проектування теплового захисту будівель. - М., Держбуд Росії,ГУП ЦПП, 2001. - 96 с.

4. СНиП23-01-99. Будівельна кліматологія/Держбуд Росії, ГУП ЦПП, 2000. - 58 с.

5. Розрахунок і проектування огороджуючих конструкцій будівель:Довідковий посібник до СНиП/НИИСФ. - М.: Стройиздат, 1990. - 233 с.

6. Серія 2.130-8. Деталі багатошарових цегельних і кам'янихзовнішніх стін житлових та громадських будівель. ЦІТП Держбуду СРСР, 1988.

7. Кривошеїн А.Д., Федоров С.В. Керівництво користувачапрограмним комплексом "TEMPER" за розрахунком температурних полівогороджувальних конструкцій будівель/СібАДІ. - Омськ, 1997. - 36 с.

8. СНиП 2.04.05-91. Опалення, вентиляція та кондиціонуванняповітря


Додаток 1

Визначення геометричниххарактеристик огороджувальних конструкцій 20-ти квартирного житлового будинку в р.п.Муромцево з використанням конструкцій недобудованого дитячого садка на 140 місць


Ріс.П.1.1 Розрахунковасхема будівлі

ТаблицяП1.1 № п/п Орієнтація стіни Ескіз стін Площі, м2

Скління:

1.-2, 84 м 2 ;

2.-1, 98 м 2 ;

3.-2, 63 м 2 .

1

північний схід

АF1 = 49,9 м2;

АF2 = 31,56 м2;

Аed = 0 м2;

аw = 271,2 м2.

Скління:

1.-1, 72 м 2 .

2

південний схід

АF1 = 0 м2;

АF2 = 3,44 м2;

Аed = 0 м2;

аw = 74,01 м2.

Скління:

1.-2, 41 м 2 ;

2.-3, 61 м 2 ;

3.-1, 08 м 2 .

Вхідні двері:

4. - 2,88 м 2 .

3

південний захід

АF1 = 42,88 м2;

АF2 = 28,88 м2;

Аed = 0 м2;

аw = 283,0 м2.

Скління:

1 - 1,72 м 2 .

4

північний захід

АF1 = 0 м2;

АF2 = 3,44 м2;

Аed = 0 м2;

аw = 74,01 м2.

Таблиця П1.2

Зведені геометричніпоказники огороджуючих конструкцій

Найменування огороджувальноїконструкції

Площа огороджувальної конструкціїАi, м2,

орієнтованої на:

північ-схід південь-схід південний захід північний захід Стінивище рівня землі 271,2 74,01 283,0 74,01 Вікна, що виходять безпосередньона вулицю 49,92 0 42,88 0 Вікна, що виходять на заскленілоджії 31,56 3,44 28,88 3,44 Вхідні двері 0 0 5,76 0 Горищне перекриття 640,56 Перекриття підвалу 640,56 Площа житлових кімнат і кухонь 738,4 Площа житлових кімнат 553,6 Опалювальна площа 1258,02 Опалювальний об'єм, м3 3689,05