Соціальні функції бібліотеки

Введення

ПоняттяВ«ФункціяВ» є одним з основних в термінологічному апараті будь-якої науки.З його допомогою визначають значення, роль об'єктів дійсності, що виконуютьсяобов'язки, цілі і призначення окремих процесів і елементів діючихсистем. У змісті даного поняття фахівці бачать те загальне, щопритаманне спорідненим соціальним системам, і ті особливості, які дозволяють їхдиференціювати.

Особливу роль поняттяВ«ФункціяВ» грає в рамках системного підходу, де воно виступає в тісному зв'язкуз поняттям структури. У бібліотекознавстві прикладом такого розуміння функційможе служити структурно-функціональний аналіз бібліотеки як системи,проведений Ю. Н. Столяровим.

Незважаючина ключове положення поняття В«функціяВ» в апараті науки, в сучасномубібліотекознавстві немає загальноприйнятого його розуміння, по різному визначається ісклад функцій бібліотек. Як правило, в функції бачать засіб пристосуваннябібліотеки до існуючих соціальних умов і в зв'язку цим виділяють різнігрупи функцій: головні, основні, загальні, сутнісні, іманентні,онтологічні, генетичні, вихідні, системоутворюючі, зовнішні,специфічні, тіпообразующіе, історичні, похідні, прикладні,додаткові, допоміжні, приватні, технологічні та інші.

Бібліотекаяк один з елементів суспільства виконує в ньому певні функції, якідля неї є зовнішніми. Одночасно вона утворює систему, що складається здекількох елементів, зі своїми функціями, які по відношенню до неї виступаютьяк внутрішніх,

Основнийвідмітною характеристикою соціальних і технологічних функцій єсфера їх поширення. Соціальні - це зовнішні, що виходять за межібібліотеки функції. Вони формуються під впливом потреб суспільства,безпосередньо впливають на нього і окремих його членів. Технологічні -це внутрішні функції, що не виходять за межі бібліотеки. Вони є засобомздійснення бібліотекою своїх соціальних функцій, формуються під їх впливомі забезпечують здійснення діяльності бібліотеки відповідно додіючими стандартами. Технологічні функції виступають в якостівторинних по відношенню до соціальних і служать для їх реалізації.

Змістпоняття В«соціальні функції бібліотекиВ»

Бібліотеказавжди існувала й існує не сама по собі, вона є елементомсуспільства з властивим йому колом обов'язків. Зовнішні функції бібліотеки -це її реакція на потреби суспільства, обумовлені способом взаємодії ззовнішнім середовищем. Як штучно створена система, бібліотека через зовнішніфункції реалізує своє соціальне призначення, тому їх найчастіше називаютьсоціальними.

Зурахуванням сказаного соціальні функції бібліотеки можна визначити як соціальнуроль, яку вона виконує в якості соціального інституту по відношенню досуспільству.

Соціальніфункції бібліотек більшість дослідників поділяють на кілька груп. Першимспробу класифікації соціальних функцій в 1977 році зробив І.М. Фрумін,назвавши загальні та специфічні. Слідом за ним Ю. Н. Столяров виділив іманентні,сутнісні та інші, В.Р. Фірсов - основні та підлеглі, А. В. Соколов -сутнісні і прикладні і т.д. Е. Т. Селіверстова виділила навіть чотири груписоціальних функцій: головні, тіпообразующіе, похідні та додаткові.

Прививченні діяльності будь-якого соціального інституту, в тому числі і бібліотеки,правомірно виділяти два взаємопов'язаних аспекти, що характеризують його сутність імінливість. У відповідності з першим аспектом кожен соціальний інститутволодіє внутрішньою незмінною сутністю, яка дозволяє йому виконувати чіткопевну роль у суспільстві незалежно від історичного періоду,соціально-демографічної структури суспільства та конкретних поточних завдань,що стоять перед ним. З урахуванням сказаного сутність бібліотеки проявляється в зборіі зберіганні соціально значущих документів з метою задоволення інформаційнихпотреб користувачів. Це було і є основною метою діяльностібібліотек незалежно від того, в якій країні вони знаходяться, які групи користувачівобслуговують і які завдання ставлять перед ними засновники. Це дозволяє вважати,що дані соціальні функції відображають сутність бібліотеки, і називати їхсутнісними.

