Дипломна робота
Умови здійснення усвідомленого професійного вибору старшокласниками
Зміст
Введення
Глава 1. Специфіка юнацького віку в сучасному світі
1.1 Юнацький вік в основних психолого-педагогічних концепціях
1.2 Висновки
Глава 2. Проблематика вибору
2.1 Вибір в основних психолого-педагогічних концепціях
2.2 Вибір як діяльність
2.3 Вибір професії
Глава 3. Профорієнтаційна робота
3.1 Сучасна ситуація в області профорієнтаційної роботи
3.2 Класифікація основних напрямків профорієнтаційної роботи
3.3 Висновки
Глава 4. Практична частина
4.1 Аналіз системи профорієнтаційної роботи школи № 84
4.2 Дослідження усвідомленості вибору старшокласниками
4.3 Результати дослідження
Висновки
Висновок
Список літератури
Додатка
Введення
У сучасному динамічному соціально-економічної ситуації дуже мінливий ринок праці та освіти. Людині необхідно вміти швидко орієнтуватися в умовах, що змінюються і постійно вибирати з безлічі альтернатив найбільш підходяще саме йому. Уміння вибирати, вибирати усвідомлено - одне з ключових умінь сучасного людини.
Школярі стикаються з "Проблемою вибору" неодноразово. Це вибір профілю або іншого навчального закладу в дев'ятому класі, вибір гуртків та факультативів (якщо такий є в рамках школи), вибір спеціальності після закінчення школи.
В даний час багатьма дослідниками наголошується психологічна неготовність підлітків і навіть юнаків до здійснення усвідомленого професійного вибору [5, 9, 21, 30]. В нашій роботі ми відповідали на запитання: яким чином повинна бути організована профорієнтаційна робота в школі, щоб сприяти здійсненню учнями усвідомленого професійного вибору. Система профорієнтаційної роботи в школі розглядалася нами як умова здійснення усвідомленого професійного вибору старшокласниками.
Мета: Виявити взаємозв'язок між організацією системи профорієнтаційної роботи школи та здійсненням учнями усвідомленого вибору.
Вибір ми розглядаємо як складно організовану діяльність, що має свою мотиваційну і операциональную структуру, що володіє внутрішньою динамікою, чутливу до особливостям об'єкта і регульовану з боку суб'єкта [15].
У відповідності з цим підходом у структурі діяльності виділяються наступні компоненти: мотиви, мети, інформаційна основа, аналіз альтернатив, прогнозування, прийняття рішення, побудова плану його реалізації, контроль та корекція.
Гіпотеза:
В· Система профорієнтаційної роботи, спрямована на опрацювання компонентів усвідомленого вибору, сприяє його здійсненню школярами.
В· Хлопчики і дівчатка по-різному здійснюють вибір.
Об'єкт дослідження: Учні 9 та одинадцятих класів, що знаходяться в ситуації вибору.
Предмет дослідження: Умови здійснення усвідомленого вибору.
Завдання:
В· розглянути описані в літературі теорії та особливості юнацького віку та виділити його актуальні завдання
В· на основі огляду літератури описати феномен усвідомленого вибору
В· виділити критерії усвідомленого вибору
В· дослідження профорієнтаційної роботи школи № 84 з точки зору діяльнісного підходу до вибору
В· розглянути описані в літературі моделі й особливості організації профорієнтаційної роботи в школі
В· досліджувати здатність здійснювати усвідомлений вибір учнів 9, 11 класів, що навчаються за дослідженої моделі
Для поставлених завдань використовувалися наступні методи:
В· аналіз літератури
В· аналіз документації
В· бесіда з викладачами, психологами, соціальними педагогами школи
В· анкетування
юнацький професія старшокласник профорієнтаційний
Глава 1. Специфіка юнацького віку в сучасному світі
1.1 Юнацький вік в основних психолого-педагогічних концепціях
Юнацький вік більшістю дослідників вважається одним із самих поплутаних і суперечливих в психологічних і педагогічних теоріях [27]. Що пояснюється таким стає характером в історії цивілізації як юнацького, так і підліткового віку. За гіпотезою Д.Б. Ельконіна про історичному змісті дитинства [33, 34] обидва віку історично молоді і ще не знайшли своєї культурно-історичної форми і механізмів розвитку, в слідстві чого, представляють особливу складність для дослідження.
