Техніка безпеки на виробництві

Індивідуальне домашнє завдання

По курсу: "Основи охоронипраці "

План

1. Реєстрація, облік і розслідування нещасних випадків пов'язаних виробництвом

2. Нормування ірозрахунок природного освітлення

3. Крокова напруга і напругаторкання

4. Основніпричини виникнення пожеж на підприємствах та засоби пожежної профілактики

5.Завдання

1.Реєстрація, облік і розслідування нещасних випадків пов'язаних з виробництвом

Розслідування нещасних випадків, не спричинили тяжких наслідків,проводить начальник цеху разом із представником профспілкової організації таінженером з техніки безпеки підприємства.

Розслідуваннюі обліку підлягають нещасні випадки, що сталися на території підприємства привиконанні потерпілим трудових обов'язків, завдання адміністраціїпідприємства, керівника робіт, а також при проходженні на наданомупідприємством транспорті на роботу або з роботи.

Розслідуванню і облікупідлягають нещасні випадки, що сталися як в плині робочого часу, так і вплині часу, необхідного для проведення в порядок знаряддя виробництва,одягу і т.п. перед початком або після закінчення роботи, а також при виконанніробіт в надурочний час, у вихідні та святкові дні.

Гострі отруєння, теплові удари, ураження блискавкоюі обмороження розслідують як нещасні випадки.

Про кожний нещаснийвипадку на виробництві потерпілий або очевидець нещасного випадку негайносповіщає майстра або іншого безпосереднього керівника робіт. Дізнавшись пронещасний випадок, керівник робіт зобов'язаний терміново організувати першу допомогупотерпілому та його доставку в медсанчастину чи іншу лікувальну установу,повідомити начальника цеху чи іншому керівнику про нещаснийвипадку, зберегти до розслідування обстановку на робочому місці і станобладнання таким, якими вони були в момент події.

Начальник цеху абокерівник підрозділу, де стався нещасний випадок, зобов'язаний негайноповідомити про нещасний випадок керівнику та профспілковому комітетупідприємства.

Про кожний нещаснийвипадку, що викликав втрату працездатності не менш як на один робочий день, упротягом 24 год складається акт установленої форми (форма Н-1) у чотирьохпримірниках.

В акті крім даних пропостраждалому, дається опис обставин і причин, що призвели до нещасногонагоди, і наводиться перелік заходів, які необхідно виконати, щобаналогічні випадки не повторювалися. Акти стверджує головний інженер. Одинекземпляр направляють начальнику цеху для виконання зазначених в актізаходів в установлені головним інженером терміни, інший примірник - укомітет профспілки, третій технічному інспекторові відповідного ЦК профспілкиі четвертий - в службу техніки безпеки підприємства для контролю.Адміністрація зобов'язана видати потерпілому завірену копію акта про нещаснийвипадку. Оскільки наслідки нещасного випадку можуть виявитися пізніше, актипідлягати зберіганню (до 45 років).

Після розслідуваннянещасного випадку адміністрація підприємства видає указ або розпорядження, уякому визначаються заходи, що виключають повторення аналогічних випадків в цьому іінших цехах і виробництвах, накладаються стягнення на персонал,незадовільна робота якого призвела до нещасного випадку.

Всі нещасні випадки,оформлені актом Н-1, реєструються на підприємстві в журналі.

Відповідальність заправильне і своєчасне розслідування та облік нещасних випадків, оформленняактів форми Н-1, виконання заходів, зазначених в акті, несе керівникпідприємства, керівники структурних підрозділів та продуктивних ділянокпідприємства.

На підставі актів формиН-1 адміністрація підприємства становить звіт про потерпілих при нещаснихвипадках за встановленими формами і представляє його в установленому порядку ввідповідні організації.