Отже,сутнісні соціальні функції бібліотек - це функції, обумовлені сутністюбібліотеки як соціального інституту. Зазначені функції бібліотека сталавиконувати з моменту свого виникнення. Відзначаючи це, А. В. Соколовпідкреслює, що дані функції первинних, вихідних і необхідні. Змінасутнісних соціальних функцій призвело б до перетворення бібліотеки в іншийсуспільний інститут, тому вони стабільні, незмінні і обмежені поскладом.

Другийаспект характеризується мінливістю, так як в процесі розвитку суспільствопостійно трансформується: змінюються його ідеологія, мораль, релігія,політична і соціальна структура, уточнюється ціннісна система суспільства ійого окремих соціальних груп. Все це вносить корективи в діяльністьбібліотек, висуває перед ними нові завдання, які, в свою чергу, вимагаютьвнесення змін у внутрішню організацію їх роботи, уточнення особливостейвзаємодії із зовнішнім середовищем. Виконання суспільної ролі, пов'язаної ззмінами у зовнішньому середовищі, здійснюється бібліотеками за допомогою похіднихсоціальних функцій. Ці функції пов'язані з прагненням суспільства використовуватисутнісні можливості бібліотек для вирішення поточних завдань. Частина похіднихфункцій з'явилася одночасно з сутнісними, частина виникла в процесіісторичного розвитку. У зв'язку з їх похідні від сутнісних вони вважаютьсявторинними.

Сутніснісоціальні функції

Вищеми вказали, що до сутнісних слід відносити функції, які визначаютьсутність бібліотеки як особливого соціального інституту, вказують на те, зарадичого вона створена і існує, що відрізняє її від інших установ абооб'єднує з родинними.

Впідході до формування переліку сутнісних соціальних функцій бібліотекспостерігаються дві тенденції - одні автори (І. М. Фрумін, Л. А. Шилов, А. Н.Хропач та інші) називають в якості сутнісних:

Г?виховну,

Г?освітню,

Г?виробничуфункції,

інші (Ю. Н. Столяров, А. В. Соколов, В. Р. Фірсов, Е. Т. Селіверстова,І. К. Джереліевская, Н. В. Жадько):

Г?кумулятивну,

Г?меморіальну,

Г?комунікативну.

ВОстаннім часом бібліотекознавці зайнялися активним пошуком єдиної функції,визначальною сутність бібліотеки як соціального інституту. Головнийметодологічний принцип даного підходу полягає в твердженні, що всімсуспільним інститутам, сферам людської діяльності, продуктів культури,в тому числі і бібліотекам, властива сувора і однозначна специфічнафункція.

Впочатку 1990-х років в якості єдиної сутнісної соціальної функціївисувається інформаційна. Прихильники цієї точки зору стверджують, щоВ«Єдність більшості нинішніх концепцій соціальної ролі бібліотеки полягаєв тому, що явно або неявно, в більшій чи меншій мірі увагуакцентується на виконанні бібліотекою інформаційної функції В»і що,В«Незважаючи на внутрішню суперечливість інформаційного підходу до аналізуперспектив бібліотечного розвитку, саме він став домінуючим В». Переглядвідношення до інформаційної функції прихильники інформаційного підходу пов'язуютьз пошуком В«місця і ролі бібліотеки в інформаційній сферіВ», перспективамиінтеграції В«бібліотеки з іншими інформаційними установами в інформаційнійінфраструктурі суспільства В»,В« переходом від стриманої конфронтації міжбібліотечним співтовариством і інформаційною сферою до визнання важливостіінформатизації бібліотек В», творчим осмисленням досвіду зарубіжних колег,яке В«могло б допомогти нам поволі підготуватися до перетворення вінформаційне суспільство з найменшими економічними витратами В».

В1990 інформаційна функція була визнана В. В. Скворцовим одній-єдинійсутнісної для бібліотеки, оскільки В«сутність субстанції, з якою оперуєбібліотека, становить не документ, не публікація, а інформація В». Такий жеточки зору дотримувалася і Н. І. Тюліна, на переконання якої інформаційнафункція В«спочатку властива бібліотеці як соціальному інстит...утуВ»: вона В«виходитьіз загального переліку бібліотечних функцій, за яким би критерієм він не будувався В».

