Зміст
Введення
1. Експериментування в умовах ДОУ
1.1 Експериментування як необхідна умова розвитку особистості дитини
1.2 Використання методу експериментування в умовах ДОУ
2. Аспекти формування педагогічної культури особистості вихователя як психолого-педагогічна проблема
2.1 Майстерність у професійній діяльності педагога
2.2 Сутнісні особливості педагогічної культури як компонента професійного майстерності
2.3 Специфіка формування педагогічної культури особистості вихователя
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Актуальність. В даний час в країні активно відбувається процес якісного оновлення освіти, посилюється його культурологічний, розвиваючий, особистісний потенціал. Різні форми дослідницької діяльності активно впроваджуються в освітній процес
Дошкільна освіта покликана забезпечити саморозвиток і самореалізацію дитини, сприяти розвитку дослідницької активності та ініціативи дошкільника (М.М. Поддьяков, А.Н. Поддьяков, О.В. Дибіна, О.Л. Князєва). Науковий пошук ефективних засобів розвитку дослідницької активності дошкільників - представляє актуальну проблему, що вимагає теоретичного і практичного рішення.
Серед можливих засобів розвитку дослідницької активності дошкільників особливого уваги заслуговує дитяче експериментування.
Розвиваючись як діяльність, спрямована на пізнання і перетворення об'єктів навколишнього Насправді, дитяче експериментування сприяє розширенню кругозору, збагаченню досвіду самостійної діяльності, саморозвитку дитини.
В даний час окремі аспекти дитячого експериментування отримали відображення в роботах М.М. Поддьякова, А.Н. Поддьякова, О.В. Дибіна, І.Е. Куликовської, М.М. Совгир, А.І. Савенкова, О.В. Афанасьєвої.
Досліджено своєрідність і види дитячого експериментування (Н.Н. Поддьяков), особливості варіативного пошуку дошкільнят в умовах оперування багатофакторними об'єктами (А.Н. Поддьяков), розглянуті можливості організації експериментування в дитячому садку (О.В. Дибіна, Л.Н. Прохорова, І.Е. Куликівська, М.М. Совгир). Змістовні аспекти дитячого експериментування знайшли відображення у сучасних дошкільних освітніх програмах (В«ДитинствоВ», В«РозвитокВ», В«Наш дім - природаВ», В«Дитяче експериментуванняВ», В«Дитина в світі пошуку В»).
Мета дослідження - розгляд педагогічних умов організації експериментування в середній групі ДОУ.
Об'єкт дослідження - експеримент в умовах ДОУ.
Предмет дослідження - компетентність вихователя в ДОП як необхідна умова використання методу експерименту.
В Відповідно до мети були визначені наступні завдання:
1. Вивчити ступінь розробленості даної проблеми в теорії та педагогічній практиці.
2. Розглянути основні ознаки та етапи організації експериментування в ДОУ.
3. Визначити аспекти формування психолого-педагогічних здібностей вихователів ДОУ як необхідного елемента організації експериментування.
1. Експериментування в умовах ДОУ
1.1. Експериментування як необхідна умова розвитку особистості дитини
Для розвитку дитини вирішальне значення має не достаток знань, а тип їх засвоєння, обумовлений типом діяльності, в якій знання здобуваються. В світлі даного аспекту особливу значимість здобуває дитяче експериментування. Воно виступає як метод навчання, якщо застосовується для передачі дітям нових знань. Воно може розглядатися як форма організації педагогічного процесу, якщо останній заснований на методі експериментування. Разом з тим, експериментування є одним з видів пізнавальної діяльності дітей та дорослих.
Введенню терміна В«експериментуванняВ» наука зобов'язана Ж. Піаже: він проаналізував значення цієї діяльності для дітей і підлітків, довів, що гідність дитячого експериментування полягає в тому, що воно дає реальні уявлення про різні сторони досліджуваного об'єкта, про його взаємозв'язках з іншими об'єктами.
Найважливіша особливість експериментування, згідно Н.Н. Подд'якову, полягає в тому, що в процесі його здійснення чоловік набуває можливість управляти тим або іншим явищем: викликати або припиняти його, змінювати це явище в тому чи іншому напрямку. Всі ці основні особливості експерименту, правда, в зародковій формі, відзначаються і в експериментуванні дітей з предметами і явищами. Однак на сьогоднішній день методика організації дитячого експериментування розроблена неповно - експериментування в практику роботи дошкільних закладів впроваджується повільно [26, с.30].
У 1990-ті роки професор, академік Академії творчої педагогіки РАО М.М. Подд'яков, проаналізувавши і узагальнивши свій багатющий досвід дослідницької роботи в системі дошкільної освіти, прийшов до висновку, що в дитячому віці провідним видом діяльності є експериментування [25]. За використання цього методу навчання виступали такі відомі педагоги, як Я.А. Коменський, І.Г. Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо, К.Д. Ушинський і багато інших, що підтверджується їх висловлюваннями.
Проблема дитячого експериментування має свої фізіологічні аспекти. У лабораторії відомого фізіолога І. П. Павлова здійснити один незапланований експеримент. Вивчаючи умовні рефлекси дитини, експериментатори запалювали перед ним лампочку і давали зацукровану журавлину. З'ясувалося, що у дітей умовні рефлекси вироблялися значно повільніше, ніж у тварин. Це спантеличило дослідників, змінивши методику, вони замість журавлини стали давати небудь новий предмет, який дитина могла обстежити. Тут людський дитинча показав всю силу свого інтелекту, рефлекси утворювалися практично миттєво. З таких несподіваних спостережень був зроблений висновок, що у дітей реакція на новизну, на новий предмет сильніше, ніж на їжу [13, с.46].
Експерименти позитивно впливають на емоційну сферу дитини, на розвиток її творчих здібностей, вони дають дітям реальні уявлення про різні сторони досліджуваного об'єкта, його взаєминах з іншими об'єктами і з середовищем проживання. У процесі експерименту йде збагачення пам'яті дитини, активізуються його розумові процеси, так як постійно виникає необхідність здійснювати операції аналізу і синтезу, порівняння і класифікації, узагальнення та екстраполяції. Необхідність давати звіт про побачене, формулювати виявлені закономірності та висновки стимулює розвиток мови. Наслідком є ​​не тільки ознайомлення дитини з новими фактами, але й накопиченням фонду розумових прийомів і операцій, які розглядаються як розумові вміння.
Дитяче експериментування тісно пов'язане з іншими видами діяльності - спостереженням, розвитком мови (уміння чітко виразити свою думку полегшує проведення досвіду, в той час як поповнення знань сприяє розвитку мови).
Зв'язок дитячого експериментування з образотворчою діяльністю теж двостороння. Чим сильніше будуть розвинені образотворчі здібності дитини, тим точніше буде зареєстрований результат природознавчого експерименту. У той же час чим глибше дитина вивчить об'єкт в процесі ознайомлення з природою, тим точніше він передасть його деталі під час образотворчої діяльності [27, с.110].
Не вимагає особливого доказу зв'язок експериментування з формуванням елементарних математичних уявлень. Під час проведення досліду постійно виникає необхідність вважати, вимірювати, порівнювати, визначати форму і розміри. Всі це надає математичним уявленням реальну значимість і сприяє їх усвідомленню. У той же час володіння математичними операціями полегшує експериментування.
1.2 Використання методу експериментування в умовах ДОУ
Як дізнатися, що відбувається з кожним з навколишніх дитину предметів? Все треба обстежити по всіх аналізаторах, а всі отримані при цьому дані вносяться в пам'ять. До жаль, багато дорослих не замислюються, які болісні відчуття виникають у дитини ...
