Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичне обгрунтування застосування різних художніх технік на творчих заняттях з дошкільниками
1.1 Психолого-педагогічна характеристика старшого дошкільного віку
1.2 Психолого-педагогічні аспекти застосування різних художніх технік у старшій дошкільній групі
Глава 2. Експериментально-педагогічне дослідження застосування різних художніх технік на заняттях з образотворчому мистецтву
Висновок
Література
Введення
Дошкільний вік дитини - це один з відповідальних етапів, на якому закладаються основи естетичного, творчого ставлення до дійсності. Цей період є першою сходинкою в системі неперервної мистецької освіти, мета якого - найповніше розкрити весь величезний творчий потенціал дитини. Сучасні досягнення теорії і практики в галузі мистецької освіти відображають різні напрями розвитку в дошкільників естетичного сприйняття дійсності.
У ряді останніх наукових досліджень І.Я. БАЗІК, С.Ю. Бологова, Л.А. Венгер, Р. Гібсон, Н.В. Гросул і ін розглядається необхідність оновлення змісту художнього освіти дошкільників, вдосконалення технологій навчання, естетичного виховання і розвитку продуктивних видів творчої діяльності дітей.
Питанням активізації творчого процесу і формування у дошкільників практичних умінь з образотворчої діяльності приділено багато уваги в роботах провідних психологів і педагогів: Б.Г. Ананьєва, І.А. Джідорьяна, М.І. Лісіна, В.А. Сухомлинського, Н.П. Сакуліна, Т.С. Комарової, Т.Г. Казакової, І.А. Гусакова, Н.А. Ветлугиной, М.М. Подд'якова, Л.С. Виготського, Н.Б. Халезовой, Г.Г. Григор'євої, Е.А. Флерина, З.А. Богатеевой, В.Н. Аванесова, Л. І. Божович, П.А. Венгера, Д.Б. Ельконіна та ін дослідників. Але в останні роки в практиці роботи багатьох вихователів та педагогів з'являється все більше нових художніх технік у роботі з дітьми, нових нетрадиційних методів творчої діяльності, вимагають пильної уваги і педагогічного обгрунтування, і визначення їх місця в загальній системі естетичної освіти дошкільників. Цим і обумовлена ​​актуальність нашої роботи.
Об'єктом нашого дослідження є процес застосування різних художніх технік на творчих заняттях з дошкільниками.
Предмет дослідження - формування у дошкільнят художніх умінь за допомогою різних технік.
Мета дослідження - педагогічне обгрунтування застосування різних художніх технік на творчих заняттях з дошкільниками.
Гіпотеза дослідження: застосування різних художніх технік при роботі з дошкільнятами можливо і необхідно тільки тоді, коли педагог цілеспрямовано включає дітей у різні продуктивні види художньої діяльності; дитяча творчість реалізується через активну ігрову діяльність; практичні заняття сприяють розвитку художнього сприйняття дійсності; у процесі творчої діяльності у дошкільнят розвивається естетичне ставлення до дійсності; досягається ціннісно-смисловий розуміння результатів творчої діяльності і розвивається стійка учбова мотивація.
Об'єкт, предмет, цілі та гіпотеза дослідження визначають наступні завдання:
- розглянути психолого-педагогічні особливості старшого дошкільного віку;
- виявити можливості застосування різних видів художньої діяльності на даному етапі дитячого розвитку;
- провести дослідно-експериментальне дослідження по застосуванню різних художніх технік на творчих заняттях з дітьми;
- визначити результативність дослідно-експериментальної роботи з формування у старших дошкільників умінь художнього характеру.
