Політична влада: сутність, форми та роль у функціонуванні політічної системи

Контрольна робота з курсу "Політологія"

Політична влада: сутність, форми та роль у функціонуванні політічної системи

Зміст

1. Поняття ї Особливості політічної влади

2. Класифікація політічної влади

3. Політична еліта та політична влада

Висновки

Література

1. Поняття ї Особливості політічної влади

Розуміння суті та змісту політічної системи суспільства неможливе без осмислення суспільного феномену влади и, насамперед, влади політічної. Праворуч в тому, Що ВСІ структурні Елементи політічної системи з'єднуються в єдине ціле, а механізмі приводяться в дію за допомог політічніх відносін. Смороду НЕ Тільки пронізують політічну систему, альо ї роблять осмислення всю її організацію. Основу ж політічніх відносін становляит владні Відносини, Що грунтуються на засідках и доцільності політічної влади в суспільстві та державі.

Поняття "влада" - складення ї суперечліве. У повсякдення жітті ми говоримо про владу батька над дітьмі, пророка над послідовнікамі Його вчення, сил природи над людино, держави над громадянина. Ці зовсім Різні Поняття про владу мают и Чимало Спільного. Тому не випадкові міслітелі впродовж століть намагаліся дати визначення поняття "влада". Так, Аристотель вважаєтся, Що елемент панування та елемент підкорення відчуваються в усьому. Це об'єктивний закон природи, и йому картаючи Живі істоті. До того ж людина за Своєю природою - Істота політична. Великий філософ антічності розрізняв владу деспотично (владу господаря над рабом) i політічну (владу державного мужа над громадянина). У наш годину політологі розглядають політічну владу Як Один із різновідів влади взагалі, відповідно починаючі з визначення Загальної сутності влади.

Влада - Це здатність и можлівість здійснюват

і свою волю (класом, Груп, особістістю або партією, державою и т.д.), справляті Певний Вплив на діяльність, поведінку людей з допомогами авторитету, права, сили та інших засобів.

Схожість загально визначеня влади вітчізняніх и зарубіжніх політологів різніх часів свідчіть про ті, Що ніні тут досягнуть консенсусу, и приросту знань про владу слід шукати радше в деталізації цього Поняття, Ніж у Його докорінному переосмісленні. На мнение зарубіжніх політологів, у процесі політічніх відносін влада проявляє себе через Такі Основні ознайо и функції: примус (прямий чі опосередкованій); прінаджування (підкуп, обіцянкі, хабарі); Блокування НАСЛІДКІВ (Тобто перешкод конкурентові в боротьбі за владу); "створення вимоги" (Штучний Формування потреб, Що їх Може задовольніті Ліше агент влади); "розтягнення сіткі влади "(Залучення Додатковий чінніків залежності суб'єкта від влади); шантаж (погрози ніні чі залякування карою за непокірний у майбутнє); підказкі (Ненав'язливо Впровадження в масовий свідомість вігідніх владі Настане чі забобонів); інформаційний Прямий чі опосередкованій контроль (з допомогами застережень, рекомендацій, Помста и т. ін.).

Політична влада в цілому характерізується вольовім характером відносін, які мают елемент примусу, и пов'язана з існуванням більш або Менш стійкого колективу. Вона кож тісно пов'язана з економічною Влад. Володарі матеріальних засобів виробництва дають можлівість здійснюваті економічну владу, спрямованостей на користувань політичною Влад, з метою ефективного ЗАХИСТУ власності - Джерела своєї влади. З іншого боку, ті, хто має в своєму розпорядженні засоби примусу, намагаються зміцніті свою владу. Примусового влада домінує в політічніх конфліктах. Масові незадоволення функціонуванням політічної системи віклікають зниженя Урядового авторитету, через Що можут буті здійснені акти Насилля аж до революції.

2. Класифікація політічної влади

Згідно з класіфікацією німецького соціолога М. Вебера, існують три типи авторітетної влади: традіційна, харизматична и раціонально-правова. В Основі Функціонування традіційного типом власти - дотримання існуючіх традіцій, схваленіх у суспільстві норм поведінкі. У цьому випадка вождь племені або. монарх має право наказуваті ї карати згідно з традіцією, йому повінні підкорятіся ВСІ, хто візнає непорушність традіцій; ЯКЩО ж правитель сам порушує закони, ВІН Може позбутіся влади.

харизматичний тип влади спірається на беззаперечну віру, сліпе підкорення вождеві. Авторитет у даного випадка грунтується на видатних особистих якости керівника: смілівості, інтелекті, ораторське здібностях ТОЩО Раціонально-правовий тип влади спірається на віру в силу права. Той, хто реалізує таку владу, мас право віддаваті наказ "і вімагаті, щоб їх віконувалі відповідно до чинного законодавства. Можлива Ситуація, коли реалізація політічне авторітетної влади санкціонується широкими масами населення; такє санкціонування назівається легітімацією.

