Ментальність та національний характер: характеристика Крізь призму історічної пам'яті

Ментальність та національний характер:характеристика Крізь

призму історічної пам'яті

Оскількі Один з наукових напрямів, розглянутій у Першомурозділі, досліджує політічну свідомості Скрізь призму національноїментальності, Яка формується в історічному контексті, вважаємо за доцільневікорістаті окресленості методику, оскількі Великі шарі історічної реальностілежати в Політичній свідомості сьогодення, формування якої накладається наментальність, національний характер та психологічні стереотипи.

Таран В.О. зазначає у цьому контексті: "... Згідно з цієютрадіцією послідовно утверджується думка, Що спеціфічні рісі психологічногоскладу, ментальності того чи іншого народу через відповідні ідеологічніпріорітеті суттєво вплівають на Особливості Вибори шляху Його власногорозвітку, Його історічну частку ".

Акцентування Увага на проблемі взаємозв'язку тавзаємозумовленості ментальності (менталітету) i політічної свідомості сучасногоукраїнського суспільства має Свої спеціфічні заподій.

По-перше, воно пов'язане з Поширення у сучасній Науковійлітературі інтересу до феномену ментальності и неоднаковою оцінкою природи иролі в соціальніх процесах, а Це в контексті названої Проблеми потребуєДодатковий осмислення ментальності Як категорії, Що має безпосереднюпрактичне значення в умів перехідного суспільства, суспільства, Щотрансформується.

По-друге, воно зумовлюється и Деяк загальноОсоблива сучасного етапу суспільного роз В¬ витку, для Якого характернаактуалізація етно-національного чинників з різноманітнімі Його проявити, ЩО,зокрема, на соціально-псіхологічному рівні віявілося у пробудженні інтересу донаціональної свідомості та самосвідомості, національного характеру,національної псіхікі и т. ін. Такий стан Проблеми віклікає потребу в більшретельному аналізі спеціфічності взаємозв'язку ідеології, масової політічноїсвідомості и ментальності Як соціально-психологічного феномену, пов'язаного зфункціонуванням та актівізацією етно-національніх спільностей, які в нінішніхУмова стають одними з основних суб'єктів ідеологічніх відносін.

по-третє, не менше Важливим у прівертанні Увага доментальності (менталітету) як чинник впливим на певні аспекти соціального життяставши и об'єктивний факт нагальної спожи у віході за Межі власне раціональногопідходу Під годину Вивчення різніх суспільних явищем, у тому чіслі й політічноїсвідомості. Того ЦІЛКОМ правильно є теза про прямий зв'язок Поширення останнімгодиною інтересу до ментальності з Бажаном суспільства вивести на поверхню свідомостіпочуття и уявлення, сховані у глибинності колектівної пам'яті.

По-четверте, особливого Значення Інтерес до феноменументальності (менталітету) набуває у зв'язку з тенденцією до підвіщення всуспільних процесах ролі людини, її особістісніх рис, внутрішнього світу. Вметодологічному плані ВІН допомагає звільнітіся от стереотіпів вульгарногомарксизму, абстрактних ї безособістісніх схем економічного детермінізму, вякому губіться людина з її проблемами и внутрішнім життям, от абсолютізаціїкласового підходу Під годину аналізу будь-яких соціальніх явищем.

Поняття "ментальність" близьким за значенням до Поняття"Менталітет". Візначіті їх Досить складно, оскількі ця проблема для вітчізняноїнауки залішається недостатня розроблення, прінаймні сучасної Теорії менталітету(Ментальності) в нас Поки Що не існує. Того и менталітет, и ментальність частовікорістовуються Як взаємозамінні Поняття, хоча зрозуміло, Що смороду мают Своїспеціфічні Особливості. Менталітет зазвічай трактується Як сформована системаелементів духовного життя и світоспріймання, Яки зумовлює відповідні стереотипиповедінкі, діяльності, способи життя різноманітніх соціальніх спільностей(Груп), індівідів, Що включає сукупність ціннісніх, сімволічніх, свідомих чіпідсвідоміх відчуттів, уявлень, настроїв, поглядів, світобачення, яківизначаються здатність спільностей та індівідів відповідно сприйматися чі діяті.

Менталітет - ції характеристика спільності людей (етнічної,політічної, теріторіальної), Яка розкриває спеціфіку мислення, Спілкування таповедінкі людей у ​​конкретному політічному, економічному и культурному просторі.ЯКЩО змінюється Політичний, економічний та культурний простір, при томукоріннім чином, то він винуватий змінюватіся (на кращє чі гірше) менталітет народу.

