Введення
Зорове сприйняття - це формування образів і ситуацій зовнішнього світу при їх безпосередньому впливі на око. У сучасній науці не ототожнюють поняття В«сприйняттяВ» і В«сенсорні процесиВ», які не є споконвічно сприйняттям, а стають ним.
Зорове сприйняття розглядається не тільки як реакція на стимуляцію, але і як акт добування інформації про події та об'єктах зовнішнього світу. Воно має величезне пізнавальне значення для дитини, орієнтує і регулює його поведінку.
Навчання та виховання в дитячих садах для дітей з порушенням зору спрямоване на ранню компенсацію та корекцію вторинних відхилень у розвитку дітей, здійснення лікувально-відновлювальної роботи з виправлення зору, а також успішну підготовку дітей до навчання в школі. Успішність вирішення всіх цих завдань залежить від рішення їх у тісному взаємозв'язку. У зв'язку з цим є важливим розвиток зору і зорового сприйняття, так як неповноцінність перший обумовлює недостатнє розвиток другого, тому однією із спеціальних завдань корекційно-виховної роботи в дитячих садках для дітей з порушеннями зору є розвиток способів зорового сприйняття, зорової орієнтації при активному вправі і активізації зорових функцій.
Таким чином, проблема дослідження і компенсації порушень зорового сприйняття дітей-інвалідів по зору надзвичайно актуальна і займає особливе місце в сфері їх медико-психолого-педагогічної реабілітації.
Для розвитку зорового сприйняття необхідно використовувати всі види дитячої діяльності: гру, працю, заняття та побутову діяльність. Це забезпечить дітям формування практичних навичок і вмінь користуватися неповноцінним зором для задоволення різних життєво важливих потреб. Однак, в практиці роботи існує думка, що заняття з навчання способам зорового обстеження слід проводити фронтально у відведений в режимі дня час. Досить часто такі вправи носять малоцікавий і малорухливий характер, що знижує їх ефективність.
Залишається тільки виділити найбільш ефективний вид діяльності, за допомогою якого можна домогтися максимального результату. Найбільший інтерес до навчання способам зорового обстеження у дітей дошкільного віку викликає ігрова діяльність, т. к. вона є провідною на даному віковому періоді. Тому тема моєї дипломної роботи сформульована таким чином: В«Розвиток зорового сприйняття у дітей 5 року життя з різними порушеннями зору через дидактичні ігри та вправи В».
Об'єкт дослідження - процес розвитку зорового сприйняття у дітей 5 року життя, які мають різні порушення зору.
Предмет дослідження - дидактичні ігри та вправи як ефективний засіб розвитку зорового сприйняття у дітей 5 року життя, які мають різні порушення зору.
Гіпотеза - дидактичні ігри та вправи можуть стати ефективним засобом розвитку зорового сприйняття у дітей 5 року життя, що мають зорові порушення, при дотриманні спеціальних педагогічних умов:
- системності проведення корекційної роботи;
- створення інтересу до процесу навчання;
- облік вікових та індивідуальних особливостей дітей з порушеннями зору;
- поетапності навчання;
- облік зорових можливостей дітей з порушеннями зору;
- підбір спеціальних дидактичних ігор та вправ, а також адаптація ігор, що застосовуються в навчанні з дітьми без будь-яких відхилень;
- підбір спеціальних методів і прийомів, що забезпечують стимуляцію зорового сприйняття;
- облік зорових навантажень.
Мета дослідження - розробка системи дидактичних ігор і вправ для дітей 5 року життя, що мають порушення зору.
Завдання :
1. Вивчити і проаналізувати психолого-педагогічну, методичну, медичну та спеціальну літературу з проблеми дослідження.
2. Вивчити ступінь порушення зору і зорові можливості дітей.
3. Виявити рівень зорового сприйняття предметів і їх зображень у дітей.
4. Підібрати дидактичні ігри та вправи для дітей 5 року життя, що мають порушення зору.
