Тема: Мотивація навчання у молодших школярів
Зміст
Введення
1. Мотивація учнів початкової школи
1.1 Психологічні теорії мотивації
1.2 Мотив і мотивація
1.3 Мотиви вчення молодших школярів та їх формування
1.3.1 Поняття про мотивах навчання їх класифікація
1.3.2 Широкі соціальні мотиви
1.3.3 Роль цілей в мотивації навчання
1.3.4 Відмітка в мотивації навчання молодшого школяра
1.3.5 Пізнавальна потреба і мотиви навчання
1.3.6 Мотиви, пов'язані з утриманням вчення
1.3.7 Мотиви, пов'язані з процесом навчання
2. Дослідження мотивів навчальної діяльності учнів початкових класів
2.1 Методика проведення дослідження
2.2 Аналіз результатів дослідження
2.3 Висновки по дослідженню та педагогічні рекомендації
Висновок
Список літератури
Додатка
Введення
Вчителю, які прагнуть до психологічному вивченню та формування вчення школярів, важливо спертися на загальну стратегію і хід цієї роботи.
Психологічне вивчення мотивації і її формування - це дві сторони одного і того ж процесу виховання мотиваційної сфери цілісної особистості учня. Вивчення мотивації - це виявлення її реального рівня і можливих перспектив, зони її найближчого розвитку в кожного учня і класу в цілому. Результати вивчення стають основою для планування процесу формування. Разом з тим у процесі формування мотивації ховаються нові її резерви, тому справжнє вивчення і діагностика здійснюються в ході формування. Саме по собі формування є цілеспрямованим, якщо вчитель порівнює отримані результати з тим вихідним рівнем, який передував формуванню, і з тими планами, які були намічені.
Організовуючи вивчення і формування мотивації, важливо не допускати спрощеного їх розуміння. Вивчення не слід розглядати як тільки реєстрацію вчителем того, що лежить на поверхні і кидається в очі (В«хоче або В«не хочеВ» школяр вчиться), а слід будувати як проникнення вчителя в глибинні закономірності становлення учня як особистості і як суб'єкта діяльності. Нормування також невірно розуміти як В«перекладанняВ» вчителем в голову учня готових, ззовні задаються мотивів і цілей навчання. На самому справі формування мотивів навчання - це створення в школі умов для появи внутрішніх спонукань (мотивів, цілей, емоцій) до навчання. Усвідомлення їх учнем і подальшого саморозвитку ним своєї мотиваційної сфери. Учитель при цьому не займає позицію холоднокровного спостерігача за ним, як стихійно розвивається і складається мотиваційна сфера учнів, а стимулює її розвиток системою психологічно продуманих прийомів.
Вивчати і формувати мотивацію учня вчитель цілком може і сам (не чекаючи, н-р, приходу шкільного психолога) за допомогою тривалого спостереження за учнями в реальних життєвих умовах, аналізу повторюваних суджень і вчинків учнів, завдяки чому вчитель може робити досить достовірні висновки, намічати і коректувати шляхи формування.
Вивчення і формування мотивації навчання повинні мати об'єктивний характер, з одного боку, і здійснюватися в гуманній, поважної до особистості учня формі - з іншого.
Об'єктивність вивчення і формування мотивації учнів досягається тим, що при цьому вчителю треба виходити не з оцінок і суб'єктивних думок, а з фактів. Факти ж треба вміти отримувати за допомогою спеціальних психологічних методів і методичних прийомів. Планування вчителем процесу формування будується саме на основі результатів психологічного вивчення учня.
