Зміст
Введення
Глава 1. Психолого-педагогічна характеристика адаптації дітей до ДОП
1.1 Особливості адаптації дітей молодшого дошкільного віку
1.1.1 Специфіка адаптації дітей до ДОП
1.1.2 Емоційні стану дітей в умовах ДОУ
1.2 Вплив образотворчої діяльності на процес адаптації дітей до ДОП
1.2.1 Психологічна характеристика молодшого дошкільного віку
1.2.2 Художня діяльність дітей молодшої групи
Глава 2. Вивчення впливу образотворчої діяльності на процес адаптації дітей до ДОП
2.1 Діагностичне вивчення емоційних стану дітей до експерименту
2.2 Художня діяльність як один із засобів адаптації дітей до ДОП
2.3 Заключне дослідження
Висновок
Список використаних джерел
Додатка
Введення
З приходом в дитячий садок або інше дошкільний заклад у дитини починається новий етап в його житті. Адже виховання в колективі виробляє у малюка позитивні соціальні стереотипи поведінки - самостійність, увагу до оточуючих, готовність допомогти іншому, а також здатність перебувати в групі дітей.
Є. Смирнова пише: В«Дитині потрібно суспільство однолітків, інших дітей. Можливо, таке твердження видасться дивним: адже діти раннього віку ще не вміють грати разом - тільки поруч. Але вони схильні до наслідування і здатні заразити один одного тим чи іншим станом: не тільки плачем або переляком, але і радістю, сміхом, веселою метушнею - і отримують від цього невимовне задоволення В»[1, 34].
Діти часто важко звикають до дитячого саду, вони потрапляють в нове середовище, до незнайомих людей. Часто адаптація супроводжується нервовими і емоційними розладами. Образотворче творчість є одним з найулюбленіших занять дітей. У дитини виникає цілком природне бажання передати в малюнках свої враження від побаченого і пережитого. Він бере в руки олівці, фарби, пензлі, папір, і починається процес творчості. З його допомогою малюк може подолати свій страх перед незнайомим місцем, людьми, внаслідок чого процес адаптації пройде легше.
Гіпотеза - використання вихователем образотворчої діяльності побудованої з виявлення організаційно педагогічних критерій забезпечує позитивний емоційний стан дитини в період адаптації до ДОУ.
Об'єкт дослідження - діти молодшого дошкільного віку.
Предмет дослідження - адаптація дітей молодшого дошкільного віку до ДОП.
Мета роботи - вивчення впливу образотворчої діяльності на процес адаптації дітей до ДОП.
Завдання дослідження:
1. Вивчити та проаналізувати стан проблеми адаптації дошкільників до ДОП і їх емоційних станів в цей період в психології та педагогіці.
2. Проаналізувати педагогічні умови образотворчої діяльності, що сприяють зняттю емоційної напруги в період адаптації дитини до ДОП
3. Довести вплив занять малюванням на процес адаптації дітей до ДОП на підставі теоретичного і практичного дослідження питання
У дослідженні взяли участь 14 дітей 2,5 - 3 років, які нещодавно надійшли в 2 перші молодші групи дитячого садка № 16 м. Абакана.
Глава 1. Психолого-педагогічна характеристика адаптації дітей до ДОУ
1.1 Особливості адаптації дітей молодшого дошкільного віку
1.1.1 Специфіка адаптації дітей до ДОП
Адаптація - це пристосування організму до нової обстановки, а для дитини дитячий садок, безсумнівно, є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням і новими відносинами. В«Адаптація є активним процесом, що призводить або до позитивних (адаптованість, тобто сукупність усіх корисних змін організму і психіки) результатами, або негативним (стрес). При цьому виділяються два основних критерії успішної адаптації: внутрішній комфорт (емоційна задоволеність) і зовнішня адекватність поведінки (здатність легко і точно виконувати вимоги середовища). В»[2, 6].