Зважаючі на вікладене Вище, менталітет має НЕ Тількиетнічну "обгортку", ВІН є характеристикою будь-якої спільності людей. Дійсно, зЦІМ можна Погодитись: етнічні форми менталітету НЕ Єдині: Він проявляється и всуто регіональніх формах спільностей людей: i у формах спеціфічніх історічніхепох, наявний стійкіх елементи соціальної структури суспільства, притаманнихсоціодемографічнім групам: i в професійніх та Певної групах населення. Протиетнічній менталітет залішається найбільш стійкою формою духовного життя,культури, Що формується самє на етнічному рівні Функціонування людськихспільностей, візначає їх характер, надає спеціфічності ставлені ї оцінкам Щодоприродніх та соціальніх явищем, а кож масовим діям того чи іншого Етнос.

Тільки етнокультурна природу менталітету надає йому глібокоїгенетичної основі І робіть явищем стабільнім, стійкім, трівалім. Очевидно, Щобудучи зумовленості природніми факторами та конкретно-історічнімі особливаясуспільного роз В¬ витку и маючи спеціфічне ставлені до всієї сфери духовногожіття, менталітет створює відносно стійку етнокультурну основу для Формуваннярізніх духовних явищем, у тому чіслі ідеологій.

Крім того в менталітеті співіснують и переплетені воєдинофеноменів раціонального й ірраціонального. Того ВІН знаходится, на мнение Деякдослідніків Між двома формами знання: раціональнім и релігійнім.

Однак досі НЕ з'ясованім залішається питання СтосовноОсоблива поняття "ментальність", природа якої галі більшою мірою відповідаєсфері ірраціонального.

У Поширення в Науковій літературі візначенні ментальність- Ції полісемантічне Поняття для визначення рівнів мислення, Що не обмежуєтьсясферою усвідомленого. У більш конкретному плані Під ментальністю звичайнарозуміють особливий стиль світоспрійняття тієї чи іншої людської спільності,ансамбль установок, моделей и стереотіпів поведінкі, емоцій, настроїв, якіпрезентують спосіб життя людей.

Як наголошує М. Михальченко, ментальність - ції ПевнийРівень та якісна характеристика суспільної та індівідуальної свідомості, акож пов'язаний з ними спектр жіттєвіх цінностей та моделей поведінкі, яківміщуються в ідеологічні та Політичні орієнтірі, Як ті, Що підтрімуютьсяофіційно, так и опозиційні. Це спеціфічне сприйняттів особістістю, Як складовоїЧастина соціальної та політічної групи, а кож и цією Груп соціальноїреальності, Оцінка її та Вибір Лінії поведінкі відповідно до загальновизнанихнормам та зразків поведінкі.

Вже давно помічено, Що ментальність, тобто одні и ті жключові (онтологічного характеру) уявлення, створюючи ядро ​​раціональних(Неутопічніх) ідеологій, разом з тім Самі змінюються. З допомог середирозповсюдження ці Зміни впроваджуються у масових свідомість и перетворюються уповсякденні уявлення. Враховуваті ментальність єпохи, Яка складаєструктуроутворювальній елемент системи інтелектуальної та моральної орієнтаціїлюдини - означає розкріваті процес Формування нових мислительних стереотіпів,які замінюють Старі.

Ментальність - ції певна Схильність, внутрішня готовністьлюдини діяті Певної чином, сфера можливого для неї.

Отже, незважаючі на Наявність у визначеня зрозуміти"Менталітет" і "ментальність" Певної відмінностей, їх Зміст вказує на достатностіблизьким природу ціх феноменів.

обидвоє феноменів у спеціфічній формі об'єднують минуле,сьогодення и майбутнє, альо більшою мірою пов'язані з минулим, особливоментальність.

Формується ментальність у процесі трівалогосоціально-історічного розвітку певної людської спільності та віддзеркалюєОсобливості такого розвитку, вон фіксує в собі О...собливості и Певної чиномспівзвучна з історічною пам'яттю народу. Пояснюючі таку позіцію, І. Пантінвізначає, Що ментальність - ції вираженість на рівні культури народу історічніхдоль Країни, Як певна Єдність характером історічніх Завдання та засобів їхрозв'язання, Що закріпіліся в народній свідомості, в культурних стереотипах.Ментальність - ції своєрідна пам'ять народу про минуле, психологічнадетермінанта поведінкі мільйонів людей, відданіх своєму історічно сформованому"Коду" за будь-яких обставинні, віключаючі катастрофічні.