Незважаючина широке поширення погляду на інформаційну функцію як головну ієдину, її зміст трактується по-різному: як інформуваннякористувача про наявні в бібліотеці чи за її межами документах; якдіяльність з аналітико - синтетичної переробки інформації; якнадання користувачам концептографіческого і фактографічної інформації.Існує і більш широке розуміння, коли всі процеси, пов'язані з рухомінформації в бібліотеці, представляють як єдину інформаційну функцію.

Порядз інформаційним широке поширення в останні час отримав такожкомунікаційний підхід. Його основоположником є ​​Ю. Н. Столяров, якийна початку 1980-х років, грунтуючись на тому, що В«соціальне призначеннябібліотеки ... полягає в забезпеченні просторово-часового актукомунікації В», прийшов до висновку, щоВ« іманентна соціальна функція бібліотеки- Комунікативна В». Надалі цю функцію поряд з іншими сутніснимисоціальними називали В. Р. Фірсов, А. В. Соколов, Є. Т. Селіверстова, І.К.Джереліевская, М. С. Слободяник, Н. В. Жадько.

Ззапропонованого нами визначення В«соціальної функції бібліотекиВ», з урахуваннямпозицій вчених, випливає, що сутнісні соціальні функції обумовленісуспільним призначенням бібліотеки. Отже, сутнісними повинні бутифункції, що забезпечують збір, зберігання документів і задоволення потребкористувачів, тобто комунікаційна, кумулятивна і меморіальна.

Комунікаційнафункція бібліотек

Основнамета діяльності бібліотек - задоволення інформаційних потребкористувачів - реалізується за допомогою здійснення комунікації міждокументом і користувачем, тому дану функцію резонно назвати комунікаційної.Виконуючи її, бібліотека виступає в якості організатора місця і часузустрічі документів, вироблених в різний час, різними авторами і розосередженихв різних точках простору, з користувачами, що знаходяться в конкретномупросторово - часовому континуумі. Основною формою реалізації даноїфункції є безпосереднє надання користувачу на певнийчас як в бібліотеці, так і за її межами необхідних йому документів.Комунікаційна функція забезпечує доступ до документів та оперативне їхотримання всіма зацікавленими користувачами.

Виконаннябібліотекою комунікаційної функції пов'язано також і з наданнямкористувачам відомостей про документом масиві. Відповідно до запитукористувача вони можуть бути обмежені тими чи іншими рамками: місцем ічасом виробництва документів, авторської приналежністю, тематикою, цільовимпризначенням, місцем зберігання та іншими параметрами. Дана діяльністьздійснюється за допомогою використання різноманітних видів документів,створених як в бібліотеці, так і за її межами: каталогів, картотек,бібліографічних покажчиків, існуючих як на паперових, так і наелектронних носіях. Отримана таким чином інформація використовується вНадалі в якості допоміжної для продовження пошуку необхіднихдокументів і в якості основної для проведення бібліографічної експертизи.

ВВідповідно до комунікаційної функцією бібліотека надає користувачевіне тільки сам документ або відомості про нього, але і безпосередньо необхідну йомуінформацію. Здійснення даного виду діяльності пов'язано з більш високимрівнем бібліотечного сервісу. В даному випадку бібліотека бере на себеобов'язок надати користувачеві не документи, що містять необхідну йомуінформацію, як це буває в більшості випадків, а, на основі вивчення тааналізу їх змісту, кінцевий результат - його цікавлять відомості. Данаробота може бути виконана в традиційному режимі, коли користувач в уснійабо письмовій формі отримує відповідну довідку, або в електронному, колипошук в інформаційному масиві здійснюється за допомогою певнихтехнічних і програмних засобів, а користувач стає володаремнеобхідних йому відомостей, часто навіть не відвідуючи бібліотеки і не зустрічаючись пробібліотекарем.

Бібліотекавиконує також комунікаційну функцію, коли організує процес комунікаціїбезпосередньо між користувачами, минаючи процес створення документів. У цьомувипадку частина користувачів, що є носіями соціально значущоїінформації, одночасно виступає і в якості реальних або потенційних авторівдокументів.

Данийвид комунікації здійснюється під час проведення різноманітних заходів(Зустрічей, дискусій, В«круглих столівВ», конференцій таінших) за участю науковців, письменників, поетів, політиків та інших володарівцікавить користувачів бібліотеки інформацією. Названі заходи, якправило, поєднують в собі усне спілкування із застосуванням різних видів документів.Вони характерні для бібліотек різних типів, однак форми їх проведеннярізноманітні і специфічні. Так, у публічних бібліотеках ці заходи частішепов'язані з ознайомленням з художніми літературними творами таіншими видами мистецтва, зустрічами з письменниками, режисерами, композиторами,обговоренням актуальних соціальних питань з політиками, економістами,юристами, організацією вільного часу користувачів.