Групові нещаснівипадки, що сталися одночасно з двома і більше працівниками, нещасні випадкиз важким результатом підлягають спеціальному розслідуванню. Про ці випадкикерівник підприємства зобов'язаний негайно повідомити керівника вищестоящоїорганізації; технічному інспекторові праці профспілки; до прокуратури за місцемде стався нещасний випадок; місцевим органам Держгіртехнагляду,Енергонагляду, якщо нещасний випадок стався на об'єктах, підконтрольнихцим органам.

Розслідування нещаснихвипадків з важким результатом проводить комісія у складі технічного інспекторапраці профспілки, голови вищестоящої організації, керівникапідприємства, представника профспілкового комітету підприємства.

Обставининещасного випадку зі смертельним наслідком, групового та важкого нещаснихвипадків обов'язково розбираються на засіданні профкому, а також у вищестоящихгосподарських і профспілкових органах. Після цього видається відповіднийнаказ або рішення про проведення заходів, що виключають аналогічні випадки.

2.Нормування ірозрахунок природного освітлення

Джерело природного освітлення - сонячнарадіація, тобто потік променистої енергії сонця, яка доходить до земної поверхні увигляді прямого і розсіяного світла. Природне освітлення є найбільшгігієнічним і передбачається, як правило, для приміщень, в якихпостійно перебувають люди. Якщо за умовами зорової роботи воно виявляється недостатнім,то використовують поєднане освітлення.

Природне освітлення приміщень підрозділяється набічне, верхнє, комбіноване - поєднання верхнього та бокового освітлення.

Систему природного освітлення вибирають з урахуваннямнаступних факторів:

-призначенняі прийнятого архітектурно-планувального, об'ємно-просторового іконструктивного рішення будівель;

-вимогдо природного освітлення приміщень, що випливають з особливостей технологічноїі зорової роботи;

-кліматичнихі светокліматіческіх особливостей місця будівництва будівель;

-економічностіприродного освітлення.

В залежності від географічної широти, часуроку, години дня і стану погоди рівень природного освітлення може різкозмінюватися за дуже короткий проміжок часу і в досить широких межах.Тому основною величиною для розрахунку та нормування природного освітленнявсередині приміщення прийнятий коефіцієнт природної освітленості (КПО) - відношення(У відсотках освітленості) в даній точці приміщення Е вн до спостережуваноїодночасно освітленості під відкритим небом Е нар .

Норми природного освітлення промислових будівель,зведені до нормування КПО, представлені в СниП ІІ-4-79. для полегшеннянормування освітленості робочих місць всі зорові роботи за ступенемточності діляться на вісім розрядів.

У СниП ІІ-4-79 встановлюють необхіднувеличину КЕО в залежності від точності робіт, виду освітлення та географічногорозташування виробництва.

Значення КПО для світлових поясів визначаються поформулою:

де - m і з -коефіцієнти світлового і сонячного клімату відповідно.

Для визначеннявідповідності природної освітленості у виробничому приміщенні необхіднимнормам освітленість вимірюють при верхньому і комбінованому освітленні - врізних точках приміщення з подальшим усередненням; при бічному - на найменшосвітлених робочих місцях. Одночасно вимірюють зовнішню освітленість іпевний розрахунковим шляхом КПО порівнюють із нормативним.

Розрахунок природного освітлення полягає ввизначенні площі світлових отворів для приміщення. Розрахунок ведуть за наступнимиформулами:

при бічному освітленні:

,

при верхньому освітленні:

,

де S про , S ф - площа вікон іліхтарів, м 2 ; S П - площа підлоги,м 2 ; е н - нормоване значення КПО; До з -коефіцієнт запасу (К з = 1,2-2,0);

h про , h ф - світловіхарактеристики вікна, ліхтаря; t- Загальний коефіцієнт світлопропускання; r 1 , r 2 - коефіцієнти,враховують відбиток світла при бічному і протистоять будівлями; k ф - коефіцієнт,враховує тип ліхтаря.

