Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки
Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Педагогика » Метод спостереження при навчанні природознавству в 3 класі

Реферат Метод спостереження при навчанні природознавству в 3 класі

Категория: Педагогика

Зміст

Введення

Глава 1. Теоретичні основи застосування методу спостереження при навчанні природознавству в початкових класах

1.1 З історії розвитку викладання природознавства

1.2 Психолого-педагогічні особливості молодших школярів

1.3 Специфіка уроків природознавства

1.4 Система природознавчих знань як методичне умова формування пізнавальних інтересів

1.5 Поєднання різних методів при навчанні природознавству

1.6 Види екскурсій, умови і технологія організації екскурсії як форми спостереження при навчанні природознавству

Глава 2. Застосування методу спостереження при навчанні природознавству в 3 класах

2.1 Організація і методика експериментального вивчення

2.2 Виявлення рівня екологічної освіченості молодших школярів

2.3 Формування екологічних знань та культури при використанні екскурсії

2.4 Вивчення рівня сформованості екологічних знань та культури при використанні екскурсії

Висновок

Література

Додаток


Введення

У період шкільного дитинства при сприятливих умовах життя інтенсивно розвивається інтелектуальна й емоційно-вольова сфера дитини, закладаються основи правильного відношення до предметів і явищ навколишньої дійсності. Важливий фактор впливу на дітей - систематична, цілеспрямована виховно-освітня робота, у якій особливе місце займає процес ознайомлення із природою.

Видатні діячі минулого бачили в природі могутнє джерело знань, засіб для розвитку розуму, почуттів і волі. Думка про величезний виховному значенні матеріалістичних уявлень була сформульована О.І. Герценом: "Нам здається майже неможливим без природознавства виховати. потужне розумовий розвиток; ніяка галузь знань не привчає так розуму до твердого, позитивного кроку, до смиренності перед істиною, до сумлінної праці, і що ще важливіше, до сумлінного прийняттю наслідків такими, якими вони вийдуть, як вивчення природи. "'. Дуже важливе значення надавав природі як фактору виховання дітей з раннього віку російський педагог К.Д. Ушинський.

Залучення людини до природи через її пізнання завжди служило засобом формування його світогляду. Природознавче освіта стала особливо важливим на сучасному етапі історичного розвитку, коли господарська діяльність людини надзвичайно змінила природний вигляд землі. На перший план висувалася завдання формування науково обгрунтованого погляду на природу, що спирається на повноцінне інтелектуальне і моральне розвиток підростаючого покоління.

Навчання в школі розглядається більшістю вчених як комплексна проблема формування фізичних, етичних, морально-вольових та інтелектуальних якостей особистості дошкільника. Першочергове значення надається досягненню належного розумового рівня, що становить основу психічної готовності дітей до систематичного навчанню. Ознайомлення з природою при спеціальній організації навчання приносить позитивні результати у розвитку сприйняття, мислення й мови кожної дитини.

Розвивальне навчання є засіб активізації пізнавальних процесів, спрямованих на усвідомлене, більш швидке засвоєння знань учнями. Коли говорять про розвиваючі можливості навчання природознавству, то звертають увагу на зміст предмета, логіку його побудови; чи відповідають вони виявленню причинно-наслідкових зв'язків, у розкритті яких розвиваються багато рис особистості школярів, їхня психічна діяльність, і насамперед мислення.

Зважаючи комплексного змісту предмета природознавства, що базується на багатьох науках, на перший план висувається завдання приведення його у єдину систему, встановлення строгої послідовності у вивченні. По суті, всі види роботи при вивченні природознавства містять у собі можливості розвитку дітей: мислення, пам'яті, уяви, інтересу.

У зв'язку з актуальністю нами сформульована тема дослідження: " Метод спостереження при навчанні природознавству в 3 класі".

Проблема дослідження: можливості використання гри як засобу екологічної освіти молодших школярів.

Мета дослідження: використання екскурсії як форми спостереження при навчанні природознавству в 3 класі.

Об'єкт дослідження: теоретично обгрунтувати й експериментально перевірити ефективність освіти молодших школярів 3 класу за допомогою методу спостереження.

Предмет дослідження: екскурсії як форми спостереження при навчанні природознавству в 3 класі.

У відповідності з метою, об'єктом, предметом дослідження нами сформульовані наступні завдання

1. розглянути історію викладання природознавства;

2. вивчити психолого-педагогічну і методичну літературу з теорії екскурсій.

3. провести експериментальне дослідження з оцінки ефективності застосування екскурсії.

Гіпотеза дослідження: навчання природознавству буде більш ефективним, якщо, застосовувати екскурсію як метод навчання.

Методи дослідження :

Теоретичні:

В· Аналіз;

В· Порівняння;

В· Узагальнення.

Емпіричні:

В· Анкетування;

В· Тестування;

В· Спостереження;

В· Психолого-педагогічний експеримент.

Дослідницької базою є учні школи № 52 м. Орська 3 "А" і 3 "Б" класи

Обгрунтування вибору літературних джерел : теоретико-методологічну основу дослідження становлять теорія Ф. Шиллера і Г. Спенсера, теорія К. Гросса, Р. Холла, К. Бюлера, В. Штерна, Дж. Дьюї, К. Коффки; погляди на гру Ж. Піаже, теорія фізіолога і психолога К. Бойтендейка; психологічна теорія гри Л.І. Божович, Л.С. Виготського, А.В. Запорожця, Н.В. Королевою, А.Н. Леонтьєва, Н.Г. Лугова, Т.А. Маркової, Н.Г. Морозової, С.А. Новосьолова, С.Л. Рубінштейн, Л.С. Славіної, Л.П. Стрілецької, Д.Б. Ельконіна, педагогічна теорія гри В.А. Аванесова, Ф.Н. Блехер, А.К. Бондаренко, В.А. Дрязгуновой, Р.І. Жуковської, І.А. Комарової, А.С. Макаренко, Д.В. Менджерінской, А.І. Сорокіної, Є.І. Тіхеевой, Є.І. Удальцова і ін

природознавство метод спостереження початковий

Курсова робота складається з вступу, трьох глав, висновку, списку літератури, додатки.

У вступі обгрунтовується актуальність теми, визначається проблема, мета і завдання, об'єкт і предмет, гіпотеза, методи дослідження.

У першій главі "Теоретичні основи застосування методу спостереження при навчанні природознавству в початкових класах "розглянута історія викладання природознавства, методи навчання природознавству, виявлено особливості методів спостереження природознавства.

У другому розділі " Застосування методу спостереження при навчанні природознавству в 3 класах "представлені результати дослідно-експериментальної роботи.

У висновку викладені основні висновки по дослідженню, намічені напрямки і перспективи подальшого вивчення даної проблеми.

Загальний обсяг курсової роботи складає 56 сторінки машинописного тексту. Список літератури включає 11 найменування.

Додаток містить 4 таблиці, 4 діаграми.


Глава 1. Теоретичні основи застосування методу спостереження при навчанні природознавству в початкових класах 1.1 З історії розвитку викладання природознавства

Зупиняючись на історії розвитку навчання природознавству і географії в школі, умовно можна виділити три періоди.

Перший період з 60-70-х років XIX ст. до Великої Жовтневої соціалістичної революції, коли виникли і по суті створилися початкові курси природознавства і географії. У цей час працювали передові педагоги К. Д - Ушинський, А.Я. Герд, В.П. Вахтерів та ін

Другий період з 1917 р. і до початку 30-х років - етап, який характеризується пошуками в області методики викладання природознавс...


Страница 1 из 8Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок