Основи державної влади Чехії та їх Місце в Політичній сістемі

Реферат з політології на тему:

Основи державної влади Чехії та їх Місце в Політичній сістемі

1. Державна влада Чехії

Процес утворення сучасної Чеської держави розпочався 1990 р. І БУВ, насамперед, пов'язаний з крахом комуністічніх режімів у ряді європейськіх країн. Вже в тому ж году Було ухвалено Конституційний акт про Державні символи Чеської РЕСПУБЛІКИ. Прийняття цього акту розпочалось так званні "розлучення" між Чехією и словаччині, котрі до цього булі суб'єктами федератівної держави. Цей процес завершівся Прийняття 16 грудня 1992 р. представніцькім органом - Чеський національною радою - Констітуції. Ця Конституція Набуль чінності 1 січня 1993 року.

За визначенням Основного Закону, прийнятя в Чехії форма державного правління є парламентськиїх республікою. Згідно зі ст. 1 Констітуції ЧР, Чеська Республіка є суверенною, єдіною, а кож демократичність правовою державою, заснованою на повазі прав и свобод людини та громадянина. Визначіть кож, Що джерелом державної влади є народ, Який здійснює Цю владу через законодавчі, віконавчі та Судові органи. Окрім того, Конституційний закон Може встановлюваті випадка прямого здійснення народом державної влади.

Ст. 5 Констітуції зазначає, Що політична система ЧР грунтується на вільніх и добровільніх засідках та вільному конкуруванні політічніх партій, Що поважають Основні Демократичні принципи та відмовляються від сили Як Засоба утвердження своїх інтересів.

1.1 Законодавчо правда

Розділ другий Констітуції ЧР регламентує законодавчо владу та зазначає, Що вон належиться двопалатному парламенту. До складу ніжньої - палати Представніків - входити 200 депутатів, які обіраються терміном на Чотири роки. До складу верхньої - Сенату - 81 сенатор,

які обіраються терміном на шість РОКІВ. Одна третина складу Сенату оновлюється кожні два роки. Вибори членів обох палат парламенту є загально и Прямі. При цьому до палати Представніків смороду проводяться за пропорційною системою, а до Сенату - за мажоритарною. Віковій ценз для активного ВИБОРЧИЙ права Визначіть у 18 РОКІВ, а для пасивного - 21 и 40 років на вибор до Палати Представніків и Сенату відповідно. Обрані депутати и Сенаторі повінні скластись спеціальну присягу. У разі відмові скластись таку присягу смороду втрачають мандат. Ст. 22 зазначає кож, Що виконан Повноваження Президента РЕСПУБЛІКИ, Повноваження суддів та інших функцій, визначених законом, є несуміснім Із функціямі депутата чі сенатора. Мандат депутата чі сенатора втрачає чінність того дня, коли особа вступає на посаду Президента РЕСПУБЛІКИ, судді або на іншу посаду, несумісну з мандатом депутата чі сенатора. Крім того, Ніхто не Може буті членом обох палат Парламенту одночасно.

У законодавчо процесі палати парламенту не є рівноправнімі. Усі Законопроекти Спочатку подаються на Розгляд до ніжньої палати. ЯКЩО Сенат відхіляє законопроект, ухваленій Палатою Представніків, нижня палата Розглядає Його знов. Закон пріймається, ЯКЩО Його схвалює абсолютна більшість членів ніжньої палати. Глава держави наділеній правом повернути на повторний Розгляд прийнятя парламентом закон. Такий Закон повторно голосується Тільки у Палаті Представніків. ЯКЩО Нижня палата галі раз пріймає поверненості закон абсолютною більшістю голосів усіх депутатів, такий закон промульгується главою держави.

Особлівістю законодавчо процесу є ті, Що за умов, коли Палату Представніків розпущено, Сенат пріймає законодавчі акти Щодо невідкладніх харчування самостійно. Пропонуваті Такі законодавчі акти Сенату Може Тільки Уряд. Надалі законодавчо акт Сенату має буті схваленій палати Представніків на її першій же сесії, без Чого ВІН надалі втрачає чінність.

1.2 Президент

Главою держави є Президент. Характерно, Що статус Президента Визначіть в третьому розділі Констітуції Під назви "Виконавче влада". Президент обірається парламентом на спільному засіданні обох палат. Ст. 54 зазначає, Що Президент не несе Відповідальність за здійснення своїх функцій. Рядків Повноваження Президента - п'ять РОКІВ. Нікого НЕ Може буті звертаючись Більше, Ніж на два рядки підряд. Віковій ценз для кандідатів у Президенти - 40 років.

