Абсентеїзм - шляхи преодолденія

Абсентеїзм.Шляхи подолання

Проблемаабсентеїзму в Росії зараз стоїть досить гостро, щоб вона потребувала нетільки в обговоренні, але і в прийнятті якихось заходів і рішень. Однак перш ніжрозглядати проблему абсентеїзму в електоральній поведінці у всіляких їїракурсах, необхідно зрозуміти, що ж таке абсентеїзм.

абсентізмом- (Від лат. В«Absens,absentis В»- відсутній) - відстороненнявиборців від участі в голосуванні. У сучасних демократичних країнахабсентеїзм досить поширене явище: нерідко в голосуванні неберуть участі 50% і навіть більше виборців, що мають право голосу. У Росіїце явище також поширене. Як і в зарубіжних країнах, у РосійськійФедерації найбільша активність виборців проявляється на загальнонаціональнихвиборах, значно нижче вона на регіональних виборах і виборах органівмісцевого самоврядування.

Однакв контексті життєвих реалій, так само як і в рамках проведеного намидослідження, феномен абсентеїзму необхідно розуміти значно ширше. Сам пособі абсентеїзм це термін широкого застосування. У загальних рисах абсентізмомвизначається як відсутність індивідів в певному місців певний час і пов'язане з цим невиконання відповідних соціальнихфункцій. При цьому виділяється незліченну кількістьвідтінків цього явища. Так, можна говорити про політичний, трудовому,землеробському абсентеїзму; визначимо кожен з цих видів в рамках заданоїпроблематики.

Політичнийабсентеїзм - ухилення виборців від участі в голосуванні при виборахпредставників влади, глави держави і т.д.

Політичнийабсентеїзм не означає, проте, повного вимикання людини з поляполітичних владних відносин, оскільки він, як правило, залишаєтьсязаконослухняним громадянином, сумлінним платником податків. Позиціянеучасті, зайнята людиною, стосується тільки тих видів політичноїдіяльності, де він може якимось чином проявити себе як активнаособистість: висловити свою думку, висловити свою причетність якоїсь групиабо організації, визначити своє ставлення до того чи іншого кандидата в депутатипарламенту.

Абсентеїзмвиникає тоді, коли зникає зовнішній примус до політичноїдіяльності, коли у людини з'являються право і реальна можливістьутриматися від політичних дій. Як масове явище абсентеїзмвідсутня в тоталітарних суспільствах. Тому багато дослідників не даютьоднозначної оцінки даному феномену. З одного боку, існування проблемиабсентеїзму свідчить про те, що в індивіда є право вибору тієї лініїповедінки, яка відповідає його інтересам, але з іншого - абсентеїзм,безсумнівно, є свідченням індиферентності людей до виборів,політичним подіям.

Абсентеїзмнебезпечний тим, що призводить до зниження чисельності виборців, при явці якихвибори вважаються такими, що відбулися.

Трудовийабсентеїзм - у широкому сенсі - викликане різними причинами відсутність індивідана робочому місці; у вузькому сенсі - ухилення від роботи без поважноїпричини. Зазвичай такі прогули виражаються в одноденному відсутності на роботі узв'язку з хворобою, але без відвідування лікаря.

Землеробськийабсентеїзм - форма землеволодіння, при якій власник землі, не бере участіу виробництві продукції, одержує дохід у вигляді ренти. При цьому земляобробляється орендарями-фермерами або здольниками у відсутність її власника.

Такимчином, абсентеїзм зачіпає не тільки вузькі політичні сторони життя, алеє досить широким соціальним явищем, вираженим у невиконанні самихрізноманітних соціальних функцій. Боротьба з існуючим в нашому суспільствіАбсентеїзм повинна вестися не тільки в рамках його подолання в електоральномусвідомості суспільства, але й зачіпати всі інші життєві сфери, адже в даномувипадку все глобальне починається з малого.

Однакми не будемо розширювати наше дослідження до вирішення глобальних соціальнихпроблем, а зупинимося на проблемі абсентеїзму в електоральній поведінцігромадян Росії.

Насьогоднішній день серед проблем суспільної свідомості, пов'язаних зАбсентеїзм, найбільш актуальною є абсентеїзм молоді. При цьомунеобхідно відзначити, що низький рівень політичної участі молоді, абополітичний абсентеїзм, не є виключно російською проблемою.В«Абсентеїзм у більшому ступені спостерігається у молодіВ» незалежно від їїгромадянства. Навіть у розвинених демократичних країнах Європи залученнямолоді до участі у виборах - наймасовішої, загальнодоступною, простий інайменш час-і ресурсозатратної формі політичної участі - представляєсобою завдання зовсім не тривіальну. Заходи, спрямовані на підвищення рівняполітичної участі молоді, приймаються на найвищому рівні, створюютьсяпрограми, виділяються кошти, але молодь, як і раніше відмовляється приходитина виборчі дільниці.