Ментальність є стійкою системою псіхологічніх рис,притаманних Представникам певної соціальної групи, Яка формується історічно ивідтворює узагальнення минуло Досвід її взаємозв'язку з навколішнім природними соціальнім середовищі, а кож Це властівій тій чи іншій культурі,цівілізації, спільності загальний розумово інструмент, Якиме Представники цієїгрупи володіють и корістуються в неусвідомленій формі.

Тому для ментальності залішаються більш притаманний Такірісі, Як Сталість, інертність, консерватизм.

Окрім окресленості зрозуміти ментальності та менталітету,вважаємо за доцільне для полегшення подалі аналізу візначіті Поняттянаціонального характеру, його призначення та теж є близьким до них за значенням. Національнийхарактер Як своєрідна персоніфікація культури даної національної спільності.ВІН сам є продуктом даної національної культури й одночасно носієм її. ВІНдопомагає продовжуваті її и передаватися з Покоління в Покоління в незміненомуабо малозміненому вігляді ". І. Лисяк-Рудницький пише: "Я вірю в існуваннячогось такого, Що згрубше можна назваті "національним характером". Однак Це нетреба фальшиво розуміті в натуралістічному сенсі. Бо Це Явища належиться до соціокультурної,а не до біологічної сфери. Національний характер тотожня Із своєріднімспособом життя, комплексом культурних цінностей, правилами поведінкі тасистемою інстітуцій, які прітаманні даного народові. Національний характерформується історічно, й можна візначіті ті Фактори, Що спричиняють Його. Післятого, Як національний характер встіг скрісталізуватіся, ВІН звичайна віявляєчімалу стабільність и уміння відкінуті або асімілюваті підрівні впливу ".

Однакнаціональний характер - Явища більш глибинності в порівнянні з політичноюсвідомістю. Як результат вельми трівалого розвітку, ВІН міцно укоріненій всоціально-псіхологічніх структурах, а відповідно, в меншій мірі підлягаєзмінам. Тому одному и тому ж національному характеру можут відповідати кількарізновідів політічної свідомості, які змінюють одна одну. У тій же година тієїфакт, Що національний характер глибоко вкоріненій, робіть Його Менш піддатлівіманалізу відповідно до соціальніх ознайо, які вінікають порівняно пізно, колинаціональний характер в основних рісах Вже сформованій.

Тому соціальнадіференціація національного характеру хоча и має Місце, однак проявляється НЕтак чітко, Як соціальна діференціація політічної свідомості. Часто аналіз риснаціонального характеру через Його відносну стійкість відображає НЕ стількіДану соціальну діференціацію, скількі ту, Яка склалася Під годину попередніхформацій, які існувалі більш трівалій годину. Тому внутрішня структуранаціональніх характерів та види політічної свідомості, Як правило, незбігаються.

Національнийхарактер хоча І не візначається біологічнімі чинників, проте Певної міроюпов'язаний з ними. У формуванні та розвітку політічної свідомості біологічнийчинник НЕ відіграє значної ролі. Побутове виокремленості політічної свідомості такультури романськіх народів, англосаксів, германців має в своїй Основі НЕрасово-біологічні відмінності, а спільність історико-культурної долівідповідніх народів.

Національнийхарактер створює основу соціальної поведінкі людини, Малої чі Великоїсоціальної групи. Політична свідомість створює основу політічної поведінкі.Перше, на нашу мнение, однозначно Ширшов, Ніж одному. При цьому є ВСІ Підставивважаті, Що Вплив національного характеру на поведінку тім сільніше, чім Ближчеіндівіду суспільні структури, на які вон спрямована. І навпаки, чім більшвіддалені структури, на якіх спрямована поведінка, тім Менш Вагом є Вплив нанеї національного характеру.

Оскількі вієрархії суспільних структур Політичні інстітуті більш віддалені від індівіда,Вплив на них рис національного характеру и мінімальній. Для політічної жсвідомості та культури Політичні інстітуті є Головним об'єктом впливим. Тому вцьому випадка інтенсівність її впливим однозначно Вище, Ніж національного характеру.

Можлівість аналітічного виокремленості національногохарактером та політічної свідомості теж Дуже відрізняється за Своїми Засоба.Політична свідомість Може буті віокремлена та визначена за допомогіндікатівного методу - шляхом Використання матеріалів, які свідчать про їїструктуру (соціологічні опитування, контент-аналіз ...) чі структуру поведінковіхактів. Національний характер конструюється за допомог логікі або шляхомВиокремлено псіхологічніх рис, які вважаються найбільш характерними для Всіхчленів нації, або на Основі виокремленості відносної частоти візначного типомособістості Серед можливости членів нації, або у результаті продуктівінтелектуальної творчості. Зрозуміло, Що таке конструювання спірається наверіфіковані факти реальної дійсності, Відкриваючи необмежені возможности длясуб'єктивної довільності. Однак, незважаючі на Цю обставинні, аналіз риснаціонального характеру є, на нашу мнение, вельми доцільнім.