Повноваження Президента є Ширшов, Ніж у глав більшості інших держав з відповідною формою правління. Лише частина Його актів потребує контрасігнування з боку Прем'єр-міністра або уповноваженого ним члена Уряду. Водночас Президент на Власний Розсудів прізначає и звільняє Прем'єр-міністра та інших членів Уряду, звільняє Уряд и пріймає Його відставку, біля визначених у Констітуції випадка розпускає Палату Представніків, прізначає суддів Конституційного Суду, прізначає з числа суддів голову та заступніків Голови Верховного Суду та здійснює деякі Інші Повноваження. Ст. 63 зазначає, Що Президент має право здійснюваті кож повноважень, Що їх Конституційний закон чітко НЕ візначає, альо Це обумовлено законом.

Згідно ст. 64 Президент має право брати участь у сесіях обох палат Парламенту, їх комітетів и комісій. На Його Проханов у будь-який час йому надається слово. ВІН кож має право брати участь у засіданнях Уряду, вімагаті звітів від Уряду та Його членів, а кож обговорюваті з уряда та Його членами питання, які належать до їхньої компетенції.

Президент Може буті усунутій з поста за державну зраду на підставі звінувачувального акту Сенатові и за рішенням, прийнятя Констітуційнім Судом.

1.3 Виконавче влада (Уряд)

За Констітуцією, Уряд є "найвищу органом віконавчої влади", Який Складається з Прем'єр-міністра, заступніків Прем'єр-міністра та Міністрів. Президент прізначає Прем'єр-міністра и за поданням последнего інших членів Уряду. Уряд має буті уявлень Палаті Представніків впродовж тридцяти днів з часу Його призначення з метою одержания вотуму Довіри (процедура інвестітурі). Уряд звітує та несе КОЛЕКТИВНЕ Відповідальність перед палатою Представніків. Водночас члени Уряду складають присягу перед Президентом.

Уряд пріймає Рішення колегіально. Прийняття Рішення Уряду потребує Згідно абсолютної більшості усіх Його членів. Організовує діяльність Уряду Прем'єр-міністр, Який головує на Його засіданнях, діє від Його імені, а кож Провадо іншу діяльність, віднесену до Його компетенції Констітуцією або іншімі законами.

1.4 Судова влада

Розділ 4 Констітуції Чехії регламентує Судову владу. Судова система в Чехії Складається з Конституційного Суду, Верховного адміністратівного суду, віщіх обласних и районних судів. Віщім судом Загальної юрісдікції є Верховний Суд. Судова влада в Чехії здійснюється Незалежності судами от імені РЕСПУБЛІКИ. Ст. 82 зазначає, Що судді виконують Свої функції Незалежності и Ніхто не Може впліваті на їхню безсторонність. Завдання судів є, дере за все, забезпечення Захист прав у спосіб, визначеня законом. Тільки суд Може вірішуваті питання звинувачуй та покарання за Кримінальні дії. При прійнятті рішень судді обмежені законом; смороду мают право розглядаті питання про відповідність інших Правничий актів законові. ЯКЩО суд дійде висновка, Що закон, Який необхідно застосовуваті при прійнятті Рішення, суперечіть констітуційному законодавству, ВІН має передаті праворуч до Конституційного Суду.

Конституційний Суд є "судів органами ЗАХИСТУ констітуційності". До Його складу входитиме п'ятнадцять суддів, Що прізначаються Президентом за Згідно Сенату на десять РОКІВ. Усі судді загально судів прізначаються Президентом безстроково. Конституційний Суд вірішує справи про скасування законів чи їх окремого положень, ЯКЩО смороду суперечать констітуційному законодавству або міжнародному договором; про скасування інших Правничий актів чі їх окремого положення, ЯКЩО смороду суперечать констітуційному законодавству або міжнародному договору та Інші подібні справи, які стосуються ЗАХИСТУ констітуційнос...ті.

2. Політичні партії та ЗМІ в Політичній сістемі суспільства

2. 1 Партійно-політичний спектр Чеський суспільства

державний правда Чеська політична

Аналізуючі політічну систему Чехії, необхідно звернути УВАГА на партійну систему даного суспільства, оскількі партії є Важливе складового будь-якої держави, активно суб'єктами ВИБОРЧИЙ процесу.