Легітімація - одна з основних категорій політології.3 рівномірного роз В¬ витку суспільства вон спріяє стабільності авторітетної влади, альо можут буті випадка, коли правитель позбавляється легітімації без втрати авторітетної влади. ЯКЩО Керівник держави нездатній Зупинити ріст інфляції, зменшіті Безробіття, то ВІН Може втратіті легітімацію. Трапляються випадка, коли авторитетна влада и легітімація НЕ належать одній людіні. У Польщі перед вибор до парламенту 1989 р. В. Ярузельський, безперечно, МАВ авторитетних владу, а Л. Валенса - легітімацію, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ йому підтрімкою широких народніх мас. Отже, аналізуючі Функціонування політічної влади, Важливим фіксуваті різніцю Між авторитетних Влад и легітімацією, ТОМУ ЩО у випадка, коли Політичні лідері втрачають легітімацію, вірогідно, Що їх замінять іншімі.

Легітімація - ці, власне, суб'єктивне явищем, тому и окремі індівіді, и Соціальні групи підтрімують владу певної системи або НЕ візнають її - залежних від того, Якою мірою вон відповідає їхнім інтересам.

У західній літературі питання про походження и Розвиток політічної влади трактується неоднозначно. Деякі Вчені вважають, Що правда вінікає одночасно з суспільством и розвівається паралельно з ним від елементарних неполітічніх форм до зріліх політічніх. Перша влада - анонімна, властіва прімітівнім суспільствам. Вона розподіляється Серед усієї Масі індівідів и проявляється в сукупності вірувань и звічаїв. Згідно, коли дінамізується ритм соціального життя и вінікає необхідність в оперативному вінесенні рішень, Складається індівідуалізована правда в особі вождя або невелікої групи ОСІБ. Однак у цієї влади Немає легітімності: Зі смертю вождя почінається боротьба за владу. Індівідуалізовану владу заступає інстітуціоналізована, Що існує у формі держави, коли держава - Офіційна політична влада, а Різні центри політічної влади, Як від: економічні групи, Профспілки, партії, теж є носіямі влади.

3. Політична еліта та політична влада

Політична еліта (до неї входять особини, які володіють політичною Влад відповідно до місць, котрі смороду посідають у соціальній структурі, Представники Бюрократичність апарату, Різні групи лещата) стає основним ядро ​​еліті, Яка реалізує політічну владу. На її практичність діяльність впліває багата чінніків: Соціальні протіріччя в суспільстві, співвідношення сил усередіні самої панівної еліті. Найбільші возможности еліта має за тоталітарного режиму. У умів демократії Вплив еліті Може зростаті або падати залежних від Функціонування партій (Наприклад, в Італії цею Вплив Менш істотній Ніж у США, де політично значімі Тільки Дві партії). Володарі великих підпріємств, директор, віщі чиновники, менеджери які Працюють в управлінському апараті Конфіденційність підпріємств формують економічну еліту . Вона часто функціонує Як група лещатах Щодо політічної еліті, субсідуючі Політичні партії або окремого кандідатів Під годину ВИБОРЧИЙ кампаній, впливаючих на діяльність парламенту з допомогами лобістів. Влада економічної еліті Багато в Чому нейтралізує ді...яльність інших елітарніх груп, профспілок, різніх демократичних рухів и партій. Істотній Вплив на Політичний процес має бюрократична еліта, Якові нерідко розглядають Як елемент еліті політічної. Доля бюрократічної еліті в процесі реалізації влади проявляється Під годину підготовкі Важливим загальнополітічніх рішень, оскількі чиновники часто готують їх НЕ Ліше Як технічні виконавці. крім того, апаратні Працівники мают Досить Повноваження для вінесення самостійніх рішень у сфері своєї діяльності. Вплив військової еліті візначається рівнем роз В¬ витку збройно сил у державі. У Політичній сфері вон реалізує Свої інтересі Як своєрідна група лещата, в Економічній - спіраючісь на тісні економічні зв'язки з віконавцямі замовлень військового відомства. Комунікатівна еліта бере участь у політічному жітті ї реалізує Свої інтересі, впливаючих на Громадську мнение. Соціологі вказують на Чотири Основні Способи Формування еліті: делегування, призначення, протекцію та актівність самого кандидата. Для глибокого розуміння механізму Формування елітарніх груп, їх Функціонування и розвітку слід мати зваження аналіз взаємніх відносін усіх панівніх груп з урахування усіх чінніків, які вплівають на суспільство на Певної етапах Його розвітку. Це прямо стосується и сучасного українського суспільства та спеціфікі впливим політічної еліті на ВСІ механізмі Функціонування Його політічної системи.

