ВСТУП
Дана робота присвячена теоретичним і практичним аспектам впровадження в початковий шкільний курс математики логічних задач.
В«Головне завдання навчання математиці, причому із самого початку, з першого класу, - учити міркувати, учити мислити В», - писав провідний вітчизняний методист А.А. Столяр.
Така тема як В«Використання логічних завдань на уроці математики в початковій школі В»дуже актуальна сьогодні. Актуальність даної теми полягає в тому, що вчитель через відсутність системи роботи над цими завданнями не завжди знає, як сформувати в учнів здатність мислити послідовно, за законами логіки.
Ніхто не буде сперечатися з тим, що кожний учитель повинен розвивати логічне мислення учнів. Про це говориться в методичній літературі, у пояснювальних записках до навчальних програм. Однак, як це робити, учитель не завжди знає. Нерідко це приводить до того, що розвиток логічного мислення в значною мірою йде стихійно, тому більшість учнів, навіть старшокласників, не опановує початковими прийомами логічного мислення (Аналіз, порівняння, синтез, абстрагування й ін)
Роль математики в розвитку логічного мислення винятково велика. Причина настільки виняткової ролі математики в тому, що це найбільш теоретична наука з усіх досліджуваних у школі. У ній високий рівень абстракції і у ній найбільш природним способом викладу знань є спосіб переходу від абстрактного до конкретного. Як показує досвід, в молодшому шкільному віці одним з ефективних способів розвитку мислення є рішення школярами нестандартних логічних задач.
Крім того, рішення нестандартних логічних задач здатне прищепити інтерес дитини до вивчення В«класичноїВ» математики. У цьому відношенні дуже характерний наступний приклад. Найбільший математик сучасності, творець московської математичної школи, академік Микола Миколайович Лузін, будучи гімназистом, одержував по математиці суцільні двійки. Учитель прямо сказав батькам Н.Н. Лузіна, що їхній син у математиці безнадійний, що він тупий і що навряд чи він зможе вчитися в гімназії. Батьки найняли репетитора, за допомогою якого хлопчик ледь-ледь перейшов у наступний клас.
Однак репетитор цей виявився людиною розумною і проникливою. Він зауважив неймовірну річ: хлопчик не умів вирішувати прості, примітивні задачі, але в нього іноді раптом виходили задачі нестандартні, набагато більш складні і важкі. Він скористався цим і зумів зацікавити математикою цього, здавалося б, бездарного хлопчика. Завдяки такому творчому підходу педагога з хлопчика згодом вийшов учений зі світовим ім'ям, не тільки багато зробив для математики, але і створивший найбільшу радянську математичну школу.
Значне місце питанню навчання молодших школярів логічним задачам приділяв у своїх роботах найвідоміший вітчизняний педагог В.А. Сухомлинський. Суть його міркувань зводиться до вивчення й аналізу процесу рішення дітьми логічних задач, при цьому він дослідним шляхом виявляв особливості мислення дітей.
Логіка - це наука про закони правильного мислення, про вимоги, пред'являються до послідовного і доказового міркування (німецький філософ І. Кант). Звідси випливає, що ми повинні навчити учнів аналізувати, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати і систематизувати, доводити і спростовувати, визначати і пояснювати поняття, ставити і розв'язувати проблеми. Оволодіння цими методами і означає вміння мислити. Не можна сформувати логічне мислення, не вивчаючи логіку, можна сподіватися, що логічне мислення розвивається в повній мірі спонтанно на уроках математики, літератури та ін Під багатьох ситуаціях учні поступають інтуїтивно, покладаючись на кмітливість і кмітливість, а іноді життєвий досвід або підказку старших. Але логічна інтуїція потребує прояснення.
Проблемою впровадження в шкільний курс математики логічних задач займаються не тільки дослідники в галузі математики, але і педагогіки і психології. Тому, при написанні роботи використовувалася спеціалізована література, як першого, так і другого напрямку.
Викладені вище факти визначили обрану тему: В«Використання логічних завдань на уроці математики в початковій школі В».
У зв'язку з цим виділимо об'єкт дослідження - розвиток логічного мислення молодших школярів на уроках математики.
Предмет дослідження - використання нестандартних задач на уроках математики в початковій школі як засіб розвитку логічного мислення дітей.
Мета дослідження: виявити значення та особливості розвитку логічного мислення в учнів початкових класів.
Завдання:
1) проаналізувати психолого-педагогічну і методичну літературу з проблеми дослідження;
2) розкрити сутність нестандартних задач і їх роль у розвитку логічного мислення молодших школярів;
3) виробити систему заходів по вдосконалення логічного мислення молодших школярів на уроках математики.
Можна припустити, що розвиток логічності мислення молодших школярів в процесі вирішення нестандартних завдань сприяє формуванню розумових прийомів діяльності, творчих здібностей учнів, розвитку інтелекту, підвищення успішності.
Для вирішення поставлених завдань і перевірки вихідних припущень автором застосовувалися різні методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної і методико-математичної літератури, спостереження та аналіз продуктів творчої діяльності учнів, вивчення досвіду шкільних вчителів, бесіда, теоретичний аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, класифікація та ін
ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ЛОГІЧНИХ ЗАДАЧ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
1.1 Психологічні передумови використання нестандартних логічних завдань на уроці математики в початковій школі
Серед першокласників в середньому 15 - 20% дітей стикаються з труднощами при прийнятті нової для них соціальної позиції школяра, інакше кажучи, входження в шкільне життя для них утруднено. Шкільне життя сприймається ними, перш за все, з формального боку, а змістовні сторони навчальної діяльності - орієнтація на самозміну і привласнення наукового знання - не виступають для них у якості актуальних.
Виходячи з вищесказаного, важливо на початковому етапі навчання створювати для дітей умови, органічно поєднують ігровий і навчальний типи життєдіяльності: необхідно організувати своєрідну комплементарну діяльність дітей, що є ігровий по формі, знайомої і привабливою для дитини, але навчальної по своїй спрямованості. Така діяльність повинна припускати досягнення цілей, пов'язаних із заняттям дитиною позиції суб'єкта по присвоєнню нового навчально-ігрового досвіду.
Розвиток мислення відбувається при умови оволодіння трьома формами мислення: наочно-дієвим, наочно-образним і логічним.
Спочатку, в 3 - 4 роки, формується наочно-дієве мислення. Це мислення в дії. Дитина намагається послідовно зібрати пірамідку, а потім сам переходить до порівнювання, співставлення і т.д.
У 5 - 6 років формується наочно-образне мислення, яке дозволяє виділяти найістотніше в предметах, а також бачити співвідношення цих предметів один з одним і співвідношення їх частин (дитина грає в В«школуВ», В«магазинВ», з великим інтересом розглядає картинки, ліпить, малює).
Психолог Л.С. Виготський зазначав інтенсивний розвиток інтелекту в молодшому шкільному віці. Щоб розвиток було успішним, потрібна допомога з боку вчителя. Для цього потрібне знання особливостей психічного розвитку молодших школярів, а також розуміння кінцевих цілей.
Дитина років 7 - 8 зазвичай мислить конкретними категоріями, часто підміняє аргументацію і доказ простим зазначенням на реальний факт або спирається на аналогію, далеко не завжди правомірну. Необхідно показати дитині диференційований підхід до ознак предмета (істотним і неістотним), навчити його давати обгрунтоване доказ, розуміти причинно-наслідкові зв'язки.
У зв'язку з переважанням діяльн...