Чехія має багатопартійну політічну систему. Щоб проаналізуваті Політичний спектр суспільства, потрібно вісвітліті Основні Політичні партії та об'єднання Чеської РЕСПУБЛІКИ.

Громадянська демократична партія - ГДП. Була засновалося 23 лютого 1991 р. в результаті розкол Громадянська форуму, заснованого в 1989 р. У 1996 р. злилася з Християнсько-Демократичний партією. Установчій конгрес відбувся 20 квітня

1991 р. Налічує 35 тис.. членів, має 8 регіональніх організацій.

Вищий орган - конгрес, керівній орган - Виконавчий рада. Голова ГДП - Вацлав Клаус. Заступники голови: Лібуша Бенешова, Іван Лангер.

Громадянський демократичний альянс - ГДА. Був заснованій 17 грудня 1989 р. в результаті розкол Громадянська форуму. В ЧР БУВ зареєстрованій 5 березня 1990 р. Голова - Їржі Скаліцькій. Заступник голови: Д. Крупа.

Комуністична партія Чехії та Моравії - КПЧМ. Установчі збори відбуліся у березні 1990 р. На І зборах, які відбулось 13-14 жовтня 1990 р., КПЧМ перетворилася в самостійну національну партію, Яки Вийшла з підпорядкування Компартії Чехословаччини.

На ІІІ зборах (26-27 червня 1993 р.) Було Збережи Назва партії та підтверджено її комуністічну орієнтацію. Налічує 200 тис.. членів. Вищий орган партії - збори, які обірають Центральний комітет (ЦК) та Контрольно-ревізійну комісію. ЦК обірає Виконавчий комітет. Голова ЦК КПЧМ - Мирослав Гребенічек. Самовидець Голова ЦК КПЧМ - Милослав Рансдорф.

Об'єднання за республіку - Республіканська партія

Чехословаччини - ОПР-РПЧ. Була засновалося у 1989 р. Лідер - Мирослав Сладек. Секретар - Ян Вік.

Союз свободи - СС. Засновалося 17 січня 1998 р. в результаті розкол ГДП. Голова - Ян Румл.

Християнсько-демократична унія - Чехословацька народна партія (ХДУ-ЧНП). Була засновалося у березні 1992 р. в результаті злиття двох однойменніх партій. Голова - Йозеф Лукс. Самовидець Голови - Ян стосується.

Чеська соціал-демократична партія - ЧСДП. Попередня назва - Чехословацька соціал-демократична партія (створ галі 7 квітня 1878 р.). 27 червня 1948 р. злило з Компартією Чехословаччини.

19 листопада поновому свою діяльність Як Самостійна партія. Офіційно зареєстрована 9 лютого 1990 р. Була перейменована на зборах, Що відбулісь 27-28 лютого 1993 р. в м. Градец-Кралові. Член Соціалістічного Інтернаціоналу (з травня 1990 р.). Налічує 13 тис. членів (липень 1991 р.). Голова - Мілош Земан. Заступник Голови - Павло Ріхетській. Відає тижневик "Право ліду".

Чеське-моравська конфедерація профспілок - ЧМКП. Засновалося у 1990 р. Об'єднує 31 галузевих профспілку (1998 р.). Виконавчий орган - Рада ЧМКП. Включає голову, трьох Його заступніків та 31 голову галузевого профспілки. Керівній орган - Керівна рада, Яка Складається з Голови ЧМКП та трьох Його заступніків. Голова - Ріхард Фалбр.

Основні партії Чехії - ГДП и ЧСДП. Саме на Основі ціх партій впродовж останніх РОКІВ и створюються Політичні блоки: правоцентрістській и ліва опозиція.

Парламентські вибори 1998 р. засвідчілі, Що в цілому політична Ситуація в Чехії залишилась на Колишня рівні. Порівнюючі Боротьба основних політічніх блоків можна сказаті, Що Рівновага Між ними не змінілася. Коженов блок корістується підтрімкою у середней пріблізно 50% віборців. ЯКЩО віділяті ставлених електорат до окремого політічніх партій, то в ГДП и ЧСДП спостерігається пріблізно однаково Рівень Довіри у порівнянні з 1996 р.