Значення коефіцієнтів для розрахунку природногоосвітлення приймають за таблицями СниП ІІ-4-79.

3.Крокова напруга і напругаторкання

Якщо людина стосується одночасно двох точок, міжякими існує замкнута ланцюг, через тіло людини проходить струм. Значенняцього струму залежить від схеми дотику, яких частин електроустановкистосується осіб, а також від параметрів електричної мережі.

Розрізняють напруги доторку і кроку.

Напруга дотику - ценапруга між двома точками ланцюга струму, яких одночасно стосуєтьсячоловік. У всіх випадках контакту з частинами, що нормально чи випадковоперебувають під напругою, це напруга прикладається до всієї ланцюгалюдини, куди входять опору тіла людини, взуття, або грунту, наякому стоїть людина. Напруга дотику докладено тільки до тілалюдини, а тому його можна визначити як падіння напруги в тілі людини:

U пр = I h В· R h

При двофазному дотику до струмоведучих частиннапруги дотику одно робочій напрузі електроустановки, а втрифазній мережі - лінійному напрузі. При однофазному дотику дострумоведучих частин напруга дотику визначається фазною напругоющодо землі.

Напруга кроку - напруга кроку між двома точкамиланцюга струму, що знаходяться на відстані кроку, на яких одночасно стоїтьчоловік. Якщо людина знаходиться на грунті поблизу заземлювача, з якогостікає струм, то частина цього струму може відгалужується і проходити через ногилюдини по нижній петлі. Струм, що проходить через людину, залежить від струмузамикання на землю: I h = П† (I з ). у всіхвипадках, крім двофазного дотику, в ланцюзі струму через людина бере участьгрунт, одна з точок дотику знаходиться на поверхні грунту, при цьому струмчерез людину залежить від струму замикання на землю. Щоб виявити цюзалежність і визначити струм через людину, треба провести аналіз явищпроходження струму в грунті.

4.Основніпричини виникнення пожеж на підприємствах та засоби пожежної профілактики

Найбільш часті причини виникнення пожеж напромислових підприємствах - необережне поводження з вогнем, несправністьвиробничого устаткування, порушення технологічного процесу, порушенняправил експлуатації електрообладнання, недотримання заходів пожежної безпекипри проведенні електрогазозварювальних робіт і деяких інших.

Пожежа на виробництві може виникнути внаслідокпричин неелектричного та електричного характеру.

Причини неелектричного характеру:

-неправильневлаштування та несправність котельних печей, вентиляційних та опалювальнихсистем, опалювальних приладів та технологічного обладнання;

-несправністьсистем живлення і змащення в працюючих двигунах механізмів;

-порушеннятехнологічного процесу;

-порушеннявимог пожежної безпеки при газозварювальних роботах, різанні металів,користуванні паяльними лампами;

-халатнеі необережне поводження з вогнем - паління, залишення без наглядунагрівальних приладів, розігрів деталей та сушка;

-самозайманняабо самозаймання речовин.

Причини електричного характеру:

-короткізамикання, перевантаження, іскріння від порушення ізоляції, що призводить донагріванню провідників до температури запалення ізоляції;

-електричнадуга, що виникає між контактами комутаційних апаратів, не призначенихдля відключення великих струмів навантаження, а також прідуговой електрозварювання;

-незадовільніконтакти в місцях з'єднання проводів і їх сильне нагрівання внаслідок великогоперехідного опору при протіканні електричного струму;

-аваріїз маслонаповненими апаратами, коли відбувається скидання в атмосферу ізаймання продуктів розкладу мінерального масла і суміші їх з повітрям;

-іскрінняв електричних апаратах і машинах, а також іскріння в результатіелектростатичних розрядів і ударів блискавки;

-несправністьв обмотках електричних машин при відсутності належного захисту.