Розглянемо основні підходи до визначення меж та змісту юнацького віку.
Завдання і особливості віку визначаються як різні в різних теоріях. Навіть визначення його кордонів утруднено. Якщо у відношенні визначення нижньої вікової межі у дослідників спостерігається деяке єдність думок: 14-15 років, то верхня - коливається в межах 17-25 років. Деякі дослідники також окремо виділяють старший шкільний вік як самостійний.
На думку одного з перших дослідників юності Стенлі Холла юність охоплює період від початку статевого дозрівання (12-13 років) до настання дорослості (22-25 років) і відповідає епосі романтизму.
У психоаналітична теорії Зигмунда Фрейда конфлікт в пубертате пов'язаний з переходом на генітальну стадію, що характеризується зрілої сексуальністю. У цей період людина повинна відмовитися від дитячої пасивності і навчитися отримувати комфорт, любов і безпеку, прикладаючи зусилля. Таким чином, людина бере на себе активну роль у вирішенні життєвих проблем.
Ганна Фрейд розглядала дитяче розвиток як поступовий процес соціалізації дитини, що підкоряється закону переходу від принципу задоволення до принципу реальності. Просування дитини від принципу задоволення до принципу реальності не може наступати раніше, ніж процеси пам'яті, фантазії, мови не досягнуть певних ступенів розвитку. Становлення принципу реальності і розумових процесів відкриває шлях для нових механізмів соціалізації: наслідування, ідентифікація, інтроекція, які сприяють утворенню інстанції Над-Я або моральної свідомості. Далі мають бути зроблені нові кроки в соціум: з сім'ї в школу, з школи в суспільне життя.
Ганна Фрейд характеризувала юність як період внутрішнього конфлікту психічної неврівноваженості і нестійкої поведінки, акцентуючи значення психічних потягів і потреб, вказуючи на психічну неврівноваженість як характерну рису юнацького віку.
Відкриття "Я", розвиток рефлексії, усвідомлення власної індивідуальності і її властивостей, поява життєвого плану, установки на свідоме побудова власної життя, поступове вростання в різні сфери життя як новоутворення віку виділяє Едуард Шпрангер. На його думку, юнацький вік (у дівчаток - З 13 до 19 років, у хлопчиків - з 14 до 22 років) - стадія, перш за все духовного розвитку, хоча він і не заперечував його зв'язку з психофізіологічними процесами. При цьому процес розвитку йде зсередини зовні: від відкриття "Я" до включення в види життєдіяльності.
Курт Левін пов'язував розвиток особистості зі зміною її соціального становища. Так юнацтво характеризується маргінальністю, оскільки підліток (юнак) вже не дитина, але ще й не дорослий. Подібне положення відбивається на її поведінці і психіці, що виражається в агресивності, сором'язливості, внутрішніх протиріччях, схильності приймати крайні позиції. Левін виділяє наступні ключові процеси перехідного віку: розширення життєвого світу особистості, кола спілкування, групової приналежності і типу людей, на яких вона орієнтується.
Центральне місце в своєї періодизації відводить юнацького віку один з найвідоміших дослідників юнацтва Ерік Еріксон [35]. Він вважав розвиток "тристоронньою" процесом (соматичне розвиток, розвиток свідомого "Я" і соціальний розвиток). Основний закон, на якому побудована теорія Еріксона - "епігенетичні принцип ": людина в своєму розвитку проходить ряд стадій, кожна з яких настає у визначений для неї час і характеризується появою нового, не прису...