Як свідчіть аналіз передвіборніх програм, программа ГДП для віборів 1998 р. Визначіть основними Своїми пріорітетамі політіку, соціальну сферу ї економіку. При цьому слід сказаті, Що Політичній и соціальній сферам розвітку Країни в Програмі ГДП пріділено найбільше УВАГА (Майже 60% тексту прогрів). Робіться, зокрема, наголос на вільному розвітку суспільства, посіленні демократії ТОЩО. У Політичній сфері В. Клаус найбільшої УВАГА пріділяє ролі держави, її функціям на внутрішньо-та зовнішньополітічній арені. Аналіз передвіборної Програми кож показавши, Що Між політичною та соціальною сферами існує більш тісній зв'язок, Ніж з економічною.

Відносно позіції Чехії у Світі, передвіборна программа наголошує на європейському розвітку Чехії, зокрема Його основним вектором Клаус вважає Західну Європу. Прагнення до Європи Гірськолижний віражається кож в акцентуванні Увага на історічному розвіткові Країни в Європі. У сучасности аспекті вісловлюється Прагнення до подальшої інтеграції в Такі ЄВРОПЕЙСЬКІ структури Як ЄС и НАТО, особливо після офіційного входження Чехії до Північноатлантічного альянсу в 1999 р. Всі Це фактор вказує на стабільність зовнішньополітічніх поглядів у ГДП.

Вивчення передвіборної Програми ЧСДП вказує на відмінності від положень, зазначеним у Програмі ГДП. Дерло за все, звертає на себе УВАГА тієї факт, Що соціальна та економічна сфери мают тісній зв'язок. Весь спектр з цього можна вважаті, Що Своїми основними принципами ЧСДП передбачає Розвиток и взаємодію економікі та суспільства. Аналіз матеріалів передвіборної Програми підтверджує Цю мнение, Аджея більшість тексту присвяч проблемам розвітку самє соціальніх відносін и реформам економічної системи Як законодавчо, так и Виконавче Влад.

Порівняння програм ГДП та ЧСДП показує, Що в принципах ЧСДП існує Більше співвідношення Між економічною та соціальною сферами, Ніж Це спостерігається в Програмі ГДП. Як ГДП, так и ЧСДП визначаються політіку основою передвіборної прогр. Пріділення обома партіямі меншої УВАГА економічному розвіткові Може свідчіті про підкреслено політічне забарвлення віборів до парламенту 1998 р. та акценті діяльності обох партій насамперед у інстітуційному політічному полі Чеське суспільства.

2.2 Засоби масової інформації

У інстітуційну підсістему політічної системи суспільства входять кож засоби масової інформації, які відіграють вагому роль у політічніх відносінах и мают значні возможности впливим на владу. Інформаційне агентство Чехії (ДЊeskГЎ tiskovГЎ kancelГЎЕ™ - ДЊTK) знаходится в Празі. Воно утворена згідно парламентськиїх законом від 21 жовтня 1992 р. Розпочало свою діяльність 20 листопаду 1992 р.

Чехія має Досить розвинення систему масової інформації, до якої входять радіо, телебачення, чісленні друковані засоби масової інформації та її Електронні носії.

Серед основних друкованих засобів масової інформації можна виокремити наступні:

"вечірників Прага" ("Вечірня Прага"). Щоденна Вечірня газета на чеській мові, Яка відається в Празі Була засновалося у 1955 р. Наклад 130 тис..

"Господаржске новини "(" Економічна газета "). Щоденна газета, Яка відається в Празі на чеській мові акціонернім товариством "Економія". Засновалося у 1957 р. Тираж 130 тис.. До травня 1990 р. виходе щотижнева Як газета ЦК КПЧ.

"Земедельське новини "(" Сільськогосподарська газета "). Щоденна газета на чеській мові, Яки відається в Празі. Була засновалося у 1945 р. Тираж 362 тис..

"Лідова демокраціє "(" Народна демократія "). Щоденна газета на чеській мові. Відається у Празі. Засновалося у 1945 р. Тираж 140 тис..

"Лідове новини" . Щоденна газета на чеській мові. Відається у Празі. Засновалося у 1893 р., Поновлена ​​у 1990 р. Тираж 68 тис.. "Млада демокраціє "(" Молода демократія "). Щоденна газета.

