Дидактична гра як засіб навчання дошкільнят
Зміст
Введення
Глава I. Теоретичні основи використання гри в процесі навчання
1.1 Історія питання
1.2 Психологічні основи і особливості гри
1.3 Технологія гри
Глава II. Місце і роль дидактичної гри у виховно-освітньому процесі
2.1 Загальна характеристика дидактичних ігор
2.2 Використання дидактичної гри в навчанні старших дошкільників
Висновок
Література
Додаток
Введення
Гра - це найбільш доступний для дітей вид діяльності, спосіб переробки з навколишнього світу отриманих вражень. У грі яскраво проявляються мислення і уяви дитини, її емоційність, активність, розвиває потребу в спілкуванні.
Цікава гра підвищує розумову активність дитини, і він може вирішити більш важке завдання ніж на занятті. Гра - це тільки один з методів, і вона дає добрі результати тільки в поєднанні з іншими: спостереженням, бесідами, читанням і т.д.
Граючи діти вчаться застосовувати свої знання та вміння на практиці, користуватися ними в різних умовах. Гра - це самостійна діяльність, в якій діти вступають у спілкування з однолітками. Їх об'єднує загальна мета, спільні зусилля до досягнення, загальні переживання. Ігрові переживання залишають глибокий слід у свідомості дитини та сприяють формуванню добрих почуттів, благородних прагнень, навичок колективного життя. Гра займає велике місце в системі фізичного, морального, трудового та естетичного виховання. Дитині потрібна активна діяльність, що сприяє підвищенню його життєвого тонусу, задовольняє його інтереси, соціальні потреби.
Гра має велике освітнє значення, вона тісно пов'язана з навчанням на заняттях, зі спостереженнями повсякденному житті.
Вони вчаться вирішувати самостійно ігрові завдання, знаходити кращий спосіб здійснення задуманого. Користуватися своїми знаннями, виражати їх словами.
Нерідко гра служить приводом для повідомлення нових знань, для розширення кругозору. З розвитком інтересу до праці дорослих, до громадського життя, до героїчним подвигам людей у ​​дітей з'являються перші мрії про майбутню професію, прагнення наслідувати своїх улюблених героїв. Все робить гри важливим засобом свідомості спрямованості дитини який починає складатися в дошкільному дитинстві.
Таким чином ігрова діяльність є актуальною проблемою процесу навчання.
Актуальність проблеми визначила вибір теми курсової роботи.
Проблема дослідження: Яка роль дидактичної гри в навчанні старших дошкільнят.
Об'єкт дослідження: Ігрова діяльність дітей дошкільного віку.
Предмет дослідження: Дидактична гра як засіб навчання дошкільнят.
Мета: Визначити роль дидактичної гри у навчанні дітей старшого дошкільного віку.
Завдання:
1. Вивчити психологічні особливості гри старших дошкільників;
2. Виявити сутність поняття дидактична гра;
3. Проаналізувати досвід вихователів по використанню дидактичної гри у виховно-освітньому процесі в ДОУ.
4. Систематизувати дидактичні ігри для дітей старшого дошкільного віку.
Глава I. Теоретичні основи використання гри в процесі навчання
1.1 Історія питання
Слово "гра", "грати" в російській мові надзвичайно багатозначні. Слово "гра" вживається в значенні розваги, у переносному значенні. Е.А. Поправскій говорить, що поняття про "грі" взагалі має деяку різницю у різних народів. Так у стародавніх греків слово "гра" означало собою дії, властиві дітям, висловлюючи головним чином те, що у нас називається "придаватися ребячество". У євреїв слово "гра" відповідало поняттю про жарт і сміху. У наслідку на всіх європейських мовах слово "гра" стали позначати велике коло дій людських, з одного боку не претендують на важку роботу, з іншого боку - доставляють людям веселощі і задоволення. Таким чином, в це коло понять стало входити всі, і починаючи від дитячої гри в солдатики до трагічного відтворення героїв на сцені театру.
