Міністерство науки і освіти Республіки Казахстан Костанайські Державний Педагогічний Інститут
Факультет іноземних мов
Кафедра педагогіки
Тарасова Анна Юріївна
Курсова робота
Реалізація міжпредметних зв'язків на уроках
іноземного мови
Допуск до захист:
Науковий керівник:
Шалгімбекова Алія Батирхановна
Костанай 2007
Зміст
Введення
1. Теоретичні основи міжпредметних зв'язків на уроках іноземної мови
1.1 Взаємозв'язки іноземної мови з іншими науками
1.1.1 Напрямки в здійсненні міжпредметних зв'язків іноземної мови з іншими науками
1.1.2 Види міжпредметних зв'язків
1.2 Принципи побудови інтегрованого уроку
1.3 Інтеграція регіонознавства в процес навчання іноземної мови
1.3.1 Регіонознавство як наука
1.3.2 Форми проведення регіонального курсу
2. Шляхи реалізації міжпредметних зв'язків на уроках іноземної мови
2.1 Формування специфічних міжпредметних і загальнонавчальних умінь по С.К. Фоломкіної
2.2 Використання текстів-блоків і текстів-супутників як засобу реалізації міжпредметних зв'язків
2.3 Форми організації освітнього процесу на основі інтеграції змісту
Висновок
Список використаної літератури
Додатка
Введення
Сучасне суспільство висуває ряд вимог до людини. для того, щоб індивід міг почувати себе комфортно в суспільстві, йому необхідно володіти певними знаннями в області загальноосвітніх предметів, знати загальноприйняті правила поведінки і коригувати його відповідно до цих правил і ситуацією, вміти використовувати інформаційне середовище для вирішення завдань, володіти вмінням перенесення навичок і вмінь, отриманих в одній сфері на використання їх в інший. Необхідність вирішення нестандартних наукових і технологічних завдань робить особливо актуальними такі якості людини, як оперативність і евристичність мислення, воля і уяву, самостійність і сміливість рішень, цілеспрямованість, ініціативність і т.п. Ці якості не з'являються в структурі особистості самі по собі, їх необхідно цілеспрямовано формувати. Вирішенню цих проблем може повною мірою допомогти вивчення іноземної мови. Вивчаючи цей предмет у школі, ми не ставимо за мету отримання учнями тільки лінгвістичних умінь і навичок. Тим більше що більшості учнів молодшого та середнього шкільного віку іноземна мова сам по собі не настільки цікавий, щоб привернути їх увагу. З іншого боку, в шкільному віці прагнення дізнатися якомога більше про навколишній світ, як правило, яскраво виражено. Іноземна мова володіє унікальною можливістю не залишати байдужим до себе жодного учня, тому підручники нового покоління пропонують велику різноманітність тем. Наприклад, курс Cambridge English for Schools in Russia спрямований на те, щоб охопити найактуальніші теми, які в більшості випадків вводяться одночасно з їх вивченням у рамках інших шкільних предметів, а в деяких випадках навіть з випередженням. Джерела іноземною мовою дають можливість отримання додаткових відомостей, які можуть бути недоступні учням особливо сільських шкіл. Це дозволяє досягти високих показників загальноосвітнього розвитку учнів, поглибити і закріпити вже наявні знання та отримати додаткові. Явища інтеграції в навчальному процесі досліджувалися багатьма вченими у всіх напрямках: механізми зв'язків педагогіки з психологією і створення нових моделей навчання розглядалися І.Р. Гальперіним, Л.В. Занкова, В.В. Давидовим, Д.Б. Ельконіна. Проблема інтегративних комплексних досліджень висвітлена в роботах Г.В . Воробйова; В.С. Ільїним розкриваються інтегративні засади формування всебічно розвиненої особистості школярів; дослідженню міжпредметних зв'язків у шкільному навчанні присвячені численні роботи І.Д. Звєрєва, В.М. Максимової, Г.Ф. Федорець; про координацію у викладанні шкільних дисциплін писав також Б.Г. Ананьєв; в розвиток технологій інтегративного навчання іноземної мови у шкільній системі внесли свій внесок Е.