Федеральне агентство з освіти
Державна освітня установа
вищої професійної освіти
Кафедра корекційної педагогіки
ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
Тема: Формування навичок читання у молодших школярів
з порушенням інтелекту на уроках читання з використанням ігрових прийомів
Виконала: студентка ОЗО
спеціальність:
В«ОлігофренопедагогікаВ»
Науковий керівник:
доцент кафедри кор. пед.
2011
Зміст
корекційний читання інтелектуальний недостатність
Введення
Глава I. Теоретичне обгрунтування особливостей формування навичок читання в учнів з порушенням інтелекту
1.1 Психофізіологічні основи читання
1.2 Труднощі в формуванні навичок читання у дітей з порушенням інтелекту в роботах вітчизняних фахівців
1.3 Методи і прийоми формування навичок читання у дітей з інтелектуальною недостатністю
Глава II. Корекційно-педагогічна робота з усунення труднощів формування навичок читання у дітей з недоліками інтелекту
2.1 Виявлення рівня сформованості навичок читання в учнів з порушенням інтелекту 3 класу
2.2 Формування навичок читання у дітей з недоліками інтелекту на уроках читання з використанням ігрових прийомів
2.3 Результати корекційної роботи
Висновок
Список літератури
Додаток
Введення
Читання - складний процес, що вимагає уміння дізнаватися буквеного складу слова, встановлювати зв'язок з іншими словами, інтонаційно вірно передавати зміст читаного. У процесі формування повноцінного навику читання в учнів мають бути вироблені такі якості, як правильність, побіжність, свідомість і виразність.
Проблема навчання читанню є однією з актуальних в сучасній педагогічній та психологічній літературі. Це викликано її великою практичною значимістю.
Особливу корекційну спрямованість навчання читанню набуває в спеціальній (Корекційної) школі VIII виду, визначаючи можливості розумового розвитку та мовної комунікації її випускників. В межах даної проблеми особливого значення набуває питання початкового навчання читання школярів з вадами інтелекту.
У дефектологической літературі, присвяченій питанням формування читання в даної категорії дітей, розкриваються труднощі протікання цього процесу, визначаються виникають при навчанні проблеми (Ф. Гнездилов, А.К.Аксенова, А.І.Граборов, Р.С.Левіна, В.Г.Петрова, Н.К.Сорокіна, Р.І.Лалаева та ін.) Як показали дослідження М. Ф. Гнезділова, Р. І. Лалаевой, Н. К. Сорокіної, Р. С. Колеватова навички читання у розумово відсталих дітей формується повільно.
Читання учнів спеціальної (корекційної) школи VIII виду характеризується великою кількістю помилок (заміни, повтори, пропуски, додавання букв, складів, слів) і їх стійкістю. У свою чергу порушення правильності читання ускладнює вироблення навику швидкого і виразного читання, усвідомлення читаного тексту.
За думку ряду дослідників, психофізіологічної основою труднощів читання є уповільнений темп прийому і переробки зорово сприйманої інформації, труднощі встановлення асоціативних зв'язків між зоровим, слухового і речедвигательного центрами, які беруть участь в акті читання, низький темп перебігу розумових процесів, що лежать в основі осмислення сприйнятої інформації, слабкість самоконтролю.
Недостатність звукового аналізу та синтезу, порушення произносительной боку промови, слабкість зорового сприйняття, знижені працездатність, увагу, бідність словника і несформованість граматичного ладу, труднощі в розумінні логічних зв'язків - все це призводить до того, що розумово відсталі діти читають текст зі значними спотвореннями. Помилки, що порушують правильність читання, одиничні для учнів масової школи, стають численними, типовими для учнів допоміжної і являють собою явище досить стійке, сохраняющееся навіть у старших класах і гальмуючий розвиток навички швидкого читання.
Загальна розумова недостатність і недорозвинення мови призводить до порушення свідомого читання. Учні випробовують труднощі в осмисленні причинної залежності явищ, у встановленні послідовності подій. Навіть наявний у дітей минулий досвід не завжди сприяє правильному засвоєнню змісту твору. Для розумово відсталих дітей характерно фрагментарне засвоєння читаного матеріалу.
Для успішного навчання читання у дитини повинні бути сформовані інтерес і любов до книзі, вміння сприймати і розуміти прочитане, відповідати на питання по змістом, самостійно переказувати нескладні твори, визначати своє ставлення до героїв. У нормально розвиваються дітей ці якості і вміння починають формуватися й удосконалюватися в дошкільному віці.
Як показують дослідження, діти з олігофренією виявляються не готовими до початку навчання, в тому числі і до навчальної діяльності на уроках читання. Вони приходять в школу, не знаючи букв, не володіючи елементарними фонематическими уявленнями, з недоліками зорового сприйняття. У силу неоднорідності контингенту одного класу допоміжної школи за характером і мірою сенсорної, мовної та інтелектуальної недостатності, діти в процесі навчання виявляються на різних етапах оволодіння навичкою читання. В міру ускладнення програмних вимог до рівня розвитку навичок читання виникає ряд нових труднощів.
В зв'язку з великою поширеністю порушень навичок читання та їх значної стійкістю в учнів з інтелектуальною недостатністю проблема пошуку способів і прийомів, які сприяють найбільш ефективному формуванню навичок читання (швидкість, усвідомленість, правильність, виразність) є актуальною і практично значущою для корекційної педагогіки.
Об'єктом дослідження є навички читання (швидкість, свідомість, виразність, правильність).
Предмет дослідження - процес формування навичок читання (беглості, виразності, усвідомленості, правильності) учнів з порушенням інтелекту 3 класу з використанням ігрових прийомів.
Мета дослідження - вивчення особливостей формування навичок читання у учнів з інтелектуальною недостатністю 3 класу.
Для досягнення зазначеної мети визначені наступні завдання:
1. Вивчити стан проблеми в загальній і спеціальній методичній літературі;
2. Виявити особливості формування навичок читання у учнів з вадами інтелекту;
3. Розробити та випробувати ігрові прийоми формування навичок читання з урахуванням психофізіологічних можливостей учнів з порушенням інтелекту.
Методи роботи:
1. Вивчення та аналіз літературних джерел;
2. Психолого-педагогічний експеримент;
3. Спостереження;
4. Кількісний та якісний аналіз отриманих даних.
Глава I. Теоретичне обгрунтування особливостей формування навичок читання в учнів з порушенням інтелекту
1.1 Психофізіологічні основи читання
Читання, як вид діяльності, можна визначити як процес декодування, тобто відтворення звукового образу слова за його графічної моделі. Він складається з серії окремих операцій: впізнання букви в її зв'язку з фонемою (звукобуквенного зв'язку); злиття декількох букв в склад (навичка слогосліянія); злиття декількох складів в слово; інтеграція кількох прочитаних слів в закінчену фразу [16].
Читання, як один з видів письмового мовлення є більш пізнім і складним освітою, ніж усна мова. Письмова мова формується на базі усній і являє собою більш високий етап мовного розвитку. Складні умовно-рефлекторні зв'язки письмової мови приєднуються до вже сформованим зв'язків другої сигнальної системи (мовлення) та розвивають її.
В процесі письмової мови встановлюються нові зв'язки між словом чутним, вимовним і словом видимим. Якщо усна мова в основному здійснюється діяльністю промові рухового і слухового аналізаторів, то письмова мова В« є не слухомоторной, а зорово-слухомоторной освітою В». Таким чином, Б....