Адаптацію можна розглядати і як складову частину соціалізації і як її механізму. Розрізняють два види адаптації: психофізіологічну і соціально-психологічну [3, 23]. Між ними існує взаємозв'язок. Соціально-психологічна адаптація являє собою оволодіння особистості роллю під час входження в нову соціальну ситуацію. За своїми результатами соціально-психологічна адаптація буває різною: позитивної, негативної, по механізму здійснення - добровільної і примусової. Процес соціально-психологічної адаптації розпадається на кілька стадій:
а) ознайомлення;
б) рольову орієнтацію;
в) самоствердження.
Адаптація включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і особистісних особливостей дитини, від сформованих сімейних відносин, від умов перебування в дошкільному установі. Кожна дитина звикає по-своєму.
Однак у процесі адаптації можна відзначити деякі закономірності [4, 45].
перше, до 2-3 років дитина не відчуває потреби спілкування з однолітками, вона поки не сформувалася. У цьому віці дорослий виступає для дитини як партнер по грі, зразок для наслідування і задовольняє потребу дитини в доброзичливому увазі та співробітництво. Однолітки цього дати не можуть, оскільки самі мають потребу в тому ж. Тому нормальна дитина не може швидко адаптуватися до ДОП, оскільки сильно прив'язаний до матері, і її зникнення викликає бурхливий протест дитини, особливо якщо він вразливий і емоційно чутливий. Діти 2-3 років відчувають страхи перед незнайомими людьми і новими ситуаціями спілкування, що якраз і виявляється повною мірою в ДОУ. Ці страхи - одна з причин утрудненою адаптації дитини до ДОП. Нерідко боязнь нових людей і ситуацій в яслах призводить до того, що дитина стає більш збудливим, ранимим, уразливим, плаксивим, він частіше хворіє, тому що стрес виснажує захисні сили організму. Аналіз показує [24, 29], що вже в ранньому віці (другий-третій роки життя) найбільше значення в період адаптації має рівень соціалізації, зокрема, наявність або відсутність спілкування дитини з однолітками. Важливу роль відіграє формування таких рис особистості, як ініціативність, самостійність, уміння вирішувати В«проблемиВ» в грі.
речі, хлопчики 3-5 років більш уразливі в плані адаптації, ніж дівчатка, оскільки в цей період вони більше прив'язані до матері і більш хворобливо реагують на розлуку з нею. Для емоційно нерозвинутих дітей адаптація навпаки відбувається легко - у них немає сформованої прихильності до матері. Психологи (Р.Калініна, Л.Семенова, Г.Яковлева) [13, 3] вказують на наступний парадокс: чим раніше дитина буде відданий в дошкільний заклад (Наприклад, до 1 року), тим легше будуть складатися його відносини з колективом надалі. Первинний емоційний контакт така дитина встановить не з матір'ю, а з однолітками, що не кращим чином позначиться на розвитку його емоційної сфери - в подальшому така дитина може не випробувати глибокого почуття любові, прихильності, співчуття. Таким чином, чим більше розвинена емоційний зв'язок з матір'ю, тим важче буде проходити адаптація. Але, з іншого боку відсутність емоційного зв'язку з матір'ю може згубно відбитися на подальшому розвитку дитини.
До процесу адаптації дитини може також додатися криза трьох років. Це період, коли малюк вперше відчуває себе як особистість і хоче, щоб це бачили інші. А дорослі, цього не бачать або, принаймні, не бажають бачити, тому що простіше, щоб було все, як раніше. Тому малюк весь на межі, відстоюючи перед нами свою особистість, і психіка його стає ранимее, ніж раніше, до впливу різних обставин навколишнього середовища, що негативно позначається на адаптації, про що свідчать видимі зміни в звичайному поведінці дитини.
У три роки малюкові зазвичай вже подобатися контактувати з людьми. Він навіть може сам вибирати привід для контакту. Комунікабельність дитини - це благо для успішного...