Зростання одиничної потужності агрегатів, інтенсифікаціятехнологічних процесів, тобто збільшення обсягів і швидкостей руху підчаспожежо-і вибухонебезпечних матеріалів, застосування високих температур і тисків,максимальна механізація і автоматизація висувають підвищені вимоги донадійності та ефективності пожежо-і вибухозахисту. Як показує практика,аварія навіть одного великого агрегату, супроводжується пожежею і вибухом, а вхімічної промисловості вони часто супроводжують один іншому, може призвести довельми тяжких наслідків не тільки для самого виробництва і людей йогообслуговуючих, але і для навколишнього середовища. У цьому зв'язку надзвичайно важливаправильна оцінка вже на стадії проектування пожежо-і вибухопопередження ізахисту. Саме цій меті служать ГОСТ ССБТ, СниП, норми технологічногопроектування, створені на основі вивчення і узагальнення науки і практики вгалузі боротьби з пожежами та вибухами на виробництві.

Аналіз аварій в хімічній промисловостіпоказує, що, незважаючи на різноманіття технологічних схем, обладнання тасамих процесів, характер їх небезпеки багато в чому схожий. Для передаварійногостану характерне утворення вибухонебезпечних газопарових сумішей, накопичення іутворення вибухонебезпечних пилоповітряних сумішей, рідких і твердих вибухонебезпечнихпродуктів в апаратах і комунікаціях та ініціювання займання та вибухуджерелами займання; освіту вибухонебезпечного хмари у виробничихбудівлях, а також на території підприємства і т.д.

Це говорить про те, що, проводячи аналіз пожежо-івибухонебезпечності технологічного процесу в цілому, необхідно знати пожежо-івибухонебезпечні властивості речовин, що надходять і утворюються у виробництві,знати їх кількість, ступінь пожежо-та вибухонебезпечності середовища усередині апаратів іобладнання, а також можливі причини виходу горючих речовин ввиробниче приміщення, причини і шляхи розповсюдження пожежі покомунікацій та виробничого будинку. Необхідно також визначитиможливість появи внутрішніх і зовнішніх джерел займання та ініціюваннявибуху як в апараті, так і у виробничих будівлях і не територіїпідприємства і т.д.

Вимоги до пожежі-і вибухонебезпечності промисловихоб'єктів сформульовані в ГОСТ 12.1.004-85 "Пожежна безпека. Загальнівимоги ", ГОСТ 12.1.033-81" Пожежна безпека. Терміни тавизначення ", ГОСТ 12.1.010-76" Вибухонебезпечність. Загальні вимоги ".

Рекомендації ГОСТ визначають два основні принципизабезпечення пожежо-і вибухобезпеки:

-запобігання утворення горючої і вибухонебезпечноїсередовища;

-пожежо-і вибухозахист технологічних процесів,приміщень і будівель і трактують пожежну безпеку як "станоб'єкта, при якому з встановленою ймовірністю виключається можливістьвиникнення і розвитку пожежі, а також забезпечується захист матеріальнихцінностей ", а вибухобезпечність як" стан виробничогопроцесу, при якому виключається можливість вибуху, або в разі йоговиникнення запобігається вплив на людей викликаних ним небезпечних ішкідливих факторів і забезпечується збереження матеріальних цінностей ".

До небезпечних і шкідливих факторів, які можутьвпливати на людей в результаті пожежі і вибуху, відносяться: полум'я, ударнахвиля, обвалення обладнання, комунікацій будівель і споруд та їх осколків,освіту при вибуху і пожежі та вихід з пошкоджених апаратів містятьсяв них шкідливих речовин і т.д.

Виробничі процеси, за винятком процесів,пов'язаних з вибуховими речовинами, повинні розроблятися так, щобймовірність виникнення пожежі або вибуху на будь-якій ділянці на протязі року неперевищувала 0,000001, а система пожежо-і вибухозахисту, що розробляється длякожного конкретного об'єкта з розрахунку, що нормативна величина впливунебезпечних факторів пожежі або вибуху на людей приймається рівною не більше0,000001 на рік у розрахунку на окрему людину. При цьому треба мати на увазі,що безпека людей повинна бути забезпечена при виникненні пожежі в будь-якомумісці об'єкта, а пожежна безпека об'єкта як в його робочому стані, такі у випадках ...аварійної обстановки.

