Функції та принципи соціокультурної діяльності

Курсовийпроект

Функції тапринципи соціокультурної діяльності

Зміст

Введення

1. Основні поняття функцій і принципівсоціокультурної діяльності

1.1 Класифікація функційсоціокультурної діяльності

1.2 Принциписоціокультурної діяльності та найважливіша категорія

1.3 Зміст принципівсоціокультурної діяльності

2. Реалізація принципів соціокультурноїдіяльності на прикладі МУ В«Міський палац культуриВ»

2.1 Аналіз діяльностікультурної установи МУ В«Міський палац культуриВ» проблеми приздійсненні соціокультурної діяльності

2.2Вирішення проблем ішляхи виходу в реалізації соціокультурної діяльності

Висновок

Список використовуваноїлітератури

Введення

Актуальністьдослідження обумовленасучасним значенням соціокультурної діяльності палаців культури, якудані установи здатні і повинні здійснювати в процесі функціонування вміському освітньому просторі. Палац культури - соціопедагогіческаясистема, сформована відповідно до чинного нормативно-правовим полемяк заклад додаткової освіти дітей у сфері культури. Якструктурний елемент загальної соціокультурної системи міста, вона займаєспецифічне місце, формуючи одночасно підсистеми В«культураВ» іВ«ОсвітаВ». В основі діяльності ДК лежать століттями відпрацьовані російськоїсистемою художньої освіти та соціально-культурною сферою принципи,форми і методи передачі новим поколінням культурної спадщини, досвідутворчого сприйняття і створення нових предметів і явищ у різних видахмистецтва, організації духовно-морального, естетично-насиченого дозвілля,включення в гуманітарну професійну сферу. Як будь-який соціальний інститутДК може ефективно діяти і розвиватися адекватно соціокультурної тасоціально-економічної ситуації з урахуванням її динамічною мінливості,брати участь у реалізації федеральних, регіональних і муніципальнихосвітніх і соціокультурних стратегій, сприяти вирішенню соціальнихзадач. Соціально-економічний потенціал міста також надає суперечливевплив на становище ДК в міському просторі, завдання та напрямкидіяльності. З одного боку, поступово поліпшується економічне становищезакладів культури і освіти за рахунок впровадження програмно-цільовогофінансування, госпрозрахунку, стійкої соціальної політики. Широко розвинутамережа соціально-культурних інститутів створюють умови для розгортанняадміністрацією та колективом ДК багатопланової соціокультурної активності вміському освітньому просторі, виходу на міжрегіональний,міжнаціональний та міжнародний рівні суспільних відносин.

Зіншого боку, в такому великому місті як Уфа інтенсивно розвиваютьсянегативні соціальні процеси, формуються міжособистісні та інституційнісуперечності. На демографічному рівні виникають різні асоціальніявища, девіантні прояви деяких груп населення, які перешкоджаютьповноцінної реалізації освітніх і соціокультурних проектів, призводять доспотворення загальної соціально-економічної та соціокультурної характеристикиміського простору. ДК постійно стикаються з необхідністю вирішеннясоціокультурних проблем (соціально-демографічного, етнокультурного,особистісно-психологічного, колективно-комунікативного характеру), яківражають міське освітній простір. Однак при традиційномузмісті діяльності ДК виявляються безсилими перед потребами,інтересами і проблемами сучасного суспільства.

Об'єктдослідження:соціокультурна діяльність.

Предметдослідження: функції тапринципи соціокультурної діяльності.

Метадослідження:досліджувати функції та принципи соціокультурної діяльності на прикладікультурного закладу В«Палацу КультуриВ».

Завданнядослідження:

-проаналізувати основні функції та принципи соціокультурної діяльності та їхкласифікацію;

-проаналізувати діяльність культурного закладу ДК, виявити існуючепроблеми;

-сформулювати можливі шляхи вирішення проблем.

Структуракурсового проекту складається з вступу, двох розділів (чотирьох параграфів),висновку і списку використаної літератури.

1.Основні понять функції і принципів соціокультурної діяльності

1.1Класифікація функцій і принципів соціокультурної діяльності

Соціокультурнадіяльність людини включає в себе економічну, політичну,художню, релігійну, наукову, моральну, правову,техніко-промислову, комунікативну, екологічну сфери і т.д.

Ці види діяльностівластиві всім культурам у всі часи. Однак форми і способи соціокультурноїдіяльності неоднакові в різних культурах і культурних епохах (технічнийрівень культур стародавніх цивілізацій, античності, середньовіччя, сучасності;види транспорту, способи обробки металу, технологія виготовлення одягу іт.д.).

