Зміст
Введення
1. Герменевтичне вчення: його сутність, зміст і роль в гуманітарному пізнанні
1.1 Світоглядні основи проблеми розуміння в педагогіці
1.2 Історія розвитку герменевтики як вчення про інтерпретацію і розумінні гуманітарних явищ
1.3 Форми духовного осягнення людини і Насправді
1.4 Мова як чинник інтерпретації і розуміння педагогічного знання
1.5 Сутність, зміст і понятійний апарат педагогічної герменевтики
2. Теоретичні основи герменевтичної інтерпретації педагогічного знання
2.1. Загальнонаукові моделі інтерпретації знання
2.2 Логіко-гносеологічний аспект інтерпретації знання (інтерпретація як пізнання)
2.3 Ціннісно-смисловий аспект інтерпретації знання (інтерпретація як розуміння)
2.4 Інтерпретація педагогічного знання як пояснююче розуміння
2.5 Текстова природа герменевтичної інтерпретації педагогічного знання
3. Практика герменевтичної інтерпретації педагогічного знання
3.1 Герменевтичне осмислення вимог до рівня підготовки і змістом професійного освіти педагога
3.2 Констатуючий експеримент
3.3 Процедура герменевтичної інтерпретації педагогічного знання
3.4 Випробування форм і методів інтерпретації педагогічного знання в процесі дослідної роботи
3.5 Ефективність застосування процедури герменевтичної інтерпретації педагогічного знання
Висновок
Література
Додаток
Введення
У сучасному контексті В«зміщення епіцентру всього людського буття до полюсу культури В»(BC Біблер) природним і закономірним явищем стає звернення до герменевтики-загальнонаукової теорії і практиці інтерпретації та розуміння письмово зафіксованих проявів життя людини,-заснованої на осягненні реальності через рефлексивне осмислення багатющого емоційно-духовного досвіду людства, представленого не тільки в науці, але й в релігії, мові, народних традиціях, мистецтві, культурі в цілому. Звернення педагогіки до герменевтики обумовлено наступними обставинами.
1. У центрі герменевтического вчення знаходиться проблема розуміння, яка має для педагогіки унікальне значення, так як зачіпає інтереси всіх учасників педагогічного процесу і проявляє себе на різних рівнях: від соціального замовлення утворенню до конкретного методичного прийому. У сучасній науці проблема розуміння вивчається в основному у філософському, логіко-гносеологічному та психологічному аспектах (Л.А. Бєляєва, А. А. Бодальов, С.С. Гусєв, В.В. Знаків, Л.Г. Іонін, О.В. Ковалевська, Г.С. Костюк, Сб Кримський, В.К. Нішанов, А.І. Рокити, Л.А. Селицька, А.Н. Славська, Г.Л. Тульчинський, Г.І. Цинцадзе). Існують обгрунтовані докази важливості герменевтичною проблематики для педагогіки (І.І. Сулима), а також наукові праці з психологічної герменевтики (А.А. Брудний), однак поняття педагогічної герменевтики до теперішнього часу не було предметом спеціальних наукових досліджень.
2. Пошук шляхів досягнення розуміння герменевтика традиційно веде з опорою як на раціонально-логічне, так і на ірраціональне початку людської діяльності, надаючи особливого значення почуттів та інтуїції. У психолого-педагогічній науці представлені наукові концепції, побудовані, з одного боку, на дослідженні інтелектуальних основ педагогічної діяльності (найбільш характерні приклади: теорія поетапного формування розумових дій, теорія оптимізації навчання), з іншого, - підходи, що акцентують увагу на творчому характері педагогічної діяльності і важливої вЂ‹вЂ‹ролі в ній образно-емоційної сфери (В.М. Буката, С.А. Гільманов, В.А. Кан-Калик, СЮ. Курганов, Ю.Л. Львова, А.А. Мурашов, В.Г. Риндак). В умовах багатоаспектності, багатомірності педагогічних процесів назріла необхідність на основі паритетного підходу (Ш.А. Амонашвілі, В. І. Загвязинский) визначити сутність взаємодії протилежних наукових підходів, категорій, оцінок, рекомендацій.