вживании терміну "еліта" Стосовно верхівковіх груп українського суспільства, Як и Дослідження походження, ролі ТА значення еліті пов'язане Із загально процесом нашого модерного державотворення. Качан 90-х РОКІВ ХХ ст. НЕ Ліше збурів енергію народніх "нізів", альо ї поставивши на порядок денний Як нагальне питання про Створення власне української еліті нового типу. За Спрощення схеми, на рівні буденної свідомості нашого суспільства мова йшла про владу, Яка би була здатно зберегтись и зміцніті незалежність України, здійсніті необхідні трансформаційні процеси по шляху переходу від командно-адміністратівної до ринкового-демократічної системи, від авторитарно-Консервативної до соціально-правової держави. Незвічайність и складність Завдання Вимагай Поєднання практики державотворення з теоретичність Розробка різноплановіх проблем становлення и Формування еліті в Україні. Вагом Місце Серед них зайнять питання про спеціфіку, функції та роль політічної еліті.

Під політичною елітою, в тому чіслі й в Україні, найчастіше мают на увазі "меншість суспільства, Що становіть собою достатності мірою самостійну, вищу, відносно прівілейовану групу, наділену особливая псіхологічнімі, соціальнімі и політічнімі якости, Яка бере безпосередню участь у прійнятті и здійсненні рішень, пов'язаних з використаних державної влади або впливим на неї ". Як складового частина правлячої еліті пострадянського типу вон поділяється на відкріту и тіньову групи. Відкрита або "прозора" еліта в Україні - ції, насамперед, публічні політики, які займають певні позіції у державній владі: Народні депутати, члени Уряду, Державні службовці високого рангу. Під тіньовою елітою мают на увазі людей, які справляють Сильний Вплив на Прийняття державних рішень завдякі своєму багатства або неординарні особистим якости, альо діють НЕ публічно, а кулуарно, іншімі словами "в Тіні". Найчастіше, на відміну від представніків "Прозорої" еліті, "тіньовікі" знаходяться "збоку" от законом и застосовують Його на власний Розсудів.

Згідно іншої точки зору, носії політічніх рішень в Україні на момент проголошення незалежності в 1991 р. НЕ булі політичною елітою. Це пояснюється тім, Що смороду не могли віконуваті властівіх для неї основних функцій, а саме - ефективного Управління, Прийняття оптимальних рішень, політічного керівніцтва, прогнозування, планування, формування кадрового складу ТОЩО. Звідсі, доцільно вікорістовуваті функціональне Поняття еліті відносно українських владніх сил: "еліті - ції ВСІ ті особини та групи, які займають провідні позіції у великих або найбільш багаті на Ресурси організаціях и рухах нації та мают можлівість забезпечуваті значний и систематичності Вплив ціх організацій и рухів на Політичні рішення ".

Нарешті, заслуговує на УВАГА сприйняттів еліті Як соціального Явища населенням України, відоме Як феноменологічний аспект. Соціологічні опитування свідчать, Що в Українському суспільстві Поняття політічної еліті асоціюється з верхівкою віконавчої та законодавчої гілок влади (42% респондентів відносять їх до еліті), а кож з "Багато людьми" - підпріємцямі и керівнікамі банків (смороду корістуються підтрімкою 44% опітаніх). Водночас на Запитання "що Ві відчуваєте по відношенню до правлячої еліті? ", 21% заявили -" образу ", 13 -" ворожість ", 54 - "байдужість". Це Вкра неспріятліві для Зміцнення паростків демократії та вкорінення засідок Громадянська суспільства в Україні медичний університет ім. У населення Нашої держави склавов переважно негативний образ політічної (правлячої) еліті. Сейчас факт пояснюється тім, Що остання НЕ віконує найважлівішіх ролей и функцій - ролі референтної групи, взірця суспільної поведінкі, морально-психологічного мобілізатора ї провідника мас.

Наведені Вище міркування змушують нас Зупинити на віявленні основних функцій політічної еліті в Україні. При всій палітрі підходів до даного питання можна виокремити три з них - найголовніші - Зі Своїми підфункціямі.

По-перше, з'ясування інтересів різніх суспільних груп у політічному жітті. Це передбачає

1) субордінацію інтересів и

2) відображення їх у політічніх Настанови.

По-друге, формування політічніх програм, доктрин, ідеологій.

Тут треба мати на увазі

1) Розробка відповідніх програмних документів,

2) їх "лобіювання" на різніх рівнях - владному, інформаційному, буденної свідомості - з метою "оволодіння широкими масами",

3) віроблення та втілення в життя політічніх рішень.

по-третє, Створення механізмів реалізації політічніх програм.

Воно грунтується на

1) формуванні інстітутів політічної системи,

2) вісуненні політічніх лідерів,

3) підборі та прізначенні державних службовців.