Технологічний аспекткультури займає в ній значне місце. Залежно від типів об'єктів, настворення яких вони спрямовані, технології поділяються, по-перше, напродукують і транслюють символи, по-друге, на созидающие фізичніоб'єкти і, по-третє, на що організують системи соціальної взаємодії.

У ході вдосконаленняспособів діяльності йде становлення, функціонування і розвитоклюдської особистості. Причому особистість одночасно виступає, по-перше,об'єктом культурного впливу, тобто засвоює культуру в процесі своєїдіяльності, по-друге, суб'єктом культурної творчості, так як в тій абоіншій формі включена в процес творення культури; та, по-третє, особистістьє носієм і виразником культурних цінностей, оскільки їїжиттєдіяльність розгортається в певній культурному середовищі.

Матеріальні і духовнірезультати соціокультурної діяльності виступають не тільки як певнідосягнення (цінності), але й як негативні наслідки цієї діяльності(Екологічні катастрофи, геноцид, військові лиха тощо). Історія культури- Це історія не тільки надбань, але і втрат. У культурі представлені якпрогресивні, так і реакційні явища.

Результати людськоїдіяльності проявляються як в спеціалізованих галузях культури, деакумулюються, накопичуються конкретні цінності, так і на рівні повсякденногокультури, культури повсякденності. Культура людства проявляє себе вєдності та розмаїтті. Різниця коли-небудь існували і існуючихсьогодні культур зумовлено, зокрема, просторово-часовимихарактеристиками, які породжують різноманітність життєвих форм окремийнародів.

Поняття культури можевживатися в декількох значеннях.

перше, воно можеслужити для позначення будь-якої конкретної культурно-історичної спільності, -характеризуемой певними просторово-часовими параметрами(Первісна культура, культура Стародавнього Єгипту, культура Відродження, культураСередньої Азії і т.п.).

друге, термінкультура використовується для позначення специфіки життєвих форм окремихнародів (етнічні культури).

третє, під культуроюможе розумітися деяке узагальнення, модель, побудована за певнимпринципом. Вони часто застосовуються при класифікації культур. У такому сенсітермін культура використовувався Я. Бахофеном, Н.Я. Данилевським, О. Шленглером, М.Сорокіним і ін Культурні моделі можуть створюватися не тільки на рівні цілого,але і на рівні елементів: політична культура, правова культура,художня культура, професійна культура і т.п.

Можна говорити процілісності культури в тому сенсі, що вона є явище суто людське, тоТобто розвивається разом з людиною і завдяки його творчим зусиллям. Люди,саме тому, що вони люди, у всі часи і при всіх розходженняхприродно-географічного середовища ставлять перед собою одні і ті ж питання, намагаютьсявирішити одні й ті ж завдання, облаштовуючи своє життя на Землі. Розкриття таємницьприроди, пошуки сенсу життя, творчі пориви, прагнення до гармоніїлюдських взаємин, загальні для всіх часів і народів, - ось далеко неповний перелік тих підстав, на яких базується цілісність культури

соціокультурнихдіяльність можна розділити на п'ять основних видів: перетворювальну,пізнавальну, ціннісно-орієнтаційну, комунікативну та художнєтворчість як особливий вид діяльності. З цієї точки зорусоціально-культурна діяльність відповідає поняттю власн...е людськадіяльність, яка, як вважає М.С. Каган, полягає В«в соціокультурнійдіяльності людини як суспільної істоти В»[1].М.М. Ярошенко стверджує, що В«соціально-культурна діяльність повинна бутизрозуміла як сукупність педагогічних технологій, які забезпечуютьперетворення культурних цінностей у регулятив соціальної взаємодії, атакож технологічно визначають социализирующие виховні процеси В»[2].

Ми у своєму дослідженнівизначаємо соціально-культурну діяльність як цілеспрямований, спеціальноорганізовуваний соціальними інститутами процес залучення людини до культурнихцінностям суспільства і активного включення самої особистості в цей процес.

У суспільстві колективногоінтелекту, активно розвиваються і упроваджуються інформаційних технологійформування культури особистості відбувається в процесі соціалізації за допомогоюосвіти, пропаганди наукових знань, залучення до духовна творчість,фізкультуру, спорт та інші види соціально-культурної активності.