Іншою важливою стороною вивчення і формування мотивації учнів є забезпечення гуманних відносин між вчителем і учнем. При цьому головним завданням вивчення в школі є не відбір дітей, а контроль за ходом їх психічного розвитку з метою корекції виявлених відхилень, в тому числі тільки намічаються. При вивченні психологічних особливостей конкретної дитини треба порівнювати його не з іншими дітьми, а з ним самим, його колишніми результатами, оцінювати його за індивідуальним вкладом в те чи інше досягнення. Вчителю необхідно підходити до психологічного вивчення і формування мотивації учнів з оптимістичною гіпотезою. Вона означає визначення оптимальної зони, в якій дитина, незважаючи на зовні невеликі успіхи, виявляє більший інтерес, домагається кілька великих досягнень декілька великих інтерес, домагається кілька великих досягнень, ніж в інших сферах. Такий же оптимістичний підхід повинен бути і при прогнозі.
Дуже важливо вивчати і формувати мотивацію не тільки у невстигаючих і важковиховуваних учнів, але й у кожного, навіть зовні благополучного дитини. При вивченні мотивації у кожного школяра треба виявити стан його пізнавальної сфери, мотиваційної сфери (прагнення навчається, мотиви), вольовий та емоційної сфери (мети в ході навчання, переживання в процесі навчання). Для кожного учня бажано мати обгрунтований план формування його мотивації. Формувати мотивацію - значить не закласти готові мотиви і цілі в голову учня, а поставити його в такі умови і ситуації розгортання активності, де б бажані мотиви і цілі складалися і розвивалися б з урахуванням і в контексті минулого досвіду, індивідуальності, внутрішніх устремлінь самого учня. мотивація вчення молодший школяр
Метою даної курсової роботи є дослідження мотивів навчальної діяльності учнів початкових класів методом анкетування. У зв'язку з цим були поставлені наступні завдання:
- вивчити літературу по темі В«Мотивація навчання і її формуванняВ»;
- підготувати учнів;
- провести дослідження;
- спираючись на знання, і практичний досвід, проаналізувати отримані результати і зробити висновки.
Курсова робота включає дві частини: теоретичний огляд проблеми мотивації та дослідження мотивації навчання учнів початкової школи.
Дослідження проводилося на базі початкової школи № 2 м. Краснокаменська в класу 1 В»БВ» (вік 6-7 років), ц В»БВ» (7-8 років), 3 В»БВ» (8-9 років). В якості інструменту дослідження була використана анкета.
1. Мотивація учнів початкової школи
1.1 Психологічні теорії мотивації
Численні теорії мотивації стали з'являтися ще в роботах древніх філософів. В даний час таких теорій налічується вже не один десяток. Щоб їх зрозуміти, важливо знати передумови та історію їх виникнення.
Витоки сучасних теорій мотивації слід шукати там, де вперше зародилися самі психологічні знання. Погляди на сутність і походження мотивації людини протягом усього часу дослідження цієї проблеми неодноразово змінювалися, але незмінно розташовувалися між двома філософськими течіями раціоналізмом і ірраціоналізмом. Згідно раціоналістичної позиції, а вона особливо чітко виступала в роботах древніх філософів і теологів аж до середини XIX ст., людина являє собою унікальна істота особливого роду, що не має нічого спільного з тваринами. Вважалося, що він, і тільки він, наділений розумом, мисленням і свідомістю володіє волею і свободою вибору дій. Мотиваційний джерело людської поведінки вбачається виключно в розумі, свідомості і волі людини.
Ірраціоналізм як вчення поширюється в основному на тваринах. У ньому стверджувалося, що поведінка тварини на відміну від людини невільно, нерозумно, управляється темними, неусвідомлюваними силами біологічного плану, мають свої витоки в органічних потребах.
Першими власне мотиваційними, психологічними теоріями, що увібрав в себе раціоналістичні і иррационалистические ідеї, слід вважати що виникли в XVII-XVIII ст. теорію прийняття рішень, яка пояснює на раціоналістичній основі поведінка людини, і теорію автомата, яка пояснює на ірраціоналістіческой основі поведінку тварини. Перша з'явилася в економіці і була пов'язана з впровадженням математичних знань в пояснення поведінки людини, пов'язаного з економічним вибором. Потім була перенесена на розуміння людських вчинків і в інших сферах йог...