ВРосії ж ситуація більш складна. Якщо говорити про причини політичного абсентеїзмумолоді в Росії, то експерти виділяють цілий комплекс таких, серед якихнайважливішими мені видаються такі.

Низькийрівень життя населення країни (особливо молоді). Всі помисли людей зводятьсядо пошуку засобів для існування, ні на що інше, в тому числі і активністьв громадській сфері, не залишається ні часу, ні сил, ні бажання. Люди знизькими доходами були і залишаються вкрай аполітичними.

Відсутністьреальних, принаймні, в короткостроковій перспективі, результатівполітичної участі, що позбавляє молодь віри в здатність змінити хочщось у своєму житті за допомогою політичної участі.

Політико-правовабезграмотність, коли більшість молодих людей просто не уявляють собі,як можна брати участь в політичному житті країни. Навіть головаЦентральній виборчій комісії РФ зазначив, що В«багато проблем на виборахв Росії виникають через низький рівень правової культури В».

Емоційневідчуження молоді від влади, пов'язане з високим рівнем корумпованості йнекомпетентності існуючих владних інститутів.

Протидіяз боку старших поколінь, які зміцнилися в політиці і часто небажають допускати в неї конкурентів в особі молоді.

Зполітичним участю населення в Росії справа завжди йшла погано, владипредержащие рідко коли погоджувалися поступитися хоч дещицю своїх повноваженьнародові. Певна політична активність населення проявилася післяВітчизняної війни 1812 р. і особливо після закордонного походуросійської армії в 1813 р., коли повернулися з Європи війська принесли вРосію ліберальні ідеї. Незадоволеність демократичних очікувань призвела до1825 до повстання декабристів, серед яких було чимало молодихмаксималістськи налаштованих офіцерів. Однак у цілому виступ декабристівбуло нечисленним і не досягло намічених цілей.

Дожаль, ці тенденції збереглися і донині, переживши всі нашіісторичні катаклізми. Досліджуючи проблему абсентеїзму в рамках проблемивпливу соціальних факторів на поведінку російського електорату, ми відзначилисеред одного з напрямків роботи по підвищенню електоральної активностінаселення - роботу з молоддю. Адже молодь з її свіжими силами, активноїжиттєвою позицією, мінімальної залежністю від соціальних умовностей повиннабути основою і опорою виборного інституту в державі.

Інститутвиборів, як відомо, був В«імпортованийВ» в Росію порівняно недавно, і йогоосвоєння вітчизняної політичної культурою при будь-яких обставин немогло не бути більш або менш тривалим процесом. Однак результатиостаннього опитування свідчать про те, що цінність цього інституту в очахросійських громадян не тільки не зростає, але, навпаки, відчутно знижується.

Зарезультатами проведеного в квітні 2003 р. соціологічного опитування, 73%росіян визнавали, що вибори в принципі потрібні, тоді як 20% - вважали їхнепотрібними. Зараз першу точку зору поділяють лише 61% опитаних; часткаприхильників протилежної позиції виросла не надто значно (до 23%),однак більш ніж удвічі - з 7 до 16% - збільшилося число яким важко звідповіддю на це питання.

Частішеінших визнають необхідність виборів молоді респонденти (68%), громадяни звищою освітою (73%), жителі мегаполісів та інших великих міст (66%).

Тенденціядо зниження суб'єктивної цінності виборі...в проявляється і в реальному електоральномуповедінці російських громадян, і - ще більшою мірою - в їх відношенні доучасті в голосуванні. Сьогодні 39% опитаних стверджують, що завжди беруть участьу виборах, 22% - що роблять це часто, 26% - що рідко, і 11% - що ніколи неберуть участь у виборах. Варто відзначити, що молоді респонденти, які охочішеінших визнають вибори необхідними, особливо часто заявляють, що ходять навибори рідко або не ходять ніколи - 31% і 21% відповідно. Питання про участьу виборах в тій же редакції задавався респондентам протягом одного року (зЛистопад 2002 по жовтень 2003 р.) чотири рази. Частка відповіли, щовони завжди приходять до виборчих урн, варіювалася у вузькому В«коридоріВ» 47-53%.Зараз таких респондентів 39%.

Такимчином, реальне скорочення електоральної активності росіян не настількизначно, як можна було б припустити на підставі цих даних. Однаквони, очевидно, свідчать про тенденцію до дискредитації інституту виборів, проте, що скептичне ставлення до них стає все більш В«прийнятимВ» вросійському суспільстві, а електоральний абсентеїзм - все більш легітимноюпрактикою.