Механізм оволодінняцінностями культури носить виборчий характер і залежить від здібностейконкретної особистості. Процес прилучення до культурних цінностей йде від особистостідо цінностей культури, і завдання соціально-культурних інститутів полягає в тому,щоб знайти оптимальне співвідношення між мінімумом соціально-культурнихзнань, умінь і навичок і змістом творчої діяльності особистості,пов'язаної із задоволенням потреби в самоактуалізації, самоорганізації,саморозвитку, реалізації своїх здібностей.

У сучасних умоваходнією з головних функцій соціокультурної діяльності, у тому числі і ДК,є створення культурної просторово-часової розвиваючого середовища,організованою особливим чином і призначеної для включення особистості вреальне життя, формування її соціальної активності.

Більшість вченихвиділяють наступні загальні функції соціокультурної діяльності:

В· виробництво нових знань, норм,цінностей;

В· накопичення, зберігання іпоширення (трансляція) знань, норм, цінностей;

В· відтворення духовного процесучерез підтримку його наступності;

В· комунікативна функція,забезпечує знакова взаємодія між суб'єктами діяльності, їхдиференціацію і єдність;

В· социализирующая, що забезпечує черезстворення структури відносин, опосередкованих культурними компонентами,соціалізацію суспільства;

В· рекреаційна, або ігрова, культура,діюча у відведеній для неї сфері.

Соціокультурнадіяльність має функцію розрядки напруги. Вона формує ізабезпечує умови для проведення дозвілля, для відпочинку та розваги людей.Названі функції соціокультурної діяльності знаходяться в тісному взаємозв'язкуодин з одним.

Соціальний інститут ДКвідображає і виражає кількісно-якісні характеристики не тількиінтелектуальних еліт конкретно-історичного часу, але і буття соціуму.

Їх сукупність націленана досконалість людини, становлення його як моральної і розумної особистості,здатної до співпраці та єднання з іншими людьми і навколишнім світом,соціально-культурної діяльності.

Змістовний аспектсоціальних функцій соціокультурної діяльності реалізується в залежності відреального стану конкретної установи, від повноти і узгодженостіздійснення ним взаємодії з навколишнім середовищем.

1.2 Принциписоціокультурної діяльності та найважливіша категорія

У ході цього процесувідбуваються зміни в самій культурі. Її ціннісна основа оновлюється,стає більш гнучкою, формуються нові смисли й образи, розвивається мова іт.п. З плином часу змінюються джерела культури, вони усвідомлюються кожнимновим поколінням як більш глибокі і стародавні.

Крім того, з плиномчасу всередині культури відбувається диференціація, в результаті виникають їїокремі сфери, що вимагають нових засобів самовираження, нового духовного іпрактичного досвіду. Так народилася живопис, музика, театр, архітектура,філософія, наука. Сьогодні ми теж стаємо свідками диференціації культури:народжуються нові види мистецтва - голографія, світломузика, комп'ютерна графіка;з'являються нові галузі наукового знання.

У цьому сенсі культуравиступає в якості механізму послідовної вироблення, закріплення ітрансляції цінностей.

Культура - це явище,органічне життя людства, її сенс визначається творчими зусиллямилюдини по створенню В«нового світуВ», В«другої природиВ», або, як вважав російськийучений Володимир Іванович Вернадський (1863 -1945), В«ноосфериВ», тобто сферилюдської думки і розуму, непідвладних тління і смерті.

Сучаснасоціально-культурна діяльність за своїм внутрішнім змістом давнопереступила обсяг і рамки колишньої культурно-освітньої роботи. Істотнотрансформувалися функції соціокультурного менеджменту, все більш важливу рольпочинають грати, поряд з просвітою, культурно-творча,рекреаційно-оздоровча, розважальна й соціоінтеграціонная функції.

В даний час в числоактивно діючих суб'єктів соціально-культурної сфери входять не тількитрадиційні культурно-освітні установи, але і нові навчальні центри,установи системи додаткової освіти, різноманітні структурисоціально-захисного та соціально-педагогічного профілів,оздоровчо-рекреаційні об'єкти, соціокультурні асоціації, рухи,спільноти і т. д.

Погоджуючись з М.М.Ярошенко, до традиційних видів освітньої діяльності в даний часможна додати види, що мають яскраво виражений соціальний тасоціально-педагогічний характер [3]. Поняттясоціально-культурна діяльність включає в себе три складові: соціум,культура і діяльність. Як відзначають А.П. Марков і Г.М. Бирженюк, В«в точціперетину культурного і соціального народжується новий сенс і нову якість,яке не міститься в кожному з цих понять і явищ, що розглядаютьсяізольовано один від одного. Культура в контексті соціуму розуміється не тількияк об'єктивність В«історично застиглогоВ», але і суб'єктивність актуальносприйманого і практично здійснюваного, тобто як персоналістичноїреальність В»[4].

