Філія Московського Педагогічного Державного Університету в м. Краснодарі
Контрольна робота
Дисципліна: Теорія навчання
Тема
В«Психолого-дидактичні характеристики навчальної діяльності В»
Виконав
Студент 3 курсу спеціальність:
Педагогіка і психологія
Москалева Аліса Сергіївна
Краснодар, 2011 м.
Зміст
Введення
Психолого-педагогічна характеристика процесу засвоєння учнями знань
Психолого-педагогічна характеристика процесу засвоєння учнями навичок і вмінь
Психолого-дидактичні характеристики, забезпечують особистісно орієнтовану спрямованість уроку
Висновок
Список літератури
Введення
В умовах особистісно-орієнтованого навчання необхідно надати кожному учневі, спираючись на його здібності, нахили, інтереси, ціннісні орієнтації та суб'єктний досвід, можливість реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності, в процесі вивчення і засвоєння наукових знань, заданих у змісті різних навчальних предметів.
Численні дослідження (В.В. Давидов, Л.В. Занков, Г.С. Костін, А.А. Люблінська, Н.А. Менчинська, А.А. Смирнов, Л.Б. Ельконін та ін) показали, що структура навчально-пізнавальної діяльності, в якій взаємодія суб'єкта з об'єктом відбувається під керівництвом учителя, включає наступні компоненти: мета діяльності - усвідомлення учнями конкретної пізнавальної задачі, що саме треба знати і для чого; мотив, спонукаючий учня до дії; зміст діяльності - відомі, опорні знання і невідомі, нові зв'язки, відносини, висновки, які треба знайти, вирішуючи задачу; способи, які учень використовує для досягнення мети: уміння, навички, операції, що виконуються в певних умовах діяльності, які відтворюють і творчі, практичні і розумові дії; контроль і оцінка результатів діяльності з боку вчителя, самоконтроль і самооцінка учнів. В результаті цієї діяльності учень засвоює зміст навчального матеріалу. Організація засвоєння становить завдання діяльності вчителя, який керує цим процесом, надає допомогу учням, контролює отримані результати, планує завдання, зміст і методи. При цьому викладач повинен знати, В«Яким чином відбувається засвоєння знань учнями, як створюється інтерес до навчального предмета, за яких умов учні глибше усвідомлюють, міцніше запам'ятовують і успішніше застосовують вивчений матеріал В»(Данилов М.А.). Опановуючи знаннями, школярі навчаються перебудовувати, переосмислювати їх, застосовувати до вирішенню різноманітних завдань. А це означає, що будь-які дії педагога на особистість учня повинні доповнюватися проявом власної активності навчаного в оволодінні необхідними знаннями та діями, а також зустрічним впливом на повчального, в результаті якого кілька трансформується діяльність останнього. Але практично кожне вплив на людину, змінює його стан і викликає відповідну реакцію, прийнято характеризувати як вплив керуюче. Отже, в умовах взаємодії вчителя і учня під впливом активності кожного, учень засвоює певну систему знань, набуває вміння і навички для подальшого застосування їх на практиці; вчитель організує активну розумову і практичну діяльність школярів по реконструкції навчального матеріалу і його засвоєння, робить процес засвоєння особистісно значущим, тобто керує цим процесом.
З метою ефективного управління процесом засвоєння знань і способів діяльності школярами у педагогів необхідно сформувати відповідні дидактичні вміння.
Дидактичні уміння ми розглядаємо як освоєння вчителем способи виконання навчальної діяльності, спрямовані на вирішення різних дидактичних завдань.
Метою даної роботи було розкрити психолого-дидактичні характеристики навчальної діяльності.