Методологічною основою дослідження є теорії та концепції художньої освіти та естетичного виховання дошкільнят, системний підхід до вивчення педагогічних процесів. Дослідження базується на основних положеннях про сутності цілісного педагогічного процесу (Ш.А. Амонашвілі, Ю.К. Бабанський, В.П. Беспалько, Б.В. Давидов, В.В. Краєвський), а також на теоретичних основи естетичного виховання дошкільнят (З.А. Богатеева, Н.А. Ветлугіна, І.А. Русакова, Т.Г. Казакова, Т.С. Комарова, Н.П. Сакуліна, Е.А. Флерина).
Практична значимість дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути спрямовані на вдосконалення педагогічної діяльності по художній освіті і естетичному вихованню старших дошкільників, у визначенні діагностичних методів дослідження сформованості практичних умінь в образотворчій діяльності.
Глава 1. Теоретичне обгрунтування застосування різних
художніх технік на творчих заняттях з дошкільниками
1.1 Психолого-педагогічна характеристика старшого
дошкільного віку
Облік вікових особливостей - один з основоположних педагогічних принципів. Спираючись на нього, педагоги регламентують навантаження, встановлюють обгрунтовані обсяги зайнятості різними видами діяльності, визначають найбільш сприятливий для розвитку розпорядок дня, режим праці та відпочинку. Вікові особливості зобов'язують правильно вирішувати питання відбору і розташування навчальних предметів і навчального матеріалу в кожному предметі. Вони обумовлюють також вибір форм і методів навчально-виховної діяльності. [1]
Старший дошкільний вік володіє своїми психологічними і педагогічними особливостями, на підставі яких педагог повинен будувати свою роботу з такими дітьми.
Дошкільний вік є істотним етапом у розвитку цілеспрямованої поведінки і пізнавальної діяльності. Відбуваються в цей період зміни структурно-функціональної організації мозку визначають готовність дитини до школі, обумовлюють можливість і успішність навчальної діяльності.
У період від 3 до 5-6 років спостерігається спеціалізація нейронів, їх типізація в проекційних і асоціативних областях кори. Найістотнішим моментом структурного дозрівання кори великих півкуль до 5-6 років є ускладнення системи зв'язків по горизонталі як між нейронами близько розташованих ансамблів, так і між різними областями кори. Одночасно значні зміні зазнають і міжпівкульна зв'язку: до 6-7 років формується мозолисте тіло, що з'єднує обидва півкулі. Таким чином, морфологічні перетворення створюють реальні передумови для формування інтегративних процесів в діяльності ЦНС. [2]
Формуються з віком нейронні мережі створюють всі передумови для реалізації інтегративної діяльності мозку як основи цілеспрямованої поведінки і пізнавальних процесів.
У 3-4 роки ще зберігається тісна взаємодія зорового сприйняття і рухових дій. Практичні маніпуляції з об'єктом (схоплювання, обмацування), властиві дитячого віку, є необхідним фактором зорового впізнання. До кінця дошкільного віку зорове і дотикове обстеження предмета стає більш організованим і систематичним. Виділювані ознаки співвідносяться між собою і цілісним уявленням об'єкта, що сприяє формуванню диференційованого та більш адекватного сенсорного образу. До 5-6 років підвищується успішність виявлення різних модифікацій об'єкта. При пред'явленні в якості змінюються стимулів малюнків людей і предметів виявлено, що кількість непомічених змін до 5-6 років у порівнянні з 3-4-річними дітьми зменшується вдвічі у відповідь на обличчя і більш ніж у три рази - при пред'явленні предметів.
До 6-7 років відбуваються суттєві зміни в системній організації зорового сприйняття, що відображають прогресивне дозрівання нейронного апарату кори великих півкуль і зростаючу спеціалізацію кіркових зон.
У 6 років впізнання грунтується на виділенні складного ознаки, воно вимагає більшого часу і залежить від кількості розрізняних на його основі зображень. В ході тренування цей час скорочується і перестає залежати від кількості стимулів у наборі. Механізми такого впізнання зв'язуються з виробленими в досвіді внутрішніми еталонами. Це свідчить про значно зростаючих протягом дошкільного віку можливостях ознайомл...