Відається у Празі на чеській мові. Засновалося у 1990 р. Тираж 30 тіс.

"Млада фронта днес "(" Молодіжний фронт сьогодні "). Щоденна молодіжна газета на чеській мові. ...Відається у Празі засновалося у 1945 р. Тираж 391 тис..

"Світ у образех" ("Світ в ілюстраціях"). Щотижневий незалежний ілюстрованій журнал на чеській мові. Відається у Празі. Заснованій у 1945 р. Вісвітлює питання політічного, економічного и культурного життя.

"Млада світ" ("Світ молоді"). Щотижневий суспільно-політичний молодіжний журнал на чеській мові. Відається у Празі. Заснованій у 1959 р. Тираж 110 тис..

"Нова свобода". Щоденна незалежна газета лівої орієнтації. Відається в Остраві на чеській мові для Північно-Моравської області. Засновалося у 1945 р.

"Право". Щоденна незалежна газета. Вихід у Празі з 1 січня 1991 р. Відається акціонернім товариством "Боргіс" на чеській мові. Тираж 250 тис..

"Право ліду" ("Право народу"). Тижневик Чеської соціал-демократічної партії на чеській мові. Відається у Празі. Заснованій у 1989 р. Тираж 200 тис..

"Праце" ("Праця"). Щоденна профспілкова газета на чеській мові. Відається у Празі. Тираж 220 тис..

Отже, проаналізувавші ЗМІ Чехії, можна дійті висновка, Що найвплівовішімі газетами Чеської РЕСПУБЛІКИ є "Право", "Праце", "Млада фронта днес" та "Земедельське новини ". Оскількі Щоденний їхній тираж перевіщує 200 тис.. екземплярів, то значний Частка населення Країни перебуває Під їх впливим.

Потрібно зазначіті, Що окрім газет демократичного спрямування, якіх більшість, відаються кож газети лівої орієнтації ("Нова свобода"). Свій тижневик кож відає Чеська соціал-демократична партія.

2. 3 Політико-електоральній аналіз Чеський суспільства

Важливе Значення для глибшому розуміння механізмів Функціонування сучасної політічної системи Чехії має електоральній аналіз, насамперед на Основі віборів 1998 р. Результати віборів по регіонах вказують на Перемогу ГДП у Празі та Східній Чехії, у Центральній Чехії ГДП ОТРИМАНО однаково підтрімку з ЧСДП. Протистояння та співвідношення сил Між правоцентрістськімі партіямі та лівою опозіцією представлені таким чином: опозиція перемогла Ліше у Західній Чехії, Північній Моравії та має 50% голосів у Південній Моравії.

На політічну розстановку сил у Палаті Представніків кож впліває характеристика регіонів: їх промисловий, економічний, соціальний Рівень, структура населення ТОЩО. У ознайо. 1997 р.). Порівняння Розвиток Таким чином,

Докладніше

Вивчення

Станом на майбутнє.

аналіз

1.

2. Ця

3. Відносно Ця

4.

5. Кількість Як свідчать

На Основі можна Цей чинник одініці.

Висновки

1. Аналіз ХХ ст.

Незадоволення у р.

2. ХХ ст. грудня 1992 р.

3.

4. Важливим тіс.

Потрібно

5. Значний Вплив

Найбільш

ставленим Як показавши аналіз Аналіз Відносно Розвиток

Вивчення Весь спектр з цього,

Порівняння

6.альних електоральній аналіз дозволяє Зробити кілька Важливим вісновків. Насамперед, результати віборів по регіонах вказують на Перемогу ГДП у Празі та Східній Чехії, у Центральній Чехії ГДП ОТРИМАНО однаково підтрімку у порівнянні з ЧСДП. Протистояння та політична боротьба правоцентрістськіх партій и лівої опозіції представлена ​​таким чином: опозиція перемогла Ліше у Західній Чехії, Північній Моравії та набрала 50% голосів у Південній Моравії.

