МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КАФЕДРА ПСИХОЛОГІЇ
КУРСОВА РОБОТА НА ТЕМУ:
В«ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА З ДІТЬМИ В УСТАНОВАХ Інтернатного типу В»
Спеціальність 6.010100 В«Соціальна педагогікаВ»
2011
ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА У закладі інтернатного ТИПУ
1.1 Види і загальна характеристика установ інтернатного типу
1.2 Психолого-педагогічні особливості дітей, які виховуються в закладах інтернатного типу
1.3 Основні цілі і завдання діяльності соціального педагога установах інтернатного типу
Висновки по першому розділі
РОЗДІЛ II. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА З ДІТЬМИ В УСТАНОВАХ Інтернатного типу
2.1 Основні форми і методи роботи соціального педагога з дітьми в закладах інтернатного типу
2.2 Методичні рекомендації по ефективній взаємодії соціального педагога з дітьми, які виховуються в установах інтернатного типу
Висновки по другому розділі
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТОК
ВСТУП
Актуальність. В останні роки проблема сирітства стала надзвичайно актуальною: відбувається неухильне зростання числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Він пов'язаний із падінням соціального престижу сім'ї, її матеріальними і житловими труднощами, збільшенням позашлюбної народжуваності, зниженням стабільності шлюбу, збільшенням серед сиріт дітей зі складними, комплексними видами відхилень, різними формами затримки психічного розвитку, гіперактивністю, з труднощами в навчанні і поведінці, схильністю до бродяжництва, девіантної поведінки [11].
За даними Державного комітету статистики України, загальна кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в Україні становить 100678 осіб. Кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються та навчаються в школах-інтернатах для дітей-сиріт, збільшилася в 1,4 рази [3].
Слід зазначити, що в останні роки проблеми соціальної та правового захисту дітей, позбавлених батьківського піклування, не залишаються без уваги держави і громадських установ. Свідчать про це державні документи: Закон України В«Про охорону дитинстваВ» від. 24.06. 2001р., Указ Президента України № 1153 від. 17 жовтня 1997р. В«Про ЗАТВЕРДЖЕНЕ заходів Щодо поліпшення становища ДІТЕЙ сиріт та ДІТЕЙ, які залиша без піклування Батьків В»і т.д. Також в нашій країні поряд з такими традиційними формами родинної турботи про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, як усиновлення та опіка над дітьми, розширюється система дитячих будинків сімейного типу як альтернатива інтернатним закладам виховання. З 1998 року розпочато робота по організації і подальшому становленню інституту прийомної сім'ї [3].
Сьогодні в Україні спостерігається тенденція до збільшення кількості дітей, над якими немає можливості оформити опіку, усиновити їх або направити на виховання в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю. Це обумовлено як соціально-економічними, так і психологічними факторами. І все-таки, основною формою опіки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування залишається державна система інтернатного виховання [3].
Дитячі будинки та загальноосвітні школи-інтернати всіх типів і форм власності для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покликані забезпечувати їм умови для проживання, різнобічного розвитку, виховання, здобуття певного рівня освіти, професійної орієнтації та підготовки, готувати дітей до самостійного життя. Проте, як свідчать наукові дослідження (И.В.Дубровина, М.К.Акімова, Е.М.Борісова), діти, що перебувають у закладах інтернатного типу, по ряду істотних психологічних характеристик, відрізняються від дітей, виховуються в сім'ї [8].
Діти, що виховуються в установах інтернатного типу, відірвані від реального життя, об'єднані за принципом соціально-психологічного неблагополуччя, знаходяться у соціальній ізоляції. Часто ці діти перебувають у стані соціально-педагогічної занедбаності, мають комплекс кинутого, неповноцінної дитини. Умови суспільного виховання, відсутність природних зразків статеворольової поведінки, слабкість емоційно-особистісних зв'язків породжують соціальний інфантилізм, комунікативні проблеми [5].
У зв'язку з цим дитячі будинки та школи-інтернати повинні виконувати не тільки освітньо-виховні функції, але також сприяти нормальній соціалізації особистості, її повноцінному розвитку, компенсувати і виправляти недоліки розвитку, забезпечуючи правову та психологічну захищеність вихованців та випускників.
Загальна проблема особливостей соціально-педагогічної роботи в установах інтернатного типу розглядалася в працях Ю.В.Васільковой, Т.І.Шульгі, Н.А. Аблятіпова, И.В.Дубровина, М.И.Лисиной, Р.В. Овчарової та ін Проблемами психолого-педагогічних особливостей дітей, що виховуються в закладах інтернатного типу, в вітчизняній і зарубіжній науці займалися Ж.Піаже, Л.І. Божович, Н.М. Толстих Б.Д. Ельконін, М.І. Лісіна, А.М. Прихожан, І.А. Залисина, Е.У.Смірнова, А.І. Захарова, А.Б. Добрович, А.Ю. Панасюк та ін Питання соціально-психологічної та соціально-педагогічної допомоги дітям, виховуються в установах інтренатного типу, представлені в роботах Т.І.Шульгі, Л.Я. Олиференко., А.В. Бикова та ін
Для дітей-сиріт, які виховуються поза родиною, у відриві від суспільства, в умовах установ інтернатного типу, формування системи соціальних цінностей набуває особливої вЂ‹вЂ‹важливості, саме тому істотне значення тут набуває роль педагога-соціального працівника. Теорія цінностей, яка втілила в науці і практиці виховання і освіти принцип аксіологічного підходу, стала значним внеском у розвиток сучасної соціальної педагогіки та розглянута в роботах А.В. Мудрика, І. С. Кона, В. М. Кузнєцова, І. С. Артюхова, Е. К. Кіпріянова, Н. А. Кирилової, А. С. Шарова та ін
Однак ряд питань, пов'язаних із соціалізацією дітей, які виховуються в установах інтернатного типу залишається недостатньо вирішеним. У зв'язку з цим виникає необхідність дослідження даної проблеми. Актуальність і недостатня розробленість проблеми визначили вибір теми дослідження В«Специфіка роботи соціального педагога з дітьми в закладах інтернатного типу В».
Об'єкт дослідження - діяльність соціального педагога в закладах інтернатного типу.
Предмет дослідження - форми і методи роботи соціального педагога з дітьми, які виховуються в закладах інтернатного типу.
Мета дослідження - вивчити особливості професійної діяльності соціального педагога, працюючого в освітніх закладах інтернатного типу.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати науково-методичну і психолого-педагогічну літературу з досліджуваної проблеми.
2. Вивчити форми і методи роботи соціального педагога в закладах інтернатного типу.
3. Розробити рекомендації для соціальних педагогів, з організації ефективної взаємодії з дітьми, виховуються в закладах інтернатного типу.
В дослідженні застосовувалися такі методи : аналіз соціологічної, психолого-педагогічної літератури з теми дослідження; теоретичний аналіз і узагальнення досвіду роботи в даному напрямку.
ГЛАВА 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В УСТАНОВАХ Інтернатного типу
1.1 Види і загальна характеристика закладів інтернатного типу
На сьогоднішній день в Україні діє 699 шкіл-інтернатів, з них 341 загальноосвітня, 489 - для дітей з фізичними відхиленнями, 69 санаторних шкіл-інтернатів. Всього 26 тип...