Слово "гра" не є поняттям в строгому сенсі цього слова. Може бути саме тому, що цілий ряд дослідників намагалися знайти щось спільне між найрізноманітнішими і різноякісні діями, позначеними словом "гра", ми не маємо до цього часу задовільного пояснення різних форм гри.
Дослідження мандрівників і етнографів, що містять матеріал про положенні дитини в суспільстві, що знаходиться на відносно низькому рівні історії розвитку, дають достатньо підстав для гіпотези про виникнення і розвиток дитячої гри. На різних стадіях розвитку суспільства, коли основним способом добування їжі було збиральництво із застосуванням найпростіших знарядь, гри не існувало. Діти рано включалися в життя дорослих. Ускладнення знарядь праці, перехід до полювання, скотарства призвели до істотної зміни положення дитини в суспільстві. Виникла потреба у спеціальній підготовці майбутнього мисливця. У зв'язку з цим дорослі виготовляти знаряддя для дітей. Виникли ігри-вправи. Дитячі знаряддя збільшувалися разом з ростом дитини. Суспільство в цілому зацікавлене у підготовці дітей до участі в майбутньому в самих відповідальних і важливих галузях праці, і дорослі всіляко сприяють іграм-вправам дітей, над якими настроюються гри змагання, що є своєрідним іспитом і громадським оглядом досягнення дітей. В Надалі з'являється сюжетно-рольова гра. Гра в якій дитина застосовує на себе і виконує роль, відповідно будь-яких дій дорослих.
Діти, надані самі собі, об'єднуються і організовують свою особливу ігрову життя, відтворюючу в основних рисах суспільні відносини і трудову діяльність дорослих. Історичний розвиток гри не повторюється. В онтогенезі хронологічно першої є рольова гра, що служить найголовнішим джерелом формування соціальної свідомості дитини в дошкільному віці.
Таким чином дитинство невіддільно від гри. Чим більше дитинства в культурі, тим важливіше гра для суспільства.
1.2 Психологічні основи ігри
Задовго до того як гра стала предметом наукових досліджень, вона широко використовувалася в якості одного з найважливіших засобів виховання дітей. Час коли виховання виділилося в особливу суспільну функцію, йдуть у глиб століть, йде і використання гри як засіб виховання. У різних педагогічних системах грі надавалося різна роль, але немає жодної системи, в якій в тій чи іншій мірі не відводилося б місце грі.
Грі приписують найрізноманітніші функції, як чисто освітні, так і виховні, тому виникає необхідність більш точно визначити вплив гри на розвиток дитини і знайти її місце в загальній системі виховної роботи установ для дітей.
Необхідно більш точно визначити ті сторони психічного розвитку та формування особистості дитини, які по перевазі розвиваються в грі або відчувають лише обмежений вплив в інших видах діяльності.
Дослідження значення гри для психічного розвитку і формування особистості дуже утруднено. Тут неможливий чистий експеримент просто тому, що не можна вилучити ігрову діяльність із життя дітей, і подивитися, як при цьому буде йти процес розвитку.
Найголовнішим є значення гри для мотиваційно-потребностной сфери дитини. Згідно роботам Д.Б. Ельконіна [15, с274], проблема мотивів і потреб висувається на перший план.
В основі інформації гри при переході від пред дошкільного до дошкільного дитинству лежить розширення кола людських предметів, оволодіння якими встає тепер перед дитиною як завдання і світ. Цей світ усвідомлюється їм в ході його подальшого психічного розвитку саме розширення кола предметів, з яким дитина хоче діяти самостійно, є вторинним. У його основі лежить "відкриття" дитиною нового світу, світу дорослих з їх діяльністю, їх функціями, їх відносинами. Дитина на межі переходу від предметної до рольової гри ще не знає ні суспільних стосунків дорослих, ні суспільних функцій, ні суспільного сенсу їх діяльності. Він...