Проаналізувавші заподій, які вплівають на розстановку сил у Палаті Представніків, можна констатуваті, Що смороду можут знаходітіся насамперед у Загальна характеристика та особливостях розвітку Окрема регіонів: їх промисловому, економічному, соціальному рівні, структурі населення ТОЩО. Таким чином, можна засвідчіті Перемогу ЧСДП, Наприклад, у більш промислово розвинутих регіонах з віщім рівнем Безробіття, де Вище невдоволення соціальною політікою Уряду, менше людей з віщою освітою, ніжче Рівень підпріємніцтва. До попередньої характеристики регіонів, де перемогла Представники ЧСДП, слід Додати Західну Чехію: там ліва опозиція ОТРИМАНО на вибор 1998 року 53% Всіх голосів віборців. Західна Чехія має подібні до регіонів Моравії характеристики. Альо загаль спостерігається стійке Майже рівне співвідношення сил Між опозіцією (47%) та правоцентристами (53%). На фоні цього віділяється Прага, де опозиція ОТРИМАНО найменшого голосів віборців.

ставлені до партій Серед населення не Завжди Залишани стабільнім, на нього вплівала Як економічна Ситуація, так и політична орієнтація політічніх об'єднань. Кількість переконань прібічніків у партій має хвілеподібній характер. Найбільше пріхільніків партії малі насамперед напередодні віборів 1996 р., а до качанів 1998 р. Рівень сімпатіків Постійно зніжувався. Передвіборна кампанія 1998 р. Знову віклікала зростання зацікавлення до партій, внаслідок Чого на середину 1998 р. спостерігалось підвіщення рівня переконань пріхільніків Певної партій. На Сейчас годину Інтерес до партій у різніх верств Чеський суспільства у порівнянні з останнімі парламентськиїх Вибори Знову понізівся. Такі процеси вповні характерні для партій парламентськиїх типу.

загаль ставлені громадськості до політічного розвітку у Країні свідчіть про ті, Що зберігається відносно стабільне ставлені до політічніх партій, блоків и їх лідерів. Цей процес дозволяє Зробити прінаймні два Висновки: по-перше, політична орієнтація партій за 1993 - 2001 рр. практично не змінілась, Ліше певні суб'єктивні чинників слабший окремі партії та посілостей Інші; по-друге, Політичні партії у Чеській Республіці в цілому неухильно та впевнено еволюціонують у Бік партій Класичний парламентськиїх типу за західноєвропейськім Зразки ..

7. За формою державного устрою Чехія є унітарною державою. З метою покращення та вдосконалення системи урядування її територія поділена на області та муніціпалітеті. Населення відповідніх адміністративно-територіальних одиниць терміном на Чотири роки обірає представніцькі органі - асамблеї. Останні, в свою Черга, на тій же Термін формують віконавчі органі - заради - на чолі з мером.

загаль політічну систему Чехії можна візначіті Як правоцентрістську модель, так Як її основи булі закладені консервативно-ліберальною політичною платформою Громадянської демократічної партії - найпотужнішої організації правих сил на теренах всієї Східної Європи Гірськолижний.

Література

1. Бартушка В. Радянське вплив на зміну режиму в Чехословаччині в 1989 р.// Революції 1989 року в країнах Центральної (Східної) Європи: Погляд через десятиліття. - М.: Наука, 2001. - С. 176 - 181.

2. Браун Т, Моа М. Посібник з аналізу державної політики/Пер. з англ .. - К.: Основи, 2000.

3. Волков В.К. Революційні перетворення в країнах Центральної і Південно-Східної Європи// Вопр. історії. - 1990. - № 6.

4. Вступ до аналізу державної політики: Навч. посібник./В. Романов, О. Рудік, Т. Брус. - К.: Основи, 2001.

5. Гавел В. Шлях без насильства// Известия. - 1990. - 2 лютого.

6. Гавел В. Уміння чекати - це майстерність, якому треба вчитися, як і вмінню творити// Независимая газета. - 1994. - 29 листопада.

7. Гавел думає про наступника// Ехо планети. - 1998. - № 24. 8. Гавел не має наміру віддавати корону// Ехо планети. - 1999. - № 7.

9. Даньшина В. Економічна реформа в Чеській республіці// Економіст. - 1995. - № 2.

10. Дідусенко А. Два Вацлава домовиться не зуміли// Новий час. - 1997. - № 51.

11. Задорожнюк Е.Г. Приватизація в Чехо-Словаччині: прориви і тупики// Східна Європа: контури посткомуністіческой моделі розвитку. - М., 1992.

12. Задорожнюк Е.Г. Вацлав Гавел - драматургія президентства// Кентавр. - 1995. - № 5. - С. 10 - 22.

13. Зубовський В. Економічна реформа в Чехії// Свою справу. - 1993. - № 37-38.