Повністю погоджуючись здумкою Е.С. Маркаряна, який бачить в культурі В«внебіологіческі вироблений,особливий, лише людині притаманний спосіб діяльності і відповідним чиномоб'єктивований результат цієї діяльності В», вважаємо, що концепція культуриВ«Повинна базуватися на аналізі самої людської діяльностіВ» [5].Як зазначає М.С. Каган, підставою для такого висновку є розуміннялюдської діяльності як системи, елементами якої є суб'єкти,об'єкти, продукти, засоби і способи здійснюваних дій, яка змінюється,вдосконалюється разом з розвитком соціальних відносин [6].

Дослідження сутностіпоняття соціально-культурна діяльність почалося в 50-х рр.. XX сторіччя.Соціолог Ж.Р. Дюмазедье визначив її як В«свідому, навмисну,організовану, навіть плановану аккультурацию, яка протистоїть методам сліпий іанархічною соціально-культурної обумовленості В», як ефективний засібвиховання 5. Основною метою соціально-культурної діяльності було створенняумов для залучення людей до культури, адаптації до науково-технічнихзмінам.

У російську науку термінсоціально-культурна діяльність введений М.С. Каганом, який, розглядаючилюдську діяльність В«як дворівневу біосоціальну систему,складається завдяки перетворенню - як у філогенезі, так і в онтогенезіжиттєдіяльності живих істот - в соціокультурну діяльність людини яксуспільної істоти В», вважав, що першим рівнем цієї системи єбіологічна життєдіяльність людини, а другим, більш високим, специфічнолюдська діяльність (соціокультурна): В«... У людини біологічнажиттєдіяльність залишається матеріальною базою, на якій вибудовується будівлюсоціокультурної діяльності, але це останнє вбирає в себе свійбіологічний фундамент, не дозволяючи йому функціонувати в чистому вигляді В».

Соціокультурнадіяльність як процес, відображаючи логіку педагогічної взаємодії,виступає як зв'язок суб'єктів цієї взаємодії.

У цьому сенсі системасоціокультурної діяльності складається з наступних компонентів: суб'єкт, об'єкт,мета, зміст, засоби, методи, форми, матеріально-технічна база,фінансове забезпечення процесу.

Варто знехтувати хоча бодним з компонентів, як сист...ема перестає функціонувати і розпадається. Миприпускаємо, що сенс системного підходу полягає у погляді на названікомпоненти як єдиний технологічний процес.

У зв'язку з активнимисоціально-культурними змінами змінюються місце і роль соціокультурноїдіяльності в суспільстві.

Соціально-культурнадіяльність розвивається в контексті соціального прогресу, суть якого

В

Принцип

ПринципПринцип

Принцип

Принцип

Принцип

Спираючись

1.3

Таким

2.

2.1М.В.Башкортостану.

На території міста

Значна частка

Додітей.

Традиційними сталиОсобливо

Муніципальне

Одним з

Матеріально-технічна

Палац

Палац

У зв'язку з

У цей період

У приміщенняхроку.

Підміста.

В даний

Багато з

Уфімський

За часосе та В'єтнамі.

Завдякивисокому виконавській майстерності, самобутності та широкому репертуару,ансамбль не раз ставав лауреатом і володарем Гран-Прі та кубківглядацьких симпатії Міжнародних фестивалів і конкурсів.

В данийчас ансамбль є одним з провідних фольклорних колективів Башкортостануі Росії. У ньому професійні танцюристи, музиканти, вокалісти.

Художнійкерівник ансамблю - заслужений працівник Росії та Башкортостану В.Степанов.

Ансамбльбального танцю В«РадістьВ» був заснований в 1980 році. Народженню нового ансамблю передувалавелика творча і організаційна робота його художнього керівникаЛюдмили Валяс.

З тих пірпройшло 24 роки. За цей час колектив ансамблю брав активну участь укультурному житті м. Уфи і республіки.

Ансамбльвиїжджає з обмінними концертами по всіх містах РФ.