Середпроведених опитувань населення співробітниками і аналітиками фонду Суспільнедумка нерідко звучало питання про причини зниження електоральної активності нашихспівгромадян. Відповідаючи на відповідне відкрите питання, вони найчастіше пояснювалиабсентеїзм розчаруванням в інституті виборів, сприйняттям його якмарного, не впливає на життя людей (В«розчарувалисяу виборах - нічого не змінюється В»,В« не бачать сенсу в участі у виборах В») інедовірою до виборів, побоюванням фальсифікацій (В«мабуть,Тобто при підрахунку голосів якісь спотворення В»,В« люди не вірять у чесні вибори,вони відчувають, що їх обманюють В»).

Прицьому частина опитаних вважають, що люди не беруть участь у виборах черезнезадоволеності владою (В«злість на владуВ»; В«люди розчарувалися у владіВ») івиражають так свій протест (В«не довіряють владі, це така форма протесту протибездіяльності та корупції влади В»).

Частоопитувані фондом Громадська думка респонденти пояснюють неучасть увиборах відсутністю гідних кандидатів і довіри до них (В«хтопринципово не згоден вибирати жодного запропонованого кандидата В»;В«Перестали вірити цим базікамВ»). Частина учасників опитуваннязазвичай вважають, що причиною неучасті людей у ​​виборах є відсутністьінтересу до політики, байдужість і лінь (В«безчестя, байдужістьдо політичного життя В»;В« ледачі В») абоВ« виправдовують В»неучасть у голосуванні різними особистими обставинами (В«хворіютьстарики В»;В« займаються своїми особистими справами В»;В« зайняті, знаходяться у від'їзді іт.д. В»). Хтосьвпевнений, що люди не ходять голосувати, оскільки вважають, що від них нічого незалежить, а результат виборів вирішений наперед.

Такимчином, стає очевидно, що проблема політичного абсентеїзму в Росіїстоїть так гостро в основному через відсутність електоральної культури у населення,а також небудь грамотної просвітницької та освітньої роботи середнього. Більш того, можна з упевненістю стверджувати, що політичний абсентеїзммає два напрямки свого розвитку. Перший напрямок - відсутністьелекторального виховання у молоді і, як наслідок, електоральний абсентеїзммолоді, другий напрям - наявність соціально-психологічних факторів,перешкоджають формуванню усвідомленої громадянської політичної позиції укожної конкретної людини.

Немаловажнимчинником є ​​спокійна зовнішньополітична та внутрішньополітичної обстановкав країні. І це цілком природно. Політична тема стає провідною лише вперіоди революційних потрясінь, глибоких соціальних і економічних криз.У благополучніші ж періоди, в силу інертності суспільства, політика займає розумивельми невеликий його частини.

Всоціологічному дослідженні ми розглянули три шляхи подолання політичноїабсентеїзму, які представляються нам найбільш ефективними.

1.Повишеніеелекторальної і політичної культури населення.

2.Учетвпливу соціальних факторів у передвиборчій кампанії.

3. Подоланнясоціальної кризи.

Дляпершого напряму важливий насамперед молодіжний питання. Причому тут можливінайрізноманітніші шляхи: і поглиблене вивчення у школах та інститутах всіхпрофілів (крім політології та суспільствознавства) основ активного виборчогоправа, та проведення тематичних ігор-виборів, ігор-референдумів, і організаціявсередині шкільних і студентських колективів партій і рухів, і реалізаціямоделі держави на ігровому рівні і багато-багато іншого.

Крімтого, передвиборні програми кандидатів повинні містити й певнісоціальні чинники, які створювали б зацікавленість громадян велекторальному процесі.

Третєнапрямок - подолання соціальної кризи - досить популярне не тільки усоціологів, але й у політиків, громадських діячів і т.д. Цей напрямокпов'язано в основному з підвищенням духовного, економічного і політичногопрестижу країни в очах її громадян.

Списоклітератури

1. mirslovarei.com/content_yur/ABSENTEIZM- 9017.html

2. Філософськийсловник. М., 2007.

3. Політологія:Учебник/Под ред. М.А. Василика. М.: Гардаріки, 2005.

4. Сергєєва Є.Я.Політична участь і політична орієнтація російськогонаселення: методологія дослідження та прогнозування. Автореф. дис .... кандид.политич. наук. М., 2005.

5. ДоповідьГолови ЦВК Росії на урочистому зібранні, присвяченому 10-річчюросійської виборчої системи (29 вересня 2003 року, Москва) опубліковано вмережі Інтернет

6.Кертман Г. Інститут виборів іелекторальну поведінку росіян// Огляд Фонду громадська думка від12.01.2006//

7. .fom.ru

8. Базаданих ФОМ//