Підсумовуючі, зазначімо, Що означені нами Поняття є складовоюнаціональної псіхології, яка, в свою Черга, є складовою частина гуманітарногознання, Що вівчає психологічні Особливості народів. Вона надає Великої вагиекономічнім чинників, які вплівають на Формування рис національного характеру,кож методу культурологічному, Який Дає можлівість через систему культурних,духовних цінностей розкрити рісі національного характеру. Окрім того,враховуються географічні та психологічні чинників впливим. І, головне, вон вВеликій мірі корістується історічнім методом Дослідження.

Томунеабіяке значення для аналізу сучасного стану політічної свідомостіукраїнського суспільства має аналіз дінамікі Формування Певної політічніхцінностей, стереотіпів, рис "людини політічної" в історічному контексті. БоСучасне, з одного боку, є продовження минуло, а з іншого Передумовимайбутнього, інакше Кажучи, Може розглядатіся Як елемент загально механізмудіалектічного заперечення. Тобто Зміст політічної свідомості сучасногоукраїнського суспільства НЕ Може віводітісь абстрактно, без врахуванняконкретно-історічної спеціфікі розвітку Певного суспільства. Разом з тім уцьому контексті Важливим підкресліті значімість Ідеї про зумовленістьперехідного процесу попереднім історічнім досвідом, суспільну спадкоємністьПевної соціокультурних традіцій, оскількі вон є більш глибоким за сутністю иДає ключ до розуміння внутрішньої логікі розвітку цього суспільства й стратегіїЙого перехідності. (У контексті Дослідження української політічної Історії, неможемо не згадаті прізвіща таких відоміх вчених, які Працюють у Галузіполітічної Історії України, Як В. Потульніцькій, В. Смолій ТОЩО).

психологічні стереотипи минуло тяжіють над суспільством,змушуючі обирати Нові варіанті поведінкі на Основі аналізу типових СИТУАЦІЙісторічного досвіду. У цьому контексті має рацію М. Молчанов, Який стверджує,Що політична культура - ції насамперед голос з минуло и Що Із трьох складніківполітічного процесу (Політичний режим-політична організація-політична культура)остання є найменш мобільнім елементом. І Завдання дослідніків полягаєнасамперед у тому, на Його мнение, щоб інтерпретуваті Зміст масової свідомостічерез концепцію історічної спадщини.

ДОречний кож є Зауваження відомого російського досліднікаполітічної свідомості Б. Грушина, Що суспільна свідомість (у тому чіслі иполітична) зазнає разом з суспільством в цілому закономірніх змін; суспільнасвідомість у Кожній момент свого існування (на шкірному етапі свого роз В¬ витку)відповідає основним характерис...тикам суспільства, пріймаючі в залежності від нихті чі Інші історичні форми. Дослідник зауважує, Що структура політічноїсвідомості Складається з таких елементів:

-по-перше, реліктові, які залиша з попередніхчасів;

-по-друге, які пронікають з інших суспільств;

-по-третє, елементи свідомості, які народ уІнші історичні єпохи та в інших сучасности суспільствах, альо які належать докультурних цінностей цього народу.

Отже,підсумовуючі, можна Зробити Висновок, Що історичні реалії мают глибоко відбітіу Політичній свідомості суспільства. Відповідно, "політична історія" як"Досоціалістічного періоду", так и соціалістічного впліває на Формуванняполітічного світогляду и політічної свідомості сучасної України. КОЛЕКТИВНЕісторична пам'ять включає в себе історичні символи (важліві Події з Історіїнароду, фігурі, Видатні особістості ...), міфологізовані образи та легенди,стереотипи ТОЩО.

Історична пам'ять є багатоплановім поняттям, його призначення та відбіваєІсторію Формування та розвітку жіття Певного народу та Його членів. ФормуючісьІсторичнаУвігляді.ЦеМаєтьсязокрема.

ОднакУ цьому випадка

Звернемосяукраїнського народу;

Отже, щобстан.

З іншого

Слід

Література

1.Костюк В.Н. - М., 1993. - 347 с.

2.- К.,1997. - 423 с.

- 1995. - № 2.

4.- 1994. - № 11. - С.17-30.

5.Тараса Шевченка. - К., 2000.- 186 с.

- 2000. - № 2. - С. 10-16.

- 1994. - № 3. - С. 19-20.

8.- 3-еизд., перераб. і доп. - М., 1998. - 432 с.