КУРСОВА РОБОТА
ПО ТЕОРІЇ І МЕТОДИЦІ НАВЧАННЯ
РОСІЙСЬКОЇ МОВИ
МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ прислівників і слів категорії СТАНУ В ШКОЛІ
Зміст
ВСТУП
Глава 1. Прислівників і слів категорії СТАНУ В СУЧАСНОМУ РОСІЙСЬКОМУ МОВІ
1.1 Загальні принципи і методи викладання морфології в школі
1.2 Прислівник і слова категорії стану як частини мови
Глава 2. Прислівників і слів категорії СТАНУ В СИСТЕМІ ВИКЛАДАННЯ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ В ШКОЛІ
2.1 Методика викладання прислівників
2.2 Методика викладання слів категорії стану
Висновок
Література
Додаток 1. План уроку по темі: В«Злите і роздільне
написання НЕ з прислівниками на -о і -е В»
Додаток 2. Контрольний диктант
Введення
Щоб учні оволоділи грамотним російською літературною мовою, їм необхідно засвоїти його основні компоненти: звукову систему, лексику, граматичний лад, умови його формування та функціонування. У процесі навчання в учнів формується уявлення про говіркою як про своєрідну лексико-граматичної групи слів, співвідносить з іншими знаменними словами: прикметниками, іменниками, дієсловами, числівниками, займенниками. Ця тема породжує певні труднощі впізнання учнями цієї граматичної категорії. Крім того, порівняно мало приділяється уваги такій темі, як слова категорії стану. Ця область методики в даний час слабо розроблена. У зв'язку з цим робота є актуальною.
Мета курсової роботи полягає в ретельного опрацювання методики викладання прислівників і слів категорії стану в школі. Виходячи з цього мети в роботі були поставлені наступні завдання:
- розкрити загальні принципи методики викладання морфології;
- відобразити прислівник і категорію стану як частини мови;
- показати основні принципи методики викладання прислівників і категорії стану.
Емпіричну базу дослідження становлять роботи наступних методистів і мовознавців: В. В. Виноградов, А. Н. Гвоздєв, З. А. Потіха, Д. Е. Розенталь, М. Т. Баранов, Т. А. Ладиженська, М. Р. Львів, М. М. Разумовська, Л. А. Тростнецова, І. І Срезневський, А. В. Текучев та ін
Практична значимість: матеріали цієї роботи можуть бути використані вчителями-предметниками при вивченні даної теми, а також студентами в процесі навчання методиці викладання російської мови в школі.
Глава 1. Прислівники І СЛОВА КАТЕГОРІЇ СТАНУ В сучасній російській мові
1.1 Загальні принципи і методи викладання морфології в школі
У шкільному курсі російської мови вивчаються всі його рівні: фонетичний, лексико-семантичний і граматичний. У нього включені поняття, описують ці рівні. Історично в методиці викладання російської мови склалися особливі її області, в яких викладається методика вивчення понять, включених до шкільної програми: фонетичних - в методиці фонетики, словотворчих - в методиці словотворення, морфологічних - в методиці морфології, синтаксичних - в методикою синтаксису, лексичних і фразеологічних - в методиці лексики та фразеології. В«Самостійність перерахованих областей методики визначається тим, що кожна з них, співвідносячись з відповідним розділом науки про мову, має свої цілі, зміст, методи навчання та контролю. У кожної з них є свої методи дослідження В»[5].
У шкільному курсі російської мови значне місце займає вивчення розділів науки про мову: фонетики, лексики і фразеології, словотвору, морфології та синтаксису. Ознайомлення з ними передбачає пізнання основних властивостей досліджуваних одиниць мови і функціонування їх у мовленні. У відповідності з цим перед ознайомленням з розділами науки про мову ставляться наступні приватні спеціальні цілі:
- вивчення основних особливостей одиниць мови;
- ознайомлення з їх функціонуванням у мовленні;
- формування навчально-мовних умінь.
Змістом роботи, спрямованої на вивчення розділів науки про мову, є знання про всіх рівнях мови, навчально-мовні уміння і способи дій учнів з мовним матеріалом.
У розділі В«МорфологіяВ» представлені поняття, що описують слово як частину мови: частина мови, форма слова, початкова форма слова, частини мови самостійні та службові; частини мови - іменник, прикметник, ім'я числівник, займенник, дієслово, прислівник, прийменник, союз, частка, вигук.
Для характеристики змінюваних самостійних частин мови відібрані поняття, що описують їх постійні ознаки (притаманні слову в цілому) і непостійні ознаки (тобто форми зміни).
Щоб вивчити мову, необхідно засвоїти його основні компоненти (звукову систему, лексику, граматичний лад), умови його формування та функціонування. Мова - явище суспільне, яке розвивається. З цієї точки зору для його характеристики виключно важливе значення мають такі його особливості як, способи словотворення і словозміни. Після ознайомлення зі способами словотворення в російській мові учні повинні вивчати і способи словозміни, з яким вони вже зустрічалися в початковій школі. Опис способів словозміни дається в розділі граматики - морфології, в якій в Значною мірою в традиційному плані викладаються основні особливості і характеристики лексико-граматичних розрядів, приділяється в межах даного мови і відомих у науці під назвою частин мови. Без знання способів словозміни учні не зможуть успішно засвоювати надалі матеріал по синтаксису, так як правила поєднання слів у реченні в значній своїй частині грунтуються саме на здатності слова змінюватися (схиляються, відмінюються). Зі відмінювання і дієвідміни, як взагалі з морфологічним складом слів, пов'язані багато орфографічні правила, які не можуть бути добре засвоєні без знання основних відомостей про граматичної природі частин мови. Оскільки частини мови є лексико-граматичними розрядами слів, тобто виділяються не тільки по ознаками чисто граматичними, формальними, але й за лексичним значенням слів, вивчення їх обов'язково пов'язується з роботою над словником учнів.
Таким чином, вивчення частин мови готує учнів до проходження систематичного курсу синтаксису, обумовлює вивчення правил правопису і відкриває можливості для використання уроків граматики в цілях розвитку мовлення учнів, збагачення їх словника і засвоєння ряду правил слововживання.
Крім того, вивчення частин мови надає більше можливості для розвитку логічного мислення учнів, чому сприяють такі логічні операції, як виділення граматичних ознак слів, що відносяться до різних частин мови, розмежування видових і родових понять, класифікація явищ по тим чи іншим ознакам.
До числа основних труднощів, пов'язаних з вивченням частин мови, які вчитель повинен передбачати заздалегідь, перш за все потрібно віднести такі:
1) змішання учнями понять В«частина мовиВ» та В«член реченняВ» (помилки цього роду утримуються дуже довго);
2) нерозрізнення частин мови у разі переходу слів з однієї частини мови в іншу (типу їдальня, завідувач, боком, біля, мім про і т.п.);
3) нерозрізнення зовні подібних форм (давального і прийменникового відмінків іменників жіночого роду з закінченнями -е і -і : країні, воді, лінії, зошити, солі; порівняльної ступеня прикметника і прислівники: був красивіше і робив гарніше і т.п.).
Всі подібні труднощі набуваються в результаті розкриття граматичних понять, виразного засвоєння учнями ознак кожного з них, засвоєння визначень і правил, що досягається всією сукупністю різноманітних вправ (насамперед, граматичного розбору), виконуваних як в класі, так і вдома [13].
Кожен розділ науки про мові має свою специфіку. У процесі їх вивчення необхідн...
