Гете, Йоганн Вольфганг фон

(Goethe, Johann Wolfgang von) (1749-1832)

Біографія

Німецькийпоет, природознавець, мислитель. Народився Гете 28 серпня 1749 підФранкфурт-на-Майні (Німеччина), в родині освіченого бюргера - імперськогорадника. У ранньому віці захоплювався класичною поезією, театром, віршіпочав писати з восьми років. У 1765 вступив до Університету в Лейпцігу, але в 1768через важку хворобу був змушений залишити навчання. У 1769 Гете видав першийзбірку віршів. У 1770 перейшов в Страсбурзький університет (1770-1771), де ізакінчив юридичну освіту, одночасно займаючись медициною іприродничими науками. Тоді ж перейнявся духом національної поезії, ставзбирачем народних пісень для І.Г. Гердера, вивчав давньогерманської мистецтво,задумав "Фауста", став активним учасником і ідеологом руху"Буря і натиск". До цього періоду відноситься роман Гете з дочкоюпастора з Зезенгейма Фридерика Бріон, що послужила прототипом для Марії з"Геца" і "Клавиго" і для Гретхен з "Фауста". Втравні 1772, слідуючи бажанням батька, який мріяв про блискучу юридичну кар'єру сина,Гете приїжджає в Вецлар і записується адвокатом-практиком при імперському суді.У будівлю судової палати Гете навідувався досить рідко, проводячи майже всівільний час в будинку амтмана (керуючого обширної економією Тевтонськогоордена), куди його вабило палке почуття до Шарлоті Буф - старшої дочкигосподаря і нареченій секретаря Ганноверського посольства Йоганна Крістіана Кесгнера,з яким Гете підтримував добропріятельскіе відносини. 11 вересня 1772Гете, ні з ким не попрощавшись, покинув Вецлар, прийнявши рішення вирватися здвозначній ситуації, а Шарлотта стала прообразом Лотти - героїні роману влистах "Страждання юного Вертера". Роман, що приніс автору всесвітнюславу, був опублікований в 1774.

В1775 на запрошення свого друга, принца Карла-Августа, Гете оселився вВеймарі, де займався справами управління, фінансами, гірським відомством, дорогами,набором рекрутів, школами, музеями, театром (був організований в 1791), бувулаштовувачем балів і полювань. Нехтуючи думкою двору, в 1806 Гете вступив вцивільний шлюб з робітницею квіткової майстерні Крістіаном Вульпіус. У 1782Гете, що був членом герцогського Таємної ради, був зведений у дворянство іпризначений президентом палати, в 1815 - першим міністром. У 1786, взявши відпустку напівтора року, Гете відправився в Італію. Повернувшись в 1789 не надовго в Веймар, незабаромГете відправився до Венеції, а потім в Бреслау, супроводжуючи герцога Карла-Августау військовій кампанії проти Наполеона. До подій французької революції поставивсясуворо. У червні 1794 почалася дружба Гете з Ф. Шіллером, що тривала 10 років аждо смерті Шіллера. З 1826 Гете - іноземний почесний член ПетербурзькоїАкадемії наук. Помер Гете 22 березня 1832 в Веймарі.

Середлітературних творів Гете - вірші, новели, драми, романи, публіцистика:"Аннетте" (Das Buch Annette; 1767, збірка віршів, присвячений АнніКатаріні Шенкопф - дочки власника трактиру в Лейпцигу), "Примхизакоханого "(Die Laune des Verliebten; 1767, комедія)," Піснямандрівника в бурю "(1771-1772)," Подорожній "(1772), монолог Прометеяз незакінченою драми (1773), "Гец фон Берліхінген з залізною рукою"(GГ¶tz von Berlichingen mit der eisernen Hand; 1773, історична драма проНімеччині XVI ст.), "Клавиго" (Clavigo; 1774; п'єса - трагедія), "ПісняМагомета "(1774)," Страждання юного Вертера "(Die Leiden desjungen Werthers; перше видання - у 1774, остаточний варіант - в 1786; романв листах), "Кордони людства" (1778-1781), "Іфігенія вТавриді "(Iphigenie auf Tauris; 1779-1786, трагедія)," ТоркватоТассо "(Torquato Tasso; 1780-1789, драма)," Божественне "(1782),"Ільменау" (1783), "Егмонт" (Egmont; 1788, драма), "Римськіелегії "(RГ¶mische Elegien; 1790, віршований цикл)," Венеціанськіепіграми "(1790, публікація в 1796)," Французька кампанія 1792року "(Die Campagne in Frankreich 1792; автобіографічний твір)," Рейнеке-Лис "(1793, сатирична поема), "Громадянин-генерал" (1793, драма), "ОблогаМайнца в 1793 "(Die Belagerung von Mainz, 1793; автобіографічнетвір), "Роки навчання Вільгельма Мейстера" (Wilhelm MeistersLehrjahre; 1793-1796, роман - перша частина дилогії про Вільгельма Мейстера), "Бесідинімецьких емігрантів "(Unterhaltungen deutscher Ausgewanderten; 1794-1795, збірникновел), "Коринфська наречена" (1797, балада), "Алексіс іДора "(Alexis und Dora)," Амінта "(Amyntas)," Герман іДоротея "(Hermann und Dorothea; 1797, поема)," Фауст "(Faust;початковий план трагедії був складений в 1770, 1 частина опублікована в 1808,2 частина опублікована в 1833, роки написання 2 частини - 1825-1831; трагедія; воснові сюжету - теми народної книги про Фауста 1587; в 1859 була написанаоднойменна опера Ш. Гуно), "Виборче спорідненістьВ» (DieWahlverwandtschaften; публікація в 1809, сімейний роман), "Поезія і правдаз мого життя "(Dichtung und Wahrheit; частини 1-4, 1811-1833; автобіографія,охоплює ранній період життя Гете до 1775 року), "Західно-східнийдиван "(West-Г¶stlicher Diwan; 1814-1819, цикл любовної лірики)," Італійськеподорож "(Italienische Reise; 3 томи, публікація в 1816-1829;біографічні сторінки про поїздку в Італію в 1786-1788 рр..), "Орфічніпервоглаголи "(Urworte. Orhisch; 1817)," Роки мандрівок ВільгельмаМейстера "(Wilhelm Meisters Wanderjahre; 3 частини, 1821-1829, роман - другачастина дилогії про Вільгельма Мейстера), "Розмови в прозі і у віршах"(Spruche in Prosa, Spruche in Reimen), "Розмови з І.П.Еккерманом".

Середнаукових робіт Гете - праці в галузі природознавства (з порівняльноїморфології рослин і тварин: "Досвід про метаморфозу рослин", 1790;"Питання морфології", публікація - 1820), фізики (оптика і акустика),мінералогії, геології, метеорології.

Список літератури

Енциклопедичнийресурс rubricon.com (Велика радянська енциклопедія, Ілюстрованийенциклопедичний словник)

Проект"Росія вітає!"

Дляпідготовки даної роботи були використані матеріали з сайту .foxdesign.ru/