Колективдосяг творчої стабільності завдяки злагодженому і невтомній праці всіхйого учасників. В ансамблі займається 110 чоловік: основна, середня, молодша іпідготовча групи. Кожна з них веде активну концертну та фестивальнудіяльність. У ансамблю є супутник школа-студія В«РадістьВ» для всіх бажаючихнавчитися танцювати у віці від 4-х до 50-ти років.

Можнавідзначити, що в ансамблі виросло не одне покоління хлопців і деякі з нихпродовжують нести бальні танці в маси, організовуючи свої самостійніколективи.

Основнаформа роботи співробітників ГДК з людьми - це клуби за інтересами. У них нікогосиломіць не затягують, люди там займаються самі, і займаються з душею.

Вони працюютьтакож з тими, хто сидить на лавочках біля кожного будинку, хто пішов на пенсію івиявився трохи забутий. Для них в ГДК проводяться вечори відпочинку, по неділяхвони танцюють під духовий оркестр, дивляться концерти дитячої художньоїсамодіяльності, на онуків милуються.

Міський хорветеранів війни та праці - теж велика підмога. У ньому зайнято 47 чоловік. ВГДК збережений зимовий сад, навколо якого об'єдналися любителі кімнатнихрослин.

Клубветеранів сцени збирається регулярно. Це ті, хто все життя брав участь ухудожньої самодіяльності і тепер не хоче відставати від життя.

Нашфольклорно-танцювальний ансамбль В«МірасВ» відзначений на цілому ряді конкурсів,виступав і в Іспанії, і в Португалії, так що не тільки у нас, але і у всьомуСвіт пропагує самобутнє мистецтво народів нашої республіки.

Духовийоркестр ГДК входить в еліту духових оркестрів республіки, працює фірмово.

Ось малийперелік того, що робиться в Міському Палаці культури.

З усього перерахованоговидно, що в цілому в складних умовах соціально-економічних перетворень вмісті Уфі вдалося зберегти і зміцнити духовно-культурний потенціал.

Разом з тим, ворганізації соціокультурної діяльності ГДК існують проблеми.

Так, наприклад, в особливомууваги потребують матеріально - технічні бази закладів культури,забезпеченість інструментами, матеріалами, сучасними технічнимизасобами, апаратурою.

Особливе положеннясклалося в колективах додаткової освіти. Зменшується кількіснийі якісний показник випуску учнів, відсутня стабільнафінансування з підтримки нових проектів, низька матеріально-технічна базане дає розвитку як навчальної, так і просвітницької та творчої діяльності.

Немає фінансовихможливостей по організації гастрольних поїздок колективів, участі врізних фестивалях і конкурсах, що проходять за межами столиці.

Довгий час не булиорганізовані курси підвищення кваліфікації для працівників культури.

Не розроблена системазабезпеченості молодими фахівцями міських закладів культури.

МУ В«Міський палацкультури В»вимагає підтримки на проведення капітального ремонту, реконструкції,оснащенню, а також на організацію і проведення культурно-масових заходівдля городян.

Недостатня увагаприділено національній культурі народів, що проживають в столиці. Створені тадіючі творчі колективи не забезпечені технічними засобами,апаратурою, костюмами в повній мірі. У теж час вони учасники всіхзагальноміських свят і фестивалів, часті гості і за межами.

Ряд колективів(Український ансамбль В«КобзарВ», Народний фольклорно-етнографічний марійськаансамбль В«Ош Віче семВ», Народний фольклорно - етнографічний чуваськаансамбль В«НарспіВ») потребують приміщенні для роботи.

Такимчином, соціокульнурная діяльність також повинна бути орієнтована напослідовну модернізацію галузі з метою вирішення головних завдань культурногорозвитку.

2.2 Рішенняпроблем і шляхи виходу в реалізації соціокультурної діяльності

Проаналізувавшидосвід роботи МУ ГДК, ми виявили, що діяльність цієї установи поорганізації дозвілля молоді ведеться в різних напрямках.

Запропонованізаходи можуть доповнити заходи щодо організації культурно-дозвіллєвоїдіяльності та сприяти її вдосконаленню, в даній програмізапропоновані нові форми роботи, які раніше не використовувалися в практиці МУГДК, що також є цікавим щодо вдосконалення дозвілля молоді.

Мета -удосконалення та підвищення ефективності діяльності МУ ГДК по організаціїмолодіжного дозвілля, задоволення духовних потреб, формування умолодого покоління громадянської позиції особистості, пошуку нових форм і методіворганізації дозвілля молоді.

