Формування навиків словотворення і словозміни у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови
Введення
З урахуванням постійного збільшення числа дошкільників із загальним недорозвиненням мови проблема формування у них лексико-граматичних засобів мови займає найважливіше місце в сучасній логопедії, а питання про методику їх розвитку і корекції стає одним з найактуальніших. [8; с26]
На думку Візель Т.Г. - завдяки зонам, які складені третинними полями кори мозку, рівень яких позначається, як мовний, дитина опановує складно-побудованою мовою, читанням, листом, розуміє переносні значення слів, синоніми, метафори, гумор. Частина нервових кліток символічного рівня дозріває пізно, в старшому дошкільному віці, і дозріває все життя. Без них неможливе свідоме оволодіння складними текстами, граматичними правилами, орфографією. За словник відповідальні скроневі частки спочатку обох півкуль. За засвоєння і використовування морфологічних правил - тім'яні частки. Синтаксис - прерогатива задньочолових часток мозку, переважно в лівій півкулі. [5; с8]
Сьогодні достатньо повно представлений аналіз особливостей оволодіння лексичним і граматичними компонентами оформлення мовного вислову при загальному недорозвиненні мови (ОНР).
Розробкою даної проблеми займалися такі фахівці як: Жукова Н.С. Мастюкова Е.М., Филичева Т.Б. (2000р.), Алексєєва М.М., Яшина В.І. (1997р.), Арушанова А.Г. (2005р.), Короткова А.В., Дроздова Е.Н. (2004р.) та багато інших.
Вершиніна О.М. стверджує, що пошук найефективніших шляхів подолання даного порушення робить необхідним ретельний аналіз механізмів становлення даних мовних операцій, [4; с26] що і обгрунтовує актуальність дослідження.
У даній роботі при вивченні граматичної будови мови найбільшу увагу нами надане словотворенню і словозміни, а зокрема, виявлення характеру їх сформованості у дітей із загальним недорозвиненням мови. Стає необхідною розробка теоретичного обгрунтовування включення в логопедичну роботу розділів, зміст яких направлений на розвиток усвідомлених навиків використання словотворення і словозміни. [8; с. 58]
Мета: виявлення найбільш ефективні методів і прийомів формування словотворення і словозміни.
Об'єкт дослідження: процес оволодіння словотворенням і словоизменением дітьми із загальним недорозвиненням мови III рівня.
Предмет дослідження: методи і прийоми формування словотворення і словозміни у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови III рівня.
Гіпотеза: Формування уміння утворювати і змінювати слова у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення 3 рівні проходитиме найбільш ефективно при дотриманні наступних умов:
1. Облік структури дефекту.
2. Облік вікових, мовних, індивідуальних можливостей дошкільників.
3. Цілеспрямованість, систематичність, послідовне ускладнення роботи по формуванню граматичної будови мови.
4. Різноманітність використовуваних методів і прийомів з формування умінь утворювати і змінювати слова.
Завдання:
1. Вивчити і проаналізувати психолого-педагогічну і лінгвістичну літературу по проблеми дослідження.
2. Розглянути підходи різних дослідників до визначення сутності словотворення і словозміни.
3. Визначити закономірності і специфіку оволодіння словотворенням і словоизменением дітьми в нормі і при ОНР.
4. Намітити методику обстеження умінь утворювати і змінювати слова дітьми старшого дошкільного віку з загальним недорозвитком мовлення.
Для реалізації поставлених цілей і завдань дослідження був використаний комплекс теоретичних та емпіричних методів:
1. Вивчення та аналіз психолого-педагогічної і лінгвістичної літератури з проблеми дослідження;
2. емпіричні методи:
- Вивчення документації
- методика: О.Б.Іншаковой В«Альбом для логопедаВ» використовувалася для виявлення навиків словотворення і словозміни на констатирующем і контрольному етапах; методика С.В. Бойкова В«Розвиток лексики та граматичного ладу мовлення у дошкільнятВ» використана для проведення логопедичної роботи з дітьми на формуючому етапі; методика Львова М.І. В«Розвиток мовлення старших дошкільниківВ» задіяна в логопедичній роботі з дітьми на формуючому етапі.
3. Кількісний та якісний аналіз.
Експериментальна база: дослідження проводилось на базі НГДОУ № 256 м. Комсомольська-на-Амурі. Логопедична група, діти 6-7 років.
Теоретична значимість: узагальнення досліджень з проблеми словотворення і словозміни.
Практична значимість: розробка рекомендацій з проблеми словотворення і словозміни у старших дошкільників з ОНР
Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновку і бібліографічного списку.
Глава 1. Теоретичні основи формування словотворення і словозміни
1.1 Граматичні системи словотворення і словозміни
На думку Єфремової Т.Ф. словотвір - утворення слів від інших слів за допомогою певних операцій, подразумевающих змістовні і формальні зміни характеристик слова.
Слово, отримане в результаті процесу словотворення, називається похідним чи мотивованим. Початкове ж слово називається виробляють, або мотивуючим. Словотвір як мовний процес називається також деривації, а його результати - дериватами. До основних словотворчих процесів відносяться аффіксація (префіксація, суфіксація і т.д.), словоскладання, конверсія та деякі ін
Розрізняють синхронне і діахронічне словотвір. Діахронічне словотвір вивчає реальні процеси утворення одних мовних знаків від інших впродовж історичного розвитку мови, а також історичні зміни словотворчої структури окремих слів (зокрема, шляхом опрощення і переразложенія). Синхронне словотвір вивчає не стільки процеси, скільки стосунки між словами, співіснуючими в одному синхронному зрізі мови.
Основним поняттям словотвору є словотворча мотивація. У синхронному словотворенні воно позначає відношення, що зв'язує мотивуюче слово з похідним (дериватом). Похідне слово, як правило, складніше мотивуючого і формально, і семантично. Так, дієслово перерахувати є похідним від дієслова вважати, оскільки утворений від нього шляхом приєднання приставки пере. Він складніше як формально, оскільки в його складі присутній відповідний звуковий (чи буквений) сегмент пере-, так і семантично, оскільки в тлумаченні дієслова перерахувати повинна бути відсилання до дієслова вважати.
Іншим важливим поняттям словотвору є словотворче значення. Мова йде, перш за все, про значення афіксів, використовуваних в рамках одного словотворчого кроку. Розглядається ряд аналогічних кроків з різними мотивуючими словами, в яких бере участь даний афікс. Існують два основні підходи до виділення словотвірного значення. При першому підході воно визначається за допомогою В«Семантичного відніманняВ»: як повторювані семантичні відмінності між похідними і мотивуючими словами. При другому підході воно визначається як загальна частина семантики відповідних похідних слів.
Похідні слова, відносяться до однієї частини мови і утворені за допомогою однієї і тієї ж операції з одним і тим же значенням, утворюють словотвірний тип. Так, в один словотворчий тип входять іменники з зменшувальним суфіксом-ик: будиночок, садок, ліліпутік; дієслова з приставкою за-в В«начінательнимВ» значенні: забігати, застрибав, зашуміти, задзвеніти та ін [6, 78c]
На думку Залізняк А.А. Словозміна - Система відповідностей, при якій кожному слову (лексеме) мови відповідає сукупність всіх його словоформ, тобто парадигма. Щоб зрозуміти, що таке словозміна, його потрібно порівняти зі словотвором. Всі форми словозміни (словоформи) відносяться до однієї лексеми, тобто розрізняються лише граматичним значенням (Наприклад, форми словника і словник...