Н. Шепель, І.Л. Бім, М.З. Біболетова, Л.Я. Зеня, М.М. Трубанева, І. Брюнер, Л.Лай. Термін "інтеграція" зустрічається на сторінках наукової літератури, в тому числі в методичній і педагогічній, в різних поєднаннях: "інтегративний курс", "інтегративна програма", "інтегративна основа навчання ". Замість першого компонента словосполучень вживається іноді слово "інтегрований". Обидва ці слова похідні від слова "інтеграція" та використовуються як синоніми. Особливістю іноземної мови як навчального предмета є те, що він як би В«безпредметнаВ» (І.А.Зимняя): він вивчається як засіб спілкування, а тематика і ситуації для мовлення привносяться ззовні. Тому іноземна мова, як ніякий інший навчальний предмет, відкритий для використання змісту з різних галузей знань, змісту інших навчальних предметів. В цьому ми бачимо актуальність нашого дослідження. Навчання іноземної мови в середній школі відбувається в нерозривному зв'язку з іншими предметами, без ломки існуючої педагогічної системи і педагогічного процесу.
Отже, об'єктом дослідження є цілісний педагогічний процес. Але, незважаючи на це, питання міжпредметних зв'язків недостатньо розроблені в методиці навчання цьому предмету (почасти досліджувалися зв'язку з рідною мовою), але ці зв'язки майже не реалізуються на практиці навчання масової школи. Краще в цьому відношенні справа йде для шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови.
Тому предметом нашого дослідження є безпосередньо існуючі міжпредметні зв'язки. А між тим значення міжпредметних зв'язків зростає: при сучасних тенденціях до синтезу та інтеграції наукових знань це один із шляхів інтегрування шкільної освіти, що є основою оновлення та удосконалення його вмісту в принциповому плані.
Однак, як показує досвід школи, широке використання міжпредметних зв'язків ускладнено низкою факторів. Наведемо деякі з них: відсутність скоординованості програм з іноземної мови та іншим шкільним предметам, що перешкоджає усвідомленому переносу учнями знань, умінь і навичок з інших навчальних предметів в іноземну мову і з іноземного предмета в інші предмети. Недостатність цікавих в пізнавальному відношенні матеріалів для читання на іноземною мовою, дублюючих найчастіше відомі учням факти і події, наслідком чого є зниження їх інформативної значущості для читаючих. міжпредметних зв'язок іноземний Фоломкіної
Відсутність цілеспрямованості в організації роботи по оволодінню учнями навчальними вміннями, спільними для навчальних предметів, у тому числі й іноземної мови (в дидактиці їх називають загальнонавчальних умінь), і по подальшому застосуванню знань, отриманих учнями в курсі іноземної мови. Разом з тим численні спостереження за практикою використання міжпредметних зв'язків у середній школі, передовий досвід творчо працюючих вчителів іноземної мови, їх прагнення урізноманітнити свої уроки новим творчим змістом, пов'язаним з вже вивченим матеріалом з інших предметів, що вивчаються паралельно, або новим матеріалом з інших предметів, дозволяють говорити про наявність резервів для їх використання.
Таким чином, в даний момент проблема міжпредметних зв'язків у навчанні іноземної мови в середній школі полягає в тому, що необхідно дозволити протиріччя між потенційними можливостями міжпредметних зв'язків і епізодичним характером їх використання, що і спонукає дослідників до пошуку нових шляхів реалізації міжпредметних зв'язків. Інша проблема - інтегративне навчання окремим елементам одного предмета. Наприклад, навчання граматиці іноземної мови у вигляді методу, що складається з трьох рівнозначних стадій: вивчення, пояснення, використання. І, нарешті, це проблема інтегративних механізмів у діяльності колективу загальноосвітніх установ; а саме пошук шляхів, що забезпечують інтеграцію освітнього процесу, орієнтованого на розви...