Завдання:

1. Сприяння духовному, культурному,інтелектуальному і фізичному розвитку молоді

2. Створення умов для розвиткумолодіжної творчості, організації їх дозвілля.

3. Формування здорового способу життя.

4. Створення умов для ефективноговикористання дозвілля молоддю

5. Здійснення заходів щодо підтримкимолодої сім'ї, у сфері освіти, культури, науки, спорту

6. Об'єднання зусиль, матеріальнихзасобів різних відомств і організацій: установ освіти, культури,охорони здоров'я, правопорядку, використовуючи форми спонсорства та меценатства.

Основнінапрямки:

1. Розвиток художньої творчостімолоді.

2. Підтримка талановитої молоді

3. Виховання громадянськості іпатріотизму

4. Організація молодіжних заходів івідпочинку

Розвитокхудожньої творчості молоді

Длявиховання у молоді потреби в освоєнні національної культури; розвиткуестетичного смаку, самодіяльної творчості через наявні бази закладів дозвілляцентрів

Системазаходів щодо реалізації напрямків роботи Відповідальнівиконавці Суміжніорганізації 1. Скорегуватиплани роботи, визначити першочергові завдання, пошук засобів фінансування. МУ ГДК Департамент культури посправах молоді та спорту 2. Наданняметодичної допомоги центрам дозвілля та художньої творчості МУ ГДК Департамент культури посправах молоді та спорту

3. Вивчити:культурно-дозвіллєві потреби молоді;

-кількість вільногочасу і пристосувати режим роботи закладів культури до дозвіллєвогопотребам молоді

МУ ГДК ЦВР В«ЮвентаВ»,Молодіжний центр, клуби за місцем проживання

4. Пров...едення обласнихконкурсів і фестивалів для молоді: - фестиваль команд КВН

фестиваль естрадноготанцю В«ОваціяВ»

фестиваль бардівськоїпісні В«ВідкриттяВ» і т.д.

- фестиваль творчостімолоді області і району

МУ ГДК

Департамент культури посправах молоді,

Молодіжний центр

5. Орієнтувати КДУ напошук нових форм роботи з молоддю МУ ГДК Департамент культури посправах молоді та спорту 6. Використовувати досвідсімейних клубів та клубів за інтересами інших КДУ. МУ ГДК ЦВР В«ЮвентаВ»,Молодіжний центр 7. Сприятирозвитку дозвіллєвої самодіяльності молоді, створювати умови,стимулюючі самодіяльність учасників клубного об'єднання. МУ ГДК

ЦВР В«ЮвентаВ»,Молодіжний центр, ПК В«РомантикВ»,

ПК В«7-ЯВ»;

8. Проводити сімейнісвята, дні народження, ювілеї, огляди-виставки сімейних реліквій. МУ ГДК

ЦВР В«ЮвентаВ»,Молодіжний центр, ПК В«РомантикВ»,

ПК В«7-ЯВ»;

Підтримкаталановитої молоді

Дляреалізації цього завдання необхідне створення єдиного банку даних талановитоїмолоді міста, підтримка юних обдарувань з метою розвитку інтелектуального ітворчого потенціалу міста, підвищення індивідуальної майстерності.

Система заходів пореалізації напрямів роботи Відповідальнівиконавці Суміжні організації 1. Організація іпроведення науково-практичних конференцій учнів та студентської молоді Департамент культури посправах молоді та спорту

Університети, Коледжі,ПУ

Школи міста

2. Присудження івручення стипендій за особливі заслуги талановитої,

працелюбної молоді

Управління освіти Департамент культури посправах молоді та спорту 3. Організація конкурсумолодих поетів і письменників міста В«Політ душіВ» Департамент культури посправах молоді Управління освіти 4. Організація іпроведення конкурсу молодих педагогів В«НатхненняВ» МУ ГДК Департамент культури посправах молоді

Вихованнягромадянськості і патріотизму

Формуванняумов для громадянського становлення духовно-морального і патріотичноговиховання. Робота по створенню позитивної громадської та особистісногоставлення до служби в армії і захисту Батьківщини, придбання військово-спортивнихнавичок і вмінь.