Основні заходи забезпечення пожежо-івибухобезпеки виробничих процесів можуть бути представлені наступноюсхемою, див. рис.1.

Завдання

Задача1.

Розрахувати ефективність природної вентиляціїприміщення економічного відділу.

Основний вихідні дані:

Габарити приміщення:

-довжина- 7, м;

-ширина- 4,4, м;

-висота- 4, м;

кількість працюючих - 5

розміри кватирки - 0,21, м 2 .

Рішення

Відповідно до СниП 2.09.04-87 об'єм робочогоприміщення, яке припадає на одного працюючого не менше 40 м 3 .У протилежному випадку для нормальної роботи в приміщенні необхіднозабезпечувати постійний повітрообмін за допомогою вентиляції розміром не менше L '= 30 м 3 /годна одного працюючого.

Таким чином, необхідний повітрообмін L н обчислюється заформулою

L н = L 'В· n, м 3 /год,

де n - кількістьпрацюючих.

L н = 30.5 = 150 м 3 /год.

Фактичний повітрообмін у відділі проводиться здопомогою природної вентиляції як неорганізовано - через різні щілини двернихі віконних прорізів так і організовано - через кватирку.

Фактичний повітрообмін L ф , м 3 /год,обчислюєтьсяза формулою:

L ф = м В· F В· V В· 3600,

де м - коефіцієнт витрати повітря м = 0,55;

F - площа кватирки, через яку будевиходити повітря, м 2 ;

V - швидкість виходу повітря, м/с. Їїможна розрахувати за формулою:

де g - прискорення вільного падіння;

DH 2 - тепловийнапір, під дією якого буде виходити повітря, кг/м 2 :

DH 2 = h 2 (y н - у вп ),

де h 2 - висота відплощі рівних тисків до центру кватирки.

h 2 = 2-0,75 = 1,25м

y н , у вп - Відповідно об'ємні маси повітря зовні і всередині приміщення, кгс/м 3 .

Об'ємні маси повітря визначається за формулою:

У = 0,465 В· Р б /Т

де Р б - барометричний тиск, мм.рт. ст.;

Т - температура повітря, К.

Для відділу де виконуються легкі роботивідповідно до ГОСТ 12.1.005-88 для теплого періоду року температура повиннастановити не більше 301 К, для холодного 290 К.

Для зовнішнього повітря температуру беремо відповідноСниП 2.04.05.-91:

-дляліта Т = 297 К;

-длязими Т = 262 К.

Для літа

У н = 0,465 В· 750/297 = 1,17 кгс/м 3

У вп = 0,465 В· 750/301 = 1,16 кгс/м 3

Для зими

У н = 0,465 В· 750/262 = 1,33 кгс/м 3

У вп = 0,465 В· 750/290 = 1,2 кгс/м 3

Відповідно

Для літа

DH 2л = 1,25 В· (1,17-1,16) = 0,0125 кг/м 2

Для зими

DH 2з = 1,25 В· (1,33-1,2) = 0,163 кг/м 2

м/с

м/с

Для літа

відділі.

-довжина

-ширина

-висота

Рішення.

ІІ-4-79. Для

,

= 1,4

%

Завдання 3.

відділу.

використання світлового потоку:

,

,

використання світлового потоку.

S - площа приміщення, м 2 ;

Z - коефіцієнт нерівномірності

лк

тому можна

Завдання 4.

,

см.

,

Ом

екранування:

екранування

Ом

см

Ом

,

Ом

,

Ом

Література

1.В.Ф.

2.ОхоронаМакаров, А.Я. Васін, Л.К.Старобінскій, Н.І.