Завдання:
1.раскрить психолого-педагогічну характеристику процесу засвоєння учнями знань
2. розкрити психолого-педагогічну характеристику процесу засвоєння учнями навичок і умінь
3. позначити психолого-дидактичні характеристики, що забезпечують особистісно орієнтовану спрямованість уроку
4. зробити висновки по роботі
Психолого-педагогічна характеристика процесу засвоєння учнями знань
Як зазначають психологи Д. Н. Богоявленський і Н. А. Менчинська, в широкому сенсі термін В«засвоєнняВ» означає пізнавальну діяльність, що включає цілий ряд психічних процесів: сприйняття, пам'ять, мислення. Воно пов'язане також з особливостями особистості - її почуттями, волею, з певним сформованим у кожного учня ставленням до дійсності, з наявними схильностями і інтересами, з певними інтелектуальними якостями особистості.
Засвоєння знань - складний психолого-педагогічний процес. Виходячи з аналізу його психологічної і педагогічної природи, в ньому можна виділити наступні основні дидактичні компоненти:
1) сприйняття і усвідомлення навчального матеріалу, осмислення об'єктивних зв'язків і відносин між предметами і явищами та розкриття їх внутрішньої сутності;
2) запам'ятовування;
3) узагальнення і систематизація.
Процес сприйняття один з найскладніших компонентів навчально-пізнавального процесу, істотним ознакою якого є спрямованість діяльності вчителя та учнів на розкриття об'єктивних зв'язків і відносин в об'єктах реального світу, виявлення сутності предметів і явищ. Розуміння також може виражатися у виявленні значення окремих слів і внутрішнього, іноді прихованого сенсу суджень. В процесі розуміння мислення тісно пов'язане з пам'яттю (в першу чергу з уявленнями пам'яті), з чуттєвим досвідом людини, з творчим уявою. У процесі навчання розуміння не завжди відбувається миттєво, по ходу пояснення вчителя або читання підручника. У багатьох випадках воно вимагає певного часу, спеціальної попередньої підготовки і застосування специфічних методів і прийомів навчання.
Терміни В«усвідомленняВ» та В«ОсмисленняВ» зазвичай застосовуються як синоніми слова В«розумінняВ». Їх схожість в тому, що всі вони відносяться до процесу розуміння. Але як педагогічні поняття вони між собою декілька розрізняються. В«РозумінняВ» ми вбачаємо як родове до поняттям В«усвідомленняВ» та В«осмисленняВ», між якими є невеликі специфічні відмінності. Розглянемо їх докладніше.
Усвідомлення ми представляємо як розуміння на більш елементарному рівні відображення явища в свідомості учнів, як безпосереднє відображення в свідомості досліджуваного або що відбувається в дійсності явища, події, факту. Осмислення означає більш високу ступінь розуміння. Воно полягає в розкритті об'єктивних зв'язків між окремими елементами досліджуваного цілого - предметами, явищами, процесами, в тексті підручника - словами, думками, теоретичними положеннями.
У реальному педагогічному процесі усвідомлення і осмислення здійснюються одночасно. Ці процеси тісно взаємопов'язані. Але на окремих етапах засвоєння може дещо переважати то один з них, то інший. При цьому усвідомлення навчального матеріалу може здійснюватися безпосередньо, якщо правильно організувати виклад матеріалу або самостійну роботу учнів над текстом підручника. Для осмислення ж матеріалу часто необхідна спеціальна діяльність - виконання розумових операцій, вирішення проблемних завдань, пізнавальних завдань і евристичні питання.
Запам'ятовування навчального матеріалу як ланка процесу засвоєння і відтворення, як один із критеріїв цього процесу здавна вважається важливим завданням навчання. Тому в підручниках педагогіки, методичних посібниках для вчителів особлива увага приділяється прийомам заучування школярами навчального матеріалу, правилам міцного запам'ятовування, методів повторення і закріплення.
Без запам'ятовування неможливо засвоєння знань. Учні повинні не тільки розуміти, але й точно відтворювати визначення понять, законів, пам'ятати основні факти, деякі формули і т. п. У шкільній практиці 30 - 40-х рр.. цей компонент засвоєння був домінуючим. Це призвело до того, що проц...
