Зміст
ВСТУП
Глава 1.Форми організації навчання
1.1 Поняття про форми організації навчання
1.2 Історія розвитку організаційних форм навчання
Глава 2. Дискусія як одна з форм організації навчального процесу старшокласників
2.1 Групові дискусії старшокласників
2.2 Дискусія як форма діалогу
2.3 Особливості старшого шкільного віку в школі
Глава 3. Практичний матеріал
3.1 Методика проведення дискусії на уроці інформатики
3.2 План-конспект уроку інформатики з використанням дискусії на сучасному уроці
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Протягом століть школа накопичила чималий досвід навчання дітей. Багато педагогів досліджували форми навчання і склалися різні точки зору на поняття, ефективність застосування різних форм процесу навчання. До цих пір немає єдиної думки з даного питання. Ведуться пошуки нових форм навчання і аналізуються традиційні, з метою створення високого рівня освіти учнів.
Сучасний процес навчання припускає в числі однієї з важливих завдань значне розширення форм навчальної діяльності студентів. Дана тема особливо актуальна на сьогоднішній день, так як навчально-виховний процес повинен будуватися як спілкування, взаємодія, обмін ініціативами його учасників - педагога і студентів, студентів між собою.
Саме так будується навчально-виховний процес при використанні групових, інтерактивних (тобто, заснованих на взаємодії) методів навчання - дискусії, виконання ролей, імітаційної гри. Серед них навчальна дискусія - найбільш поширений метод. Її основне завдання - виявлення існуючого різноманіття точок зору учасників на якусь проблему і при необхідності всебічний аналіз кожної з них.
Дискусія повинна зайняти значне місце в процесі навчання з тих дисциплін, де є неоднозначність у поясненні явищ.
Мета роботи: розглянути основні особливості проведення дискусії в навчальному процесі старшокласників.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати наукову літературу з даної теми.
2. Розкрити сутність основних форм проведення дискусії.
3. Проаналізувати діяльність учнів і викладача в умовах проведення дискусії.
Об'єкт дослідження: дискусія в сучасному навчальному процесі.
Предмет дослідження: аналіз специфіки методів, форм і дій проведення дискусії.
Гіпотеза: проведення дискусії в навчальному процесі сприяє розвитку в учнів творчих здібностей, логіці мислення та професійної компетентності.
ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ
1.1 Організації форм навчання старшокласників, характеристика
Організоване навчання та виховання здійснюється в рамках тієї чи іншої педагогічної системи, має певне організаційне оформлення. У дидактиці відомі три основні системи організаційного оформлення педагогічного процесу, відрізняються одна від іншої кількісним охопленням учнів, співвідношенням колективних та індивідуальних форм організації діяльності вихованців, ступенем їх самостійності і специфікою керівництва навчально-виховним процесом з боку педагога. До них відносяться:
1) індивідуальне навчання і виховання;
2) класно-урочна система
3) лекційно-семінарська система.
Система індивідуального навчання і виховання склалася ще в первісному суспільстві як передача досвіду від однієї людини до іншої, від старших до молодших. З появою писемності старійшина роду або жрець передавав цю премудрість спілкування допомогою мовців знаків своєму потенційному наступнику, займаючись з ним індивідуально. Виклавши матеріал одному, він давав йому завдання для самостійної роботи і переходив до іншого, третього і т.д. Закінчивши роботу з останнім, вчитель повертався до першого, перевіряв виконання завдання, викладав нову порцію матеріалу, давав завдання - і так до тих пір, поки учень, по оцінці вчителя, не освоював науку, ремесло чи мистецтво. Зміст навчання і виховання було суворо індивідуалізоване, тому в групі могли бути учні різного віку, різного ступеня підготовленості. Початок і закінчення занять для кожного учня, а також терміни навчання теж були індивідуалізовані. Рідко учитель збирав усіх учнів своєї групи для колективних бесід, настанов або заучування священних писань і віршів.
Коли в середні століття із збільшенням кількості учнів стали підбирати в групи дітей приблизно одного віку, виникла необхідність більш досконалого організаційного оформлення педагогічного процесу. Класно-урочна система на відміну від індивідуального навчання та її індивідуально-групового варіанта стверджує твердо регламентований режим навчально-виховної роботи: постійне місце і тривалість занять, стабільний склад учнів однакового рівня підготовленості, а пізніше й одного віку, стабільне розклад. Основною формою організації занять у рамках класно-урочної системи, по Я.А.Коменського, повинен бути урок. Завдання уроку повинна бути співмірна часовому проміжку часу, розвитку учнів. Урок починається повідомленням учителя, закінчується перевіркою засвоєння матеріалу. Він має незмінну структуру: опитування, повідомлення вчителя, вправа, перевірка. Основний час при цьому відводилося вправі. Подальший розвиток класичного вчення Я.А.Коменського про урок у вітчизняній педагогіці здійснив К.Д.Ушинский. Третя частина направлена ​​на підсумовування виконану роботи і на закріплення знань і навичок. Великий внесок у розробку наукових основ організації уроку вніс А. Дистервег. Він розробив систему принципів і правил навчання, що стосуються діяльності вчителя і учня, обгрунтував необхідність врахування вікових можливостей учнів.
Існують різні класифікації форм організації навчального процесу, але всі вони зводяться до структурі навчального спілкування або дидактичним цілям і завданням. Усі форми можна розділити на загальні і конкретні.
Протягом тривалого часу в педагогічній літературі було загальноприйнятим розподіл всіх організаційних форм на:
1. Общеклассной або фронтальні навчальні заняття;
2. Групові (бригадні або ланкові);
3. Індивідуальні.
У першому випадку вчитель одночасно працює зі всіма учнями класу, у другому - в класі працює кілька груп учнів і кожну невелику групку навчає хтось з учнів, в третьому - кожен учень виконує роботу індивідуально, без чиєїсь допомоги. Така класифікація є неповною. По-перше, відсутні парні і колективні навчальні заняття. По-друге, в класифікації члени розподілу не виключають один одного, так фронтальні заняття є окремим випадком групових. Залишається неясним ознака за яким здійснюється такий розподіл, звичайно це ознака однаковості чи неоднаковості завдань. Якщо в класі всі учні виконують одну й ту ж роботу, то такі заняття варто було б вважати фронтальними, але насправді кожен учень на цих заняттях працює індивідуально, відособлено один від одного, навіть без допомоги вчителя.
Те ж саме можна сказати і про заняття, на яких проводиться контрольна робота. А якщо на уроці самостійна робота за картками - одні учні мають однакові завдання, а інші різні? Виходить, що в класі проводиться групова робота, на самому ділі все учні працюють індивідуально (учні ізольовані один від одного). А якщо учні працюють у групах, але всі групи мають однакові завдання? Це не фронтальна робота, а групова. Отже, такий поділ форм навчання є неправильним, неповним. Ми будемо дотримуватися класифікації В. К. Дьяченко, вона усуває дані недоліки. Порівняння загальних форм навчання дається в таблиці № 3.
дискусія старшокласник навчальний урок
Таблиця № 1. Загальні форми навчальної роботи (В. К. Дьяченко)
|
 Український реферат переглянуто разів: |  Коментарів до українського реферату: 0 |
|