Головна особлівість Формування політічної еліті в Україні

полягає в тому, Що воно пережіває трансформаційній етап, Який галі далеко не завершівся. Це підтверджується Наступний Вагом фактами:

по-перше, неусталеністю політічної структури суспільства, одним Із показніків Чого є продовження процесу Створення політічніх партій (зараз їх прежде 100) та об'єднань (Останній приклад - оформлення блоку з Партії "Реформи і порядок ", Конгресу українських націоналістів и одного Із Рухів);

по-друге, незавершеністю структурізації правлячої еліті у різніх ешелону влади, Що підтверджується, зокрема, приходом до влади "більшості" у Верховній Раді, постійнімі змінамі у складі Депутатська груп;

по-третє, публічно непрозорою політичною спрямованістю представніків правлячої еліті. Особливо властіва кон'юнктурних Зміна Власний поглядів для іншого ешелону сучасности партійніх діячів, хоча Вона не обминули й лідерів ціх організацій. Сутність політічної кон'юнктури полягає в тому, Що насправді тієї чи Інший діяч НЕ має глибоко усталеніх світоглядніх, політічніх позіцій и намагається якомога швідше и безболісніше прістосуватіся до потокового політічного моменту;

по-четверте, початковістю, незавершеністю Формування, а кож недосконалістю існуючіх механізмів утрімання та передачі влади, а особливо її відповідальності перед суспільством (Останнє Фактично Тільки продекларовано). Треба зауважіті, Що великий Вплив у сенсі Формування сучасної української політічної еліті на її соціальне представництво, якісний склад, професійну компетентність и результатівність роботи справляє система її рекрутування або відбору.

На жаль, незважаючі на очевидним прогрес у Цій сфері політічного, державного життя, за роки незалежності у державі Почаїв складатіся певні - Як Позитивні, так и ...негатівні - принципи Формування Нової еліті, зокрема:

1) особиста відданість Як головний крітерій добору на керівні посади;

2) земляцтво, Досвід попередньої Спільної роботи, взаємна зобов'язаність;

3) клановість;

4) протекціонізм.

Відзначені нами принципи Формування еліті характерні для системи гільдій, Яки властіва насамперед для авторитарно-адміністратівніх суспільних систем. Однозначно ефектівнішою для України, Що підтверджує Досвід демократичних держав, Може буті антрепренерська (підпріємніцька) система, для якої характерні:

1) відкрітість, шірокі возможности для представніків будь-яких суспільних груп претендуваті на Місця в політико-адміністратівніх структурах;

2) невелика кількість формальних Вимоги до претендентів на посади;

3) Широке коло електорат, до Якого можут належати ВСІ виборці Країни;

4) Пріоритет особистих якости;

5) Висока конкуренція при відборі, гострота суперніцтва за керівні посади;

по-п'яте, своєріднім "підвішенім" таборували Частина найвплівовішіх представніків сучасної української політічної еліті, Якиме Особисто або в особі найближче оточення інкрімінуються серйозні правопорушення чи навіть Злочин (яскравий приклад - Спроба впліваті на політічну поведінку Колишня віце-Прем'єра Ю. Тимошенко, трімаючі Під ВАРТА Спочатку її чоловіка, а потім и її саму);

по-Шостя, знесіленням центральної влади через міжкланове та внутрішньокланове "віяснення справ" і, відповідно, зміцненням позіцій Частина регіональніх лідерів. політічніх систем. Оновлення.
Висновки

1. Такого інстітутів.
Література

1. - К., 1997.

2. - К., 2001.

3. - М., 1990.

4. - М., 1993.

5. Атлас світу. - К., 1999.

6. Бебик В.М.

7. Бердяєв Н. Про сверхдемократіі. - М., 1994.

8. Білоус А.О. Навч. посібник. - К., 1997.

9. з франц. - К., 1995.

10.// Віче. - 2001. - № 7.

11. Гаджієв К.С. філософії. - 1992. - № 2.

12. Гаєвський Б.А. - К., 1999.

13. Пер. З франц. - М., 1988.

14. Джилас М. Обличчя тоталітаризму. - М., 1993.

15. - 1993. - № 3. суспільства.

17. - К., 1996.

18. Сел. - М., 1997.

19. Конституції зарубіжних держав. - М., 1996.

20. Ч.2. Політичні

21. - К., 1997.

22. - К., 1996.

23. партії. - М., 1997.

24. - М., 1999.

25. - М., 1985.

26. - М., 1995.

27.

28. - М., 1994.

29. - Довідник. - М., 1994.

30. - М., 1978.

31. Політологія. Енциклопедичний словник. - М., 1993.

32. О.І.

33. - К., 1997.

34. видання. - К., 2001.