Вспеціальних, наприклад науково-технічних бібліотеках такі заходихарактеризуються вузькоспеціальної спрямованістю і найчастіше проходять у виглядіпрезентацій, зустрічей, В«круглих столівВ» і дискусій за участю вчених іфахівців певного профілю, носіїв наукових і технологічних ідей.Завдяки цій діяльності бібліотекам вдається значно скоротити шляхдоступу користувачів до нових ідей, тобто минути документний етап.

Такимчином, комунікаційну функцію бібліотека здійснює за допомогоюнадання користувачу документа, відомостей про нього, інформації, в ньомуміститься, організації усного спілкування між користувачами і реальними абопотенційними авторами документів або носіями соціально значущоїінформації. Критерієм ефективності виконання бібліотекою комунікаційноїфункції слід вважати організацію найбільш повного і оперативного доступукористувачів до необхідних їм документів. Ідеальний варіант виконання даноїфункції - це миттєве надання користувачу вичерпного перелікувсіх необхідних йому документів.

Кумулятивнафункція бібліотек

Длязабезпечення комунікації між користувачами і необхідними їм документамидані документи необхідно для початку зібрати, що є змістом кумулятивноїфункції. Завдяки її виконанню бібліотека збирає в одному місці різні поформою і змістом документи, створені в різний час і в різних точкахпростору різними авторами. Для реалізації цієї функції визначальнезначення мають інформація про підготовлювані до випуску і одержали поширеннядокументах, а також відсутність різних бар'єрів, насамперед політичних,для їх вільного придбання і наявність у бібліотеки необхідних ресурсів дляпоповнення фонду. Ідеальним варіантом виконання кумулятивної функціїнеобхідно вважати збори в одному місці усіх вироблених людствомдокументів.

Меморіальнафункція бібліотек

Однакдля виконання своєї місії бібліотеці мало зібрати документи в одній точціпростору, необхідно також забезпечити їх поширення в часі, щодосягається за допомогою виконання меморіальної функції. Її суть полягає взбереженні сукупності зібраних документів з метою їх передачі наступнимпоколінням. Основна трудність у виконанні даної функції пов'язана з природнимиі соціальними потрясіннями: повенями, пожежами, землетрусами,революціями, війнами, в результаті яких знищується ряд документів, щоіноді веде навіть до розриву наступності між епохами і поколіннями.

Здійсненнямеморіальної функції дозволяє вважати бібліотеку пам'яттю людства.Ідеальне її виконання означає В«запам'ятовуванняВ» всього, що створенолюдством, тобто вічне зберігання всіх зібраних у бібліотеці документів.

Комунікаційна,кумулятивна і меморіальна функції знаходяться в діалектичному взаємозв'язку.

Якщокумулятивна і комунікаційна функції забезпечують переміщення документів впросторі, тобто концентрацію їх в одній точці простору і потімрозосередження серед різних категорій користувачів, то меморіальнавизначає їх переміщення в часі, від сьогодення до майбутнього.

Всітри названі функції виникли... одночасно з виникненням бібліотеки, і безвиконання якої б то не було однієї з них, вона не може існувати яксоціальний інститут. Разом з тим одночасне виконання сутнісних функційведе до виникнення об'єктивних протиріч в діяльності бібліотек. Ці протиріччяяскраво проявляються, наприклад, між кумулятивною і меморіальної функціями. Якуже зазначалося, суть кумулятивної функції полягає у зборі в одній точціСутьДомогтисяПостійне

Зняти

Більшдокументів.галузі.

ЗУ другій половині XXв.

НеВисокаВ

Звикористанню.

Нефункціями.кількість.ДляЇх

Крімкористувачам.

З

Підводячиних.

СутнісніНевеликі

Організаціяситуацій.країни.

ЯкНайбільш

Виходячи

Г?сприяння

Г?інформаційного

Г?

Кожна

Найбільш

Напрямокпрофесійних знань.

Виховна

ВивченнюТак, А.Сенсреса В». А. Н. Хропач вважає, що виховна функціяполягає в комплексному виховному впливі на абонентів.