5. Систематизувати дидактичні ігри та вправи.
6. Визначити найбільш ефективні спеціальні методи і прийоми керівництва іграми в системі корекційно-виховної роботи зі слабозорих дітьми 5 року життя.
7. Проаналізувати результати корекційної роботи.
1. Теоретичні основи розвитку зорового сприйняття
1.1 Сучасний стан проблеми розвитку зорового сприйняття при порушеннях зору
Проблема дослідження та компенсації порушень зорового сприйняття дітей-інвалідів по зору надзвичайно актуальна і займає особливе місце в сфері їх медико-психолого-педагогічної реабілітації.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, в останні десятиліття в усіх країнах світу якісно і кількісно змінився склад контингенту дітей з порушеннями зору. У зв'язку із зміною етіології і клінічних форм очних захворювань, постійним вдосконаленням лікувально-профілактичних заходів зменшилося число тотально сліпих. За рахунок цього збільшилася кількість глибоко слабозорих (гострота зору 0,05-0,1) і частково бачать (гострота зору 0,01-0,04). Серед дітей, які відносяться до соціальної категорії сліпих, 77% мають резидуально зір. Компенсація порушень зорового сприйняття у цих дітей може полегшити орієнтування в просторі, навчально-виховний процес, трудову підготовку і інтеграцію в суспільство зрячих.
Необхідність і можливості компенсації порушень зорового сприйняття у дітей з глибоко пошкодженим зором обгрунтовані в працях офтальмологів, нейрофізіологів, психофизиологов, тіфлопсіхологіі і тифлопедагогів. У багатьох з цих досліджень було встановлено негативний вплив сліпоти і слабовидения на розвиток пізнавальних процесів, що суттєво обмежувало природну соціалізацію дітей.
Зорове сприйняття - це формування образів і ситуацій зовнішнього світу при їх безпосередньому впливі на око. У сучасній науці не ототожнюють поняття В«сприйняттяВ» і В«сенсорні процесиВ», які не є споконвічно сприйняттям, а стають ним (Б.Г. Ананьєв, Дж. Гібсон та ін.)
Зорове сприйняття - Найважливіший вид перцепції, що грає велику роль в психічному розвитку дитини, що має не тільки величезне інформаційне, але і операціонально значення. Воно бере участь у забезпеченні регуляції пози, утримання рівноваги, орієнтування в просторі, контролю поведінки і т.д. Формування зорового сприйняття є основою становлення організації образних форм пізнання в шкільному віці.
Наш багаторічний досвід досліджень дітей з порушеннями зору показав, що у них характеристики стану зорової системи і сприйняття можуть розрізнятися у широких межах. Це залежить від структури і тяжкості первинного сенсорного дефекту, тривалості депривації, стану центральної нервової системи (ЦНС), співвідношення рівнів інтелектуального та емоційного розвитку, особистісних якостей, ступеня педагогічної занедбаності.
У більшості дітей, які направляються у спеціальні установи, спостерігаються важкі органічні ураження нейрозрітельного апарату. Поряд з цим вроджене або виникло на ранніх стадіях онтогенезу глибоке порушення зору призводить до розвитку сенсорно-перцептивної депривації, що надає негативний вплив на формування пізнавальних процесів і особистості дитини. Взаємодія органічного чинника, пов'язаного з первинним соматичним дефектом, і деприваційного фактора визначає в кожному конкретному випадку складну клінічну картину захворювання зорової системи, а також різноманітні відхилення від норми властивостей зорового сприйняття та інших психічних процесів.
В даний час в Росії недостатньо реалізуються можливості попередження зорової депривації в ранньому онтогенезі і в дошкільному віці. Це обумовлено відсутністю методик, апаратури, фахівців і центрів візуальної реабілітації для дітей раннього віку. У результаті в спеціальні школи приходять діти з грубими порушеннями зорового сприйняття і вторинними ві...