3. Герменевтика як загальнонаукова теорія інтерпретації і розуміння має великий гуманістичний потенціал, оскільки особливе значення надає позанаукові формам духовного осягнення людини, що вимагає виявлення їх педагогічних можливостей і координації з науково-педагогічним знанням. При цьому педагогічна герменевтика покликана подолати незаслужену недооцінку в педагогічній діяльності ролі ідеальних (надбудовних) підстав.
4. З позицій герменевтики найважливішим фактором досягнення розуміння є мова. Для сучасної педагогіки характерні складні взаємини змістовних характеристик педагогічного знання і мовної форми їх втілення.
Сформована в радянський період (в основному на базі понять природничонаукового і технократичного змісту) термінологічна система педагогіки стає тісною для нового педагогічного мислення, сковуючи вільне педагогічне творчість, нав'язуючи стереотипи світобачення, який сформувався на тлі В«теорії поведінки В»і павловськойВ« теорії умовних рефлексів В». Перехід до нового педагогічному світорозумінню супроводжується інтенсивним оновленням понятійно-термінологічного апарату педагогічної науки і практики, народжуваного на стику власне педагогічного, філософського, езотеричного знання, художньо-естетичних підходів. Даний процес вимагає спеціального герменевтико-інтерпретаційного дослідження взаємовпливів внутрішнього змісту педагогіки та її мови.
5. Важливість і актуальність наукового дослідження герменевтичних проблем педагогіки обумовлена ​​потребами педагогічної практики. Активно йде процес розробки і реалізації гуманістичної концепції освіти викликав підйом ініціативи педагогів, прагнення до осмислення педагогічного досвіду, пошуків нових форм і методів навчання та виховання. Закономірний відмова педагогів від ідеологічної орієнтації у вихованні та навчанні нерідко парадоксально поєднується з прагненням спиратися на смислові трафарети, орієнтуватися на діяльність по певним розумовим схемами (на так зване В«впровадження технологійВ»), які часто відгороджують педагога від власного унікального життєвого досвіду, від справжніх загальногуманітарному і педагогічних цінностей. Спроби педагогів В«вийти на контакт з великою наукою В»не завжди увінчуються успіхом через складність, а часом і надлишкового наукообразія науково-педагогічної літератури, а також в силу сформованих стереотипів відносини до офіційної науки як вмістилище готових В«правильнихВ» рецептів. У цьому зв'язку потрібна додаткова підтримка з боку науки, яка повинна запропонувати не тільки конкретні змістовні напрацювання, але також методики інтерпретації і творчого осмислення втілених у різного роду текстах педагогічних знань на основі поєднання наукового пізнання з інтуїтивним розумінням і естетичним вчувствованія.
Герменевтичний підхід у педагогіці безпосередньо звернений до проблеми вироблення особистісних смислів, до ціннісних аспектів педагогічної діяльності. Знаменно, що завдання створення нової ціннісної системи суспільства - системи відкритої, варіативної, духовно і культурно насиченою, діалогічність, толерантної, яка збирає воєдино сучасні соціально значимі цінності і установки з передовими вітчизняними традиціями, - Позначена в якості одного з напрямків освітньої політики Росії на сучасному етапі. Це підтверджує актуальність і своєчасність наукових досліджень по педагогічній герменевтиці, вирішальною завдання руху до ідеалів духовності на основі гуманістичного світорозуміння.
На переломних етапах розвитку суспільства, пов'язаних з пошуком і осмисленням нових ідеалів, виникає необхідність перегляду наукових знань з позицій їх ціннісної значимості. В рамках педагогіки як наукової дисципліни різноманітні і різнорідні педагогічні знання, представлені в різних формах суспільної свідомості - науці, релігії, мистецтві, мові,-потребують їх спеціальної організації в єдине системне ціле на методологічних основах, які забезпечують свого роду В«стикуванняВ» формуються і перебудовуються знань...