Н.Е. Добриніна в число основних функцій включає просвітницьку, В«суттю якоїє поширення знань В». Об'єктом просвітницької діяльностібібліотеки, вважає Н. Е. Добриніна, є В«самі різні категоріїчитачів, а в центрі - особистість з її вільними, причому нічим не обмеженимиінтересами В». На її думку, не можна ставити знак рівності між просвітницькоїі виховної функціями, В«тому що друга передбачає формуванняособистості певного типу, навіювання їй тих чи інших ідей, прищепленнянеобхідних, з точки зору вихователя, якостей В»і пов'язана зВ«Дискредитував себе в нашій країні поняттямВ« керівництво читанням В».

Вивчаючивзаємодія бібліотекознавства з педагогікою, В. І. Терьошин неодноразововисловлювався за необхідність формування бібліотечної педагогіки як науковоїі практичної дисципліни. На його думку, бібліотека є педагогічноюсистемою, і тому педагогічна функція - одна з основоположних длябібліотек. В«Бібліотека, ведуча читачів у світ інформації (а інформація завждивиступає як знання), до висот культури, до соціалізації особистості, виконуєпедагогічну функцію, що охоплює практично всю її діяльність В».Розуміння педагогічної функції бібліотек як В«веденняВ» дітей і дорослихсформувалося в радянському бібліотекознавстві в теорію керівництва читанням.

Сутьдіяльності сучасної бібліотеки за рідкісним винятком полягає не вбезпосередньому здійсненні процесу освіти і виховання, а всприяння йому в якості допоміжної структури. Тому дану функцію, понашу думку, більш доцільно назвати функцією сприяння освіті тавихованню. Вона притаманна бібліотекам різних типів і видів, проте реалізуєтьсяними з обліків власних цілей і задач.

Наступноюнайбільш часто званої фахівцями є функція сприяння розвиткунауки і виробництва. У спеціальній літературі вона ще іноді іменуєтьсянаступним чином: науково-інформаційна, науково - виробнича,виробнича, інформаційного забезпечення науки та виробництва, забезпеченнянауково - технічного прогресу, в допомогу науково - технічному прогресу, вдопомога професійно - виробничої та наукової роботи,виробничо-допоміжна.

Задачасприяння розвитку науки і окремих галузей виробництва була поставленаперед радянськими бібліотеками ще в період індустріалізації і поширюваласяна бібліотеки всіх типів. Сенс даного напрямку полягає вінформаційному забезпеченні наукових досліджень, а також різних видівдіяльності з виробництва промислових товарів, сільськогосподарськоїпродукції, різноманітних послуг з використанням документів, що містятьнеобхідну для цього інформацію. Бібліотеки безпосередньо не здійснюютьвиробництво яких би то не було товарів або послуг (крім власнебібліотечних), тому дану функцію доцільно назвати функцією інформаційногозабезпечення науково-виробничої діяльності. Бібліотеки реалізують її,формуючи фонди документів, що відповідають цілям і задачам того або іншого видудіяльності, і надаючи їх у розпорядження певних категорійчитачів. Ця функція характерна для всіх спеціальних науково - технічнихбібліотек, фонди яких зазвичай вельми вузько спеціалізовані, з урахуваннямпотреби сфери діяльності підприємства і організації, структурнимипідрозділами яких вони є. Вузівськими бібліотеками ця функціявиконується за допомогою сприяння розвитку науки, самоосвіти і підвищеннякваліфікації окремих категорій користувачів.

Дляпублічних бібліотек вона характерна в меншій мірі і реалізується поряд зіншими. Бібліотеками цього типу в даний час названа функціяздійснюється шляхом сприяння розвитку дрібного і середнього бізнесу,діяльності невеликих підприємств і організацій, для яких недоцільноутримання власних бібліотек.

Нерідко,в тому числі і в офіційних документах, бібліотеку називають установоюкультури і серед основних її функцій виділяють культурну, культурно -просвітню, досуговую, рекреаційну та інші. Так як бібліотека єчастиною загальнолюдської культури і в той же час являє собою один знайважливіших факторів її розвитку, поширення, поновлення і збільшеннякультурного надбання, то цю функцію можна визначити як соціокультурну. В.В. Скворцов порівнює бібліотеку з вулицею з двостороннім рухом: В«... водному напрямку зусиллями бібліотекарів надходить до читачів інформація пронаявних досягненнях культури, а в іншому - рухається інформація про зновустворених її цінностях В». Однак необхідно зауважити, що цей рух заснованона виконанні бібліотекою сутнісних функцій, що забезпечують збір, зберігання іпоширення документів, що містять інформацію про досягнення культури різнихнародів.