Системазаходів щодо реалізації основних напрямів роботи Відповідальнівиконавці Суміжніорганізації 1. Методичнезабезпечення роботи з патріотичного становленню молоді, підтримкагромадських об'єднань, провідних дану роботу МУ ГДК Управління освіти

2. Організація іпроведення обласних та міських заходів, присвячених пам'ятним датам і

історії культуриЯрославського краю

МУ ГДК Департамент культуримолоді та спорту, Молодіжний центр 3. Організація іпроведення конкурсу патріотичної пісні МУ ГДК Молодіжний центр 4. Організація іпроведення В«Зоряних походівВ» студентів Навчальнізаклади Департамент культури

Організаціямолодіжного відпочинку і розваг

Системазаходів щодо реалізації основних напрямів роботи Відповідальнівиконавці Суміжніорганізації 1. Проведеннямолодіжних розважальних програм і шоу ТОВ В«Культурний центрВ» Молодіжний центр 2. Проведенняінтелектуальних ігор Клуб інтелектуальноїігри Управління освіти 3. Організація зустрічей зцікавими людьми Культурний центр Молодіжний центр

Данапрограма дозволить розширити сфери соціокультурної діяльності МУ ГДК,привернути додаткову увагу потенційних відвідувачів та інвесторів.

Формуваннюпозитивного образу МУ ГДК, поширенню знання про її освітніх ісоціокультурних функціях могли б допомогти засоби масової інформації. Однак вреальності ЗМІ мало зацікавлені освітніми проектами тасоціокультурними заходами культурних установ, якщо партнерами таспонсорами не стають великі комерційні організації, громадські фонди,державні органи управління, видатні діячі культури, мистецтва,освіти, політики та бізнесу. Тут в першу чергу важливо заручитисяпідтримкою великих організацій, можливе використання можливості їх реклами взамін на спонсорську підтримку під час проведення заходів.

Такимчином, нами були виявлені багатоаспектні суперечності між потенційноюготовністю МУ В«Міський палац культуриВ» до участі в соціокультурного життяміста (регіону) і традиційними результатами їх діяльності в міськомуосвітньому просторі, ставленням до них керівних органів,потенційних партнерів і широкої громадськості.

Висновок

Вивченнясоціокультурної діяльності по організації дозвілля підтверджує, що вНині вони переживають досить складний період, якийхарактеризується наступними негативними процесами: недостатнєфінансування, падіння інтересу у населення до діяльності дозвільнихустанов; наслідок цього низька їх відвідуваність, багато форми дозвіллязанять просто застаріли і ін

Значнісоціально-культурні та соціально-педагогічні ресурси у формуванніцивільних, особистісних якостей молоді закладені в дозвільній сфері, якає домінуючим елементом молодіжної культури. Соціально-педагогічнацінність дозвільної діяльності в значній мірі залежить від здатностіособистості молодої людини саморегульованої цю діяльність.

При вирішенніцього завдання була вивчена і проаналізована спеціальна література, щодозволило розглянути структуру соціокультурної діяльності та розкрити їїосновні функції. Дозвілля діяльність у вільний час поза сферою суспільногоі побутового праці, завдяки якій індивід відновлює свою здатність допраці і розвиває в собі в основному ті вміння і здібності, які неможливоудосконалити у сфері трудової діяльності. Ця діяльність,здійснювана в руслі певних інтересів і цілей, які ставить перед собоючоловік.

Засвоєннякультурних цінностей, пізнання нового, творчість, фізкультура і спорт,подорожі - ось чим і ще багатьом іншим може бути зайнята людина у вільнийчас.

Прирозгляді соціокультурних технології організації молодіжного дозвілля буловиявлено наступне:

1) Сферасоціокультурної діяльності має свої особливості. Дозвілля молоді істотновідрізняється від дозвілля інших вікових груп в силу його специфічних духовнихі фізичних потреб і властивих їй соціально психологічних особливостей.До таких особливостей можна віднести підвищену емоційну, фізичнурухливість, динамічну зміну настроїв, зорову і інтелектуальнусприйнятливість. Молодих людей тягне до себе все нове, невідоме. Доспецифічним рисам молодості відноситься переважання у неї пошуковоїактивності. Таким чином, завданням культурно-дозвіллєвих центрів ємаксимальна реалізація розвиваючих дозвіллєвих програм для молоді..., в основіяких лежить принцип простати організації, масовості, включеннянезадіяних груп молоді. Удосконалення організації культурних форммолодіжного дозвілля забезпечить їй можливість неформального спілкування, творчоїсамореалізації, духовного розвитку, сприятиме виховномувпливу на великі групи молоді.

2) Прианалізі досвіду діяльності культурних установ центрів було вивчено досвід роботиМУ В«Міський палац культуриВ» міста Уфи, який є базою дослідження.Культурні центри виступають як місце концентрації соціально-культурноїдіяльності особистості в сфері дозвілля, де людина набуває навиківсамореалізації, самоствердження у творчості, досвід дозвіллєвого поведінки.

