Дипломна робота
Умови формування міжкультурної толерантності у підлітків
Зміст
Введення
Глава 1. Поняття толерантності
1.1 Визначення, критерії та види толерантності
1.2 Формування толерантного відносини
Висновки
Глава 2. Формування толерантності в підлітковому віці
2.1 Особливості підліткового віку
2.2 Роль освіти у формуванні толерантності
2.3 Поняття, структура та види діяльності, її вплив на формування толерантності
2.4 Значення подієвості у становленні толерантності
2.5 Поняття та значення ситуації у виховному процесі
2.5.1 Ситуаційний аналіз
Висновки
Глава 3. Дослідницька частина
3.1 Вивчення концепції виховної роботи школи і виявлення умов, формують толерантність
3.2 Аналіз В«Фестивалю Народів Красноярського краюВ»
3.2.1 Ситуаційний аналіз фестивалю
3.2.2 Опис фестивалю як діяльності
3.2.3 Проведення анкетування за підсумками фестивалю
3.3 Висновки за результатами дослідження
Висновок
Список літератури
Введення
Сучасні глобальні зміни в культурі, економіці і політиці гранично загострюють питання, пов'язані з відношенням до В«іншогоВ», В«іншомуВ», В«чужомуВ». Співіснування держав з різними політичними системами і різним рівнем економічного розвитку, з різними національно-культурними традиціями, загострення релігійних протиріч висувають проблему толерантності як центральну на рубежі третього тисячоліття. Всі ці процеси в повній мірі виявляються в новій Росії в умовах після розпаду СРСР. Специфічні характеристики тут мають міграційні процеси, пов'язані не тільки з пересуваннями російських з колишніх національних республік, але і з В«великими перенаселеністьВ» людей інших національностей.
Складно відбувається і формування нових і затвердження старих етноструктури в автономних республіках, областях, супроводжується деколи міжетнічними конфліктами, зростанням сепаратизму та іншими явищами, які загрожують безпеці країни. Саме у зв'язку з усім цим установка суспільства і держави на розширення і поглиблення діяльності з формування толерантної свідомості і поведінки, по вихованню віротерпимості, миролюбності, непримиренності до екстремізму придбала в Росії особливу важливість і сенс. І особливо актуальна ця проблема в організації виховання молодого покоління. Це обумовлено не тільки загальної гостротою реального стану цієї проблеми в країні, не тільки необхідністю збереження життєво важливих позицій, але і тим, що нові покоління не мають тієї позитивної практики міжкультурних і міжетнічних відносин, яка мала місце в житті старшого покоління, що отримав досвід співдружності під час війни і інших важких періодів в історії Батьківщини.
Головне ж полягає в тому, що в силу вікових особливостей молоде покоління не має необхідних знань, що дозволяють з достатньою глибиною розуміти сучасні етнопроблеми, не має загальної культури та психологічної готовності до участі в них.
Ми повинні розуміти, що сучасні діти живуть в нових умовах: в нових умовах існування етносу, до якого вони належать (зокрема, нерідко у відриві від території, на якій сформувався етнос), в умовах не двомовності, а багатомовності інформаційного простору, в яке вони включені, в ситуації перетину багатьох культурних каналів, в які вони включаються через ЗМІ та які далеко не завжди регулюються батьками і школою, суспільством (в малій ступеня державою), в умовах контактів з різномовними однолітками і т.д.
Не можна не враховувати також нові темпи дорослішання дітей і більш виражене їх прагнення до самоствердження, коли етнічний компонент стає одним з найбільш дієвих засобів такого самоствердження, з одного боку, а з іншого - чітко проявляється потреба в залученні до великого новому простору, світу, де існує величезна кількість привабливих об'єктів.
Одним словом, реальний стан в країні, значимість завдань, відповідальність за майбутнє і особливості соціального стану молодого покоління роблять проблему формування толерантного свідомості та розгортання міжкультурних, міжетнічних відносин остроактуальной і значущою, хоча й надзвичайно складною, особливо в зв'язку із пред'явленням високих вимог до способів і рівням її вирішення.
Вирішення нових завдань, що виникли в сучасному суспільстві, вимагає нових підходів до організації освітнього процесу, його спрямованості на вирішення проблем виховання і розвитку людини, не тільки володіє комплексом знань, навичок і т.д., але здатного до широкого спілкування, в тому числі в багатонаціональному середовищі, в дусі гуманістичних традицій та ідей.
Наше дослідження присвячене проблемі толерантності. В якості робочого визначення толерантності будемо використовувати визначення толерантності, яке дає С.К. Бондирева: В«Толерантність- це особливе ставлення, що формуються (як і всяке інше ставлення) на підставі оцінки якогось об'єкта (частіше - іншого індивіда) завдяки постійній зв'язку з об'єктом В». (8, с.5).
Н.М. Лебедєва під етнічної толерантністю розуміє В«відсутність негативного ставлення до іншої етнічній культурі, а точніше - наявність позитивного образу іншої культури при збереженні позитивного сприйняття своєї власної В». (16).
Мета дослідження: формування толерантного ставлення підлітків до різних культур.
Гіпотеза дослідження: позитивно емоційний образ представника культури формує толерантне ставлення до ній.
Об'єкт дослідження: учні 6, 8 класів.
Предмет дослідження: відношення підлітків до різних етнічних груп і культур.
Завдання дослідження:
1. Провести аналіз літератури для побудови моделі формування міжкультурної толерантності;
2. Досліджувати освітній простір школи:
В· Аналіз проекту В«Толерантна школа: Мости в майбутнєВ»;
В· Аналіз шкільного заходу (В«Фестиваль народів Красноярського краюВ»), присвяченого проблемі формування толерантності в підлітковому середовищі;
3. Аналіз результатів дослідження.
Використовувані методи дослідження: спостереження, аналіз документації, анкетування, ситуаційний аналіз.
толерантність підліток школа виховний фестиваль
Глава 1. Поняття толерантності
1.1 Визначення, критерії та види толерантності
Спочатку звернемося до історії поняття В«толерантністьВ» . Його поява пов'язана з епохою релігійних воєн. За своїм первинним змістом воно виражає компроміс, на який змушені були погодитися католики і протестанти. Пізніше толерантність як принцип згоди виникає в ліберальному свідомості епохи Просвітництва.
Видатні вчені XVII-XVIII століть: Гоббс, Локк, Вольтер, Руссо - виступали проти жорстоких релігійних зіткнень і релігійної нетерпимості.
В В«Філософських листахВ» (1733), В«Трактаті про віротерпимістьВ» (1763) Вольтер стверджував, що верхи божевілля слід вважати переконання, ніби всі люди повинні думати однаково. Будь вірування, вважав учений, має право на існування.
Підсумком діяльності просвітителів стало поступове проникнення в суспільне свідомість ідеї толерантності в якості загальної цінності , фактора згоди між релігіями і народами.
У 1789 році - через 11 років після смерті Вольтера - у Франції була прийнята Декларація прав людини і громадянина . Вона стала передвісницею сучасних декларацій про права людини, в тому числі Загальної декларації прав людини 1948 року, проголосила принципи миру, демократії, ненасильства у взаєминах між народами і державами. (13, с. 14).
У Росії п...