Вданому контексті культура розуміється у вузькому сенсі як галузь діяльності постворенню та використанню певних цінностей, реалізація бібліотекою даноїфункції здійснюється за двома напрямками. Перша з них полягає взабезпеченні розвитку культури необхідними документами і характерно дляпублічних і окремих видів спеціальних бібліотек. Бібліотеки навчальнихзакладів, науково-дослідних і виробничих установ сферикультури, а також власне закладів культури (театрів, філармоній, музеїв таін) обслуговують відповідних фахівців. Отримана інформація єосновою для їх професійної діяльності, спрямованої на створення новихкультурних цінностей, а також на підготовку кадрів, проведення наукових досліджень,виробництво матеріально - технічних засобів культури. Публічні жбібліотеки, обслуговуючи широке коло користувачів, надають їм матеріали продосягнення в різних напрямках культури, особливо художнюлітературу різних країн і народів, ніж сприяють освіти та самоосвітирізних категорій користувачів, самодіяльної творчості, розширеннюкругозору, формуванню у них певної системи культурних цінностей.

Врадянський період основною в діяльності бібліотек виступала ідеологічнафункція. Її реалізації підпорядковувалася вся діяльність бібліотек, якаспрямовувалася в першу чергу на пропаганду В«марксизму-ленінізму, політики таісторії Комуністичної партії Радянського Союзу і Радянської держави,переваг соціалістичного ладу і радянського способу життя; сприянняідейно - політичному ... вихованню радянських громадян, формування у них ...марксистсько - ленінського світогляду, ідейної переконаності В».

Післяліквідації КПРС як єдиної правлячої партії і з початком формування вреспубліках колишнього Радянського Союзу багатопартійної системи та будівництвадемократичної правової держави, в якій всі партії, не забороненізаконом, мають рівні права на пропаганду своїх поглядів, бібліотеки відмовилисявід виконання ідеологічної функції. Це зіграло позитивну роль в життісуспільства і сприяло демократизації бібліотечної справи країни.

Разомз тим не можна не погодитися з доводами прихильників ідеологічної функції протому, що вона була притаманна бібліотекам усіх епох. Бібліотеки є частиноюсуспільства і через потік документів відображають свою епоху. Співробітники бібліотек якчлени суспільства теж займають певні ідейні позиції. Однак, виконуючисвої сутнісні функції, бібліотека не може віддавати перевагу тій чи іншійідеології, навіть якщо вона визнана найбільш правильною в певний відрізокчасу, і на цій підставі пропагувати документи, що містять одніідеологічні погляди, і забороняти досту...п до інших, обмежуючи тим самимправа читачів, які не поділяють пануючу точку зору. Бібліотекарі невправі використовувати своє службове становище для формування фонду таорганізації обслуговування користувачів у відповідності з особистими ідейнимипристрастями. Тому роботу в даному напрямку сучасні бібліотекиповинні будувати у відповідності з конституційними нормами і обслуговуватикористувачів документами, що відбивають різні партійні та світоглядніпозиції.

Бібліотекоюв залежності від її типу і виду, як правило, реалізується одночаснокілька похідних функцій, проте одна з них виступає в якостідомінуючою. Так, бібліотекам навчальних закладів в значно більшому ступені,ніж іншим, притаманна функція сприяння освіті та вихованню.Науково-технічні бібліотеки промислових підприємств та наукових установреалізують у своїй діяльності функцію інформаційного забезпечення науки тавиробництва. Для публічних бібліотек більш характерна культурна функція.

Похідніфункції трансформуються у відповідності з поточними завданнями. Їх реалізаціябазується на основі, створеній в процесі виконання бібліотекою сутніснихфункцій.

Висновок

бібліотекознавціві бібліотекарями - практиками соціальні функції бібліотек нерідко позначалисяі в окремих випадках продовжують позначатися за допомогою таких понять, якВ«Суспільна роль бібліотекиВ», В«соціальна роль бібліотекиВ», В«соціальнамісія бібліотеки В»,В« мета бібліотеки В»,В« завдання бібліотеки В».