Позитивнимна наш погляд в організації роботи Культурного центру є:

1. Участь молоді в різнихколективах і гуртках художньої самодіяльності.

2. Створення та організація клубів заінтересам віталень і аматорських об'єднань.

3. Творчі здобутки роботимолодіжного ФІА В«МірасВ».

І на основівивченого аналізу, розглянувши досвід діяльності, були запропоновані конкретнірекомендації, які дозволять поліпшити діяльність МУ ГДК по організаціїмолодіжного дозвілля за такими розділами:

1. розвиток художньої творчостімолоді;

2. розвиток творчості серед молоді;

3. виховання громадянськості іпатріотизму;

4. організація молодіжного дозвілля.

Можливо,цей перелік не вичерпує себе, але це найбільш значимі рубежі, якіповинні досягти багато установ культури, адже вони покликані створюватиумови для творчої самореалізації особистості всіх груп населення, але прицьому концентрувати увагу на індивідуальності кожного з них.

Важливо зумітиорганізувати таку роботу і такі досягав програми, які могли б захопитибудь-якого молодого людини.

Створення набазі культурно-дозвіллєвого установи соціальних віталень, груп спілкування,консультацій психологів, центрів соціально-психологічної реабілітаціїнужденним у спілкуванні, турботі, доброті.

Списоквикористовуваної літератури

1. Андрєєва Г.М. Соціальнапсихологія. - М.: Аспект прес, 2008. - 352с.

2. Вишняк О.І. Тарасенко В.І.Культура молодіжного дозвілля. - Київ: Вища школа, 2005-53с.

3. Демченко А. Деякі проблемисучасного розвитку культурно-дозвіллєвої діяльності та народної творчості//Культурно-досуговая діяльність і народна творчість. - М.: ГІОЦ МК. Р.Ф.,1996.-49с.

4. Діскін І.Є. Культура. Стратегіясоціально-економічного розвитку. - М.: Економіка, 1990.-107с.

5. Єрасов Б.С. Соціальнакультурологія: Навчальний посібник. - М: Аспект прес, 20067.-132с.

6. Ерошенков І.М. Культурно-досуговаядіяльність в сучасних умови. - М.: НГІК, 2004.-32с.

7. Каган М.С. Людськадіяльність (Досвід системного аналізу). М, 1974. С. 44.

7. Кисільова Т.Г., Красильников Ю.Д.Основи соціально-культурної діяльності: Навчальний посібник. - М.: ВидавництвоМГУК, 1995.-136с.

Клуб: Культура дозвілля. - М.:Профиздат, 2001.-184с.

8. Комарова Л.Н.Соціально-культурна діяльність у додатковій освіті: проблеми,пошуки, перспективи: Навчальний посібник. - М.: МДПУ, друкарня КГУКІ, 2009. - 128с. (8,0 д.а.).

9. Комарова Л.Н.Навчально-дослідна програма діяльності установ додаткової освіти всфері культури і мистецтв. - М.: МДПУ, друкарня КГУКІ, 2009. - 88 с. (5,5д.а.).

10. Коптяєва М.В. Соціокультурнадіяльність бібліотеки ім. В.Г. Бєлінського/М.В. Коптяєва// ИзвестияУральського державного університету. - 2008. - № 56. - С. 252-260.

11. Кулагін І.Ю., Колюцкий В.М.Возврастная психологія: Повний життєвий цикл розвитку людини: Навчальнийпосібник. - М.: ТЦ В«СфераВ» за участю В«Юрайт-МВ», 2001.-с.163-400.

12. Культура дозвілля. - Київ: Вищашкола, 005.-112с.

13. Марков А.П., Бирженюк Г. М.посібник. СПб., 2007. 124с.

14. Маркарян Е.С.культури. С. 37.

15. Демократизація

16.- М.,

17.

18. Про

19.Моск.культури і мистецтва. Вип. 23. С. 30.

20.Моск. М.,2001. Вип. 23.

21.

22.

23.

24.

[1]Моск. Вип. С. 30.

[2]Моск.М., 2001. Вип. 23. С. 42.

[3]Моск.М., 2001. Вип. 23.

[4]сел.СПб., 1997. С. 5.

[5]Маркарян Е.С. С. 37.

[6]Каган М.С. С. 44.

[7]

[8]журнал. 2008. № 3.

[9]

[10]