Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичні основи формування навичок самостійної роботи у майбутніх перекладачів
1.1 Основні підходи до проблеми самостійної лінгвістичної підготовки студентів-перекладачів
1.2 Система формування професійної самостійності майбутнього перекладача в процесі навчання у вузі
Глава 2 Практичні основи формування навичок самостійної роботи у майбутніх перекладачів
2.1 Зміст навичок самостійної роботи
2.1.1 Значення лінгвістичного аспекту самостійної підготовки перекладача
2.1.2 Значення функцій пам'яті в роботі перекладача
2.1.3 Значення техніки мовлення у роботі перекладача
2.1.4 Значення рідної мови в роботі перекладача
2.1.5 Значення уваги в роботі перекладача
2.2 Рекомендації з організації самостійної роботи перекладача
Висновок
Список використаних джерел
Додатка
Введення
За даними ЮНЕСКО щорічно в світі видається 40 000 перекладних видань. Після закінчення В«холодної війниВ» відбулося розширення міжнаціональних і міжнародних контактів, а також посилення інтеграційних процесів у житті багатонаціонального суспільства, що в свою чергу викликало зростання потреби в професійно підготовлених фахівцях-перекладачах. Високі вимоги до професійно підготовленим фахівцеві загострюють значимість положень, що звучать у В«Хартії перекладачаВ» про тому, що він є посередником, що здійснює зближення народів, сприяє кращому взаєморозумінню, дружбі, співробітництву. З посередника (В«ПередавачаВ» інформації) перекладач стає відповідальним суб'єктом діалогу, що вимагає забезпечити в процесі підготовки перекладача формування сукупності необхідних професійно-особистісних якостей, в які на правах одного з провідних якостей включається пізнавальна самостійність майбутнього перекладача.
Завдання ВНЗ полягає в підготовці висококомпетентних фахівця, здатного до безперервного професійного самовдосконалення та саморозвитку, що володіє тими інформаційно-пізнавальними компетенціями, які б дозволили йому активно включиться в самостійну пізнавальну діяльність не тільки в ВУЗі, але і здатного активно використовувати свої інформаційно-пізнавальні компетенції в послеобразовательной діяльності з метою безперервного прогресивно-творчого саморозвитку.
Проблема розвитку творчої активності і самостійності фахівця в галузі перекладу набуває особливої вЂ‹вЂ‹актуальності у зв'язку з тим, що за даними досліджень, готовність фахівців до самостійної професійної діяльності і самостійного розвитку професійних значущих якостей все ж дуже низька.
Це пов'язано, перш все, з недостатньою розробленістю теоретичної сторони питання самостійної підготовки перекладача, а також відсутністю достатньої кількості практичних навчальних посібників.
Значимість самостійної роботи у навчанні студентів вимагає відповідної реорганізації навчального процесу, модернізації навчально-методичної документації, розробки нових дидактичних підходів для самостійного освоєння навчального матеріалу, а самостійне освоєння навчального матеріалу вимагає нових форм контролю і самоконтролю.
Все викладене вище дозволяє констатувати загострення суперечності між соціальним запитом суспільства до професійно підготовленим перекладачеві, володіє навичками самостійної роботи, і недостатньо розробленою методикою їх формування.
Необхідність і важливість вивчення розглянутої проблеми, з одного боку, та її недостатня розробленість у сучасній науці, з іншого, актуалізують тему нашого дослідження В«Формування навичок самопідготовки майбутніх перекладачівВ»
Об'єкт дослідження - процес підготовки перекладача
Предмет дослідження - формування навичок професійної самопідготовки перекладача
Мета дослідження - обгрунтування та розробка методичного забезпечення з формування умінь і навичок самопідготовки перекладача.
Мета, об'єкт і предмет дослідження обумовили постановку наступних завдань:
- уточнити поняття В«самостійна робота перекладача В»;
- визначити зміст компонентів роботи з формування умінь самостійної діяльності майбутніх перекладачів;
- розробити комплекс вправ і рекомендацій для формування навичок самостійної роботи у майбутніх перекладачів.
Наукова новизна дослідження полягає в наступному:
- уточнена педагогічна сутність поняття В«самостійна робота майбутніх перекладачівВ»;
- розроблено комплекс вправ і рекомендацій, спрямованих на формування навичок самостійної роботи у майбутніх перекладачів.
Для вирішення поставлених задач використовувалися наступні методи дослідження:
- теоретичний аналіз літератури з питань педагогіки, лінгвістики, лінгводидактики, перекладознавства;
- вивчення досвіду самостійної підготовки відомих перекладачів;
Практична значимість полягає в можливості використання результатів дослідження в освітній практиці навчання перекладу студентів філологічного факультету.
Глава 1. Теоретичні основи формування навичок самостійної роботи у майбутніх перекладачів
1.1 Основні підходи до проблемі самостійної лінгвістичної підготовки студентів-перекладачів
Основне завдання вищого освіти полягає у формуванні творчої особистості фахівця, здатного до саморозвитку, самоосвіти, інноваційної діяльності. Рішення цього завдання навряд чи можливо лише шляхом передачі знань в готовому вигляді від викладача до студента.
відбувається в даний час реформа вищої освіти пов'язана за своєю суттю з переходом від парадигми навчання до парадигми освіти. У цьому плані слід визнати, що самостійна робота студентів (СРС) є не просто важливою формою освітнього процесу, а повинна стати його основою.
Посилення ролі самостійної роботи студентів означає принциповий перегляд організації навчально-виховного процесу у вузі, який повинен будуватися так, щоб розвивати вміння вчитися, формувати у студента здатності до саморозвитку, творчого застосування отриманих знань, способам адаптації до професійної діяльності в сучасному світі.
Величезне значення самостійної роботи студента дуже яскраво видно на прикладі перекладацьких факультетів, так як успішне вивчення іноземної мови залежить від індивідуальних здібностей і якостей особистості.
Головними цілями в самостійній роботі у плані практичних навичок виступають:
- досягнення відповідного рівня іншомовної комунікативної компетенції в період навчання у ВНЗ;
- підготовка випускників до проведення ефективної самоосвітньої роботи над іноземною мовою після закінчення вузу.
Е.А. Головко відзначає [19], що основне значення в самостійній роботі над досліджуваним мовою має не тільки розширення і поглиблення знань, отриманих у вузі, скільки підтримання і вдосконалення іншомовних комунікативних умінь на адаптивному рівні. Пріоритетні потреби самостійної роботи над досліджуваним матеріалом визначаються необхідністю і потребою компенсувати те, що не було вивчено, але необхідно для реального спілкування. Завдання і зміст самостійної роботи обумовлені, насамперед, вимогами мобільності (Адаптивності) у використанні ИЯ. Ступінь цієї мобільності забезпечується за рахунок здатності і готовності студента до продуктивної самостійної роботі над мовою, до поповнення, корекції і вдосконалення своїх мовних знань і умінь, підтримання достатньо високого рівня володіння ІМ, усунення можливих помилок і неточностей.
За зауваженням Н.В. Ященко [16], значимість уміння організувати самостійну діяльність найбільш яскраво визначається в процесі усній і письмовій іншомовної мовленнєвої практики, де потрібен постійний самостійний аналіз мовних фактів. Основними компонентами самостійної роботи є її зміст, об'єкт навчання (Навчальна і наукова діяльність студентів) та навчальна діяльність викладач...