Врадянському бібліотекознавстві ці функції традиційно вивчалися з точки зорувпливу конкретних соціальних завдань на принципи її існування. Вченіпрагнули встановити міру залежності бібліотечної діяльності від соціальнихпроцесів і, навпаки, можливості впливу бібліотеки на стансуспільства. У 1970 - 1980-ті роки офіційне визнання і найбільшого поширенняотримали ідеологічна, культурно - просвітницька та науково - інформаційнафункції. Разом з тим у цей же період Ю. Н. Столяров і А. В. Соколов почалививчення соціальних функцій в першу чергу з наукових, а не ідеологічних позицій,що дозволило їм сформулювати принципово новий їх перелік. На сучасномуетапі бібліотекознавці зайнялися активним пошуком єдиною сутнісною,онтологічної функції бібліотеки, в якості якої називаються тоінформаційна (В. В. Скворцов, Н. І. Тюліна, М. І. Килина), то документно -комунікаційна (Ю. Н. Столяров).

Соціальніфункції позначають роль, яку бібліотека виконує по відношенню до суспільства.Вони диференціюються на сутнісні та похідні. Сутнісні соціальні функції- Ті, які обумовлені сутністю бібліотеки як соціального інституту,що полягає у поширенні в просторі і в часі соціально значущихдокументів з метою задоволення інформаційних потреб суспільства.Похідні соціальні функції відображають прагнення суспільства використовувати сутнісніможливості бібліотек для вирішення поточних завдань.

Виходячиз громадського призначення бібліотеки як соціального інституту, їїсутнісними функціями є комунікаційна, кумулятивна і меморіальна.Сутнісні соціальні функції з'явилися одночасно з виникненнямбібліотеки, і без виконання якої б то не було однієї з них вона не можеіснувати як соціальний інститут. Разом з тим одночасне виконаннясутнісних функцій веде до виникнення об'єктивних протиріч вдіяльності бібліотек.

Виходячиз основних напрямів діяльності сучасних бібліотек в процесіреалізації сутнісних функцій можна виділити наступні основні похіднісоціальні функції: сприяння освіті та вихованню, інформаційногозабезпечення науково - виробничої діяльності та соціокультурну. ВЗалежно від типу і виду бібліотеки нею, як правило, реалізується одночаснокілька похідних функцій, одна з яких виступає в якостідомінуючою.

Правильневизначення переліку та змісту функцій бібліотек в інформаційному суспільствідопоможе встановити основний зміст, напрями, форми і методидіяльності бібліотек, звільнити їх від невластивих їм обов'язків,розмежувати їх діяльність з іншими спорідненими установами, що вкінцевому підсумку підвищить ефективність і якість їх роботи

Списоклітератури

1. Бібліотекознавство,бібліографознавство та інформатика: термінологічнийпутівник. Вип. № 61/сост. І. Ю. Акіфьева та ін - М.: Ліберея -Бібінформ, 2007. - 103с. + Прил.: С. 78-102. - (Бібліотекар і час. XXI століття).- Бібліогр.: С. 73-77. - ISBN 5-85129-175-3.

2. Ванєєв,А. Н. Бібліотекознавство в Росії кінця ХХ століття. Загальнотеоретичні концепції тадискусії: навч. посібник/А. Н. Ванєєв. - СПб. : Професія, 2007. - 248 с. - ISBN978-5-93913-135-3.

3. Карташов,Н. С. Регіональнебібліотекознавство: науково-практичний посібник/Н. С. Карташов. - М.:Ліберея, 2004. - 224с. - (Бібліотекар і час. XXI століття. Вип.12). - Списокскор.: с. 220. - ISBN 5-85129-175-3.

4. Мотульський,Р. С.Загальне бібліотекознавство: навчальний посібник/Р. С. Мотульський. - М.: Ліберея,2004. - 224с. - Термінологічний словник: с. 217-219. - Бібліогр.: С. 220-222.- Перелік умовних позначень: с. 222-223. - ISBN 5-85129-175-3.

5. Словниктермінів з бібліотекознавства, бібліографознавства й інформатики: навч. посібникдля студентів/Самар. держ. акад. культури і мистецтв, фак. інформ. імежкультур. комунікацій; [науч. ред. : М.Г. Вохришева]. - Самара. : СГАКІ, 2003.- 140 с. - Бібліогр.: С. 132-139.